Поліпшення молочної худоби відбувається постійно, протягом багатьох поколінь і ґрунтується на біологічних та статистичних закономірностях, які відображають властивості окремих груп, сукупностей.

Більшість ознак, за якими ведеться селекція молочної худоби взаємопов'язані між собою. Як природно існують, так і в процесі селекції між ознаками можуть виникати позитивні та від'ємні кореляції. Окремі випадки такої залежності можуть мати місце за певної дії факторів зовнішнього середовища. Проте більшість з них є не що інше, як наслідок спільного впливу генетичних і середовищних факторів [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми

Кореляційний аналіз є одним із методів вивчення зв'язків між ознаками. При селекції за якою-небудь складною фізіологічною ознакою важливо установити ступінь і напрямок взаємозв'язку з іншими ознаками. Якщо спостерігається позитивна кореляція між ознаками, які селекціонуються, то відбір тварин за однією ознакою автоматично веде до поліпшення іншої ознаки. І навпаки, при від'ємній кореляції селекція за однією ознакою зумовлює погіршення іншої [4].

Форма зв'язку між селекційними ознаками може бути найрізноманітнішою і цю залежність виражають рівнянням відповідної функції. Знаючи вид функції, можна за початковим періодом онтогенезу прогнозувати кінцеву продуктивність тварин. На підставі встановлених зв'язків здійснюється непрямий відбір, коли інша ознака може приймати різні значення. Характер і величина зв'язків між ознаками залежать від породності, продуктивності, віку тварин та інших чинників, які в окремі періоди онтогенезу бувають відносно стабільними [1], що вказує на можливість використання їх у селекційно-племінній роботі.

Тому, для ранньої оцінки продуктивності молочної худоби ведуться пошуки позитивних корелятивних зв'язків між екстер'єрними, біохімічними, фізіологічними показниками раннього онтогенезу з продуктивними, технологічними, відтворювальними якостями в наступні вікові періоди [2].

На початку господарського використання ремонтних телиць враховують як їх вік, так і живу масу. В наступні періоди онтогенезу важливим є прояв ознак у тварин, які в свій час відрізнялися за показником живої маси.

Мета досліджень. Встановлення корелятивної залежності між ознаками, що характеризують ріст і розвиток молодняку та майбутню продуктивність, а також відтворювальну здатність тварин.

Матеріали і методика досліджень. Для визначення корелятивної залежності між селекційними ознаками у худоби молочних порід вітчизняної селекції сформували в господарстві ТОВ "Колос 2011" Миколаївської області дослідні групи з корів-первісток. Загальне поголів'я досліджуваних тварин становило 84 голови, в тому числі по породам: української червоної молочної - 34; української чорно-рябої молочної - 24 і української червоно-рябої молочної - 26 голів.

Тварини досліджуваних груп знаходилися в подібних умовах годівлі, вирощування та утримання. Запроваджена технологія виробництва забезпечує комфортні умови експлуатації молочної худоби та реалізацію генетичного потенціалу. Середній надій на одну корову за період з 2009 по 2012 роки коливається в межах 6200-6800 кг молока. До того ж, впроваджена технологія "холодного" вирощування ремонтних телиць сприяє формуванню міцних, стійких до хвороб тварин і тим самим подовжується тривалість їх господарського використання.

Враховуючи важливість такого показника, як жива маса при народженні (початкові задатки до інтенсивності росту), а також продуктивних якостей та відтворювальної здатності, розраховували коефіцієнт кореляції методом кореляційного аналізу. Для встановлення тенденції взаємозв'язку між селекційними ознаками визначали помилку і вірогідність вибіркового коефіцієнта кореляції [3].

Результати досліджень та їх обговорення. Передбачаючи важливість такої ознаки, як жива маса телят при народженні, що певним чином пов'язана з інтенсивністю їх росту, початком господарського використання і майбутньою молочною продуктивністю тварин, встановили ступінь та напрям зв'язку з продуктивними ознаками. Фенотипічна корелятивна залежність початкової живої маси телиць і показників молочної продуктивності може бути використана для ранньої оцінки тварин за селекційними ознаками.

