Постановка проблеми. Для більш повної реалізації потенціалу врожайності гібридів кукурудзи важливе значення має удосконалення елементів технології вирощування, важливими з яких є основний обробіток ґрунту і удобрення. При оцінці ефективності агротехнічних прийомів доцільно враховувати їх вплив на рівень врожайності зерна різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати проведених в різних ґрунтово-кліматичних умовах досліджень свідчать про неоднакову реакцію гібридів кукурудзи різних груп стиглості на способи основного обробітку ґрунту [1-2], рівень мінерального живлення [3-4].

Постановка завдання. Основним завданням було встановити реакцію гібридів кукурудзи на елементи технології вирощування за біометричними показниками і врожайністю зерна.

Методи та умови проведення досліджень. Дослідження проводили у 2009-2011 рр. на дослідному полі ТОВ "Агрофірма Батьківщина" (Пологівський район, Запорізька область). Ґрунт - чорнозем звичайний малогумусний середньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі ґрунту 0-20 см становить 3,27%, в шарі 20-40 см - 2,7%.

Дослід трифакторний. Фактор А - обробіток ґрунту:

1) оранка на глибину 25-27 см;

2) розпушування ґрунту на 2527 см;

3) дискування на 16-18 см; дискування на 12-14 см; нульовий обробіток, сівба кукурудзи сівалкою "Гренплейс". Фактор В - рівень мінерального живлення:

1) без добрив (контроль);

2) N₄₅P₄₅K₄₅ перед першою культивацією;

3) N₄₅P₄₅ перед культивацією + N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі;

гібрид кукурудза мінеральне добриво врожайність

4) N₃₀P₃₀K₃₀ при сівбі. На фоні нульового обробітку добрива у варіантах 2 і 3 вносили сівалкою СЗС-3,6 із заробкою в грунт. Фактор С - гібриди:

1) ранньостиглий Дніпровський 181 СВ;

2) середньоранній Хмельницький;

3) середньостиглий Моніка 350 МВ. Облікова площа елементарної ділянки 25 м², повторність чотириразова. При проведенні досліджень використано загальноприйняті методи [5-6].

Агротехніка на дослідних ділянках загальноприйнята для південно-східної частини Степу України, крім досліджуваних факторів. Попередник - пшениця озима після чорного пару. Ґрунтовий гербіцид Харнес (2,5 л/га) вносили після сівби кукурудзи. Ділянки з нульовим циклом підготовки до сівби кукурудзи додатково обробляли Раундапом (3,5 л/га).

Погодні умови за період вегетації (травень-вересень) характеризуються меншою кількістю опадів у 2009 і 2010 рр., відповідно на 7,5 та 36,2 мм порівняно з середнім багаторічним. Більш сприятливими склалися погодні умови у 2011 році.

Виклад основного матеріалу. Результати досліджень свідчать, що за оранки на 25-27 см (контроль) висота рослин у фазі викидання волоті у середньому за фактором А (обробіток ґрунту) становила 167 см. У разі заміни оранки розпушуванням ґрунту на таку ж глибину висота рослин збільшувалася на 13 см. За дискування на 16-18 і 12-14 см цей показник зменшувався порівняно з контролем відповідно на 5 і 13 см. Повне виключення прийомів основного обробітку ґрунту призводило до зменшення висоти рослин порівняно з оранкою на 12 см. На мінімалізацію обробітку ґрунту більшою мірою реагували рослини середньораннього гібрида Хмельницький. Внесення мінеральних добрив забезпечувало збільшення висоти рослин у середньому за фактором В на 12-27 см. Більший ефект отримано у разі використання N₄₅P₄₅ під культивацію і N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі. За висотою рослин середньоранній та середньостиглий гібриди перевищували ранньостиглий відповідно на 13 і 22 см.

Площа листків однієї рослини кукурудзи у середньому за фактором А за розпушування ґрунту на 25-27 см була на 8,6% більшою порівняно з оранкою на таку ж глибину (контроль). Мінімалізація основного обробітку ґрунту і повне його виключення призводили до зменшення цього показника на 4,8-9,1%. Під впливом мінеральних добрив (у середньому за фактором В) площа листкового апарату збільшувалася на 4,215,2%. Найбільшою мірою це спостерігали за внесення N₄₅P₄₅ під культивацію і N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі. Ефективність мінеральних добрив більш помітною виявилася на фоні глибокого основного обробітку ґрунту. У середньому за фактором С площа листків однієї рослини досліджуваних гібридів дорівнювала 19,8-21,0 дм².

