Ретроогляд оцінювання якості м’яса свиней миргородської породи

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

УДК 636.4.082

Ретроогляд оцінювання якості м'яса свиней миргородської породи

С.Л. Войтенко, доктор сільськогосподарських наук

Введення

Для України, де процес породоутворення у свинарстві привів до створення нових, високопродуктивних порід, типів і ліній, відселекціонованих за м'ясними та відгодівельними якостями, проблема збереження і раціонального використання вітчизняних локальних порід стоїть особливо гостро. Під загрозою зникнення перебувають так звані місцеві породи свиней: миргородська, українська степова біла і українська степова ряба породи, генний комплекс яких не може бути поповнений за рахунок аналогів зарубіжної селекції чи порід, що приймали участь у їх створенні. Крім того, немає законсервованих ембріонів чи сперми для відновлення їх генетичної основи. В умовах переходу до інтенсивних методів ведення галузі свинарства, які мають місце зараз при виробництві свинини, до не численних відносяться уже не лише вищевказані породи, але і велика чорна, дюрок, червона білопоясна, уельс. Дані породи, поряд із локальними вітчизняними, за більшістю ознак продуктивності не можуть конкурувати із високопродуктивними тваринами, створеними провідними зарубіжними фірмами і відселекціонованими на високу інтенсивність росту та вихід пісного м'яса в туші.

Безперечно, серед науковців та виробничників немає єдиної точки зору щодо доцільності збереження та використання локальних порід свиней, навіть з огляду на їх біологічні особливості чи гордість за національне надбання. Не дивлячись на пропозиції і розробки науковців, до цього часу немає законодавчої бази щодо присвоєння статусу генофондового стада окремим племінним господарствам з фіксованою дотацією, при чому значно більшою, ніж виділяється зараз на утримання кнурів і свиноматок згідно Загальнодержавної програми селекції у тваринництві та птахівництві. Проте вважаю, що навіть суттєва державна дотація не збереже локальну породу від знищення, оскільки порода - це засіб виробництва і існує скільки, скільки на неї є попит. Щодо якості продукції місцевих порід тварин, які характеризуються рядом ознак, яких немає у сучасних спеціалізованих порід, то слід зауважити, що лише одиничні виробники як у нас, так і в світі виробляють продукції виключно від однієї породи чи окремої тварини. Здебільшого сировина надходить на переробні підприємства без розподілу за якістю, де із загальної маси виробляють певний вид продукції.

Довгий час вважається, що свині миргородської породи мають високу якість м'яса, що узгоджується із вмістом у ньому жирових прошарків і придає йому особливу ніжність та смак. Проте саме відкладання жиру в туші і його високий вихід приводять до високих витрат корму на виробництво свинини, що робить її малоприбутковою. Крім того високий вихід жиру в туші не узгоджується із попитом населення на пісну свинину, хоча українці безперечно споживають сало і його використовує харчова промисловість.

Постає питання - чи варто вести мову саме про збереження місцевих порід тварин, які як вважають науковці, мають унікальні біологічні особливості і чи дійсно ознаки унікальні?

Методи та методика досліджень

Для підтвердження чи заперечення біологічної особливості свиней миргородської породи за якістю м'яса наводиться порівняльний аналіз результатів власних чи спільних з іншими науковцями досліджень, проведених протягом 1992 -2012 років на чистопородних свинях миргородської породи та їх помісей з породами різного напряму продуктивності, а також диким кабаном і гібридним молодняком зарубіжної селекції. Якість м'яса свиней оцінювали за фізико-хімічними показниками, серед яких основні: вміст у м'язовій тканині загальної вологи, протеїну, жиру, калорійність, вологоутримуюча здатність, інтенсивність забарвлення, ніжність, концентрація іонів (рН), вміст амінокислот тощо [21]. Усі тварини були забиті при живій масі 100 кг і знаходилися, у межах досліду, в однакових умовах годівлі та утримання. Відбір проб та оцінка якості свинини проведені за загальноприйнятими методиками у свинарстві. Дослідження якості м'яса свиней, які будуть наведені нижче, проведені в лабораторіях Інституту свинарства та тваринництва НААН.

