Перспективи використання хвойних деревних рослин для зеленого будівництва в умовах міста Києва на прикладі зелених насаджень національного університету біоресурсів і природокористування України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи використання хвойних деревних рослин для зеленого будівництва в умовах міста Києва на прикладі зелених насаджень національного університету біоресурсів і природокористування України

О.М. Якобчук; ГА. Кривохатько майстер виробничого навчання

НУ біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Наведено результати проведеного аналізу таксономічного складу хвойних рослин у зелених насадженнях Національного університету біоресурсів і природокористування України м. Києва. Встановлено, що хвойні рослини у насадженнях вишу представлені 15 видами, одним гібридом та 15 культиварами, що належать до 9 родів, 4 родин, 3 порядків, 2 класів, одного відділу. Переважна кількість рослин належить до трьох родів: Thuja L., Picea А. Dietr., Juniperus L. Визначено життєвий стан рослин і чинники, що впливають на динаміку його показників. Встановлено види та культивари хвойних рослин, найбільш перспективні для зеленого будівництва в умовах Києва.

Ключові слова: хвойні рослини, види, культивари, життєвий стан, таксономічний склад.

рослина хвойний зелений насадження

Як відомо, вічнозелені рослини в озеленені відіграють важливу роль, тому питання збільшення асортименту завдяки саме цим рослинам є актуальним. Гарний зовнішній вигляд, щільна крона, чіткі форми, характерний смолистий аромат, стійкість більшості видів до екологічних навантажень великого міста роблять хвойні дерева та кущі незамінними в ландшафтному дизайні. Внутрішньовидове різноманіття цих рослин надає можливості фахівцям з зеленого будівництва формувати різні ландшафти, а рослини надають виразності та високої декоративності [2].

Вражає кольорова гама культиварів хвойних рослин: жовте, золотисте, блакитне, сизе, сріблясте забарвлення хвої. Тому широке використання цих рослин в озелененні відбувається завдяки вмілому поєднанню як за характером зростання, так і за забарвленням хвої.

Мета і завдання дослідження. Визначити, які з видів та культиварів хвойних рослин, що зростають у зелених насадженнях Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі НУБіП України) є найбільш перспективними для зеленого будівництва в умовах Києва. Для досягнення мети проаналізовано таксономічний склад та життєвий стан хвойних рослин у зелених насадженнях НУБіП України у Києві.

Матеріал і методика досліджень. Об'єктами досліджень слугували види та культивари хвойних рослин, які зростають в зелених насадженнях НУБіП України Києва. Аналіз таксономічного складу хвойних рослин здійснювали шляхом проведення інвентаризації насаджень. Оцінку життєвого стану рослин (ОЖС) проводили візуально за п'ятибальною шкалою категорій життєвого стану деревних рослин Е.Н. Андрєєвої [3]:

1 бал - здорове дерево. Дерева не мають зовнішніх ознак пошкоджень крони та стовбура. Сухі та всихаючі гілки знаходяться у нижній частині крони, або зовсім відсутні. Хвоя має характерне для виду забарвлення. Допускається пошкодження хвої до 5 %.

2 бали - пошкоджене дерево. За наявності хоча б однієї з таких ознак: зниження щільності крони на 30-40 %; наявність 30-40 % сухих або всихаючих гілок у верхній половині крони; пошкодження 30-40 % хвої шкідниками, хворобами.

3 бали - сильно пошкоджені дерева. За наявності хоча б однієї з таких ознак: зниження щільності крони на 50-70 %; наявність 50-70 % сухих або всихаючи гілок у верхній половині крони; відмирання вершини крони; пошкодження 5070 % хвої шкідниками, хворобами; характерне істотне зниження приросту рослини.

4 бали - відмираючі дерева. Основні ознаки: щільність крони становить менше 15-20 %, порівняно зі здоровою рослиною; більше 70 % гілок верхньої частини сухі, або всихаючі; хвоя не характерного для виду блідо-зеленого кольору, жовтувата; пошкоджена шкідниками, хворобами хвоя швидко осипається.

5 балів - сухостій. До них можна віднести дерева, що загинули в минулі роки. На основі категорій життєвого стану деревних рослин розраховували індекси життєвого стану рослин. За методикою, рослинам, які належать до тієї чи іншої категорії життєвого стану, надається певний бал: здоровим - 1,0 бал; пошкодженим - 0,7; сильно пошкодженим - 0,4; відмираючим - 0,1; свіжому і старому сухостою - 0 балів. Розрахунок індексу стану деревних рослин за їх кількістю проводили за формулою

In=(n1 + 0,7n2 + 0,4n3 + 0,1n4)/n,

де: Іп - індекс життєвого стану рослин за кількістю рослин; n} - кількість здорових, п2 - пошкоджених, п3 - сильно пошкоджених, п4 - відмираючих та сухих; п -загальна кількість рослин. З індексом від 1,0 до 0,8 життєвий стан рослин оцінюються як "здорові", 0,79-0,5 - "пошкоджені", 0,49-0,2 - "сильно пошкоджені", з індексом 0,19 та нижче - "повністю деградовані".

