Значення і роль землеустрою на місцевому рівні в розвитку землекористування територіальних громад

Відповідно до Конституції України земля та інші природні ресурси використовуються і охороняються як основа життя і діяльності населення, яке проживає на відповідних територіях. Організація раціонального використання земель та їх охорони є найважливішим фактором і головною умовою розвитку всіх галузей економіки країни і визначальною частиною земельної політики держави. Вітчизняна практика та світовий досвід показують, що землевпорядкування є основним механізмом здійснення земельної політики і головною ланкою в системі управління земельними ресурсами будь-якої країни. На початку 1990-х років землевпорядне забезпечення земельних перетворень в Україні дозволило створити основи нового земельного ладу, ліквідувати монополію державної власності на землю, провести перерозподіл земель, сформувати шар селянських (фермерських) господарств, передати у відання органів місцевого самоврядування землі на їх територіях, що дало їм можливість здійснювати повноваження з реорганізації землекористування колишніх колгоспів і радгоспів і здійснити приватизацію їх земель, зареєструвати права громадян і юридичних осіб на більшу частину земельних ділянок, ввести плату за використання земель, створити резервний земельний фонд і умови для цивільного обороту земель.

Широкомасштабні землевпорядні роботи були розпочаті на основі постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу» № 563 від 18. 12 1990 р. При її реалізації були розроблені проекти землеустрою щодо формування меж сільських і селищних рад, на основі яких здійснено передачу в їх відання земель в межах сільських населених пунктів, а також поза їх межами для цілей розширення індивідуального житлового будівництва, особистого підсобного господарства та організації сінокосіння та випасання худоби особистого користування жителів. В результаті проведених землевпорядних робіт в Україні були сформовані межі більше 10 тис. сільських рад та майже 800 селищних рад, а в Кіровоградській області 370 сільських рад і 27 селищних рад. Це дало можливість органам місцевого самоврядування здійснити визначені законодавством повноваження щодо розпорядження землями, а також задовольнити потреби сільського населення в земельних ділянках для зазначених вище цілей. У порядку землеустрою було проведено також визначення меж населених пунктів по 9 тис., а по Кіровоградській області 991 сільського населеного пункту на площі 176,6 тис. га і 26 селищ на площі 20,1 тис. га.

Одночасно було сформовано більше 3 млн. га земель запасу, а в Кіровоградській області 229 тис. га, розроблено 20,6 тис. проектів перерозподілу і приватизації земель при реформуванні колишніх колгоспів і радгоспів, а в Кіровоградській області 442, з метою створення на їх територіях нових суб'єктів господарювання: кооперативів, товариств, акціонерних товариств, селянських (фермерських) господарств.

Так вже в 1995 році колгоспи було реорганізовано в колективні сільськогосподарські підприємства та акціонерні товариства на основі колективної власності на землю. Всього було створено понад 37 тис. фермерських господарств на площі 843 тис. га. Здійснення земельної реформи до 2002 року щодо реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств базувалося на рішеннях сільських (селищних) рад. Зокрема, на засадах приватної власності на землю було організовано 8183 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю на площі 11325 тис. га (30,8%), 5602 -- приватних (приватно-орендних) підприємств на площі 5551,3 тис. га (15,2%) та 2449 сільськогосподарських кооперативів на площі 3662,2 га (10,8%).

Загалом, безпрецедентне реформування колективних сільськогосподарських підприємств в агроформування ринкового типу за проектами землеустрою дало змогу різко збільшити питому вагу сільськогосподарських угідь у власності сільськогосподарських кооперативів (14,5%), товариств з обмеженою відповідальністю (26,4%), приватних (приватно-орендних) підприємств (10,4%). Майже 405 тисяч селян на базі своїх земельних часток (паїв) створили на площі більш ніж 1,6 млн. га сільськогосподарських угідь селянські господарства. Основними землекористувачами Кіровоградської області стали сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебувало 858,3 тис. га, або 34,9 відсотка від загальної площі області, сільськогосподарських товариств - 546,4 тис. га, сільськогосподарських кооперативів - 30,7 тис. га.

Масові землевпорядні роботи надали значного поштовху розвиткові землекористування громадян. У використання громадян України було передано понад 14,3 млн. га земель, у тому числі близько 13,9 млн. га сільськогосподарських угідь, із них більше 3 млн. га сільськогосподарських угідь в особисте підсобне господарство та понад 1,5 млн. га земель надано для сінокосіння та випасання худоби. Значно збільшилися площі земель, надані для ведення колективного, індивідуального садівництва, городництва. У власність і користування громадян Кіровоградської області було передано 974,9 тис. га, у тому числі наданих для ведення фермерського господарства - 406,8 тис. га, товарного сільськогосподарського виробництва - 366,7 тис. га, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 47,6 тис. га.

1. Після набрання чинності земельного кодексу України (2001 р.) повноваження сільських селищних рад щодо розпорядження, в тому числі і управління землекористуванням, звузилися до земель тільки в населених пунктах. Це обумовило зниження обсягів виконаних землевпорядних робіт. Також через відсутність фінансування комплекс землевпорядних робіт з організації раціонального використання земель та їх охорони не реалізовувався. При цьому землевпорядкування сільськогосподарських землекористувань, яке функціонувало до 1990 року було зруйноване, а нові їх форми з раціональним внутрішнім устроєм території до теперішнього часу так і не були створені.

Тенденції зміни структури земельного фонду за формами власності в Україні з 01.01.2012 р. по 01.01.2016 р.*