Роль аліментарних факторів в етіології множинної патології молодняку за тривалої відгодівлі

Результати досліджень. Годівля молодняку у ТОВ “Е і М Красива Земля” Христинівського району Черкаської області проводилась за двома типами - жомо-силосно-концентратним та жомо-концентратним.

При жомо-силосно-концентратному типі годівлі у структурі раціону за енергетичним забезпеченням грубі корми становлять 5,5-6,0 %, концентровані - 26,5-30,4 %, решта (64,0-67,8 %) - силос, жом і меляса (табл. 1). Раціон складався з розрахунку 1 кг середньодобового приросту маси тіла для тварин різної маси: 251-300 кг; 301-350; 351-400; 401-450 і 451 кг і більше (табл. 1, 2).

Загальна поживність та структура раціону молодняку при жомо-силосно-концентратному типі відгодівлі

У всіх групах енергетична забезпеченість бичків більша потреби (106-127 % за кормовими одиницями і 119-128 %, виражена в мегаджоулях). Кількість сухої речовини незначно перевищує потребу (101-107 %) і в розрахунку на 100 кг маси тіла є майже оптимальною, зменшуючись з 3,4 кг для молодняку масою 251-300 кг (потреба 3,2 кг) до 2,8 кг - для бичків, маса тіла яких перевищує 450 кг (норма - 2,7 кг) [6]. Оскільки забезпеченість молодняку сухою речовиною оптимальна, а енергетична забезпеченість раціону перевищує потребу на 19-28 %,

то концентрація її в 1 кг сухої речовини вища від потреби: 10,0-10,5 МДж (за нормами 8,2-8,6).

Раціон бичків масою від 251 до 400 кг дефіцитний за перетравним протеїном (78,5-88,4 %), тому концентрація його в 1 кг сухої речовини (61-64 г) та в 1 к. од. (62,6-64,2 г) менша норми, яка становить відповідно 62-84 і 80-85 г.

Отже, протеїно-енергетичне співвідношення (ПЕС) знижене до 62,6 при оптимальній кількості протеїну 85 г в 1 МДж енергії. Така диспропорція між енергетичним і протеїновим живленням є несприятливою для стану здоров'я тварин, зокрема знижується продуктивність, порушується обмін речовин, розвивається гепатодистрофія і остеодистрофія, збільшується захворюваність молодняку. Основними джерелами енергії в раціоні є жир і легкоферментовані вуглеводи (цукор і крохмаль). Проте, кількість жиру в раціонах молодняку всіх вікових груп недостатня (78-92 % від потреби), цукру у бичків перших трьох вікових груп 85,1-96,0 % від потреби, а в старших - 102-114 %. Концентрація цукру в 1 к. од. недостатня: 60,7-71,7 г за потреби 76-80 г, проте цукро-протеїнове співвідношення оптимальне - 0,9:1,1. Отже, основним джерелом надлишкової енергії в раціоні є крохмаль: його кількість становить 127-163 % від потреби. Надлишок крохмалю компенсує дефіцит цукру, і тому сумарне співвідношення цукру і крохмалю до перетравного протеїну більше від оптимального (2,2-2,5) і становить 3,1-3,5. Надлишок крохмалю може спричинити надмірну продукцію як пропіонової кислоти, яка є основним джерелом глюкози в організмі жуйних, так і молочної, що є небажаним оскільки вона спричиняє розвиток хронічного румініту [3, 7].

Клітковини в раціоні більше від потреби (120-132 %), тому концентрація її в 1 кг сухої речовини також підвищена і становить 25,3-22,6 % (за нормами 21-19 %). Клітковина необхідна для створення об'єму, який би забезпечував нормальну моторну функцію травного каналу і оптимальні умови для діяльності корисних мікроорганізмів у передшлунках і товстому кишечнику. Надлишок клітковини в раціоні небажаний, оскільки знижується поїдання тваринами кормів, перетравність і використання поживних речовин. У раціоні молодняку значним є надлишок кальцію (144-161 % до потреби), який поєднується з дефіцитом фосфору (забезпеченість становить 71,5-79 %), цинку (74-80 %) і кобальту (60-69 % до потреби). Дисбаланс макроелементів особливо інформативний при врахуванні співвідношення між ними, яке становить 3,4-3,9, у той час як оптимальне має бути в межах від 1,7 до 1,86. Високе кальціє-фосфорне співвідношення в раціоні поєднується з низькою забезпеченістю тварин вітаміном D: вона коливається в межах 5,7-7,1 %. Порушення макро-мінерального, А- і D-вітамінного живлення спричинює значне поширення різноманітної патології. За дефіциту вітаміну D зменшується синтез його метаболітів, і відповідно - кальцієзв'язувального білка, що у свою чергу спричиняє порушення засвоєння кальцію в кишечнику [8-11]. За жомо-силосно-концентратного типу відгодівлі каротину в раціоні достатньо, проте основним джерелом його є силос кукурудзи, який володіє низькою біологічною активністю (з нього мало утворюється ретинолу) [12], в раціоні мало жиру, цинку, кобальту, а всі перераховані аліментарні фактори впливають на засвоєння каротину і перетворення його у вітамін А [12, 13].

При жомо-концентратному типі годівлі раціон бичків також складався з розрахунку 1 кг середньодобового приросту маси тіла. Бички одержували 1,0-2,0 кг різки соломи ячмінної, 35-45 кг жому кислого, 0,8-1 кг меляси, 1,5-6,0 кг комбікорму. У структурі раціону переважали соковиті корми, зокрема жом, частка якого у молодняку масою 151-200 кг - становила 70,3 %, а в міру збільшення маси тіла поступово зменшувалася до 54 % для молодняку масою 351-400 кг і 47,5 % - 451 кг і більше. Частка концентрованих кормів у забезпеченні молодняку енергією, навпаки, поступово зростала від 22,9 % до 40,4 і 48,0 % відповідно (табл. 3), а грубих коливалася від 7,2 до 4,5 %, зменшуючись у міру зростання маси тіла.

Як і при силосно-жомо-концентратному типі відгодівлі, забезпеченість молодняку енергією надмірна (101-133 % за кормовими одиницями і 118-131 % - за енергією, вираженою у мегаджоулях) навіть за дефіциту жиру в раціоні. Забезпеченість бичків сухою речовиною поступово зменшується з 4,3 кг для молодняку масою тіла 151-200 кг (потреба 3,7 кг) до 2,7-2,5 кг для молодняку від 351 до 451 кг і більше (потреба 2,8-2,7 кг). Оскільки сухої речовини у раціоні з віком стає менше, а енергії залишається надлишок, то концентрація її в 1 кг сухої речовини більша від потреби (10,4-10,7 МДж). Надлишок енергії утворюється за рахунок цукру (111-127 % від потреби) та крохмалю для бичків масою, більшою 300 кг (107-151 % від потреби). Вміст цукру в 1 к. од. більший від потреби (табл. 3), проте в раціоні бичків масою більше 250 кг значний надлишок протеїну (113-182 %), причому він зростає в міру збільшення маси тіла молодняку (табл. 4), тому цукро-протеїнове відношення, навпаки, зменшується від 1,0 до 0,6 у раціоні на заключному етапі відгодівлі. Навіть надлишок цукру і крохмалю в раціоні молодняку масою тіла більше 300 кг не “компенсує” надмірного споживання перетравного протеїну, тому співвідношення між сумою легкоферментованих вуглеводів і перетравним протеїном (1,9:1) менше за оптимальне (2,2-2,5), що може спричинити порушення синтезу летких жирних кислот (ЛЖК) у передшлунках.

Концентрація клітковини в 1 кг сухої речовини у молодняку старших груп (більше 300 кг) є оптимальною, а в молодших - надмірна. Зменшення кількості оцтової кислоти у вмісті рубця є наслідком дефіциту клітковини грубого корму: її частка в загальній кількості зменшується з 18,4 % для молодняку масою 201-250 кг до 15,1 % в заключний період відгодівлі. Дефіцит клітковини соломи послаблює функціональну активність рубця, оскільки в процесі еволюції жуйні пристосувалися до перетравлення великої кількості грубого корму. Цим пояснюємо послаблену моторику рубця (4-7 скорочень за 5 хв.) [14].

Як і при жомо-силосно-концентратному типі відгодівлі в раціоні надмірна кількість кальцію, надто широке кальціє-фосфорне співвідношення (2,4-4,2 проти 1,7-1,86 за нормами), досить низьке забезпечення молодняку каротином (6,6-8,0 % від потреби), вітаміном D (0,2 %), кобальтом (60-92 %), цинком (75-92 %), в деякі періоди - міддю.

Загальна поживність та структура раціону молодняку при жомо-концентратному типі відгодівлі

Забезпеченість молодняку різної маси тіла поживними і біологічно активними речовинами при жомо-концентратному типі відгодівлі, в процентах

Причин зменшення вмісту цинку в сироватці крові бичків [15] є декілька. Перша і, очевидно, основна - це дефіцит цинку в раціоні і, як наслідок, низька концентрація його в 1 кг сухої речовини. Потреба в цинку задовольняється на 75-92 % при жомо-концентратному і 74-80 % - силосно-жомо-концентратному, а його концентрація в 1 кг сухої речовини, відповідно, від 34,7 до 36,9 і від 33,2 до 34,9 мг за мінімальної потреби 45 мг(табл. ). Встановлена пряма залежність між вмістом цинку в раціоні і плазмі крові [16]. Другою причиною низького вмісту цинку в сироватці крові є різко виражене каротинне і А-вітамінне голодування молодняку.

Концентрація Zn і Cu в 1 кг сухої речовини раціону

На всмоктування цинку в тонкому кишечнику негативно впливає надлишок кальцію, який спостерігається в раціоні [16, 17]. Наприклад, при жомо-концентратному типі відгодівлі за нормами на 1 частину цинку повинно приходитися 108-120 частин кальцію. У раціонах молодняку це співвідношення становить 1:354-376, тобто у 2,9-3,5 рази більше. Дещо менше це співвідношення при жомо-силосно-концентратному типі годівлі (табл. 6).

Співвідношення між кальцієм і цинком у раціонах молодняку

кальцію в раціоні спричинює утворення в кишечнику важкорозчинних і труднозасвоюваних сполук цинку і кальцію та розвиток цинкової недостатності [17].

Причиною патології печінки яка виникає у молодняку на відгодівлі є, насамперед, порушення процесів травлення у передшлунках, що спричинене порушенням структури раціону. Воно супроводжується утворенням токсичних продуктів, які спричиняють розвиток токсичної гепатодистрофії, гепатиту і цирозу. Однією з причин патології печінки є дефіцит у раціоні ліпотропних речовин, зокрема токоферолу. Кількість його в раціоні молодняку масою тіла 150-300 кг становить 24-27 мг, 301-450 кг - 34-38 мг, у той час як потреба в токоферолі становить відповідно, 135-200 і 225-275 мг (25 мг на 1 кг сухої речовини раціону), тобто у 5-7 разів більша.

Ліпотропну дію має метіонін. За жомо-концентратного типу відгодівлі вміст метіоніну в сумі з цистином у раціоні збільшується з 11,8 до 29,6 г на заключному етапі відгодівлі. За цими даними не можна зробити висновок щодо задоволення потреби молодняку в метіоніні, оскільки кормові норми амінокислот для жуйних не опрацьовані. Проте проведені експерименти з профілактики гепатодистрофії згодовуванням у складі добавок метіоніну підтверджують роль його нестачі в етіології хвороби [1].