Порівняльний аналіз ДНК-поліморфізму структурних генів у корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.2.034:575.17

Порівняльний аналіз ДНК-поліморфізму структурних генів у корів

М. І. Гиль,

д.с.-г.н., професор, Миколаївський національний аграрний університет

О. І. Каратєєва,

аспірант, Миколаївський національний аграрний університет

Вивчено порівняльний аналіз Днк-поліморфізму структурних генів (LEP, CSN3, GH та BLG) та їх вплив на ознаки молочної продуктивності залежно від інтенсивності формування організму тварини. Встановлено можливість застосування генетичних маркерів в селекції корів різних порід молочного напряму продуктивності.

Ключові слова: інтенсивність формування організму, поліморфізм, локус,капа-казеїн, лептин, соматотропін, вета-лактоглобулін

Постановка проблеми. Останніми роками в галузі молочного скотарства все активніше здійснюють пошук нових альтернативних методик для прискорення селекційно-племінної роботи з конкретно взятою породою чи стадом [1]. Одним із таких досягнень сучасної генетики є відкриття поліморфних генетичних систем у сільськогосподарських тварин, які спадково обумовлені і «зчеплені» з бажаними ознаками молочної продуктивності. Основним методом у здійсненні даної оцінки виступають ДНК-маркери за допомогою, яких на рівні алельних варіантів генів можна визначити генотип тварин та передбачити їх продуктивність незалежно від їх фізіологічного стану, віку, статі [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розвя'зання проблеми. В зв'язку з підвищеними вимогами до якості молока виникає потреба використання в селекційній роботі генетичних маркерів пов'язаних з ознаками молочної продуктивності. За даними Копилової К.В., М.І. Гиль існує два основних методи напрямки пошуку «головних» генів кількісних ознак [1, 2, 4, 6]. Один із контролює поліморфізм структурних генів, які потенційно пов'язані з фізіологічними процесами. Інший припускає локалізацію «головних» генів кількісної ознаки в окремо взятих ділянках хромосом відміченими мікросателітними локусами [2, 4, 5, 6].

Основними білками молока є: капа-казеїн (CSN3) - який пов'язаний з вмістом білку в молоці, його технологічними властивостями, якістю та виходом білкововмісних продуктів, оскільки виконує роль стабілізуючого фактору в утворенні міцел [13, 16, 24, 25]; бета-лактоглобулін (LBG) - крім того, що бере участь у синтезі білків молока, є важливою ланкою в селекційному процесі оскільки має суттєвий вплив на створення на створення активного імунітету у телят, тим самим підвищує збереженість молодняку [19, 21, 23]; лептин (LEP) - синтезуючись в адіпоцитах відповідає за регуляцію маси тіла тварини, споживання нею корму та її жирові відкладення, а також бере участь у синтезі жирів молока [10, 20, 22]; соматотропні (GH) - крім соматичного регулятора росту тварини він володіє лактогенною, інсуліноподібною, діабетогенною, жиромобілізуючою і нейротропною дією [9, 12]. селекція корова поліморфізм ген

Мета досліджень. Не зважаючи на численні дослідження в даному аспекті, нами було взято за мету дослідити поліморфізм структурних генів і їх зв'язок з молочною продуктивністю, оскільки інформативність даного питання має невичерпні ресурси, а можливість прогнозування продуктивності корів за їх структурними генами залежно від типу формування організму тварини є досить новим прийомом.

