Діяльність галузевих науково-дослідних установ у контексті становлення теорії та методології вітчизняної племінної справи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Української асоціації по конярству “Укркіньпром”

Дем'яновський О.Ю.

Україна, Київ

Анотація

Ключові слова: племінна справа, дослідна справа, тваринництво.

Demyanovskiy A.Yu. Activities of branch research institutions in the context of formation of the theory and methodology of native breeding work

The author has taken aim to prove that the organization of research work in animal industry was objective prerequisite for the formation and the development of native animal breeding. The research is based on the use of complex of general scientific, structural and functional, historical methods as well as a large base of sources primarily on archival documents. The article shows that the theoretical and methodological foundations of breeding, namely the doctrine of the breed creation, targeted selection, evaluation of breeding qualities, methods of breeding and reproduction of farm animals, the individual development of young animals that were developed on the base research institutes. The author has proved that significant achievements in improving existing and creation of new breeds and types of farm animals, the rise of native livestock industry were obtained by optimizing and differentiation of system of research institutions.

Keywords: breeding work, experienced work, livestock industry.

Демьяновский А.Ю. Деятельность отраслевых научно-исследовательских учреждений в контексте становления теории и методологии отечественного племенного дела

Автором поставлена цель - обосновать, что организация исследовательского дела в животноводстве была объективной предпосылкой становления и развития отечественного племенного дела. Исследование основывается на использовании комплекса общенаучных, структурно-функциональных и исторических методов, а также широкой базы источников, основу которой составляют архивные документы. В статье показано, что теоретические и методологические основы племенного дела, а именно учения о породообразова- нии, целенаправленном отборе и подборе, оценке племенных качеств, методах разведения и воспроизводства сельскохозяйственных животных, индивидуальном развитии молодняка, получили развитие на базе научно-исследовательских институтов. Доказано, что благодаря оптимизации и дифференциации сети научно-исследовательских учреждений получены существенные достижения в совершенствовании существующих и выведении новых пород и типов сельскохозяйственных животных, подъеме отечественного животноводства.

Ключевые слова: племенное дело, опытное дело, животноводство.

Гарантом продовольчої безпеки України є подальший розвиток племінної справи, основне завдання якої полягає у розробленні теорії і практичних прийомів зростання продуктивності сільськогосподарських тварин. Становлення вітчизняної племінної справи, перш за все, було забезпечене науково-організаційними чинниками, що позначилося у створенні мережі галузевих науково-дослідних установ, на базі яких було розроблено її основні теоретичні та методологічні основи. З огляду на це, подальший розвиток племінної справи неможливий без вивчення специфіки організації та діяльності науково-дослідних інституцій, еволюції галузевої наукової думки, впливу комплексу чинників, що були домінуючими на кожному з етапів.

Попередніми дослідниками відтворено окремі аспекти становлення та розвитку теорії та методології племінної справи в Україні [1-3; 8]. Однак, до цього часу не представлено цілісного науково-історичного аналізу еволюції її окремих теоретичних і методологічних складників, що були розроблені вченими науково-дослідних установ, і поставлено за мету даного дослідження. Автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та джерелознавчий методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

Як засвідчили результати дослідження, першими дослідними інституціями у тваринництві були дослідні поля, діяльність яких спрямовувалася на випробування місцевих порід і відрідь, вивчення акліматизаційної здатності тварин зарубіжної селекції. Зокрема, на базі першого, заснованого на українських землях, Полтавського дослідного поля, у 1889-1991 роках проведено досліди з відгодівлі місцевих і беркширської порід свиней, порівняно затрати корму на одиницю їх приросту [2].

