Стан еритроцитопоезу в молодняку за відгодівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан еритроцитопоезу в молодняку за відгодівлі

Дубін О.М., канд. вет. наук

Уманський національний університет садівництва

Подано результати еритроцитопоезу у молодняку за тривалої жомо-концентратної відгодівлі. Загальноклінічний аналіз крові показав значні зміни еритроцитопоезу. Незважаючи на те, що олігоцитемія була лише в 1,3 % бичків, а олігохромемія у 3,1 %, у значної кількості тварин встановлені гіпохромія (20,6 %) і мікроцитоз (51,8 %).

Ключові слова: еритроцитопоез, олігоцитемія, олігохромемія, гіпохромія, мікроцитоз.

Состояние эритроцитопоэза у молодняка при откорме. А.М. Дубин

Подано результаты эритроцитопоэза у молодняка при длительном жомо-концентратном откорме. Общеклинический анализ крови показал значительные изменения эритроцитопоэза. Несмотря на то, что олигоцитемия была только у 1,3 % бычков, а олигохромемия у 3,1 %, у значительного количества животных установлены гипохромия (20,6 %) и микроцитоз (51,8 %).

Ключевые слова: эритроцитопоэз, олигоцитемия, олигохромемия, гипохромия, микроцитоз.

The state of erythropoiesis of young stock during fattening. A. Dubin

The article presents the results of erythropoiesis of young stock during a long-time pulp-concentrate fattening. General blood test has shown considerable changes of erythropoiesis. Although there were only 1,3 % of calves with oligocythemia, 3,1 % of calves with oligochromemia, hypochromia (20,6 %) and microcytosis (51,8 %) were detected in substantial number of animals.

Key words: erythropoiesis, oligocythemia, oligochromemia, hypochromia, microcytosis.

Через зменшення поголів'я корів нині на жомову відгодівлю ставлять молодняк малої маси, який утримується на монораціонах протягом 6-12 міс., що спричиняє розвиток комплексної (поліморбідної) метаболічної та внутрішньої патології [1, 2]. У зв'язку з цим постала необхідність проведення поглибленої диспансеризації, зокрема вивчення еритроцитопоезу. Незважаючи на велику кількість виконаних робіт щодо дослідження цієї важливої системи організму у сільськогосподарських і дрібних домашніх тварин, [3-8], вивчення стану еритроцитопоезу у молодняку за тривалої жомо-концентратної відгодівлі залишається актуальним.

Мета роботи - дослідити стан еритроцитопоезу у молодняку за тривалої відгодівлі на раціонах жомо-концентратного типу.

Матеріал та методи досліджень. Об'єктом дослідження були бички віком 12-18 міс., масою тіла 200-450 кг, які знаходилися на жомовій відгодівлі 70-120 днів (перша група) та 150-180 днів (друга група) в умовах ТОВ “Е і М Красива Земля” Христинівського району Черкаської області. Окрім клінічного дослідження бичків на відгодівлі, підраховували у молодняку кількість еритроцитів загальноприйнятим методом - меланжерним у лічильній камері з сіткою Горяєва. Вміст гемоглобіну визначали геміглобінціанідним методом, а гематокритну величину - методом мікроцентрифугування за Шкляром, розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) та середній об'єм еритроцитів [7-11].

Результати досліджень та їх обговорення. У ході клінічного дослідження 1000 голів молодняку великої рогатої худоби (бичків на відгодівлі) було встановлено, що тварини мають вищу, середню, інколи - нижчу за середню вгодованість. Кон'юнктива бліда або блідо-рожева у 258 (25,8 %) тварин. Підрахунок кількості еритроцитів у 150 бичків показав їх значну варіабельність: від 4,9 до 11,2 Т/л. У 106 (70,7 %) голів молодняку із 150 кількість еритроцитів була в межах норми, у 42 (28 %) спостерігали поліцитемію та у двох -олігоцитемію (табл. 1). Середня кількість їх складала 6,92±0,09 Т/л. Уміст гемоглобіну також коливався в досить широких межах - від 87,0 до 186,0 г/л (119,0±1,07). У 48 бичків (30 %) була виявлена плейохромія (табл. 1), що можна пояснити деяким згущенням крові, оскільки в частини з них величина гематокриту становила 0,35-0,38 л/л.

