Продуктивність баклажанів залежно від строку садіння розсади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний аграрний університет

Продуктивність баклажанів залежно від строку садіння розсади

доктор с.-г. наук В.І. Лихацький

аспірант С.В. Щетина

Анотація

Наводяться результати впливу строків садіння розсади баклажанів на розвиток рослин, строки надходження і величину врожаю та його якісні показники.

Аннотация

В статье приведены данные исследования сортов баклажанов Алмаз и Гелиос в условиях центральной части правобережной Лесостепи Украины при различных строках высаживания рассады. Установлено, что сроки высаживания рассады не оказали влияния на формирование высоты растений, толщину стебля и величину ассимиляционной поверхности листьев. Наиболее ранний и высокий урожай получен при высаживании рассады 12-19 мая - у сорта Алмаз 36,2 т/га, у сорта Гелиос 27,7 т/га.

Annotation

In the article the datas of study of grades of eggplants Almaz and Gelios in conditions of a central part right bank Forest-steppe of Ukraine are indicated at different lines of cultivation of sprouts. Is established, that the line of deplaning for clearance of sprouts have not exerted influence forming of height of plants, thickness of a stalk and magnitude of the assimilation of a surface of pages. The earliest and high crop is received at deplaning for clearance of sprouts of may 12-19 for grades Almaz 36,2 ton/hectare, for grades Gelios 27,7 ton/hectare.

У вирішенні проблеми забезпечення населення продуктами харчування в Україні особливе місце належить збільшенню виробництва овочевої продукції. В сучасних умовах вирішення питання задоволення потреб населення у овочах передбачається не тільки за обсягом виробництва, а й за рахунок збільшення їх асортименту. Однією з перспективних овочевих культур в цьому напрямку для умов Лісостепу України є баклажани [2].

Плоди баклажанів містять 6-13,5 % сухої речовини, 2,2-4,6 % цукрів, 0,6-1,4 % білку, 1-2 % клітковини, солі калію, фосфору, кальцію, натрію, магнію, заліза, марганцю, міді, алюмінію, бору, йоду, кобольту, молібдену. В плодах міститься значна кількість соланіну, що не дозволяє їх вживати сирими. Вони мають лікувальні властивості, зокрема їх вживання зміцнює організм та попереджає захворювання на атеросклероз [3]. Стравам виготовленим з плодів баклажанів властиві високі смакові якості.

Особливістю культури баклажанів є висока вибагливість до умов вирощування. Високий врожай, особливо в ранні строки, можливий при застосуванні агрозаходів, які забезпечують інтенсивний ріст і плодоношення. Початок достигання плодів залежить не лише від віку і якості розсади, а й від строків її садіння. За умов застосування заходів захисту рослин від приморозків, розсаду у відкритий грунт висаджують на 10-15 днів раніше відносно прийнятих їх строків садіння. Ці строки звичайно залежать від погодних умов. За ранніх строків садіння добре розвиненої розсади, баклажани в зоні Лісостепу починають достигати в третій декаді липня [1,2].

Строки садіння розсади баклажанів для умов центрального Лісостепу України при застосуванні краплинного зрошення вивчені недостатньо. У зв'язку з глобальною зміною клімату та появою нових сортів, вивчення цього питання є актуальним і потребує постійного коригування і вдосконалення.

Існують різні підходи щодо визначення оптимальних строків садіння, від яких значною мірою залежить урожайність баклажанів. При ранніх строках існує загроза пошкодження рослин весняними приморозками, тому потрібно застосовувати укриття рослин. Запізнення з садінням призводить до неповного використання кліматичних ресурсів, скорочення можливого періоду інтенсивного плодоношення. Рослинам за пізніх строків садіння великої шкоди завдають високі температури повітря і ґрунту, що негативно впливає на приживання розсади і з'явлення хвороб в'янення [4].

Метою наших досліджень було визначити ефективні строки садіння розсади баклажанів з використанням сортів Алмаз і Геліос за умов краплинного зрошення.

Дослідження проводились шляхом закладання польових дослідів протягом 2003 і 2004 років, на дослідному полі кафедри овочівництва Уманського державного аграрного університету. Рельєф дослідного поля являє собою вирівняне плато з пологим схилом південно-східної експозиції. Грунт дослідного поля-чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. Клімат відноситься до зони нестійкого зволоження, що і визначає потребу в зрошенні.

Площа облікової ділянки 5м², повторність досліду трьохкратна. У досліді висаджували розсаду віком 50 діб вирощену за традиційною технологією з пікіровкою в парниках на біологічному обігріві. Висаджували рослини у відкритий грунт в три строки. Перший строк садіння відбувався в другій декаді травня, другий в третій декаді і третій в першій декаді червня місяця. Схема садіння 70х25 см, що відповідає 57,1 тис.рослин/га. За контроль було взято сорт Алмаз із строком садіння третя декада травня.

Методикою передбачено проведення фенологічних спостережень, біометричних вимірювань та обліків. В польових дослідах попередником баклажанів була озима пшениця. Агротехнічні заходи проводились відповідно до вимог даної культури і поставленого до дослідження питання. Догляд за рослинами полягав у систематичному розпушенні ґрунту і видаленні бур'янів. Захист рослин від шкідників проводили шляхом обприскування рослин після приживання рекомендованими препаратами, Моспілан і Актара відповідно з нормою використання 20-30 і 60-80 г/га.

Весна 2003 року наступила рано і була посушливою. Останні весняні заморозки у повітрі спостерігались 27 квітня. Протягом вегетації, травень-вересень, середньомісячні температури перевищували багаторічні показники, що прискорило початок плодоношення. Осінь була на початку сухою і теплою, а надалі вологою. Перші осінні приморозки спостерігались на ґрунті 12, а у повітрі 19 жовтня.

Весна 2004 року була більш прохолодна, ніж у 2003, останні весняні приморозки цього року спостерігались у повітрі 5 квітня, а на ґрунті 16 травня. У липні температура повітря дещо перевищувала багаторічні дані. Щодо опадів, достатня їх кількість спостерігалася у липні, серпні, вересні, в травні і червні їх було недостатньо. Осінь була теплою, тривалою та сухою. Перший приморозок на ґрунті спостерігавсь 8, а у повітрі 12 жовтня. Що і обумовило завершення вегетації культури. Загалом за роки досліджень погодні умови склались сприятливими для культури баклажана.

Враховуючи такі умови, перший строк садіння розсади у 2003 році проведено 12 травня, у 2004 році 19 травня. Другий строк садіння проведено за роками досліджень 20 і 26 травня. Останній третій строк садіння в обидва роки проведено 1 червня.

Спостереження за ростом і розвитком рослин баклажанів показали, що на швидкість проходження фенологічних фаз впливають погодні умови за строками садіння і генетичні особливості сортів. Так, між фазний період від висаджування розсади до утворення бутонів швидше проходив у рослин висаджених в третій строк, і становив 11-12 днів, в контролі (другий строк) 13-14 днів. Цвітіння відбувалось на 25-34 день після садіння. Протягом наступних 7-11 днів відбулось зав'язування і розпочався ріст плодів. Перший збір у варіанті третього строку садіння проведено через 42-45 днів після висаджування розсади, що в порівнянні з першим і другим на 7-11 днів швидше. При цьому у ранніх строків садіння плодоношення було тривалішим, залежно від сорту на 8-10 днів.

Залежно від строку садіння змінювались біометричні показники рослин. Так, на період надходження врожаю висота рослин у варіантах першого строку садіння була в сорту Алмаз 57,7, Геліос 50,6 см (табл.1). У варіанті третього строку садіння висота рослин сорту Алмаз становила 56,1 см, Геліос 48,6 см. Висота рослин другого строку садіння була меншою, що пов'язано з гіршими умовами приживленості розсади. За товщиною стебла переважали рослини третього строку садіння, що пов'язано з випаданням великої кількості опадів під час наростання вегетативної маси у рослин цього строку садіння.

Таблиця 1.Біометричні показники рослин баклажанів на початок плодоношення залежно від строку садіння розсади (середнє за 2003-2004 рр.)

За кількістю листків у фазі початку плодоношення між варіантами строків садіння різниці не відмічалось, проте рослини сорту Алмаз мали більшу кількість листків (табл.1). Не зважаючи на більшу облистненість рослини сорту Алмаз, за площею листкової поверхні, поступались сорту Геліос. Це відбулося за рахунок більшої величини листкової пластинки у сорту Геліос. Суттєвої різниці між варіантами строків садіння розсади не виявлено.

Отже, можна стверджувати, що за строком садіння розсади першого червня, темпи проходження фенофаз прискорюються, проте біометричні показники рослин змінюються мало.

Важливим показником ефективності застосування різних строків садіння баклажанів є рівень врожаю, його структурні показники та динаміка надходження. Одержані дослідні дані свідчать, що в середньому по сорту Алмаз вищі показники врожайності у варіанті першого строку садіння, по сорту Геліос вона вище у варіанті першого і третього строку садіння (табл.2). Аналіз даних врожайності і по роках свідчить про те, що не лише строки є впливовими, тут мають своє значення і умови що складаються під час вегетації рослин. баклажан розсада врожай рослина

В роки досліджень погодні умови за строками садіння складались строкаті. В 2003 році спостерігався дефіцит вологи у повітрі, що не вдалось ліквідувати за допомогою краплинного зрошення. В 2004 році періодично відмічались низькі нічні температури повітря, які призвели до часткового опадання бутонів і квіток незалежно від сорту чи строку садіння. В середньому за роки досліджень перший строк садіння сприяв збільшенню врожайності у сорту Алмаз і становив 36,2 т/га, що перевищило контроль (друга декада травня) на 5,6 т/га. Варіанти вирощування сорту Геліос не перевищували контроль. В 2004 році у варіанті садіння 19 травня спостерігалось істотне зменшення урожайності до контролю. За оцінкою товарності, сорт Геліос вирізняється вищими показниками, ніж сорт Алмаз, відповідно вона становила 94,6-95,8% та 90,8-93,5% (табл.2).

Таблиця 2.Врожайність баклажанів залежно від строків садіння розсади

Важливим показником характеристики якості врожаю баклажанів за різних строків садіння розсади є його структурні показники (табл.3). Так як плоди сорту Геліос мають округлу форму то оцінювали плоди за поперечним діаметром, а у сорту Алмаз за довжиною плоду. Щодо кількості зібраних з однієї рослини плодів то між строків садіння значної різниці в межах сорту не спостерігалось, за виключенням варіанту зі строком садіння у третю декаду травня у сорту Геліос. Зменшення кількості плодів у сорту Алмаз (третій строк) та сорту Геліос (другий строк) головною причиною є несприятливі умови у 2003 році під час зав'язування плодів. За сортовими властивостями середня маса плоду у сорту Геліос становила 207,4-228,7 г, у сорту Алмаз 137,4-154,9 г. Зменшення маси плоду спостерігалось за другим строком садіння розсади. Строки садіння розсади не вплинули на довжину плодів у сорту Алмаз та діаметр у сорту Геліос.

Таблиця 3.Характеристика структурних показників плодів баклажанів залежно від строків садіння розсади (середнє за 2003-2004 рр.)

*-діаметр плоду

Результатами досліджень встановлено вплив строків садіння розсади на динаміку надходження врожаю баклажанів. Перший строк садіння обох досліджуваних сортів забезпечив в перші чотири збори 47 % врожаю від загального порівняно з іншими строками. В подальшому (наступні три збори), вагоміші збори врожаю були у варіанті третього строку садіння. Спостереження свідчать про те, що під кінець вегетації рослини знижують свою активність в формуванні врожаю, незалежно від сорту чи строку садіння розсади. Таким чином можна стверджувати, що за рахунок ранніх строків садіння розсади можливе збільшення частки врожаю на початку плодоношення. За більш пізніх строків садіння розсади, основна віддача врожаю припадає на середину плодоношення. Тобто застосування різних строків садіння при доборі сортименту сприяє подовженню періоду надходження врожаю з відкритого грунту.

Не мале значення на величину врожаю та строки його одержання має вплив окремих досліджених факторів та їх поєднання. Встановлено, що фактор А - сорт, має вплив 25 %, фактор В - строк садіння 39,5 %. Їх поєднання призводить до збільшення позитивного впливу ще на 26 %. Інші фактори займають 9,5 %. Це підтверджує правильність вибору не тільки строку, а і відповідного сорту.

Дослідження строків садіння розсади різних сортів баклажанів в умовах центрального правобережного Лісостепу України, при застосуванні краплинного зрошення показали, що при наявності в оптимумі природних факторів, ранній строк садіння розсади можливий протягом другої декади травня. Більш пізніми строками садіння розсади є третя декада травня - початок червня.

Висновки

1. За біометричними показниками, незалежно від строку садіння розсади, найбільшої висоти 53,8-57,7 см досягли рослини сорту Алмаз, більшу товщину стебла 1,20-1,33 см мали рослини сорту Геліос.

2. Більша облистленість, за всіх строків садіння розсади, спостерігалась у сорту Алмаз 50,0-51,6 шт листків на рослину, проте за величиною площі листкової поверхні переважали рослини сорту Геліос - 28,04-28,14 дм².

3. Вищий урожай одержано у сорту Алмаз за першого - 36,2 т/га, у сорту Геліос за першого і третього строку садіння, відповідно 27,7 і 27,2 т/га.

4. Маса одного плоду у сорту Геліос становила 207,4-228,7 г, у сорту Алмаз 137,4-154,9 г і найвищою була за першого строку садіння.

Список використаних джерел

1. Лесів Т.К. Результати оцінки колекції баклажана на ранньостиглість та продуктивність рослин. //Овочівництво і баштанництво, 2002. №47. - С.139-142.

2. Лихацький В.І., Бур гарт Ю.Є., Васянович В.Д. Біологічні особливості і технологія вирощування овочевих культур. Овочівництво: У2ч. Ч2.: - К.: Урожай, 1996. - С.111-123.

3. Путырский И., Прохоров В., Родионов П. Перец, баклажаны… - Минск: Книжный Дом; М.: Махаон, 2000. - С.56-58.

4. Пышная О.Н Баклажаны и перцы. - М.: АСТ: ООО Астриль., 2002. - С.72-127.

Размещено на Allbest.ru