Особливості діагностики патології фосфорно-кальцієвого обміну у молодняку на відгодівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.636.085:616

Білоцерківський державний аграрний університет

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ У МОЛОДНЯКУ НА ВІДГОДІВЛІ

В.І. ЛЕВЧЕНКО

За результатами визначення вмісту загального кальцію патологію фосфорно-кальцієвого обміну у молодняку можна діагностувати частіше (у 70 %), ніж за визначенням активності лужної фосфатази (42,5 %) та вмісту фосфору (47,5 %).

У сільському господарстві України скотарство є однією із базових галузей тваринництва, проте в процесі його реформування дана галузь виявилася найменш захищеною. Диспаритет цін, нерівноправні відносини у м'ясопродуктовому підкомплексі та хаотичний розвиток економічних процесів у перехідний період призвели до значного скорочення поголів'я великої рогатої худоби, зокрема зменшення обсягів виробництва яловичини. Станом на 1 березня 2007 р. поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств України налічувало 6395,1 тис. голів, що на 5,8 % або на 392,1 тис. голів менше проти 1 березня 2006 року. Також продовжує інтенсивно скорочуватися поголів'я корів, зокрема за лютий місяць зменшилося на 0,1 % або 3,3 тис. голів і становило на 1 березня 3334,7 голів, що на 8,3 % менше порівняно з березнем минулого року [1]. У зв'язку зі зменшенням поголів'я корів нині на жомову відгодівлю ставиться молодняк з малою масою, який утримується на монораціонах протягом 6-12 місяців, що спричиняє розвиток комплексної (поліморбідної) метаболічної та внутрішньої патології [2, 3].

Діагностика остеодистрофії молодняку грунтується на аналізі раціону, умов утримання тварин, визначенні в сироватці крові вмісту загального кальцію та його фракцій, неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази і її ізоферментів та інших тестів і спеціальних методів дослідження [4, 5]. Клінічні симптоми D-гіповітомінозу та остеодистрофії виникають на пізніх стадіях розвитку хвороби, коли відновити продуктивність і стан здоров'я тварин неможливо. Тому перевага віддається спеціальним методам, передусім лабораторним. Оскільки суть цих хвороб полягає в порушенні мінералізації органічного матриксу кісткової тканин (D-гіповітаміноз) або остеолізу уже сформованої її структури, то природно, що запропоновані методи відносяться до визначення вмісту кальцію і фосфору в сироватці крові, синовії, кістковій тканині. В клінічну практику давно ввійшли лабораторні методи діагностики D-гіповітамінозу і остеодистрофії, що грунтуються на визначенні в сироватці крові вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної фосфатази. Проте результати досліджень щодо характеру цих змін, особливо на ранніх стадіях патології, залишаються дискусійними. Очевидно, вони залежать від складу раціону та характеру перебігу хвороби.

У хворого на остеодистрофію і рахіт молодняку великої рогатої худоби вміст загального кальцію в сироватці крові збільшується [6], зменшується або залишається на нижній межі норми [7-9]. Рівень неорганічного фосфору зменшується або в більшості молодняку залишається в межах норми [4, 7]. Отже, визначення обох макроелементів має певне діагностичне значення, проте важливим є встановлення інформативності змін кальцію і фосфору на ранній (субклінічній) стадії хвороби. В цьому напрямі проведені значні дослідження ще у 80-х роках [4, 8, 10, 11]. Було встановлено, що при субклінічному перебігу D-гіповітамінозу гіпокальціємія діагностується у 4-10 % тварин, а гіпофасфатемія у 10-29,6 %, тобто визначення вмісту обох макроелементів на цій стадії хвороби є малоінформативним. Тому основна мета роботи полягала у вивченні інформативності показників загального кальцію, неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази для діагностики остеодистрофії у молодняку при відгодівлі на жомі.

Матеріал та методи досліджень. Матеріалом для дослідження були бички віком 12-18 міс., масою тіла 200-350 кг, які знаходилися на жомовій відгодівлі 70-120 днів (перша група) та 150-180 днів (друга група) в умовах ТОВ “Е і М Красива Земля” Христинівського району Черкаської області. Вивчення стану фосфорно-кальцієвого обміну проводили за вмістом у сироватці крові загального кальцію, який визначали за допомогою набору реактивів Calcium Arsenazo III Reagent фірми “Eagle Diagnostics” (USA), неорганічного фосфору - за реакцією з аскорбіновою кислотою (за Dyce), активність лужної фосфатази - біотест-набором ALP-120 фірми “Lachema Diagnostic” (Чехія).