Таблиця 1 - Показники гемоцитопоезу в молодняку за відгодівлі

Слід зазначити, що у 24 бичків із 48 (50 %) плейохромія поєднувалася з поліцитемією і лише у одного - з олігоцитемією (2,1 %), у решти молодняку кількість еритроцитів була в межах норми. Таке співвідношення між цими показниками зумовило максимальне насичення еритроцитів гемоглобіном (17,6±0,25 пг). Концентрація його була збільшеною у 36 бичків (24 %), а зменшеною - у 31 (20,6 % проб). Низький уміст гемоглобіну в еритроциті (в середньому 13,5±0,1 пг) характеризує низьку спроможність еритроцитів зв'язувати оксиген.

Із 36 бичків гіперхромія найчастіше (55,5 %) виявлялася у тварин за оптимальної кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, дещо рідше (36,1 % тварин) вона розвивалася за поєднання плейохромії з оптимальною кількістю еритроцитів і лише в поодиноких випадках були інші варіанти співвідношення в кількості еритроцитів і гемоглобіну (табл. 2).

Таблиця 2 - Причини гіпо- і гіперхромії у молодняку залежно від вмісту гемоглобіну

еритроцитопоез молодняк відгодівля

Гіпохромія встановлена у 31 бичка (20,6 % від досліджених). Найчастіше (48,4 %) її виявляли у тварин зі збільшеною кількістю еритроцитів за оптимального вмісту гемоглобіну, дещо рідше (22,6 %) у разі поєднання поліцитемії та плейохромії й оптимальної кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові (19,3 %). Лише у трьох тварин причиною гіпохромії було зменшення вмісту гемоглобіну в крові.

Отже, причиною гіпохромії дуже рідко є олігохромемія, найчастіше вона розвивається внаслідок поліцитемії на фоні оптимальної кількості гемоглобіну.

Причиною гіперхромії слід вважати нестачу кобальту, забезпеченість яким становить 60-92 % від потреби. За даними літератури [10-12], гіперхромія поєднується, як правило, із макроцитозом, проте нами не виявлено подібної закономірності. Лише у 9 бичків із гіперхромними еритроцитами середній об'єм їх був більше 60 мкм3, але кількість еритроцитів при цьому - в межах норми. Навпаки, у 61 бичка (47,6 %) він був меншим 50 мкм3 (табл. 1), спостерігалася виразна тенденція до розвитку мікроцитозу, що вказує на знижений газообмін у тканинах. Оскільки в більшості тварин кількість еритроцитів була в межах норми, а середній об'єм їх мав тенденцію до зменшення, то загальна дихальна поверхня еритроцитів була в межах мінімальної норми (0,35±0,004 л/л).

Загальний об'єм еритроцитів, що містяться в крові, характеризує величина гематокриту, яка залежить від двох показників: кількості еритроцитів та їх об'єму. Вона коливалася від 0,24 до 0,48 л/л і була меншою норми (0,35 л/л) у 72 бичків із 139 (51,8 %). Причиною зменшення цього показника в оптимальному варіанті є зменшення кількості еритроцитів та їх об'єму, проте в жодної тварини такого поєднання нами не встановлено (табл. 3).

Таблиця 3 - Причини зменшення величини гематокриту у бичків за відгодівлі

Незважаючи на те, що у 28 % молодняку встановлена поліцитемія, гематокритна величина у 9 бичків цієї групи (21,4 %) була меншою за норму, що пояснюється вираженою тенденцією до зменшення об'єму еритроцитів, який становив у цих тварин від 26,1 до 44,6 мкм3. Лише у двох тварин (2,8 %) причиною зменшення величини гематокриту є олігоцитемія (№№ 2, 3). Основною причиною зменшення дихальної поверхні еритроцитів, за результатами наших досліджень, є мікроцитоз (54,2 %), який у 30 бичків (41,6 %) поєднувався з оптимальною кількістю еритроцитів (№ 4), а в 9 (12,5 %) - навіть з поліцитемією (№ 5). У них об'єм еритроцитів складав 26,1-49,8 мкм3. У значної кількості тварин (29 або 40,3 %) величина гематокриту була зменшеною за фізіологічної кількості еритроцитів і їх діаметра (№ 6).

