Ефективність тривалості господарського використання корів голштинської породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

Ефективність тривалості господарського використання корів голштинської породи

к.с.-г.н., асистент О.І. Каратєєва

магістр VІ курсу А.В. Безбабна

Анотація

Встановлено, що із збільшенням рівня продуктивності корів зменшується їх господарське та продуктивне довголіття.

Ключові слова: голштинська порода, господарське використання, індекс господарського використання.

Аннотация

Установлено, что из увеличением уровня продуктивности коров уменьшается их хозяйственное и продуктивное долголетие.

Ключевые слова: голштинская порода, хозяйственное использование, индекс хозяйственного использования.

Annotation

It is found that the increase in the level of productivity of cows their economic and productive longevity are smaller.

Keywords: holstein breed, the economic use, the index of economic use.

Постановка проблеми. Великий вплив на економіку виробництва молока надає термін господарського використання тварин. Приблизно 65% прибутку у молочному скотарстві обумовлено довголіттям корів. Для отримання молочної корови (від народження до першого отелення проходить більше 2 років) витрачаються великі кошти на утримання і годування молодих тварин, оплату праці та інші витрати по обслуговуванню. При надої 4000-5000 кг молока витрати на вирощування телиць і нетелів окупаються за 2-3 роки, а за надою 3000 кг молока - за 4-5 лактацій [5]. Проте у галузі молочного скотарства України спостерігається досить низька тривалість продуктивного використання корів, особливо серед поголів'я голштинської породи. Вона у середньому за прижиттєвий період становить лише 2,4-4,3 лактації [1, 2]. голштинський лактація молоко корова

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Тривале продуктивне використання тварин, як показують дослідження багатьох учених, залежить не тільки від спадкових задатків, а й від дії зовнішніх факторів, пов'язаних з умовами годівлі, утримання та експлуатації [1, 2, 4, 5]. Особливе значення ця проблема набуває у стадах де розводять голштинську худобу. При високій молочній продуктивності корів цієї породи терміни їх використання у багатьох господарствах виявилися невеликими до 3,5 лактацій, а відсоток вибуття корів-первісток досягає 32,4 % [1, 2]. Таке скорочення життя тварин значно знижує економічну ефективність виробництва молока і ефект селекції [2, 3, 5].

Постановка завдання. Тому нами поставлено за мету дослідити тривалість господарського використання корів голштинської породи, залежно від їх лінійної належності, у господарствах де продуктивність даної породи не перевищує 6000 кг молока за лактацію.

Матеріал та методика дослідження. Дослідження здійснювалося на коровах голштинської породи, що належать ТОВ «Агрофірма Лиманське» Миколаївської області. Для дослідження було сформовано три групи корів по 30 голів у кожній. В дослідження були включені корови, що належать лініям Валіанта, Старбака і Чіфа.

Коефіцієнт господарського використання визначали за формулою запропоновану М.С. Пелехатим [4].

де: Ж - тривалість життя корови;

К - вік корови при першому отеленні.

Біометричну обробку даних здійснено на ПЕОМ за допомогою програм MS Office [1]. За контрольну групу було взято середні дані по трьох групах.

Результати досліджень. Подовження строку використання корів безпосередньо визначає економічну ефективність товарного виробництва молока, покращуючи фінансові показники господарства.

Для визначення ефективності довічного використання корів у стаді наявне поголів'я було проаналізоване за строком вибуття (табл. 1).

Табл. 1. Тривалість господарського використання голштинських корів різних ліній

Встановлено, що найбільша кількість корів вибула у період від VІІ до ІX лактації, що свідчить про високу тривалість господарського використання. Після другої лактації було вибракувано лише одну корову лінії Валіанта. Добрі показники тривалості використання характерні коровам лінії Старбака, яких почали вибраковувати після четвертої лактації - три голови.

З найдовшим терміном господарського використання були корови, які вибули після сьомої і старше лактацій. Максимальну кількість корів вибраковували у віці семи-восьми лактацій - по 10 голів ліній Валіанта і Чіфа та 12 голів лінії Валіанта і по 8 та10 голів двох інших дослідних ліній відповідно.

Така висока тривалість господарського використання корів голштинської породи на нашу думку пов'язана з невисоким надоєм як для даної породи - близько 5500-5800 кг молока за лактацію, та добрими умовами годівлі.