Матеріал і методика дослідження. В досліді було відібрано 134 тварини - (n=134): червоної степової (ЧС; n=45), української чорно-рябої молочної (УЧРМ; n=44), української червоної молочної (УЧМ; n=45), які належать двом провідним господарствам Миколаївської області: перші дві - ДП «ПР Степовий», а остання - ПСГП «Козирське». В межах кожної породи були сформовані дві групи тварин - з помірним та швидким типом інтенсивності формування організму, використавши при цьому індекс інтенсивності формування організму (Дt) згідно методики В.П. Коваленка [3]. Кров для досліджень брали з яремної вени з наступною консервацією гепарином (у розрахунку 25 МО препарату на 1 мл крові). Електрофоретичні дослідження проводили методами горизонтального крохмального (14 %) і вертикального поліакриламідного (12 %) електрофорезів з наступним гістохімічним фарбуванням за загальноприйнятими методиками із власними модифікаціями в умовах лабораторії інституту рибництва НААН України м. Київ [15]. Сумарну ДНК виділяли із клітин периферійної крові в представників вищезазначених порід за нижче наведеною методикою. До 200 мкл гепаринізованої цільної крові додавали 1 мл деіонізованої H2O, далі зразок заморожували-відтаювали. Центрифугували 5 хв. при 7 тис. об/хв. Супернатант зливали, додавали 1 мл деіонізованої H2O, струшували на вортексі й повторювали процедуру до появи безбарвного осаду. Останній суспензували в 500 мкл розчину, що містить 25 мМ ЕДТА, рН 8,0 і 75 мМ NаС1. Зразок інкубували 120 хв. при t+56°С, струшуючи кожні 30 хв. на вортексі, після чого суміш екстрагували рівним обсягом хлороформу й знову інкубували 30 хв. при кімнатній температурі. Центрифугували 5 хв. при 14 тис. об/хв. З водної фази ДНК здійснювали преципітацію 2,5 обсягами 96 % етанолу або рівним обсягом ізопропанолу. Зразок витримували від 30 до 60 хв. при t 20°С, і центрифугували 15 хв. при 14 тис. об/хв. ДНК-осад промивали 70 % етанолом, підсушували при кімнатній температурі й розчиняли в 50 мкл деіонізованої Н2О. Для полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) використали стандартну реакційну суміш обсягом 10 мкл: H2O деіонізованої - 4,3 мкл; буфер ПЦР - 5-х (15 м Мg 1,0 мол) 2,0 мкл; DNTP суміш 10-х (2 мМ кожного) - 0,8 мкл; два праймери (70 ng кожного) - 0,8 мкл; Taq-полімераза (1мл/1000 U) - 0,1 мкл; DNA 50-100 ng - 2,0 мкл. Для проведення ПЦР використали ампліфікатор фірми «Eppendorf» (Німеччина). Електрофорез проводили в 2 % агарозному гелі з використанням 1х Твебуферу, зони ДНК типували в ультрафіолетовому світлі після фарбування гелю бромистим етідієм. Для ПЦР-ампліфікації поліморфізму гену соматотропного гормону (GH), фрагменту гену в-лактоглобуліну (BLG), фрагменту гену к-казеїну (CSN3) та лептину (LEP) використали спеціально підібрані праймеры. Температурний режим для фрагменту гена к-казеїну (CSN3) включав початкову денатурацію 2 хв. при t+95°С з такими 35 циклами: денатурація - 30 с при 95°С, відпал праймерів - 30 с при 61°С та синтез - 1 хв. при 72°С. Завершував реакцію кінцевий синтез - 5 хв. при 72°С. При використанні рестриктази Hind III виявляли два алельних варіанти А та В. У носіїв генотипу АА сайт рестрикції для цієї рестриктази відсутній, в той час як присутній нерестриктний продукт ампліфікації розміром 273 п.н. і складався він з ділянки 4 екзону й 4 інтрону гену [17]. У тварин з генотипом ВВ після рестрикції виявляється два фрагменти довжиною 182 і 91 п.н. [11, 16, 23]. Умови ПЦР для фрагменту гену в-лактоглобуліну (BLG) включали початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступні 40 циклів: 95°С - 30 с, 58°С - 30 с, 72°С - 1 хв. і кінцевий синтез - 72°С - 5 хв. Ділянка ампліфікації, довжиною 247 п.н. складалась із фрагмента 4-го екзону й 4-го інтрону [18, 23]. Після обробки рестриктазою Hae III генотип АА має один сайт рестрикції й у результаті на фореграмі продуктів ампліфікації виявляються два фрагменти довжиною 148 і 99 п.н., а в носіїв генотипу ВВ є присутнім другий сайт рестрикції, що призводить до формування трьох фрагментів рестрикції довжиною 99 і двох фрагментів з довжиною 74 п.н. [7]. Умови ПЦР для гену соматотропного гормону (GH) включали початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступні 35 циклів: 95°С - 20 с, 62°С - 20 с, 72°С - 40 с, і кінцевий синтез - 72°С - 5 хв. У цих умовах ампліфікувався фрагмент 5-го екзону GH довжиною в 223 п.н. [14, 12]. При використанні рестриктази Alu I у цій ділянці виявлено два алельні варіанти, позначені як L (лейцин у позиції 127) і V (валін у цій же позиції). У носіїв LL після рестрикції виявляються два фрагменти довжиною 171, 52 п.н., а в VV сайт рестрикції відсутній і виявляється нерестриктний фрагмент довжиною в 223 п.н. [8, 22]. Умови ПЛР для гену лептину (LEP) містили в собі початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступних 35 циклів: 95°С - 20 с, 62°С - 20 с, 72°С - 40 с, і кінцевий синтез 72°С - 5 хв. Аналіз поліморфізму за локусом LEP проводили шляхом оцінки довжин рестрикційних фрагментів, одержуваних після обробки продукту ампліфікації (1830 п.н.) рестриктазою Sau3AI. За допомогою електрофорезу в агарозному гелі розподіляли продукти рестрикції, фарбували бромистим етідієм та здійснювали візуалізацію результатів під УФ променями при довжині хвилі 380 нм. Визначали розміри рестриктів за допомогою маркера молекулярної ваги 0,1-kb DNA Ladder (Gibco BRL). Біометричну обробку даних здійснено на ПЕОМ за допомогою програм MS Office.