Врожайність зерна досліджуваних гібридів у середньому за фактором А за розпушування на глибину 25-27 см була на 0,32 т/га більшою порівняно з контролем. За дискування на 16-18 см порівняно з контролем урожайність зерна зменшувалася на 0,20 т/га. Зменшення глибини дискування до 12-14 см і повне виключення обробітку призводили до зниження урожайності порівняно з контролем на 0,57 та 0,78 т/га (таблиця).

Внесення мінеральних добрив у дозі N₄₅P₄₅K₄₅ під культивацію забезпечувало підвищення врожайності (у середньому за фактором В) на 0,40 т/га. Практично такий же ефект отримано від застосування N₃₀P₃₀K₃₀ при сівбі. На 0,80 т/га підвищувалась урожайність зерна за внесення N₄₅P₄₅ під культивацію і N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі. Вплив мінеральних добрив виявився більш ефективним на фоні глибокого основного обробітку ґрунту. Урожайність зерна деякою мірою залежала від скоростиглості гібрида. У середньому за фактором С у середньостиглого гібрида Моніка 350 МВ вона була більшою, ніж у середньораннього Хмельницький та ранньостиглого Дніпровський 181 СВ на 0,12 і 0,26 т/га відповідно (НІР₀₉₅ = 0,225).

Таблиця. Урожайність зерна кукурудзи та окупність одиниці внесеного добрива зерном залежно від обробітку ґрунту і удобрення (середнє за 2009-2011 рр.)

Примітки: *N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі; **N30P30K30 при сівбі; *** 1 - врожайність, т/га; 2 - окупність, кг зерна /1 кг д. р. добрив

З наведених в таблиці даних видно, що внесення 1 кг мінерального добрива за діючою речовиною по оранці на 25-27 см (контроль) і розпушуванню ґрунту на таку ж глибину сприяло отриманню відповідно 5,8 і 5,5 кг зерна кукурудзи у середньому за фактором А (обробіток ґрунту). Окупність одиниці внесеного добрива по дискуванню на глибину 16-18 см становила 4,4 і зменшувалася до 3,5 за дискування на 12-14 см і нульового обробітку.

За внесення мінеральних добрив N₄₅P₄₅K₄₅ під культивацію отримано 3,0 кг зерна кукурудзи на 1 кг добрив за діючою речовиною, в 1,5 рази підвищувався цей показник за внесення N₃₀P₃₀K₃₀ при сівбі. Окупність одиниці добрива зростала до 6,0 кг за внесення N₄₅P₄₅ під культивацію і N₁₅P₁₅K₁₅ при сівбі.

Висновки

1. Краснєнков С.В. Реакція рослин гібридів кукурудзи на попередники та глибину обробітку ґрунту / С.В. Краснєнков, Ю.М. Пащенко, А.Л. Андрієнко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва. - 2005. - № 23-24. - С.71-75.

2. Якунін О.П. Обробіток ґрунту, догляд за посівами, урожайність зерна гібридів кукурудзи / О.П. Якунін, Ю.М. Пащенко, Ю.І. Ткаліч // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. - 2005. - № 26-27. - С.216-218.

3. Пащенко Ю.М. Оптимізація мінерального удобрення різних біотипів кукурудзи / Ю.М. Пащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. - 2007. - № 31-32. - С.125-131.

4. Якунін О.П. Оптимізація елементів сортової агротехніки - основа одержання високих врожаїв зерна кукурудзи / О.П. Якунін, В.Ф. Заверталюк // Вісн. Дніпропетровського держ. аграр. ун-ту. - 2004. - № 2. - С.13-16.

5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов [5-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Агро - промиздат, 1985. - 351 с.

6. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой / [сост.д.С. Филев, В.С. Циков, В.И. Золотов и др.] - Днепропетровск: Городская типография № 3, 1980. - 54 с.

Размещено на Allbest.ru