Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах Лівобережного лісостепу України

Урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах Лівобережного лісостепу України

Огляд особливості формування врожайності та якості зерна пшениці м'якої озимої залежно від рівня мінерального удобрення, позакореневого підживлення хелатними мікродобривами та захисту посівів. Визначення впливу абіотичних факторів на урожайність зерна.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2019
Размер файла 4,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 4.5 - Кореляційна матриця залежностей врожайності та показників якості зерна сорту пшениці м'якої озимої Вдала від фону мінерального живлення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)

Показник

Урожайність,

т/га

Маса 1000 зерен,г

Натура,

г/л

Склоподібність,

%

Вміст клейковини,%

Якість клейковини, од.ВДК.

Вміст білка,

%

Числопадання, с

Седиментація,

мл

Урожайність, т/га

1,00

Маса 1000 зерен, г

0,84*

1,00

Натура, г/л

0,93*

0,83*

1,00

Склоподібність, %

0,94*

0,84*

0,92*

1,00

Вміст клейковини, %

0,85*

0,84*

0,88*

0,84*

1,00

Якість клейковини, од.ВДК.

-0,39*

-0,65*

-0,30*

-0,34*

-0,26

1,00

Вміст білка, %

0,84*

0,69*

0,91*

0,87*

0,84*

0,69*

1,00

Число падання, с

0,61*

0,48*

0,52*

0,49*

0,45*

0,52*

0,50*

1,00

Седиментація, мл

0,86*

0,70*

0,88*

0,84*

0,83*

0,48*

0,87*

0,84*

1,00

*- зв'язок істотний на 5 % рівні значущості

Встановлено тісні прямі кореляційні зв'язки у пшениці озимої між ознакою індикатор «урожайність»(У), кількістю клейковини (К)r = 0,85, якістю клейковини (Я)r = 0,39,вмістом білка (Б)r = 0,84, числом падання (ЧП)r = 0,61 і седиментацією(S)r = 0,86 встановлено тісні прямі кореляційні зв'язки (рис. 4.13).

Рис. 4.13. Кореляційна плеяда залежності якісних показників залежно від фону удобрення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.).

К - вміст клейковини,%;Я - якість клейковини, од. ВДК; Б - вміст білка, %; П - число падання, с; S - седиментація, с.

У свою чергу виділені ознаки якості зерна пшениці озимої між собою теж мають середньої та тісної сили кореляційні зв'язки. Так, найбільш тісний зв'язок встановлено між вмістом білка (Б) і седиментацією зерна (S) - відповідно r = 0,87, кількістю клейковини (К) і седиментацією зерна (S) - відповідно r = 0,83, кількістю клейковини (К) і вмістом білка (Б) - відповідно r = 0,84. Дещо менші, проте теж прямі, тісні, встановлено кореляційні зв'язки у пшениці озимої між числом падання (ЧП) і седиментацією (S) - r = 0,84, числом падання (ЧП) і вмістом білка (Б) - r = 0,50, числом падання (ЧП) і кількістю клейковини (К) - r = 0,45.

Така ознака як число падання (ЧП) та якість клейковини (Я) мали слабку кореляційну силу - r = 0,12, зв'язок між якістю (Я) та седиментацією зерна (S) мали зворотно слабкий зв'язок r = -0,18.

Якість клейковини мала обернено слабкий кореляційний зв'язок з кількістю клейковини (К) та вмістом білка (Б) - відповідно r = -0,26…-0,09 (табл. 4.5).

Результати досліджень висвітлені в четвертому розділі опубліковані автором в наукових працях [203-205].

4.5 Вплив захисту посівів пшениці озимої від шкідників, хвороб та бур'янів на якість зерна

Сучасний інтегрований захист рослин передбачає управління популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів за допомогою застосування оптимальної для конкретних умов системи заходів з метою оптимізації фітосанітарного стану посівів [74].

Головною передумовою інтегрованого захисту рослин є фітосанітарний моніторинг і прогноз шкідливих організмів, який повинен представляти собою систему збору, накопичення, аналізу і використання фітосанітарної інформації з метою цілеспрямованого і оптимального проведення заходів захисту рослин.

Кузька або хлібний жук - виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт, личинки пошкоджують корені.

Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня, але в окремі роки ці строки можуть коливатися у межах двох тижнів; масовий літ -- з 11 червня по 17 липня. Жуки активні в спекотні сонячні дні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Через два тижні після виходу починається відкладання яєць, для чого самка заривається в ґрунт на глибину 10-15 см і відкладає яйця невеликими купками, за 2-3 прийоми по 30-40 штук. Через три тижні з яєць виходять личинки, вони живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, у тому числі культурних, личинки старших віків -- переважно корінням. Восени вони переходять у ґрунт на глибину 30-80 см, а навесні знову піднімаються до поверхні. Упродовж літа линяють двічі.

Клоп - черепашка. Пшеницю озиму пошкоджує, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При уколі в стебло на початку виходу в трубку рослини жовтіють і верхній лист засихає. Пошкодження стебла пшениці у цей період може привести до зниження урожаю на 50-54 %. Якщо пошкодження у стебло наноситься клопом перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю, що провокує істотне зниження урожаю. Підраховано, що при наявності 1 клопа на квадратному метрі можна втратити 0,5-1,0 ц зерна з одного гектара. Але основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки, шкідливість яких залежить від їх віку. Зерно, яке пошкоджене личинками молодших віків (другого - третього), деформується і його маса зменшується на 50-70 %. Личинки старших віків (четвертого - п'ятого), а також клопи нового покоління менше впливають на кількість урожаю, але різко погіршують хлібопекарські та інші технологічні показники зерна [12].

Облік посівів на наявність клопа черепашки та хлібного жука у посівах пшениці озимої проводили в червні, період формування зернівки - молочна стиглість зерна методом облікових майданчиків. 8 майданчиків по 0,25 м2 (50x50 см) з ретельним оглядом рослин на поверхні ґрунту.

Облік шкідників проводили на протязі 2010-2012 рр., найбільша кількість хлібного жука та клопа черепашки було за вирощування без хімічного захисту і становила від 1 до 4 екземплярів на м2 в 2010 році.

2011 рік мав за хімічного методу захисту + Басфоліар36 Екстра за спостереженнями було не виявлено хлібного жука, а от клоп черепашка перебував у кількості одного екземпляра за вирощування де не вносили мінерального удобрення та N10 на 1т п. пр.

2012 рік характеризувався наявністю хлібного жука в кількості від 1 до 3 екземплярів за вирощування без захисту та варіант хімічного методу захисту, але не по всіх дозах добрив. Клопа черепашки в 2012 році не було виявлено більше одного екземпляра по двох варіантах захисту ( табл. 4.6.).

Таблиця 4.6 - Чисельність основних шкідників на посівах пшениці озимої сорту Вдала залежно від мінерального живлення та захисту рослин

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення

(В)

Кількість шкідників, екз./м2

Хлібний жук

Клоп шкідлива черепашка

2010р.

2011р.

2012р.

2010р.

2011р.

2012р.

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

2

1

3

2

1

1

N50P50K50

3

-

2

2

2

1

N115P96K51

3

1

2

-

1

1

N85P96K51+N30

3

-

2

1

-

1

N58P45K25

-

2

-

1

1

-

N10 на 1т п. пр.

