Вплив вітамінів А, D2 і Е на показники вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вплив вітамінів А, D₂ і Е на показники вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну

О.М. Дубін, здобувач

В.І. Левченко, професор

Анотація

Роздільне застосування вітамінів А, D₂ і Е при жомовій відгодівлі сприяє значному (у 3,8 рази) збільшенню вмісту ретинолу, вірогідному зростанню рівня загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові молодняку.

А.М. Дубин. Влияние витаминов А, D2 и Е на показатели витаминного и фосфорно-кальциевого обмена

Раздельное использование витаминов А, D2 и Е при жомовом откорме способствует значительному (в 3,8 раза) увеличению содержания ретинола, достаточному увеличению количества общего кальция и неорганического фосфора в сыворотке крови молодняка.

A. Dubin. The influence of A, D2 and E-vitamins on the indexes of vitamin and phosphorus-calcium metabolism

Distinct using of the A, D2 and E-vitamins assist to significaut (in 3,8 times) increase retinol level, real increase total calcium and phosphorus levels in blood serum of the young animals during suger bit pulpa fuding.

Розвиток аграрного сектора економіки в Україні неможливий без стабільного розвитку тваринництва, зокрема скотарства. Для задоволення внутрішніх потреб України та створення експортного потенціалу в 2011 році необхідно виробляти 4,4 млн. т. м'яса, порівняно з 1489 тис. т., які вироблені у 2001 р. [1]. Досягти такого рівня можна вирішенням двох завдань - збільшенням поголів'я корів і приплоду та підвищенням продуктивності молодняку на відгодівлі. Однією з важливих передумов підвищення продуктивності молодняку є повноцінне мінерально-вітамінне живлення. Відсутність або нестача окремих мінеральних елементів, а також порушення їх співвідношення в раціоні призводить до зниження ефективності використання поживних речовин кормів, а отже й до зниження продуктивності тварин [2] та розвитку в них різних патологій: А- і D-гіповітамінозів, остеодистрофії тощо. Ефективність галузі ускладнюється тим, що на жомову відгодівлю ставиться молодняк масою 200-250 кг і утримується протягом 6 і більше місяців. Це вимагає оптимізації вітамінно-мінерального живлення. З метою профілактики патології використовують комплексні препарати - тетравіт, тривіт, проте вони не завжди є ефективними. Тому метою нашої роботи була апробація окремо виготовлених олійних розчинів ретинолу ацетату, ергокальциферолу і токоферолу ацетату.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для дослідження були бички віком 10-16 місяців, які знаходилися на жомовій відгодівлі. Дослід проведений у два етапи: 1-й - з 10.06. по 5.08.2002 р., а 2-й - з 9.08. по 28.09.2002 р. На першому етапі бичкам щодекадно вводили 3,44%-й олійний розчин ретинолу ацетату в добовій дозі 250 МО на 1 кг маси тіла (20-25 мл на декаду) та 10%-й - токоферолу ацетату по 200 мг на добу (по 20 мл на декаду). Усього виконано 6 ін'єкцій. На другому етапі продовжували застосовувати ретинолу ацетат, але в дозі 100 МО/кг маси тіла (проведено 6 ін'єкцій). Одночасно застосовували 0,125%-й олійний розчин ергокальциферолу внутрішньо-м'язово в добовій дозі 25-30 тис. МО (по 5-7 мл на декаду; в 1 мл препарату міститься 50 тис. МО вітаміну D₂).

У дослідній групі було 8 бичків, контрольній - 7. Маса тіла бичків становила 200-250 кг. Кров брали на початку досліду - 6.06., 5.08., тобто після закінчення першого етапу досліду, та 4.10.2002 р. - по закінченні другого етапу.

У крові досліджували кількість еритроцитів і лейкоцитів - меланжерним методом у камері із сіткою Горєва, уміст гемоглобіну - геміглобінціанідним методом, величину гематокриту (центрифугуванням за Шкляром), кількість вітаміну А і каротину (методом Бессея в модифікації А.А. Анісової та В.І. Левченка зі співав.), загального кальцію (з арсеназо-III-реактивом), неорганічного фосфору (за Dyce), міді, заліза і цинку - методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (С - 115 - М 1). Окрім того, у бичків досліджували функціональний стан печінки.

Результати досліджень та їх обговорення. Утримання бичків прив'язне. Раціон бичків складався з розрахунку 1 кг середньодобового приросту маси тіла. Бички одержували 2 кг різки соломи пшеничної, 40 кг жому кислого, 0,9-1 кг патоки, 1,5 кг комбікорму та 1 кг висівок пшеничних. Раціон забезпечував потребу бичків в енергії (8,35 к. од.; + 0,95 проти потреби; 87,7 мДж + 35%). У ньому було 9 кг сухої речовини (3,6 кг на 100 кг маси тіла), надмірна кількість клітковини, кальцію, магнію, калію, йоду, заліза, міді, цинку, марганцю, проте обмаль перетравного протеїну (-20,6%), крохмалю (-4,4%), сирого жиру (-20%), каротину (-92,6%), вітаміну D₂ (-99,8%), токоферолу (-45,2%). Частка соковитих кормів у структурі раціону становить 61,1%, концентрованих - 28, грубих - 10,9%.

Концентрація енергії за кормовими одиницями в 1 кг сухої речовини недостатня, протеїно-енергетичне співвідношення в раціоні низьке - 63,2 г проти 90 г за нормами (табл. 1.). Унаслідок дефіциту в раціоні перетравного протеїну і дещо більшої кількості цукру співвідношення між вуглеводами, що легко ферментуються, і протеїном було незначно підвищене (2,5). Звертають увагу висока концентрація клітковини (24,5% проти 19,0% за нормами) та досить широке (3,2:1) кальцієво-фосфорне співвідношення. Дисбаланс фосфорно-кальцієвого живлення ускладнюється великим дефіцитом у раціоні ергокальциферолу (-99,8%).

Таблиця 1

Деякі показники структури раціону молодняку масою 200-280 кг

Таким чином, найбільш суттєвими недоліками раціону молодняку був дефіцит перетравного протеїну, каротину, ергокальциферолу і токоферолу та досить високе кальцієво-фосфорне співвідношення, що й зумовило розвиток поліорганної патології. Необхідно, насамперед, відзначити зміни шкіри, волосяного покриву, спотворення смаку (алотріофагія) та патологію фосфорно-кальцієвого обміну. Тварини мали середню або нижчу за неї вгодованість, загальний стан у деяких був пригнічений, піднімалися важко. У них спостерігалися кульгавість і важка хода, збільшення зап'ясткових суглобів, розсмоктування останніх хвостових хребців (у 4-х бичків із 15), нерівність країв останніх ребер, шаткість різців. Кон'юнктива була бліда або блідо-рожева, перкусійна ділянка притуплення печінки збільшена майже у всіх тварин. Живіт підтягнутий, хребет викривлений, тонус м'язів кінцівок ослаблений. Частота пульсу становила 62-78 ударів за 1 хв, серцеві тони приглушені.

Морфологічний склад крові, уміст гемоглобіну, насиченість ним еритроцитів не відрізнялися від описаних нами раніше [3]. Дослідження показників, що характеризують А-вітамінний обмін, підтверджують результати аналізу раціону. Вміст каротину в сироватці крові молодняку коливався в межах від 2,3 до 16,8 мкг/100 мл (9,8 ± 1,25), що свідчить про тривале каротинне голодування тварин. Тому цілком закономірним є глибокий розлад А-вітамінного обміну: вміст ретинолу в сироватці крові бичків обох груп був в межах від 6,4 до 19 мкг/100 мл і становив у середньому 13,2 ± 0,85 мкг/100 мл.

Порушення обміну вітаміну А клінічно проявляється змінами волосяного покриву, гіперкератозом і сухістю шкіри внаслідок атрофії сальних і потових залоз, кон'юнктивітом і ксерофтальмією.

У хворого молодняку епітеліальні клітини кератинізуються, а нашарування лускатого кератинізованого епітелію блокує слинні і сльозні канали. За дефіциту ретинолу порушується структура мембран мітохондрій у гепатоцитах, що призводить до роз'єднання дихання та фосфорилування, а отже й забезпечення тварин енергією, порушується біосинтез білків, знижується енергія росту тварин, їхня продуктивність і прибутковість галузі [4,5].

У зв'язку з цим нами з 10.06.2002 р. проведена обробка молодняку 3,44%-м розчином ретинолу ацетату в добовій дозі 250 МО на 1 кг маси тіла. Препарат вводився шестиразово, внутрішньо-м'язово, щодекадно. Одночасно вводили 10%-й розчин токоферолу ацетату.

У зв'язку з виробничою необхідністю з 20.07. по 5.08.2002 р. бичкам додатково до раціону включили зелену масу кукурудзи, що сприяло швидкому зростанню вмісту каротину в сироватці крові молодняку дослідної і контрольної груп до 370 ± 52,0 і 364 ± 39,0 мкг/100 мл відповідно (табл. 2).

