Аналіз захворюваності іхтіофауни Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна

Аналіз захворюваності іхтіофауни Рівненської області

Парфенюк І.О. - аспірант

Постановка проблеми. Комунальні та сільськогосподарські підприємства Рівненської області спричиняють значний антропогенний тиск на водойми адже не дотримуються ветеринарно-санітарних правил та екологічних норм при веденні діяльності. Скиди неочищених побутових вод та змиви з сільгоспугідь забруднюють джерела водопостачання небезпечними хімічними речовинами та біологічними елементами. Внаслідок цього виникає цілий ряд негативних наслідків, серед яких і евтрофікація водойм, відповідно погіршується їх гідрохімічний та гідробіологічний режим. Це може призвести до виникнення деяких небезпечних хвороб риб і, навіть, антропозоонозів. Зокрема збільшується ураженість риб гельмінтами, збудниками протозойних захворювань, мікозів. Підвищується ризик виникнення бактеріальних та вірусних хвороб. Це загрожує зниженням рибопродуктивності та якості риби [1, 2, 3].

Як відомо з наукових джерел на виникнення хвороб риб у ставових господарствах впливає ряд біотичних та абіотичних факторів. Зокрема, температурний та газовий режим, водообмін, прозорість [2, 3, 4]. Крім того, на виникнення хвороб у риб впливає якість харчування, умови вирощування, наявність стресових факторів, генетичний стан популяцій та наявність збудників хвороб [2, 5].

Для виникнення хвороби необхідна взаємодія абіотичних факторів (тобто створення у водоймі оптимальних умов), біотичних (фізіологічний стан риби) та наявність збудника захворювань.

При виникненні певних хвороб ми можемо стверджувати про біологічне забруднення водного середовища. Тому можна стверджувати, що моніторинг захворювань риби повинен бути обов'язковою складовою санітарно-екологічного аналізу поверхневих вод та стану іхтіофауни. Це дасть змогу вчасно запобігти розвитку епізоотій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для аналізу динаміки захворюваності риб на інвазійні захворювання різної етіології було використано річні звіти Рівненської державної регіональної лабораторії ветеринарної медицини в Рівненській області за 2008-2015 рр., а також дані моніторингу спеціалістів Інституту епізоотології УААН.

Постановка завдань. Встановити відсоток захворюваності риб на інвазійні хвороби різної етіології у ставових господарствах Рівненської області.

Матеріали та методи досліджень. Для отримання повної та інформативної картини санітарно-екологічного стану поверхневих вод, а також іхтіофауни необхідно вивчати динаміку захворюваності риб на поширені вірусні, бактеріальні, мікозні, протозойні, гельмінтні хвороби та крустацеози.

За даними Рівненської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, впродовж 2008-2015 років проводились планові моніторингові дослідження риби (білого амура, білого та строкатого товстолобика, коропів різних порід, карасів) з водойм Рівненської області на вищезгадані хвороби.

Відбір проб здійснювався на господарствах, які займаються розведенням та вирощуванням риби: ПрАТ «Рівнерибгосп», СВК «Вікторія», приватне підприємство «Полісся», рибоводно-меліоративні станції «Рівненська» та «Олександрійська», 12 підприємств різної форми власності. Також проби відбирались у природних водоймах.

Здійснювався моніторинг хвороб різної етіології. Вірусні - весняна віремія коропа, бранхіонекроз, запалення плавального міхура, віспа, вірусна геморагічна септицемія форелі. Бактеріальні хвороби риб і раків - псевдомоноз та аеромоноз. Було проведено дослідження на виявлення збудників протозойних захворювань - апізомозу, іхтіофтиріозу, триходінозу, хілодонельозу; збудників мікозних захворювань - бранхіомікозу та сапролегніозу. За восьмирічний період було проведено моніторинг крустацеозів (аргульоз, лернеоз). Крім того, було проведено моніторингові дослідження риби, що були спрямовані на виявлення збудників гельмінтозних захворювань, таких як: діфілоботріоз, ботріцефальоз, гіродактильоз, дактилогіроз, діплостомоз, каріоз, каріофільоз, лігульоз, опісторхоз, постдіплостомоз, філометроїдоз.