Результати досліджень. У 2012-2013 рр. проведено інвентаризацію хвойних рослин у зелених насадженнях на території Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Під час обстеження насаджень визначено таксономічний склад рослин, котрі належать до відділу Голонасінні (Pinophyta), оцінено життєвий стан цих рослин за біоморфологічними показниками, на основі чого обраховано індекси життєвого стану.

Унаслідок проведених обстежень встановлено, що на території НУБіП України таксономічний склад хвойних рослин представлений 15 видами, од- ним гібридом та 15 культиварами, що належать до 9 родів, 4 родин, 3 порядків, 2 класів, одного відділу. Встановлено, що переважна кількість рослин, які зростають на території ВНЗ, належить до трьох родів: Thuja L. (435 шт.), Picea А. Dietr. (434 шт.), Juniperus L. (394 шт.), найменша кількість видів рослин є представниками родів Platycladus L. та Larix L. (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розподіл рослин за шкалою категорій життєвого стану та обраховані для кожного виду індекси життєвого стану наведено в табл.

Табл. Кількість екземплярів та оцінка життєвого стану хвойних рослин зелених насаджень НУБіП України у Києві

З табл. видно, що за оцінкою біоморфологічних показників переважна кількість рослин віднесено до категорії здорових рослин (799 шт.). Під час інвентаризації виявлено 8 всохлих рослин, 44 - всихаючих, з яких 22 - рослини Thuja occidentalis L.

Зазначені рослини виявлені в місцях, де в зимові періоди спостерігалось максимальне нагромадження снігу в суміші з сіллю та піском, як результат розчищення пішохідних доріжок та алей. Потрібно відзначити низьку стійкість туї західної до великої кількості опадів у вигляді снігу в поєднанні з ожеледицею, на час інвентаризації на території НУБіП зростало 11 рослин туї західної з обламаною верхньою частиною крони приблизно на 20-25 %, та 6 рослин зламані на 40-45 %. Як відомо, крона хвойних рослин, що зростають на сухих місцях та в тіні, стає більш рідкою і втрачає декоративні властивості [1].

Близько 93 % усіх всихаючих рослин на території НУБіП України ростає в пригнічених умовах (сильне притінення, густе розташування садивних місць, підвищена загазованість повітря). Найбільша кількість культиварів, що зростають на території НУБіП України, належать виду Thuja occidentalis (10 культива- рів), які представлені в кількості 184 рослин (див. табл.). Необхідно зазначитти, що деякі культивари цього виду характеризуються низьким індексом життєвого стану, а саме: Thuja occidentalis 'Golden Globe' - 0,20; Thuja occidentalis 'Lutes- cens' - 0,40 та Thuja occidentalis 'Wareana Lutescens' - 0,40.

Опрацювавши обраховані для хвойних рослин індекси життєвого стану, встановили показники індексів для кожного роду (рис. 2).

Рис. 2. Середні показники індексів життєвого стану за родами

У зелених насадженнях НУБіП України найвищий показник індексу життєвого стану - у рослин роду Larix L. (1,0), Ginkgo L. (1,0), Juniperus L. (0,97), Picea А. Dietr (0,91). За кількості 234 шт. рослини роду Thuja L. мають найменший показник індексу життєздатності стану - 0,62 (рис. 2).

Під час інвентаризації з'ясовано, що на стан рослин впливають не тільки еколого-біологічні характеристики виду, але й характер посадок, тип насаджень та розміщення їх на території. За індексами життєвого стану рослини були розподілені на категорії (рис. 3).

Рис. 3. Життєвий стан хвойних рослин зелених насаджень НУБіП України у м. Києві, %

З рис. 3 видно, що 65,7 % загальної кількості хвойних відносять до категорії "здорові рослини", 33,5 % - "пошкоджені" та 0,8 % - "сильно пошкоджені", що свідчить про задовільний життєвий стан хвойних рослин у насадженнях НУБіП України.

Висновки

Здійснені дослідження свідчать про необхідність проведення агротехнічних заходів: кореневого та позакореневого підживлення, розчищення крони від всохлих гілок, розпушування ущільненого ґрунту біля стовбурів рослин, для покращення умов зростання, відповідно, і життєвого стану окремих рослин, обрізка рослин для омолодження крони (види роду Thuja, Juniperus).

На підставі власних спостережень та аналізу життєвого стану, рекомендуємо збільшувати асортимент для зеленого будівництва Києва, видами та культиварами хвойних рослин, що належать до родів Abies L., Ginkgo L., Juniperus L., Picea А. Dietr.

Під час проектування посадок із використанням видів та культиварів хвойних рослин, перевагу потрібно надавати ділянкам з добрим освітленням, оскільки в тіні та під пологом дерев крона хвойних рослин втрачає декоративні властивості.

Література

Калініченко О. А. Декоративна дендрологія / О. А. Калініченко. - К. : Вид-во "Вища шк." - 2003. - 199 с.

Кучерявий В.П. Озеленення населених місць : підручник / В.П. Кучерявий. - Львів : Вид-во "Світ", 2005. - 456 с.

Андреева Е.Н. Методы изучения лесных сообществ / Е.Н. Андреева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшкови и др. - СПб. : НИИХимии СПбГУ, М 54. 2002. - С. 155- 164.

Размещено на Allbest.ru