Вплив декоративних видів дерев на інфраструктуру міста (тротуарне покриття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеса - 2015

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації

Одеське територіальне відділення МАН України

Вплив декоративних видів дерев на інфраструктуру міста (тротуарне покриття)

Роботу виконала:

Шевцова Ірина

Науковий керівник:

Чернявський О.В.



Тези до науково-дослідницької роботи «Вплив декоративних видів дерев на інфраструктуру міста (тротуарне покриття)» учениці 10-Д класу Одеського ліцею «Приморський» Шевцової Ірини Юріївни. Науковий керівник - старший викладач кафедри гідробіології та загальної екології ОНУ ім. І.І.Мечникова Чернявський О.В.

Метою роботи є дослідити вплив декоративних видів дерев на тротуарне покриття. В зв'язку зі зростанням міст виникає потреба в їх озелененні, яке може вступати в протиріччя з інфраструктурою міст: будівлями, парканами, дорогами.

В роботі вивчалися порушення декоративними видами дерев тротуарного покриття вулиць міста Одеси та придатності окремих видів дерев для посадки біля тротуарної системи.

Завданнями дослідження є:

1. Оцінити порушення тротуарної системи залежно від розмірів (діаметру) декоративних дерев міста.

2. Оцінити придатність окремих видів дерев для посадки біля тротуару.

3. Оцінити порушення тротуарного покриття деревами в місті Одеса на вулицях з різних районів.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Норми посадки дерев

1.2 Ріст прикореневої системи дерев в місті

1.3 Декоративні види дерев, що використовуються для посадки в місті

2. МІСЦЕ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Фізико-географічна характеристика Одеської області та міста Одеси

2.2 Матеріали і методи дослідження

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Зелені насадження міст виконують цілий комплекс найважливіших функцій, що забезпечують як екологічні потреби міського населення в здоровому довкіллі, так і його потреби в спілкуванні з живою природою, яке для міської людини в значній мірі обмежена.

Дерева міст беруть активну участь в оптимізації газового складу повітря, асимілюючи вуглекислий газ і виробляючи кисень в процесі фотосинтезу; формують більш комфортну для людини температуру і вологість повітря; знижують рівень шуму від автотранспорту і працюючих промислових підприємств; вловлюють своїми кронами атмосферні хімічні забруднювачі, пил та різні шуми. Крім того, зелені насадження покликані задовольняти естетичні запити людини в красивій і гармонійній обстановці; несуть певну пізнавальну інформацію. Ефективність виконання деревами своєї ролі в екосистемі міста залежить від багатьох причин, в тому числі і від типу зелених насаджень. Як правило, великі зелені масиви більш ефективно справляються зі середо-формуючою функцією. Однак часто в щільній посадці губляться декоративні властивості рослин.

Рядові вуличні посадки, а також багато дворових насаджень відчувають на собі цілий комплекс негативних факторів техногенної природи, в результаті чого погіршується їх життєвий стан та екологічна ефективність. Також вуличні посадки можуть завдати шкоди зовнішньому виду міста, руйнуючи інфраструктуру, в тому числі тротуарне покриття своїм корінням. Мета цієї роботи - дізнатися, як декоративні дерева порушують цілісність тротуарного покриття в місті Одеса, та як різні види впливають на нього.

Завданнями дослідження є:

4. Оцінити порушення тротуарної системи залежно від розмірів (діаметру) декоративних дерев міста.

5. Оцінити придатність окремих видів дерев для посадки біля тротуару.

6. Оцінити порушення тротуарного покриття деревами в місті Одеса на вулицях з різних районів.

Об'єкт дослідження: дендрофлора міста.

Предмет дослідження: вплив дерев на тротуарне покриття міста Одеси.



1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Норми посадки дерев

Норми посадки дерев

Посадка дерев на об'єкті озеленення - основний виробничий процес, від правильності виконання якого багато в чому залежить успіх створення об'єкта озеленення в цілому. У сучасному зеленому будівництві дозволяється в короткі за часом терміни здійснити посадки дерев і досягти відчутного декоративного та санітарно-гігієнічного ефекту, що особливо важливо в умовах сучасного міста.

Основне джерело отримання посадкового матеріалу в міському озелененні - декоративні розплідники; другорядними джерелами є: лісові культури в межах приміської зони; лісові насадження; паркові насадження та інші види міських насаджень, де посадковий матеріал береться в куртинах і масивах в порядку проріджування; існуючі природні і штучні насадження на територіях, що відводяться під забудову; розплідники різних видів (наприклад, лісового господарства).