4

1

3

2

1

1

хімічний метод захисту

без добрив

1

3

2

-

-

-

N50P50K50

2

2

1

1

-

1

N115P96K51

-

1

-

-

1

1

N85P96K51+N30

-

1

-

1

1

-

N58P45K25

-

2

1

1

1

-

N10 на 1т п. пр.

1

2

1

2

1

-

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

-

-

1

-

1

-

N50P50K50

-

-

-

-

-

-

N115P96K51

-

-

-

-

-

-

N85P96K51+N30

-

-

-

-

-

-

N58P45K25

-

-

-

-

-

-

N10 на 1т п. пр.

1

-

-

1

1

-

Септоріоз (крапчаста плямистість пшениці) - шкідливість хвороби полягає в тому, що уражені рослини відстають у рості, листя на них часто висихає, колосся недорозвинене, зерно формується щупле, що приводить до зниження врожайності і погіршення посівних якостей насіння. Серед плямистостей листя пшениці септоріоз займає одне із перших місць за шкідливістю та поширенням хвороби [144].

Хвороба може розвиватись на всіх надземних органах рослин впродовж всієї вегетації. Перші симптоми можуть з'являтись на сходах у вигляді бурих смуг, плям або побуріння колеоптиля. Від уражених проростків хвороба поширюється на інші листки, де утворюються неправильної форми бурі плями з жовтуватою облямівкою. Пізніше вони можуть зливатись, а листок або його частина засихають. На поверхні плям формуються темно - коричневі або чорні плодові тіла -- пікніди.

Облік захворювання проводили за шкалою Гешеле по першому, другому, третьому листках, починаючи від колоса у молочній стиглості або через 10-12 днів після колосіння і перед збиранням урожаю в період найбільшого прояву хвороби. Процент і ступінь ураження колосся визначають оглядом перед збиранням 20 колосків у п'яти місцях у двох несуміжних повтореннях за чотирибальною шкалою: 0 - відсутність хвороби; 1 - уражено до 15 % колосків; 2 - від 16 до 40; 3 - від 41 до 100 % колосків.

Бура іржа пшениці - поширена повсюди. Шкідливість бурої іржі полягає у тому, що зменшується асиміляційна поверхня і підвищується транспірація рослин. Внаслідок цього порушується водний баланс, що є причиною передчасного відмирання листків. Ураження пшениці озимої збудником бурої іржі знижує її зимостійкість. У колосах утворюється менше зернин, вони низької якості і маси, що є головною причиною зниження врожаю. Недобір останнього від хвороби може досягати 15?20 % і більше. При цьому значно погіршуються якісні показники: зменшується натура зерна, скловидність, вміст сирої клейковини, сила росту. іржа різко знижує врожайність, зимостійкість та посухостійкість. Уражуючи вегетативні органи, іржа знижує налив зерна, воно стає щуплим, невиповненим. Майже кожен рік від іржі втрачається 15?25 % врожаю. В роки епіфітотій врожай знижується з 25?30 до 5?6 ц/га. При сильному ступеню ураження зерно буває настільки щупле, що потрапляє до відходів.

Велика шкодочинність іржі пояснюється тим, що хвороба набуває масового характеру. Після первинної появи відбувається спочатку поступове, а потім швидке її наростання за рахунок послідуючих поколінь другої стадії і за рахунок збереження протягом всієї вегетації сприйнятливості рослин.

З'являється хвороба переважно на листках, рідше - на листкових піхвах та стеблах. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають безладно розміщені іржасто - бурі урединії. Зараження рослин відбувається при температурі від 2,5 до 31 °С за умов наявності крапель роси чи дощу на листках. Максимальний розвиток хвороби, як правило, спостерігається в фазі цвітіння - молочна стиглість. Втрата врожаю від бурої іржі залежить від строків максимального її розвитку, стійкості сорту, технології вирощування і може досягати від 3 до 10-15 ц/га і більше. При цьому значно погіршується якісні показники: зменшується натура зерна, скловидність, вміст сірої клейковини, сила борошна [167].

Обліки захворювання бурою іржею на рослинах пшениці озимої проводили за шкалою Пітерсона, на якій зазначені умовні та дійсні проценти ураження листків. При умовному ураженні листків 5 % - пустули займають 1,8-2 % листкової пластинки; 15 % - 5-6; 25 %- 9-10; 45 %- 16-18; і 100 % - 38-40 %. При більшій кількості пустул листки відмирають і нові пустули розвиватися не можуть.

Рис. 4.14. Шкала для оцінювання ступеня враження листків рослин пшениці озимої бурою іржею

Обстеження посівів пшениці озимої проводили у такі строки: 1 - перед уходом рослин в зиму, 2 - через 10-12 днів після колосіння, 3 - на початку воскової стиглості.

Ураження бурою іржею визначали по верхньому і другому ярусах листків. Обстеження посівів на ураження іржею були проведенні тільки на початку воскової стиглості.

За даними спостережень найбільша кількість уражених рослин як септоріозом так і бурою іржею на протязі 2010-2012 рр. було за вирощування без хімічного захисту і становила від 2 до 7 % рослин.

За хімічного методу захисту септоріозом було вражено 3 % рослин за вирощування без добрив в 2010 році та N50P50K50 в 2011 році. Це мало вплив в подальшому на урожайність зразків пшениці. В 2012 році цією хворобою було вражено 2 % рослин за внесення N50P50K50, N115P96K51.

Процент пошкодження рослин бурою іржею за хімічного методу захисту та хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра не перевищували поріг шкодочинності рослин.

По роках досліджень найменше пошкодження рослин хворобами було в 2012 році, за хімічного методу захисту з нормою добрив N50P50K50 - 2 % як по септоріозу так і по бурій іржі. З нормами добрив N85P96K51 + N30 та N58P45K25 кількості уражених рослин не виявлено.

Хімічний метод захисту + Басфоліар 36 Екстра по системі удобрень N50P50K50, N85P96K51 + N30, N58P45K25, N115P96K51 показав 0 % захворювань. Підтвердженням цьому є найкращі показники якості та вища врожайність в порівнянні з іншими варіантами.

Пошкодження рослин пшениці озимої хворобами має суттєвий вплив на урожайність культури, тому дуже важливим для сьогодення є боротьба із захворюваннями на початку ураження або навіть до посіву пшениці озимої (табл. 4.7.).

Таблиця 4.7 - Ураженість посівів пшениці озимої сорту Вдала основними хворобами залежно від мінерального живлення та системи захисту

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення

(В)

Кількість уражених рослин, %

Септоріоз

Бура іржа

2010р.

2011р.

2012р.

2010р.

2011р.

2012р.

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

7

6

6

6

7

6

N50P50K50

6

7

6

5

3

4

N115P96K51

5

4

4

3

4

2

N85P96K51+N30

-

3

3

3

3

4

N58P45K25

3

4

3

3

2

3

N10 на 1т п. пр.

5

3

4

5

6

5

хімічний метод захисту

без добрив

3

1

1

3

2

1

N50P50K50

-

3

2

2

1

2

N115P96K51

2

-

2

-

-

-

N85P96K51+N30

-

-

-

-

-

-

N58P45K25

-

1

-

-

-

-

N10 на 1т п. пр.