У таблиці 1 наведено значення коефіцієнтів кореляції між ознаками у тварин різних молочних порід. Виявлена тенденція корелятивного зв'язку для кожної з досліджуваних порід. Вона полягає в тому, що збільшення живої маси при народженні у телят української червоно-рябої молочної порід не сприятиме підвищенню молочної продуктивності. Хоча одержані й низкі невірогідні значення коефіцієнта кореляції, але враховуючи виведення породи і особливості симентальської породи, яка використовувалася у якості материнської, то слід зважати на наявність такої залежності при формуванні молочної продуктивності у тварин. І навпаки, для телят української червоної молочної та української чорно-рябої молочної порід бажаним є підвищення живої маси при народженні, що у майбутньому обумовлюватиме вищу продуктивність тварин.

Таблиця 1. Корелятивна залежність продуктивних ознак у тварин різних молочних порід

Примітки: УЧМ - українська червона молочна порода;

УЧеРМ - українська червоно-ряба молочна порода;

УЧРМ - українська чорна-ряба порода.

Іншою особливістю, виявленою в результаті аналізу значень коефіцієнтів кореляції між ознаками "вік першого отелення" і "продуктивність" є позитивна спрямованість зв'язку у тварин української червоно-рябої молочної породи. Тобто раннє осіменіння телиць сприятиме формуванню високопродуктивних у майбутньому корів.

Щодо таких ознак, як тривалість лактації та продуктивність встановлена позитивна, достовірна, корелятивна залежність середнього і високого ступеня, але лише для тварин української червоної молочної породи (r=0,66 при Р>0,999) і української чорно-рябої молочної породи (r=0,71 при Р>0,999). Тобто для вказаних порід є закономірним реалізація генетичного потенціалу протягом більш тривалого періоду лактації, ніж 305 днів.

Певним чином це пов'язано з відтворювальною здатністю тварин. У молочному скотарстві селекційна робота досить часто здійснюється однобічно. Доведено, що продуктивність часто має від'ємну кореляцію з відтворювальною здатністю тварин. Тому селекція молочної худоби лише за продуктивними властивостями може спричинити негативні наслідки [1].

Враховуючи вищезазначене, визначили коефіцієнти кореляції між живою масою тварин при народженні та показниками відтворювальної здатності (табл.2).

Таблиця 2. Залежність живої маси і показників відтворювальної здатності у тварин молочних порід

Слід вказати, що незалежно між якими ознаками визначено коефіцієнт кореляції, проте існує відмінність за їх значенням і спрямованістю у тварин української червоної молочної та української чорно-рябої молочної порід порівняно з особинами української червоно-рябої молочної породи. Так, від'ємна кореляція встановлена у тварин УЧМ і УЧРМ лише між ознаками "жива маса при народженні" і "вік першого отелення", тоді як в УЧеРМ, навпаки, позитивний корелятивний зв'язок низького ступеня, а інші коефіцієнти кореляції - від'ємні, але аналогічного ступеня.

Встановлено позитивну корелятивну залежність середнього ступеня (r=0,60 при Р>0,999) за живою масою при народженні та тривалістю лактації лише у тварин української чорно-рябої породи. Це вказує на можливість використання даних початкової живої маси тварин для формування у них відповідного рівня прояву господарські корисних ознак.

У селекційній практиці широко використовуються фенотипічні кореляційні зв'язки між ознаками. Взаємозалежність між продуктивними, відтворювальними та іншими важливими ознаками слід враховувати при створенні нових та удосконалені існуючих порід і типів, раньої оцінки продуктивних якостей за показниками, які корелятивно зв'язані з ознаками дорослих тварин [4].

селекційна ознака худоба теля

Висновки та перспективи досліджень