Результати досліджень та їх обговорення

Оцінювання якості м'яса чистопородних свиней миргородської породи та помісного молодняка Ѕ , ј і ѕ - кровності за породою гемпшир засвідчило перевагу чистопородних тварин над помісними за ніжністю м'язової тканини на 0,5 -7,2 %, інтенсивністю забарвлення на 0,5 - 2,55 і активною кислотність (рН) на 0,2 -3,55%. За рештою фізико-хімічних показників, а саме: вологоутримуючою здатність, вмістом загальної вологи, жиру, золи і протеїну не встановлено однозначної переваги свиней миргородської породи. Свині, що мали найвищу кровність за батьківською формою (ѕ гемпшир + ј миргородська) мали кращу ніжність м'яса, вищу вологоутримуючу здатність і вміст загальної вологи у м'ясі за меншого вмісту золи і протеїну порівняно із чистопородним молодняком миргородської породи. Тобто, використання свиней породи гемпшир м'ясного напряму продуктивності за ввідного схрещування не приводило до погіршення якості свинини. Подальше схрещування чистопородних маток миргородської породи та двопородних маток (миргородська х гемпшир) з кнурами м'ясних порід ландрас, дюрок і на той час типу ПМ-1 ( полтавська м'ясна порода) дало змогу одержати м'ясо найнижчої ніжності - 8,27с та інтенсивності забарвлення -80,0 од. екст. лише за поєднання маток миргородської породи з кнурами ПМ-1, але це поєднання маток та кнурів приводило і до найгіршої вологоутримуючої здатності м'яса - 49,75%.

Особливістю чистопородних свиней миргородської породи був найвищий вміст загальної вологи у м'ясі - 75,78% та найнижча інтенсивність забарвлення -66,75 од. екст. Решта фізико-хімічних показників м'язової тканини як чистопородних, так і двох - чи трьохпородних помісей хоча і мали деяку мінливість ознак, проте вірогідно не різнилися між собою. Отже, не дивлячись на використання кнурів м'ясних порід не можна зробити однозначного висновку про погіршення якості м'яса у потомків, порівняно із чистопородними тваринами.

За більшістю фізико-хімічних показників помісні тварини мали кращу якість м'язової тканини. З урахуванням суттєвого підвищення виходу м'яса в тушах помісних тварин, дані варіанти підбору давали змогу більш інтенсивно використовувати свиней миргородської породи в умовах промислових господарств для виробництва свинини.

За схрещування свиноматок миргородської породи з кнурами великої чорної породи у помісного молодняка першої генерації у м'язовій тканині містилося більше на 1,11% протеїну та 0,45% жиру , але менше, порівняно із чистопородними тваринами, загальної вологи на 1,4% та золи на 0,9%. При цьому м'ясо свиней миргородської породи було більш грубоволокнистим, про що побічно свідчить ніжність м'яса, яка на 7,9% була меншою у помісних тварин. За результатами досліджень зроблено висновок про доцільність схрещування свиней одного напряму продуктивності, особливо за створення нових ліній та родин в породі [7]. Нами не виявлено суттєвої різниці між тваринами миргородської породи та помісним молодняком, одержаним у результаті схрещування свиноматок миргородської породи з кнурами білоруської чорно-рябої породи. Помісні тварини першої генерації перевищували чистопородних миргородських особин за загальною вологою в м'ясі на 0,5%, жиром - 0,3%, протеїном - 0,3% і мали вищу на 2,03% активну кислотністю м'яса. Тобто, схрещування даних порід практично не змінює якість м'яса у помісного молодняка, порівняно із миргородською породою й може використовуватися як із селекційною метою для створення нових ліній так і для одержання відгодівельного молодняка із підвищеними відгодівельними і м'ясними ознаками [6].