На даний час в нашій країні декоративні розплідники випускають для міського озеленення наступні види посадкового матеріалу:

1) Дерева-саджанці у віці 6-8-11 років (6-8 років - швидкорослі породи, 9 - 11 років-повільно зростаючі породи) застосовуються в основному для масових посадок в лісопарках, садах, парках і обмежено - у скверах, на мікрорайонних територіях, в групах, куртинах, масивах, вулицях.

2) Дерева віком 12-16 років (12-14 років - швидкорослі породи, 15-16 років - повільно зростаючі; посадковий матеріал в цьому віці найбільш широко застосовується для озеленення мікрорайонних територій, для створення скверів, садів і парків; застосуємо при посадках в алеї, групи і куртини.

3) Великі дерева школи тривалого вирощування до віку 17-20, 21-25, 26-30 років; застосовуються як акценти композицій на всіх видах об'єктів міського озеленення, особливо при озелененні вулиць, створенні бульварів, парків, скверів з цілі отримання швидкого декоративного ефекту.

4) Унікальні, дерева різних видів і форм, екзоти, особливо цінні своїми декоративним якостям; пересаджують виключно з прикореневою грудкою землі і з дотриманням підвищених агротехнічних вимог.

Пересадка деревних рослин із розплідників на об'єкти озеленення - процес досить складний і дуже болючий для рослин. Незважаючи на формування рослин при вирощуванні в розпліднику, створення компактних кореневих систем при пересадках рослин із школи в школу, викопування, перевезення і посадка їх на постійне місце негативно позначаються на їх зростанні і розвитку протягом наступних років.

При викопуванні в розпліднику коріння рослин в значній мірі пошкоджуються. При цьому знищується їх фізіологічно діяльна частина - дрібні корінці, що закінчуються кореневими волосками. На терміни проведення посадок впливають кліматичні і погодні умови місцевості, вік і величина посадкового матеріалу.

Найбільш оптимальними термінами для приживлюваності рослин, пересаджуваних з розплідників на об'єкти озеленення, є весняний та осінній час: навесні - до розпускання листя і восени - в період листопаду.

Висока приживлюваність деревних рослин на об'єктах озеленення досягається дотриманням всіх вимог і правил агротехніки, а також скороченням проміжку часу між викопуванням і посадкою на постійне місце.

Важливе значення в приживлюваності і зростанні дерев має правильне і своєчасне проведення посадочних робіт. Коріння дерев, в залежності від породи проникають на глибину від 0,5 до 1,5м і більше, поширюються убік приблизно на ширину проекції своїх крон. Тому розмір підготовлюваних котлованів і траншей, які засипаються потім рослинної землею, повинен створювати умови нормального розвитку кореневої системи дерев з тим, щоб протягом усього періоду життя вони отримували з ґрунту достатня кількість вологи і поживних речовин. Мінімум таких умов забезпечує відстань між рослинами [Технические…, 1961] (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1 Відстань між рослинами при різних видах посадок [Технические…, 1961]

Види посадок	Відстань між рослинами (м)
Посадка дерев у групах	3,0
Лінійна посадка дерев в один ряд	5,0
Лінійна посадка дерев між рядами	2,5

Для посадки деревних саджанців з оголеними коренями викопують ями квадратної або круглої форми. Після викопування дно ям розпушують на глибину 10-12 см. Саджати можна в свіжовикопану ями, а краще їх викопати за 5-7 днів до посадки рослин. За цей час відбувається «провітрювання», збагачення нижніх горизонтів грунту киснем.

Таблиця 1.2 Розміри котлованів для посадки дерев за Н. В. Красіковим [1969]

Найменування посадкового матеріалу	Розміри котлованів (м)
	Діаметр	Глибина
Дерева листяні, сажанці стандартні	0,7	0,6
Дерева хвойні, сажанці стандартні	1,0	0,7
Дерева з грудкою землі розмірами (м):
0,5х0,4	1,0	0,5
0,8х0,6	1,5	0,6
0,8х0,8х0,5	1,7х1,7	0,7
1,0х1,0х0,6	1,9х1,9	0,8
1,3х1,3х0,6	2,2х2,2	0,8
1,7х1,7х0,65	2,6х2,6	0,8

Дерева необхідно садити в родючу добре оброблений грунт. Залежно від характеру грунту на даній озеленюваній ділянці розміри посадкових ям і котлованів для дерев можуть бути різними. На ділянках старих задній, на фабрично-заводських територіях, дворових ділянках, вулицях і пустирях при наявності засмічених безплідних грунтів встановлюються такі розміри котлованів Красіков, 1969 (табл.1.2.).