Результати досліджень та їх обговорення. Велику увагу приділяють локусу капа-казеїну - основного білку молока, який сприяє стабілізації казеїнової фракції у сироварінні. Між локусом капа-казеїну і продуктивністю тварин встановлено певний зв'язок залежно від генетичної належності тварин та їх швидкісних змін організму під час їх розвитку (табл. 1). Так вищими надоями відзначились тварини з генотипом АВ за всі лактації серед УЧРМ та ЧС худоби, в той час коли коровам УЧМ породи кращі надої характерні генотипам ВВ, що також зумовлює і найбільшу кількість молочного жиру у цих тварин. А ось кількість жиру суттєво не відрізняється між гомо і гетерозиготними генотипами. Слід відмітити, що представниці швидкого типу росту гомо і гетерозиготи відзначаються вищими показниками продуктивності в порівнянні з протилежними аналогами.

Дослідженнями встановлено про наявність десяти варіантів BLG-глобуліну, але найбільш зустрічаємі - А, В, С, Д [19]. Вплив гомо або гетерозиготного стану BLG-глобуліну на ознаки продуктивності менш помітний (табл. 2). Так найменшим надоєм характеризуються ЧС і УМЧ ( І і ІІ лактації), УЧРМ (І, ІІІ, і вища лактації), а найбільшим кожен з варіантів почергово протягом онтогенезу. Вищими значеннями продуктивності також відмічаються гомо і гетерозиготні генотипи швидкої інтенсивності росту.

Дослідження соматотропного гормону або фактору росту, який забезпечує різноманітні молекулярні і кліткові ефекти, що призводять до росту і розвитку організму, та лактогенну і інсуліногенну функції слід відмітит, що встановлена певна тенденція зв'язку соматотропіну з подальшою молочною продуктивністю (табл. 3). Представниці швидкого темпу росту УЧРМ худоби гомозиготного генотипуVV відзначаються вищим рівнем надою протягом онтогенезу хоча частота їх зустрічає мості дуже не велика. Серед аналогів ЧС групи вищими надоями характеризуються, навпаки, гомозиготні генотипи LL. Ровесниці УЧМ худоби одностайної переваги за продуктивністю не мають, а відзначаються почерговою ротацією, як гомо і гетерозигот протягом онтогенезу, так і типів формування організму.

Таблиця 1. Продуктивні показники корів різних генотипів локусу К-казеїну (CSN3)

Таблиця 2. Продуктивні показники корів різних генотипів локусу BL- Глобуліна (BLG)

За локусом лептину, який відповідає за масу тіла тварини, жировідкладення і сприяє синтезу жирів молока, нами було встановлено три генотипи: СС, СТ, ТТ (табл. 4). Відмічено, що гомозиготи УЧРМ мають вищі значення продуктивності СС за першу і другу лактацію, а ТТ за третю і вищу, аналогічна тенденція спостерігається і серед аналогів ЧС худоби. Представниці УЧМ породи ТТ генотипів мають вищі значення надою. За вмістом жиру в молоці відзначаються всі дослідні групи тварин, які належать генотипу ТТ. За локусом лептину здебільшого встановлена перевага на користь ровесниць повільної швидкості росту.

