Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника ДП Шосткинського лісгоспу
Відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація території. Сівозміни та обробіток ґрунту в декоративному розсаднику. Технологія вирощування сіянців та саджанців.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.12.2018 |
| Размер файла | 99,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра садово-паркового та лісового господарства
МОДУЛЬНА КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Декоративні розсадники та насінництво"
на тему: "Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника ДП Шосткинського лісгоспу"
м. Суми - 2018 рік
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності
- 1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника
- 1.2 Природні умови
- 1.3 Економіка району
- 1.4 Висновки
- Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
- 2.1 Планове завдання
- 2.2 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
- 2.3 Організація території розсадника
- 2.4 Споруди, обладнання та оснащення
- Розділ 3. Основи агротехніки
- 3.1 Сівозміни в декоративному розсаднику
- 3.2 Обробіток ґрунту в розсаднику
- 3.3 Застосовування добрив в розсаднику
- Розділ 4. Технологія вирощування сіянців та саджанців
- 4.1 Біологічні та екологічні особливості деревних порід
- 4.2 Вирощування сіянців та саджанців в розсаднику
- Розділ 5. Охорона праці в декоративному розсаднику
- Список використаних джерел
Вступ
Сучасна національна лісова політика, виходячи з позицій сталого розвитку, передбачає невідкладне вирішення у найближчій перспективі оптимізації породного складу та вікової структури деревостанів на засадах відповідності їх біологічним особливостям та лісорослинним умовам.
У системі екологічної безпеки будь-якого регіону та держави в цілому ліси виконують роль екологічного стабілізатора. Щоб забезпечити виконання покладених на ліс функцій необхідно сприяти покращенню стану самих насаджень, збільшенню їх площ. Насадження нових лісів є важливим завданням, що спрямоване на виконання вимог Державної програми "Ліси України", регулювання вуглецевого балансу в рамках виконання вимог Кіотського протоколу, забезпечення оптимальної лісистості територій. Проблема відтворення лісових ресурсів нерозривно пов'язана із наступним користуванням ними.
Сьогодні в підприємствах Держкомлісгоспу України функціонує понад 1400 постійних і тимчасових розсадників загальною площею близько 6,5 тис. га. За звітними даними площа посівних відділень становить 1365 га, шкільних відділень - 675 га, плантацій - 744 га, закритого ґрунту - 11 га. В розсадниках щорічно вирощується понад 440 млн. шт. сіянців і 15 млн. шт. саджанців, близько половини з них - хвойні.
Подальше збільшення виробництва садивного матеріалу, покращення його якості, розширення видового асортименту і підвищення ефективності декоративного розсадництва потребує всебічного врахування сучасних обсягів лісокультурних і лісомеліоративних робіт, особливостей економіки галузі народного господарства, ширшого застосування добрив та хімічних препаратів для боротьби з бур'янами, збудниками хвороб і шкідниками.
Останнім часом в Україні значно зросла потреба в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, що широко використовують для озеленення населених місць, садово-паркового будівництва та створення лісопарків. Швидкими темпами зростає обсяг виробництва та розширюється асортимент декоративного садивного матеріалу, вдосконалюються існуючі та широко впроваджуються нові, сучасні технології його вирощування. В обсязі вирощуваного садивного матеріалу декоративних рослин зростає питома вага нових видів садивного матеріалу: саджанців із закритою кореневою системою (контейнерна культура).
Основними завданнями при роботі на розсаднику є:
?розмноження рослин місцевої та світової флори через проведення науково-дослідних робіт з інтродукції, акліматизації та селекції;
?збереження, вивчення, відтворення та поповнення в штучних умовах генофонду деревно-чагарникових і трав'янистих рослин природної, культурної та інтродукованої флори, особливо популярних, рідкісних та екзотичних;
?проведення освітньовиховної роботи з питань селекції, рослинництва, декоративного садівництва тощо;
?отримання якісного насіннєвого та вегетативного матеріалу, пристосованого до місцевих екологічних умов та кліматичних особливостей заходу України;
?проведення практичної підготовки студентів із цілого ряду навчальних дисциплін: ботаніки, дендрології, лісових культур, основи землеробства тощо.
Метою написання курсового проекту постає складення організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника, що призначений для планування і обґрунтування діяльності розсадника з урахуванням найновіших досягнень науки і техніки.
декоративний розсадник сіянець саджанець
Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності
1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника
Назва та підпорядкування: "Шосткинський лісгосп" розташований у північно-західній частині Сумської області на території Шосткинського і Кролевецького адміністративних районів. Згідно лісорослинному районуванню територія ДП "Шосткинського лісгоспу" розташована у Новгород-Сіверському Поліссі, яке є однією з шести фізико-географічних областей Українського Полісся і займає його східну частину.
Місцезнаходження (область, район): Сумська область, Шосткинський район, м. Шостка.
Загальна площа: 26,610 га
Адреса поштова: 41109, Сумська область, м. Шостка, вул. Кутузова, 1
Телефон: +38 (05449) 5-29-88, факс 5-29-88.
Відстань до залізничної станції (назва): залізнична станція "Шостка", Південно-Західна залізниця, 2,8 км.
До обласного центру: 185 км
До районного центру: м. Шостка, 3,2 км
До найближчого населеного пункту: 1,4 км
До найближчого джерела водопостачання: 1,1 км
Організації, підприємства, установи, які використовують навколишні угіддя та землі: ДП "Шосткинське лісове господарство". Структурно лісгоспу складається з п'яти підрозділів: чотирьох лісництв (Шосткинське, Миронівське, Собицьке, Воронізьке) та Воронізької мехлісодільниці.
1.2 Природні умови
Шосткинський район розташований на північному заході Сумської області України. З ним межують Середино-Будський, Ямпільський, Глухівський, Кролевецький райони Сумської області, Коропський та Новгород-Сіверський райони Чернігівської області. Адміністративним центром району є місто Шостка, який до складу району не входить. Через район протікають річки Десна, Шостка, Бичиха, Івотка, Осота, Свірж, Есмань. Шосткинський район в геоморфологічному відношенні знаходиться в межах Шосткинської морено-зандрової горбистої рівнини, що входить до складу Українського Полісся. Кліматична характеристика району характеризується наступними даними: Температура зовнішнього повітря:
абсолютна мінімальна - - - мінус 360С;
абсолютна максимальна - - - плюс 380С;
Клімат - помірно-континентальний із середньорічною температурою плюс 6,10С. Середня за рік відносна вологість 78 %. Середньорічна кількість опадів - 607мм/рік. Глибина промерзання - 1, 20м. Клімат місцевості характеризується помірною холодною зимою та теплим літом. Земельна ділянка розташована на підвищенні, не має значних перепадів висот, відмітки коливаються від 160,45 до 161,71. Загальний ухил поверхні, на котрій ведеться проектування спостерігається з півдня на північ. Грунтові води залягають на глибині 5,0-8,0 м. Значна частина району - 35,9 тис. га зайнята лісом, що становить 24,9 % від території району. Збережено масиви хвойних лісів серед листяних лісів переважають такі породи, як дуб, береза, осика. Досить різноманітний тваринний світ.
Таблиця 1. Характеристика клімату району розташування розсадника
|
Період, місяць |
Температура повітря, 0С |
Кількість опадів, мм |
Відносна вологість,% |
|||
|
min |
max |
середнє |
середнє |
|||
|
За рік |
2,5 |
11,4 |
6,4 |
599 |
82 |
|
|
Січень |
-10,5 |
-4 |
-7,3 |
41 |
87 |
|
|
Лютий |
-10 |
-3,3 |
-6,7 |
32 |
85 |
|
|
Березень |
-5,3 |
1,7 |
-1,8 |
35 |
85 |
|
|
Квітень |
2,8 |
12 |
7,4 |
41 |
75 |
|
|
Травень |
8,8 |
19,7 |
14,2 |
47 |
70 |
|
|
Червень |
12,4 |
23 |
17,7 |
68 |
74 |
|
|
Липень |
14 |
24,4 |
19,2 |
81 |
76 |
|
|
Серпень |
12,6 |
23,5 |
18 |
65 |
78 |
|
|
Вересень |
7,8 |
18 |
12,9 |
49 |
82 |
|
|
Жовтень |
6,8 |
10,8 |
6,8 |
43 |
85 |
|
|
Листопад |
-2,2 |
3 |
0,4 |
48 |
90 |
|
|
Грудень |
-6,5 |
-1,1 |
-3,8 |
49 |
93 |
Тривалість вегетаційного періоду 230 днів, початок вегетації 20 березня, кінець 12 листопада.
Час останніх весняних заморозків 25 квітня, перших осінніх заморозків 15 жовтня.
Сніговий покрив утворюється в грудні, середня товщина 30 см, сходить 23 березня.
Кліматичні умови даної території досить сприятливі для вирощування садивного матеріалу. Тому можна сказати, що лісові масиви позитивно впливають на кліматичний режим і в деякій мірі його покращують тобто зменшують температурний режим та збільшують вологість повітря і кількість опадів.
1.3 Економіка району
Економіка даного району розвинена достатньо добре. Шосткинський район має аграрно-промисловий тип господарства. З ним межують Середино-Будський, Ямпільський, Глухівський, Кролевецький райони Сумської області, Коропський та Новгород-Сіверський райони Чернігівської області. Основний економічний потенціал району становлять 3 промислових, 39 сільськогосподарських, 23 торговельних, 2 лісогосподарських підприємства, 1 філія будівельного підприємства, 17 фермерських господарств. У користуванні сільгосппідприємств знаходиться 22,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі 18,2 тис. га, пасовищ - 1,7 тис. га., сіножаті - 4,5 тис. га. Після виходу Указу Президента України йде до завершення останній етап аграрної реформи. Здійснено реформування всіх колективних сільськогосподарських підприємств. Тепер це нові суб'єкти підприємницької діяльності, робота яких ґрунтується на приватній власності на землю і майно. В основному район займається вирощуванням зернових культур. Промисловість району представлена підприємствами харчової та переробної промисловості, підприємством оброблення металу. За останні роки незмінним є приріст обсягів промислового виробництва завдяки відновленню роботи ВАТ "Воронізький цукровий завод". Центр району Шомстка - місто обласного підпорядкування на Сіверщині України, районний центр Шосткинського району Сумської області. Місто розташоване за 209 км на північ від обласного центру на залізничній колії Новгород-Сіверський - Шостка - Воронізька - Київ і автомагістралі Харків - Суми - Новгород-Сіверський. Населення Шостки на 1.01.2018 року становило 75,9 тис. чол. Територія міста 3557 га., району - 1,2 тис. кмІ. Важливий культурний центр Сумщини. Шостка - місто з великою історією. Вона пам'ятає таких людей як Пантелеймон Куліш, Платомн Микимтович Вороньком, Остап Вишня та інших. Шостка - місто з чудовими краєвидами, де буйні ліси відбиваються у дзеркальній поверхні озер. Місто Шостка розташоване на березі річки Шостка, шостої притоки Десни. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Гамаліївка. На річці кілька загат. До міста примикає лісовий масив (сосна, дуб). Через місто проходять автомобільні дороги і залізниця (станція Шостка). На північно-західній околиці міста бере початок річка Люта, ліва притока Івотки. Також є невелике Галинківське озеро, що розташоване у мікрорайоні Капсуль. Основна галузь промисловості Шостки:
· хімічна (звідси назва Шостки "місто хіміків"): найвідоміше шосткинське підприємство виробниче об'єднання Свема випускало кіно-, фото - та магнітну плівку для всього СРСР, на тепер (2011) вже майже 10 років припинило своє існування; завод хімічних реактивів, казенні заводи № 9 "Зірка" та № 53 "Імпульс" (військового призначення);
· харчова промисловість - борошномельна, м'ясна, сироробна (Шосткинський сирний завод);
· інші підприємства (деревообробна, легка галузі промисловості).
У 2009 році підприємствами міста реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 844 494,3 тис. грн., з неї продукції переробної промисловості на 685 488,2 тис. грн. У загальному обсязі реалізованої продукції 50,4 % становила продукція підприємств з виробництва харчових продуктів, 22,5 % - підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості, 18,8 % - з виробництва та розподілення електроенергії, газу, води і лише 2,2 % припадало на продукцію машинобудування. Частки обсягів реалізації продукції підприємств деревообробної і целюлозно-паперової галузей склали 1,3 %. Осередком національного виховання підростаючого покоління є народний фольклорний ансамбль "Любисток" (керівник - Стегайло Т.А., Заслужений діяч естрадного мистецтва України, Заслужений працівник культури України). Ансамблем "Любисток" ведеться насичена концертна діяльність. Діти беруть участь у всіх заходах, що проводяться містом та областю. Значною подією для колективу є участь у творчому звіті майстрів народного мистецтва Сумської області "Перлини Сумщини". Колектив є учасником та переможцем Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів та конкурсів.
1.4 Висновки
Природні умови і природні ресурси району є досить сприятливими для всебічного розвитку народного господарства, промислових підприємств, розвитку сільськогосподарської діяльності населення.
Лісове господарство займає, хоч і не провідне, проте значуще місце в економіці району. Так як основними напрямками його діяльності є лісовідновлювальна, лісозаготівельна діяльність, а також вирощування та постачання садивного матеріалу. Проте, на підприємстві проводять також дослідження в галузі лісокультурного виробництва. Це стосується розробки типів лісових культур, їх створення, догляд; проведення рубок різної інтенсивності для розрідження деревостану, введення в лісові насадження інтродукованих видів, тощо. Дані фактори призводять до підвищення продуктивності та кількості виробленої продукції.
Саме тому доцільно створювати розсадник в підприємстві, тому що можливо вирощувати садивний матеріал, який при правильному підборі декоративних порід та використанні агротехніки, буде достатньо високоякісним. Даний декоративний розсадник зможе забезпечити зростаючі потреби підприємства в садивному матеріалі, як для створення лісових культур, так і для потреб населення.
Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
2.1 Планове завдання
Посівне відділення:
порода - Бук лісовий
термін вирощування - 2 роки
щорічний випуск сіянців - 1150 тис. шт.
кількість полів у сівозміні - 3 шт.
Шкільне декоративне відділення:
порода - Модрина сибірська
термін вирощування - 2 роки
щорічний випуск саджанців - 17 тис. шт.
відпад за період вирощування - 15%
кількість полів у сівозміні - 3 шт.
Шкільне плодове відділення:
порода - Вишня звичайна
термін вирощування - 2 роки
щорічний випуск саджанців - 16 тис. шт.
відпад за період вирощування - 20%
кількість полів у сівозміні - 3 шт.
Маточна плантація:
порода - Жимолость капріфоль
планове завдання заготівлі живців - 50 тис. шт.
2.2 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
У даному підрозділі наводяться розрахунки площ продукуючих і допоміжних частин розсадника. Під час визначення площі посівного відділення вихідними даними є планове завдання на щорічний відпуск сіянців (за породами і віком); плановий вихід сіянців з одиниці посівної площі; прийняті схеми сівозмін і висіву насіння. Плановий вихід сіянців береться відповідно до діючих нормативів для окремих лісорослинних зон. Схеми висіву приймаються з урахуванням передового досвіду, особливостей вирощування сіянців окремих порід, природних умов і знарядь, що застосовуються в розсаднику.
Площа посівного відділення (у розрізі порід і в цілому для розсадника) визначається за таблицею 2.
Таблиця 2. Площа посівного відділення
|
№ п. п. |
Назва породи |
Термін вирощування сіянців, років |
Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт. |
Кількість полів у сівозміні, шт. |
Кількість полів, які щорічно відводять під посів даної породи, шт. |
Схема висіву насіння |
Плановий вихід сіянців з 1 пог. м, шт. |
Площа посівного відділення, га |
||
|
Загальна |
Одного поля |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
1. |
Сумах пухнастий |
2 |
1150 |
3 |
1 |
30х30х30х60х |
30 |
4,31 |
1,12 |
де ППВ - площа посівного відділення для даної породи, м2;
С - кількість щорічно вирощуваних сіянців з врахуванням відпаду, шт.;
Ш - ширина посівної стрічки плюс ширина одного міжстрічкового проміжку, м;
X - кількість полів у сівозміні;
Н - вихід сіянців з 1 м посівного рядка, шт.;
Р - кількість борозенок (рядків) в посівній стрічці;
К - кількість полів, які щорічно засіваються.
ППВ = = 4,31га
Площа одного поля сівозміни визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи на кількість полів у сівозміні; площа щорічної сівби - як добуток площі одного поля сівозміни на кількість полів, що засіваються щорічно.
Площа шкільного відділення розраховується виходячи з планового завдання на щорічний відпуск саджанців, схеми посадки та прийнятої сівозміни (таблиця 3).
Таблиця 3. Розрахунок площі шкільного відділення
|
№ п. п. |
Назва породи |
Термін вирощування, років |
Щорічний відпуск саджанців, тис. шт. |
Відпад за період вирощування, тис. шт. |
Потрібно посадити з урахуванням відпаду. шт. |
Схема розміщення, м2 |
Площа, м2 |
Кількість полів у сівозміні, шт |
Площа під породу у відділенні, га |
||
|
Живлення 1 саджанця |
Одного поля сівозміни |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
Деревна (декоративна) шкілка |
|||||||||||
|
1 |
Туя західна |
2 |
17 |
15% |
19550 |
1,0х0,5 |
0,5 |
29325 |
3 |
2,93 |
|
|
Плодова шкілка |
|||||||||||
|
2 |
Яблуня домашня |
2 |
16 |
20% |
19200 |
1,0х0,5 |
0,5 |
20800 |
3 |
2,08 |
|
|
Усього по відділенню |
5,01 |
Загальна площа плодової та деревної шкілки визначається за формулою:
ППШ = С х Ж х Х,
де ППШ - площа шкільного відділення для даної породи (га);
С - кількість сіянців висаджуваних в шкілку (план щорічного відпуску плюс допустимий відпад в процесі вирощування, шт.);
Ж - площа живлення саджанця, м2;
Х - кількість полів у сівозміні.
ППШ (декор.) = 19550 х 0,5 х 3=2,93 га
ППШ (плод.) = 22800 х 0,5 х 3=3,43 га
Площа маточної плантації визначається відповідно до розрахункової таблиці 4.
Таблиця 4. Розрахунок площі маточної плантації
|
Назва породи |
Розміщення рослин на площі, м |
Площа живлення однієї рослини |
Кількість рослин на 1 га, шт. |
Плановий вихід живців з |
Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт |
Площа, га |
|||
|
У рядку |
Між рядками |
Однієї рослини, шт. |
1 га, тис. шт. |
Плантації |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Жимолость капріфоль |
0,5 |
1 |
0,5 |
20000 |
10 |
200 |
50 |
0,25 |
Площа виробничого відділення визначається як сума площ посівного, шкільних відділень та маточної плантації.
Sвироб. відд. = SПВ + SПШ + SПМ,
Sвироб. від. = 4,31+2,93+2,08+0,25= 13,67 га
2.3 Організація території розсадника
Важливою умовою, що забезпечує одержання високоякісного садивного матеріалу, є правильний вибір місця під постійний розсадник.
Розміщення продукуючих частин на території розсадника здійснюється з урахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання. Під посівне відділення виділяють кращі ділянки, захищені від вітрів, з найродючішими ґрунтами та рівним рельєфом. Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводяться під плантації та насадження. Решта території використовується під шкільні відділення, господарську ділянку й інші виробничі та допоміжні частини розсадника. На ділянках, які виділені під посівне та шкільне відділення, нарізаються поля сівозмін прямокутної форми із співвідношенням сторін у межах 1: 2 або 1: 4.
Мережа доріг в розсаднику забезпечує під'їзд машин та агрегатів до кожного поля. Основні дороги (околишні, магістральні, поперечні) призначені для проїзду та розвороту тракторів з агрегатованими знаряддями, ширина їх 8-10 м. Другорядні (міжпольові) дороги прокладаються паралельно довгим сторонам полів. Вони служать для проїзду агрегатів в одному напрямку і мають ширину 3 - 4 м. Дороги в зрошуваних розсадниках потрібно ув'язувати із зрошувальною мережею.
Під господарську ділянку відводиться площа в межах 0,5-1,0 га, яка з продукуючими та допоміжними частинами сполучається сіткою основних доріг. Вона розподіляється на виробничий та житловий сектори. У виробничому секторі розміщується контора, приміщення для зберігання та стратифікації насіння, гараж, намет для інвентарю та знарядь, склади й інші приміщення виробничого призначення. У житловому секторі будують житлові будинки, а при нестачі коштів - гуртожиток для робітників і службовців розсадника.
Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюють лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Захисна смуга створюється із швидкоростучих порід за деревнотіньовим типом змішування з 3-5 рядів. Відстань між рядами приймається 1,5-2 м, а ширина закрайок - 1,0 м. Живопліт (огорожа) закладається з зовнішньої сторони лісосмуги на відстані 1,5 м від її крайнього ряду. Вважається достатньою посадка 1-2 рядів чагарнику. Відстань між рядами приймається 0,5-1,0 м, а у ряду - 0,3-0,4 м.
План організації території виконується у певному масштабі (1: 3000) оформляється відповідними підписами і експлікацією. Попередньо продукуюча та допоміжна частини розсадника викреслюються на аркуші міліметрового паперу. Потім на плані визначаються розміри допоміжних частин та обчислюється її площа (таблиця 5).
План організації території розсадника представлений у додатку А.
Таблиця 5. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника
|
№ п. п. |
Назва допоміжної частини |
Розмір, м |
Площа, га |
||
|
Довжина |
Ширина |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1. |
Дороги: |
||||
|
а) окружна |
1572 |
8 |
1,26 |
||
|
б) основна |
880 |
8 |
0,71 |
||
|
в) допоміжна |
718 |
5 |
0,36 |
||
|
Усього доріг |
2,33 |
||||
|
2. |
Лісова смуга |
1572 |
5 |
0,79 |
|
|
3. |
Огорожа |
1572 |
0,5 |
0,08 |
|
|
4. |
Господарська ділянка |
0,9 |
|||
|
Усього |
4,10 |
Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини (таблиця 6).
Таблиця 6. Розподілення площі розсадника за видами користування
|
№ п. п. |
Назва господарської частини |
Кількість полів у сівозміні, шт. |
Площа, га |
||
|
Одного поля |
Загальна |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
І. Продукуюча частина |
|||||
|
1. |
Посівне відділення |
3 |
0,14 |
4,31 |
|
|
2. |
Шкільне відділення: |
||||
|
3. |
а) деревна (декоративна) шкілка |
3 |
0,97 |
2,93 |
|
|
б) плодова шкілка |
3 |
0,69 |
2,08 |
||
|
4. |
Маточна плантація |
1 |
0,25 |
0,25 |
|
|
Усього |
9,57 |
||||
|
ІІ. Допоміжна частина |
|||||
|
5. |
Дороги |
2,33 |
|||
|
6. |
Господарська ділянка |
0,5 |
|||
|
7. |
Огорожа |
1572 |
0,5 |
0,08 |
|
|
8. |
Водоймище |
0,4 |
|||
|
9. |
Лісова смуга |
1572 |
5 |
0,79 |
|
|
Усього |
|||||
|
Загальна площа розсадника |
13,67 |
2.4 Споруди, обладнання та оснащення
В даному підрозділі наводиться перелік та обґрунтовуються потреби розсадника у спорудах та обладнанні для забезпечення його нормальної виробничої діяльності (таблиця 7). Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектами.