Результати досліджень та їх аналіз. Утримання бичків у приміщеннях прив'язне, підлога - решітчаста. У раціонах молодняку значним є надлишок кальцію (157-172 % від потреби), який поєднується з дефіцитом фосфору (79-86 %), тому кальціє-фосфорне співвідношення становить 3,4-3,9:1 (за нормами - 1,7-1,9). Дисбаланс фосфорно-кальцієвого живлення ускладнюється дефіцитом вітаміну D, забезпеченість яким становить 6,5-7,6 %, кобальту (67-86 % від потреби) та цинку (82-99 %) [3]. Це спричиняло значну захворюваність молодняку остеодистрофією. Незбалансована годівля нерідко призводить до порушення кальцієво-фосфорного обміну, що визначається за результатами клінічного дослідження та кількістю кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові. За результатами досліджень фосфорно-кальцієвий обмін у молодняку на відгодівлі характеризується великою варіабельністю результатів. Із 160 досліджених бичків у 103 (64,4 %) уміст загального кальцію був нижчий норми, а у 57 (35,6 %) тварин його концентрація не виходила за її межі. Уміст загального кальцію у 125 бичків, які утримувались на відгодівлі 70-120 днів, становив 1,6-2,97 ммоль/л (6,4-11,9 мг/100 мл, в середньому 2,18±0,02 ммоль/л (8,72±0,08 мг/100 мл). У 76 тварин (60,8 %) спостерігали зниження рівня кальцію в сироватці крові (менше 2,25 ммоль/л), у тому числі у 50 (40,0 %) бичків його рівень становив 2,0-2,25 ммоль/л (8,0-9,0 мг/100 мл), а у 26 (20,8 %) - кальцію було менше 2 ммоль/л (8 мг/100 мл), з яких у 12-ти його вміст був у межах від 7,6 до 7,96 мг/100мл (1,90-1,99 ммоль/л). У 49 бичків (39,2 %) уміст кальцію коливався в межах норми, з них у 13 становив більше 10,4 мл/100 мл (2,6 ммоль/л) (табл. 1).

Більш суттєві зміни обміну кальцію виявлені у молодняку, який утримувався на відгодівлі 150-180 днів. Уміст загального кальцію був у межах 1,62-2,55 ммоль/л (6,5 до 10,2 мг/100 мл) і становив у середньому 2,06±0,03 ммоль/л (8,24±0,12 мг/100 мл). У 27 (77,1 %) бичків він був меншим за мінімальну норму (2,25 ммоль/л), у тому числі в 14 (40 %) голів із 35-ти кальцію було менше (2 ммоль/л) (8 мг/100мл). З 8 (22,90 %) тварин, рівень кальцію у яких був у межах норми, лише в однієї його уміст був більшим 10 мг/100 мл (2,5 ммоль/л). Середній уміст загального кальцію у молодняку, який утримувався на жомовій відгодівлі 150-180 днів (2-а група), був вірогідно меншим (р<0,01), порівняно з тваринами, які утримувалися 70-120 днів (1-а група).

Результати визначення неорганічного фосфору також були різними. Уміст неорганічного фосфору у молодняку першої групи становив від (0,84-2,80 ммоль/л) (2,6 до 8,7 мг/100 мл), в середньому - (1,84±0,04 ммоль/л) (5,7±0,12 мг/100мл). Зниження умісту фосфору спостерігали у 25-ти (20,5 %) бичків, у тому числі в 13 (52,0 %) фосфору було менше 3,7 мг/100 мл (1,2 ммоль/л). Серед молодняку цієї групи з гіперфосфатемією виявлено 36 (29,5 %) тварин, з яких у 16 (13,1 %) уміст неорганічного фосфору був в межах 2,26-2,58 ммоль/л (7,0-8,0 мг/100 мл), у 7 (5,7 %) - 2,58-2,80 ммоль/л (8,1-8,7 мг/100 мл).

