Великим резервом у збільшенні самозабезпеченості країни паливними екологічно безпечними ресурсами є сільськогосподарське виробництво, передусім ріпаківництво.

Насіння олійних культур - перспективна сировина для виробництва високоякісних рослинних олій, харчових і кормових форм рослинних білків. Універсальність застосування продуктів переробки насіння ріпаку, їх цінність головним чином зумовлені хімічним складом насіння. У середньому насіння озимого ріпаку залежно від умов вирощування містить 40-50 % олії, яка відзначається підвищеною біологічною цінністю, високою калорійністю і значною енергоємністю. Олія ріпаку за складом жирних кислот генетично розмаїтіша порівняно з іншими рослинними оліями. Вона містить багато фізіологічно необхідних організму людини кислот в оптимальному співвідношенні [3].

Одним з основних чинників підвищення врожайності насіння та продуктив-ності сільського господарства загалом є удобрення сільськогосподарських культур. За даними вітчизняних і зарубіжних учених, вплив мінеральних добрив на формування врожаю є досить високим і становить близько 30-50 %, на приріст урожаю - 50-80 %. Витрати на їхнє внесення - 20-30 % від усіх витрат у рослинництві [4-9].

Важливою умовою застосування мінеральних добрив у виробництві є їхня економічна ефективність. За основу визначення останньої взято приріст урожаю, отриманого завдяки внесенню добрив, а також нормативи окупності мінеральних добрив додатковою продукцією.

Постановка завдання

Враховуючи перспективу розширення посівних площ цієї культури, ми ставили завдання розробити екологічно безпечні технології вирощування ріпаку озимого з оліями ерукового типу (сорт Демерка) та олеїнового (сорт Свєта) - інтенсивна, традиційна, напівекологічна і мінімальна.

Виклад основного матеріалу. Дослідження проводили протягом 2011-2013 рр. на дослідному полі технологічної сівозміни Прикарпатської державної дослідної станції.

Ґрунти дослідної ділянки - дернові глибоко опідзолено глеюваті з такою агрохімічною характеристикою орного шару (0-25 см): рН (сольове) - 5,1; вміст гумусу - 2,76 %; азоту - 67,0; фосфору - 78,0; калію - 114,0 мг на 1 кг ґрунту. Дослід закладений у триразовій повторності. Загальна кількість ділянок - 24, посівна площа однієї ділянки - 75 м², облікової - 45 м². Розміщення ділянок систематичне.

Попередник - озима пшениця. Посів проводили згідно зі схемою досліду. У дослідах використовувалися сорти ріпаку озимого селекції Івано-Франківського інституту АПВ: з оліями ерукового типу "+0" - сорт Демерка (високоеруковий і низькоглюкозинолатний) та олеїнового типу - сорт Свєта (безеруковий і низькоглюкозинолатний). У всіх варіантах дослідів проводили фенологічні спостереження за методикою Е.Б. Бочкарьової (1979).

сорт озимий ріпак продуктивність

У дослідженнях 2011-2013 рр. вивчали чотири варіанти технологій вирощування озимого ріпаку з оліями олеїнового та ерукового типів за норми висіву 1,0 млн схожих насінин на гектар і різних доз добрив:

1 варіант - без добрив;

2 варіант - N₆₀ + Кристалон Ріпак (5,0 кг/га);

3 варіант - N₂₀P₅₀K₈₀+N₆₀+N₃₀+ Кристалон Ріпак (3,0 кг/га);

4 варіант - N₃₀P₈₀K₁₅₀+N₇₀+N₅₀+ Кристалон Ріпак (5,0 кг/га) + Реглон Супер 150 SL в. р. к. (3,0 л/га) + Споднам (0,8 л/га).

Протягом 2011-2013 рр. перед науковцями стояло завдання вивчити різні технології вирощування ріпаку озимого олеїнового типу сорту Свєта та ерукового типу сорту Демерка: напівекологічну, традиційну та інтенсивну. Мінімальну технологію було взято за контроль. Усі технології ґрунтувалися на однаковому основному і передпосівному обробітках ґрунту, внесенні різних доз мікро - та макродобрив і застосуванні пестицидів, регуляторів росту.

Результати досліджень 2011-2013 рр. свідчать, що серед варіантів технологій, які вивчали, найбільший врожай насіння ріпаку сорту Свєта отримали у 2013 р. на 4 варіанті (інтенсивна технологія) - 4,43 т/га, в середньому за роки досліджень - 4,51 т/га, що становить 213,2 % до контролю (табл.1.).

На варіанті з традиційною технологією врожайність була дещо меншою, ніж на варіанті з інтенсивною (у 2013 р. вона становила 3,28 т/га, а в середньому за роки досліджень - 3,38 т/га, або 134,7 % до контролю).

Вирощуючи ріпак за напівекологічною технологією, у 2013 р. отримали врожай насіння ріпаку - 2,07 т/га (в середньому за роки досліджень - 2,12 т/га), або 47,2 % до контролю.

Таблиця 1

Вплив сорту й технологій вирощування на врожайність насіння озимого ріпаку, середнє за 2011-2013 рр., т/га

На варіанті з мінімальною технологією було отримано у 2013 р. врожай насіння 1,4 т/га, а в середньому за роки досліджень - 1,44 т/га.

Зауважимо, що обробка посівів препаратами Реглон Супер 150 SL в. р. к. - (3,0 л/га) + Споднам (0,8 л/га) знижувала втрати врожаю на 10-15 %.

Сорт озимого ріпаку Демерка нашої селекції містить більше, ніж 50 % ерукової кислоти. Насіння цього сорту використовують для технічних цілей. Найвищий врожай насіння у 2013 році - 4,52 т/га - отримано за інтенсивної технології вирощування. У середньому за роки досліджень врожайність на варіанті з цією технологією була найбільшою і становила 4,59 т/га, або 214,3 % до контролю. Дещо нижчий врожай (3,28 т/га і 3,43 т/га в середньому) одержали у 2013 р. за традиційною технологією вирощування. На контролі (мінімальна технологія) врожай насіння ріпаку був найнижчий (у 2013 р. - 1,40 т/га, в середньому - 1,46 т/га). Трирічні дослідження показали, що врожайність насіння ріпаку безпосередньо залежить від кількості стручків на рослині, кількості насінин у стручках, маси 1000 насінин (табл.2).

Таблиця 2

Вплив елементів технології на структурні показники сортів озимого ріпаку, середнє за 2011-2013 рр.

Аналізуючи структуру рослин, можна дійти висновку, що кількість стручків на рослинах, кількість насінин у стручках, маса 1000 насінин залежали від того, за якою технологією вирощували ріпак.

Найбільшу кількість стручків на рослині для сорту Свєта відмічено за інтенсивної технології вирощування у 2013 р. - 136,8 шт., кількість насінин у стручку - 25,0 шт., маса 1000 насінин - 3,59 г, тоді як на контролі - відповідно 61,6 шт., 22,6 шт. та 3,46 г.

Встановлено, що для сорту Демерка, як і для сорту Свєта, найбільша кількість стручків на рослині (141,6 шт), найбільша кількість насінин у стручку (25,2 шт.), найвища маса (3,66 г) були на варіанті інтенсивної технології. Мінімальні показники спостерігали на контролі: кількість стручків на рослині - 67,8 шт., кількість насінин у стручку - 22,7 шт., маса 1000 насінин - 3,49 г.

Висновки