Таблиця 7. Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд
|
№ п/п |
Назва споруд |
Номер типового проекту |
Кількість, шт. |
Вартість будівель, тис. грн. |
|
|
1. |
Адміністративне приміщення |
411-1-18 |
1 |
500, 20 |
|
|
2. |
Сховище для лісового насіння ємністю 2,5 т, обладнання для стратифікації насіння |
411-1-52 |
1 |
276,50 |
|
|
3. |
Сховище для зберігання інвентарю |
411-1-36/71 |
1 |
495,13 |
|
|
4. |
Сховище для зберігання отрутохімікатів |
705-2-2/75 |
1 |
170,02 |
|
|
5. |
Будівля з санітарно-побутовими приміщеннями |
1 |
250,16 |
Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів. Виходячи із запроектованих обсягів робіт по вирощуванню садивного матеріалу складається перелік необхідного обладнання для розсадника (таблиця 8).
Таблиця 8. Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів
|
№ п/п |
Назва обладнання, знарядь, інструментів матеріалів |
Види робіт, які виконуються |
Ціна за одиницю, грн. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1. |
Трактор КТЗ-012 |
Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту |
28000 |
|
|
2. |
Трактор МТЗ-82 |
Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту |
41350 |
|
|
3. |
Плуг - ПЛН-4-35 |
Оранка ґрунту |
1500 |
|
|
4. |
Плуг ППН-50 |
Плантажна оранка ґрунту |
4100 |
|
|
5. |
Плуг ПСГ-3-30А |
Оранка міжрядь у шкільному відділені |
2500 |
|
|
6. |
Борона дискова БДН-3 |
Для поверхневого обробітку ґрунту та боронування |
1200 |
|
|
7. |
Культиватор КРМ - 2,8 |
Міжрядний та суцільний обробіток ґрунту з підживленням |
1750 |
|
|
8. |
Культиватор КПФ-1,5 |
Культивація ґрунту та внесення хімікатів і добрив в міжряддях |
7660 |
|
|
9. |
Борони зубові БУТС-1,0, БЗСС-1,0 |
Боронування ґрунту |
65 |
|
|
10. |
Коток водоналивний гладкий ЗКВГ-1,4 |
Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару |
1380 |
|
|
11. |
Лущильник ЛДГ - 20 |
Лущення ґрунту після зернових та інших культур |
1200 |
|
|
12. |
Напівпричіп-розкидач РПТУ-2 |
Внесення органічних добрив |
7220 |
|
|
13. |
Розкидач добрив навісний НРУ-0,5 |
Внесення мінеральних добрив |
3725 |
|
|
14. |
Сівалка лісова ”Литва-25” |
Сівба дрібного сипучого насіння з підвищеною точністю |
6000 |
|
|
15. |
Сівалка лісова СПН-4 |
Сівба крупного несипучого насіння |
1700 |
|
|
16. |
Саджалка ССН-1 |
Садіння сіянців та живців |
5000 |
|
|
17. |
Обприскувач тракторний НОУ |
Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення |
4500 |
|
|
18. |
Викопочна скоба НВС-1,2 |
Викопування сіянців |
1090 |
|
|
19. |
Дощувальна машина ДДН-70 |
Полив сіянців і саджанців |
9300 |
Розділ 3. Основи агротехніки
3.1 Сівозміни в декоративному розсаднику
Беззмінне, упродовж тривалого періоду вирощування одного і того ж садивного матеріалу на одній і тій же площі (монокультура) призводить до розпилення верхнього шару ґрунту, руйнування його структури, погіршення фізико-механічних властивостей та зниження родючості. Ґрунт надмірно ущільнюється, втрачає властиву йому структуру, що спричинює формування несприятливих водного, повітряного, теплового та поживного режимів. Сильне ущільнення розпиленого ґрунту та утворення поверхневої кірки перешкоджає появі дружних сходів, а ті, що з'явилися за таких умов, розвиваються слабо і багато з них не досягають стандартних розмірів або гинуть ще на початку розвитку. При сильному ущільненні ґрунту у сіянців при викопуванні обриваються корінці. Монокультура веде до виснаження ґрунту, зміни його кислотності, розвитку специфічних для культури хвороб та шкідників, послабленню діяльності корисних для рослин та посиленню впливу шкідливих для них мікроорганізмів, грибів, розвитку багаторічних бур'янів.
Тривалий досвід землеробства, вирощування сільськогосподарських і лісових культур переконливо свідчить, що зміна вирощуваних на площі культур у певному порядку, дозволяє не тільки тривалий час отримувати сталі врожаї, але і збільшувати їх. Тому для збереження і підвищення родючості ґрунту, поновлення його структури, накопичення вологи, очищення полів від бур'янів, хвороб та шкідників застосовують сівозміни - науково-обґрунтовану зміну культур і парів у часі і просторі. Не просто зміна, а зміна обґрунтована певною доцільністю, зміна культур при якій наступні види повністю використовують переваги обумовлені попередніми рослинами (культурами) або парами, так званими попередниками.
Після вирощування на площі бобових культур, які збагачують ґрунт доступними для рослин формами азоту, на їх місце доцільно висаджувати (висівати) рослини, які вибагливі до вмісту азоту в ґрунті. Після рослин, що виснажують ґрунт, потрібно розміщувати такі (після внесення добрив), що сприяють поновленню родючості.
Таким чином, під сівозміною розуміють послідовне, науково-обґрунтоване чергування культур і парів (якщо вони є в сівозміні) у часі та певне їх розміщення на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов агротехнікою і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням.
Теоретичні основи застосування сівозмін у розсадниках
Зниження врожаю внаслідок вирощування монокультури в лісових розсадниках означає падіння виходу стандартного садивного матеріалу, головним чином сіянців, з одиниці площі: в першу чергу через зменшення їх параметрів і, по-друге, в результаті ураження їх збудниками хвороб, пошкодження ентомологічними шкідниками, відмирання через несприятливі ґрунтові та інші фактори.