Очевидно, це певною мірою позитивно вплинуло на вміст ретинолу в сироватці крові молодняку контрольної групи, який зріс на 39,9% (р <0,01), проте він залишився меншим за мінімальну норму (30 мкг/100 мл) [6].

патологія молодняк вітамін жомовий відгодівля

Таблиця 2

Вплив вітамінів А, D₂ і Е на показники А-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну

Примітка. p< i *р< - порівняно з контрольною групою;

p₁< - порівняно зміни після закінчення другого етапу з першим

У бичків дослідної групи вміст вітаміну збільшився у 3,8 рази (р<0,001). Причому, у 37,5% тварин його було більше 50 мкг/100мл. Отже, двомісячне застосування ретинолу ацетату в лікувальній дозі відновлює вміст його в сироватці крові, що підтверджує результати, отримані в експериментах інших авторів [7-9]. У зв'язку з цим у подальшому препарат застосовували в профілактичній дозі - 100 МО на 1 кг маси тіла. Одночасно продовжували вводити токоферолу ацетат і почали застосовувати 0,125% розчин ергокальциферолу (2 етап роботи). Препарат вводили внутрішньо-м'язово по 25-30 тис. МО на добу один раз в декаду. Дослід тривав 50 днів. За цей період вірогідно зменшився вміст каротину в сироватці крові бичків контрольної групи, що, очевидно, можна пояснити частковим перетворенням його в ретинол, проте кількість останнього вірогідно не змінювалася (див. табл. 2).

У молодняку дослідної групи зміни вмісту каротину були аналогічними. У цей же час рівень ретинолу в сироватці крові збільшився на 20,7% і був у 2,4 рази більшим, ніж у тварин контрольної групи. Таке зростання вмісту вітаміну А в сироватці крові пояснюється насамперед впливом ретинолу ацетату. За даними Г.О. Щуревича [7], високий уміст ретинолу в сироватці крові (30-80 мкг/100мл) є показником достатньої концентрації його в депо - печінці.

Жомовий тип відгодівлі характеризується дисбалансом фосфорно-кальцієвого живлення молодняку, оскільки раціони тварин містять надлишок кальцію (+93%) і мають високе кальцієво-фосфорне співвідношення, що поєднується з дефіцитом ергокальциферолу. Унаслідок цього в бичків розвиваються симптоми D-гіповітамінозу та остеодистрофії, що підтверджується низьким рівнем кальцію в сироватці крові. Перед початком досліду вміст кальцію в бичків обох груп вірогідно не відрізнявся, хоча й був у дослідній групі дещо більшим (на 2,6%). На першому етапі, незважаючи на застосування ретинолу ацетату і токоферолу, вміст кальцію в сироватці крові бичків обох груп зменшувався (р<0,001), причому, більш інтенсивно - у дослідній групі тварин. Різниця з початковим рівнем становила в контрольній групі 9,6%, у дослідній - 15,4%. Очевидно, ці результати узгоджуються з даними, одержаними на птиці, коли застосування ретинолу в підвищених дозах навіть при достатньому забезпеченні холекальциферолом спричинювало розвиток рахіту [10]. При інтерпретації одержаних результатів необхідно також враховувати те, що надмірна кількість кальцію в раціоні різними патогенетичними механізмами негативно впливає не лише на його абсорбцію в кишечнику, а й на синтез біологічно активних метаболітів холекальциферолу, що було показано в дослідах на щурах [11, 12], коли вміст 1,25(ОН)₂D₃ і 24,25(ОН)₂D₃ у плазмі крові зменшувався більше ніж удвічі.

Отже, на початку досліду застосування ергокальциферолу вміст кальцію в сироватці крові усіх тварин був зменшеним, тому ми використовували лікувальну дозу препарату. Шестиразове застосування ергокальциферолу сприяло збільшенню вмісту кальцію в сироватці крові на 19,2% (р<0,001), порівняно з початковим. У той же час він був на 9,3% більшим (р<0,01), ніж у контрольній групі.

Зміни вмісту неорганічного фосфору в процесі досліду були дещо відмінними від динаміки кальцію. На першому етапі досліду спостерігали зростання вмісту електроліту в обох групах. На другому етапі в молодняку контрольної групи зберігалася тенденція до збільшення кількості електроліту, у той час як у бичків дослідної групи подібні зміни були вірогідними (р<0,05). Оскільки у всіх тварин уміст фосфору був більшим 1,7 ммоль/л, різниця між групами щодо вмісту неорганічного фосфору була вірогідною (р<0,05). Отже, ергокальциферол, уведений у формі олійного розчину, спричиняв позитивний вплив не лише на обмін кальцію, а й фосфору, хоча останні зміни не були такими виразними.

