Формування продуктивного потенціалу маточних цукрових буряків за різних систем хімічного захисту їх посівів від бур’янів

Визначення врожайності насіння цукрових буряків, його посівних якостей, системою організаційних та агротехнічних заходів стосовно ґрунтово-кліматичних умов його вирощування. Розгляд особливостей забезпечення необхідного рівня чистоти посівів від бур’янів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2019
Размер файла 19,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 633.63:632.51

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАТОЧНИХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЇХ ПОСІВІВ ВІД БУР'ЯНІВ

Коваленко О.А.,

студент 5 курсу факультету агротехнологій та екології

Науковий керівник -

Філоненко С.В., кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Врожайність насіння цукрових буряків, його посівні якості визначаються системою організаційних та агротехнічних заходів стосовно ґрунтово-кліматичних умов його вирощування. За висадкового способу насінництва у цій системі вирішальне значення має вдосконалення технології вирощування маточних буряків на основі впровадження нових прогресивних прийомів, розроблених науково-дослідними установами у всіх зонах насінництва цукрових буряків. Однією із головних ланок цієї технології є боротьба з бур'янами за допомогою різних засобів і заходів [3].

Загальновідомо, що для забезпечення необхідного рівня чистоти посівів від бур'янів потрібно використовувати систему агротехнічних і хімічних прийомів боротьби з бур'янами в усіх полях протягом ротації сівозміни. Але лише агротехнічними прийомами не завжди вдається здолати бур'яни, тому більш дієвим проти них у посівах сільськогосподарських культур є хімічний метод боротьби з бур'янами, що ґрунтується на застосування гербіцидів [2]. Останні не тільки сприяють суттєвому зниженню забур'яненості полів, але й разом з цим підвищують кількісні та якісні показники продуктивності польових культур, в тому числі і маточних буряків. агротехнічний цукровий буряк бур'ян

Варто відмітити, що застосування гербіцидів все ще вважається порівняно ризикованим кроком, тому що на їх ефективність впливають багато чинників і біологічні властивості маточних буряків є чи не найважливішими із них. Адже коренеплоди маточників є носіями спадкової інформації майбутніх гібридів і тому у випадку негативного впливу діючої речовини гербіциду на них можна повністю загубити майбутній врожай бурякового насіння. Самі коренеплоди зовні можуть бути достатньо розвинутими і відповідати всім метричним та фізичним параметрам, але у них можуть виникнути проблеми із цвітінням, формуванням суцвіть, утворенням плодів тощо [1].

Питання застосування гербіцидів та їх композицій на посівах маточних цукрових буряків було і все ще залишається відкритим та актуальним для насіннєводів. Сьогодні у буряконасінницьких господарствах продовжується пошук оптимальної системи захисту посівів культури від численних видів малорічних та однорічних бур'янів, що найбільше дошкуляють відповідній культурі.

Саме тому ми проводили відповідні дослідження із вивчення впливу сумішей післясходових гербіцидів на забур'яненість посівів маточних цукрових буряків та продуктивність культури на полях відкритого акціонерного товариства «Шамраївське» Сквирського району Київської області упродовж 2014-2015 років.

Метою відповідних дослідів було вивчення продуктивності маточних цукрових буряків залежно від застосування різних систем захисту від бур'янів, створених на основі найбільш поширених гербіцидів, а також уточненні біологічних особливостей формування врожаю садивних коренеплодів та їх генеративних і технологічних властивостей.

Об'єктом досліджень слугували маточні рослини ЧС-компоненту триплоїдного гібриду цукрових буряків Константа, що рекомендований для вирощування в Київській області.

Предмет досліджень - різні системи захисту посівів на основі післясходових гербіцидів та їх вплив на урожайність і технологічні та репродуктивні властивості маточних коренеплодів цукрових буряків.

Дослідження проводились за такою схемою:

Два послідовні внесення суміші гербіцидів Бетанес + Пілот (по 1 л/га + 1 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га).

Два послідовні внесення суміші гербіцидів Голтікс + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га).

Два послідовні внесення суміші гербіцидів Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03кг/га + 0,2 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га).

Перше внесення сумішей гербіцидів проводили у фазу бур'янів «сім'ядолі-початок першої пари справжніх листків»; друге - після з'явлення нової хвилі дводольних бур'янів (через 7-8 днів); третє - через 10-12 днів після другого. Дослід закладено на фоні ґрунтового гербіциду Дуал Голд, який вносили до сівби із розрахунку 1,5 л/га.

У сучасному землеробстві питання вибору оптимальної системи захисту посівів маточних цукрових буряків від ряду шкодочинних факторів, у тому числі і від бур'янів, є надзвичайно важливими. Тактика і стратегія боротьби з бур'янами передбачає застосування мінімальної кількості гербіцидів, які б мали максимальну винищувальну дію. Зважаючи на це, ми вивчали дію сумішей післясходових гербіцидів, створених на основі сучасних препаратів, на рівень забур'янення посівів маточних цукрових буряків. Результати наших дворічних досліджень наведені у таблицях 1 і 2.