Було застосовано клінічні та лабораторні (патологоанатомічні та мікроскопічні) дослідження. [4]

Виклад основного матеріалу дослідження. Найчастіше вірусні захворювання риб спричиняються стресовими явищами, які пов'язані з технологічними процесами у рибництві. Висока частка захворівших риб (до 60 %) відмічається при погіршенні екологічних умов, тобто збільшенні вмісту органічних речовин, порушенні гідрологічного режиму (зменшення протічності), зниження прозорості води. Якщо створюються оптимальні еколого-санітарні та зоогігієнічні умови, вірусні хвороби, навіть при наявності збудника у водоймі, не проявлятимуться. [2]

Протягом 8-ми років на вірусні захворювання було досліджено 11596 екземплярів риб. Кількість досліджених риб на наявність вірусних захворювань впродовж років поступово зменшувалася (від 3590 у 2008 до 179 у 2015), але в цей період не було зафіксовано жодного позитивного результату. Отже, це дозволяє зробити висновок, що іхтіофауна у природних водоймах та ставових господарствах Рівненської області є благополучною відносно вірусних захворювань.

Мікроорганізми знаходяться у воді постійно і риба завжди має контакт з ними. При несприятливих умовах бактерії проникають через шкіру та зябра у організм риб і викликають захворювання.[6] Підвищення температури води внаслідок малої проточності, забруднення води органічними речовинами, велика кількість завислих речовин і, відповідно, низький вміст розчиненого кисню у воді, неякісна годівля, яка призводить до зниження імунітету риб є сприятливими факторами для росту колоній патогенних мікроорганізмів. Крім того, бактерії здатні при несприятливих умовах для свого розвитку утворювати спори, які можуть довго перебувати в навколишньому середовищі та при виникненні оптимальних умов - викликати захворювання риб.

У 2008-2015 рр. було проведено 19011 досліджень на виявлення бактеріальних захворювань іхтіофауни водойм Рівненської області. При дослідженні риби не було виявлено збудників бактеріальних захворювань.

За даними Мандигри М.С. та Воловик ГП., у Рівненській області виявлені збудники таких паразитарних хвороб, як протозоонозів - Eimeria carpelli; Chilodonella piscicola; Ichthyophthirium multifiliis; Trichodina acuta; Apiosoma piscicolum; гельмінтозів - трематодози: Diplostomum spathaceum;

Posthodiplostomum cuticola; моногеноідози: Dactylogyrus vastator; Gyrodactylus cyprini; цестодози: а) гвоздичники - Caryophyllidae: Caryophyllaeus fimbriceps; Khawia sinensis; б) стьожаки - Pseudophyllidea: Bothriocephalus gowcongensis; Ligula intestinalis; нематодози: Philometroides lusiana; крустацеозів: Lernaea cyprinacea; Argulus foliaceus, Sinergasilus lieni.[7]

При несприятливих умовах або в певні моменти життєвого циклу найпростіші інцистуються, тобто оточуються захисною оболонкою і переходять у стан, коли всі життєві процеси уповільнюються. У цей час паразит не рухається і не харчується і, таким чином, має можливість переживати різні несприятливі умови. У прісноводних риб України виявлено більше 400 видів і форм паразитичних найпростіших, що викликають різні захворювання у своїх господарів. Погіршення гідрологічного, гідрохімічного та газового режимів, а також загального зоогігієнічного стану водойм спричиняє зараження риб протозойними хворобами.

Впродовж 2008-2015 рр. було досліджено 29504 екземплярів риб.

Дані, які відображені на рисунку 1 свідчать, що у водоймах Рівненської області при дослідженні риби щорічно виявляють збудників протозойних захворювань. У 2015 році відсоток заражених риб був найменшим і склав 0,59%, а у 2012 - найбільшим і становив 9,88%.

Збудники мікозних хвороб досить часто зустрічаються у природних водоймах та ставових господарствах. Вони є небезпечними, адже спричиняють високу смертність у різних вікових груп риб, навіть ікра може бути заражена, що загрожує відтворенню. іхтіофауни в цілому.

Ситуація щодо захворюваності іхтіофауни на мікози у водоймах Рівненської області є відносно благополучною. Всього було досліджено 382 екземпляри. Лише одного року (2011) спостерігався високий відсоток захворюваності риб на мікозні захворювання (сапролегніоз) і становив 28,57%.

Найчастіше паразитичних рачків виявляють у замулених, зарослих вищою водною рослинністю ставах з слабою проточністю.

Було досліджено 20504 екземпляри риб. На рисунку 2 показано відсоток зараженої крустацеозами риби.

Згідно отриманих результатів іхтіофауна у водоймах Рівненської області є неблагополучною щодо крустацеозів.

Щорічно реєструються випадки захворювання риби на них. Крім того, відсоток заражених екземплярів доволі високий. Найнижчий відсоток виявлених збудників був у 2011 році і становив - 1,13%, найвищий - у 2015 - 5,56%.