Таким чином, отримані нами результати однозначної залежності продуктивних показників від генотипів особин за розглянутими локусами не встановили. Але слід відмітити за геном CSN3 генотипи АВ більшості дослідних груп протягом онтогенезу мали вищі надої, а за LEP - гомозиготи СС і ТТ. Представниці швидкої інтенсивності формування організму не залежно від гомо чи гетерозиготності відзначаються вищими продуктивними показниками, за виключенням локусу лептину де здебільшого переважали представниці повільної швидкості росту.

Аналіз розподілу генотипів за геном k-казеїну дає підставу стверджувати що частота найбільш цінного алеля В вища у представниць УЧМ худоби повільної інтенсивності формування організму (0,455), а найменша у аналогів швидкої інтенсивності росту тієї ж дослідної групи (0,196) (табл. 5). А тварини більш бажаного фенотипу ВВ зустрічаються в межах кожної групи хоча їх частота становить у ровесниць швидкого темпу росту від 8,7% до 17,4%, а у аналогів повільного типу - 4,6 - 22,7%. Співставлення показників фактичної і очікуваної гетерозиготності дає можливість стверджувати, що найменша відмінність відмічається у представниць УЧМ худоби з уповільненим ростом, дещо вища у УЧРМ корів також повільного типу і найвища у протилежного типу УЧРМ генотипу, що пояснюється кількістю гомозиготна алелем В в дослідних групах.

Таблиця 3. Продуктивні показники корів різних генотипів локусу гормону росту (GH)

Таблиця 4. Продуктивні показники корів різних генотипів локусу лептину (LEP)

Таблиця 5. Генетична структура груп корів різних типів формування організму за геном CSN3 та їх молочна продуктивність за вищу лактацію

Співставлення величин продуктивних ознак і генотипів дало такі результати: ровесниці всіх дослідних груп, за виключенням ЧС повільного типу та УЧМ швидкого типу, генотипів АВ та ВВ мали значно вищі показники продуктивності в порівнянні з аналогами АА.

За локусом бета-глобуліну частота зустрічаємості алеля В серед аналогів повільного типу росту дещо вища 66%, 75%, 84% (ЧС, УЧМ, УЧРМ відповідно) ніж у ровесниць протилежного типу - 56%, 74%, 80% відповідно, при чому група повільного типу УЧРМ відрізняється найбільшою частотою гомозигот за алелем В і найменшою за алелем А (табл. 6).

Таблиця 6. Генетична структура груп корів різних типів формування організму за геном BLG та їх молочна продуктивність за вищу лактацію

А тварини швидкої інтенсивності формування організму всіх дослідних груп мають очікувану гетерозиготність вищу ніж у тварин з уповільненим ростом: 0,491; 0,386; 0,315 відповідно. Співставлення ознак продуктивності з частотою алелій за локусом BLG однозначних висновків не дає, як в розрізі типів формування організму так і генотипів.

Характеризуючи розподіл частот алелей гену соматотропіну можна константувати, що серед дослідних груп доля бажаного алеля Lзначно вища і сягає до 70% серед представниць швидкої інтенсивності розвитку і до 68% у аналогів протилежного типу, частота алеля V у цих тварин вдвічі менша (табл. 7).

Таблиця 7. Генетична структура груп корів різних типів формування організму за геном GH та їх молочна продуктивність за вищу лактацію

У представниць ЧС худоби швидкого типу доля гомозигот VV зовсім відсутня, а в інших групах вона становить від 8,7% до 18%. Висока фактична гетерозиготність характерна худобі з підвищеним процесом росту УЧРМ та УЧМ - 0,435 та 0,522 відповідно, а найвища у першої групи ЧС генотипу. По першим двом породам вона значно вища ніж очікувана гетерозиготність, в той час як по останній групі швидкого темпу росту очікувана вища ніж фактична. Співставлення надоїв і частоти алелей дає підставу стверджувати, що в більшості випадків генотипи LL та LV мають вищі надої в порівнянні з VV, хоча по УЧМ худобі переважають саме тварини з генотипом VV.

