Вплив азотного живлення на ріст і розвиток кормових бобів в умовах західного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний аграрний університет

Вплив азотного живлення на ріст і розвиток кормових бобів в умовах західного лісостепу України

В. Лихочвор, д. с.-г. н.

Постановка проблеми. Сучасний агропромисловий комплекс України динамічно розвивається. Отримання стабільних врожаїв неможливе без застосування мінеральних добрив, зокрема азотних. Аналізуючи праці науковців щодо удобрення кормових бобів, можна дійти висновку: пропоновані норми застосування азотних добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов, різняться також способи внесення мінерального азоту, а окремі фахівці взагалі ставлять під сумнів доцільність його застосування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кормові боби перебувають у симбіозі з бульбочковими бактеріями, утворюючи цілісну фізіологічну систему, і це обумовлює специфіку застосування мінерального азоту. Багато науковців вважають, що вносити азотні добрива під зернобобові недоцільно. Прихильником цієї думки є А. Демолон, який дійшов висновку, що мінеральний азот шкідливий для цих культур. Механізм гальмування мінеральним азотом азотфіксації полягає в зниженні активності нітрогенази [4]. Однак така думка не єдина. Інші науковці вважають, що необхідно вносити «стартові» норми азоту (N10-30). Цей азот кормові боби використовують у перші два тижні росту й розвитку, коли бульбочки бактерій ще не утворилися. Зокрема Я. Пейве пояснює, що активізація азотфіксації при внесенні азоту може бути спичинена стимуляцією початкового утворення нітратредуктаз і нітритредуктаз бульбочкових бактерій [4].

Деякі вчені вважають, що під кормові боби необхідно вносити середні норми азотних добрив (N60). Частина з них вважають, що весь мінеральний азот необхідно вносити одноразово під передпосівну культивацію. Існує також думка про доцільність дробного внесення азоту, а самеN30- під передпосівну культивацію і N30- в підживлення. Є ще одна рекомендація - повна відмова від симбіотичного азоту й вирощування зернобобових і кормових бобів зокрема, на високих (N90 і більше) фонах. При цьому до уваги береться той фактор, що для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи кормові боби використовують 6-7 кг азоту [6].

Постановка завдання. Завданням наших досліджень було вивчення впливу мінерального азоту на ріст і розвиток кормових бобів в умовах Західного Лісостепу України.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводили на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського НАУ відповідно до чинних методик [1; 5]. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий. Вміст гумусу (за Тюріним) - 2,7%, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 110 мг/кг, рН сольового розчину - 6,2. Ґрунт середньозабезпечений рухомими формами фосфору і калію. Посівна площа ділянки - 50 м2, облікова площа - 32 м2. Розміщення варіантів послідовне, повторення варіантів досліду триразове. Технологія вирощування кормових бобів загальноприйнята для зони. Весняна підготовка ґрунту передбачала дві культивації, остання - на глибину загортання насіння. Сівбу проводили сівалкою «Клен» рядковим способом в нормі 600 тис./га (вагова норма 255 кг) двадцять сьомого квітня. Сорт кормових бобів - Візир. Відразу після сівби було проведено коткування.

Згодом провели хімічний захист рослин, який передбачав внесення Гезагарду - 4 л/га, Пантери - 2 л/га, Рекс Дуо - 0,6 л/га, Нурел Д -1 л/га. Збирання проводили прямим комбайнуванням поділянково. Щодо кліматичних умов, то 2013 р. був досить складним для кормових бобів. Весна була пізня, що спричинило запізнення зі строками сівби на 10 і більше днів. У період від сівби до сходів атмосферні опади були відсутні, що зумовило пересихання верхнього шару ґрунту і, як наслідок, зниження ефективності ґрунтового гербіциду. Надалі погодні умови були переважно сприятливими для росту і розвитку культури. Тривалість вегетаційного періоду загалом і окремих фаз розвитку залежала як від гідротермічних умов року, так і від доз застосування азоту (табл. 1).

Таблиця 1

Тривалість міжфазних періодів вегетації кормових бобів залежно від доз мінеральних добрив, днів

З даних табл. 1 видно, що застосування азотних добрив не вплинуло на період між сівбою і фазою повних сходів, на 1-2 дні скоротило фазу повні сходи-бутонізація та збільшило тривалість фаз початок-кінець цвітіння, кінець цвітіння-повна стиглість відповідно на 2-4 дні і на 1-3 дні. Період вегетації був найбільш тривалим на варіанті з дробним внесенням азоту - 113 днів і найменш тривалим на варіанті без внесення азоту - 103 дні. Висота кормових бобів є важливим чинником, що впливає на врожайність культури. Із результатів проведених обліків видно (табл. 2), що варіанти істотно різнилися між собою. Найвищими рослини були на варіанті з дробним внесенням азоту. Цю тенденцію спостерігали упродовж усієї вегетації і за повної стиглості середня висота рослин становила 143,3 см, що на 23,9 см більше, ніж на контролі.

Таблиця 2

Динаміка висоти рослин кормових бобів залежно від доз мінеральних добрив, см

Внесення азотних добрив впливає на структуру врожаю рослин кормових бобів (табл. 3). Зокрема кількість насінин у бобах без внесення азоту становить 5,9 шт., а за дворазового внесення по N30 їх кількість зросла на 36,4% - до 9,6 шт. Кількість насіння з однієї рослини була в межах 15,9-29,3 шт. і зростала зі збільшенням дози добрив. Азот також позитивно вплинув на масу 1000 насінин, яка зростає із 361,3 г на контролі до 383,1 г на варіанті внесення N30P60K90+N30впідживлення.

Таблиця 3

Структура врожаю кормових бобів залежно від доз мінеральних добрив

Висновки

біб азот врожай добриво

За отриманими попередніми даними можна простежити позитивний вплив застосування мінерального азоту на ростові процеси та структурні показники урожаю кормових бобів. Існує залежність між тривалістю як окремих фаз розвитку, так і вегетаційного періоду загалом від доз азотних добрив і способів їх застосування.

Бібліографічний список

1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /А. Б. Доспехов. - М.:Колос. - 1965. - 422с.

2. Кобак С.Я. Удосконалення елементів технології вирощування кормових бобів в умовах Центрального Лісостепу України / Я. С. Кобак // Зб. матеріалів Другої міжвуз. конф. аспірантів і молодих викладачів, 27-28 лютого 2002 р. - Вінниця, 2002. - С. 43-45.

3. Лихочвор В. В. Зерновиробництво / В.В.Лихочвор, В.Ф.Петриненко. - Львів : Українські технології, 2008. - 624 с.

4. Рубин Б.А. Физиология сельськохозяйственных растений / А. Б. Рубин. - М. : Изд-во Москов.ун-та, 1970. - 653 с.

5. Тимошенко І.І. Основи наукових досліджень в агрономії / І. І. Тимошенко, З. М. Майщук. - Львів, 2004. - 115 с.

Размещено на Allbest.ru