Таблиця 3.1. Характеристика типів ґрунтів господарства

№ п/п	Сільськогосподарські угіддя	Основні грунтові відміни	Показники властивостей і їх оцінка	Заходи з підвищення родючості
		назва грунту	площа, га	середній вміст гумусу	гранулометричний склад
1	Рілля	Дерново- підзолисті	851	1,4	супіщані	Внесення органічних і мінеральних добрив, вапнування
		Сірі - лісові	1263	1,6	легкосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Темно - сірі опідзолені	1863	1,8	Легко- і середньосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив, можливе вапнування
		Чорноземи опідзолені	593	2,6	легко - суглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Чорноземи типові	1950,8	4,0	легко - і середньосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Лучно-чорноземні	133,0	4,2	середньосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Лучні	193,3	4,8	середньосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Болотні	69,8	8,3	середньосуглинкові	Внесення органічних і мінеральних добрив
		Солоді	8,5	1,3	важкосуглинкові	Гіпсування, виведення із сівозміни

Номенклатурний список грунтів господарства наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Номенклатурний список грунтів

Шифр	Назва ґрунтових відмін і неоднорідності	Загальна площа, га
	Дерново-слабопідзолисті супіщані і легкосуглинкові на водно-льодовикових відкладах	467,3
	Дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані і легкосуглинкові на водно-льодовикових відкладах	364,0
	Сірі опідзолені легкосуглинкові на лесах	644,9
	Сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові на лесах	599,8
	Темно-сірі опідзолені легкосуглинкові на лесах	1800,5
	Темно-сірі опідзолені слабозмиті легкосуглинкові на лесах	63,2
	Чорноземи опідзолені легкосуглинкові на лесах	593,0
	Чорноземи типові Чорноземи типові неглибокі слабо-гумусовані, крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	365,00
9.	Чорноземи типові неглибокі слабогумусовані слабо злиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесових суглинках	25,00
10	Чорноземи типові вилугувані неглибокі слабогумусовані крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	101,20
11	Чорноземи вилугувані типові неглибокі слабогумусовані слабо змиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	48,80
12	Чорноземи типові глибокі слабогумусовані крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	854,4
13	Чорноземи типові глибокі слабогумусовані слабо змиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	82,2
14	Чорноземи типові глибокі слабогумусовані середньозмиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	30,8
15	Чорноземи типові карбонатні глибокі слабогумусовані крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	10,8
16	Чорноземи типові вилугувані глибокі слабогумусовані крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	267,4
17	Чорноземи типові вилугувані глибокі слабогумусовані слабозмиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	53,00
18	Чорноземи сильно змиті і розмиті крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	11,3
	Чорноземи намиті мологумусні крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	100,9
	Лучно-чорноземні грунти
19	Лучно-чорноземні карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	94,2
20	Лучно-чорноземні осолоділі крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	38,8
	Лучні грунти
21	Чорноземи-лучні карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках	53,3
22	Лучні глейові карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові на сучасному алювію	66,9
23	Лучні глейові карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові на сучасному алювію-делювію	73,1
	Болотні грунти
24	Лучно-болотні карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові на сучасному алювію-делювію	9,2
25	Болотні на сучасному алювію	12,9
26	Торфовища
27	Торфовища низинні глибоко поховані, підставлені з глибини 1,5-2 м сучасним алювієм	47,7
	Солоді
28	Солодь лучно-чорноземна западина крупнопилувато-легкосуглинкова на лесових суглинках	8,5

З номенклатурного списку грунтів видно, що під чорноземом типовим 1951 га. Можна сказати також, що чорноземи типові займають 28 % усієї площі господарства, темно-сірі опідзолені 26,7%, сірі лісові 18,1%, дерново-підзолисті 12,2%, лучно-чорноземні грунти 1,9 %, лучні грунти - 2,8 %, болотні грунти - 1,0 %, солоді - 0,1 % (табл.3.3).

Таблиця 3.3. Розподіл грунтів за площею

Тип грунту	Площа, га	% від загальної площі ріллі
Дерново- підзолисті	851	12,2
Сірі лісові	1263	18,1
Темно - сірі опідзолені	1863	26,7
Чорноземи опідзолені	593	8,5
Чорноземи типові	1950,8	28,0
Лучно-чорноземні	133	1,9
Лучні	193,3	2,8
Болотні	69,8	1,0
Солоді	8,5	0,1

Враховуючи генетичні особливості, фізико-хімічні і агровиробничі властивості грунтів та їх родючість і господарське використання, всі виділені на території господарства грунтові відміни, з метою застосування комплексу агровиробничих заходів, зокрема, внесення добрив, обробітки і інших заходів по підвищенню родючості їх та одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур, об'єднуються в агровиробничі групи грунтів.

Особлива увага приділяється рекомендаціям по попередженню ерозії, підвищенню родючості еродованих грунтів. При цьому протиерозійні заходи рекомендуються у розрізі підгруп, на які розділяються агогрупи грунтів з урахуванням умов залягання за рельєфом (кутів нахилу) - дивитися потрібно номенклатурний список агро виробничих груп грунтів.