Відстані від дерев до будівель і споруд на вулицях (табл.1.3.):

Таблиця 1.3 Необхідна відстань від дерев до можливих споруджень [Боговая, Фурсова, 1988]

Спорудження	Мінімальна відстань (м)
	до стовбурів дерев
Зовнішні стіни будівель	5
Край проїзної частини вулиці, зовнішня брівка канави	2
Огорожі висотою 2 м і більше	4
Огорожі висотою менше 2 м	2
Підземні мережі та комунікації	газопровід	2
	теплопровід	2
	водопровід, каналізація, водостік	1,5
	електрокабель	2
Щогли й опори освітлювальної мережі, колони, естакади	4
Тротуари, паркові алеї і доріжки	0,75

На одеських вулицях використовуються посадки груп дерев та чагарників та поодинокі дерева солітери. Останні використовуються більш за все.

Групи дерев і чагарників утворюють як би проміжну ланку між лісовими масивами, гаями і відкритими просторами. Для них підбираються породи найбільш привабливі за формою крони, малюнку гілок, облиственню, сумісні один з одним в екологічному та декоративному відносинах. Деревні групи можуть бути чистими, складеними з однієї породи, змішаними і оточеними чагарникової опушкою.

При формуванні рослинних груп та інших пейзажних композицій необхідно враховувати такі естетичні закономірності, як пропорційність і єдність частин, ритм, масштаб, пропорції, контраст. Так, контрасти виникають при зіставленні дерев з протилежними властивостями крон. При утворенні контрастів може бути прийнята до уваги забарвлення не тільки листя, але й гілок, стовбурів, квіток. Зіставлення ярусів різних насаджень також утворює контраст. При цьому одна з порід повинна бути в головному становищі, а інша їй підпорядкована.

Поодинокі дерева-солітери висаджуються звичайно в складі однорідної групи. Шляхом поступового відбору в ній залишається найбільш життєздатний і красивий екземпляр. [Боговая, Фурсова, 1988]

Підготовка посадкових місць

1. Котловани під стандартні дерева-саджанці викопують до пристрою газонів, як правило, круглої форми глибиною 0,6 м і шириною 0,7м. Розміри котлованів фіксуються актом на приховані роботи.

2. Повністю готові котловани засипають рослинної землею з утворенням по їх периметру піднесення до 6 см над газоном і установкою розпізнавальних кілочків по центру котловану.

3. Розмір і форма котловану для посадки великих дерев з грудкою визначаються в кожному окремому випадку проектом і коливаються в глибину від 0,6 до 0,8м і завширшки від 1 до 3м.

5. У разі якщо котловани під посадки дерев потрапляють на колишні місця будівель і звалищ будівельного сміття, то розміри котлованів збільшуються на 25% і більше, а підстава їх повинна досягати природного ґрунту.

Порушення цих норм призводить до підняття довколишнього асфальтового покриття внаслідок зростання коренів над поверхнею земельного покриття (Додаток, рис. 1,2,3).

Посадка дерев на магістралях та вулицях

При посадці великих дерев на магістралях, вулицях, площах слід враховувати:

1. Величину ділянок озеленення вулиці, їх функціональне призначення візуальне сприйняття з різних точок водіями машин і пішоходами;

2. Транспортні і пішохідні навантаження на територію, наявність підземних комунікацій і надземних споруд на ділянках озеленення;

3. Стан ґрунтів, їх механічний склад, рівень залягання ґрунтових вод;

4. Орієнтацію ділянки озеленення по сторонах світу, інфляційний режим, силу тиску вітрового потоку;

5. Видовий склад при підборі озеленення тієї чи іншої ділянки вулиці і застосування найбільш стійких до впливів середовища деревних рослин;

6. Біологічні особливості росту і розвитку деревних рослин за своїми вимогам до ґрунтів (плодові, декоративні - середні суглинки родючі ґрунти; види тополі - слаболужні ґрунти і т. п.);

7. Необхідність наявності високо кондиційного посадкового матеріалу, спеціально вирощується для даного об'єкта. Дерева повинні мати компактний кому, пропорційно розвинену компактну крону певних форм з виразною формою, що забезпечить декоративність об'єкта в зимовий час;

8. Використання для посадки рослин рослинної землі легкого механічного складу (торфо-піщана суміш з сапропелем з частинками розміром не менше 1 мм і щільністю в середньому 6-8 кг / см2, з нейтральною кислотністю pH = 6,0, з вмістом гумусу не менше 8%);

Рис.1. Варіанти облаштування посадкового місця.