Дослідженнями поліморфізму гену LEP у дослідних групах встановлено, що найбільшу частоту бажаного алеля Т виявлено в межах ЧС худоби повільної інтенсивності формування організму - 0,636, в інших дослідних групах частота зустрічає мості не на стільки висока і найменша у УЧМ генотипах повільної швидкості росту - 0,341 (табл. 8).

Таблиця 8. Генетична структура груп корів різних типів формування організму за геном LEP та їх молочна продуктивність за вищу лактацію

Високою очікуваною гетерозиготністю відмічаються тварини з прискореним темпом росту ЧС та УЧРМ порід, які мають тотожні значення 0,485, при чому в першому випадку фактична гетерозиготність майже відповідає очікуваній - 0,478, а в другому, остання поступається значенням фактичної. Рівень продуктивності серед тварин дослідного поголів'я в більшості випадків збільшується у гомозиготних генотипів СС та ТТ.

Висновки та перспективи досліджень.

Розподіл значень продуктивних ознак залежно від інтенсивності формування організму за чотирма дослідженими локусами, свідчить про їх високу подібність відповідно гомо чи гетерозиготного стану алеля.

Частка більш цінного в технологічному відношенні алеля В гена капа-казеїну в цілому не велика, в деяких випадках до 45%. Хоча більшість гомозигот зосереджено серед представниць з уповільненими процесами росту про те продуктивність цих тварин не є вищою.

Алель А гена бета-лактоглобуліну в середньому по вибірці становить не вище 27,3%. В розрізі типів формування організму частота останнього значно вища у представниць з підвищеним ростом.

Ген гормону росту бажаний алель має L на, який в цілому припадає більше 60% при чому по першому генотипі більша частка приходиться на представниць швидкої інтенсивності формування організму, в той час коли у останніх двох групах вищі його значення відмічаються у аналогів повільної швидкості росту, що і відобразилось на продуктивних якостях цих тварин.

Частка бажаної Т-форми гену лептину в середньому становить 37,8%, здебільшого на користь тварин швидкої інтенсивності формування організму.

Список використаних джерел

1. Галушко І. А. Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак корів голштинської породи зарубіжної селекції / І. А. Галушко. // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» - Херсон, 2009. - 185 с.

2. Гиль М. І. Генетичний аналіз полігенно обумовлених та поліморфних ознак худоби молочних порід: дис. доктора с.-г. наук : 06.02.01 / Гиль Михайло Іванович. - Чубинське, 2008. - 656 с.

3. Коваленко В.П. Молочна продуктивність корів в залежності від інтенсивності їх росту / В.П. Коваленко // Науково-технічний бюлетень. Харків - 2001. №30. - с. 71 - 73.

4. Копилова К. В. Особливості генетичної структури різних порід великої рогатої худоби за локусами кількісних ознак (QTL) / К. В. Копилова, К. В. Копилов, К. О. Арнаут // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - К., 2009. - Вип. 138. - Режим доступу до журналу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_138/zmist.html

5. Поліморфізм генів, асоційованих з господарсько корисними ознаками у великої рогатої худоби / К. В. Копилова, К. В. Копилов, С. І. Тарасюк, О. І. Метлицька // Вісник аграрної науки : Науково-теоретичний журнал НААН України. - 2006. - № 10 (642). - С. 52-58.

6. Сметана О.Ю. Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак корів голштинської породи за умов дії стабілізуючого відбору / О.Ю.Сметана //Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук 06.02.01. Чубинське, 2011. - 184 с.

7. An association of growth hormone, K-casein, в-lactoglobulin, leptin and Pit-1 loci polymorphism with growth rate and carcass traits in beef cattle / L. Zwierzchowski, J. Oprzadek, E. Dymnicki, P. Dzierzbicki //Animal Science Papers and Reports - 2001. - V.19. - P. 65 - 78.

8. Di Stasio L. Lack of association of GHl and Poulfl gene variants with meat production traits in Piemontese cattle / L. Di Stasio, S. Saratore, A. Alberta // Animal Genetics. - 2002. - V. 33. - P. 61- 64.

9. Dybus, A. Associations of growth hormone (Gh) and prolactin (Prl) genes polymorphisms with milk production traits in Polish black-and-white cattle / A Dybus // Anim. Sci. Papers Reports. - 2002. - Vol. 20. - P. 203-212.

