Наростання надземної маси та формування врожайності зерна пшениці озимої в умовах південного степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наростання надземної маси та формування врожайності зерна пшениці озимої в умовах південного степу України

Ианфілова А.В.

Миколаївський національний аграрний університет

Анотація

У статті наведені результати досліджень з вивчення ефективності оброблення посівів пшениці озимої сучасними рістрегулюючими препаратами по фону внесення мінеральних добрив, проведених в 2011-2016 рр. на чорноземі південному в умовах Степу України. Вивчали вплив сортових особливостей пшениці озимої та варіантів живлення на наростання надземної маси рослин та формування ними зернової продуктивності. Визначено, що за вирощування пшениці озимої по фону внесення під передпосівну культивацію мінерального добрива в дозі П₃₀Р₃₀ (фон) та застосування позакореневого підживлення посівів комплексними органо-мінеральними добривами Органік Д2 та Ескорт-біо створюються сприятливі умови для формування лінійних розмірів, наростання сирої надземної маси на завершення вегетації рослин та урожайності зерна досліджуваних сортів.

Ключові слова: пшениця озима, сорт, живлення рослин, рістрегулюючі препарати, висота рослин, сира надземна маса, урожайність.

Аннотация

Панфилова А.Б.

Николаевский национальный аграрный университет

НАРАСТАНИЕ НАДЗЕМНОЙ МАССЫ И ФОРМИРОВАНИЕ УРОЖАЙНОСТИ ЗЕРНА ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ Б УСЛОВИЯХ ЮЖНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ

В статье приведены результаты исследований по изучению эффективности обработки посевов пшеницы озимой современными рострегулирующими препаратами по фону внесения минеральных удобрений, проведенных в 2011-2016 гг. на черноземе южном в условиях южной Степи Украины. Изучали влияние сортовых особенностей пшеницы озимой и вариантов питания на нарастание надземной массы растений и формирования ими зерновой продуктивности. Определено, что при выращивании пшеницы озимой по фону внесения под предпосевную культивацию минерального удобрения в дозе П₃₀Р₃₀ (фон) и применения внекорневой подкормки посевов комплексными органо-минеральными удобрениями органик Д2 и Эскорт-био создаются благоприятные условия для формирования линейных размеров, нарастания сырой надземной массы в завершение вегетации растений и урожайности зерна изучаемых сортов. Ключевые слова: пшеница озимая, сорт, питание растений, рострегулирующие препараты, высота растений, сырая надземная масса, урожайность.

Summary

Panfilova A.V.

Mykolayiv National Agrarian University

FORMATION OF THE TOP MASS AND THE YIELD CAPACITY OF WINTER WHEAT IN THE SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE

The article presents the results of studies about the effectiveness of winter wheat crop cultivation with modern retriever preparations in the background of mineral fertilizers carried out in 2011-2016 on the southern bleak soils in the Ukrainian Steppe. The effect of varietal characteristics of winter wheat and power options on the growth of the top mass and the formation of grain productivity was studied. The maximum top mass and yield of winter wheat barley varieties in all years of research was formed for cultivating by the applying a moderate dose of mineral fertilizers (N₃₀P₃₀) and foliar application of crops with Organic D2 and Escort-bio.

Keywords: winter wheat, variety, plant nutrition, regulatory preparations, top mass of plants, crop capacity

Постановка проблеми. Пшениця озима на півдні України є однією з найбільш поширених та головною зерновою культурою. Але в останні роки врожайність її формується не високою, а зерно має переважно низьку якість, яка, на жаль, не завжди відповідає вимогам харчової промисловості. Зерно пшениці озимої є високоліквідним товаром і користується великим попитом у багатьох країнах світу. Саме тому, збільшення обсягів його виробництва в Україні є пріоритетним напрямом, оскільки може слугувати надійним джерелом одержання грошових коштів від реалізації зернової продукції. Підвищення врожайності пшениці озимої дозволяє не тільки істотно покращити економічний стан сільськогосподарських підприємств, але й підвищити продовольчу безпеку держави [2; 5; 9].

Одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці озимої і поліпшення якості її зерна є добрива. застосування добрив забезпечує досить високі прирости врожаю пшениці на всіх ґрунтових відмінах. Разом з тим в останні роки застосування добрив істотно скоротилося і продовжує зменшуватись, внаслідок їх вартості та економічної спроможності господарств [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомо, що мінеральне живлення рослин -- є одним з основних і головних прийомів впливу хлібороба на стійкість рослин, їх оптимальний ріст і розвиток упродовж вегетації і в кінцевому підсумку є вирішальним фактором в формуванні не тільки величини врожаю, а й основних показників його якості. зона Південного Степу України завжди була відома і славилася отриманням сильного і цінного зерна. Саме від живлення рослин залежить обмін речовин, всі фізіологічні процеси, фотосинтез, водний режим і т. д. У зв'язку з цим управління продуктивністю вирощуваних сільськогосподарських культур в значній мірі обумовлюється регулюванням мінерального живлення за допомогою застосування добрив [1].

Виробництво зерна -- головне завдання сільськогосподарської діяльності. У вирішенні цього завдання основне місце належить пшениці озимій. значним резервом підвищення інтенсивності накопичення надземної біомаси рослин, урожайності та поліпшення якості зерна при вирощуванні пшениці озимої є сортові особливостей рослин та сучасні високоефективні стимулятори росту рослин. Ними обробляють насіння перед сівбою та обприскують посіви під час вегетації рослин по фону внесення невисоких доз мінеральних добрив [4; 7; 8], тому дослідження з цього напряму є досить актуальними.

Мета та методика досліджень. Метою наших досліджень було встановити вплив удосконалення елементів технології вирощування пшениці озимої в умовах Південного Степу України шляхом запровадження ресурсозберігаючого живлення рослин на нагромадження надземної маси рослин та формування ними зернової продуктивності.

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2011-2016 рр. на дослідному полі Миколаївського НАУ. Об'єктом досліджень була пшениця озима -- сорти Кольчуга та Заможність. Технологія їх вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загальноприйнятою до існуючих зональних рекомендацій для Південного Степу України. Погодні умови у роки досліджень різнилися, зокрема, у 2015-2016 рр. упродовж вегетації випало значно більше опадів. Загалом, вони були типовими для зони Південного Степу України.

Ґрунт дослідних ділянок представлений чорноземом південним, залишково-слабкосолонцюватим важкосуглинковим на лесах. реакція грунтового розчину нейтральна (pH -- 6,8). Вміст гумусу в шарі 0-30 см становить 3,3%. Рухомих форм елементів живлення в орному шарі грунту в середньому містилося: нітратів (за Грандваль Ляжу) -- 18, рухомого фосфору (за Мачигіним) -- 49, обмінного калію (на полуменевому фотометрі) -- 295 мг/кг ґрунту.

Загальна площа ділянки 80 м², облікової -- 20 м², повторність триразова.

Схема досліду включала наступні варіанти:

Фактор А -- сорт: 1. Кольчуга; 2. Заможність.

Фактор В -- живлення: 1. Контроль (без добрив); 2. П₃₀Р₃₀ -- під передпосівну культивацію -- фон; 3. Фон + Мочевин К1 (1 л/га); 4. Фон + Мочевин К2 (1 л/га); 5. Фон + Ескорт-біо (0,5 л/га); Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 (по 0,5 л/га); Фон + Органік Д2 (1 л/га). Норма робочого розчину складала 200 л/га. Підживлення посівів сучасними рістрегулюючими речовинами проводили на початку відновлення весняної вегетації та на початку виходу рослин пшениці озимої у трубку.

Виклад основного матеріалу. Поряд з іншими господарсько-цінними показниками, ми аналізували висоту рослин. Високоврожайний генотип, а також сприятливі умови в період цвітіння, утворення та наливу зерна, забезпечують формування урожайності, а стійкість рослин до вилягання -- їх збереження. Відомо, що вилягання значною мірою зумовлюється довжиною соломини, тому останніми десятиліттями все більшої актуальності набуває напрям селекції пшениці на короткостебельність. Форми з невисоким стеблом менш схильні до вилягання, порівняно з високорослими рослинами [3]. Нашими дослідженнями встановлено, що, насамперед, на процеси росту і розвитку пшениці озимої впливали сортові особливості рослин. В середньому за роки досліджень і по фактору живлення, максимальною висотою у всі фази росту та розвитку вирізнялися рослини сорту Заможність (рис. 1).

Так, у фазі весняного кущіння рослини зазначеного сорту мали лінійні розміри на рівні 28 см, у фазі виходу рослин у трубку -- 34,8 см, у фазі колосіння та повної стиглості зерна -- відповідно 93,9 та 96,0 см, що перевищило показники по сорту Кольчуга відповідно на 2,4 см (9,2%); 3,4 см (10,8%); 3,4 см (3,8%) та 3,1 см (3,3%).

Застосування сучасних рістрегулюючих речовин та мікродобрив по фону внесення помірної дози мінеральних добрив під передпосівну культивацію сприяло покращенню ростових процесів рослин пшениці озимої у всі фази росту і розвитку. Слід відмітити, що у середньому по досліджуваних сортах та за роки вирощування у контрольному варіанті без удобрення рослини сформували висоту 21,9-88,5 см залежно від фази росту та розвитку, на фоні внесення лише П₃₀Р₃₀ лінійна висота збільшилася до 23,0-90,3 см, а за проведення позакореневих підживлень -- до 27,2 97,9 см залежно від препарату та фази росту та розвитку рослин.

Дещо вищими рослини пшениці озимої були у варіантах досліду фон + Ескорт-біо та фон + Органік Д2. Так, в середньому за роки досліджень та по фазах росту та розвитку рослин, висота рослин пшениці озимої сорту Кольчуга становила відповідно 63,5-64,0 см, а сорту Заможність -- 66,4-66,8 см, що відповідно на 17,8-18,6 та 15,3-16,0% більше порівняно до контролю.

Нашими дослідженнями визначено, що накопичення сирої надземної маси рослин пшениці озимої також залежало від досліджуваних факторів (табл. 1).

Найбільш істотно на її утворення впливав фактор живлення. так, у середньому за роки досліджень по сортах, у неудобрених варіантах сирої надземної маси накопичилось у фазі весняного кущіння 836 г/м², у фазі виходу рослин у трубку -- 1553 г/м², у фазах колосіння та повної стиглості зерна відповідно 2030 та 2233 г/м². за внесення під передпосівну культивацію мінеральних добрив в дозі П"₃₀Р₃₀ надземна маса рослин пшениці озимої зросла до 905 г/м² у фазі весняного кущіння, 1674 г/м² у фазі виходу рослин у трубку, 2184 г/м² у фазі колосіння та до 2418 г/м² у фазі повної стиглості зерна, що перевищило контрольний варіант досліду на 69 г/м² (8,3%), 121 г/м² (7,8%), 154 г/м² (7,6%) та 185 г/м² (8,3%) відповідно.

Застосування позакореневих підживлень в періоди вегетації рослин пшениці озимої по фону основного внесення П₃₀Р₃₀ сприяло нагромадженню дещо більшої сирої надземної маси рослин. Визначено, що абсолютна перевага у формуванні біомаси рослинами пшениці озимої, незалежно від досліджуваного сорту, належала варіантам досліду із застосуванням для підживлення посівів в період вегетації препаратів органік Д2 та Ескорт-біо по фону П₃₀Р₃₀. Так, в середньому за роки дослідження та по фазах вегетації, наданих варіантах живлення було сформовано 2688-2762 г/м² сирої надземної маси рослин пшениці озимої сорту Кольчуга та 2792-2889 г/м² сирої маси рослин сорту Заможність, що відповідно перевищило показники контролю на 1067-1141 та 1087-1184 г/м².

Слід зазначити, що в середньому за роки досліджень, незалежно від фази росту та розвитку дещо більшу надземну масу нагромаджували рослини сорту заможність.

Проведені нами дослідження свідчать, що в середньому за роки досліджень, урожайність пшениці озимої сорту кольчуга склала 2,89-4,48 т/га, а сорту Заможність -- 3,05-4,99 т/га залежно від варіанту живлення. При цьому, в середньому за роки досліджень по фактору удобрення, дещо більшу урожайність мав сорт Заможність -- 4,43 т/га, що перевищило показники по сорту Кольчуга на 0,41 т/га або 9,3%.

Слід зазначити, що найбільший приріст врожаю зерна пшениці озимої обох досліджуваних нами сортів був у варіантах підживлення рослин в період вегетації Органік Д2 та Ескорт-біо по фону внесення мінеральних добрив в дозі

Так, на даних варіантах досліду приріст врожаю пшениці озимої сорту Кольчуга становив 1,53-1,59 т/га або 34,6-35,5%, а сорту Заможність -- 1,91-1,94 т/га або 38,5-38,9% порівняно до контрольного варіанту досліду. дещо менший приріст врожаю порівняно до контролю спостерігали на варіанті сумісного застосування добрив Мочевин К1 та Мочевин К2 -- 1,49-1,92 т/га або 34,0-38,6% залежно від сорту.

висновок. В умовах Південного Степу України, у середньому за роки досліджень, внесення мінеральних добрив у дозі П"₃₀Р₃₀ під передпосівну культивацію та застосування позакореневих підживлень посівів на початку відновлення весняної вегетації та на початку виходу рослин пшениці озимої у трубку добривами Ескорт-біо та органік Д2 забезпечує формування максимальних лінійних розмірів та показників нагромадження сирої надземної маси рослин. Слід зазначити, що рослини пшениці озимої сорту Заможність сформували дещо більші показники лінійних розмірів та нагромадження сирої надземної маси в період вегетації порівняно до сорту Кольчуга. пшениця мінеральний добрива рослина

Результати досліджень також показали, що найбільшу врожайність сорти пшениці озимої формували за внесення мінеральних добрив у дозі П₃₀Р₃₀ та підживлення посівів Ескорт-біо -- приріст до контролю склав 1,59-1,94 т/га залежно від сорту.

Вважаємо за доцільне дослідження у даному напрямі продовжувати та поглиблювати у зв'язку з появою нових сортів, препаратів й зміною кліматичних і ґрунтових умов.

Список літератури

1. Дворецкий В. Ф., Музыка Н. Н., Кувшинова А. А. Пути повышения эффективности применения удобрений под зерновые культуры в зоне Степи Украины. Аграрная наука: развитие и перспективы: материалы Меж- дунар. науч.-практ. интернет-конф. 5 окт. 2015 г. Николаев: Николаевская ГСИС ЮЗ. С. 23.

2. Моргун В. В., Санін Є. Ю., Швартау В. В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та системи живлення і захисту озимої пшениці. Київ: Логос. 2014. 148с.

3. Новак Ж. М., Полянецька І. О., Заболотна І. Р. Висота рослин та щільність колоса зразків пшениці озимої, створених методом віддаленої гібридизації. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Випуск 21. С. 179-183.

4. Панфілова А. В., Гамаюнова В. В. Формування надземної маси сортів пшениці озимої залежно від оптимізації живлення в умовах Південного Степу україни. Вісник львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. № 22(1). С. 332-339.

5. Сайко В. Ф. Перспектива виробництва зерна в україні. Вісник аграрної науки. 1997. № 9. С. 27-32.

6. Смірнова І. В., Гамаюнова В. В. Вплив мінерального живлення на врожайність зерна сортів пшениці озимої. Аграрная наука: развитие и перспективы: материалы Междунар. науч.-практ. интернет-конф. 5 окт. 2015 г. Николаев: Николаевская ГСИС ІОЗ. С. 19.

7. Современные подходы к увеличению эффективности удобрений под сельскохозяйственные культуры в земледелии Южной Степи Украины. Гамаюнова В. В. и др. Пути повышения эффективности орошаемого земледелия. ФГБНУ «РосНИИПМ». 2015. Вып. 4(60). С. 75-80.

8. Формування надземної маси ярих пшениці та тритикале під впливом оптимізації їх живлення на півдні України / В. В. Гамаюнова та ін. Вісник ЖНАЕУ. 2017. № 2(61). Т. 1. С. 20-28.

9. Prospects of doubling global wheat yields. M. J. Hawkesford, J. L. Araus, R. Park et al. Food and Energy Security. 2013. 2(1). P. 34-48.

Размещено на Allbest.ru