9. Забезпечення рослин засобами і пристроями кореневого живлення: для ділянок з високими пішохідними навантаженнями, на широких тротуарах - посадки в заглиблення контейнери; для ділянок з відносно невисокими навантаженнями в оголовках скверу, бульвару - посадки рослин з використанням спеціальних прикореневих трубок для зрошення та живлення рослин; для ділянок з ухилом, на укосах - посадки з використанням захисних пристроїв (спеціальних конструкцій) (рис.1) [Теодоронський, Сабо та ін., 2008].

10. Накриття декоративної рослини спеціальними гратами, установка навколо стовбурів дерев спеціальних «верстатів» (рис.2), що грають роль захисту рослин від зовнішніх впливів.

Рис.2. Захист дерев за допомогою «верстатів» на вулицях: а - типи верстатів з металу; б - решітка пристовбурного кола.

1.2 Ріст прикореневої системи дерев в місті

Ставлення деревних порід до несприятливих факторів міського середовища значною мірою визначається глибиною залягання основної маси коренів і ступенем їх видалення від стовбура дерев. Знаючи глибину і діаметр залягання коренів, характер розміщення активних і провідних частин в різних умовах виростання дерев, можна правильніше проводити поливи і розміщувати добрива що вносяться, встановити оптимальний розмір і глибину обробки пристовбурного майданчика.

Дерева в лунці на асфальтованих вулицях. У цих умовах типовий «діжковий» характер зростання, обумовлений заляганням біля стін і дна посадкових ям, непроникних для коренів старих дорожніх покриттів, будівельного сміття, а також наявності навколо лунок асфальтового покриття.

Подібні умови зростання обумовлюють надмірне насичення ґрунту в об'ємі посадкової ями корінням, що призводить до відмирання частини скелетних мочкуватих і особливо дрібних коренів останніх порядків, а це в свою чергу є причиною низької пагіноутворюючої здатності крони, дрібного листя, скорочення періоду вегетації, всихання деякої частини листя і гілок, втрати декоративності, нарешті, передчасної загибелі дерев.

Подібні ознаки сильніше виявляються у дерев, які ростуть в лунці на асфальті, ніж у дерев, що ростуть в смузі газону або відкритого ґрунту на асфальтованій пішохідній частині вулиць. Асфальтові покриття, що закривають ґрунт навколо посадочних ям, механічно протидіють зростанню коренів в горизонтальному напрямку і ускладнюють доступ до кореневої системи необхідної кількості вологи та повітря. Крім того, змінюються фізико-механічні та хімічні властивості ґрунту.

Стійкість дерев на міських вулицях прямо пов'язана з їх здатністю до коренеутворення в цих умовах.

У містах степової зони спостерігається аналогічна закономірність: найбільш розгалужену кореневу систему утворюють тут ясен зелений (100%), потім липа дрібнолиста (85%) і клен гостролистий (80%).

При виростанні дерев в лунці, закритою гратами, в поверхневому горизонті ґрунту коріння зазвичай відсутні. У результаті систематичного розпушування верхнього шару ґрунту на 12-15 см, проведеного перед поливом дерев, механічно видаляються всі зустрічаються коріння, кількість яких, може бути досить високим. Наприклад, при виростанні в'яза звичайного у лунці без решітки, але з газонним покриттям ґрунту в горизонті 0-10 см зосереджено до 15% всієї кореневої системи.

У деревних порід, найбільш часто висаджуються і зростаючих в лунці на асфальтованих вулицях, основна маса коренів (70 - 88%) зосереджена на глибині 0-60 см. Нижче 60 см їх вміст у ґрунті різко знижується. Однак в окремих випадках частина коренів горизонтального напрямку, не маючи можливості вийти за межі посадкової ями, опускається вниз в більш глибокі горизонти нерідко утворюючи розгалужені кореневі мочки, спрямовані у бік кома.