Схрещування свиноматок миргородської породи з кнурами породи п'єтрен та синтетичної лінії Maxter французької селекції засвідчило перевагу чистопородних свиней миргородської породи за вологоутримуючою здатністю на 0,82% , вмістом золи на 0,02%, вмістом протеїну - на 0,16%, жиру - на 0,94% і вищою калорійністю м'яса на 7,5% порівняно з помісним молодняком, одержаним за схрещування миргородської породи з п'єтрен. При цьому свині миргородської породи мали меншу на 4,17% вологоутримуючу здатність, на 2,25% - вміст загальної вологи порівняно із помісними тваринами М х Maxter.

Особливістю свиней миргородської породи була також перевага за вмістом у м'язовій тканині на 1,06% протеїну, на 1,22% жиру за вищої на 12,8% калорійності м'яса порівняно із помісним молодняком М х Maxter. Крім того, свині миргородської породи мали найнижчу активну кислотність м'яса (рН) - 5,81 од. акт., що на 1,4% і 5,3% менше помісних свиней, одержаних за участі кнурів спеціалізованих м'ясних порід [4]. Таким чином, при бажанні одержувати пісну свинину можна використовувати міжпорідний підбір свиноматок миргородської породи з кнурами спеціалізованих м'ясних порід чи ліній, а саме: п'єтрен і Maxter. За переважною більшістю ознак різниця помісних тварин з миргородською породою не значна, а за тими, які в основному контролюють якість продукту, помісні тварини навіть кращі. Порівняльна оцінка свиней миргородської і великої білої порід вітчизняного походження з гібридним молодняком німецької селекції вказує на те, що свині миргородської породи характеризувалися найвищим вмістом загальної вологи у м'ясі, що 2,67 і 0,32% більше, порівняно із молодняком великої білої породи та гібридами.

Крім того, свині миргородської породи переважали гібридний молодняк за активною кислотністю м'яса на 1,9%, вмістом протеїну -0,6% і характеризувалися вищою на 5,5% калорійністю м'яса. Як чистопородні так і гібридні свині практично не різнилися між собою за вмістом триптофану та оксипроліну [22].

Тобто, одержані дані не дають підстави стверджувати про гіршу якість свиней м'ясного напряму продуктивності німецької селекції, порівняно із тваринами локальної породи, а якщо врахувати низьку калорійність м'яса гібридних свиней, що відповідає попиту сучасного споживача, то їх варто використовувати для промислового виробництва свинини.

Особливий інтерес представляли дослідження щодо якості м'яса чистопородних свиней миргородської породи, дикого кабана і гібридного молодняка, одержаного за міжпородного схрещування дикого кабана і свиноматок миргородської породи.

Подібне схрещування мало на меті створення мисливської свинки й розглядалося як варіант ввідного схрещування гібридних свиней у якості поліпшувального генотипу для зниження рівня гомозиготності в миргородській породі. Досліджувані свині, в тому числі і дикі, вирощувалися за однакового рівня годівлі і утримувалися в аналогічних умовах.

Дикі свині належали до колекційного стада ФГ «Аміла» Волинської області. Встановлено, що показник активної кислотності м'яса (рН) серед досліджуваних свиней знаходився на рівні 5,49 -5,52 од., тобто генотип тварин суттєво не впливав на концентрацію іонів у м'ясі.

Особливістю гібридних тварин було м'ясо з вищою інтенсивністю забарвлення 77,33 од. екст. проти 73,67 од. екст. у чистопородних свиней. М'ясо свиней миргородської породи було більш жорстким, порівняно із гібридними і особливо дикими тваринами, підтвердженням чого є ніжність м'яса, яка у чистопородних свиней становить 5,48 с, а у гібридних тварин -5,14с і диких - 4,86с.