2

1

-

1

1

-

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

1

-

2

1

2

1

N50P50K50

-

-

-

-

-

-

N115P96K51

-

-

-

-

-

-

N85P96K51+N30

-

-

-

-

-

-

N58P45K25

-

-

-

-

-

-

N10 на 1т п. пр.

1

-

1

-

1

-

Контролювання чисельності видів бур'янів у посівах пшениці озимої є нагальною проблемою у зв'язку з домінуванням зернових колосових у сівозмінах в усіх ґрунтово - кліматичних зонах України.

Злакові бур'яни значної шкоди завдають озимій пшениці під час її вирощування за інтенсивною технологією. Їх негативний вплив визначається у тому, що зменшується ефективність внесених добрив, знижується дія пестицидів. Шкідливість пирію у посівах пшениці озимої відмічають вже за наявності 5 шт./м2, що позначується на зменшенні урожайності зерна та його якості на 0,5-0,6 т/га [119].

За раннього відновлення весняної вегетації та інтенсивного розвитку рослин культури у цей період пшениця озима може успішно конкурувати з ранніми і пізніми видами ярих бур'янів. Проте за несприятливих для росту і розвитку озимої пшениці умов такий бур'ян, як куряче просо завдає посівам культури значної шкоди. Так, у роки з підвищеною вологістю куряче просо проходить весь цикл розвитку і домінує у посівах пшениці, що впливає на недобір врожаю та ускладнює його збирання. Втрати врожаю за наявності у посівах пшениці озимої лише одного виду такого бур'яну на 1 м2 становлять 0,017 т/га.

Застосовують для контролю однорічних злакових бур'янів після сходів у посівах пшениці озимої у фази від початку кущення культури до фази трубкування включно [167].

Шкодочинна дія бур'янів на культурні рослини виявляється по - різному. Затіняють культурні рослини, особливо високорослі, що призводить до недорозвинення у них механічних тканин і вилягання. Це знижує врожай і утруднює його збирання.

Забирають із ґрунту багато вологи, висушуючи не тільки його верхній шар, але й підґрунтя, що дуже погіршує умови росту культурних рослин, особливо у посушливих районах. Вівсюг і мишій сизий розвивають коріння, яке проникає на глибину до 170 сантиметрів; коріння ж пирію та буркуну жовтого заглиблюється ще більше -- до 250 сантиметрів.

Виділяють у ґрунт метаболіти (березка польова, осот рожевий та інші) -- хімічні сполуки, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин.

Погіршують якість врожаю. Зерно із домішками бур'янів гірше зберігається, втрачає схожість, швидко пліснявіє. У ньому скоріше заводяться комірні шкідники. У зерні пшениці із забур'янених посівів зменшується вміст білка.

Важливими особливостями насіння бур'янів є здатність довго зберігати життєздатність та розтягнутий період проростання. Зокрема, насіння осоту рожевого зберігає життєздатність у ґрунті понад 20 років, талабану, портулаку, подорожника -- понад 30 років, дурману, татарнику, пасльону, коров'яку -- понад 40 років.

Кількісний метод визначення забур'яненості посівів ґрунтується на підрахунку кількості культурних рослин і бур'янів на облікових майданчиках. При цьому користуємося рамками відповідних розмірів. Рамки накладаємо таким чином, щоб один із рядків культури був її діагоналлю.

Після підрахунку кількості бур'янів у рамках визначаємо їх середню кількість на одну рамку і на 1 м2, відсоток від кількості культурних рослин, яку беруть за 100 %. Ступінь засміченості посівів визначали за відповідною шкалою (табл. 4.8.).

Таблиця 4.8 - Ступінь засміченості бур'янами посівів пшениці озимої за шкалою

Кількість бур'янів на 1 м2

Бал засміченості

Ступінь засміченості

1--5

1

Дуже слабкий

6--15

2

Слабкий

16--50

3

Середній

51--100

4

Сильний

Понад 100

5

Дуже сильний

Результати обліку співставляємо з економічними порогами шкодочинності найголовніших бур'янів і приймаємо рішення щодо застосування захисних заходів.

Згідно схеми досліду на варіантах досліду проводилась обробка гербіцидом Логран (0,01 кг/га), який ефективний проти широкого спектра бур'янів.

На варіанті без хімічного захисту рослин пшениці по роках досліджень 2010-2012 рр. була забур'яненість як по дводольних так і по злакових видах бур'янів. За шкалою визначення ступеня засміченості бур'янами бал засміченості - 2, ступінь засміченості - слабка, загальна кількість бур'янів на посівах 11-15 шт./м2.

За вирощування пшениці озимої де проводились хімічні обробки облік забур'яненості виявив не більше 1 шт./м2, як дводольних так і злакових видів бур'янів (табл. 4.9.).

Таблиця 4.9 - Забур'яненість посівів пшениці озимої сорту Вдала залежно від мінерального живлення та захисту рослин

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення

(В)

Кількість бур'янів, шт./м2

Дводольні

Злакові

2010р.

2011р.

2012р.

2010р.

2011р.

2012р.

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

6

5

7

7

6

8

N50P50K50

9

4

8

5

5

7

N115P96K51

8

6

8

7

5

5

N85P96K51+N30

7

5

6

7

4

7

N58P45K25

6

5

9

7

5

6

N10 на 1т п. пр.

6

4

7

6

4

7

хімічний метод захисту

без добрив

2

1

1

1

2

2

N50P50K50

2

-

1

1

1

1

N115P96K51

-

1

1

1

1

-

N85P96K51+N30

-

1

-

-

1

1

N58P45K25

1

-

1

1

-

-

N10 на 1т п. пр.

1

1

2

-

1

-

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

-

-

2

-

1

1

N50P50K50

-

1

1

-

1

1

N115P96K51

-

-

-

1

-

-

N85P96K51+N30

-

-

1

-

-

-

N58P45K25

1

-

-

-

-

-

N10 на 1т п. пр.

-

-

1

-

-

1

За даними таблиці, видно, що при використанні позакореневого підживлення препаратом Басфоліар та захисту посівів від бур'янів хімічними препаратами по варіантах спостерігається відсутність забур'яненості.

Висновки до розділу 4

1. Важливим технологічним показником якості зерна є маса 1000 зерен, від крупності зерна значною мірою залежать борошномельні та хлібопекарські властивості пшениці. Показник маси 1000 зерен змінювався від 35,8 до 42,5 г. Найбільшим він був за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра з дозою добрив N85P96K51 + N30 від 38,3 до 42,5 г. Це нам дасть більший вихід борошна.

2. За роки проведення досліджень показник натури зерна у зразків пшениці озимої коливався у межах 680-823 г/л. Найменша натура зерна відмічена у 2010 та 2012 рр. (680 г/л). У 2011 і 2013 рр. вона була більшою і становила відповідно 823 і 820 г/л. За внесення норми добрив N50P50K50 показник натури був меншим, потім із збільшенням дози добрив до N115P96K51 натура була вищою на 10-15 г/л.

3. Склоподібність зерна пшениці озимої зі зростанням доз мінеральних добрив до N85P96K51 + N30 збільшується. За внесення добрив N85P96K51 + N30 склоподібність становила за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра за середніми даними по роках 55 %, що перевищує інші системи захисту рослин на 2-8 %, а за дозами удобрення на 4-7 %.

4. В умовах досліджень (2010-2013 рр.) вміст білка у сорту пшениці м'якої озимої був у межах від 8,0 до 14,0 %. Найбільше значення відмічено у 2013 р. - 14,0 % за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра з дозою внесення добрив N85P96K51 + N30. Найменший показник вмісту білка (8,0 %) був у 2011 р. за вирощування без хімічного захисту та без добрив. Для отримання зерна із вищим вмістом білка рекомендована доза добрив по нашим варіантам є N85P96K51 + N30.

5. Великий вміст клейковини у зразках пшениці озимої пояснюється сприятливими погодними умовами, що склалися в період формування врожайності зерна пшениці та значною прямою залежністю із показником вмісту білка (r = 0,84).

Найменший вміст клейковини в зерні формується за вирощування пшениці озимої без внесення добрив (21,0-2,8 %). Зі збільшенням доз добрив N115P96K51, N85P96K51+N30 збільшувалась кількість клейковини (22,8-25,9 %).

6. Якість клейковини за роки досліджень становила 80-100 од. ВДК. За середніми даними краща якість клейковини була у 2012 та 2013 рр. та становила 85 од. ВДК. Гірша якість клейковини спостерігалась у зразків в 2010-2011 рр. (100 од. ВДК.), що пояснюється погодними умовами під час наливу і дозрівання зерна.

7. За чотири роки досліджень показник альфа - амілазної активності зерна пшениці змінювався в незначних межах: без хімічного захисту рослин - 298-324 с, за хімічного методу захисту - 296-329 с, за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра - 285-323 с.

8. Побудова кореляційних плеяд дає можливість встановити ступінь зв'язку рівня врожайності та показників якості зерна пшениці озимої під впливом фону удобрення та системи захисту. Встановлено тісний зв'язок числа седиментації із вмістом білка у зерні пшениці (r = 0,87) та вмістом клейковини (r = 0,83).

9. Облік шкідників проведений на протязі 2010-2012 рр. показав, що найбільша кількість хлібного жука та клопа черепашки було за вирощування без хімічного захисту і становила від 1 до 4 екземплярів на м2 в 2010 році.

10. За хімічного методу захисту септоріозом було вражено 3 % рослин, без добрив в 2010 році та N50P50K50 в 2011 році. Це мало вплив в подальшому на урожайність зразків пшениці.

11. Де проводились хімічні обробки облік забур'яненості виявив не більше 1 шт./м2, як дводольних так і злакових видів бур'янів.

Отже, проведення хімічних засобів захисту сприяли зменшенню забур'яненості, мінімального заселення шкідниками та низькому проценту враження рослин хворобами.

Розділ 5. Хлібопекарські та реологічні показники якості зерна пшениці озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин

В зв'язку з розвитком механізації та автоматизації хлібопекарського виробництва особливе значення за оцінки пшеничного зерна надається фізичним властивостям тіста, а саме стійкості його до механічного замішування. Хлібопекарська промисловість вимагає, щоб в процесі замішування та під час бродіння тісто не втрачало своїх основних властивостей (пружність, еластичність). Фізичні властивості тіста, як і хлібопекарські властивості борошна, залежать від хімічного складу зерна, а також від властивостей білкового та вуглеводно - амілазного комплексу пшениці. Стійкість і розрідження тіста за фаринографом, об'ємний вихід хліба та його якість мають досить високі показники для подальшого використання сорту [205].

5.1 Фізичні властивості тіста

Важливими технологічними властивостями, пов'язаними з кількістю і фізико - хімічними властивостями білкового комплексу клейковини, є водовбирна здатність (ВВЗ) борошна, тривалість замісу тіста, стійкість тіста до замісу, потреба в окисниках. Всі ці властивості борошна підсумовуються в процесі випікання хліба і у кінцевому результаті виражаються в показниках об'єму і якості хліба. Відомо, що водовбирна здатність борошна залежить від сорту, вмісту і якості білка в борошні, структури борошна [206]. Тривалість замісу тіста з борошна, що містить 7,5 % білка, набагато більша, ніж при рівні білка 11-13 %. Тривалість замісу тіста зменшується в міру збільшення вмісту білка до 12%, потім із підвищенням вмісту білка в борошні вона залишається приблизно незмінною. Встановлено, що вміст залишкового білка в сумарному білку борошна корелює з часом утворення тіста, розрідженням за фаринографом, показником седиментації, об'ємом хліба [207]. Для борошна, що має низьке співвідношення між білком і крохмалем, потрібно більше часу для одержання суцільної білкової сітки, а її стійкість при замісі звичайно буває значно кращою, ніж у борошні, що містить 13 % білка або більше. Помітне погіршення фізичних властивостей тіста і хлібопекарських якостей зерна відзначено при дуже високому вмісті білка - понад 17 % [208].

Від білкового комплексу клейковини також істотно залежать об'єм і шпаристість хліба. Відомо, що об'єм хліба має високу кореляцію з вмістом білка в зерні [209]. Найкращу структуру м'якушки хліба одержують при середній кількості білка. За низької білковості зерна вона відносно щільна.

Обов'язковим етапом в системі оцінки технологічних властивостей зерна пшениці є визначення фізичних властивостей тіста на фаринографі.

Оцінка фізичних властивостей тіста за фаринографом. Фаринограф Брабендера - один з найбільш поширених приладів, що застосовується для визначення фізичних властивостей тіста. Він визначає властивості тіста, що піддається тривалому замісу при постійній температурі. Прилад визначає водовбирну здатність борошна (ВВЗ) - кількості води, необхідної для утворення тіста заданої консистенції (500 одиниць приладу), оптимальний час замішування, стійкість до замішування та величину розрідження тіста, еластичність.

Важливим технологічним показником, пов'язаним з кількістю та фізико - хімічними властивостями білкового комплексу клейковини, є водовбирна здатність (ВВЗ) [210].

За показник водовбирної здатності прийнято вважати кількість води, яку спроможне поглинути борошно під час утворення тіста нормальної консистенції, тобто достатньо пружного, не липкого. Цей показник виражається у процентах до маси борошна.

Кількість води, яку здатне поглинути борошно, пов'язана з його хімічним складом, вмістом у борошні полімерів, здатних до набухання -- білків, крохмалю, пентозанів, клітковини, їх станом, з величиною площі поверхні адсорбування вологи. Тому ВВЗ борошна залежить від сорту борошна, ступеню його дозрівання, вологості, крупності частинок. Тонко подрібнене борошно із одного і того ж зерна однакового виходу має вищу водовбирну здатність, ніж крупне борошно внаслідок більшої площі загальної поверхні частинок.

Борошно, що пройшло нормальне відлежування після помелу, тобто в якому відбулися процеси дозрівання, зв'язує води на 5-10 % більше, ніж свіжо змелене.

Низьку ВВЗ має борошно, змелене із зерна пророслого, ушкодженого клопом - черепашкою або висушеного при високих температурах. У такому борошні порушені природні структури полімерів, внаслідок чого знизилась їх здатність зв'язувати воду.

Тому при визначенні кількості води на замішування тіста береться до уваги вологість борошна.

Водовбирна здатність має велике технологічне значення, вона впливає на вихід тіста і хліба.

У сорту пшениці озимої Вдала даний показник варіював по роках у межах від 65-63 (без хімічного захисту та без добрив) до 53-50 % (N85P96K51 + N30).

По роках досліджень найбільшу водовбирну здатність мали за вирощування без внесення добрив 65-58 %, на 1-2 % нижча за внесення N50P50K50. Найкращими були дози добрив N85P96K51 + N30, N115P96K51, N58P45K25, (53-50 %, 55-50 %, 55-51 % відповідно).

Час утворення тіста - тривалість його замішування до утворення постійної консистенції. За роки досліджень середній показник цієї ознаки змінювався в межах від 2,0-4,0 хвилини в 2011 році до 2,1-4,5 хвилин в 2010 році. Так як у 2012 році була мала урожайність пшениці по досліду, у нас не було достатньо матеріалу для визначення фізичних властивостей тіста. А ось 2013 рік за показником часу утворення тіста був на рівні 2010 року.

Спостерігаються відмінності між зразками за величиною цього показника (табл. 5.1). Борошно за вирощування пшениці без добрив та N50P50K50 мало стабільний прояв цього показника (2,0-2,3 хв.), в той час як за внесення N85P96K51 + N30, N58P45K25 час утворення тіста значно залежав від захисту та норм внесення добрив (4,0-4,5 хв.)

Істотно більший час утворення тіста зразків пшениці (НІР05 = 0,2 хв.) порівняно із вирощуванням без добрив спостерігався у зразків за внесення N85P96K51 + N30 - 4,3-4,5 хв. (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 - Вплив мінеральних добрив та захисту рослин на час утворення тіста, хв.

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Роки досліджень

2010

2011

2013

Середнє

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

2,2

2,0

2,2

2,1

N50P50K50

2,1

2,3

2,2

2,2

N115P96K51

2,3

2,0

2,3

2,2

N85P96K51+ N30

3,3

3,8

3,6

3,6

N58P45K25

3,3

3,0

3,5

3,3

N10 на 1т п. пр.

3,0

3,0

3,0

3,0

хімічний метод захисту

без добрив

2,6

2,4

2,3

2,4

N50P50K50

3,3

3,0

3,3

3,2

N115P96K51

3,2

3,0

3,5

3,2

N85P96K51+ N30

4,0

3,8

3,7

3,8

N58P45K25

3,6

3,0

3,5

3,3

N10 на 1т п. пр.

3,0

3,0

3,2

3,1

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

3,0

3,3

3,1

3,1

N50P50K50

3,3

3,3

3,6

3,4

N115P96K51

3,1

3,0

3,6

3,2

N85P96K51+ N30

4,5

4,3

4,3

4,4

N58P45K25

4,2

4,0

3,4

3,9

N10 на 1т п. пр.

3,2

3,2

3,3

3,2

НІР05 фактору А

НІР05 фактору В

НІР05 взаємодії АВ

0,1

0,3

0,2

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

0,3

Стійкість тіста до замішування - час, протягом якого консистенція тіста не змінювалася. Тривалий час стійкості свідчить про високу якість борошна [209].

За вирощування пшениці озимої без хімічного захисту показник стійкості становить від 1,9 до 3,5 хв., тоді як за хімічного методу захисту спостерігалося збільшення - 2,6-4,1 хв. Найбільший показник стійкості до замішування був за хімічного методу захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра (3,2-5,2 хв.). Серед досліджених зразків високою стійкістю в процесі замішування виділяється борошно варіанту N85P96K51 + N30, у якого середній показник за роки досліджень перевищує 3,5 хвилин, однак ця ознака була нестабільною.

Опірність тіста - показник, що включає в себе час утворення тіста і стійкість його при замішуванні [210]. Величина показника на 35 % залежить від часу утворення тіста і на 65 % від стійкості в процесі замішування. Показник знаходився у межах 3,8-9,8 хв.

Опірність тіста має паралельний зв'язок із стійкістю тіста до замішування. Найбільша стійкість борошна до замішування спостерігається за удобрення N85P96K51 + N30 і становить від 3,5 хв. до 5,2 хвилини часу. Відповідно опірність тіста пшениці теж збільшується (рис. 5.2).

Найбільша опірність тіста у зразків пшениці (середнє за чотири роки) була за хімічного методу захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра з дозою добрив N115P96K51 - 7,6 хв., N85P96K51 + N30 - 9,6 хв., N58P45K25 - 8,2 хв.

Різниця між величиною максимальної консистенції середнього за силою борошна тіста, на відміну від тіста із слабкого борошна, характеризуються вищою консистенцією, більшою еластичністю і меншим розрідженням у процесі бродіння.

Розрідження тіста являє собою величину відхилення кривої фаринограми від оптимальної величини консистенції тіста (500 о.ф.) через дванадцять хвилин з моменту початку зниження. Він лежить в основі класифікації сортів пшениці на «сильні», «цінні» та «слабкі».

В середньому за роки досліджень зразків пшениці озимої сорту Вдала (2010-2013 рр.) показник розрідження тіста знаходився залежно від системи захисту рослин в межах: без хімічного захисту рослин 108-129, метод хімічного захисту рослин - 95-124, хімічний захист + Басфоліар 36 Екстра - 88-107 од. ф. (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 - Фізичні властивості тіста пшениці озимої сорту Вдала залежно від захисту та мінерального живлення (в середньому за 2010-2013 рр.)

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Водовбирна здатність, %

Час утворення тіста, хв

Стійкість до замішування,хв.

Опірність тіста, хв

Еластичність тіста, мм

Розрідження тіста, од.ф.

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

64

2,1

1,9

4,0

16

112

N50P50K50

60

2,2

2,1

4,3

16

107

N115P96K51

55

2,2

2,8

5,0

19

101

N85P96K51+ N30

53

3,6

3,5

7,1

21

97

N58P45K25

54

3,3

3,3

6,6

20

97

N10 на 1т п. пр.

61

3,0

3,1

6,1

20

110

хімічний метод захисту

без добрив

63

2,4

2,6

5,0

18

101

N50P50K50

55

3,2

3,4

6,6

19

93

N115P96K51

54

3,2

3,5

6,7

21

87

N85P96K51+ N30

53

3,8

4,1

7,9

22

84

N58P45K25

54

3,3

3,6

6,9

21

86

N10 на 1т п. пр.

57

3,1

3,0

6,1

20

107

хімічний метод захисту +

Басфоліар 36 Екстра

без добрив

57

3,1

3,2

6,3

20

102

N50P50K50

55

3,4

3,4

6,8

21

96

N115P96K51

51

3,2

4,2

7,4

22

81

N85P96K51+ N30

52

4,4

5,2

9,6

25

79

N58P45K25

53

3,9

4,4

8,3

23

80

N10 на 1т п. пр.

57

3,2

4,0

7,2

21

103

Еластичність тіста характеризує ширина кривої фаринограми за консистенцією 500 о. ф. В наших дослідженнях вона варіювала від 15 мм (без хімічного захисту та без добрив) до 26 мм (метод хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра N85P96K51 + N30). Високу еластичність мали зразки пшениці озимої за хімічного методу захисту N115P96K51 (ширина кривої фаринограми становила 22-23 мм), N58P45K25 (21-22 мм).

Підсумковим показником визначення фізичних властивостей тіста на фаринографі є загальна валориметрична оцінка. Вона дає об'єктивну характеристику вибірки, оскільки одна і та ж величина розрідження проявляється за значних відмінностей (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 - Валориметрична оцінка тіста пшениці озимої залежно від мінеральних добрив та захисту рослин, од. вал.

