Економічна ефективність вирощування насіння цикорію коренеплідного залежно від застосування мінеральних добрив в умовах зрошення

Установлено, що в умовах краплинного зрошення за обох режимів зволоження найбільшу річну економічну ефективність та рівень рентабельності вирощування цикорію коренеплідного отримано за внесення азотних і калійних мінеральних добрив у дозі N45K70.

Ключові слова: цикорій коренеплідний, краплинне зрошення, мінеральні добрива, урожайність, собівартість, рівень рентабельності, економічний ефект.

Збільшення видового та сортового різноманіття агрофітоценозів має важливе наукове й практичне значення, особливо коли це стосується нетрадиційних або малопоширених культур багатофункціонального використання. Однією з високопродуктивних культур різнобічного використання є цикорій коренеплідний (Cichorium intybus L. var. Sativum Lam) -- цінна лікарська, харчова та кормова рослина. Поряд з вирощуванням інших технічних високорентабельних сільськогосподарських культур цикорій є економічно вигідною культурою, сировина якої використовується в харчовій і фармакологічній промисловості та інших галузях виробництва [1, 2].

У корені цикорію міститься 2,5% фруктового цукру, 1,2% білків, 0,6% жирів, акролеїн, фурфурол, валеріанова кислота, інтибін, ефірна олія -- цикоріоль, вітаміни А, Ві, В2, В12, РР та більше ніж 30 мінеральних елементів. Тому цикорій коренеплідний використовується у фармакології для виготовлення понад 40 лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні хвороб шлунка, печінки, нирок, серця, нервової системи [4].

Перспективним є використання цикорію для виробництва етанолу як джерела альтернативного виду біопалива. Вихід спирту з 1 ц коренеплодів становить 10 л [5]. При забезпеченні врожайності коренеплодів на рівні 3040 т/га, цикорій стає в один ряд з такими високопродуктивними енергетичними культурами, як сорго, цукрові буряки, кукурудза. Окрім того, процес оцукрювання інуліну відбувається повніше і швидше, аніж крохмалю, що дає можливість у 1,5 раза здешевити виробництво продукції [4].

При розробленні системи удобрення сільськогосподарських культур має бути чіткий і правильний підхід в умовах теперішнього зниження природної родючості ґрунтів та високого екологічного навантаження на них. Одним з головних завдань у рослинництві є ефективне застосування мінеральних добрив. Науково обґрунтована система удобрення має забезпечити високу врожайність сільськогосподарських культур з оптимальними показниками якості продукції, збереження або диференційованого підвищення родючості ґрунту за дотримання екологічної безпеки [6]. Цикорій коренеплідний чутливий до нестачі елементів живлення і без достатнього забезпечення рослин необхідними елементами мінерального живлення в критичні періоди росту та розвитку високий урожай отримати практично неможливо.

Ефективність мінеральних добрив залежить як від співвідношення елементів живлення, так і від форми добрив. За однієї й тієї самої кількості діючої речовини різні форми добрив забезпечують неоднакові результати, що зумовлено фізіологічними особливостями рослин. Установлено, що з фосфорних добрив для цикорію коренеплідного на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах кращим є суперфосфат. Доброю формою азотних добрив на всіх типах ґрунтів є карбамід та аміачна селітра. З калійних добрив кращими для цикорію є безхлорні сполуки. Оптимальним співвідношенням N: P2О5: К2О є 2: 1: 4, що позитивно впливає на врожайність та хіміко-технологічні властивості коренеплодів цикорію [7].

Враховуючи важливе народногосподарське та економічне значення цикорієпереробної галузі, слід збільшити посівні площі цикорію, щоб забезпечити сировиною відповідні галузі. Для цього потрібно налагодити його сільськогосподарське виробництво, створивши адаптивні та пластичні сорти з високим генетичним потенціалом. У селекційному процесі при роботі з насінними рослинами (культурою другого року) значна увага надається насіннєвій продуктивності та посівним якостям насіння [1]. Тому ми поставили за мету вивчити й оцінити економічну ефективність вирощування насіння цикорію коренеплідного залежно від застосування мінеральних добрив в умовах краплинного зрошення.

Для розрахунку річної економічної ефективності агрозаходів, які забезпечують підвищення врожайності та якості насіння використовували методику, яка викладена в рекомендаціях з використання НДР і ДКР у сільському господарстві. У цій методиці поєднано всі зазначені показники економічної ефективності [8].

Основні економічні показники (собівартість 1 т насіння, витрати на 1 га насінників) визначали, користуючись технологічною картою вирощування насіння цикорію, в яку вводили змінні величини, а саме: урожайність насіння з польових дослідів, вартість висаджених коренеплодів залежно від схеми садіння висадків, кількість насіння після обмолоту та його очищення. Вартість маточних коренеплодів визначали за технологічною картою їх вирощування.

Річний економічний ефект застосування мінеральних добрив розраховували порівняно з контролем -- без добрив як у богарних умовах, так і в умовах краплинного зрошення (табл. 1).

Низький рівень урожайності за високої собівартості 1 т насіння, яка перевищувала ціну його реалізації, призвели до зниження річного економічного ефекту та рентабельності його виробництва. За обох схем садіння висадків вирощування насіння як без добрив, так і з їх застосуванням у контролі було нерентабельним. Рівень рентабельності становив від -5,3 до -35,4%.

В умовах краплинного зрошення вирощування насіння цикорію коренеплідного було рентабельним за обох схем садіння висадків. Рівень рентабельності та річна економічна ефективність варіювали залежно від схем садіння, режиму зрошення та видів і доз мінеральних добрив. За обох режимів зволоження найбільшу річну економічну ефективність та рівень рентабельності отримали за внесення азотних і калійних мінеральних добрив у дозі N4^79. За внесення лише калійних добрив ці показники були меншими порівняно з внесенням лише азотних добрив або спільного внесення азотних і калійних добрив.

За режиму краплинного зрошення, коли до фази цвітіння вологість ґрунту підтримували на рівні 60% від НВ, а в міжфазовий період цвітіння -- достигання насіння 80%, внесення лише калійних добрив не забезпечило отримання річної економічної ефективності виробництва насіння, хоча в структурі собівартості на калійні добрива за схеми садіння 60^45 припадало см 3,9% (рис. 1), а за схеми 45x25 см -- 2,8% (рис. 2).

За обох схем садіння висадків у структурі собівартості насіння найбільша частка витрат припадала на паливо-мастильні матеріали, відповідно -- 50,5 та 36,2% і витрати на садильний матеріал -- маточні коренеплоди, частка яких становила за схеми садіння 60x5 см 24,2%, а за схеми садіння 45x25 см -- 42,5%. Інші витрати були значно меншими й істотно не відрізнялися.

цикорій коренеплідний зрошення добриво

Таблиця 1

Економічна ефективність вирощування насіння цикорію коренеплідного залежно від застосування мінеральних добрив в умовах зрошення (середнє за 2012-2015 рр.)