Встановлена перевага гібридного молодняку за вмістом гігроскопічної вологи, відповідно, на 8,4 % та 26,3 % як по відношенню до чистопородних, так і диких свиней. Наведені дані якості свиней різних видів та міжпородного гібриду переконливо свідчить про виявлення різниці між фізико-хімічними показниками м'язової тканини, які в основному обумовлені видовими ознаками [8]. порода генофонд свиня миргородський

За результатами наших досліджень щодо оцінювання якості м'яса можна зробити висновок про існування суттєвої різниці між представниками різних видів і не суттєвої - між тваринами заводських порід за безперечно більшої різниці у залежності від напряму продуктивності, що власне узгоджується з генетичною обумовленістю ознак. Але стверджувати, що м'ясо свиней миргородської породи за фізико-хімічними показниками є унікальним і не перевершеним неможливо. Значна кількість даних вказує, що помісні тварини мають навіть кращі показники якості м'яса.

У якості підтвердження наших даних наводимо результати оцінювання м'яса свиней різних порід, у тому числі і миргородської, які передували нашим дослідженням.

Серед планових порід Радянського Союзу 60-х років ХХ сторіччя миргородська порода свиней не входила до порід сального напрямку продуктивності, таких як велика чорна, північнокавказька та кемеровська, але і значно поступалася породам ландрас та литовська беконна, тобто займала проміжне положення між сальними і м'ясними породами, підтвердженням чого слугують дані щодо оцінювання росту і розвитку тварин, їх конституції, відгодівельних та м'ясних ознак, якості продукції [9,11]. Оцінювання якості м'яса свиней миргородської породи за живої маси 100 кг під час породовипробовування у Кехтні в 1965-1966 роках вказує, що товщина м'язових волокон варіювала у межах 27,2-125,8 мкм за середнього значення - 63,38 мкм. При цьому вміст сухої речовини у м'язовій тканині у свиней миргородської породи становив 25,35% за мінливості показнику у 17 планових порід колишнього Радянського Союзу, які знаходилися на породовипробовуванні, на рівні 24 -25,8%.

За цим показником миргородська порода знаходилася на 15 місці серед інших порід. У м'язовій тканині свиней миргородської породи містилося 21,39% протеїну, 2,87% жиру та 1,09% золи. За співвідношенням триптофану до оксипроліну свині миргородської породи значно поступалися північнокавказькій та кемеровській породам,тобто представникам аналогічного напряму продуктивності, але перевищували велику чорну породу [1,10]. За вмістом жиру у м'язовій тканині у 17 досліджуваних порід на рівні 3,3-12,96%, свині миргородської породи увійшли у групу з максимальним значенням даного показника. Морфологічний склад туші свиней миргородської породи вказує, що при вмісті 49,2% м'яса, 40,8% жиру та 9,7% кісток порода відносилася швидше до сального ніж м'ясо-сального напряму продуктивності [12].

При порівняльній оцінці гістологічної структури м'язів і шкіри молодняка великої білої, миргородської і білої довговухої порід було встановлено, що товщина м'язового волокна у миргородських свиней на 10 мкм більше, ніж у великої білої і на 16 мкм -у білої довговухої за більшої товщини шкіри. М'ясо свиней миргородської породи було грубоволокнистим, твердої консистенції [17].

Свині миргородської породи мали показники активної кислотності м'язової тканини на рівні 5,66, а вологоутримуючої здатністі - 59,2 %, вміст загальної вологи - 74,89; золи - 1,19; протеїну -20,72; жиру -3,51; кальцію -0,079 і фосфору -0,211 % [ 20]. Аналіз гістроструктури м'язової тканини свиней великої білої породи, білої довговухої та миргородської вказує, що сполучна тканина м'язів свиней білої довговухої породи розвинута гірше, ніж миргородської породи. У тварин великої білої і білої довговухої порід жирові клітини розміщені у тонких шарах ендомізія між волокнами більш дифузно і рівномірно, ніж у миргородської породи. У миргородських свиней жирові клітини розміщені в шарах ендомізія групами, що і робить їх м'ясо більш жирним [18].

Інтенсивність росту м'язових волокон свиней миргородської породи та їх помісей із п'єтреном знаходилася у прямій залежності із кровністю по породі п'єтрен. Так, помісний молодняк Ѕ миргородська х Ѕ п'єтрен та ј миргородська х ѕ п'єтрен при живій масі 100 кг мав найбільший діаметр м'язових волокон, відповідно, 60,0 і 62,9 мк, що на 11,1 та 16,4% вище від чистопородних тварин миргородської породи.