Значно обмежують ріст кореневої системи в глибину дошки від обшивки кома, пересадженого дерева, що зберігаються протягом 5-7 років і перешкоджають доступу коренів до рослинної землі, що вноситься при посадці на дно ями.

У горизонтальному напрямку насиченість ґрунту корінням на різній відстані від стовбура дерева відносно, вирівняна.

У липи мілколистной та ясена пухнастого основна маса коренів (80-85%) розміщена в ґрунті на відстані до 80 см від стовбура дерева. У клена гостролистого і в'яза звичайного на цій відстані залягає дещо більше коренів - до 85-90%. Частина з них, дійшовши до стін посадкової ями, різко змінює напрямок росту, викликаючи тим самим деяке підвищення щільності розміщення коренів у ґрунті біля кордону асфальту і посадкової ями, таке обмеження росту коренів в горизонтальному напрямку характерно для дерев, посаджених в лунки на асфальтованих вулицях, але особливо чітко воно проявляється при наявності біля стін посадкових ям великої кількості будівельного сміття, що підсилюють «діжкові» характер цих умов.

У клена гостролистого коріння під асфальт, як правило, не заходять взагалі. У липи мілколистной та ясена пухнастого рідко можна виявити коріння далі 25-40 см від кордону асфальту. У в'яза звичайного під асфальтове покриття йде до 10-12% всієї кореневої системи, причому окремі корені заглиблюються під асфальт на 1-1,2 мл далі.

У містах степової зони площа вільної від асфальту поверхні лунки зазвичай не перевищує 0,8-1 м2. У цих умовах у липи мілколистной до 47% всіх коренів йде під асфальтове покриття. Основна маса їх швидко припиняє свій ріст і на відстані 60-80 см від кордону асфальту залягає лише 6-7% коренів. Однак окремі корені можуть віддалятися від стовбура на 3,5-4 м.

Ще більша кількість коренів (до 53%) йде під асфальт у ясена зеленого. Їх основна маса розміщується на відстані 80-100 см від краю лунки, але окремі корені можуть видалятися під асфальтове покриття на 4-4,5 м.

У клена під асфальт йде до 35% коренів. Причому вже на відстані 60 Ј м від краю лунки коріння повністю припиняють своє зростання.

Зіставлення потужності кореневих систем у різних деревних порід з характером їх стійкості в несприятливих умовах міських вулиць вказує на пряму залежність між цими факторами. Породи утворюють сильнішу і розгалужену кореневу систему, значно стійкіше в несприятливих міських умовах, ніж породи зі слабкою кореневою і мало розгалуженою системою.

Ця залежність значною мірою визначає загальний характер догляду за деревами на асфальтованих вулицях, спрямований на створення потужної, добре розгалуженої кореневої системи.

1.3 Декоративні види дерев, що використовуються для посадки в місті

Вулиці та в'їзди є обличчям населеного пункту. За їх зовнішньому вигляду судять про ступінь благоустрою та культурі міста чи районного центру. Але, незважаючи на велику кількість зелені, насадження часто не виконують своїх декоративних і оздоровчих функцій. Пояснюється це тим, що на вулицях садять дерева незалежно від біолого-екологічних і декоративних особливостей. У посадках спостерігається великий випад рослин і передчасне всихання. Декоративність насаджень низька.

Озеленювати вулиці потрібно за попередньо складеним проектам або схемами. Висаджувати тут необхідно в першу чергу деревні породи, що володіють морозостійкістю і посухостійкістю і мають глибоку кореневу систему. 

2. МІСЦЕ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Фізико-географічна характеристика Одеської області та міста Одеси

Одеса - велике місто, обласний центр України, розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря.

Площа: 33300 км2

Населення: 1456000 чол.

Щільність населення 44 чол. / км2

Велика частина Одеської області знаходиться в межах Причорноморської низовини. Її поверхня являє собою пологохвилясту і плоску лесову рівнину, що поступово понижується в південно-західному напрямку. Рівнина сильно розчленована глибоко врізаними (до 40-70 м) річковими долинами, балками і ярами. Найвища точка Одещини знаходиться на півночі області у відрогах Подільської височини (пагорб висотою 292 м біля села Баштанків Кодимського району), а самий низький рівень поверхні відносно рівня моря має Куяльницький лиман, який на 4 м нижче рівня моря.