Позитивна тенденція до відновлення фосфорно-кальцієвого обміну пояснюється утворенням біологічно активних метаболітів ергокальциферолу, які стимулюють синтез кальцієзв'язувального білка у слизовій оболонці тонкого кишечнику. Цей білок функціонує як носій кальцію від апікальної зони ентероцитів, де він навантажується іонами Са²⁺, до базолатеральної, де звільняється від них. Не виключений позитивний вплив метаболітів вітаміну D на парацелюлярний механізм транспорту іонів кальцію [13].

Висновки

1. Раціон годівлі молодняку відзначається надмірним умістом сухої речовини, клітковини, кальцію, магнію, калію та мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Mn), проте має дефіцит перетравного протеїну (-20,6%),каротину (-92,6%) та ергокальциферолу (-99,8%).

2. Тривалий дефіцит кальцію, вітамінів А і D₂ спричиняв розлади метаболізму - у молодняку виявлені симптоми А- і D-гіповітамінозів, міокардіо- і гепатодистрофії.

3. Шестиразове щодекадне введення ретинолу ацетату в добовій дозі 250 МО на 1 кг маси тіла і токоферолу ацетату (по 200 мг) сприяло збільшенню у 3,8 рази вмісту вітаміну А в сироватці крові, проте вміст кальцію зменшувався, причому, більш інтенсивно, ніж у контрольній групі.

4. Щодекадне введення протягом 50-ти днів ретинолу ацетату (100 МО на 1 кг маси тіла), ергокальциферолу в добовій дозі 25-30 тис. і токоферолу по 200 мг сприяло подальшому збільшенню вмісту вітаміну А та відновленню рівня кальцію і фосфору в сироватці крові.

5. Для поглибленого вивчення патології доцільно провести визначення ізоферментів лужної фосфатази та вмісту паратгормону і кальцитоніну, які регулюють обмін кальцію.

Список літератури

1. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / П.Т. Саблук, В.Я. Мессель-Веселяк, М.Я. Дем'яненко та ін. - К., 2002. - 60 с.

2. Мінеральне живлення тварин / Г.Т. Кліценко, М.Ф. Кулик, М.В. Косенко та ін. - К., 2001. - С. 5-44.

3. Дубін О.М. Клініко-біохімічний статус молодняку при відгодівлі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 23. - Біла церква, 2002. - С. 44-51.

4. Душейко А.А. Витамин А: обмен и функции. - К.: Наукова думка, 1989. - 287 с.

5. Біологічна роль вітаміну А і його застосування в тваринництві / Л.В. Андреєва, Б.М. Курток, П.Є. Андрійчук та ін. // Біологія тварин. - Т. 2, № 2. Львів, 2000. - С. 22-33.

6. Диспансеризація великої рогатої худоби / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, Г.Г. Харута та ін. - К., 1997. - 60 с.

7. Щуревич Г.О. Диагностика и профилактика А-гиповитаминоза у крупного рогатого скота при откорме в специализированных хозяйствах: Автореф. дис. … канд. вет. наук: 16. 00. 01. - М., 1986. - 15 с.

8. Сахнюк В.В. Діагностика, лікування та профілактика А-гіповітамінозу у корів і телят: Автореф. дис. … канд. вет. наук: 16.00.01. - К., 1996. - 17 с.

9. А-вітамінний обмін у телят та шляхи його корекції / В.І. Левченко, В.О. Гарькавий, Л.М. Богатко та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 5, ч. 1. - Біла Церква, 1998. - С. 192-194.

10. Sergeev I.N., Spirichev V.B. Interaction of the vitamin D hormone with other vitamins // Vitamin D. Gene regulation, structure, function analisis and clinical application / By W.De Gruyter.- Berlin, New York. - 1991.- P. 645.

11. Калашніков А.В., Рибачук О.І., Апуховська Л.І. Вплив різних доз кальцію на мінеральний обмін в організмі // XIII з'їзд ортопедів травматологів України (12-14 вересня 2001 року., м. Донецьк): Зб. наук. праць з'їзду. - К. - Донецьк, 2001. - С. 258-259.

12. Reinholz G.G., De Luka H.F. Inhibition of 25-dihydroxivitamin D₃ production by 1,25-dihydroxivitamin D₃ production by 1,25- dihydroxivitamin D₃ in rats // Arch. Biochem. Brophys. - 1998. - Vol. 355, №1. - P. 77-83.

13. Апуховська Л.І. Обмін кальцію в нормі і при патології // Вет. клін. біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін. - Біла Церква, 2001. - С. 121-127.

Размещено на allbest.ru