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Роки досліджень

2010

2011

2013

Середнє

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

80

80

81

80

N50P50K50

82

81

83

82

N115P96K51

82

82

83

82

N85P96K51+ N30

85

90

91

89

N58P45K25

90

90

86

89

N10 на 1т п. пр.

86

85

85

85

хімічний метод захисту

без добрив

84

83

85

84

N50P50K50

84

85

87

85

N115P96K51

86

85

90

87

N85P96K51+ N30

90

92

92

91

N58P45K25

90

91

90

90

N10 на 1т п. пр.

89

89

87

88

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

80

80

85

82

N50P50K50

82

84

87

84

N115P96K51

90

90

91

90

N85P96K51+ N30

91

92

93

92

N58P45K25

92

90

91

91

N10 на 1т п. пр.

87

86

89

87

НІР05 фактору А

НІР05 фактору В

НІР05 взаємодії АВ

3

4

4

3

4

4

2

3

3

Досліджувані зразки за загальною валориметричною оцінкою класифікуються як сильні пшениці, проте величина розрідження тіста переводить їх в розряд слабких.

Аналіз залежності загальної валориметричної оцінки від умов вирощування показав аналогію з рештою показниками.

За даним показником усі досліджувані зразки належать до сильних пшениць (80-100 од.). Дана ознака була в межах 80-93 од. За валориметричною оцінкою зразки істотно не відрізнялися (НІР05 = 3-4 од. ф.).

За результатами розрахунків коефіцієнтів кореляції в середньому за 2010-2013 роки була побудована кореляційна матриця залежностей, в якій виділили коефіцієнти кореляції на 5 %-му рівні значущості. Найтісніші зв'язки виділили між опірністю тіста та стійкістю до замішування - відповідно коефіцієнт кореляції r = 0,98, еластичністю та стійкістю до замішування r = 0,97, а також еластичністю та опірністю тіста r = 0,96.

У свою чергу виділені ознаки між собою теж мають сильні кореляційні зв'язки. Так, водовбирна здатність із еластичністю r = 0,88, а також із стійкістю до замішування r = 0,83. (табл. 5.4).

Таблиця 5.4 - Кореляційна матриця залежностей фізичних властивостей тіста пшениці м'якої озимої сорту Вдала від фону мінерального живлення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)

Показник

Водовбирна здатність,%

Час утворення тіста,хв.

Стійкість до замішування,хв.

Опірність тіста,хв.

Розрідження тіста,од.

Еластичність тіста,мм.

Валориметрична оцінка,од.

Водовбирна здатність, %

1,00

Час утворення тіста, хв.

0,74*

1,00

Стійкість до замішування, хв.

0,83*

0,88*

1,00

Опірність тіста, хв.

0,81*

0,95*

0,97*

1,00

Розрідження тіста, од.

-0,67*

-0,70*

-0,83*

-0,80*

1,00

Еластичність тіста, мм.

0,88*

0,87*

0,97*

0,96*

-0,80*

1,00

Валориметрична оцінка, од.

0,84*

0,72*

0,84*

0,80*

-0,55*

0,84*

1,00

*- зв'язок істотний на 5 % рівні значущості

У результаті використання методу кореляцій було встановлено взаємний вплив між фізичними показниками тіста пшениці озимої залежно від фону удобрення та системи захисту.

Обернена кореляція спостерігалася між розрідженням тіста зразків, що досліджувались та водовбирною здатністю r =- 0,67, розрідженням тіста та часом утворення тіста r =- 0,70, розрідженням тіста та стійкістю до замішування r =- 0,83, розрідженням тіста та опірністю тіста r =- 0,80. Обернено середньої сили зв'язок між валориметричною оцінкою та розрідженням тіста.

5.2 Хлібопекарські показники якості

Підсумковим і важливим для вивчення зразків пшениці озимої є хлібопекарська оцінка, оскільки вона показує придатність сорту пшениці для випікання хліба. Як і решта досліджених показників, об'ємний вихід хліба та його якість залежать від погодних умов року вирощування і сортових особливостей [205, 211]. На сьогоднішній день існує велика різноманітність рецептур для випікання хліба з використанням поліпшувачів, що дає можливість одержання хліба з борошна різного складу. В наших дослідженнях була використана методика без застосування поліпшувачів. За об'ємом хліба представлені зразки відповідають рівню сильних пшениць. Особливо виділяються варіанти, що вирощувались за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра: N85P96K51 + N30, N58P45K25 об'ємний вихід хліба був більший 700 см3 (див. табл. 5.5).

В середньому за роки досліджень пшениці сорту Вдала об'єм хліба був у межах 603-737 см3. Без хімічного захисту були найменші показники об'єму і становили на фоні без добрив - 603, N50P50K50 - 620, N115P96K51 - 640, N85P96K51 + N30 - 662, N58P45K25 - 645, N10 на 1т п. пр. - 628 см3 (табл. 5.5).

За хімічного методу захисту рослин пшениці + Басфоліар 36 Екстра об'єм хліба був найбільшим і становив відповідно: без внесення добрив - 690, N50P50K50 - 703, N115P96K51 - 708, N85P96K51 + N30 - 737, N58P45K25 - 722, N10 на 1т п. пр. - 702 см3. Як показали дослідження, найкращим цей показник є за вирощування хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра з дозою добрив N85P96K51 + N30 (додаток З, табл. З 1).

Об'єм хліба - складна ознака, яка є підсумком впливу білково - клейковинного комплексу, з точки зору його якісної характеристики. Як і решта показників, що вивчалися в наших дослідах, об'ємний вихід хліба залежить від умов року вирощування і сортових особливостей зразка, та умов зберігання (табл. 5.5).

Таблиця 5.5 - Хлібопекарська оцінка якості зразків пшениці озимої залежно від захисту рослин та мінерального живлення (середнє за 2010-2013 рр.)

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Об'єм хліба, см3

Загальна хлібопекарська оцінка, бал

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

603

8,2

N50P50K50

620

8,2

N115P96K51

640

8,3

N85P96K51+ N30

662

8,4

N58P45K25

645

8,4

N10 на 1т п. пр.

628

8,4

хімічний метод захисту

без добрив

662

8,2

N50P50K50

670

8,3

N115P96K51

687

8,4

N85P96K51+ N30

710

8,5

N58P45K25

697

8,4

N10 на 1т п. пр.

682

8,4

хімічний метод захисту +

Басфоліар 36 Екстра

без добрив

690

8,3

N50P50K50

703

8,3

N115P96K51

708

8,4

N85P96K51+ N30

737

8,5

N58P45K25

722

8,5

N10 на 1т п. пр.

702

8,4

Загальна хлібопекарська оцінка - кінцевий показник перед дегустаційною оцінкою хліба з вирощеного сорту пшениці.

Висота і формостійкість хліба досліджуваних зразків пшениці м'якої озимої сорту Вдала, 2013 р. (зліва направо: - формовий - загальний вигляд;

формовий - в розрізі; - подовий - в розрізі).

(фотоматеріали)

Рис. 5.1. Хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра без добрив

Рис. 5.2. Хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра N50P50K50

Рис. 5.3. Хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра N115P96K51

Рис. 5.4. Хімічний метод захисту рослин пшениці озимої + Басфоліар 36 Екстра N85P96K51+ N30

Рис. 5.5. Хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра N58P45K25

Рис. 5.6. Хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра N10 на 1 т п. пр.

