Інноваційні підходи до утилізації пташиного посліду промислових птахофабрик

Види пташиного посліду. Більше 90 % виходу пташиного посліду припадає за вирощування курей-бройлерів і несушок на великих промислових птахофабриках. В залежності від технології утримання птиці розрізняють підстилковий пташиний послід з вологістю до 50 %, напіврідкий безпідстилковий (нативний), вологість до 88 % і рідкий пташиний послід з вологістю більше 96 %. У міру розведення водою у посліді знижується майже утричі концентрація поживних речовин. Технологічно найвигідніший для біоконверсії підстилковий і нативний безпідстилковий пташиний послід. За наявності сепарації для цієї мети підходить і тверда фракція рідкого посліду.

Мінуси в утилізації пташиного посліду. Традиційно технологічно закладено у виробництво продукції промислових птахофабрик незначну кількість або й повна відсутність послідосховищ. Це було дещо виправданим за екстенсивного ведення галузі. Нині, коли поголів'я птиці в них виросла у 5 разів, їх кількість невідворотно переходить у якісний стан довкілля. Колишнє гасло: «що за межами птахофабрики, те не моє» набуває загрозливого характеру для здоров' я людей, ґрунтів, води і повітря. Відсутність послідосховищ, утилізація з коліс з перевезенням на великі відстані, поширює забруднення природного середовища навколо птахофабрик, адже значна частина посліду осідає поблизу на полях, в лісосмугах, лісах і ярах як несанкціоновані викиди. І спасу немає ні зблизька, ні здаля. У міру економічної доцільності птахофабрикам вигідно вносити високі дози пташиного посліду на обмеженій території в офіційно озвучених дозах до 12 т/га під певну культуру, де-факто буває - до 20 т/га і більше, тоді як за давно встановленими нормативами оптимальна доза пташиного посліду під просапні культури не повинна перевищувати 6-8 т/га, що становить близько 150 кг/га загального азоту. Це теж підлягає ревізії у зв' язку з відсутністю біоконверсії.

Прості розрахунки показують що за середнього виходу на великих птахофабриках до 260 тис. т підстилкового пташиного посліду і внесення його у дозах 12 т/га під просапні культури, 6 т/га під культури суцільного посіву, необхідно розрахувати на потребу площ для удобрення у 33 тис. га на 1 рік. Повернення органічних добрив на попереднє місце повинно здійснюватись через 3-4 роки. Отже, площа для економічно і екологічно врівноваженого удобрення повинна становити 100-130 тис. га що проблематично у зв'язку із значними відстанями перевезень - до 70 км і більше. При цьому слід мати на увазі, що транспортування органічних добрив, так само як і пташиного посліду, на відстані більше 15 км економічно не вигідне, а гроші липнуть до коліс транспорту.

Екологічні загрози. Справа не тільки в нормативах застосування і транспортних збитках. Як найконцентрованіше органічне добриво пташиний послід у свіжому вигляді має цілий набір токсичних властивостей, що негативно впливає на початковий ріст і розвиток рослин, в ньому присутні трупні отрути скатол і індол, патогенні організми і гельмінти. Букет гнійних речовин породжує неприємний запах який розноситься на далеку відстань.

Значна концентрація у пташиному посліді органічної речовини обумовлює високу його насиченість збудниками інфекційних захворювань включаючи і людину. В 1 мл посліду міститься до 103 мікробних клітин, збудників колі-тифозних інфекцій, вірусів, грибів, що за систематичної рециркуляції відходів створює реальну епізоотичну і епідеміологічну загрозу. Без проведення біодеструкції збудники сальмонельозу і колі-бактеріозу зберігають життєздатність у посліді впродовж 12 місяців, а туберкульозу - 18 місяців. Такі відходи можуть бути чинником передавання більше 100 збудників інфекційних і інших хвороб. За тривалого нагромадження великої маси пташиного посліду в несанкціонованих місцях знаходять притулок шкідливі гризуни, мухи, дикі птахи, що розносять інфекції, перетворюючи їх в потужний інкубатор патогенів. Тому інвесторам, власникам і широкій громадськості пора розкрити очі і усвідомити, що практично всі вітчизняні птахофабрики є прямим або потенційним забруднювачем навколишнього природного середовища, адже крім посліду є рідкі відходи, якщо не рідкої фракції, то побутово-стічних вод, які напряму потрапляють у водні джерела, тоді як для їх очищення необхідна система ставків- відстійників з механічним і біологічним очищенням стоків. Галузь птахівництва може стати дійсно прибутковою, якщо на буде завдавати збитків довкіллю.