Тривалість та ефективність довічного використання корів молочної худоби зумовлюються сукупною дією генетичних і паратипових факторів. Урахування встановлених закономірностей, виявлення співвідносної мінливості з окремими ознаками онтогенетичного розвитку та продуктивності за окремі лактації, використання розроблених методів раннього зажиттєвого прогнозування і опосередкованого відбору забезпечує можливість ефективної селекції за тривалістю та ефективністю довічного використання корів і сприяє підвищенню загальної прибутковості галузі молочного скотарства [2, 5].

На основі проведених досліджень та одержаних результатів за надоями корів голштинської породи різних ліній, встановлено, що найвищий надій за першу лактацію мали дочки лінії Валіанта - 5456 кг, які за цим показником переважали ровесниць з лінії Чіфа - 5149 (табл. 2). У той же час, за ідентичних умов утримання та годівлі найменшими показниками надоїв за першу лактацію характеризувалася дочки лінії Старбака - 5044 кг молока. Аналогічна тенденція спостерігається і за показниками третьої лактації - надій корів лінії Валіанта збільшився до - 5822 кг молока, і знову він був кращими.

Табл. 2. Молочна продуктивність та тривалість господарського використання корів голштинської породи різних ліній, X±Sx

Маючи нищу продуктивність за надоями в першу лактацію дочки лінії Старбака не змогли перевершити її у наступних лактаціях; їх надій за третю лактацію сягав - 5566 кг молока.

Аналіз вмісту жиру у молоці свідчить, що великих розбіжностей між представницями різних генеалогічних груп голштинських корів не виявлено. Так, за першу лактацію він коливається в межах 3,66-3,75%, з найменшим його показником у представниць лінії Валіанта. Дані третьої лактації свідчать, що корови лінії Чіфа маючи найкращу продуктивність за вмістом жиру у молоці по першій лактації не змогли утримати його в третю (3,69%).

Порівнюючи продуктивні характеристики з показниками господарського використання встановлено, що дочки лінії Валіанта, які є кращими за надоєм не відрізняються високими якостями тривалості продуктивного життя - 3285,5 днів. Так, вони поступаються іншим коровам включеним у дослідження за коефіцієнтом господарського використання - 82,7% при 83,6 та 88,3% у ровесниць ліній Чіфа та Старбака відповідно. Останні є кращими відносно тривалості використання - 3656,2 дні. Відповідно зі зменшенням господарського життя і скорочується їх продуктивне використання до 2255,4 дні при 7,02 отеленнях. У той час дочки лінії Старбака мають гірші показники продуктивності але відрізняються високим продуктивним використанням 2920,7 днів при, а кількість їх отелень доходить до 8,01. Ровесниці лінії Чіфа займають проміжне місце між двома згаданими вище групами як за продуктивністю так и за господарським використанням.

Висновки

1. Продуктивне довголіття корів в умовах даного господарства достатньо тривале як для голштинської худоби. Це на нашу думку пояснюється зміцненою кормовою базою та середніми продуктивними характеристиками корів.

2. Встановлено, що тривалість господарського використання у даних стадах певним чином залежить від продуктивних характеристик корів, тобто більш продуктивні корови скоріше виснажують свої ресурси за рахунок вироблення більшої кількості молока, і як наслідок швидше підпадають вибракуванню.

Список літератури

1. Високос М.П. Порівняльна оцінка впливу технологій і систем утримання на довголіття продуктивного використання корів голштинської породи зарубіжної селекції / М.П. Високос, Р.В. Милостивий, Н.П. Тюпіна // Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. - Київ. - 2014. - Т. 2, №1. - С. 86-91.

2. Високос М.П. Тривалість продуктивного використання корів голштинської породи європейської селекції за різних технологій і умов утримання в степу України / М.П. Високос, Н.В. Тюпіна // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ. - 2013. - № 2 (32). - С. 84-87.

3. Ларцева С.Х. Практикум по генетике / С.Х. Ларцева,М.К. Муксинов. - М. : Агропромиздат,1985. - 288 с.

4. Мінливість довічної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи залежно від генеалогічних формувань / [Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, А.П. Шевченко та ін.] // Зб. наукових праць Сумського НАУ: Серія «Тваринництво». - Суми. - 2012. - Вип.10 (20) - С. 12-17.

5. Сметана О.Ю. Аналіз тривалості господарського використання голштинської худоби різних ліній в умовах ПрАТ «Агро-союз» / О.Ю. Сметана, І.А. Галушко // Зб. наукових праць Вінницького НАУ. - Вінниця, 2012. - Вип. 5(67). - С. 164-169.

Размещено на Allbest.ru