Якість хліба нормується технічними умовами. Її оцінюють за органолептичними показниками і масою виробу.

Органолептично визначають форму хліба, колір і зовнішній вигляд скоринки, смак і запах, еластичність, шпаристість, свіжість м'якушки. Смак, свіжість, запах, хрускіт (його наявність або відсутність) визначають дегустацією; колір м'якушки, пористість, промішування - візуально на зрізі хліба; еластичність м'якушки - надавлюванням пальцем на зріз хліба.

Форма, поверхня та колір скоринки формового хліба, що випікався по варіантах досліду відповідає 7,5-9 балам, колір м'якушки - 8 балам, шпаристість м'якушки та смак - 7,5-9 балам. Потрібно зауважити, що норми мінеральних добрив не впливали на якість органолептичних показників сорту, окрім того вони не дуже змінювались упродовж років досліджень (додаток З, табл. З 2, З 3).

Загальна хлібопекарська оцінка досліджуваних зразків була досить висока. А це в першу чергу вказує на високі хлібопекарські властивості зерна пшениці м'якої озимої сорту Вдала.

За роками загальна хлібопекарська оцінка хліба була в межах 8,1 бали (найменша в 2011 р. без хімічного захисту рослин та без добрив) до 8,6 бали (найбільша в 2013 році за вирощування хімічний метод захисту + Басфоліар 36 Екстра та дозами добрив N85P96K51 + N30, N58P45K25).

За роки досліджень в середньому загальна оцінка склала від 8,2 до 8,5 бали. Найкращою звичайно була вона за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра та дозами добрив N85P96K51 + N30, N58P45K25 (8,5 бали).

Результати досліджень висвітлені в п'ятому розділі, опубліковані автором в науковій праці [211].

Висновки до розділу 5

Важливим технологічним показником, пов'язаним з кількістю та фізико - хімічними властивостями білкового комплексу клейковини, є водовбирна здатність (ВВЗ). Найбільшу кількість води потребували варіанти досліду де не вносились добрива, цей показник був від 65 % (2011 р.) до 58 % (2010 р.). Варіанти з нормою добрив N115P96K51, N85P96K51 + N30, N58P45K25 мали найменшу водовбирну здатність по варіанту хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра, їх показники були на 2-5 % менші ніж за хімічного захисту. Внесення добрив з нормою N50P50K50 за використання захисту була в межах 60-54 %, це характеризує зразок, як сильну пшеницю.

За роки досліджень середній показник часу утворення тіста змінювався в межах від 2,0 хвилини в 2011 році до 4,5 хвилин в 2010 році. Найменше часу для утворення тіста (за середніми даними по роках) потрібно було за вирощування без хімічного захисту рослин, з нормами добрив N50P50K50 - 2,2 хв. та без добрив - 2,1 хв.

Згідно з даними наших досліджень, внесення мінеральних добрив дещо збільшує стійкість до замішування тіста. Так, за вирощування без хімічного методу захисту за внесення N50P50K50 вона збільшилась на 0,2 %, за N115P96K51 - на 0,9 %, N85P96K51 + N30 - на 1,6 %. Найкращою стійкістю характеризуються зразки, що мали додатковий захист та підживлення препаратом Басфоліар (4,0-5,2 хв.).

Під дією мінерального живлення опірність тіста за роками мала показник 3,8-9,8 хв. 2010 рік характеризується вищою опірністю тіста порівняно із 2011 та 2012 рр. За хімічного методу захисту рослин при внесенні N85P96K51 + N30 та N58P45K25 (за середніми даними по роках) була найвища опірність тіста і становила відповідно 9, 6 та 8,2 хв., що вище за вирощування без хімічного захисту та без внесення добрив на 5,6 і 4,2 хв.

Високою еластичністю виділились зразки пшениці озимої, за хімічного методу захисту рослин N115P96K51 (ширина кривої фаринограми становила 22 мм), що перевищує варіант без хімічного захисту на 6 мм, N58P45K25 (23 мм) - 7 мм. По інших дозах добрив спостерігалась аналогічна тенденція щодо ширини кривої фаринограми.

За внесення добрив та захисту рослин пшениці, варіанти досліду за валориметричною оцінкою були в межах 80-93 од.

За результатами розрахунків коефіцієнтів кореляції найтісніші зв'язки виділили між опірністю тіста та стійкістю до замішування - відповідно коефіцієнт кореляції r = 0,98, еластичністю та стійкістю до замішування r = 0,97, а також еластичністю та опірністю тіста r = 0,96.

За об'ємним виходом хліба кращим було за вирощування хімічного захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра, дозами добрив N85P96K51 + N30 - 737 см3, N58P45K25 - 722 см3. За вирощування без хімічного захисту показники об'єму були менші на 75-77 см3.

Внаслідок внесення доз добрив та захисту рослин пшениці загальна хлібопекарська оцінка по варіантах не мала великої різниці і була в межах від 8,2 до 8,5 балів. Найменше значення за вирощування без хімічного захисту та без добрив, найбільше - метод хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра.

Розділ 6. Економічна та біоенергетична ефективність агротехнічних прийомів вирощування пшениці м'якої озимої та впровадження результатів досліджень у виробництво

6.1 Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці озимої

Сільськогосподарські підприємства основною метою своєї діяльності вважають одержання якомога більшої кількості продукції і на основі цього одержати прибуток, який дасть можливість розвивати виробництво, впроваджувати нові прогресивні технології, закуповувати нову техніку, насіння, стимулювати продуктивність праці [212-213]. При цьому зернове господарство є ключовою галуззю агропромислового комплексу, яка забезпечує збільшення виробництва зерна і поліпшення його якості, піднесення всіх галузей сільського господарства і харчової промисловості. Це забезпечить подальше підвищення рівня життя людей [214].

Щоб досягти цього, потрібно постійно збільшувати урожайність і поліпшувати якість зерна усіх зернових культур, в тому числі й пшениці м'якої озимої, шляхом удосконалення технології вирощування. В зв'язку з цим ми поставили завдання на основі експериментальних досліджень обґрунтувати не лише агробіологічні та екологічні, але й економічні аспекти застосування різних елементів технології вирощування пшениці м'якої озимої в лівобережному Лісостепу. Економічна оцінка результатів досліджень була проведена згідно загальноприйнятих методик [215-217].

Витрати на гектар посіву та собівартість 1 т зерна за застосування системи захисту та доз мінеральних добрив пшениці озимої, вирощеної після гороху, обчислювали на основі складених технологічних карт та діючих методичних рекомендацій [218-220]. Вартість зерна з гектара визначали за цінами залежно від класу зерна відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України 2013 р. [221-223].

Чистий дохід розраховували як різницю між вартістю врожаю і виробничими затратами. Рівень рентабельності визначали як відношення величини чистого доходу до виробничих витрат і виражали у відсотках [223]. Він показує ступінь прибутковості, тобто дає кількісну характеристику ефективності агротехнічного заходу.

В процесі розрахунку за основні критерії ефективності взято собівартість 1 т зерна, прибуток з 1 га посіву та рівень рентабельності. Аналіз економічної ефективності вирощування пшениці озимої показав, що ці показники суттєво залежали від фону удобрення і системи захисту рослин (табл. 6.1).