10. Effects of polymorphism of growth hormone (GH), Pit-1 and leptine (LEP) genes, cow`s age, lactation stage, and somatic cell count on milk yield and composition of Polish Black and White cows / L. Zwierzchowski, J. Krzyzewski, N. Strzalkowska [et al.] // Animal science. - 2002. - Vol. 20, № 4. - P. 213-227.

11. Eggena F.R. Die Untersuchung von Kasein genen mittels DNA-Analyse / F.R. Eggena // ETH Landwirtschaft Schweb Band. -1992. - P. 231-235.

12. Fontanesy L. Investigation of allele frequencies of the growth hormone

13. receptor (GHR) F279Y mytation in dairy and dual purpose cattle breeds / L. Fontanesy // Ital. J. Anim. Sci. - 2007. - Vol. 6. - P. 415-420

14. Geoffrey R.P., Alastair K.H., Jeremy P.H. Influence of k-casein and p-lactoglobulin phenotype on the heat stability of milk / R.P. Geoffrey, K.H. Alastair, P.H. Jeremy // Anternational Dairy Journal. -1999. - N9. -P.375-376.

15. Growth hormone and insulin-like growth factor I concentrations in bulls of various growth hor-mone genotypes / P. Schlee, R. Graml, E. Schallenberger et al. // Theor. Appl. Genet. -1994. -V. 88. - P.497-500.

16. Harris H. Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics / H. Harris, D.A. Hopkinson. - Amsterdam: North-Holland Publ. Comp., 1976. - 680 p.

17. Isolation and characterization of the bovine kappa-casein gene / Aleksander L.J., Stewart A.F., Mackinlay A.G., Kapelinskaya T.V., Tkach T.M., Gorodetsky S.I. // Molec. Reprod. Develop. -1993. -V.36. -P.291-296.

18. Kaminski S. Kappa-casein genotyping of Polish Black-and-White x Holstein-Friesian bulls by polymerase chain reaction / S. Kaminski, L. Figiel // Genetica Polonica. - 1993. -V. 34. - P. 65-72.

19. Medrano J.F., Aquilar-Cordova Е. Polymerase chain reaction amplification of bovine в-lactoglobulin genomic sequences and identification of genetic variants by RFLP analysis / J.F. Medrano, E. Aquilar-Cordova // Animal Biotechnology. - 1990. -№ 1. - P. 73-77.

20. Patel R. K. Allelic frequency of kappa-casein and beta-lactoglobulin in Indian crossbred (Bos taurusЧBos indicus) dairy bulls / R. K. Patel, J. B. Chauhan, K. M. Singa, K. J. Soni // Turk. J. Vet. Anim. Sci. - 2007. - Vol. 31. -No. 6. - P. 399-402.

21. Pomp D., Zou T., Clutter A.C., Barendse W. Rapid communication: mapping of leptin to bovine chromosome 4 by linkage analysis of a PCR-based polymorphism / D. Pomp, T. Zou, A.C. Clutter, W. Barendse // J Anim Sci. -1997. - 75, №5. - P.1427.

22. Puyol Р., Perez M.D. Interaction of bovine (3-lactoglobulins and other bovine and human whey proteins with retinal and fatty acids / Р. Puyol, M.D. Perez // Agric. Biol. Chem. -1991. - P.2515-2520.

23. Sadeghi, M. Effect of leptin gene polymorphism on the breeding value of milk production traits in Iranian Holstein / M. Sadeghi, M. Moradi Shahr Babak, G. Rahimi, A. Nejati Javaremi // Animal. - 2008. - V. 2, № 7 - P.999-1002.

24. Schaar J. Variation in Milk protein composition. Studies on k-casein and B-lactoglobulin genetic polymorphism and milk plasmin / J. Schaar Thesis. Uppsala, 1986. -71 p.

25. Schliebin S., Erhardt G., Senft В., Genotyping of bovine kappa-casein folloving DNA seqence amplification and direct sequenting of kappa Cn-E PCR product / S. Schliebin, G. Erhardt, В. Senft // Anim. Genet. -1991. -V.22. - P.333-342.

26. The efficiency of casein in utilization in dairy cows / Fraser D.L., Orskov E.R., Whitelaw E.G., McLeod N.A. // Livestock Prod. Sci. -1990. -Y.25. -P.67-78.

Размещено на Allbest.ru