Дані таблиці 1 характеризують зміну кількісного складу бур'янів перед внесенням гербіцидів і після цього.

Отже, на ділянках дослідних гербіцидних варіантів кількість бур'янів перед внесенням, в середньому за роки досліджень, була майже однакова і становила від 115 до 121 шт./мІ.

В результаті застосування післясходових препаратів та їх сумішей, відповідно до програми досліджень, кількість бур'янів на гербіцидних ділянках суттєво зменшилась. Так, перед змиканням листків у міжряддях найменше бур'янів виявилося на третьому варіанті, де проводили два послідовні внесення суміші Бетанал Макс Про із Карібу із наступним третім обприскуванням грамініцидом Пантера. Тут на час цього обліку виявилося всього 10 шт./мІ бур'янів. Зниження їх кількості на відповідних ділянках виявилося максимальним серед всіх гербіцидних варіантів і сягнуло 91,7%.

Таблиця 1 - Вплив сумішей післясходових гербіцидів на забур'яненість посівів маточних цукрових буряків (в середньому за 2014-2015 рр.)

Варіанти досліду

Кількість бур'янів

перед внесенням гербіцидів, шт./мІ

після внесення гербіцидів, шт./мІ

змінилася кількість бур'янів, %

1. Дворазове внесення суміші Бетанес + Пілот (по 1 л/га + 1 л/га)+ третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

118

22

- 81,4

2. Дворазове внесення суміші Голтікс + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

115

28

- 75,6

3. Дворазове внесення суміші Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03кг/га + 0,2 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

121

10

- 91,7

На ділянках варіанту 2, де вносили суміш Голтікс + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) із наступним обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га), кількість бур'янів, в середньому за два роки, становила 28 шт./мІ, що характеризує зменшення рівня забур'яненості на 75,6%.

Варіант із Бетанесом і Пілотом (варіант 1) мав рівень забур'янення на своїх ділянках 22 шт./м2, що становило зниження його початкового показника на 81,4%.

Показник кількості бур'янів не повній мірі характеризує їх вплив на продуктивність сільськогосподарських культур. Тому досить значимим є показник їх маси і зміна його залежно від застосування різних хімічних засобів (табл. 2).

Отже, маса бур'янів перед внесенням гербіцидів на всіх варіантах була практично однаковою і становила від 96,2 до 98,4 г/мІ.

Після застосування гербіцидів та їх сумішей маса бур'янів на ділянках варіантів досліду суттєво зменшились. Найменшою маса бур'янів виявилася на варіанті, де застосовували проти них систему подвійного внесення гербіцидів Бетанал Макс Про із Карібу, посилену грамініцидом Пантера (3-й варіант). Саме тут маса бур'янів, що залишилася після застосування відповідних гербіцидів, знизилася, в середньому за два роки, на 83,2%. На варіанті 1, де проводили подвійне застосування Бетанес + Пілот із наступним внесенням грамініциду, маса бур'янів зменшилась на 78,8%. Варіант із Голтіксом та Бітапом ФД11 мав зниження маси бур'янів на 67,9%.

Таблиця 2 - Вплив сумішей післясходових гербіцидів на масу бур'янів у посівах маточних цукрових буряків (в середньому за 2014-2015 рр.)

Варіанти досліду

Маса бур'янів

перед внесенням гербіцидів, г/мІ

після внесення гербіцидів, г/мІ

змінилася маса бур'янів, %

1. Дворазове внесення суміші Бетанес + Пілот (по 1 л/га + 1 л/га)+ третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

96,2

20,4

-78,8

2. Дворазове внесення суміші Голтікс + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

97,3

31,2

-67,9

3. Дворазове внесення суміші Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03кг/га + 0,2 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

98,4

16,5

-83,2

Продуктивність маточних цукрових буряків та фракційний склад їх коренеплодів залежать в першу чергу від комплексу агротехнічних заходів, головними з яких є місце культури в сівозміні, спосіб основного обробітку ґрунту, система удобрення та система захисту від різних шкідливих організмів та хвороб. Зрозуміло, що ці фактори можуть бути регульовані у бажаному напрямку заради досягнення максимально можливого виходу коренеплодів необхідних розмірів.

Одним із визначальних показників структури врожайності є маса рослини на час відповідного обліку. Найбільшою вона виявилася за два роки досліду на варіанті 2, де двічі вносили суміш Голтіксу + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) і третій раз - грамініцид Пантеру. Тут середня маса рослини перед збиранням врожаю становила 504 г при масі коренеплоду 352 г і гички 152 г. На нашу думку, це обумовлено тим, що густота рослин маточників на ділянках відповідного варіанту була найменшою, що і призвело до формування більших рослин буряків.