У молодняку, який утримувався на відгодівлі 150-180 днів, ліміти вмісту неорганічного фосфору були у тих же межах, проте середній рівень його був вірогідно (р<0,01) менший, ніж у молодняку першої групи (1,63±0,07 ммоль/л або 5,05±мг/100 мл). Уміст фосфору був знижений у більшої кількості бичків (31,4 %), ніж у першій (20,5 %).

Гіперфосфатемію діагностували лише у 11,2 % бичків, порівняно з 29,5 % - у першій групі. Тварин з рівнем фосфору більшим 8,0 мг/100 мл не виявляли.

Отже, за одержаними нами результатами видно, що порушення обміну кальцію і фосфору більше виражені у молодняку, термін відгодівлі якого становив 150-180 днів.

Проведені дослідження показують деяку різнонаправленість змін кальцію і фосфору. Вміст кальцію, як правило, зменшувався, недивлячись на значний надлишок його в раціоні. Якщо навіть за мінімальну межу брати 2,25 ммоль/л (9 мг/100 мл), а не 2,37 ммоль/л (9,5 мг/100 мл), то і за такого розрахунку гіпокальціємія встановлена у 60,8 % молодняку першої і 77,1 % - другої груп. Зміни неорганічного фосфору були неоднозначними. В однієї частини (20,5 і 31,4 %) бичків вміст його зменшувався, а в іншої (29,5 і 11,2 %), навпаки, збільшувався, причому зі збільшенням терміну відгодівлі зростає кількість молодняку зі зменшеним умістом макроелементу і зменшується частка зі збільшеним рівнем. Якщо у першій групі бичків з гіпофосфатемією було 20,5 %, то в другій - 31,4 %, а з гіперфосфатемією, відповідно, 29,5 і 11,2 %.

Таблиця 1 - Вміст кальцію і фосфору та активність ЛФ у сироватці крові молодняку при відгодівлі

Примітки: тривалість відгодівлі 1 - 70-120 днів; 2 - 150-180 днів;

2) * р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001 - друга група, порівняно з першою.

Різниця у вмісті загального кальцію і неорганічного фосфору в молодняку першої і другої груп була вірогідною (р<0,01). Проте помітно, що гіпокальціємія є більш раннім показником патології, ніж гіпо- чи гіперфосфатемія. Середній уміст кальцію уже в молодняку першої групи був менший мінімальної норми, в той час як фосфору, із-за різнонаправленості змін - у межах норми. Отже, визначення кальцію в сироватці крові є більш раннім та інформативним критерієм патології. В подальшому зменшення вмісту кальцію було менш інтенсивним, порівняно з фосфором: його середня кількість у бичків другої групи була на 5,5 % меншою, ніж у першій, а фосфору - на 11,4 %.

Порушення кальціє-фосфорного обміну добре ілюструє також співвідношення між умістом цих макроелементів у сироватці крові. Воно коливається у великих межах, особливо молодняку першої групи, хоча в середньому було в межах норми. Майже в половини тварин (48,4 %) кальціє-фосфорне співвідношення було меншим норми, у 22,1 % - більшим, у решти (29,5 %) - в межах норми. Зменшене кальціє-фосфорне співвідношення було у 100 % бичків зі зменшеним вмістом кальцію та збільшеним вмістом фосфору, у 62,2 % - зі зменшеним вмістом кальцію та оптимальним - фосфору, у 66,6 % - з оптимальним вмістом кальцію та збільшеним - фосфору (табл. 2). Збільшене кальціє-фосфорне співвідношення було в групі з оптимальним вмістом кальцію в сироватці крові та зменшеним - фосфору (94,7 %). Гіпокальціємія пояснюється кількома причинами. Насамперед, це дефіцит вітаміну D в раціоні, по друге - надто високе кальціє-фосфорне співвідношення в раціонах молодняку, що спричиняє утворення в кишечнику важкодисоційованих фосфорнокислих і вуглекислих солей кальцію і майже нерозчинних сполук кальцію з вищими жирними кислотами - пальмітиновою, стеариновою і олеїновою. Накінець, це патологія печінки і нирок.