Клімат регіону помірно континентальний з жарким сухим літом (середня температура липня + 22єС) і м'якою малосніжною нестійкою зимою (середня температура січня -4єС). Тривалість безморозного періоду коливається від 130-150 днів (на півночі області) до 166-208 днів (на півдні). Опадів тут випадає 380-500 мм на рік, переважно в літній період і часто у вигляді злив. Зареєстровані несприятливі кліматичні явища представлені суховіями, пиловими бурями (до 3-8 днів у році), грозами (20-26 днів), градом (2 дні), засухами і туманами на узбережжі (20-30 днів).

Від клімату залежать температурний, світловий режими і вологозабезпеченість, необхідні для розвитку рослин і лімітуючі їх географічне поширення. Більшість рослин не може рости при температурі нижче +5. С, і багато видів гинуть при негативних температурах. Зі збільшенням температур зростають потреби рослин у волозі. Світло необхідне для фотосинтезу, а також для цвітіння і розвитку насіння. Затінення грунту кронами дерев у густому лісі придушує ріст більш низьких рослин. Важливим фактором є також вітер, що істотно змінює режим температури і вологості. тротуарний декоративний дерево посадка

Рослинність кожного регіону є індикатором його клімату, оскільки поширення співтовариств рослин в значній мірі обумовлено кліматом. У семіарідних кліматах помірних і низьких широт, де усюди (крім річкових долин) занадто сухо для росту дерев, панує трав'яниста степова рослинність.

В місті Одеса на вулицях ростуть дерева, але з кожним роком їх кількість зменшується через занадто сухе та спекотне літо та через людську необачність в поводженні з ними.

2.2 Матеріали і методи дослідження

Дослідження проводилися восени 2015 року на вулицях Варненській, Пантелеймоновській, В'ячеслава Чорновола, Лейтенанта Шмідта та на проспекті Гагаріна в жовтні - листопаді 2015 року. Досліджувалися декоративні дерева, які можуть загрожувати пошкодженню тротуарного покриття на вулицях.

Всього на обраних вулицях обстежено 423 дерева (табл. 2.1.):

Таблиця 2.1

Дата обстеження	Вулиця	Кількість обслідуваних дерев
18.10.2015	Варненська(чітна)	162
06.11.2015	Проспект Гагаріна	111
08.11.2015	Пантелеймонівська	67
12.11.2015	В'ячеслава Чорновола	39
12.11.2015	Лейтенанта Шмідта	44

У цих дерев замірялися окружність стовбуру, вираховувався діаметр та визначалися в балах ступінь та міра пошкодження тротуарного покриття, якщо воно було. Заміри проведені сантиметровою стрічкою та рулеткою з точністю до 2-3 см на висоті 1,3 м. Діаметр дерев вираховувався діленням окружності стовбуру на число р.

Для оцінки пошкодження тротуарного покриття була використана оригінальна бальна система (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Бали пошкодження тротуарного покриття

Бал пошкодження	Основні характеристики
0	Пошкоджень немає
1	В асфальті (плитковому покритті) у напрямку росту коренів
2	Незначне піднесення тротуарного покриття біля стовбура (5 - 10 см)
3	Незначне піднесення тротуарного покриття на відстані більше 0,5 м (5 - 10 см)
4	Грубе руйнування покриття (понад 10 см) на відстані не більше 0,5 м
5	Грубе руйнування покриття (понад 10 см) на відстані більше 0,5 м, часто видно коріння

Данні дослідження були оброблені за допомогою програми Microsoft Office Excel 2007.



3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

На визначенних для роботи вулицях виростає всього 423 дерева, серед яких найбільшу популяцію мають Платан східний (Platanus orientalis Lam), Акація біла (Robнnia pseudoacбcia), Клен гостролистий (Acer platanoides Lam) та Софора японська (Sophora japonica Lam) [Колесніков, 1974] (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Види дерев, що зростають на обслідуваних вулицях

