Урожайність гірчиці залежно від погодних умов та норми висіву на чорноземах південних

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 633.853.483:631.5

Урожайність гірчиці залежно від погодних умов та норми висіву на чорноземах південних

В.В. Гамаюнова - д. с.-г. н. професор,

Л.Г. Хоненко - к. с.-г. н. доцент,

О.А. Коваленко - к. с.-г. н. доцент,

Л.М. Гирля - к. х. н. доцент

Миколаївський національний аграрний університет

Анотація

Урожайність гірчиці залежно від погодних умов та норми висіву на чорноземах південних.

В.В. Гамаюнова - д. с.-г. н. професор,Л.Г. Хоненко - к. с.-г. н. доцент,

О.А. Коваленко - к. с.-г. н. доцент, Л.М. Гирля - к. х. н. доцент

Миколаївський національний аграрний університет

На сучасному етапі розвитку рослинництва необхідна диверсифікація олійного клину за рахунок впровадження в польових сівозмінах більш «ощадних» і не менш рентабельних олійних культур, зокрема, гірчиці. Підтвердженням цього слугували результати наших досліджень щодо продуктивності гірчиці сарептської (Brassica juncea Gzern.) та гірчиці білої (Sinapis alba L.) залежно від умов вирощування в зоні південного Степу України. Проведення спостережень за культурою на протязі 2006-2008 років засвідчують зміну фаз розвитку, довжини вегетаційного періоду та урожайності залежно від кліматичних факторів в роки спостережень.

Нами досліджувались також норми висіву гірчиці та їх вплив на показники продуктивності. Виходячи з отриманих даних можна сказати що вищу врожайність посіви гірчиці сизої формують за норми висіву 2,0-2,5 млн шт./га, при цьому вона є більш пластичнішою, ніж гірчиця біла.

Ключові слова: Гірчиця сарептська, гірчиця біла, погодно-кліматичні умови, фази розвитку, норми висіву, структура, урожайність.

Аннотация

Урожайность горчицы в зависимости от погодных условий и нормы висева на черноземах южных.

В.В. Гамаюнова - д. с.- х. н. профессор,Л.Г. Хоненко - к. с.-х. н. доцент,

О.А. Коваленко - к. с.-х. н. доцент, Л.М. Гирля - к. х. н. доцент

Николаевский национальный аграрный университет

На современном этапе развития растениеводства необходима диверсификация масличной группы за счет внедрения в полевых севооборотах более « оберегающих » и не менее рентабельных масличных культур, в частности горчицы. Подтверждением этому служили результаты наших исследований по продуктивности горчицы сарептской ( Brassica juncea Gzern.) и горчицы белой (Sinapis alba L.) в зависимости от условий выращивания в зоне южной Степи Украины. Проведение наблюдений за культурой на протяжении 2006-2008 годов свидетельствуют о смене фаз развития , длины вегетационного периода и урожайности в зависимости от климатических факторов в годы наблюдений .

Нами исследовались также нормы высева горчицы и их влияние на продуктивность. Исходя из полученных данных можно сказать, что более высокую урожайность посевы горчицы сизой формируют с нормой высева 2,0-2,5 млн шт./га, при этом она явяется более пластичною, чем горчица белая.

Ключевые слова: Горчица сарептская, горчица белая, погодно - климатические условия, фазы развития, нормы высева, структура, урожайность.

Постановка проблеми

В останнє двадцятиріччя спостерігається тенденція до нарощування виробництва олійних культур, зокрема соняшнику, посівні площі якого за даними Держкомстату України зросли з 1,636 млн га до 4,739 млн га (1990 - 2011рр.). Дещо меншими є обсяги нарощування площ за цей період таких культур як соя та ріпак, відповідно з 93 тис. га до 1,134 млн га та з 90 тис. га до 0,87 млн га. В цілому в останні роки питома вага соняшнику становить майже 70 % від загального обсягу виробництва олійних культур, тоді як на сою припадає біля 20 %, а на ріпак - на рівні 7 - 10 % залежно від року. Подальша диверсифікація олійного клину можлива за рахунок посівів інших олійних культур, зокрема, льону олійного, рижію та гірчиці, частка яких на сьогодні не перевищує 1 % [5].

Стан вивчення проблеми. Гірчиця належить до альтернативних олійних культур, здатних забезпечувати стабільні рівні врожайності задовільної якості та успішно конкурувати на ринку сільськогосподарської продукції [1]. Насіння гірчиці використовують для виробництва харчової олії, гірчичного порошку, спирту, столової гірчиці. Ця культура має цінні фітомеліоративні властивості, здатна поглинати важкодоступні сполуки елементів живлення, перетворюючи їх у засвоювану форму, і тому вважається добрим та меліорантом [6]. Окрім того, вона очищує ґрунт від кореневих гнилей зернових культур, пригнічує розвиток попелиці, є засобом боротьби з нематодною інфекцією.

