Відтворювальні якості свиней різних генотипів в умовах ТОВ "Фрідом Фарм Бекон"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворювальні якості свиней різних генотипів в умовах ТОВ "Фрідом Фарм Бекон"

Розглянуто стадо свиней різних генотипів у розрізі порівняння основних показників їх відтворювальних якостей, які впливають на рівень продуктивності всього господарства у цілому. Виявлені кращі варіанти для розведення і отримання молодняку.

свинарство селекційний багатоплідність

Як свідчать дані таблиці усі свиноматки характеризувалися високими відтворювальними якостями, що пояснюється високим рівнем годівлі тварин і створенням належних умов утримання. Але більш високими показниками багатоплідності характеризувалися матки великої білої породи при чистопородному розведенні - 11,90 голів та у поєднанні їх з кнурами породи ландрас - 10,57 голів.

Схрещування свиноматок породи ландрас з кнурами великої білої породи сприяло підвищенню їх багатоплідності на 0,94 голови (9%), при Р>0,95, в порівнянні з показником - 9,50 голів маток породи ландрас при чистопородному розведенні.

За показниками великоплідності встановлено суттєву різницю між тваринами піддослідних груп. Жива маса новонароджених поросят має важливе значення як вихідна величина маси тіла, від якої продовжується ріст тварин в постембріональний період онтогенезу. Великі при народжені поросята життєздатніші, активніше вступають у взаємодію із зовнішнім середовищем; вони характеризуються підвищеним обміном речовин, краще ростуть, розвиваються і зберігаються до відлучення, ніж малі, це дуже важливо при ранньому відлученні.

Найвищу великоплідність мали свиноматки ІІІ дослідної групи, де материнською формою була порода ландрас, а батьківською велика біла - 1,34 кг, що на 0,11 кг (8,2 %) більше ніж І контрольної групи, при Р>0,999.

Вірогідність різниці між показниками великоплідності чистопородних маток великої білої породи та ІІ і ІУ піддослідними групами на користь дослідних генотипів досить висока Р>0,999.

Молочність свиноматок є однією з важливих селекційних ознак, яка значною мірою визначає нормальний ріст і розвиток поросят-сисунів, їх збереження та отримання більш високої живої маси поросят при відлученні.

Найвищі показники молочності мали свиноматки великої білої породи при чистопородному розведенні - 51,24 кг, вони перевищували за цим показником свиноматок ІІ, ІІІ, ІУ групи на 9,67 кг (Р>0,95); 6,3 кг (різниця не вірогідна); 5,08 кг (різниця не вірогідна) відповідно.

Вірогідної різниці між контрольною і дослідними групами щодо показнику жива маса поросяти при відлученні у 30 днів не встановлено. Коливання значень цього показнику було в межах - 5,76.5,91 кг.

За кількістю поросят при відлученні найвищим показником характеризувалися тварини І групи, яка є контрольною - 10,48 голів і мали вірогідну різницю з чистопородними тваринами породи ландрас (ІІ), ІІІ дослідною групою, різниця становила 19,3% і 12,0% відповідно. Вірогідної різниці за цим показником між тваринами І і ІУ групи не встановлено.

За результатами відлучення визначили процент збереження поросят, більш високий показник збереженості був у тварин ІУ дослідної групи - 94,60%, де материнською основою була - велика біла порода, а батьківською - ландрас, вірогідної різниці за цим показником по відношенню до контрольної групи і ІІ, ІІІ дослідних груп не виявлено.

Порівнюючи показники живої маси поросят у 60 днів в розрізі контрольної і дослідних груп, находимо, що найбільшою живою масою відзначалися підсвинки породи ландрас (ІІ) і помісі, де батьківською формою була порода ландрас (ІУ), жива маса яких була 20,28 кг і 20,77 кг, і вони перевищували аналогів великої білої породи (І) на 1,40 кг (Р>0,999); 1,89 кг (Р>0,999) відповідно. Жива маса однієї голови у 60-денному віці є одним із факторів прогнозу живої маси в майбутньому, в інші вікові періоди досліду, це твердження підтвердили результати і наших досліджень.

За кількістю поросят у 60 днів вище значення показнику характеризувалися тварини контрольної групи - 9,81 голів. Значення цього показнику у дослідних груп коливалось в межах 8,12.. .9,48 голів.

Аналізуючи показники збереженості поросят до 2-х місячного віку встановлено, що найбільший процент збереженості поголів'я мали матки ІУ дослідної групи - 89,69%, найменше значення цього показнику було у свиноматок контрольної групи - 82,44 %. Свиноматки ІІ і ІІІ групи мали подібний відсоток збереженості поросят - 85,47% і 85,63 % відповідно.

Для узагальнення наведених вище результатів досліджень та визначення найбільш продуктивних за комплексом показників відтворювальних якостей представлених для дослідження поєднань провели визначення комплексного показнику відтворювальних якостей (КПВЯ) маток.

Хоча відлучення поросят відбувалося у віці 30 днів, нами був використаний даний показник, який в достатній мірі характеризує відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп (в розрахунках використовували фактичну живу масу поросят у віці 60 днів).

Збільшення багатоплідності, молочності, кількості поросят та маси гнізда у 60-денному віці у свиноматок ІУ дослідної групи, де материнською формою була велика біла порода, а батьківською - порода ландрас дозволило отримати більш високий комплексний показник відтворювальних якостей - 125,72 балів, але достовірність різниці отриманого результату невірогідна по відношенню до контрольної І групи. Серед піддослідних маток найменше значення КПВЯ мали тварини ІІ дослідної групи - 107,72 балів.

Висновки

свинарство селекційний багатоплідність

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що відтворювальні якості маток всіх поєднань задовільні і відповідають вимогам класу еліта і І класу.

Проте за основними показниками відтворних якостей свиноматок - кращими були матки великої білої породи при чистопородному розведенні і матки цієї ж породи але в поєднанні з кнурами породи ландрас.

Список використаної літератури

свинарство селекційний багатоплідність

1.Генетико-селекционные параметры продуктивности свиней и их использование при организации племенной работы./ [Коваленко В.А., Ладан П.Е., Степанов В.И., Кононенко О.И.] - Персиановка, 1981. - 91 с.

2.Гетя А.А. Організація селекційного процессу в сучасному свинарстві. / А. А. Гетя - Полтава: Полтавський літератор, 2009. - 192 с.

3.Коваленко В.П. Методи оцінки генетичного потенціалу і контролю селекційних процесів в тваринництві / В.П. Коваленко, Т.І. Нежлукченко // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2009. - Вип.64. - С.143-149.

4.Коваленко В.П. Сучасні концепції підвищення відтворювальної здатності свиней / В. П. Коваленко, В. Г. Пелих / Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - 2000. - №2. - С.39-40.

Размещено на Allbest.ru