За виходом м'яса у туші перевага, незалежно від кровності, була за помісним молодняком [28]. Встановлено, що у м'ясі свиней миргородської породи у шестимісячному віці утримується менше на 1,02-1,35% вологи, але більше на 1,02-1,75% жиру, порівняно із м'ясом свиней порід п'єтрен, ландрас і помісей. Проте м'ясо свиней різного напряму продуктивності не різнилося за активною кислотністю (рН) та вмістом протеїну [2].

За вологоутримуючою здатністю свині миргородської породи перевищували представників порід ландрас, п'єтрен та двопородних помісей миргородська (М) х п'єтрен (П), миргородська х уесекс (У) на 7,5-18,2%. Більш чітко проявилась різниця за якістю м'яса у свиней миргородської породи при порівнянні з трипородними помісями М х П х Л, М х Л х П, М х У х П. Чистопородні свині миргородської породи мали більш високий показник рН, вологоутримуючої здатності та інтенсивності забарвлення м'яса, особливо порівняно з помісями М х П х Л. У помісних тварин відмічено підвищення активності амінотрансфераз у м'язовій тканині і встановлений від'ємний кореляційний зв'язок між активністю АСТ і рівнем білку в м'ясі, а також віком досягнення тваринами живої маси 100 кг. Наявність тенденції по зниженню якості м'яса у свиней миргородської породи при використанні з генотипами зарубіжної селекції вказують на обмеження їх використання в племінній роботі та при схрещуванні [ 24]. Порівняльна оцінка якості м'яса свиней великої білої, миргородської та полтавської м'ясної порід при інтенсивному та екстенсивному рівнях годівлі та утримання дала змогу стверджувати про перевагу свинок миргородської породи над великою білою та полтавською м'ясною як при інтенсивному так і екстенсивному вирощуванні за концентрацією водневих іонів (рН) відповідно, на 0,14 і 0,26 та 0,07 і 0,13од акт. За вмістом зв'язаної води та кількістю м'язового жиру свині миргородської породи мали перевагу над вищевказаними породами лише при інтенсивному вирощуванні [27].

Питанню росту і розвитку свиней, їх конституційних особливостей, фізико-хімічних показників сала та м'яса, відгодівельних і м'ясних ознак тощо за участю свиней миргородської породи, як за чистопородного розведення так і схрещування, присвячено багато наукових робіт. Проте і вони не дають однозначної відповіді на питання: чи є миргородська порода свиней унікальна за якістю м'яса і кращою від інших порід, у тому числі і м'ясного напрямку продуктивності.

Висновок

Оцінювання свиней миргородської породи за фізико-хімічними показниками м'яса та порівняння їх з іншими породами, типами, лініями та видами вказує на наявність певних особливостей, які виділяють породу як з кращого, так і гіршого боку й не дають підстав стверджувати про неперевершені якості м'язової тканини особин даної локальної породи.

М'ясо сучасних спеціалізованих м'ясних порід як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, більш ніжне, менш калорійне і майже не різниться, або навіть краще за інтенсивністю забарвлення та вологоутримуючою здатністю. Тому мабуть варто не зациклюватися на якості свинини миргородської породи, тим більше що переробні підприємства, навіть якщо і звертають увагу на якість м'яса, то здебільшого лише на активну кислотність (рН), на яку впливають здебільшого інші чинники, а не порода.

Список літератури

1. Балашов Н. Т. Белковый состав длиннейшей мышцы спины свиней различных пород. / Н.Т. Балашов, А.М. Поливода // Биологические особенности свиней плановых пород СССР. - Новочеркасск. - 1967. - С.31-45.

