Вплив технологічних параметрів на рибогосподарські показники цьоголіток

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ НА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ПОКАЗНИКИ ЦЬОГОЛІТОК

Г.А. Данильчук

Миколаївський державний аграрний університет

Вивчався вплив технологічних параметрів на рибогосподарські показники цьоголіток, призначених для зариблення водойм різного походження і цільового призначення. Вивчено вплив основних технолого-екологічних параметрів, що визначають кількість та якість цьоголіток. Визначені оптимальні параметри вирощування цьоголіток з підвищеною масою.

Влияние технологических параметров на рыбохозяйственные показатели сеголеток. Г.А. Данильчук

Изучалось влияние технологических параметров на рыбохозяйственные показатели сеголеток, предназначенных для зарыбления водоемов разного происхождения и целевого назначения. Изучено влияние основных технолого-экологических параметров, определяющих количество и качество сеголеток. Определены оптимальные параметры выращивания сеголеток с повышенной массой.

The influence of process parameters on the performance of fingerlings fishery. G. Danylchuk

The effect of process parameters on fishery performance fingerlings destined for stocking ponds of different origin and purpose. The influence of main technological and ecological factors determining the quantity and quality of fish material has been studied. The optimum parameters of raising the young fish material with bigger mass have been determined.

Вирощування рибопосадкового матеріалу відповідної якості з урахуванням подальшого його використання є основною проблемою сучасного рибництва, що обумовлено об'єктивно існуючим дефіцитом рибопосадкового матеріалу і супроводжується низькою його якістю та відсутністю необхідного видового різноманіття. Удосконалення виробництва товарної риби у рибницьких ставах, водосховищах різного походження та цільового призначення, трансформованих водоймах вимагає збільшення виробництва крупного посадкового матеріалу відповідного видового складу, що у свою чергу гарантує високе промислове повернення [3, 4]. При вселенні однорічок у малі водойми необхідно орієнтуватися на докорінну перебудову їх екосистем, в першу чергу, на подавлення хижаків, а бажана маса однорічок повинна складати 40 - 50 г [1, 2]. Невідповідність між традиційними вимогами до рибопосадкового матеріалу та його фактичними параметрами веде до того, що на одиницю товарної продукції витрачається невиправдано велика кількість рибопосадкового матеріалу, що в умовах малих водойм суттєво підвищує собівартість продукції, знижуючи економічні показники [5].

Метою досліджень було виявлення впливу технологічних параметрів і встановлення їх оптимальних величин при вирощуванні цьоголіток понадстандартної маси, цільове призначення яких - штучне формування високопродуктивного іхтіоценозу малих водойм. Для досягнення поставленої мети були сформульовані відповідні завдання: вивчити основні екологічні та технологічні аспекти виробництва цьоголіток; вивчити вплив основних технологічних параметрів на якість цьоголіток, надання економічної оцінки результатам досліджень.

Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проводились в умовах ВАТ “Миколаївське сільськогосподарське рибоводне підприємство”, ФГ “Союз-Агро-Юг”, камеральна обробка здійснювалася в умовах виробничої лабораторії ВАТ “Миколаївське сільськогосподарське рибоводне підприємство”, лабораторії санепідемстанції міста Миколаєва, проблемної науково-дослідної лабораторії кафедри гідробіоресурсів Херсонського ДАУ, лабораторії мікробіології Миколаївського ДАУ.

У якості вихідного експериментального матеріалу використовувалися личинки, мальки, цьоголітки коропа, білого і строкатого товстолобиків та білого амура, вирощені від 3-5 добових личинок, отриманих заводським способом. Дослідження проведені за методиками, загальноприйнятими у рибництві. Фактичні матеріали досліджень були опрацьовані статистичними методами. Проведений економічний аналіз результатів досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що середньосезонні показники вмісту кисню у воді, в цілому становили 5,52-6,25 мг/дм3. Водневий показник ставів був слабо-лужним і знаходився у межах 6,8-7,8 (середнє сезонне значення - 7,33). Вода мала низьку концентрацію біогенних елементів - N від 0,37 до 1,19 мг/дм3 при середньому сезонному значенні 0,68 мг/дм3, P від 0,14 до 0,29 мг/дм3 (середнє сезонне значення - 0,18 мг/дм3). Перманганатна окиснюваність не піднімалася вище 15,11 мг О/дм3, в середньому складала 11,21 мг О/дм3, що свідчить про відсутність накопичення розчиненої органічної речовини. Стави мали дещо підвищені лужність (від 3,3 до 4,8 мг-екв/дм3) та жорсткість води (від 4,2 до 7,3 мг-екв/дм3). Мінералізація за період спостереження коливалася у межах від 593 до 847 мг/дм3, у середньому 728,8 мг/дм3.

Фітопланктон характеризувався невеликою видовою різноманітністю, його видовий склад був представлений переважно зеленими (46,1%), діатомовими (37,5%), синьо-зеленими (8,1%) та евгленовими (8,3%). За середньобагаторічним показником біомаси фітопланктону 28,4 мг/дмі, при чисельності водоростей 1088,7 млн.кл/мі, експериментальні стави можна охарактеризувати як помірнокормні за даними кормовими компонентами.

Кількісні показники зоопланктерів мали невисокий рівень розвитку в цілому для усієї групи експериментальних ставів за період досліджень. За середньобагаторічним показником біомаси зоопланктону - 3,51 г/мі, при чисельності кормових організмів 415,8 тис.екз/мі, можна зробити висновок про її незначний розвиток.