Науково-обґрунтовані сівозміни дозволяють: а) підтримувати та підвищувати родючість ґрунту; б) підтримувати та покращувати структуру ґрунту; в) накопичувати та раціонально використовувати вологу та елементи мінерального живлення; г) полегшувати боротьбу з бур'янами, хворобами та шкідниками.
Сівозміна передбачає поділ площі виробничих відділень (посівного, шкільного) розсадника на певну кількість рівновеликих полів.
Період, упродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле у певному визначеному сівозміною порядку, називають ротацією сівозміни.
Підвищити економічну ефективність сівозміни можна поєднанням видів деревних рослин (культур) з різними строками вирощування в межах однієї сівозміни.
Сівозміни розробляються для розсадників з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов, планового завдання та господарської доцільності.
Сівозміни в розсадниках Лісостепу
Найбільш поширеними ґрунтами у розсадниках цієї зони є темно-сірі лісові, опідзолені та глибокі чорноземи, які мають значну товщину гумусового шару (35-120 см), відносно багаті на гумус (4-5 %) їм властиві непогані водно-фізичні властивості і помірне зволоження (ГТК = 0,9-1,0). Головною метою введення сівозмін у цій зоні є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, покращення їх водно-фізичних властивостей. У розсадниках цього досягають введенням у сівозміни зайнятого пару - вирощуванням у сівозмінах зернобобових та конюшини, діяльність кореневих систем яких сприяє відновленню структури, а залишки їх корінців після збирання поповнюють органічні речовини в ґрунті. Підвищують родючість ґрунту також внесенням добрив і правильним його обробітком. На менш родючих ґрунтах легкого механічного складу з метою збагачення орного шару органічними речовинами доцільно замість зернобобових періодично вирощувати сидерат на зелені добрива. Найбільш придатні для цього боби кормові.
При травосіянні на кормові цілі в розсадниках Лісостепу використовують еспарцет, кострицю лучну, райграс високий, стоколос прямий.
3.2 Обробіток ґрунту в розсаднику
В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важливу роль відіграє обробіток ґрунту. Окремі прийоми та системи обробітку ґрунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат та проведення не тільки наступних за ним робіт, пов'язаних з сіянням, садіння, доглядом за ґрунтом і знищенням бур'янів, а й на собівартість продукції в цілому.
Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стійку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому ґрунті створюється оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкидання органічних речовин та нагромадженню нітратів, необхідних для розвитку рослин.
У розсадниках обробіток ґрунту проводять під час первинного освоєння площ, відведених під вирощування садивного матеріалу, а також в полях прийнятих сівозмін. Останній включає основний і передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту. Вони мають свої специфічні цілі та завдання, досягнення і вирішення яких залежать від багатьох чинників і факторів, а саме:
ґрунтово-кліматичних умов (типу і стану ґрунту);
еколого-біологічних особливостей вирощуваних культур;
параметрів і властивостей ґрунтообробних знарядь;
сезону і термінів виконання тих чи інших прийомів тощо.
Основними завданнями обробітку ґрунту:
Створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного, теплового і поживного середовищ;
Забезпечення оптимальних умов для кореневого живлення і росту кореневої системи;
Посилення кругообігу поживних речовин у ґрунті;
Підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;
Знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб рослин;
Створення сприятливих умов для висівання насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;
Захист ґрунту водної і вітряної ерозії.
У разі первинного освоєння перелогових земель система обробітку залежить від видового складу бур'янів. Обробіток ґрунту в полях сівозмін включає основний і передпосівний обробітки. Система основного обробітку ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Система основного обробітку ґрунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо.
3.3 Застосовування добрив в розсаднику
У деревних розсадниках використовують усі види добрив - органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів (меліоративні).
За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні і неповні.
Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні - один, максимально два елементи (прості мінеральні).
За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і непрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті (бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні).
Рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.
Приведені орієнтовні норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Це дає змогу використовувати мінеральні добрива з різною концентрацією. На кислих ґрунтах необхідно застосовувати добрива з лужною або нейтральною кислотністю.
Вірно визначена загальна доза добрива може гарантувати близький до оптимального рівень живлення рослин упродовж усього вегетаційного періоду та забезпечити високий вихід доброякісного садивного матеріалу. Підвищення ефективності та рентабельності використання добрив можна досягнути за умови внесення добрив за раціональною системою.
Розділ 4. Технологія вирощування сіянців та саджанців
4.1 Біологічні та екологічні особливості деревних порід
Бук лісовий (європейський або звичайний (Fagus sylvatica L.) - вид квіткових рослин родини букових (Fagaceae).)
Це дерево заввишки 20-45 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Розташування бруньок почергове. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші (4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки), короткочерешкові.
Квітки одностатеві. Тичинкові квітки зібрані в головчасті суцвіття (по 20 шт.). Оцвітина їх трубчасто-дзвоникувата, глибоко 5-6-надрізана з довгасто-лінійними або ланцетними частками. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2-4, мають товсті опушені ніжки, оцвітина їх шестироздільна. Вони оточені спільною щетинкоподібною обгорткою. Зав'язь нижня, тригнізда. Плід (буковий горішок) - блискучий коричневий тригранний горішок (1-1,6 см завдовжки), оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті.
Модрина сибірська (Larix sibirica Ledeb.) - дерево родини соснових (Pinaceae), її шишки завдовжки до 4 см насінні луски опушені рудуватим пушком. Ці види є лісоутворюючими породами у хвойних і мішаних лісах. Світлолюбні рослини.
Деревинна, танідоносна, фарбувальна, жиро - і ефіроолійна, смолоносна, лікарська, камеденосна, пилконосна, декоративна й фітомеліоративна рослина. Модрина сибірська - одна з найкращих деревних порід. Деревина її за зовнішніми ознаками схожа на деревину сосни. Вона важка, тверда, міцна, порівняно добре колеться, не жолобиться, стійка проти гниття, добре зберігається у воді, має високі механічні властивості. Негативні властивості: важко обробляється і сплавляється (багато колод тоне), під час сушіння дуже розтріскується.
Модрина сибірська рекомендується для лісомеліоративних насаджень у Лісостепу і на Поліссі. Придатна для полезахисних лісосмуг, прияружних і прибалкових насаджень. Її висаджують також по тальвегах балок, де інші породи потерпають від заморозків.
Вишня звичайна ( (Prunus cerasus L.) - рослина роду слива родини розових (Rosaceae), що вирощується як плодове дерево.
Вишня звичайна - дерево або чагарник, сягає до 10 м у висоту. Листя черешкові, широкоеліптічні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліше, досягають у довжину 8 см. Квіти білого кольору, зібрані в суцвіття по 2-3 квітки. Чашолистків та пелюстків - по п'ять, тичинок - 15-20, маточка - одна. Плід - кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см в діаметрі. Цвіте в кінці березня - початку квітня, плодоносить з другої половини травня.
Жимолость капріфоль (Lonicera caprifolium) - гіллястий в'юнкий чагарник родини жимолостевих.
Висотою до 4-6 м. Листя від яйцевидних до еліптичних, голі, знизу сизі, нижні - з короткими черешками, верхні - сидячі; широке супротивне листя зростається між собою навколо пагона. Квітки червонуваті або жовтуваті, зібрані на кінцях пагонів в сидячі 3-10-квіткові мутовки. Плоди - соковиті коралово-червоні ягоди.
Зростає в лісах Кавказу, Південної Європи та Передньої Азії.
Використовується в садах і парках для арок, альтанок, прикраси стін, як жива огорожа. Лікарська рослина (сечогінне, в'яжуче).
4.2 Вирощування сіянців та саджанців в розсаднику
Сіянці деревних та чагарникових порід у декоративних розсадниках вирощують як у відкритому, так і закритому (теплицях, оранжереях) ґрунті. У посівному відділенні вирощують переважно сіянці з відкритою кореневою системою, а у теплицях і оранжереях як з відкритою, так із закритою кореневою системою. Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного садивного матеріалу для лісорозведення, штучного лісовідновлення та пересаджування в шкілки розсадника для дорощування. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені органи і оптимальне для кожного виду співвідношення маси коренів та маси надземної частини. Отримання такого садивного матеріалу можливе за дотримання конкретної за певних умов агротехніки вирощування сіянців. Вона має враховувати еколого-біологічні особливості деревних порід, закономірності росту та потребу в елементах мінерального живлення, сприяти формуванню оптимального режиму розвитку молодих рослин. Агротехніка вирощування сіянців повинна сприяти формуванню оптимального режиму для проростання висіяного насіння, появи дружних сходів, розвитку молодих рослин. Агротехніка вирощування сіянців у відкритому ґрунті передбачає проведення наступних робіт: основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу насіння дерев і чагарників, догляд за посівами до появи сходів, догляд за сходами та сіянцями, інвентаризація сіянців, викопування та зберігання садивного матеріалу.
Саджанці дерев та чагарників вирощують з сіянців або живців у шкільних відділеннях розсадників, їх використовують для лісокультурних цілей, озеленення міст та населених пунктів, створення плодових садів. Тривалість вирощування саджанців визначається їх біологічними особливостями та цільовим призначенням. Для лісокультурних цілей саджанці вирощують протягом 2-4 років, для озеленення - 5-10 і більше років (дерева) та 2-3 роки (чагарники), а для створення плодових садів - 2-3 роки.
Готові до реалізації саджанці повинні бути без механічних пошкоджень стовбура і крони, ознак уражень хворобами і шкідниками. Вони повинні мати здорову кореневу систему, з добре розвиненою скелетною частиною і достатньою кількістю мичкуватих коренів. З метою формування компактної кореневої системи саджанці з більш як 3-4-річним строком вирощування перешколюють з однієї шкілки в наступну з поступовим збільшенням площі живлення рослин. Для цього у розсаднику організовують першу, другу і третю шкілки. У першу шкілку висаджують 1-2-річні сіянці або укорінені живці з площею живлення однієї рослини від 0,03 м2 (при вирощуванні шпилькових для лісонасаджень в ущільнених шкілках; при вирощуванні тополь для плантацій і полезахисних насаджень). У другу шкілку висаджують 3-4-річні саджанці з розміщенням садивних місць 1,0 х 1,0; 1,5 х 1,0 і 1,5 х 1,5 м, а в третю - 5-8-річні саджанці з розміщенням 2 х 2 і 3 х 2 м. Вирощування найбільшого великомірного садивного матеріалу - дерев віком 15 і більше років здійснюють у шкілці з розміщенням рослин за садивним типом 3x3 м, 4x4 м, 5x5 м.
Розділ 5. Охорона праці в декоративному розсаднику
Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачені для підготовки площі, обробітку ґрунту ґрунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-розвантажувальних операцій, при роботі на лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за лісовими культурами.
В залежності від виду і характеру виконуваної роботи на лісокультурних ділянках використовують різні машини і механізми. До роботи з ними допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж по техніці безпеки, що фіксується в журналі по техніці безпеки. Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливо-мастильних, хімічних матеріалів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами. Забороняється перевезення людей на самоскидах, тракторах. При підготовці лісокультурної ділянки та обробітку ґрунту, садінні та догляді всі роботи слід проводити в суворій відповідності до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних робіт механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця позначити попереджувальними знаками. Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилось 18 років, і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки у лісі.
Якщо одночасно працюють дві або більше машин на одному схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не менше 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. Працювати одночасно двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється. Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терасування можна проводити на схилах крутістю до 40°. Перед виконанням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по нарізуванню терас на схилах помірної крутості (до 25°) під керівництвом іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні трактора працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни трактора.
При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їзду до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчики. Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті колеса або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полотна.
При терасуванні забороняється працювати на мокрому глинистому ґрунті і в дощову погоду, виїжджати на насипну частину тераси обома гусеницями трактора, робити різкі повороти під час роботи, пересуватися на підвищеній швидкості з піднятою полицею. На терасах та схилах можна пересуватися лише на першій швидкості. На крутих сильноеродованих схилах необхідно спершу засипати ґрунтом промоїни. Якщо на схилах є певні мікропідвищення заввишки понад 20 см (горбки, валуни та ін.), то при влаштуванні наораних терас необхідно спочатку вирівняти ділянку.
На нерозкорчованих зрубах або частково підготовлених ділянках насіння висівають навісними сівалками, якими управляють безпосередньо з кабіни трактора. Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.
При висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній машині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату. Під час роботи агрегату оправщик повинен перебувати на відстані не менше 10 м.
При зустрічі агрегату з різними перешкодами, а також при поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки трактора. Якщо одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що й грунтоообробні машини.
При догляді за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння.
Догляд за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.
Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які пройшли попередній медичний огляд і знають основні властивості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні, вміють використовувати індивідуальні засоби захисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.
На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.
Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами. Приготування робочих розчинів із високотоксичних хімікатів та заповнення ними резервуарів обприскувачів повинно здійснюватися механізовано.
Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкриті частини тіла. Якщо пестициди потрапили на тіло, треби негайно видалити їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.
При обприскуванні використовуються обприскувачі вентиляторного типу при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокраплинні) та 4 м/с (крупнокраплинні). При використанні шлангових тракторних обприскувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с (для дрібнокраплинних) і 5 м/с (для крупнокраплинних). Забороняється обпилювати з використанням апаратури при швидкості вітру понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом вітру. Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебувати один від одного на відстані 5-6 м.
Тривалість робочого дня при догляді за лісовими культурами і використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. інші 2 год. робітники допрацьовують на роботах, не зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.
При ручному виконанні робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.
Керівники роботи в розсаднику - бригадир, майстер та інші контролюють справність машин, механізмів, інструментів; стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.
Робочі, зайняті на ручних роботах, забезпечуються справним інвентарем і повинні розміщуватися один від другого на відстані 2-3 м.
При роботі агрегатів, що викопують садивний матеріал, не дозволяється перебувати біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат в робочому положенні, регулювати робочі органи під час його руху.
За стан охорони праці і техніки безпеки в декоративному розсаднику відповідає головний лісничий держлісгоспу, лісокомбінату.
Список використаних джерел
1. Бочаров В.С. Выращивание посадочного материала в механизированных питомниках / В.С. Бочаров, Ф.М. Никулин. - М.: Лесн. про-сть, 1979. - 96 с.
2. Декоративне садівництво та квітникарство: Навчально-методичний посібник / С.В. Роговський, Л.А. Козак, І.В. Тімонов та ін. - Біла Церква, 2009. - 153 с.
3. Кальной П.Г. Лесные культуры / П.Г. Кальной, М.И. Гордиенко, Г.С. Корецкий. - Киев: Вищ. шк., 1986. - 248 с.
4. Лісовий розсадник: Методичні поради з курсового проектування. - К.: НАУ, 2003. - 60 с.
5. Гордієнко М.І. Лісові культури / М.І. Гордієнко, А.В. Фесюк, В.М. Маурер, Н.М. Гордієнко. - К.: ІСДО, 1995. - 344 с.
6. Гордієнко М.І. Лісові культури / М.І. Гордієнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебренюк, В.М. Маурер. - Львів: Камула, 2005. - 608 с.
7. Маттис Г.Я. Интенсификация выращивания посадочного материала для защитного лесоразведения / Г.Я. Маттис. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 144 с.
8. Маурер В.М. Декоративне розсадництво: Навчальний посібник / В.М. Маурер. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 264 с.
9. Наставление по выращиванию посадочного материала древесных и кустарниковых пород в лесных питомниках РСФСР. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 175 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності. Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва. Призначення, виробнича потужність та організації території. Технологія вирощування садивного матеріалу.
курсовая работа [153,3 K], добавлен 20.10.2014Загальні відомості про лісовий розсадник, природні умови району діяльності. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу. Господарські вимоги до сівозмін. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців.
курсовая работа [172,2 K], добавлен 26.02.2014Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013Відомості про лісовий розсадник "Роменське лісове господарство", природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація його території. Технологія та виробнича собівартість вирощування садівного матеріалу.
курсовая работа [83,7 K], добавлен 12.04.2012Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності. Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу. Види, дози, терміни та технологія внесення добрив. Особливості вирощування укорінених живців.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 16.10.2013Загальні відомості про декоративний розсадник. Системи основного обробітку ґрунту. Споруди, обладнання та оснащення. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід. Види та дози внесення добрив.
курсовая работа [119,8 K], добавлен 16.07.2015Природні і економічні умови району розташування розсадника. Характеристика ділянки, розрахунок виробничих і допоміжних площ. Основи вирощування садового матеріалу. Технологія і виробнича собівартість. Агротехніка вирощування плодових і деревних саджанців.
курсовая работа [102,8 K], добавлен 08.10.2014Природні та економічні умови розташування Жовтневого лісгоспу. Характеристика ділянок, відведених під розсадник; їх оснащення складськими приміщеннями та інвентарем. Господарські вимоги до сівозмін у посівних відділеннях; правила обробітку ґрунту.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 23.01.2011Природні та економічні умови району діяльності лісогосподарського підприємства. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу. Обсяги заготівлі деревини. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 19.04.2012Розрахунок площі посівного відділку, деревно-чагарникової шкілки, продукувальних і допоміжних частин лісового розсадника. Обробіток ґрунту в полях сівозмін. Технологія вирощування саджанців деревних порід. Закладка маточної плантації та її експлуатація.
курсовая работа [205,9 K], добавлен 21.03.2013
