Агротехнологічне обґрунтування технології культивування печериці двоспорової стелажним способом

Протягом річного циклу вирощування в 12-ти камерах проходить 48 засівань міцелієм компосту (6.3). Відповідно річна потреба у посівному міцелії становить:

8.3 Вегетативна стадія розвитку міцелію

Печериця при вирощуванні проходить дві фази свого розвитку:

вегетативну - розвиток грибниці в компості і покривній суміші;

генеративну- утворення і ріст плодових тіл.

Технологічний «перехід» між фазами називають шоком, який, по суті, є зміною, з певною швидкістю, умов навколишнього середовища (кліматичних умов).

Зростання зав'язі і плодових тіл вимагає транспортування до них розчинених у воді елементів харчування з компосту через клітини грибниці. Основним механізмом такого надходження харчування є випаровування води з поверхні зав'язі і плодових тіл. Забезпечити цей процес можна, створивши необхідні мікрокліматичні умови в приміщенні для вирощування - необхідну відносну вологість повітря, його рух, різницю між температурами компосту і повітря. Ці умови підтримують випаровування води з поверхні зав'язі і плодових тіл, тим самим прискорюючи їх зростання. Протягом усього періоду розвитку міцелію і зростання грибів утворюються тепло, вуглекислий газ і водяна пара, які необхідно видаляти з приміщення для підтримання потрібного мікроклімату.

Вимоги печериці до кліматичних умов залежать від фази його розвитку. Найкраще розвиток печериці в вегетативній фазі відбувається при температурі 25 ° С і слабшає як зі зростанням, так і зі зниженням температури. При температурах 32 і 6 ° С ріст зупиняється, а при 36 ° С - грибниця починає гинути. Тому температура повітря в цій фазі вирощування повинна забезпечувати потрібну температуру в компості. Вегетативна фаза розвитку печериці вимагає високого вмісту вуглекислого газу (вище 3000 ppm) і високої відносної вологості навколишнього повітря (до 97%). Для вегетативного росту печериці повинна бути забезпечена висока вологість живильного середовища і покривної суміші (вологість компосту - від 60-65%, вологість покривної суміші - 70-75%). Шок є зміною умов вегетативної фази розвитку на умови, що забезпечують генеративну фазу розвитку печериці. [9]

8.4 Покривні суміші: приготування нанесення

Покривна суміш - важлива складова частина шампіньйонного субстрату. Без нанесення шару покривного матеріалу на поверхню субстрату плодові тіла формуються слабо, а частіше зовсім не формуються. Покривна суміш грає важливу роль в плодоутворенні та плодоношенні печериці:

регулює концентрацію вуглекислого газу в субстраті і повітрі культиваційного приміщення в процесі тепло- і газообміну. Шар покривного матеріалу затримує виділення СО2, цим сприяє вегетативному росту міцелію;

регулює параметри мікроклімату в блоках;

володіючи певною вологоємністю, служить джерелом резерву води, необхідної для розвитку плодових тіл і випаровування;

захищає субстрат від зайвих втрат води.

Матеріали для покривної суміші. До складу покривної суміші входить торф, пісок, глина, дернова земля, перегній. Така суміш здатна утримувати 80-90% вологи. Часто кислотність торфу коливається в межах 4,2-4,5% і для доведення рН до рівня 7,4-7,6 додають крейду (Са СО3). В якості покривної суміші застосовують також суміш низинного або перехідного торфу з меленим вапняком у співвідношенні 9:1...7:3 залежно від кислотності торфу. Можна використати суміш низинного торфу, польового суглинкового ґрунту та меленого вапняку у співвідношенні 5:4:1 або суміш чорноземного ґрунту з додаванням піску у співвідношенні 9:1 або 8:2 (вапняк додають коли рН ґрунту нижче 7,2). Структурний дерновий грунт можна використовувати без добавок.

Приготування покривної суміші та її компоненти. Насипання покривної суміші на компост, який обростає міцелієм гриба є необхідним заходом, без якого неможливе утворення і ріст плодових тіл. Шар покривної суміші захищає субстрат від висихання, утримуючи запас води необхідний для формування плодових тіл, регулює концентрацію вуглекислого газу в субстраті та мікрокліматичні умови. Покривна суміш повинна бути вільною від збудників хвороб і шкідників. Дезінфекцію проводять, використовуючи водяну пару низького тиску, що є екологічно чистим і надійним способом. Пропарювання триває 3 години при температурі повітря 70оС, або протягом 5-6 годин при температурі 60-65оС.Насипання покривної суміші (гобтування) поверх субстрату, який повністю опанований міцелієм гриба, є важливим елементом технології вирощування шампіньйонів. Покривну землю насипають на 12-14 день після інокуляції субстрату, що забезпечує одержання високого врожаю. Товщина шару покривної суміші 3,5-5 см, температура суміші 22-25°С, вологість 70-73%, рН 7,3-7,5. Наносити покривну землю необхідно рівномірно по всій поверхні компосту. Протягом перших 3-4 днів після насипання її необхідно зволожувати періодичними поливами до 80-85% НВ і такий рівень підтримувати до початку плодоношення. Для покращення структури шару, зниження концентрації вуглекислого газу, створення сприятливих умов для ґрунтової мікрофлори та підвищення загального урожаю грибів проводять через 10 днів після гобтіровки рихлення землі. [10]

8.5 Розрахунок річної потреби у покривній суміші

Покривну землю вологістю 70-75 % насипають на субстрат шаром 4 - 5 см рівномірно. Площа вирощування печериці - 470 м2.

- на 1 цикл вирощування в 1 камері.

- річна потреба на 1 камеру.

- річна потреба у покривній суміші в 12 камерах.

8.6 Індукція плодоношення і збір урожаю

Через 10-12 днів після насипання покривної суміші на поверхні її з'являються сірувато-білі плями міцелію. В цей період починають формуватись зародки плодових тіл шампіньйона. З маленьких зародків протягом 8-10 днів виростають стандартні плодові тіла. З початком формування зародків температуру субстрату знижують до 19-20°С, температуру повітря - до 15-16°С. При більш високій температурі повітря утворюються дрібні плодові тіла з видовженою ніжкою та невеликою шапкою, яка швидко розкривається. За низьких температур повітря початок періоду плодоношення шампіньйона затягується. Регулювання температури тісно пов'язане з подачею свіжого повітря у камеру. Однак не можна допускати утворення протягів та сильної циркуляції повітря. Вміст вуглекислого газу не повинен перевищувати 0,080,1%. Важливе значення під час плодоношення і збору грибів має полив. Вважають, що для формування 1 кг грибів необхідно 1,5-2 л води. Перед самим збором гриби не поливають, тому, що плодові тіла будуть вологими і це погіршує їх якість (з'явлення бактеріальних плям на поверхні шапки). Зав'язі плодових тіл, що утворились, не можна відразу поливати надто великою кількістю води. Поливають їх часто теплою водою (18-25°С), але малою нормою й підтримують вологість покривного шару на заданому рівні.[11] Треба слідкувати, щоб вода не проникала під покривний шар землі. Якщо знехтувати цим, то підростаючі гриби загинуть (спостерігається муміфікація плодових тіл). Вологість повітря повинна бути в межах 80-90 %, що досягається за рахунок штучного туману з додатковим зволоження стін і підлоги. Після чергового збору врожаю покривну землю поливають і включають вентиляцію приміщення для підсушування поверхні молодих зародків гриба. Для плодоношення шампіньйона світло не потрібне, а тому достатньо лише технологічного освітлення камери для проведення догляду і збору врожаю. Прямі сонячні промені можуть висушувати поверхню землі та пошкоджувати шапку плодового тіла. Плодоношення шампіньйонів відбувається хвилями з періодичністю 3-5 днів. Перша, друга, третя хвилі за величиною врожаю шампіньйонів найбільші і складають 70% загального врожаю. Протягом всього циклу вирощування спостерігається шість хвиль плодоношення гриба. Під час збору плодові тіла шампіньйона не зрізають, а обережно беруть за шапку, прокручують навколо осі і виймають з покривної землі. Гриби збирають до моменту розкриття шапки, через день. Після чергового збору ямки, що залишаються у покривній землі засипають свіжою вологою землею, злегка ущільнюють її руками. Частину ніжки гриба, де під час збору залишається частина міцелію та покривна земля обтрушують пір'ям або спеціальною щіточкою і відрізають ножем. Пошкоджені і хворі гриби видаляють. Весь період збирання врожаю триває 10-12 тижнів і урожайність становить 12-20 кг з 1 м2. Плодові тіла сортують на товарні сорти, укладають у тару місткістю до 3 кг. До першого сорту належать плодові тіла, що мають діаметр шапки до 1,5 см, до другого - 1,5-3,0 см, до третього - 3,0-5,0 см. Інші плодові тіла відносять до нестандартної продукції. Довжина ніжки повинна дорівнювати 1/3 діаметра шапки. Зібрані гриби перевозять у холодильники і зберігають не більше двох діб в картонних або дерев'яних лотках. [12]

9. Хвороби і шкідники виду та боротьба з ними

Шкідники печериць: Грибні мухи

Опис. Залучені запахом компосту, а також запахом зростаючого міцелію, мухи і комарики проникають в камери вирощування через отвори і щілини і відкладають яйця поруч з міцелієм в субстрат, покривну суміш або на плодові тіла печериці. При сприятливих умовах через 5 - 10 днів з яєць з'являються личинки, які завдають великої шкоди грибам. Личинки живляться міцелієм печериці, підгризають примордії. Зав'язі і молоді гриби, що розвиваються набагато менше зрілих грибів і, відповідно, в основному не виживають після нападу личинок. Ураження міцелію також може бути дуже сильним, в результаті чого зав'язі набувають коричневого кольору і шкірясту поверхню. Крім того, молоді гриби стають порожніми і зморщуються, або ж повністю гинуть.