Програма досліджень у галузі тваринництва значно розширилася із відкриттям на початку ХХ ст. відділів тваринництва при сільськогосподарських дослідних станціях. Так, відділом тваринництва Полтавської сільськогосподарської дослідної станції на чолі з О.П. Бондаренком вивчено результати схрещування сокільських і каракульських овець, поліпшено полтавських зозулястих і глинистих курей за яйценосністю, з'ясовано ефективність холодного способу вирощування свиней [2]. Зоотехнічним відділом Носівської сільськогосподарської дослідної станції, завідування яким здійснював А.П. Редькін, досліджено вплив сименталізації місцевої худоби на м'ясну та молочну продуктивність, оплату корму молоком. Вивчено ефективність схрещування місцевих свиней з великою білою породою англійської селекції. Відділ тваринництва Катеринославської сільськогосподарської дослідної станції на чолі з О.В. Кривушею розробляв оптимальні способи утримання поширених у цій зоні сільськогосподарських тварин, особливої уваги надавали селекції курей за яйценосністю [1].

Більш сприятливі умови для розгортання дослідництва у галузі тваринництва були створені в другій половині 20-х років, що пов'язувалося зі створенням зоотехнічних дослідних станцій та інститутів. Так, у 1925 р. було організовано зоотехнічну дослідну і племінну станцію в Асканії-Нова. За керівництва М.Ф. Іванова проведено фундаментальні дослідження з метизації, селекції та бонітування сільськогосподарських тварин. Розроблено основи біології розмноження та акліматизації диких тварин, їх гібридизації зі свійськими тваринами. Започатковано роботу з удосконалення місцевих порід овець, яка зосереджувалася переважно на розведенні м'ясо-вовнових овець рамбульє та прекос, каракульських і цигайських овець. Окрім того, вивчено питання поліпшення вівчарства на основі гібридизації грубововнових овець з англійськими м'ясними породами, створення нових порід з напівтонкою вовною, пристосованих до степових районів СРСР. Не менше значення приділяли поліпшенню породного складу свиней. У 1926 р. розпочали виведення першої вітчизняної породи свиней - степової білої [8].

Розробляли питання зміни напряму продуктивності сірої української худоби, з метою зростання її молочності застосовували ввідне схрещування з шортгорнською породою. Поліпшення м'ясної продуктивності та скороспілості досягали на основі ввідного схрещування з романьолами, відповідних умов годівлі, догляду й утримання худоби.

Київська зоотехнічна дослідна станція здійснювала методичне керівництво племінною роботою з місцевими породами свиней, виведення нових ліній і родин з високими показниками продуктивності, оплати корму та скороспілості. Її вченими відпрацьовано систему раціонального використання племінних тварин, організовано цілеспрямоване вирощування молодняку. Здійснювалася робота з удосконалення продуктивних і племінних якостей поширених у цій зоні симентальської та білоголової української порід. Розроблено основи зростання їх жирномолочності на основі врахування конституціонально-екстер'єрних особливостей, методику оцінки плідників за якістю потомства [6].

Полтавською зоотехнічною дослідною станцією з 1928 р. проводилося дослідження результатів схрещування місцевих і зарубіжних порід свиней, що стало основою для початку роботи з виведення скороспілої миргородської породи. Важливе значення надавалося зростанню яйценосності птиці. науковий дослідний племінний тваринництво

Перший галузевий науково-дослідний інститут, а саме Український інститут тваринництва, було відкрито 8 жовтня 1929 р. Основні зусилля його колективу спрямовувалися на проведення порівняльної зоотехнічної оцінки планових порід, уточнення плану районування худоби і розроблення планів племінної роботи для кожної області; облік і аналіз результатів метизації худоби; оволодіння технікою штучного запліднення тварин; вивчення причин яловості та запровадження заходів боротьби з нею [4, арк. 1; 5, арк. 1-2].

У довоєнні роки вченими інституту проведено обстеження племінних ресурсів УСРР. Зокрема, вивчено результати метизації сірої української породи зі швіцькою. Створено спеціалізовані свинарські радгоспи у Харківській, Миколаївській, Одеській та інших областях. Ця група радгоспів за рівнем виробництва свинини, її собівартості не мала аналогів у колишньому Союзі.