Не все гаразд і з внесенням свіжого пташиного посліду з агрономічної точки зору. Наші дослідження показали, що внесений з весни свіжий пташиний послід не тільки пригнічує ріст рослин після сходів впродовж 3-х тижнів, він погіршує і умови їх мінерального живлення, що потім впливає і на формування урожайності. Це особливо помітно на розвитку соняшника (фото 1 і 2). Таку ж токсичність продовжують зберігати і добрива, виготовлені із свіжого або висушеного посліду в технологіях їх сушіння за високих температур, коли знищується у ньому вся біота. Лише проведення біоконверсії робить продукт безпечним.

Способи зберігання пташиного посліду. За нормативом ВНТП-АПК 04-05 визначено вимоги для сховищ підстилкового і безпідстилкового посліду, яких необхідно дотримуватись на промислових птахофабриках. З цією метою слід будувати сховища і майданчики з розрахунку виходу посліду по птахівницькому господарству за період не менше 6 місяців. Об'єм послідосховища не важко розрахувати, виходячи з того що в середньому від 1 курки одержують до 165 г посліду за добу з вологістю близько 70 % об'ємною масою 0,6-0,7. В залежності від консистенції посліду майданчик сховища для безпідстилкового сховища повинен мати схил і днище з твердого водонепроникного покриття. Для напіврідкої консистенції застосовують криті напівзаглиблені секції до 1,5 м, заглиблені - до 4 м. Стандартна ширина сховища від 18 до 36 м, довжина від 60 до 150 м. Для підстилкового посліду можуть бути сховища наземні відкритого типу широною не менше 18 м, завдовжки від 60 до 70 м. Майданчики для компостування застосовують як наземні так і напівзаглиблені. Вони повинні бути з твердим покриттям і схилом від 0,003 до 0,005 для лотків з відводу зливних вод в накопичувальні ємності. Послід у сховищах без проходження біоконверсії зберігає токсичні начала. Звідти його слід подавати на компостування за одним із нижчеописаних способів. Після проходження біоконверсії він стає безпечним як добриво. Згідно встановлених правил послід можна застосовувати за наявності дозволу ветеринарно-санітарних органів агрономічної та інших контрольних служб. При цьому дозволи в нормативних документах (ВНТП-АПК-04-05) щодо безпосереднього внесення на поле свіжого або пролежаного у сховищах чи буртах без проведення біоконверсії, підлягають перегляду, тим більше, що в розділі «Охорона навколишнього середовища» зазначено, що в пташиному посліді і в стоках птахофабрики можуть міститись патогенні мікроорганізми, личинки і яйця гельмінтів, які підлягають знезаражуванню в процесі біоконверсії.

Що таке біоконверсія. Аграрна наука визначає біоконверсію органічних відходів як промислове їх перероблення біологічними методами з метою одержання органічних добрив, біогазу та білкових речовин, або як біологічний процес трансформації високомолекулярних вуглецевих сполук бактеріями і грибами.

Внаслідок проходження трансформації органічної речовини і мінералізації токсичних речовин, відбувається їх перетворення у прості елементи і сполуки, які стають джерелом мінерального живлення рослин. Біоконверсія - це є процес усвідомленого регулювання температурним режимом і зволоженням та аерацією для розвитку, залежно від технологій, аеробних і анаеробних бактерій. Досягається цей процес шляхом компостування маси посліду у буртах або спеціальних бункерах.

Способи біоконверсії пташиного посліду:

Наукові і виробничі випробування нового покоління ОМБД. Відділ агрохімії ННЦ «Інститут землеробства НААН» з 1997 р. систематично займається проблемою виготовлення і випробування у наукових закладах і у виробництві нового покоління органо-мінеральних біоактивних добрив, виготовлених на органічній основі пташиного посліду. Нашим науковим колективом розроблено формули, технологію і регламенти виготовлення ОМБД за буртовою технологічною лінією.

Дія Закону не призупинить розвитку галузі промислового птахівництва, а надасть перетворення відходу у високоякісний продукт для удобрення сільськогосподарських культур.

Ми звертаємось до депутатського корпусу Верховної Ради України - розробіть і прийміть Закон України про упорядкування, зберігання і заборону застосування свіжого і свіжовисушеного пташиного посліду промислових птахофабрик для удобрення в будь-якій галузі агросфери, з чітким визначенням одержання екологічно безпечної продукції, виготовленої на його основі в процесі біоконверсії.

Ми звертаємось до мешканців прилеглих до птахоферм земель і населених пунктів - займіть громадянську позицію з недопущенням екоциду внаслідок невпорядкованого зберігання і застосування відходів птахівництва.

Ми звертаємось до політиків і урядовців всіх рангів - об'єднайтесь у захисті природи від забруднення на політичному і організаційному рівнях, сприяйте успішному вирішенню проблеми з утилізації пташиного посліду. Адже попереду не менш важливі питання щодо рятування української землі від деградації.

Размещено на Allbest.ur