Нами було проведено порівняння показників еритроцитопоезу в молодняку, який утримувався на відгодівлі 70-120 днів (1-а група) та 150-180 днів (2-а група). Кількість еритроцитів у тварин першої групи в середньому становила 6,93±0,10 Т/л і практично не відрізнялася від показників другої групи (р<0,5; табл. 4). Уміст гемоглобіну в молодняку, який утримувався 70-120 днів в середньому по групі становив 117,0±1,35 г/л, що менше, ніж у бичків другої групи (p<0,001), в яких він був дещо вищим за норму (126,4±1,6 г/л). Це можна пояснити згущенням крові у деяких тварин, причиною якого, очевидно, було утворення ексудату за травматичного ретикулоперитоніту, оскільки у 5 бичків виявлений реактивний лейкоцитоз (12,3-14,5 Г/л). Вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) був підвищеним у 14 бичків з 35 (40 %) другої групи і складав у середньому по групі 18,8±0,55 пг, тоді як гіперхромія у бичків першої групи реєструвалася лише у 19,1 % тварин (р<0,05). Ми вважаємо, що гіперхромія виникає за нестачі кобальту та вітаміну В12, і чим більший подовжений термін відгодівлі, тим більше виявлено проб з підвищеним ВГЕ.

Показники гематокритної величини та середнього об'єму еритроцитів у молодняку обох груп практично не відрізнялися (р<0,5).

Таблиця 4 - Показники еритроцитопоезу у молодняку за різних термінів відгодівлі

Збільшення вмісту феруму в сироватці крові спостерігали у 19 бичків з 29, проте уміст гемоглобіну був збільшений лише у п'яти з них (17,2 %). Отже, гіперсидероз у переважній більшості випадків не супроводжується плейохромією. Очевидно, на синтез гемоглобіну впливають інші фактори: вміст міді, який у 90,5 % тварин був зменшеним та вміст протеїну в раціоні.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведені дослідження показали значні зміни еритроцитопоезу: олігоцитемія діагностована лише в 1,3 % бичків, олігохромемія - у 3,1 %, у значної кількості тварин встановлені гіпохромія (20,6 %) і мікроцитоз (51,8 %). Вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) був підвищеним у 40 % бичків, які утримувались на відгодівлі 150-180 днів і складав у середньому по групі 18,8±0,55 пг, тоді як гіперхромія у бичків, термін відгодівлі яких становив 70-120 днів, реєструвалася лише у 19,1 % тварин (р<0,05).

Кількісні зміни еритроцитів і вмісту гемоглобіну досить добре вивчені , проте не з'ясованими залишаються питання біохімічної структури та функціональних властивостей еритроцитів у молодняку за жомової відгодівлі, що і буде основою для подальших досліджень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Левченко В.І. Функціональний стан печінки у бичків, хворих на остеодистрофію / В.І. Левченко, О. М. Дубін// Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002. - С. 132-139.

2. Дубін О. М. Клініко-біохімічний статус молодняку при відгодівлі / О. М. Дубін // Вісник Білоцерків. держав. аграр. ун-ту. - Вип. 23. - Біла Церква, 2002. - С. 44 - 51.

3. Левченко В. І. Етіологія і патогенез анемії телят / В. І. Левченко, В. М. Соколюк, В. П. Москаленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 2, ч. 1. - Біла Церква, 1997. - С. 46 - 50.

4. Слівінська Л. Г. Еритроцитопоез та обмін заліза у тільних корів / Л. Г. Слівінська // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 40. - Біла Церква, 2006. - С. 182 - 188.

5. Normal hematology of the horse /J.W. Kramer, B.F. Feldman, J.K. Zinkl, N.C. Jain (end):Schalnis Veterinary Hematology. - Philadelphia, Lippincott Williams Wilkins, 2000, - P. 143-150.

6. Marshall K.L. Rabbit hematology / K.L. Marshall // Vet. Clin. North Am. Exot. Anim. Prakt. - 2008. - V.11 № 3, - P. 551-567.

7. Mitchell E.B. Arian hematology and related disorders / E.B. Mitschell, J.Johns // Ibit. - 2008.-V. 11, №3. - P. 501 - 522.

8. Сукманський О.І. Ветеринарна гематологія: Навчальний посібник / О.І. Сукманський, С.І. Улизько. - Одеса: ВМВ, 2009.-168 с.

9. Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів: метод. рекомендації / В. І. Левченко, В. М. Соколюк, В. М. Безух та ін. - Біла Церква, 2002. - 56 с.

10. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И. П. Кондрахин, А. В. Архипов, В. И. Левченко и др.; под. ред. проф. И. П. Кондрахина. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.

11. Біохімічні методи дослідження крові тварин: метод. рекомендації / В. І. Левченко, Ю. М. Новожицька, В. В. Сахнюк та ін. - К., 2004. - 104 с.

12. Кондрахин И. П. Алиментарные и эндокринные болезни животных / Кондрахин И. П. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru