Використання аналізу головних компонент при дослідженні біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання аналізу головних компонент при дослідженні біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи

Баркарь Є.В.

Останнім часом проведено багато робіт, в яких дослідники приділяли увагу вивченню різних компонентів крові, за допомогою яких стало можливим зрозуміти процеси формування продуктивних якостей сільськогосподарських тварин [1, 2].

Всі процеси, що проходять в організмі в період росту і розвитку, відбиваються на морфологічному складі крові та її фізико-хімічних властивостях, за якими можна характеризувати ступінь інтенсивності окислювальних процесів, рівень обміну речовин, що в свою чергу обумовлюють рівень продуктивності тварин.

В.В. Деревинський, К.О. Смирнов, вивчаючи зміну активності ферментів сироватки крові з віком у свиней великої білої породи встановили, що найвищу активність трансамінази мають у період максимального росту м'язової тканини [3, 4]. У свиней найвища активність трансаміназ спостерігається у віці 2 місяці. Вивчення зв'язків між активністю ферментів сироватки крові та показниками живої маси підсвинків у 8 місячному віці показало наявність високого кореляційного зв'язку між активністю аланінамінотрансферази (АЛТ) і живою масою у чистопородних свиней великої білої породи та помісей від кнурів великої чорної породи [5].

Встановлено, що з віком відбувається підвищення рівня ліпідів та холестерину в сироватці крові свиней, що пояснюється зниженням ліполітичної активності ферментів та зниженням інтенсивності обмінних процесів [1].

Отже, на сьогодні доведена доцільність використання у племінній роботі в тваринництві взагалі та у галузі свинарства зокрема ряду біохімічних показників крові.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на базі племінного заводу «Радянська земля» Білозерського району Херсонської області. Було сформовано три групи з ремонтних свинок великої білої породи залежно від живої маси при народженні на підставі даних нормованого відхилення (): М⁺ - тварини з живою масою при народженні >1, 39кг, М⁰ - в межах 1, 16 - 1, 39кг, М^- - <1, 16кг. Біохімічний аналіз сироватки крові піддослідних тварин у віці 4 місяці враховуючи групову належність проводився за такими показниками: загальний білок - біуретовим методом, загальний холестерин - методом Ілька, в-ліпопротеїди - турбідіметричним методом за Бурштейном та Самай, сечовина - діацетілмонооксимним методом, залишковий азот - розрахунковим методом, аспартатамінотрансфераза (АСТ) та аланінамінотрансфераза (АЛТ) - методом Райтмана-Френкеля. Результати досліджень оброблено генетико-статистичними методами з використанням пакетів прикладних програм MS OFFICE 2003 EXCEL та STATISTICA v.5.5.

Результати дослідження. За вмістом загального білку свинки модального класу (М⁰) поступаються тваринам класу М⁺ на 1, 2 г/л, а свинок класу М^- переважають на 1, 7г/л (табл. 1).

Таблиця 1 Біохімічні показники сироватки крові свинок великої білої породи різних класів розподілу за живою масою при народженні ()

Слід відмітити, що свинки класу М⁰ відрізняються найвищим вмістом холестерину (3, 4 ммоль/л). Отже, тварини класу М⁺ характеризуються порівняно високим вмістом загального білку та низькими значеннями таких досліджуваних показників, як холестерин, в-ліпопротеїди, сечовина та залишковий азот.

За активністю АСТ виявлена невірогідна перевага свинок модального класу над тваринами груп М⁺ і М^- на 0, 200 ммоль/год.•л (табл. 2).

Таблиця 2 Активність амінотрансфераз сироватки крові свинок великої білої породи різних класів розподілу (), ммоль/(год.•л)

Було проведено розрахунки коефіцієнтів кореляції Спірмена (r_s) між живою масою свинок при народженні та в 2 місяці та інтер'єрними показниками. Нами встановлено високий вірогідний позитивний зв'язок між живою масою при народженні та вмістом загального білку в сироватці крові (r_s=0, 903), а також негативний зв'язок між живою масою при народженні та вмістом сечовини та залишкового азоту (r_s=-0, 826) у тварин класу М⁺ (табл. 3).

