Свині породи ландрас за чистопородного розведення та схрещування

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

УДК 636. 4. 082

Свині породи ландрас за чистопородного розведення та схрещування

Петренко М.О., здобувач

Войтенко С.Л., доктор с.-г. н.

Вступ

Постановка проблеми. Виробництво свинини у господарствах різних форм та потужностей узгоджується в основному із схрещуванням чи гібридизацією свиней, де під гібридизацією розуміють схрещування відселекціонованих за певними ознаками порід, типів чи ліній. Варто зазначити, що у різних країнах світу, де свинарство є провідною галуззю сільського господарства, метод гібридизації використовують при виробництві 70-90% свинини.

Здебільшого при виробництві свинини на гібридній основі використовують свиней великої білої породи, йоркшир, ландрас, дюрок, п'єтрен. При цьому найбільшої продуктивності досягають при схрещуванні тварин із контрастними ознаками продуктивності, за якими найбільш відчутний прояв гетерозису.

Розглядаючи схрещування як головний фактор підвищення відтворювальної здатності свиней, слід вказати, що його ефективність обумовлена поєднуваністю вихідних батьківських порід. Тому актуальною проблемою свинарства є пошук кращих варіантів поєднань порід, ліній чи типів при чистопородному розведенні і схрещуванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми. Відомо, що на прояв гетерозису за різними ознаками впливає ступінь їх успадковуваності. При схрещуванні і гібридизації у свинарстві ефект гетерозису можна передбачити за величиною коефіцієнтів успадковування: ознаки з високим ступенем успадковування краще піддаються селекції, але мають менший ефект гетерозису, а за ознаками з низьким коефіцієнтом успадковування ефект гетерозису значно вищий, а ефективність селекції, навпаки, низька [4,].

Поза методів розведення одним із основних факторів, який визначає ефективність ведення галузі свинарства, його рентабельність є відтворювальні якості маток. Ця здатність маток визначає обсяги вирощування та відгодівлі молодняка, кількість племінної продукції. Проте відтворні ознаки відносяться до полігенно-обумовлених, що не сприяє збільшенню основних показників репродуктивних якостей .

Успадкування репродуктивних ознак відбувається за неадитивним типом, що з одного боку ускладнює оцінку племінної цінності тварин, але з іншого - дає можливість до підвищення багатоплідності та інших материнських якостей свиноматок.

Дослідженнями багатьох науковців встановлено, що міжпородне схрещування і гібридизація сприяють, в першу чергу, збільшенню багатоплідності, маси поросяти та гнізда при відлученні у порівнянні з результатами, одержаними за чистопородного розведення [1, 2, 3].

Особливої актуальності дане питання набуває при використанні свиней спеціалізованих порід та ліній зарубіжної селекції, які відселекціоновані на високий вихід м'яса, ознаки, яка не корелює із високою відтворювальною здатністю.

Мета дослідження - виявити кращі поєднання свиней м'ясного напряму продуктивності для підвищення відтворювальної здатності маток.

Матеріали та методика досліджень

Дослідження по вивчення відтворювальної здатності свиноматок за чистопородного розведення та схрещування проводили у господарстві ФОП «Мартиненка» Полтавської області.

Для проведення досліджень було сформовано 4 піддослідні групи: перша група (контрольна) - маток породи ландрас осіменяли спермою кнурів породи ландрас; друга група (дослідна) - схрещування маток породи ландрас з кнурами великої білої породи; третя група (дослідна) - схрещування маток породи ландрас з кнурами синтетичної лінії Макстер четверта група (дослідна) - схрещування маток (Л х ВБ) з кнурами синтетичної лінії Макстер. Кнури і свиноматки досліджуваних генотипів належать до спеціалізованих м'ясних генотипів французької селекції. Відтворювальну здатність маток визначали за загальновідомими методиками у свинарстві.

Результати досліджень

Аналіз даних відтворювальної здатності свиноматок породи ландрас показує, що репродуктивні якості змінювалися по різному і залежали від поєднання вихідних батьківських форм. Так, за багатоплідністю між матками контрольної і дослідної груп різниця була мінімальна і складала 0,2 -0,3 поросят на опорос (табл. 1).

При цьому один з основних показників репродуктивних якостей маток - багатоплідність, у межах кожної із груп має досить високу мінливість (6 - 17 голів у цілому), що вірогідно обумовлюється саме поєднуваністю маток і кнурів.

Табл. 1.Відтворювальна здатність маток

Одержані результати свідчать, що за збалансованого рівня годівлі свиноматок за чистопородного розведення можливо одержати вищі показники багатоплідності, порівняно із схрещуванням.