В складі донної фауни експериментальних ставів переважали личинки хірономід. Середньосезонні показники біомас за період спостережень по експериментальним ставам коливалися від 3,1 до 5,3 г/мІ, при чисельності від 332 до 997 екз./мІ. Середні багаторічні показники становили відповідно - 4,5 г/м2 і 730 екз./м2.

Заростання ставів макрофітами було на рівні не більше 5 % від загальної площі водного дзеркала. Біомаса м'яких макрофітів не піднімалася вище 288,6 г/м2.

Внесення органічних добрив у кількості 10 т/га при застосованій структурі полікультури і відносно невисокій щільності зариблення дало найкращий результат. Так, середня індивідуальна маса коропа досягала в середньому 54 г, білого товстолобика - 58 г, загальна рибопродуктивність - 2671 кг/га, а витрати корму - 2,5 одиниці.

Внесення добрив мало суттєвий вплив на всі показники вирощування цьоголіток. Найбільше від внесення добрив залежали такі показники, як загальна рибопродуктивність (сила впливу - 95,13%), рибопродуктивність (сила впливу - 93,10%) і витрати корму для коропа (сила впливу - 90,79%), рибопродуктивність для білого товстолобика (сила впливу - 95,05%).

При шестиразовій годівлі цьоголіток середня індивідуальна маса коропа досягала в середньому 49,1 г, вихід - 42,9 %, рибопродуктивність - 1264 кг/га, а витрати корму - 2,2 од., маса білого товстолобика - 64,8 г, вихід - 29,9 %, а рибопродуктивність склала 773,7 кг/га. Загальна рибопродуктивність склала 2038 кг/га.

Від режиму годівлі риби в найбільшому ступені залежали такі показники, як витрати корму (сила впливу - 87,89 %) і рибопродуктивність (сила впливу - 71,33%) по коропу, а також показники загальної рибопродуктивності (сила впливу - 78,75%) та загальні витрати корму (сила впливу - 62,18%). Всі досліджені показники достовірно залежали від даного фактора при високому рівні достовірності.

Найбільшу рибопродуктивність з найменшими кормовими витратами отримано при вирощуванні цьоголіток зі щільністю посадки 150 тис.екз./га з питомою часткою білого товстолобика 50 % та зарибленні у третій декаді травня. При цьому якісні показники рибопосадкового матеріалу були найкращими.

Від строку зариблення в найбільшому ступені залежали такі показники, як рибопродуктивність (сила впливу - 80,51%) і витрати корму по коропу (сила впливу - 73,17%), вихід білого товстолобика (сила впливу - 81,23%).

При застосуванні заходів інтенсифікації зменшення щільності посадки личинок до 150 тис.екз./га позитивно вплинуло на якість цьоголіток та ефективність їх вирощування, а застосування щільності посадки 100 тис.екз./га дозволило отримати цьоголіток високої індивідуальної маси, але призвело до зниження рибопродуктивності ставів.

Всі досліджувані показники достовірно залежали від щільності посадки: вихід коропа (сила впливу - 90,00%), білого товстолобика (сила впливу - 88,57%), середня індивідуальна маса коропа (сила впливу - 88,48%) і середня індивідуальна маса білого товстолобика (сила впливу - 91,18%).

При пасовищній аквакультурі з питомою вагою білого товстолобика не менше 50 %, оптимальною була щільність посадки личинок 50 тис.екз./га, яка дозволила отримати цьоголіток підвищеної маси.

Від пасовищної аквакультури в найбільшому ступені залежали такі показники, як середня індивідуальна маса коропа (83,33%), рибопродуктивність білого товстолобика (60,11%) і загальна рибопродуктивність (52,10%).

Собівартість цьоголіток коливалася у межах 6300 - 12600 грн./т. Прибуток на 1 т коливався від 2025 до 8700 грн., а рентабельність - від 18,5 до 138,1 %.

Висновки

рибогосподарський зариблення водойма

Проведені дослідження показали, що найбільшої економічної ефективності було досягнуто при внесенні 10 т/га органічних добрив, застосуванні шестиразової годівлі коропа, зарибленні личинками у третій декаді травня, співвідношенні у полікультурі 40 % коропа і 60 % рослиноїдних риб, щільності зариблення 100 тис.екз/га за умов інтенсифікації, щільності зариблення 50 тис.екз/га, з питомою часткою білого товстолобика не менше 50 %, за умов пасовищної аквакультури.

Література

1. Виноградов В.К. Поликультура в товарном рыбоводстве: Обзорная информация / В.К. Виноградов. -- М.: ЦНИИТЭИРХ, 1985. -- 45 с.

2. Виноградов В.К. Основные критерии оценки размерно-весовых категорий посадочного материала растительноядных рыб для зарыбления водоемов разного типа / В.К. Виноградов, Д.А. Панов // Сб. научных трудов ВНИИПРХ. -- М., 1983. -- Вып. 38. -- С. 3--10.

3. Пилипенко Ю.В. Особливості становлення і функціонування іхтіофауни малих водосховищ Півдня України / Ю.В. Пилипенко // Таврійський науковий вісник. -- Херсон: Айлант, 2006. -- Вип. 43. -- С. 190--197.

4. Пилипенко Ю.В. Перспективні впровадження ресурсозберігаючої технології вирощування риби у малих водосховищах / Ю.В. Пилипенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв: МДАУ, 1999. -- Вип. 1 (6). -- С. 124--126.

5. Шерман И.М. Выращивание посадочного материала в прудах Юга Украины: дисс. кандидата биол. наук: 02.06.03 / Исаак Михайлович Шерман. -- К., 1971. -- 166 с.

Размещено на Allbest.ru