Вид дерева	Кількість обслідуваних дерев	Кількість порушених тротуарних покриттів	% порушень	Середній бал порушень
1	2	3	4	5
Горіх грецький (Juglans regia Lam)	26	1	1%	1
Шовковиця біла плакуча (Mуrus alba)	19	-	-	-
Сосна чорна (Pinus nigra Arn)	8	-	-	-
Акація біла (Robнnia pseudoacбcia)	63	6	9%	2
Акація рожева (Robinia hispida Lam)	6	-	-	-
Тополя чорна (Populus nigra Lam)	9	14	20%	2
Тополя пірамідальна (Populus pyramidalis Rozier)	22	2	3%	5
Софора японська ( Sophora japonica Lam)	42	17	25%	3
Гледичія трьох колючкова (Gleditschia triacanthos Lam)	20	5	7%	2
Клен гостролистий (Acer platanoides Lam)	49	1	1%	2
Клен псевдоплатановий( Acer pseudoplatanus Lam)	3	-	-	-
Кёльрейтерия метельчатая (Koelreuteria paniculata Laxm.)	5	-	-	-
Липа кордата (Tнlia cordбta)	10	1	1%	1
Липа сибірська (Tilia siberica)	10	2	3%	1
Липа крупно листа (Tilia Platyphyllos)	10	2	3%	3
Каштан кінський ( Aйsculus hyppocastanum Lam)	8	2	3%	2
В'яз листоватий (Ulmus foliacea Gilib)	2	1	2%	4
Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill)	2	-	-	-
Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam)	2	1	2%	3
Платан східний (Platanus orientalis Lam)	100	12	17%	2
Айлант (Ailanthus)	2	2	3%	4
Алича (Prunus divaricata)	1	-	-	-
Береза бородавчата (Betula verrucosa Ehrh)	1	-	-	-
?	2	-	-	-
Дуб скелястий (Quercus petraea Liebl)	1	-	-	-

Багато дерев біля будинків висаджувалися жителями цих будинків з порушенням правил озелененням, тобто дерева висаджені на меншій відстані від вимог та норм посадки. Крім того спостерігалися випадки зростання самосіву дерев до значного розміру та віку.

На графіках наведені дерева, які більше всього порушують цілісність асфальтового покриття.

Рис. 2.1. Пошкодження тротуарного покриття Платаном.

Платан ? дерево заввишки до 45, рідко до 50, м з прямим, рівним стовбуром діаметром до 3,5 м, несучим довгасту або яйцевидно-пірамідальну крону. Головний стовбур, біля основи розширений, найчастіше не доходить до верхівки крони, розділяючись на кілька вершин; гілки прямі, спрямовані косо вгору. Кора дуже світла, сіра, відділяється дрібними тонкими пластинками, які оголюють плями свіжої кори блідо-жовтого кольору, на сучках і гілках майже кремово-біла; однорічні гілки темні, оранжево-коричневі, глянсуваті.

Платан - дерево з достатньо широкою та розлогою кроною та великою кореневою системою, яка проростає в основному в тому місці, куди направлена більша частина крони . Це дерево гарно виглядає на вулиці, дає густу тінь, але його слід садити лише в містах з широкими траншеями для посадки дерев.

Інакше це дерево проростає своїм корінням на поверхню асфальтового покриття та цим руйнує його.

Платан має 17% порушень від усієї кількості, визначеної на обслідуваних вулицях.

Рис. 2.2. Пошкодження тротуарного покриття Акацією білою.

Акація біла відноситься до багаторічних рослин сімейство бобові. Являє собою велике дерево, висота якого сягає 15-20 метров. Акація біла має красиву і розкидисту крону, на стовбурі дерева видно поздовжні тріщини. Стовбур акації білої буває сіро-чорного або сіро-бурого забарвлення.

Має сильно розвинену кореневу систему, яка через широку крону дерева проростає в усі сторони. Часто зустрічається в старих районах міста (вулиця Пантелеймонівська, Лейтенанта Шмідта та ін.), де вкрай агресивно руйнує асфальтове покриття навколо себе.

Порушення Акацією білою можна визначити 9% від усієї кількості.

Рис. 2.3. Порушення асфальтового покриття Кленом гостролистим.

Цей представник сімейства Кленових один із самих поширених дерев на обслідуваних вулицях - 49 штук. Висота не більше 30 метрів, володіє широкою круглою і щільною кроною. Кора у молодих гілок гладка і червоно-сірого кольору, а стовбур клена корою темного відтінку з великою кількістю не надто глибоких тріщин.

Не зважаючи на масивну крону, Клен гостролистий має велику, але глибоку кореневу систему, яка утримує рослину, не руйнуючи асфальтове покриття. В дослідженні є один клен гостролистий, який порушує асфальтове покриття, але це може бути наслідком надмірно високої посадки, бо коріння цього дерева виступають над поверхнею саме в при стовбуровому місці. Порушення асфальтового покриття Кленом гостролистим - 1% від усієї кількості.