Таблиця 2 - Кальціє-фосфорне співвідношення за різного вмісту макроелементів у сироватці крові молодняку

Вивчення обміну кальцію та фосфору часто поєднується з визначенням активності лужної фосфатази, яка бере активну участь в абсорбції фосфору [4, 5]. Лужна фосфатаза (ЛФ) - фосфогідролаза моноефірів ортофосфорної кислоти - металофермент, до складу активного центру якого входить цинк [12], активує відщеплення фосфатного залишку з органічних моноефірів фосфорної кислоти. остеодистрофія раціон кров кальцій

У своїх дослідженнях активність ферменту визначали методом з використанням бета-гліцерофосфату, згідно якого активність лужної фосфатази виражається в одиницях Боданські. Активність фосфатази у сироватці крові здорового молодняку великої рогатої худоби складає 1-5 од. Боданські [5, 10]. Підвищення активності ЛФ у сироватці найчастіше реєструється при патології печінки та кісткової тканини. Ураження паренхіми печінки викликає незначне зростання активності ферменту в сироватці крові, оскільки ЛФ міцно зв'язана з клітинними мембранами. При патології кісткової тканини, коли має місце підвищена діяльність остеобластів (під час розвитку рахіту, остеодистрофії) у крові зростає активність кісткового ізоферменту ЛФ. У цих випадках активність загальної ЛФ у сироватці крові та синовіальній рідині збільшується у 3-10 разів [5, 13].

У 40 досліджених проб сироватки крові молодняку, який утримувався на відгодівлі 70-120 днів, активність лужної фосфатази коливалася в межах від 1,8 до 17,3 од. Боданські і становила в середньому 5,27±0,38 од. У 17 (42,5 %) бичків активність ферменту була вищою за норму, у решти - в межах норми.

Нами проведено порівняльний аналіз змін кальцію і фосфору в молодняку з підвищеною активністю лужної фосфатази і оптимальною (табл. 3). Серед 17 бичків з підвищеною активністю лужної фосфатази гіпокальціємію встановлено у 14, тобто у 82,3 %, гіпофосфатемію - в одного (5,9 %), гіперфосфатемію - у 7 (41,2 %). На перший погляд здається, що результати визначення активності лужної фосфатази є більш інформативними. Проте, у 23 бичків з оптимальною активністю лужної фосфатази у 14-ти (60,9 %) нами встановлено зменшення вмісту кальцію, у двох - фосфору, ще у 9 тварин виявлено збільшення фосфору. Таким чином, із 40 бичків активність лужної фосфатази була збільшена у 17 (42,5 %), у той час як вміст загального кальцію зменшений у 28 (70 %), неорганічного фосфору - у 3 (7,5 %), збільшення вмісту останнього - у 16-ти (40 %).

Таблиця 3 - Зміни вмісту кальцію та фосфору за різної активності лужної фосфатази (n=40)

Отже, за результатами визначення вмісту загального кальцію патологію фосфорно-кальцієвого обміну у молодняку можна діагностувати частіше (у 70%), ніж за визначенням активності лужної фосфатази (42,5 %) та вмісту фосфору (47,5 %).

Здавалося, що такі результати протирічать загальновизнаним. Проте, ще у 1981 р. було показано причини такої “невідповідності” [11]. Проведені автором дослідження на кількох групах бичків з різними рівнем вітаміну А було встановлено, що у молодняку, з типовими ознаками А-гіповітамінозу більш інформативним показником діагностики D-гіповітамінозу є визначення вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору, а не активності лужної фосфатази в сироватці крові. Автор вважає, що при наростанні симптомів А-гіповітамінозу активність ЛФ знижується. Пояснюється це тим, що при А-гіповітамінозі порушується утворення і активність остеобластів, які продукують цей фермент, внаслідок чого надходження його в сироватку крові зменшується, що знижує діагностичну цінність цього показника. Подальше прогресування патології спричиняє більш значні зміни активності лужної фосфатази. Гіперферментемію (7,6-15,4 од. Боданські) встановлено у 100 % бичків. У всіх тварин вміст кальцію був зменшений (1,65-2,05 ммоль/л), а гіпофосфатемія діагностована лише у 20 %.

Висновки

1. Діагноз на остеодистрофію підтверджується визначенням вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної фосфатази. Вміст загального кальцію зменшений у 60,8 % бичків, що знаходилися на відгодівлі 70-120 днів і в 77,1 % - 150-180 днів; зміни неорганічного фосфору виявлені, відповідно, у 50 і 42,9 %; підвищення активності лужної фосфатази - у 42,5 і 100 %.