Учені Всесоюзного інституту гібридизації й акліматизації тварин проводили поліпшення продуктивних якостей свиней, овець, великої рогатої худоби та сільськогосподарської птиці. У 1934 р. було апробовано першу вітчизняну породу свиней - українську степову білу, виведену М.Ф. Івановим. У 1938 р. розпочато роботу з виведення української степової рябої породи свиней, більш пристосованої до спекотного клімату півдня. У 1935 р. також було затверджено першу вітчизняну породу овець - асканійську тонкорунну, створену на основі схрещування місцевих мериносів з баранами американського рамбульє та одночасного поліпшення умов годівлі й утримання, ретельного добору тварин, індивідуального та лінійного підбору, застосування інбридингу [8].

Здійснювали роботу з удосконалення племінних і продуктивних якостей червоної степової породи. Її використовували як материнську основу в схрещуванні з молочними шортгорнами, а також проводили гібридизацію з аравійським та індійським зебу, бантенгом, зубро-бізоном, гаялом.

У галузі птахівництва науково-дослідну роботу спрямовували за такими напрямами: акліматизація й розведення рідкісних диких птахів, гібридизація диких птахів з домашньою птицею, міжпородне схрещування домашньої птиці. Зокрема, проводили міжпородне схрещування качок пекінських та хакі-кембел з індійськими бігунами, а також курей леггорн з лангшанами, фаверолей з голошийками та ін.

У розроблення теорії і методології племінної справи у цей період значний внесок зробили вузькогалузеві науково-дослідні інститути. Так, створений у 1930 р. Всесоюзний науково-дослідний інститут свинарства виконував завдання: комплексної розробки за зонами країни теоретичних і практичних питань генетики та селекції, вдосконалення на цій основі виведених раніше і створення нових порід. У довоєнні роки вченими інституту розроблено методи: селекції великої білої породи свиней, виведення нової вітчизняної миргородської породи сального напряму продуктивності, підвищення інтенсивності використання свиноматок, оцінки племінних свиней за скороспілістю та відгодівельними якостями потомків. Вивчено ефективність метизації місцевих порід свиней з великою білою та беркширською породами.

У довоєнні роки в інституті розроблено методику оцінки скороспілості свиней за потомством. Розроблено та передано у виробництво: стандарти оцінки племінних свиней великої білої породи, методи їх бонітування і паспортизації. У серпні 1940 р. затверджено другу вітчизняну породу свиней - миргородську, виведену під науковим керівництвом учених інституту.

Для науково-методичного забезпечення напрямів селекції та утримання сільськогосподарської птиці в 1930 р. було створено Всеукраїнський науково-дослідний інститут птахівництва. Його вченими розроблено методику добору птиці та оцінки її за продуктивністю потомства (живою масою, екстер'єром, несучістю, масою яєць, виводимістю, скороспілістю та життєздатністю молодняку). Для зростання несучості курей у зимовий період проведено досліди з вивчення впливу подовження світлового дня на основі додаткового освітлення [9].

Таким чином, становлення вітчизняної племінної справи, перш за все, було забезпечене дією науково-організаційних чинників. Теорія та методологія племінної справи знайшли розвиток на базі науково-дослідних інституцій. Першими дослідними одиницями у галузі тваринництва були дослідні поля, якими започатковано дослідження з випробування місцевих порід і відрідь сільськогосподарських тварин, вивчення акліматизаційної здатності тварин зарубіжної селекції. Програма галузевих досліджень у тваринництві значно розширилася зі створенням перших спеціалізованих дослідних інституцій - відділів тваринництва сільськогосподарських дослідних станцій. Їх вченими вивчено питання розведення місцевих порід і відрідь сільськогосподарських тварин, індивідуального розвитку молодняку та ін. Системні дослідження у тваринництві, диференційовані за різними галузями, розгорнуто лише зі створенням галузевих науково-дослідних станцій та інститутів. На цьому етапі розроблено питання породотворення на сонові схрещування та гібридизації, основи цілеспрямованого добору і підбору, оцінки племінної цінності сільськогосподарських тварин тощо.

