Промислові території як просторовий базис оптимізації використання земель в місті Києві

Виклад основного матеріалу

Швидкі темпи розвитку великих міст в усьому світі та збільшення їх впливу на навколишнє середовище і суспільство супроводжується комплексом економіних, екологічних та соціальних проблем що суттєво впливають на розвиток земельних відносин в населених пунктах в цілому.

На сьогоднішній день в місті Києві спостерігається стрімка динаміка зміни площ земель, яка полягає у зменшенні питомої ваги сільсько- та лісогосподарського призначення і збільшенні площ земель інших категорій (Табл.1).

Так за даними Головного управління Держгеокадастру у місті Києві станом на 01.01.2016 року загальна площа міста Києва становить 83558,00 га (83,6 тис. га), з них 4,6 тис. га - землі сільськогосподарського призначення; 35,1 тис. га - ліси та інші лісовкриті площі; 6,7 тис. га - під житловою забудовою; 3,3 тис. га - землі промисловості.

Аналізуючи динаміку використання земельних ресурсів м. Києва з 1995-2016 роки, простежується тенденція збільшення площі земель під забудовою, зокрема 34,0 тис. га - 1995 рік, тоді як у 2016 році площа цих земель становить 37,0 тис. га. Водночас варто відмітити що загальна площа земель промисловості у порівнянні з 2010 роком (5,9 тис. га) зменшилась до 3,3 тис. га (01.01.2016 р.).

Загальна кількість функціонуючих підприємств у місті Києві становить 1044 промислових та інших підприємств, загальна площа земель яку вони займають - 3,8 тис. га (Табл.2).

Найбільшу площу серед, яких займають підприємства з виробництва будівельних матеріалів - 1,0 тис. га, та підприємства інших галузей промисловості - 1,8 тис. га; найменшу - підприємства з виробництва та розподілу електроенергії - 0,1 тис. га, підприємства добувної промисловості - 0,1 тис. га.

Процеси субурбанізації та деіндустріалізації міського землекористування є неминучими. Вони у свою чергу прискорюватимуть інші процеси - «витіснення» промислових об'єктів з міст у приміську зону, що у свою чергу породжуватиме низку еколого-економічних і соціальних проблем.

Управління процесами територіального розвитку міста може бути успішним лише в тому випадку, коли прийняті рішення стосовно поточних проблем землекористування базується на стратегічних, довгострокових програмах розвитку, наступальної планувальних ідей, забезпечення послідовності реалізації землеохоронних заходів [2, 3].

Оптимізація територіального розвитку м. Києва полягає в удосконаленні структури земельних угідь з метою підвищення ефективності та інтенсивності використання міських земель, поліпшення їх інвестиційної привабливості, збільшення їх доходності, забезпечення стійкості екосистем міста [2].

Площа земель під промисловими та іншими підприємствами в м. Києві станом на 01.01.2016 року*

* - станом на 01.01.2016 за даними Головного управління Держгеокадастру у місті Києві.

Основними причинами винесення промислових об'єктів за межі міста Києва та використання цих територій за іншим призначенням є:

* Економічні фактори:

- Низькі податкові надходження до місцевих бюджетів від плати за землі промисловості у порівнянні з іншим функціональним використанням земель.

Рис. 1 Заробітна плата штатних працівників у промисловості м. Києва, грн.*

* складено за даними Управління промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва у місті Києві

- Ринкова вартість прилеглих міських земельних ділянок низька у порівнянні з аналогічними ділянками без промислових об'єктів «по сусідству» [1].

- Логістична мережа міста Києва є неефективною для потреб промисловості, зокрема, перевезення великих вантажів габаритним автотранспортом (сезонні (часові) заборони в'їзду вантажівок в місто Київ);

- Розмір витрат на оплату заробітної плати працівникам промислових підприємств у місті Києві є вищий ніж у передмісті - причинами цього є вищий середній розмір заробітної плати у місті (столиці) та рівень кваліфікації робітників (рис. 1);

- Динаміка індексу виробництва в місті Києві є негативною по відповідних галузях промисловості. Зокрема, аналізуючи дані виробництва в хімічній галузі промисловості за 2016 рік, можна стверджувати що динаміка індексу виробництва за відповідною галуззю в м. Києві є від'ємна (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка індексу виробництва хімічної галузі промисловості у 2016 році*

* - складено за даними Управління промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва у місті Києві

* Екологічні фактори:

