Кореляції між вмістом білка та господарсько-цінними ознаками в насінні F2 гібридів сої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

Кореляції між вмістом білка та господарсько-цінними ознаками в насінні F₂ гібридів сої

І.А. Хорсун

Постановка проблеми та аналіз публікацій. Виявлення зв'язків між ознаками в організмі важливе не лише для вивчення їх успадкування, але і для вибору найбільш оптимального методу селекції. Вивчення взаємозв'язків ознак і виділення найважливіших із них дає можливість встановити деякі загальні закономірності розвитку і формування культури. Професор Ю. А. Філіпченко вважав, що лише знаючи особливості усіх зв'язків між ознаками можна точно встановити механізм спадкової передачі останніх.

А. Н. Іпатьєв класифікував зв'язки з метою їх практичного застосування на сортові, різновидні, видові та міжвидові. Автор вважає, що серед них сортові мають дуже вузьке значення і вони сильно мінливі; різновидні закономірні для великої групи рослин даного виду і можуть бути використані для визначення методу і масштабу роботи селекціонера над сортом [1, 2]. білок продуктивність гібрид соя

І. Ф. Манченко визначила вірогідний взаємозв'язок (0,73) вмісту білка із сумою активних температур (вище 10C). Вона встановила, що цей показник і тривалість вегетаційного періоду пов'язані слабкою кореляцією. За даними трирічних досліджень коефіцієнти кореляції були в межах 0,07 - 0,13, що свідчить про наявність високобілкових генотипів серед усіх груп сортів сої, які різняться за тривалістю вегетаційного періоду.

У результаті вивчення сортів Іскра і Нива встановлено, що саме високобілкове насіння розміщується у середньому ярусі рослини. Найтісніші взаємозв'язки вмісту білка існують із діаметром стебла і масою 1000 насінин (крупністю) [3].

Велика потреба в повноцінному кормовому білку для тварин визначає необхідність вирощування високобілкових сортів сої. Окрім того, як олійна культура вона повинна забезпечувати отримання високого врожаю насіння із підвищеною олійністю. За даними ряду авторів ці показники взаємопов'язані високою від'ємною кореляцією (r = -0,78… -0,69).

Сунь Сін-дун пояснює це тим, що утворення білків та жиру відбувається за рахунок вуглеводів, які містяться у насінні. Тому зменшення вмісту жиру при збільшені білка є природною фізіологічною зворотною кореляцією. Значно менший взаємозв'язок між даними показниками був відмічений П. П. Бордаковим: від r = -0,31 до -0,48 [4].

В умовах Молдови В. А. Коробко і І. В. Тарица встановили, що залежність вмісту білка та жиру в насінні сої змінюється за роками (від r = -0,12 до -0,82) [5]. Аналогічна робота проводилась в умовах Азербайджану, де М. Г. Набієв відмічав, що ця закономірність не має абсолютного значення. А. П. Ващенко із співробітниками відмітили невисокий від'ємний зв'язок між вмістом жиру і білка в насінні сої різних груп стиглості [6].

Між вмістом білка в насінні й урожайністю існує від'ємна кореляція, із вмістом жиру також (r = -0,41…-0,79), однак за допомогою гібридизації, мутагенезу та індивідуального добору можна отримати високобілкові урожайні форми [7].

Вміст білка негативно корелює із олійністю (r= -0,64…-0,87) і продуктивністю (r = -0,28…-0,73). Зв'язок цих ознак дуже лабільний і великою мірою визначається умовами вирощування. Помічена тенденція - за погодних умов, сприятливих для формування урожаю насіння, послаблюється негативний зв'язок між накопиченням в ньому білка і жиру, але він зростає між урожайністю насіння і вмістом білка в ньому [8].

Мета досліджень полягає у вивченні зв'язку між вмістом білка та жиру, продуктивністю, масою 1000 насінин, тривалістю вегетаційного періоду F₂ гібридів сої в умовах південного Степу України.

Результати досліджень. Матеріал досліджень це F₂ гібриди сої 2009 - 2010 років створені методом штучної гібридизації у Селекційно-генетичному інституті НЦНС.

Для вивчення зв'язку вмісту білка та жиру ми використали кореляційний аналіз. Щоб порівняти зміну значень тісноти зв'язку між заданими показниками він був проведений як для гібридних комбінацій, так і для їх батьківських форм (табл. 1).

Між білковістю і олійністю у материнського сорту Л-2 (Орел) визначена сильна зворотна кореляція (r = -0,86), тобто із зростанням вмісту білка вміст жиру обов'язково знижується. У батьківського сорту Київська 98 спостерігаємо лише тенденцію до такого зв'язку. Гібридна комбінація Л-2(Орел) х Київська 98 показала зворотну кореляцію, значення якої було середнім між значеннями батьківських форм (r = -0,66).

Зв'язок досліджуваних ознак у сорту Медея був від'ємний (r = -0,84), так само як і у батьківського сорту ВІР 5048 (r = -0,80). Рослини комбінації Медея х ВІР 5048 (r = -0,85) також мали сильний зворотний зв'язок між ознаками.