Показники вартості отриманої продукції визначали за закупівельними цінами станом на 20.09.2013. При цьому, закупівельна ціна однієї тонни зерна пшениці озимої другого класу становила 1580 грн., третього класу відповідно 1530 грн., а зерна , яке за якісними показниками відповідало шостому класу - 1430 грн.

У результаті проведених досліджень в середньому за 2010-2013 рр. було встановлено, що найбільшу урожайність 5,69 т/га якісного зерна , яке відповідало другому класу, забезпечували посіви пшениці озимої з хімічним методом захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра та нормою добрив N85P96K51 + N30. За цих умов було отримано найбільший прибуток, що становив 5481,1 грн./га зерна пшениці. Величина цього показника була вищою ніж в посівах з нормою добрив N115P96K51 (4586,6 грн./га) та N58P45K25 (4452,4 грн./га).

За хімічного методу захисту рослин пшениці озимої прибуток був дещо меншим: N85P96K51 + N30 (5018,3 грн./га), N115P96K51 (4127,4 грн./га), N58P45K25 (4212,6 грн./га).

За вирощування пшениці озимої без хімічного захисту був найменший показник прибутку - від 4371,6 до 2213,7 грн./га.

Вартість валової продукції при вирощуванні пшениці озимої за хімічного методу захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра була найбільшою (залежно від класу зерна) становила від 5977,4 грн. (без внесення добрив) до 8990,2 грн. (N85P96K51 + N30).

Собівартість 1тонни зерна найменшою була при нормі внесення добрив N85P96K51 + N30 із хімічним методом захисту + Басфоліар 36 Екстра і становила 616 грн. Найбільша собівартість була по варіанту без хімічного захисту та без внесення добрив 802,8 грн.

Рівень рентабельності - характеризує ефективність виробничих витрат галузі. Він показує рівень окупності однієї гривні затрат, вкладеної у виробництво [224-226]. Найбільша рентабельність 156 % була тоді коли посіви пшениці озимої мали хімічний метод захисту та підживлення Басфоліаром 36 Екстра та нормою добрив N85P96K51 + N30, дещо меншою рентабельність була при нормі добрив N115P96K51 - 131 %, N58P45K25 - 127 % (табл. 6.1).

Досить висока рентабельність також була за хімічного методу захисту, і становила від 117 % до 146 %. Без хімічного захисту рослин найбільша була рентабельність 137 % з нормою добрив N85P96K51 + N30.

Отже, з наведених розрахунків видно, що найбільша економічна ефективність виробництва зерна пшениці озимої досягається за використання хімічного методу захисту рослин (гербіциди, фунгіциди, інсектициди) + підживлення Басфоліар 36 Екстра та нормою внесення добрив N85P96K51 + N30 (табл. 6.1).

В таблиці 6.2 наведено розрахунки економічної ефективності виробництва зерна пшениці озимої за цінами 2015 року. Найвища ціна 2 класу пшениці була 4030 грн, 3 клас - 3850 грн. Рентабельність найвища була також за хімічного методу захисту та підживлення Басфоліаром 36 Екстра та нормою добрив N85P96K51 + N30 - 117 %.

Таблиця 6.1 - Вплив захисту рослин та мінерального живлення на економічну ефективність вирощування пшениці м'якої озимої сорту Вдала (середнє за 2010-2013 рр.)

Система захисту рослин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Урожайність, т/га

Клас зерна

Закупівельна ціна 1т, грн

Вартість валової продукції, грн.

Виробничі витрати на 1га, грн.

Прибуток

з 1га,

грн.

Собівартість 1т, грн.

Рівень рентабельності, %

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

3,53

6

1430

5047,9

2834,2

2213,7

802

78

N50P50K50

4,32

6

1430

6177,6

3093,3

3084,3

716

99

N115P96K51

4,61

5

1470

6776,7

3114,7

3662

676

117

N85P96K51+ N30

4,94

3

1530

7558,2

3186,6

4371,6

645

137

N58P45K25

4,49

3

1530

6869,7

3125,4

3744,3

696

119

N10 на 1т п. пр.

4,22

6

1430

6034,6

2975,4

3059,2

705

102

хімічний метод захисту

без добрив

3,99

6

1430

5705,7

3108,5

2597,2

779

83

N50P50K50

4,86

6

1430

6949,8

3191,5

3758,3

656

117

N115P96K51

5,11

5

1470

7511,7

3384,3

4127,4

662

121

N85P96K51+ N30

5,34

2

1580

8437,2

3418,9

5018,3

640

146

N58P45K25

4,97

3

1530

7604,1

3391,5

4212,6

682

124

N10 на 1т п. пр.

4,85

6

1430

6935,5

3119,2

3816,3

643

120

хімічний метод захисту + Басфоліар36 Екстра

без добрив

4,18

6

1430

5977,4

3189,3

2788,1

762

87

N50P50K50

5,02

5

1470

7379,4

3365,4

4014

670

119

N115P96K51

5,28

3

1530

8078,4

3491,8

4586,6

661

131

N85P96K51+ N30

5,69

2

1580

8990,2

3509,1

5481,1

616

156

N58P45K25

5,19

3

1530

7940,7

3488,3

4452,4

672

127

N10 на 1т п. пр.

5,00

5

1470

7350,0

3317,3

4032,7

663

121

Таблиця 6.2 - Вплив захисту рослин та мінерального живлення на економічну ефективність вирощування пшениці м'якої озимої сорту Вдала (за цінами 2015 р.)

Система захисту рслин (А)

Варіанти

удобрення (В)

Урожайність, т/га

Клас зерна

Закупівельна ціна 1т, грн

Вартість валової продукції, грн.

Виробничі витрати на 1га, грн.

Прибуток

з 1га,

грн.

Собівартість 1т, грн.

Рівень рентабельності, %

без хімічного

захисту (контроль)

без добрив

3,53

6

3430

12107,9

7989,9

4118,0

2263,4

51

N50P50K50

4,32

6

3430

14817,6

8379,3

6438,3

1939,6

76

N115P96K51

4,61

5

3560

16411,6

8944,1

7467,5

1940,1

83

N85P96K51+ N30

4,94

3

3850

19019,0

9458,6

9560,4

1914,7

101

N58P45K25

4,49

3

3850

17286,5

9275,4

8011,1

2065,7

86

N10 на 1т п. пр.

4,22

6

3430

14474,6

8304,1

6170,5

1967,8

74

хімічний метод захисту

без добрив

3,99

6

3430

13685,7

9208,1

4477,6

2307,7

48

N50P50K50

4,86

6

3430

16669,8

9473,3

7196,5

1949,2

76

N115P96K51

5,11

5

3560

18191,6

10192,1

7999,5

1994,5

78

N85P96K51+ N30

5,34

2

4030

21520,2

10257,4

11262,8

1920,8

109

N58P45K25

4,97

3

3850

19134,5

10173,2

8961,3

2046,9

88

N10 на 1т п. пр.

4,85

6

3430

16635,5

9457,6

7177,9

1950,0

76

хімічний метод захисту +

Басфоліар36 Екстра

без добрив

4,18

6

3430

14337,4

9567,9

4769,5

2288,9

50

N50P50K50

5,02

5

3560

17871,2

10095,0

7776,2

2010,9

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас