Насіннєва продуктивність конюшини гібридної залежно від мінерального і бактеріального живлення в умовах Передкарпаття

Показ результатів дворічних досліджень насіннєвої продуктивності конюшини гібридної та її структурних елементів залежно від застосування мінеральних і бактеріальних добрив. Сумісне внесення фосфорно-калійних і бактеріальних добрив та зростання врожаю.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2018
Размер файла 20,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Насіннєва продуктивність конюшини гібридної залежно від мінерального і бактеріального живлення в умовах Передкарпаття

Г. Коник

Л. Байструк-Глодан

Г. Маменько

Анотації

Коник Г., Байструк-Глодан Л., Маменько Г. Насіннєва продуктивність конюшини гібридної залежно від мінерального і бактеріального живлення в умовах Передкарпаття

Показано результати дворічних досліджень насіннєвої продуктивності конюшини гібридної та її структурних елементів залежно від застосування мінеральних і бактеріальних добрив. Сумісне внесення фосфорно-калійних і бактеріальних добрив забезпечило зростання врожаю.

Ключові слова: конюшина гібридна, схожість, насіннєва продуктивність, добрива, біопрепарати.

Konik G., Baystruk-Hlodan L., Mamenko G. Seminal productivity of Trifolium gibridum L. in dependence from mineral and bacterial nutrition of the Pre - Carpathians

The results of research of influence sowing terms, methods and seed rates influence on seed seminal productivity the dutch creeping red fescue in Precarpatian region are presented.

Key words: Trifolium gibridum L., germination, seed, creeping red fescue, fertilizers, yield.

Конык Г., Байструк-Глодан Л., Маменько Г. Семенная продуктивность клевера гибридного в зависимости от минерального и бактериального питания в условиях Предкарпатья

Приведены результаты двухлетних исследований семенной продуктивности клевера гибридного и его структурных элементов в зависимости от применения минеральных и бактериальных удобрений. Совместное внесение фосфорно-калийных и бактериальных удобрений обеспечило увеличение урожая. насіннєвий конюшина гібридний

Ключевые слова: клевер гибридный, всхожесть, сорт, продуктивность, удобрения, биопрепараты.

Постановка проблеми. Одним з актуальних елементів сучасних екологічно безпечних технологій є застосування мікробіологічних препаратів, які поліпшують живлення рослин, захищають від шкідливих організмів. Такі препарати створені на основі азотфіксуючих, фосфоромобілізуючих бактерій та бактерій-антагоністів. Багато дослідників повідомляють про позитивний вплив бактеріальних препаратів на ріст і розвиток сільськогосподарських рослин, що забезпечує оптимальну врожайність [6; 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Однією з основних умов одержання високих і стабільних врожаїв є забезпечення дружних й повноцінних сходів оптимальної густоти. Інформативними показниками, що характеризують початковий етап росту насіння, а також його посівні якості, є енергія проростання, лабораторна схожість, сила росту, дружність і швидкість проростання. Енергія проростання, зокрема, дає досить повне уявлення про потенційну польову схожість і врожайність насіння, характеризує його спроможність давати вчасні і дружні сходи. Лабораторна схожість визначає посівні якості насіння і є основною характеристикою його загальної життєздатності. Деякі автори переконані, що для об'єктивної оцінки якості насіння необхідно використовувати комплекс показників (енергія проростання, інтенсивність початкового росту, лабораторна схожість, маса насіння тощо) [3; 4]. Основна роль у накопиченні біологічного азоту належить бобовим рослинам у симбіозі з бульбочковими бактеріями роду Rhyzobium [1; 8]. Одним із чинників, що може обмежувати симбіотичну азотфіксацію і знижувати продуктивність бобових рослин, є дефіцит фосфорного живлення. Тому необхідно вносити мікроорганізми, що характеризуються потенційною здатністю перетворювати важкорозчинні фосфати на доступну для рослин форму.

Постановка завдання. Метою нашого дослідження було оцінити ефективність сумісного внесення на фоні мінерально удобрення Р 60К 90 біопрепаратів на основі штамів азотфіксуючих бульбочкових і фосфоромобілізуючих бактерій в технології вирощування конюшини гібридної на насіння в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття.

Виклад основного матеріалу. Експериментальне дослідження провели на дослідному полі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУ (с. Лішня Дрогобицького району Львівської області). Ґрунт дослідного поля типовий для регіону, осушений гончарним дренажем дерново-середньопідзолистий поверхневооглеєний середньокислий суглинковий, утворений на делювіальних відкладах. Ґрунти характеризуються такими агрохімічними показниками: вміст ґумусу - 1,22 - 1,88 %; рН сольової витяжки - 4,6; гідролітична кислотність - 4,23, Нr (сума увібраних основ) - 11,8 мг-екв. на 100 г ґрунту; рухомих форм фосфору - 11,8 мг, калію - 8,2 мг, азоту - 10,8 мг на 100 г ґрунту. У межах дослідження проводили відповідні лабораторні аналізи [2; 5].

Конюшину гібридну сорту Придністровська висівали за РТР ґрунту 10 оС на глибині 2 - 3 см, у 2011 р. - 26 травня, у 2012 р. - 29 травня з нормою висіву 9,6 млн шт. схожого насіння на гектар. Площа облікової ділянки - 20 м 2. Повтор-ність - чотириразова. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для зони. Схема досліду: контроль (без добрив); Р 60К 90; Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ - 23; Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ - 23 + планриз; Р 60К 90 + планриз. Уже на ранніх фазах розвитку рослин проявилася позитивна роль перед-посівної обробки насіння біологічними препаратами на фоні фосфорно-калійних добрив. Зокрема дружність і рівномірність сходів на варіантах інокуляції спостерігали на одну-дві доби раніше порівняно з контролем і на одну - порівняно з внесенням фосфорно-калійних добрив; весняне відростання відбувалося на одну-три доби раніше, ніж на контролі, де добрива не вносили (табл. 1.). Відповідну тенденцію спостерігали і в настанні наступних фаз розвитку конюшини гібридної.

Таблиця 1

Вплив удобрення на проходження фаз вегетації конюшини гібридної другого року життя, 2013 р.

Варіант досліду

Фаза розвитку

весняне відростання

весняне відростання - стеблування

стеблування - бутонізація

бутонізація -цвітіння

цвітіння - достигання

Контроль (без добрив)

15.04

10.05*

25

01.06

47

13.06

59

21.07

94

Р 60К 90

15.04

09.05

24

01.06

46

13.06

53

21.07

95

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ-32-3

15.04

07.05

22

02.06

45

11.06

56

20.07

96

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ 32-3 + планриз

15.04

07.05

22

03.06

45

11.06

57

20.07

97

Р 60К 90 + планриз

15.04

08.05

23

04.06

46

11.06

57

20.07

96

*У чисельнику - дати настання фаз розвитку; у знаменнику - кількість діб від весняного відростання до початку нової фази.

Структурний аналіз рослин конюшини гібридної показує, що насіннєва продуктивність змінювалася залежно від умов живлення (табл. 2.).

Таблиця 2

Параметри продуктивності конюшини гібридної залежно від удобрення, середнє за 2012-2013 рр.

Варіант досліду

Кількість, шт.

Маса насіння, г

Маса

1000 насінин,

г

рослин перед збиранням урожаю

генеративних пагонів на 1 рослині

головок на 1 рослині

головки

рослини

1 м 2

Контроль (без добрив)

390

2,9

10

0,0035

0,035

14,0

0,54

Р 60К 90

498

3,0

14

0,0028

0,040

20,0

0,62

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ 32-3

534

3,8

23

0,0021

0,048

26,0

0,69

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ 32-3 + планриз

548

4,6

28

0,0018

0,049

27,0

0,75

Р 60К 90 + планриз

523

4,0

25

0,0019

0,048

25,0

0,68

У варіанті внесення Р 60К 90 та обробки насіння бактеріальними добривами збільшувалася густота рослин конюшини гібридної на 1 м 2 і генеративних стебел (найвищою вона була на варіантах, де вносили мінеральні добрива й обробляли насіння ризобофітом, фосфоромобілізатором ФМБ 32-3 та планризом). Кількість рослин становила в середньому 548 шт./м 2, а продуктивних пагонів - 4,6 шт. на одній рослині, тоді як на контролі - відповідно 390 шт./м 2 і 2,9 шт. на одній рослині. Дещо меншу кількість продуктивних стебел забезпечили варіанти з обробкою насіння планризом і ризобофітом + фосфоромобілізатором ФМБ 32-3 - 4,0-3,8 шт. на одній рослині.

Відповідну тенденцію спостерігали і щодо генеративних пагонів на 1 м 2, головок на одній рослині, ваги насіння з однієї головки і рослини та маси 1000 насінин. Найнижчою остання була на контролі - 0,54 г, на фоні мінеральних добрив та інокуляції насіння бактеріальними добривами - 0,68-0,75 г.

Насінну продуктивність рослин конюшини гібридної визначає урожай насіння, який також значною мірою змінюється залежно від умов живлення.

Найвищим він був на варіантах, де насіння перед посівом обробляли бактеріальними добривами в поєднанні з мінеральними, відповідно 0,285-0,295-0,225 т/га (порівняно з контролем приріст урожаю склав 0,140; 0,150; 0,080 т/га, або 96; 103; 55 %.). Значне збільшення врожайності насіння спостерігали за внесення мінеральних добрив та обробки насіння ризобофітом, фосфоромобілізатором ФМБ 32-3, планризом.

Оптимальна забезпеченість елементами живлення протягом вегетації позитивно впливала на вирівняність і вихід кондиційного насіння конюшини гібридної (табл. 3). Результати досліджень показують, що насіння з високими якісними показниками формується за оптимальних умов живлення і важливу роль в цьому відіграють бактеріальні добрива.

Таблиця 3

Урожайність та якісні показники насіння конюшини гібридної залежно від удобрення

Варіант досліду

2012 р., т/га

2013 р., т/га

Середнє, т/га

До контролю, + т/га

До контролю, + %

Енергія проростання, %

Лабораторна схожість, %

Польова схожість, %

Контроль (без добрив)

0,15

0,14

0,145

-

-

75,8

87,5

74,3

Р 60К 90

0,24

0,20

0,220

+0,075

+51

78,5

91,0

78,3

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ 32-3

0,31

0,26

0,285

+0,140

+96

81,0

93,0

79,1

Р 60К 90 + ризобофіт + фосфоромобілізатор ФМБ 32-3 + планриз

0,32

0,27

0,295

+0,150

+103

82,8

96,0

84,6

Р 60К 90 + планриз

0,29

0,25

0,225

+0,080

+55

81,5

94,5

82,4

НІР 05 0,01 0,02

Зокрема найвищі енергію проростання (81,0-82,8 %) та лабораторну схожість (93,0-96,0 %) мало насіння з варіантів сумісного внесення мінеральних добрив та обробки насіння біопрепаратами. На контролі якісні показники насіння були найнижчі (енергія проростання - 85,8 %, лабораторна схожість - 87,5 %).

Висновки

Отож, обробка насіння конюшини гібридної сорту Придністровська бактеріальними препаратами - ризобофітом, фосфоромобілізатором ФМБ 32-3 та планризом - на фоні Р 60К 90 позитивно впливає на посівні якості насіння (стимулює початкові процеси проростання, підвищує лабораторну (до 82,8 %) та польову (84,6 %) схожість, а також сприяє кращому формуванню генеративних пагонів (4,2 шт.) - збільшується кількість головок (28 шт.), зростає врожайність на 0,150 т/га порівняно з контролем.

Бібліографічний список

1. Бабич А.О. Світове виробництво зернобобових культур для вирішення проблеми білка і біологічного азоту / А.О. Бабич // Оптимізація агроландшафтів: раціональне природокористування, рекультивація, охорона: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 8-12.

2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - М. : Колос, 1979. - 416 с.

3. Кавунець В.П. Якість і врожайні властивості насіння / В.П. Кавунець, В.М. Маласай // Насінництво. - 2006. - № 1. - С. 19-21.

4. Кушніренко О. І. Вплив обробки насіння соняшнику бактеріальними препаратами на посівні та врожайні властивості / О. І. Кушніренко, Г.О. Жатова // Селекція і насінництво. - Харків: [б. в.], 2008. - Вип. 95. - С. 203-209.

5. Методические указания по проведению исследований в семеноводстве / ВНИИ кормов имени В.Р. Вильямса. - М. : [б. и.], 1986. - 134 с.

6. Москалець В.В. Застосування мікробних препаратів і мікроелементних добрив на якість зерна сої / В.В. Москалець, В.К. Шинкаренко // Агроекологічний журнал. - 2005. - № 3 - С. 19-24.

7. Патика В.П. Мікроорганізми і альтернативне землеробство / В.П. Патика, І. А. Тихонович, І. Д. Філіп'єв. - К. : Урожай, 1993. - 178 с.

8. Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / Січкар В. І. // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2004. - Вип. 53. - С. 110-115.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.

    научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011

  • Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.

    реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010

  • Агрокліматичні умови господарства, технологічні умови внесення добрив. Вирощування, розміщення по попередниках і розрахунок дійсно можливої врожайності кукурудзи на зерно. Машиновикористання при внесенні мінеральних добрив. Поліпшення якості даних робіт.

    дипломная работа [282,6 K], добавлен 22.04.2011

  • Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.

    дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008

  • Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.

    реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009

  • Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.

    курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.

    дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010

  • Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.

    реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008

  • Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".

    магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.