Постановка проблеми. Завдяки розробкам вітчизняних і зарубіжних вчених і передових виробництв практична ветеринарна медицина наразі збагатилася найрізноманітнішими методами боротьби з незаразними хворобами. Так, фізична терапія, підвищуючи резистентність організму, прискорює видужання тварин, виключаючи використання антибіотиків [1].

Важливою проблемою сучасної науки є розробка доцільних, ефективних і екологічно чистих методів лікування та профілактики хірургічних хвороб тварин [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологія внутрішньовенного лазерного опромінення крові вперше описана в колишньому Радянському Союзі (Е.Н. Мєшалкін і В.С. Сергієвський, 1981 р.) в медицині для терапії серцево-судинних захворювань, згодом - у клінічних дослідженнях Н.Н. Кіпшідзе та ін. (1990 р.) [3]. Застосовували виключно гелій-неоновий лазер (632,8 нм) середньою потужністю 1-3 мВт. Тривалість терапії становила 20-60 хвилин; ВЛОК застосовували один раз на день, упродовж 10-ти діб. Гелій-неоновий лазер у цьому процесі показав помітний вплив на всі системи організму, зокрема, гематологічні, імунологічні та гуморальні. Окрім того спостерігалося поліпшення реологічних властивостей крові та мікроциркуляції [4].

Мета і завдання дослідження: обґрунтувати ефективність інтраваскулярного лазерного опромінення крові за лікування коней та корів із запальними процесами за динамікою біохімічних показників сироватки крові.

Для досягнення поставленої мети були сформовані групи за принципом аналогів. Коні: контрольна (n=3) та дослідна (n=5) групи; корови: контрольна група (n=5) та дослідна (n=5).

Мали на меті опрацювати техніку ІЛОК у коней (із травмами опорно-рухового апарату) й корів (із поверхневим гнійним пододерматитом).

Матеріал і методика дослідження. Дослідження проводилися в період із березня по квітень 2013 р. на базі Чутівського кінно-спортивного комплексу "Тракен" (Полтавської області) на конях породи Тракен, у яких були діагностовані посттравматичні ускладнення опорно-рухового апарата (ОРА). Тваринам дослідної групи застосовували інтраваскулярне (яремна вена) ультрафіолетове лазерне опромінення крові (ІЛОК) у поєднанні з локальним втиранням (тонким шаром на попередньо очищену суху непошкоджену шкіру) крем-ґелю "Алезан".

Для опромінення крові застосовували апарат "Матрикс-ВЛОК" з лазерною головкою КЛ-ВЛОК 365, випромінюючу УФ із довжиною хвилі 0,365 мкм, потужність - 2,0 мВт (1 мВт на виході зі світловода). Маніпуляції проводили один раз на добу протягом п'яти діб, тривалість одного сеансу становила 10 хвилин. Локальні втирання крем-ґелю (ЛекоПро ТОВ, Україна) проводили в ураженій ділянці за допомогою губки тричі на добу до клінічного одужання. У контрольній групі застосовували лише локальне втирання зазначеного крему.

У коней та корів із метою встановлення ефективності впливу ІЛОК, проводили дослідження біохімічного складу сироватки крові за наступними показниками: вміст АсАТ, АлАТ (метод Райтмана - Френкеля), ЛФ (метод із ДЕА - БУФЕРОМ), загального кальцію (фотометричним методом) та загального білка (за біуретовою реакцією). Дослідження проводилися тричі: на першу, п'яту й п'ятнадцяту добу досліду за допомогою напівавтоматичного аналізатора BA 88, Mindray (КНДР.).

Крім того, в умовах ТОВ "Дукла" МТФ "Івашки", с. Івашки, Полтавської області (в період 2011-2012 років) проводилися дослідження, спрямовані на з'ясування впливу ІЛОК на біохімічні показники сироватки крові у корів, які хворіли поверхневим гнійним пододерматитом. Тваринам обох груп, після ортопедичної лікувальної розчистки, застосовували місцево сульфат міді (лікарську речовину фіксували на кінцівці за допомогою бинтової пов'язки, змінюючи кожні три доби). Дослідним тваринам окрім місцевого лікування паралельно застосовували ІЛОК раз на добу протягом п'яти діб; експозиція становила 15 хвилин. Для опромінення застосовували головку КЛ-ВЛОК, випромінюючу ІЧ-світло із довжиною хвилі 0,63 мкм, потужність на кінці світловода - 2,0 мВт. Зразки крові відбирали до вранішньої годівлі. Кратність дослідження біохімічного складу сироватки крові та показники були аналогічні відповідним аналізам у коней.

Отриманий матеріал опрацьовували методом варіаційної статистики з визначенням середніх арифметичних (М) і стандартних відхилень (m), достовірного інтервалу за наявного рівня значимості p<0,05, p<0,01, а також критерію вірогідності Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення.

Аналіз біохімічних показників сироватки крові від хворих коней (табл.1) свідчать, що у тварин контрольної та дослідної груп вихідні показники активності АлАТ були на 32,0 % вищими порівняно з верхньою межею норми (5-15 од/л) [5]. У процесі лікування на 5-у добу в контрольній групі її активність підвищилася на 50,0 % відносно вихідних даних, що свідчить про загострення запального процесу [5]. Водночас у тварин дослідної групи активність ферменту, навпаки, знизилася на 37,1 %, що, ймовірно, пов'язано зі зменшенням інтенсивності перебігу запального процесу.