Таблиця 3 Взаємозв'язок інтер'єрних показників і живої маси при народженні (r_s)

Примітка: * р<0, 05

Вірогідних зв'язків досліджуваних показників з живою масою свинок в 2 місяці не встановлено (табл. 4).

Таблиця 4 Взаємозв'язок інтер'єрних показників і живої маси в 2 місяці (r_s)

На основі даних про кореляційні зв'язки між ознаками було проведено аналіз головних компонент, що дозволив подати варіабельність біохімічних показників сироватки крові у свинок різних класів розподілу у формі трансформованих головних компонент, які є взаємно некорельованими. Кожна головна компонента описує власну частку мінливості вихідних ознак (табл. 5).

Таблиця 5 Значення факторних навантажень головних компонент на вихідні інтер'єрні показники свинок різних класів розподілу

Примітка: * - значення навантажень показників, які чинять найбільший вплив на інтерпретацію головної компоненти

Перша головна компонента (РС І) для шести досліджуваних біохімічних показника сироватки крові описує 38, 14% загальної мінливості для різних класів розподілу і характеризується максимальними від'ємним навантаженням по вмісту сечовини та додатнім - по вмісту АЛТ. Тобто зазначена компонента розділяє тварин на два типи - з вищим вмістом сечовини і нижчим АЛТ та нижчим вмістом сечовини і вищим АЛТ в сироватці крові. Друга головна компонента (РС ІІ) описує 25, 05% загальної варіабельності досліджуваних інтер'єрних показників. Вона характеризується максимальними (від'ємними) навантаженнями по вмісту холестерину та в-ліпопротеїдів. Третя головна компонента (РС ІІІ) описує 15, 20% загальної мінливості досліджуваних інтер'єрних показників. Встановлені максимальні навантаження за цією компонентою по вмісту білку та АСТ. Перше з від'ємним знаком, а друге з додатнім.

При аналізі інтер'єрних показників сироватки крові свинок різних класів розподілу за живою масою при народженні у просторі першої та другої головних компонент встановлено, що свинки класу М⁺ характеризуються високим вмістом АЛТ при порівняно низьких рівнях в сироватці крові сечовини, холестерину та в-ліпопротеїдів (рис. 1).

Рис. 1. Розміщення центроїдів класів розподілу свиней великої білої породи в просторі перших двох головних компонент

Тварини модального класу (М⁰) відрізняються високими рівнями холестерину та в-ліпопротеїдів при середніх рівнях вмісту сечовини та АЛТ, а свинки класу М^- характеризуються низькими показниками вмісту холестерину, в-ліпопротеїдів та АЛТ при високому рівні сечовини.

Отже, можна зазначити, що тварини класу М⁺ відрізняються інтенсивнішим обміном речовин, зокрема білковим обміном, свинки модального класу характеризуються помірним рівнем обміну речовин, а найнижчим - відрізняються тварини класу М^-.

В результаті проведених досліджень встановлений високий вірогідний позитивний зв'язок між живою масою свинок при народженні та вмістом загального білку в сироватці крові (r_s=0, 903), а також негативний зв'язок між живою масою при народженні та вмістом сечовини і залишкового азоту (r_s=-0, 826) у тварин класу М⁺. За допомогою аналізу головних компонент доведено, що тварини класу М⁺ відрізняються більш інтенсивнішим обміном речовин порівняно з свинками класів М⁰ та М^-.

біохімічний сироватка кров свиня

Література

1. Горілей С.І., Гороцький М.Я. Біохімічні показники крові у свиней при зміні рівня годівлі // Свинарство. - 1979. - №25. - С. 93-96.

2. Гребеник Г.Н., Нагаевич В.М. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породы украинской и немецкой селекции // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 3. - 2002. - С. 26-28.

3. Деревинский В.В. Активность трансаминаз сыворотки крови свиней в зависимости от породы, возраста, пола и продуктивности животных: Автореф. дис. канд. с.-х. наук. - Полтава, 1969. - 22с.

4. Смирнов О.К. Раннее определение продуктивности животных. - М.: Колос, 1974. - 110с.

5. Назаренко І.В. Активність ферментів сироватки крові підсвинків різних генотипів та їх зв'язок з показниками живої маси // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 1. - 1999. - С. 114-116.

Размещено на Allbest.ru