Причини появи.

погано приготований компост;

недостатня ізоляція технологічних приміщень і камер вирощування;

неграмотно проведений збір грибів;

порушення правил санітарії та гігієни.

Запобіжні заходи. Дотримання вимог технології приготування компосту і вирощування печериць, використання димових шашок, пасток для комах і т.п., чітке дотримання правил санітарії та гігієни.[13]

10. Використання відпрацьованих компостів

Компост (відпрацьований субстрат) після плодоношення печериці є цінне екологічно чисте органічне добриво високої якості. Компост містить всі поживні речовини, необхідні для росту і отримання високих врожаїв овочевих, злакових, плодових і ягідних культур, в тому числі найбільш важливі: 1,3% -азоту, 1,2% -фосфору, 0,8% - калію, 3% - кальцію, 18-20% - золи. Кислотність компосту є близькою до нейтральної (6,5-6,8), що особливо цінне при внесенні його в кислий грунт. Використання компосту в якості добрива покращує структуру ґрунту, її вологоємність і збільшує вміст гумусу. До складу входить пріла солома, курячий і кінський послід, торф, залишки від плодоношення печериць.[14]

Висновки

В даній курсовій роботі викладений матеріал на тему: «Агротехнологічне обґрунтування культивування печериці двоспорової стелажним способом вирощування». Серед українських грибних виробництв ця культура і спосіб вирощування є найбільш поширеними. Це залежить від економічної складової, кліматичних умов, стану ринку, потужності підприємств, наявність пристосованих споруд і т.д.

На мою думку, грибівництву в Україні не вистачає сучасних обладнаних лабораторій для виготовлення міцелію, так як велика його частина імпортується. Також важливу роль відіграє культивування маловідомих на вітчизняному ринку їстівних грибів (шиї таке, кільцевик і ін.). Це збільшить зацікавленість світу в можливостях нашого грибного світу.

Список використаних джерел

1. Цизь О. М. Культивування їстівних грибів [текст] монографія / О. М. Цизь. - Київ: Центр учбової літератури, 2014. - 276 с.

2. Дудка, И. А. Грибы: справочник миколога и грибника / И. А. Дудка, С. П. Вассер ; АН УССР, Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного. - Київ : Наук. думка, 1987. - 534, [2] c.

3. Дубиніна А. Розвиток грибівництва в Україні / А. Дубиніна, О. Тимофеев // Харчова і переробна промисловістю. - 2009. - № 6-7. - С. 8-9.

4. Симахина, Г. Перспективы использования съедобных грибов в качестве полноценных белков / Г. Симахина // Продукты ингредиенты. - 2008. - № 6. - C. 106-109.

5. Захаренко, О. Роль микроклимата в жизни грибов / О. Захаренко // Овощеводство. - 2012. - № 8. - C. 76-80.

6. Подгаєвский, Ю. Шампиньонные новинки / Ю. Подгаєвский // Огородник. - 2011. - № 4. - C. 60-61.

7. Девочкин Л.А. Шампиньоны. - 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1989. - 175 с.

8. Гребенюк, В. П. Вплив погодних умов на приготування поживних субстратів, що використовуються при культивуванні грибів шампіньйонів / В. П. Гребенюк, Д. І. Лисенко, Є. Ю. Карманов // Вісн. Сум. нац. аграр. ун-ту. - 2005. - № 12. - C. 119-121.

9. Гребенюк, В. П. Догляд за культурою міцелію гриба шампіньйона на стадії вегетативного росту / В. П. Гребенюк, Д. І. Лисенко, Є. Ю. Карманов // Вісн. Сум. нац. аграр. ун-ту. - 2005. - № 12. - C. 122-123.

10. Вдовенко, С. А. Вирощування їстівних грибів : навч. посіб. / С. А. Вдовенко. - Вінниця : РВВ ВНАУ, 2011. - 131, [1] c.

11. Морозов, А. И. Грибы: руководство по разведению / А. И. Морозов. - Донецк : Сталкер, 2002. - 304 c.

12. Ранчева, Ц. Интенсивное производство шампиньонов / Ц. Ранчева ; под ред. Л. А. Девочкина ; пер. с болг. Г. Ф. Карасева. - М. : Агропромиздат, 1990. - 190 c.

13. Билай, В. Болезни и вредители культивируемых грибов / В. Билай // Овощеводство. - 2010. - № 1. - C. 76-78 ; № 7. - C. 77-78 ; № 8. - C. 70-71 ; № 9. - C. 79-80 ; № 10. - C. 78-79 ; № 12. - C. 80-82 ; 2011. - № 2. - C. 71-73; № 4. - C. 78-80 ; № 7. - C. 78-80.

14. Всеукраїнська громадська організація "Асоціація грибовиробників України". -- Режим доступу : www.gribindustry.com/missiya/136-2. (41 КБ).

Размещено на Allbest.ru