Список використаних джерел

1. Бородай І. До історії становлення дослідної справи у галузях тваринництва / І. Бородай // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 42. - С. 49-57.

2. Вергунов В.А. Полтавське дослідне поле: становлення і розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні / Вергунов В.А. - К., 2009. - 220 с.

3. Вергунов В.А. Сільськогосподарська дослідна справа в Україні. Від зародження до академічного існування: організаційний аспект / Вергунов В. А. - К.: Аграрна наука, 2012. - 416 с.

4. Державний архів Харківської області. - Ф. 6184. - Оп. 1 л. - Спр. 56. - 2 арк.

5. Там само. - Спр. 166. - 2 арк.

6. Дзюбанов В.М. Киевская опытная станция животноводства “Терезино” / В.М. Дзюбанов, Л.Д. Алексеенко, А. С. Артюх. - М.: Колос, 1965. - 247 с.

7. Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького Української академії аграрних наук. До 75-річчя від дня заснування: монографія / за ред. О.Ф. Сагла. - Полтава, 2005. - 96 с.

8. Рябко В.М. Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова / В.М. Рябко, В.М. Туринский. - К.: Аграрна наука, 2001. - 256 с.

9. Рябоконь Ю.А. История развития селекционных и генетических исследований в институте птицеводства УААН / Ю.А. Рябоконь, А.В. Рожковский, Ю.В. Бондаренко // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. / УААН, Ін-т птахівництва. - Х., 2004. - Вип. 57. - С. 13-17.

References

1. Borodaj I. Do istorii stanovlennja doslidnoi spravy u galuzjah tvarynnyctva / I. Borodaj // Istorija ukrainskoi nauky na mezhi tysjacholit: zb. nauk. pr. - K., 2009. - Vyp. 42. - S. 49-57.

2. Vergunov V.A. Poltavs'ke doslidne pole: stanovlennja i rozvytok silskogospodarskoi doslidnoi spravy v Ukrai'ni / Vergunov V.A. K., 2009. - 220 s.

3. Vergunov V.A. Sil's'kogospodars'ka doslidna sprava v Ukrai'ni. Vid zarodzhennja do akademichnogo isnuvannja: organizacijnyj aspekt / Vergunov V. A. - K.: Agrarna nauka, 2012. - 416 s.

4. Derzhavnyj arhiv Harkivskoi oblasti. - F. 6184. - Op. 1 l. - Spr. 56. - 2 ark.

5. Tam samo. - Spr. 166. - 2 ark.

6. Dzjubanov V.M. Kievskaja opytnaja stancija zhivotnovodstva “Terezino” / V.M. Dzjubanov, L.D. Alekseenko, A.S. Artjuh. - M.: Kolos, 1965. - 247 s.

7. Instytut svynarstva im. O.V. Kvasnyckogo Ukrainskoi akademii agrarnyh nauk. Do 75-richchja vid dnja zasnuvannja: monografija / za red. O.F. Sagla. - Poltava, 2005. - 96 s.

8. Rjabko V.M. Istoki, dostizhenija i perspektivy nauki v Askanii-Nova / V.M. Rjabko, V.M. Turinskij. - K.: Agrarna nauka, 2001. - 256 s.

9. Rjabokon Ju.A. Istorija razvitija selekcionnyh i geneticheskih issledovanij v institute pticevodstva UAAN / Ju.A. Rjabokon, A.V. Rozhkovskij, Ju.V. Bondarenko // Ptahivnyctvo: mizhvid. tem. nauk. zb. / UAAN, In-t ptahivnyctva. - H., 2004. - Vyp. 57. - S. 13-17.

Размещено на allbest.ru