Таблиця 1. Кореляція між вмістом білка та жиру в гібридних популяціях сої

Примітка: достовірно для батьківських форм при Р 0,05 r = 0,63

** А - Л-2(Орел) х Київська 98 (Р 0,05 r = 0,66);

Б - Медея х ВІР 5048 (Р 0,05 r = 0,51);

В - Дельта х Валюта (Р 0,05 r = 0,41);

* - істотні значення

Материнська форма наступної гібридної комбінації сорт Дельта. Вона мала середню зворотну тісноту зв'язку, достовірність не підтверджена. Батьківська форма Валюта (r = -0,67) показала сильну зворотну кореляцію між рівнем накопичення білка і жиру. У рослин гібридної комбінації Дельта х Валюта тіснота зв'язку не відрізнялась від вихідних форм і була середньою зворотною (r = -0,59).

Серед показників структури рослини для аналізу ми обрали продуктивність, масу 1000 насінин і тривалість вегетаційного періоду. Результати виявлених зв'язків представлені в таблиці 2 для рослин гібридних комбінацій 2009 року і в таблиці 3 для рослин гібридних комбінацій 2010 року.

Таблиця 2. Кореляція вмісту білка із господарсько цінними ознаками (2009 рік)

* - істотні значення

Вміст білка виявився пов'язаним від'ємними значеннями із продуктивністю, у рослин комбінації Дельта х Валюта (-0,42±0,19) та масою 1000 насінин, у рослин комбінації Медея х ВІР 5048 (-0,61±0,22). Тривалість вегетаційного періоду позитивно корелювала у всіх випадках з білковістю, достовірне значення мало місце у комбінації Медея х ВІР 5048 (0,54±0,23).

Дані розрахунків 2010 року також свідчать про позитивний зв'язок між накопиченням білка і тривалістю вегетаційного періоду, достовірні значення спостерігали у рослин комбінації Паркер х Устя (0,78±0,13) та Аметист х Ольса (0,86±0,18).

Таблиця 3. Кореляція вмісту білка із господарсько цінними ознаками (2010 рік)

* - істотні значення

Близькі до істотних значення кореляцій всіх показників мали місце у гібридної комбінації Вілана х (Юріївка х Ізумрудна), тут зв'язки були високими і позитивними. У комбінації Вілана х Степовичка 4, навпаки, встановлена від'ємна залежність вміст білка - продуктивність, і позитивна - тривалість вегетаційного періоду - вміст білка.

Висновки

Кореляція між вмістом білка та жиру у нових гібридних комбінаціях та їх батьківських форм, свідчить про негативний зв'язок ознак, зокрема:

- Л-2 (Орел) х Київська 98 (-0,66), Л-2 (Орел) (-0,86);

- Медея х ВІР 5048 (-0,85), Медея (-0,84), ВІР 5048 (-0,80);

-Дельта х Валюта (-0,59), Валюта (-0,67).

Кореляція між вмістом білка та іншими ознаками, вказує як на негативний, так і позитивний зв'язок, зокрема:

- у лінії Дельта х Валюта із продуктивністю (-0,42);

- у лінії Медея х ВІР 5048 із масою 1000 насінин (-0,61) та тривалістю вегетаційного періоду (0,54);

- у ліній Паркер х Устя (0,78) та Аметист х Ольса (0,86) із тривалістю вегетаційного періоду.

Отже, на основі вивчених закономірностей зв'язку вмісту білка із господарсько цінними ознаками в насінні сої можна проводити добір гібридних комбінацій із необхідним рівнем поєднання ознак.

Список використаних джерел

1. Булах П. П. Направления и источники для селекции сои в Приморском крае. / Булах П. П., Щелко Л. Г. // Научно - техн. бюлл. ВИР. - Л., 1989. - Вып. 194. - С. 3 - 8.

2. Булах П. П. Перспективы использования мировой коллекции сои в селекции. / Булах П. П. // Науч. - техн. бюлл. ВНИИ Растениеводства. - Ленинград, 1985 - № 153. - С. 14 - 17.

3. Манченко И. Ф. Корреляционные связи содержания белка в семенах сои с другими признаками. / Манченко И. Ф. // Частная генетика растений: Тезисы докл. конф. 23 - 25 мая 1989 г. Т.1. -К., 1989. - С. 150 - 151.

4. Бордаков П. П. Соя (Glycine hispsda Maxim.). / Бордаков П. П. - Вид. «Радянський селянин», Харків, 1930.

5. Коробко В. А. Селекция и семеноводство сои в Молдавии. / Коробко В. А.. - Кишинев.: Штиинца, 1984. - 79с.

6. Ващенко А. П. Взаимосвязь признаков содержания белка и масла в семенах сои в условиях Приморья. / Ващенко А. П., Мудрик Н. В., Хохолова Н. И. // НТБ ВИР. - Л., 1989. - Вып. 194. - с. 13 - 15.

7. М'якушко Ю. П. Соя / М'якушко Ю. П., Баранов В. Ф. - М.: «Колос», 1984. - 331 с.

8. Мусорина Л. И. Об изменчивости содержания белка в семенах сои. / Мусорина Л. И // «Селекция и семеноводство» . - 1987. - №3. - С. 25 - 26.

Размещено на Allbest.ru