Збільшення виробництва гірчиці обумовлюється й зростанням ціни на її насіння та попиту олії для виготовлення біопалива. Відомо, що в основному для виробництва біодизеля широко застосовують такі олійні культури як соняшник та ріпак. Через економічну зацікавленість цими культурами спостерігається перенасичення ними посівних площ, погіршення структури попередників озимих зернових культур, зниження родючості ґрунту за вирощування соняшнику, тому і виникає нагальна потреба у введенні до сівозмін інших олійних культур, зокрема гірчиці. За сучасних технологій вирощування гірчиця може формувати навіть більш високу врожайність, ніж ріпак [6].

Аналіз літературних даних показав, що систематично проводяться дослідження щодо встановлення оптимальних параметрів основних агротехнічних прийомів вирощування цієї культури, але отримані дані значно різняться внаслідок проведення їх у різних ґрунтово-кліматичних зонах [4]. Технологія вирощування гірчиці за вирощування на чорноземах південних вивчена недостатньо [3], тому представлена робота щодо впливу погодних умов років досліджень та норм висіву на продуктивність гірчиці, на думку авторів, сприятиме розробці технологічних заходів щодо поліпшення родючості ґрунту та збільшення площ вирощування її в умовах південного Степу України.

Умови та методика досліджень. Експериментальну частину досліджень виконували впродовж 2006 - 2008 рр. на дослідному полі Миколаївського інституту АПВ УААН (нині УД МСГДС ІЗЗ НААНУ). У польовому досліді вивчали продуктивність гірчиці сарептської (Brassica juncea Gzern.) сорту Тавричанка та гірчиці білої (Sinapis alba L.) сорту Талісман залежно від погодних умов та норм висіву насіння (від 1 млн до 3 млн шт. схожих насінин на гектар).

Ґрунт дослідного поля - чорнозем південний важкосуглинковий. Вміст гумусу у 0 - 20 см шарігрунту становить 2,8 % (за Тюріним), рухомого фосфору - середній, обмінного калію - підвищений, відповідно 8,0 - 8,5 мг та 18,3 - 18,5 мг на 100 г ґрунту (за Чиріковим).

Гірчицю висівали сівалкою СН-16 звичайним рядковим способом згідно схеми досліду в ранні строки за температури ґрунту на глибині заробки насіння 3-4 єС. Попередник - чорний пар. Повторність досліду - триразова, площа посівної ділянки - 50 м², облікової - 20-25 м². Під культивацію вносили аміачну селітру згідно методики ІЗЗ УААН [2]. Технологія вирощування культури була загальноприйнятою для зони південного Степу України, за винятком елементів, які взяті на дослідження.

Методи досліджень: польовий - для спостереження за фазами росту і розвитку рослин, визначення їх біометричних показників, продуктивності та обліку урожаю, лабораторний - для визначення посівних властивостей насіння, їх якості та структури урожаю; математично-статистичний - для проведення дисперсійного аналізу результатів досліджень. Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту з облікової ділянки. Урожай насіння збирали у період, коли у 10% рослин у нижньому ярусі стручки були сухими і починали розтріскуватися.

Результати досліджень та їхнє обговорення

Проведені нами дослідження свідчать, що інтенсивність процесів росту та розвитку гірчиці в зоні південного Степу України залежить у першу чергу від вихідних запасів продуктивної вологи та погодних умов у період вегетації Найбільш несприятливі умови на період сівби склалися у 2007 році. У шарі ґрунту 0-100 см містилося 71,8 мм продуктивної вологи (55,2 % від норми), з яких лише 45,2 % було зосереджено у верхньому 0-50 см шарі ґрунту (табл. 1).

Середньодобова температура повітря в початковий період росту була нижчою порівняно з аналогічним періодом у 2006 та 2008 рр. на 1-1,4 єС, що обумовило подовження тривалості періоду «сівба - сходи» на 5-6 діб. Стрімке наростання температури та низька вологозабезпеченість посівів у подальший період вегетації негативно вплинули на процеси формування продуктивності культури.

Таблиця 1. Запаси продуктивної вологи на період сівби гірчиці

Середньодобова температура повітря в початковий період росту була нижчою порівняно з аналогічним періодом у 2006 та 2008 рр. на 1-1,4 єС, що обумовило подовження тривалості періоду «сівба - сходи» на 5-6 діб. Стрімке наростання температури та низька вологозабезпеченість посівів у подальший період вегетації негативно вплинули на процеси формування продуктивності культури.

Погодні умови 2006 та 2008 років виявилися більш сприятливими для росту і розвитку гірчиці як на період сівби, так і впродовж вегетації. Середньодобова температура березня і квітня була вищою за середньорічні показники відповідно на 1-4,5 єС та 0,4-1,1 єС, а в період бутонізації і цвітіння (травень) нижчою на 1,2-1,5 єС за достатньої забезпеченості опадами (табл. 2).

Таблиця 2. Середньомісячні показники температури та опадів (за даними Миколаївського центру гідрометереології)

Найкращі умови для росту і розвитку гірчиці складаються при річній кількості опадів 450-600 мм за рік і вологості ґрунту 70-80% НВ. В умовах південного Степу вологозабезпеченість рослин є значно нижчою, особливо у період бутонізації, цвітіння і формування стручків. У цілому за квітень-червень у 2006 році випало 166 мм, у 2008 році - 111,4 мм, а у 2007 році лише 66,6 мм продуктивних опадів. За посушливих умов та загущених посівів рослини швидше проходили усі фази росту і розвитку, що негативно позначилося на рівні врожайності.