Це дерево росте як в старій частині міста, так і в відносно новій. Дерево не потребує особливого догляду, росте прямо, не нависаючи над старими будівлями, як це часто буває в Софори японської. Тому це є одне з найбільш зручніших та найкрасивіших дерев для нашого міста, бо листя даного дерева досить великі і досягають близько 18 сантиметрів, п'ятилопатеве, колір темно-зелений, а восени колір листя змінюється на оранжево-жовті тони. Завдяки ним дерево дає хорошу тінь.

Рис. 2.4. Порушення асфальтового покриття Софорою японською.

Софора японська - дерево до 27 м з розкидистою густою кроною, гладкими зеленими гілками і потріскавшеюся корою на стовбурі, подібно акації білої. Листя непарноперисті, листочки загострені, темно-зелені зверху, сіро-білі знизу. Через безліч волосків черешок листа сильно потовщений біля основи.

Має велику кореневу систему, яка, можливо, через надвисоку посадку, активно руйнує асфальтове покриття в старій частині міста. Широка та розлога крона дерева часто нависає на будівлями, постійно загрожуючи впасти на них. Дерево дає велику тінь. Але «мінусів» від посадки цього дерева все ж більше.

А ось Шовковиця біла плакуча - одне з найзручніших дерев для посадки в місці, тому що, маючи невеликий розмір, але густу крону та глибоке кореневу систему, вона не руйнує асфальтове покриття та служить відмінним шумовідштовхуючим бар'єром на шляху автомобільного гулу. Не дивлячись не те, що плоди звичайної шовковиці, падаючи на одяг - забруднюють його, дерево Шовковиці білої плакучої розсаджують біля дороги, де люди ходять рідко. Тому користь від цього дерева набагато більша, ніж від інших видів дерев, які садять в безпосередній близькості від дороги, хоча використання цієї рослини, як тінезабезпечника в старій частині міста не можлива через невелику висоту дерева.

У випадку, коли порушуються норми та правила посадки дерев, порушення тротуарного покриття наступає більш швидко та набагато інтенсивніше.



ВИСНОВКИ

1. Найбільші пошкодження тротуарного покриття завдають Софора японська ( Sophora japonica Lam) - 25% порушень та Платан східний (Platanus orientalis Lam) - 17% порушень, особливо дерева з великим діаметром стовбуру.

2. Найбільш прийнятні породи для посадки в безпосередній близькості до тротуару є Кёльрейтерия метельчатая (Koelreuteria paniculata Laxm) та Клен гостролистий (Acer platanoides Lam).

3. Найменше тротуарному покриттю міста Одеси шкодять наступні породи дерев: Клен гостролистий (Acer platanoides Lam) - 1%, Клен псевдоплатановий ( Acer pseudoplatanus Lam) - порушень немає, Горіх грецький (Juglans regia Lam) - 1% порушень, Шовковиця біла (Morus alba) - порушень немає, Береза бородавчата (Betula verrucosa Ehrh) - порушень немає та Кёльрейтерия метельчатая (Koelreuteria paniculata Laxm)- порушень немає.

4. В старій частині міста дерева порушують тротуарне покриття більше через нестачу вільного місця в пристовбурному колі.

5. Порушення деревами асфальтового покриття часто відбувається через надвисоку посадку.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Красіков Н. Я. «Садово-парковые строительные работы». - Л.: Видавництво літератури по будівництву, 1969. - 136 с.

2. Технические условия на производство работ в садово-парковом строительстве 1961. - 43с.

3. Колесніков А.И. Декоративная дендрология, 2-е изд., 1974. - 704 с.

4. Теодоронский В.С., Сабо Є.Д. та ін. «Строительство и эксплуатация объектов ландшафтной архитектуры.- Видавничий центр «Академія», 2008, 346 с.

5. Боговая И.О., Фурсова Л.М. «Ландшафтное искусство», 1988.



ДОДАТКИ

Додаток 1

Рис. 1. Активне руйнування (5 балів) Софорою японською асфальтного покриття на вулиці Пантелеймоновській.

Додаток 2

Рис. 2. Порушення цілісності асфальтного покриття (3 бали) Софорою японською на вулиці Пантелеймоновській.



Додаток 3

Рис.3. Порушення плиткового покриття (3 бали) Софорою японською на вулиці Пантелеймоновській.

Размещено на Allbest.ru