Інші варіанти мали менш ваговиті рослини і коренеплоди. Найменшою маса коренеплоду виявилася у рослин маточників на ділянках варіанту 3 - 338 г. Отже, система хімічного захисту посівів маточних цукрових буряків від бур'янів, що призвела до максимального винищення останніх, посприяла збільшенню густоти рослин культури, що в свою чергу призвело до формування дрібніших біотипів на дослідних ділянках відповідного варіанту.

Підсумковим показником, який дає змогу встановити продуктивний потенціал культури та досліджуваних факторів, є біологічна урожайність. Як свідчать дані наших дворічних досліджень, найбільшою біологічна врожайність виявилася на варіанті, де двічі вносили суміш гербіцидів Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03кг/га + 0,2 л/га) із третім обприскуванням грамініцидом Пантера. Саме тут рослини сформували урожай коренеплодів на рівні 492 ц/га. Дещо нижчим він виявився на варіанті 1 - 478 ц/га. Варіант із Голтіксом і Бітапом ФД 11 охарактеризувався найнижчою біологічною врожайністю маточних коренеплодів - 466 ц/га.

Слід зазначити, що менша врожайність маточних цукрових буряків за фабричні обумовлена необхідністю отримання не значної цукроносної маси коренеплодів, а оптимальної їх кількості, причому необхідних розмірів.

Продуктивність маточних цукрових буряків, фракційний склад їх коренеплодів характеризують дані таблиці 3.

Таблиця 3 - Продуктивність маточних цукрових буряків та фракційний склад їх коренеплодів залежно від застосування сумішей післясходових гербіцидів (в середньому за 2014-2015 рр.)

Варіанти досліду

Урожайність, ц/га

Коренеплодів (%) масою, г

< 50

51-300

301-600

> 600

1. Дворазове внесення суміші Бетанес + Пілот (по 1 л/га + 1 л/га)+ третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

390

1

46

50

3

2. Дворазове внесення суміші Голтікс + Бітап ФД 11 (по 1 л/га + 1 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

381

1

45

49

5

3. Дворазове внесення суміші Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03кг/га + 0,2 л/га) + третє обприскування грамініцидом Пантера (2 л/га)

421

2

52

45

1

НІР0,05

21,0

Аналізуючи дані відповідної таблиці, можна стверджувати, що застосування нового післясходового гербіциду Бетанал Макс Про у суміші із Карібу є доцільними і позитивно впливає на продуктивність культури.

Так, доказово вища врожайність коренеплодів, в середньому за роки досліджень, була отримана на ділянках саме третього варіанту, де двічі вносили Бетанал Макс Про із Карібу і третій раз грамініцид Пантера, - 421 ц/га. Дворазове внесення гербіцидної композиції, до складу якої входили Бетанес і Пілот, посиленої грамініцидом Пантера (варіант 1), призвело до формування дещо нижчої врожайності маточних коренеплодів, що становила 390 ц/га.

Система захисту цукрових буряків від бур'янів на основі гербіцидів Голтікс і Бітап ФД11 сприяла за роки досліджень формуванню найнижчої серед гербіцидних варіантів урожайності маточників - 381 ц/га.

Після збирання коренеплоди перед закладанням у траншеї на зберігання сортували за масою на чотири фракції: менше 50 г; 50-300 г; 301-600 г; більше 600 г. Коренеплоди масою менше 50 г і більше 600 г вибраковували, тобто їх здавали на цукровий завод, або згодовували тваринам. Інші дві фракції окремо закладали на зберігання в траншеї з наступним висаджуванням весною.

Висновок

За змішаного типу забур'яненості полів при вирощуванні маточних цукрових буряків доцільно та економічно вигідно застосовувати системи захисту посівів культури на основі нового гербіциду Бетанал Макс Про. Кращою з економічної точки зору є наступна система захисту маточних цукрових буряків від бур'янів: два послідовні внесення суміші гербіцидів Бетанал Макс Про + Карібу + Тренд (по 0,8 л/га + 0,03 кг/га + 0,2 л/га) і третє внесення грамініциду Пантера (2 л/га).

Список використаних джерел

1. Буряківництво. Проблеми інтенсифікації та ресурсозбереження [Зубенко В. Ф., Роїк М. В., Іващенко О. О. та ін.] під заг. ред. В.Ф.Зубенка. - К. : НВП ТОВ «Альфа-стевія ЛТД», 2007. - 486 с.

2. Крижко В. М. Способи збирання маточних коренеплодів / В. М. Крижко, П. Ю. Зиков // Цукрові буряки. - 2003. - №5. - С. 9-10.

3. Манько А. Е. Особливості вирощування маточних коренеплодів та насіння ЧС-гібридів / А. Е. Манько, А. М. Сливченко // Цукрові буряки. - 2002. - №2. - С.11-12.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.