Гельмінтозами називають хвороби, що викликаються паразитичними червами (гельмінтами).

Гельмінтозні захворювання можна назвати «санітарно-показовими», адже дуже багато збудників захворювань вносяться у водойму з поверхневим стоком із сільськогосподарських угідь, комунальними стоками, а також при недотриманні ветеринарно-санітарних та санітарно-екологічних норм при веденні рибництва.

На рисунку 3 показано відсоток заражених риб на різні гельмінтози.

Рисунок 3. Відсоток зараженої риби на гельмінтозні захворювання впродовж 2008-2015 рр.

З поданих даних видно, що у водоймах Рівненської області щорічно виявляють заражену гельмінтами рибу, що становить небезпеку для іхтіофауни, а також для населення. Найнижчий відсоток виявлених збудників був зареєстрований у 2014 році (0,29%), найвищий - у 2010 (3,24%)

Отже, проаналізувавши дані, ми бачимо що в Рівненській області щорічно реєструють захворювання протозойними та гельмінтозними хворобами, круста- цеозами, а також виявляють спорадичні випадки захворювання на мікози. Це свідчить про незадовільний еколого-санітарний стан поверхневих вод та іхтіофауни водойм Рівненської області.

Це не просто суха статистика та констатація факту, це ознака того, що Україна так і не змогла виконати вимоги Водної Рамкової Директиви, і, найгірше те, що ми за десятиліття навіть не наблизились до стандартів якості води Європейського союзу [1].

Інвазія аборигенної риби паразитичними організмами призведе до збіднення іхтіофауни природних водойм.

Внаслідок складної санітарно-екологічної ситуації під загрозою опиняється любительське та промислове рибальство. Промислове рибальство в Рівненській області на даний момент не є розвиненим, і додатковий тиск на іхтіофауну ставить під загрозу його подальший розвиток.

Крім того, вживання зараженої гельмінтами риби, може призвести до тяжких захворювань людей та сільськогосподарських тварин.

Висновки Аналіз даних щодо захворюваності риб за вісім років досліджень (2008-2015 рр.) дозволив зробити висновки:

Рівненська область є відносно благополучною щодо вірусних та бактеріальних захворювань риб, але значно гірша ситуація з мікозними, протозойними, гельмінтозними захворюваннями та крустацеозами.

Аналіз відмінностей даних досліджень по роках наштовхує на питання про причини такої динаміки. Згідно досліджень йде поступове скорочення захворювань. Про причини такої тенденції без додаткових досліджень важко зробити висновки. Можна припустити, що в роки з меншим відсотком захворюваності був більш оптимальний температурний режим. Крім того, фінансування досліджень щорічно зменшується, відбувається реформація державних контролюючих органів, тому можемо зробити припущення, що така статистика, не є досягненнями господарств по покращенню санітарно-гігієнічного стану, а результатом зменшення загальної кількості досліджень.

На даний момент водойми Рівненської області є благополучними щодо поширення антропозоонозів, проте, якщо не буде проводитись реконструкція зношених очисних споруд, скид побутових і господарських стоків, то проблема спалахів даних захворювань встане перед населенням регіону досить гостро.

Список використаної літератури

захворюваність риба інвазійний протозойний

1. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЕС. Основні терміни та їх визначення. - Київ, 2006 - 244 с.

2. Давидов О.М. Основи ветеринарно-санітарного контролю в рибництві: Посібник / О.М. Давидов, Ю.Д. Темніханов. - Київ: Фірма «ІНКОС», 2004 - 144 с.

3. Давидов О.Н. Болезни пресноводных рыб / О.Н. Давидов, Ю.Д. Темниханов. - К.: «Ветинформ», 2003. - 544.

4. Микитюк П. Гігієнічні основи виробництва якісної рибопродукци в сучасних екологічних умовах / П. Микитюк, П. Нікітін // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 9. - С. 31-32.

5. Наконечна М.Г, Петренко О.Ф., Ностой В.П. Хвороби риб з основами рибництва.- К.: Наук. світ, 2003.-222 с.

6. Полтавченко ТВ., Богатко Н.М., Парфенюк І.О. Санітарія та гігієна в рибництві. Лабораторний практикум. - Рівне: НУВГП, 2016.- 120 с.

7. Кадастр іхтіофауни Рівненської області: Монографія / Гроховська Ю.Р, Воловик Г.П., Кононцев С.В., Мошинський В.С., Мандигра М.С., Мосніцький В.О.; за ред. Мошинського В.С., Гроховської Ю.Р. - Рівне: ТзОВ «Дока центр», 2012. - 200 с.

Размещено на Allbest.ru