Схрещування свиней одного напрямку продуктивності, в даному випадку - м'ясного, вплинуло також на великоплідність поросят, тобто їх живу масу при народженні.

Максимальне значення за цим показником одержано у свиней ІІІ дослідної групи - 1,56 кг в результаті чого можна констатувати, що поєднання маток породи ландрас з кнурами синтетичної лінії Макстер сприяє підвищенню живої маси поросят при народженні на 160 г порівняно із тваринами контрольної групи та на 70 - 50г - іншими дослідними групами. Збільшення великоплідності поросят за аналогічних умов годівлі і утримання пояснюється більш інтенсивним ростом помісей в ембріональний період, особливо за використання у якості батьківської породи кнурів лінії Макстер.

При оцінці відтворювальної здатності маток важливим показником вважають збереженість поросят до відлучення, тобто кількість поросят, яким матка забезпечила нормальний ріст і розвиток у перші дні їх життя. За нашими даними у піддослідних маток була зафіксована різна кількість поросят під час відлучення у віці 28 місяців, що ймовірно узгоджується із варіантами поєднання тварин, материнськими якостями свиноматок, їх живою масою та віком.

Найбільша кількість поросят при відлученні була зафіксована у маток контрольної групи, де чистопородне розведення свиней породи ландрас сприяло збереженню 9,1 голів поросят на опорос (83,4%). Від маток дослідних груп відлучено на 18,7 - 5,5% поросят менше, порівняно з контрольною групою.

Найменша кількість поросят при відлученні одержана у маток ІV дослідної групи - 7,4 голів. Середня жива маса одного поросяти при відлученні у віці 28 днів у наших дослідженнях узгоджується із їх кількістю при відлученні, тобто чим більша кількість поросят в гнізді - тим жива маса однієї голови менша. свинарство селекція порода ландрас

Найменшу живу масу поросяти при відлученні одержано у маток контрольної групи за чистопородного розведення - 7,5 кг, що менше за помісних тварин на 0,6 -0,8 кг. Схрещування двопородних свиноматок (Л х ВБ) з кнурами синтетичної лінії Макстер забезпечило найвищу масу гнізда поросят при відлученні у 28 днів - 70,1 кг. Інші варіанти схрещування свиней породи ландрас не сприяли підвищенню живої маси гнізда поросят при відлученні, порівняно із чистопородним розведенням.

Висновки

Чистопородне розведення свиноматок і кнурів породи ландрас за високого рівня годівлі і збалансованості раціону маток у залежності від їх фізіологічного стану, сприяло більш високій багатоплідності та збереженість поросят при відлученні у 28 денному віці, порівняно із дво- та трипородним схрещуванням маток породи ландрас з кнурами великої білої породи і синтетичної лінії Макстер французької селекції.

Встановлено перевагу чистопородного розведення свиней над схрещуванням також за масою гнізда поросят при відлученні. Безперечно, наші дані в певній мірі суперечать установленій тенденції щодо підвищення показників відтворної здатності маток за рахунок методів схрещування й гібридизації, але дають змогу удосконалювати породу методами селекції за рахунок одержання внутрішньо породного гетерозису.

Список використаних джерел

1.Акневський Ю.П. Відтворні якості свиней великої білої породи за чистопородного розведення та схрещування. // Вісник Полтавської державної аграрної академії -2005.- № 3 .- С. 31-32.

2.Бабушкин В. А. Эффективность скрещивания в свиноводстве / В. А. Бабушкин, А. Н. Негреева, // Зоотехния.- 2007.- № 6.- С. 7-8.

3. Барановський Д. Сочетаемость пород свиней при скрещивании / Д. Барановський // Свиноводство. -1997. - № 5. - С. 15-18.

4.Дубинин Н. П. Генетика популяций и селекция / Н.П. Дубинин, Я. Л. Глембоцкий .- М.: Наука, 1967.- 215 с

Анотація

УДК 636. 4. 082

Свині породи ландрас за чистопородного розведення та схрещування. Петренко М.О., здобувач, Войтенко С.Л., доктор с.-г. н. Полтавська державна аграрна академія

Встановлено позитивний вплив чистопородного розведення свиней породи ландрас на підвищення багатоплідності, кількості поросят при відлученні та живої маси гнізда поросят, порівняно із дво- та три породним схрещуванням маток породи ландрас з кнурами великої білої породи і синтетичної лінії Макстер французької селекції.

Ключові слова: відтворювальна здатність, свині, методи розведення.

Размещено на Allbest.ru