2. Балашов М.Т М'ясо-сальні якості свиней різних порід / Балашов М.Т., Баньковський Б.В., Поливода А.М. та ін.// Респ. міжвід. темат.наук. зб „Свинарство” - К.: Урожай,1970 - Вип. 12- С.8-13

3. .Баньковський Б.В. Конторольне вирощування ремонтного молодняку / Б.В. Баньковський, Г.П. Манько // Респ. міжвід. темат.наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай, 1971- Вип. 12 - С. 13-14.

4.Войтенко С . Л. Оценка качества мяса чистопородных и помесных свиней / С.Л.Войтенко, С.Н.Петренко/ Аграрная наука и образование на современном этапе развития:опит, проблемы и пути их решения: междунар. научн. - практик. конф., 26-28 мая 2009 г.: тезисы докл.- Ульяновск, 2009.- Т. ІІ.-С.17-19.

5. Войтенко С.Л. Генезис миргородської породи свиней / С.Л.Войтенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії . - 2012. - № 3 . - С. 94- 99.

6.Войтенко С.Л. Миргородська порода свиней : шляхи створення та сучасний стан / С.Л. Войтенко, С.М. Петренко, В.Г. Цибенко. - Полтава. -2005. -193с.

7.Войтенко С. Л. До питання якості свинини тварин миргородської породи / С.Л. Войтенко, І.Б. Баньковська // Вісник аграрної науки. - 2007. -№11. - С. 32-35.

8.Войтенко С. Гібридний молодняк як предмет полювання та споживання якісної свинини / С.Войтенко, Л.Вишневський, Т. Янко, Р. Микитюк // Ефективне тваринництво . - 2009. - № 3 (35). - С.10-12.

9. Ладан П. Е. Гистоархитектоника внутримышечного жира у свиней разных пород / П. Е. Ладан, Н. Н. Белкина, В.И. Степанов и др.//Биологические особенности свиней плановых пород СССР. -Новочеркасск, 1967. - С.118-125.

10. Ладан П.Е. Мясосальные качества свиней различных пород / П. Е. Ладан, Н. Н. Белкина, В.И. Степанов и др // Биологические особенности свиней плановых пород СССР. - Новочеркасск., 1967. - С.21-31.

11. Ладан П. Е. Макро- и микроструктура мышечной ткани и качества мяса у свиней // П. Е. Ладан, Н. Н. Белкина, В.И. Степанов и др.// Биологические особенности свиней плановых пород СССР. - Новочеркасск, 1967. - С.49-61.

12. Ладан П. Е. Показатели полномясности свиней // П. Е. Ладан, Н. Н. Белкина, В.И. Степанов и др.// //Биологические особенности свиней плановых пород СССР. - Новочеркасск, 1967. - С.49-61.

13. Лубенець Г.А. Комплексна обробка результатів оцінки кнурів-плідників за відгодівельними та м'ясними якостями потомків / Г.А. Лубенець, Г.Є. Єгоров // Респ. міжвід. темат. наук. зб.„Свинарство” - К.: Урожай, 1975.- Вип. 22.- С. 27-34.

14. Лубенець Г. А. Відгодівельні та м'ясні якості свиней / Г.А. Лубенець, М.О. Деркач, Г.А. Ковальова // Респ. міжвід. темат. наук. зб.„Свинарство” - К.: Урожай., 1975.- Вип. 23.- С. 8-14.

15. Матієць М. І. Скороспілість м'ясні якості свиней миргородської породи / М.І. Матієць, Г.А. Лубенець, Г.Є. Єгоров // Респ. міжвід. темат. наук. зб.„Свинарство” - К.: Урожай, 1974.- Вип. 20.- С. 40-43.

16. Остапчук П.П. Порівняльне вивчення деяких властивостей шкіри великої білої, білої довговухої та миргородської порід / П.П. Остапчук //Тези доповідей 7-ї аспірантської конфер. НДІ землеробства і тваринництва Західних районів УРСР. -1963. - С. 20-21.

17. Остапчук П.П. Продуктивность крупной белой, миргородской и белой длинноухой пород свиней при чистопородном разведении в условиях Львовской области: автореф. дис. на соискание научн. степени кандидата с.-х. наук: спец. 06.02.01 / П.П. Остапчук - Львов,1963. - 20 с.