- Забруднення атмосферного повітря - практично всі промислові об'єкти міста, діяльність яких спричиняє викиди шкідливих речовин, потребують модернізації систем їх уловлювання та очищення [2]. За статистичними даними у 2015 році в атмосферне повітря потрапило 171,0 тис. тонн забруднюючих речовин, в т.ч від стаціонарних джерел (в основному промислові підприємства) 26,7 тис.тонн (15,6%) та від пересувних джерел 144,3 тис.тонн (84,4%). З числа стаціонарних джерел забруднення близько 80% викидів належать підприємствам енергетики, на всі інші промислові підприємства припадає 5,3 тис.тонн, що складає близько 3,1 % від загальної кількості викидів в атмосферне повітря у місті Києві.

- Забруднення водних джерел міста - значна частка промислових об'єктів знаходяться в прибережно-захисних зонах, що негативно проявляється на водних об'єктах міста, зокрема в них підвищується вміст органічних речовин природного походження та заліза [2];

- Забруднення ґрунтів - в межах міста Києва ґрунти піддаються забрудненню, зокрема, механічному (засмічення ґрунтів великоуламковим матеріалом), хімічному (забруднення ґрунтів пов'язане з проникненням в нього речовин (хлору, ртуті, аміаку, соляної кислоти тощо), які змінюють природну концентрацію хімічних елементів до рівня перевищуючого норму).

- Знижується рекреаційна функція міста.

* Соціальні фактори:

- Спостерігається тенденція зниження кількості зайнятого населення у сфері промисловості (рис.3)

- На наші переконання покращення еколого-економічної ситуації міста, формування ефективного міського землекористування можливо забезпечити шляхом переміщення промислових об'єктів за межі Києва, з метою реорганізації цих територій їх збалансування і формування оптимальної структури міських земель.

Для апробації наших досліджень ми обрали типове підприємство в межах міста Києва ПАТ «КЗ «АНА- ЛІТПРИЛАД», яке являє собою функціонально завершений, оснащений необхідним обладнанням та інженерними комунікаціями сервісний, виробничо-складський комплекс розташований за адресою: м. Київ, Шевченківський район, просп. Перемоги, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:137:0003; площа земельної ділянки - 5614 кв.м відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права).

Такі підприємства більше викуповуються і здаються в оренду фрагментарно під різне функціональне використання. Пілотажні обстеження таких територій промислових об'єктів (переважно це території великих підприємств) показали, що вони повністю не задіяні в економічному розвитку міста тобто не функціонують. Особливо багато вільної території на ділянках, виділених під склади, матеріальні бази і транспортне господарство. Функції новоутворених фірм в межах конкретного підприємства, як правило, не узгоджені між собою, можуть бути екологічно небезпечними тощо [5].

Рис. 3 Кількість працівників зайнятих у промисловості по м. Києву, тис. осіб*

* - складено за даними Управління промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва у місті Києві

Функціональне використання досліджуваної земельної ділянки за даними Головного управління Держгеокадастру у місті Києві: землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво. Таким чином при визначенні нормативної грошової оцінки, коефіцієнт, на функціональне використання цієї земельної ділянки буде становити - 0,50 згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262).

Згідно з рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 р. №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» економіко-планувальна зона для цієї земельної ділянки - № 37, а базова вартість 1 кв.м. землі сягає 1908,36 грн/кв.м.

Враховуючи всі локальні коефіцієнти, на місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, та коефіцієнту індексації' грошової оцінки можемо визначити нормативну грошову оцінки, для досліджуваної земельної ділянки (табл.).

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки ПАТ «КЗ «АНАЛІТПРИЛАД» (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:137:0003)*

* - станом на 01.01.2016 за даними Головного управління Держгеокадастру у місті Києві.

Таким чином відповідно до ст. 274.1. «Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки» згідно Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI [8] максимальний розмір земельного податку, який може надійти в міський бюджет становить 414,185 тис.грн/рік (13806189,77 грн*0,03/1000 грн).

Разом з тим, якщо функціонально використовувати дану земельну ділянку для комерційних цілей (Кф=2,5), тоді і розмір земельного податку від даної території буде становити 2070,90 тис.грн/ рік (НГО=69030948,90 грн*0,03/1000 грн), що значно покращить економічний розвиток міста Києва.

ПРОМЫШЛЕННЫЕ ТЕРРИТОРИИ КАК ПРОСТРАНСТВЕННЫЙ БАЗИС ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЗЕМЕЛЬ В ГОРОДЕ КИЕВЕ