2. Порушення обміну кальцію і фосфору більше виражені у молодняку, термін відгодівлі якого становив 150-180 днів. Зміни неорганічного фосфору були неоднозначними. Зі збільшенням терміну відгодівлі зростає кількість молодняку зі зменшеним умістом макроелементу і зменшується частка зі збільшеним рівнем.

3. За результатами визначення вмісту загального кальцію патологію фосфорно-кальцієвого обміну у молодняку можна діагностувати частіше (у 70%), ніж за визначенням активності лужної фосфатази (42,5 %) та вмісту фосфору (47,5 %). Отже, визначення кальцію в сироватці крові є більш раннім та інформативним критерієм для діагностики остеодистрофії у молодняку на відгодівлі.

Список літератури

1. Статистика // Ефективне тваринництво. - 2007. - № 3. - С. 4-6.

2. Левченко В.І., Дубін О.М. Функціональний стан печінки у бичків, хворих на остеодистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 21. - Біла Церква, 2002. - С. 132-139.

3. Дубін О.М. Клініко-біохімічний статус молодняку при відгодівлі // Вісник Білоцерків. держав. аграр. ун-ту. - Вип. 23. - Біла Церква, 2002. - С. 44 - 51.

4. Левченко В.И., Тыхонюк Л.А., Яковишен С.А. D-гиповитаминоз молодняка при интенсивном откорме // Ветеринария. - 1979. - № 5. - С. 57-58.

5. Левченко В.И., Тыхонюк Л.А. Рекомендации по ранней диагностике и профилактике D-гиповитаминоза молодняка крупного рогатого скота при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах Лесостепи Украины. - К., 1982. - 18 с.

6. Профилактика остеодистрофии молодняка / П.Я.Конопелько, А.Ф.Могиленко, В.А.Воронович, Л.И.Щитова // Ветеринария. - 1982. - № 5. - С. 51-52.

7. Чернушкін Б.О., Стадник А.М. Удосконалення методів діагностики, патогенез та комплексна терапія телят, хворих рахітом // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. - Т. 4 (№ 2), ч. 1. - Львів, 2002. - С. 164-169.

8. Левченко В.И., Тыхонюк Л.А., Урсулова Т.И. D-гиповитаминоз при выращивании и откорме молодняка // Ветеринария. - 1989. - № 8. - С. 55-57.

9. Алиментарная остеодистрофия у бычков на откорме / А.А.Акопов, Р.Н.Маркарян, Ю.А.Ширванян и др. // Ветеринария. - 1984. - № 2. - С. 57-58.

10. Левченко В.И., Тыхонюк Л.А. Ранняя диагностика и профилактика D-гиповитаминоза при интенсивном откорме бычков // Проф. болезней молодняка на животновод. комплексах: Тез. докл. Всесоюз. науч.-произв. конф. (г. Воронеж, 28-30 окт. 1981 г.). - Воронеж, 1981. - С. 54.

11. Левченко В.И. Особенности диагностики D-гиповитаминоза // Ветеринария. - 1981. - № 6. - С. 54-55.

12. Kaneko J.J., Harvey J.W., Bruss M.L. Clinical biochemistru of domestic animals // Clinical Enzymology. - London: Academic Press, 2002. - P. 303-327.

13. Власенко В.М., Тыхонюк Л.А., Чорнозуб Н.П. Состав синовии суставов конечностей молодняка крупного рогатого скота при костно-суставной патологии D-гиповитаминозного происхождения // Современные проблемы вет. хирургии: Материалы междун. науч.-практ. конф. - Санкт-Петербург, 2004. - С. 20-23.

Анотація

Особенности диагностики патологии фосфорно-кальциевого обмена у молодняка на откорме

В.И.Левченко, А.М.Дубин

По результатам определения содержания общего кальция патологию фосфорно-кальциевого обмена у молодняка возможно диагностировать чаще (у 70 %), чем по определению активности щелочной фосфатазы (42,5 %) и содержания фосфора (47,5 %).

The peculiarities of diagnosis of pathology of phosphorus-calcium metabolism of young feedlot cattle

V.Levchenko, A.Dubin

The determination of calcium content by pathology phosphorus-calcium metabolism of young cattle can be diagnosted more frequently (70 %) than determination of activity of alkaline phosphatase (42,5 %) and determination of phosphorus content (47,5 %).

Размещено на Allbest.ru