18. Остапчук П.П Мясные качества свиней разных пород выращенных при одинаковых условиях кормления / П.П. Остапчук // Свиноводство. - 1966. - Вып. 2. - С. 35-45.

19. Остапчук П.П. М'ясо-сальні якості свиней великої білої, білої довговухої і миргородської порід та їх помісей / Остапчук П.П., Литвиненко М.Г. // Респ. міжвід. темат. наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай,1972- Вип. 17.- С. 36-40.

20. Пивняк Н. В. О некоторых физических особенностях мяса свиней пород крупная белая, ландрас и миргородская / Н. В. Пивняк // Свиноводство. -1969. - Вып. 10. - С. 21-25.

21. Поливода А. М. Методика оценки качества продуктов убоя у свиней / А.М. Поливода, Р.В. Стробыкина, М.Д. Любецкий //Методики исследования по свиноводству. - Харьков, 1977. - С. 48-57.

22. Пономаренко В.М. Породна належність свиней та якісні показники свинини / В.М.Пономаренко, С.Л.Войтенко // Вісник СНАУ. - 2010. - № 12 (18). - С. 83-84.

23. Подъячев В.И. Изменение диаметра мышечных волокон разного типа у свиней северокавказской, миргородской, ландрас и эстонской беконной пород./ В. И. Подъячев // Биологические особенности свиней плановых пород СССР. -Новочеркасск, 1967. - С.155-158.

24. Півняк Н. В. Якісні показники м'яса свиней миргороської породи та її трипородних помісей / Н.В. Півняк // Респ. міжвід. темат. наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай,1972- Вип. 17.- С. 24-29.

25. Почерняев Ф. К. Особености эмбрионального развития свиней ландрас, крупной белой и миргородской пород / Ф.К. Почерняев //Сб. «Генетика свиней и теория племенного отбора у свиней».-М.:Колос,1972. - С. 24-28.

26. Петренко С. Миргородська порода свиней за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації / С. Петренко, С. Войтенко, В.Цибенко, Л.Вишневський. - Полтава, 2009. - 34с.

27. Слинько В. Г. Вплив інтенсивності вирощування на фізико-хімічні показники м'яса і сала свинок різних генотипів / В. Г. Слинько // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-2000. - № 1. - С.87-88.

28. Шкурупій П.Я. Особливості росту м'язових волокон найдовшого м'яза спини у чистопородних і помісних свиней / П. Я. Шкурупій // Респ. міжвід. темат. наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай, 1970 - Вип. 13 - С.11-18.

29. Шкурупій П.Я. Вплив вихідних порід при їх схрещуванні на відгодівельні та м'ясні якості помісей / П. Я. Шкурупій, В.П. Рибалко, Р.В. Стробикіна // Респ. міжвід. темат. наук. зб. „Свинарство” - К.: Урожай,1976 - Вип. 25.- С. 10-13.

Анотація

УДК 636.4.082

Ретроогляд оцінювання якості м'яса свиней миргородської породи. С. Л. Войтенко, доктор сільськогосподарських наук, Полтавська державна аграрна академія

Стаття присвячена розгляду питання якості м'яса свиней миргородської породи як за чистопородного розведення, так і схрещування чи гібридизації з тваринами різного напряму продуктивності. Наведені результати оцінювання м'язової тканини свиней миргородської породи за фізико-хімічними показниками не дають підстави стверджувати про унікальні біологічні особливості тварин даної породи.

Результати власних досліджень та ряду інших авторів вказують на високу енергетичну поживність м'яса свиней миргородської породи, високий вміст жиру та втрати при кулінарній обробці за нижчої ніжності та інтенсивності забарвлення, порівняно із помісними тваринами чи спеціалізованими лініями м'ясного напряму продуктивності.

Ключові слова: якість м'яса, миргородська порода, свині, фізико-хімічні-показники.

Размещено на Allbest.ru