Таблиця 1. Динаміка біохімічних показників сироватки крові коней у процесі лікування

Примітка: - р<0,05 - між контролем і дослідом.

Порівнюючи активність АлАТ контрольної та дослідної груп нами встановлено, що показники даного ферменту в контрольній групі на п'яту добу були вдвічі більшими ніж у дослідній. На 15-у добу показники активності цього ж ферменту в контрольній групі знизилися на 40,0 % відносно п'ятої доби й були практично ідентичні вихідним даним. Відповідно, в дослідній групі спостерігали незначне підвищення активності АлАТ порівняно з п'ятою добою (в межах 7,4 %); відносно вихідних даних показники були нижчими на 21,7 %. Слід зазначити, що на кінець досліду його активність у контрольній групі тварин була на 13,0 % вищою, ніж у досліді. Незважаючи на зниження активності ферменту в процесі лікування, їх показники залишалися вищими за нормативні. Такий стан, на нашу думку, активності АлАт свідчить про не повне відновлення до норми тваринного організму.

Схожою й була ситуація з динамікою активності аспарагінової трансамінази: вихідні дані її активності на початку досліду були на 38,0-41,0 % вище верхньої межі норми. У процесі лікування на п'яту добу показники в контрольній групі залишилися практично незмінними, тоді як у дослідній активність ферменту відносно вихідних даних знизилася на 10,9 % і була на 8,0 % меншою, ніж у контрольній групі, що свідчить про зниження інтенсивності запалення в організмі. На 15-ту добу в контрольній групі тварин відбулося зростання активності АсАТ відносно п'ятої доби на 20,6 % (відносно вихідних даних на 14,1 %), що вказує на зменшення продуктів запалення в організмі. У дослідній групі її активність також підвищилася на 12,6 % відносно показників активності на п'яту добу; до того ж активність АсАТ наблизилася до вихідних даних. Слід зазначити, що активність ферменту в дослідній групі на кінці досліду була на 14,0 % нижчою, ніж у контрольній. це свідчить, що ознаки цитолізу не повністю усунені.

Вихідні дані активності лужної фосфатази в контрольній групі були вищими на 50,4 %, а в дослідній - на 22,8 % відносно нормативних. На п'яту добу лікування показники в контрольній та дослідній групах знижувалися відносно вихідних даних - у контрольній групі на 8,3 %, у дослідній - на 17,3 %; активність ЛФ в дослідній групі була на 26,4 % (р<0,05) нижчою, ніж у контрольній. На 15-у добу досліду показники суттєво не змінювалися відносно п'ятої доби. У контрольній групі реєстрували зростання активності ферменту порівняно з п'ятою добою на 19,4 %, а відносно вихідних даних активність була вищою на 34,6 %, та відносно кінцевих показників у дослідній групі на - 54,8 %, що свідчить про руйнування клітинних мембран та гідроліз нуклеїнових кислот і фосфопротеїнів.

Досліджуючи зразки сироватки крові у корів (табл.2) було встановлено, що в дослідній групі активність АлАТ на початку досліду наблизилися до верхньої межі нормативних показників (10-30 од/л) [5], а у тварин контрольної групи активність ферменту на 5,0 % була вищою від реферативних значень. Слід зауважити, що після опромінення крові на п'яту добу реєстрували у дослідній групі незначне (на 6,0 %) підвищення активності АлАТ відносно вихідних даних.

Таблиця 2. Динаміка окремих біохімічних показників сироватки крові корів, хворих на поверхневий гнійний пододерматит

Примітка: - р<0,05 - *, р<0,01 методом періодів;

р<0,05 - між контролем і дослідом.

Водночас у хворих корів контрольної групи активність АлАТ підвищилась відносно вихідних даних на 42,4 %, що свідчить про загострення інтенсивності запалення. Порівнюючи показники в контрольній і дослідній групах у даний період досліду було встановлено, що в контролі вони були вищі на 50,0 %. Кінцеві показники активності АлАТ контрольної і дослідної груп на 15-ту добу відповідали нормативним.

Аналізуючи вихідні показники активності АсАТ встановлено, що в контрольній і дослідній групах вони були вищими на 60,0% порівняно з верхньою межею норми. У процесі лікування як у контрольній, так і в дослідній групах реєстрували несуттєві коливання активності ферменту відносно вихідних даних. Підсумовуючи кінцеві показники АсАТ було встановлено, що в контрольній групі реєструється їх зниження (р<0,05) відносно першої доби. У дослідній групі активність ферменту вірогідно (р<0,01) менша відносно першої доби, що вказує на зниження інтенсивності запалення й руйнування клітин живого організму. Крім того у дослідній групі його активність вірогідно (р<0,05) менша, ніж у контрольній. В останній групі активність ферменту хоча й знизилася, проте залишилася вища за реферативні значення.

Аналізуючи концентрацію лужної фосфатази, холестеролу, загального білку, загального кальцію у сироватці крові коней (крім ЛФ) та корів встановили, що вміст останніх у процесі лікування не виходили за межі нормативних показників.

лікування запальний процес сироватка кров

Висновки