За тривалістю міжфазних періодів види гірчиці дещо різнилися, але більш суттєво на цей показник впливали погодні умови. У середньому за три роки досліджень тривалість вегетаційного періоду посівів гірчиці білої склала 82 доби, а гірчиці сарептської - на 3 доби більше, причому за екстремальних погодних умов різниця між зазначеними видами зменшувалася до 2 діб, а більш сприятливих - подовжувалася до 4-5 діб (табл. 3).

Таблиця 3. Тривалість міжфазних періодів та загальної вегетації гірчиці, діб

Залежно від погодних умов років та норми висіву змінювалися морфологічні показники рослин. На період повної стиглості насіння за оптимальних умов росту та розвитку у 2006 році висота рослин гірчиці сарептської за норми висіву 3 млн шт./га досягла 130,7 см. Зі зменшенням її до 1 млн шт./га вона дещо зменшилася до 123,3 см, але при цьому рослини формували в 2,4 рази більшу кількість стручків. У той же час маса 1000 насінин була максимальною (3,7 г) за норми висіву 2 млн шт./га (табл. 4).

При випаданні значної кількості опадів у період достигання ( 2008 р.), а також за дуже посушливих умов у цей період (2007 р.) маса 1000 насінин формувалася більшою за норми висіву 1,0 та 1,5 млн шт./га.

Слід відзначити, що продуктивність гірчиці залежала не тільки від екологічних чинників, але і від біологічних особливостей її видів. Рослини гірчиці білої у всі роки досліджень відставали у рості, але випереджали у розвитку гірчицю сизу. В той же час за сприятливих умов упродовж всієї вегетації у 2006 р. врожайність гірчиці білої залежно від норми висіву коливалася від 1,48 до 1,69 т/га, кількість стручків на одній рослині зростала з 27,3 до 65,1 при зменшенні норми висіву з 3 до 1 млн шт./га, а гірчиці сизої відповідно на рівні 1,28-1,57 т/га та 26,7-58,8 штук на рослину. За посушливих умов більшу кількість стручків на одній рослині формували посіви гірчиці сизої.

Таблиця 4. Структура врожаю рослин гірчиці залежно від виду, норм висіву та погодних умов

У цілому за роки досліджень за врожайністю визначено перевагу гірчиці сизої. Досить суттєво впливала на рівень врожайності і норма висіву насіння. Виявлено чітку тенденцію підвищення врожайності гірчиці сизої за норми висіву 2,0-2,5 млн шт./га, а гірчиці білої - 1-1,5 млн шт./га, при подальшому збільшенні норми висіву продуктивність доказово знижувалася (рис.1, рис. 2.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Урожайність гірчиці білої залежно від виду, норм висіву та погодних умов, т/га

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Урожайність гірчиці сизої залежно від виду, норм висіву та погодних умов, т/га

Отже, в умовах південного Степу України врожайність гірчиці в першу чергу залежить від погодних умов року вирощування. Встановлено, що гірчиця сарептська є більш пластичною, ніж гірчиця біла. Проведеними дослідженнями доведено вплив норм висіву насіння на рівень урожайності.

Вищу врожайність посіви гірчиці сизої формують за сівби з нормою висіву 2,0-2,5 млн шт./га. Зрідження до1,5 млн шт./га та загущення рослин до 3,0 млн шт./га призводить до суттєвого зниження врожайності.

гірчиця вегетаційний урожайність кліматичний

Список використаної літератури

1. Вишнівський П. С. Вплив системи удобрення на формування продуктивності гірчиці сарептської (Brassica juncea L.) / П. С. Вишнівський, Л. В. Губенко, Г. Г. Ремез, О. Я. Любчич // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН“- К., 2010 - Вип. 3. - С. 233-237.

2. Гамаюнова В. В. Определение доз удобрений под сельскохозяйствен-ные культуры / В. В. Гамаюнова, И. Д. Филипьев // Вісник аграрної науки. - К., 1997. - № 5. - С. 15 - 19.

3. Жернова Н. П. Вплив елементів технології на продуктивність гірчиці сарептської сорту Світлана / Н. П. Жернова // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур УААН. - Запоріжжя, 2009. - № 14 - С. 143 - 149.

4. Жуйков О. О. Технолого-екологічні аспекти оптимізації кількісних і якісних показників гірчичної жирної та ефірної (алілової) олії / О. О. Жуйков, К. О. Жуйкова // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2004. - Вип. 30. - С. 52 - 57.

5. Маслак О. Основні тенденції ринку олійного насіння / О. Маслак // Пропозиція. - 2013. - № 2. - С. 4 - 7.

6. Томашова О. Л. Основні агротехнічні прийоми вирощування гірчиці сарептської в умовах Криму / О. Л. Томашова // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області - Харків, 2011. - Вип. 10. - С. 259 - 264.

Размещено на Allbest.ru