На сучасному етапі розвитку свинарства важливе значення надається розробці теоретичних засад удосконалення селекційних програм, спрямованих на підвищення генетичного потенціалу тварин при різних методах розведення та використання технологій виробництва продукції [1]. Кожна селекційна програма в якості фінальної мети передбачає отримання високоякісної товарної свинини. В свою чергу товарне виробництво свинини на гібридній основі дозволяє в середньому додатково отримувати від 5 до 15% продукції за рахунок прояву ефекту гетерозису [2-5]. Племінне свинарство Миколаївської області представлено тваринами порід: велика біла, ландрас, дюрок та червона білопояса порода. Враховуючи підвищення попиту на м'ясну свинину, в останні роки, популярність набувають саме велика біла та ландраси зарубіжної селекції.

З метою отримання гарантованого ефекту гетерозису в товарних господарствах слід проводити оцінку різних поєднань та на цій основі впроваджувати нижню частину піраміди системи гібридизації. В ідеалі ця система передбачає виробництво свинини від трипорідних гібридів, що отримані від поєднання двопорідних маток (F1) з термінальними кнурами.

Наявність альтернативних думок, щодо ефективності використання різних батьківських складових зумовлює наявність різноманітних систем гібридизації, що базуються на використанні маток поєднань: велика біла х ландрас, ландрас х велика біла, велика біла х уельс, уельс х велика біла, уельс х ландрас, ландрас х уельс та ін. Відсутня й єдина думка про використання термінальних (заключних) кнурів - основними фінальними батьківськими формами, що використовуються в Україні є дюрок, п'єтрен, кантор, оптимус, макстер та ін. [7].

При цьому, якщо по термінальним кнурам ринок племінної продукції є доволі насиченим та представляє широкий асортимент як за породою, породністю та ціною, то ринок високопродуктивних двопорідних свинок (F1) значно обмеженіший та представлений по більшій мірі свинками велика біла х ландрас, ландрас х велика біла, уельс х ландрас та ландрас х уельс. Обмежений і розмах за ціною по двопородним свинкам. Свинки отримані за участі великої білої породи є більш стійкими до різноманітних умов утримання та годівлі, свинки ж отримані за участі породи свиней уельс дають змогу отримати три порідний молодняк, що відзначається кращими відгодівельними та м'ясними якостями.

В Україні проведено значну кількість досліджень з вивчення різних порідних поєднань як при простому так і при трипорідному схрещуванні та породно-лінійній гібридизації. Є недостатньо вивченим напрямком залишається використання м'ясних генотипів в якості материнської та проміжної батьківської форми в системах схрещування та гібридизації. Особливо це стосується порід велика біла та ландрас. Разом з тим, ефективність поєднання за відтворювальною здатністю залежить не лише від індивідуальних якостей маток та кнурів, але й від їх поєднуваності та здатності порід в певних схрещуваннях проявляти свої репродуктивні якості на високому рівні [6].

Мета дослідження

Мета роботи - проаналізувати найбільш ефективні варіанти використання свиноматок великої білої породи зарубіжної селекції, червоної білопоясої породи, ландрас та їх породно-лінійні гібриди (F₁), таких як велика біла Ч ландрас, червона білопояса Ч велика біла.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження за темою роботи проводили упродовж 2012 року в умовах СГПП "Техмет-Юг" Жовтневого району Миколаївської області. Піддослідні тварини були чистопородні отримані (велика біла, ландрас, червона білопояса) та поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами породи ландрас, і від червоної білопоясої - в поєднані з кнурами великої білої.

Для досліджень під час досліду проаналізували відтворювальні якості свиноматок великої білої породи (ВБ), червоної білопоясої (ЧБП), ландрас (Л) та породно-лінійні гібриди які за комплексним оцінюванням відповідали вимогам І класу та класу еліта. З піддослідних свиноматок за принципом аналогів сформували 5 груп по 20 голів у кожній: І група - чистопородні велика біла; ІІ група - чистопородні ландраси; ІІІ група - чистопородні ЧБП; ІV група - помісні від поєднання свиноматок великої білої та кнурів породи ландрас; V група - помісні від поєднання свиноматок червоної білопоясої та кнурів великої білої зарубіжної селекції.

Результати досліджень та їх обговорення

Відтворювальну здатність свиноматок оцінювали за багатоплідністю, збереженістю та маса гнізда при відлучені.

За даними таблиці, всі свиноматки при чистопородному розведенні та схрещуванні характеризувалися високими відтворювальними якостями, що зумовлено високим рівнем годівлі і створенням належних умов утримання. Разом із тим, найвищі показники багатоплідності були у свиноматок породи ландрас за чистопородного розведення, котрі в середньому народжували по 11,0±0,5 поросяти за опорос, і перевершували тварин контрольної груп за цими показниками. Слід зазначити, що найнижчою багатоплідністю (9,4 голів) відрізнялися свиноматки 2-ї дослідної групи при чистопородному розведені тварин червоної білопоясої породи, що є на 1,2 голови менше ніж тварини контрольної групи (Р<0,05).

Матки сучасних м'ясних генотипів велика біла, ландрас, червона білопояса та їх поєднання відзначаються достатнім рівнем відтворювальних якостей свиноматок, що дозволяє використовувати їх в системах схрещування та гібридизації в якості материнської та проміжної батьківської форм. Високий рівень відтворювальних якостей маток порід велика біла та ландрас як при чистопорідному розведенні, так і за двопородо-лінійної гібридизації вказує на доцільність їх широкого використання в системах схрещування та гібридизації в умовах товарних господарств.

Список використаних джерел

1. Бусько А.Т. Репродуктивные качества свиноматок, рост и развитие молодняка при чистопородном разведении и межпородном скрещивании в условиях промышленного комплекса / А.Т. Бусько, В.А. Лискович // Технология производства продуктов животноводства. - К.: УСХА, 1991. - С.66_69.

2. Герасимов В.И. Целесообразное сочетание пород при скрещивании свиней / В.И. Герасимов, Т.Н. Данилова, Е.В. Пронь // Тези доп. Міжнар. вироб. - практ. конф. "Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини". - Х., 1995. - С.59_60.

3. Хохлов А.М. Генетичний моніторинг доместикації свиней: Навчальний посібник. - Харків: Еспада, 2004. - 128с.

4. Церенюк О.М. Модифікація імпортного генетичного матеріалу в Україні / Церенюк О.М. - монографія. - ІТ НААН. - Х., 2009. - 248 с.

5. Жирнов И.Е. Гетерозис и воспроизводство свиней. - М. Колос. - 1974. - 152с.

6. Халак В.І., Гравченко В.О., Зєльдін В.Ф. // Репродуктивні якості свиноматок заводського типу “Голубівський" залежно від батьківських форм // Тваринництво України. - 2006. - №4. - С.13 - 15.

7. Шейко И.П. Генетические методы интенсификации селекционного процесса в свиноводстве: моногр. / И.П. Шейко, Т.И. Епишко. - Жодино: РУП "Институт животноводства НАН Беларуси", 2006. - 197с.

Размещено на Allbest.ru