3.3 Характеристика ознак, складу і властивостей грунтів

На території господарства переважають такі ґрунти як, дерново-підзолисті, сірі лісові, чорнозем опідзолений та темно-сірі опідзолені, чорноземи типові, лучно-чорноземні грунти на лесах і лесовидних суглинках.

Дерново-підзолисті ґрунти.

На ґрунтовій карті виділені під номером І. Утворились на пісках під чистими сосновими лісами. Характеризуються профілем опідзоленого типу, розділені на горизонти: НЕ - гумусово-елювіальний з ясно-сірим забарвленням, піщаний безструктурний, потужністю від 10 до 20-22 см. Під ним залягає ілювіальний горизонт РІ ясно-ржавого кольору, піщаний безструктурний, глибиною 40-50 см. Він постійно переходить в материнську породу (Р) - ясно-жовтий пісок.

Ці ґрунти в основному зайняті лісами. Вони слабо гумусні, бідні на поживні речовини, мають погані воно-фізичні властивості. В посушливі роки рослини страдають від недостачі вологи. Бонітет цих ґрунтів - 12 балів.

Дерново-слабопідзолисті ґрунти.

На ґрунтовій карті виділені під шифром 2. Утворились на давньоалювіальних пісках під дубово-сосновими лісами. Площа їх 367,3 га. Із них 169,1 га розорані, а 183,2 га зайняті лісами, 15,3 га - пасовищами.

Генетичні горизонти:

НЕ - гумусово-елювіальний, ясно-сірого кольору, 15-18 см;

РЕ - ясно-жовтого кольору з білуватими плямами SiO₂ у верхній частині, рихлий, безструктурний;

Рі - ілювіальний горизонт, жовтий пісок з прошарками ілювію 1-3 см;

Р - материнська порода - зв'язані піщані.

Реакція ґрунтового розчину коливається від кислої до близько до нейтральної (рН_{сольове} 5,4 - 5,8 - 6,3. Ступінь насиченості основами 52,6-80,0 %. Гідролітична кислотність невисока (0,4-1,8 мг-екв. на 100 г ґрунту. Вміст гумусу у орному шарі становить 0,7-1,5 %. Ці ґрунти слабо забезпечені поживними речовинами для рослин. Польові культури відчувають нестачу зольних елементів, а часто і води. Бонітет їх 22 бала.

Дерново-слабопідзолисті глейові ґрунти.

Розміщені на слабодренованих понижених ділянках терас. Характеризуються оглеєнням нижніх горизонтів за рахунок близького залягання ґрунтових вод. На карті ці ґрунти позначені шифром 3А. Загальна площа їх охоплює 64,0 га. Будова профілю така ж як і описано вище. тільки у верхній частині материнської породи помітний сизуватий відтінок. Пісок білуватий. Ці ґрунти бідні, Потребують внесення великих доз органічних добрив. Бонітет їх становить 21 бал.

Сірі опідзолені ґрунти.

Утворені на лесах і лесовидних суглинках . Горизонти: НЕ - 30-32 см, сірий, пилуватий, збагачений кремнеземистою присипкою. Під ним залягає ілювіальний горизонт І₁ червоно-бурого кольору. Під ілювіальним горизонтом залягає перехідний до материнської породи горизонт Р_і, ясно-бурий, який різко переходить у материнську породу. Це ґрунти супіщані і легкосуглинкові, мають слабокислу реакцію (рН_{сольове} 5,4). Гідролітична кислотність 2,4-9,2 мг.-екв. на 100 г ґрунту. Ступінь насиченості основами дуже високий - 78,9-92,9 %. Гумусу у верхньому горизонті 2,2 %, донизу зменшується до 1,2-0,2 %. Ці ґрунти більш родючі. Бонітет їх становить 32 бала.

Сірі опідзолені глейові ґрунти.

Від сірих типових ґрунтів відрізняються тим, що є ознаки оглеєння в нижній частині профілю. Ступінь насиченості основами складає 66-75 %. Гідролітична кислотність дуже висока (4,1-2,0 мг.-екв. на 100 г ґрунту). Реакція ґрунтів - слабокисла (рН_{сольове 5,4}). Містить гумусу 3 %. Ці ґрунти з низькою родючістю тому, що вони мають несприятливий водно-повітряний режим. Бонітет їх становить 20 балів.

Темно-сірі опідзолені ґрунти.

Ці ґрунти утворились на лесовидних породах, піщано-легкосуглинкового механічного складу. Вони суміщають в собі ознаки чорноземів та підзолистих ґрунтів. Горизонти:

НЕ - гумусово елювіальний - 32-38 см, темно-сірий.

НІ - гумусово ілювіальний - 45-50 см, бурувато-сірий.

І - ілювіальний, червоно-бурий.

Далі йде горизонт Рі та порода Р_к.

Темно-сірі ґрунти на лесових породах

Не 0-37	Гумусовий, добре елювіальний, темно-сірий, вологий, важкосуглинковий, грудкувато-зернистий, пронизаний корінцями, перехід чіткий.
НІ 38-68	Гумусо-ілювіальний, бурувато-сірий, вологий, легкосуглинковий, перехід чіткий.
І 69-105	Ілювіальний, коричнево-бурий, вологий, легкосуглинковий, зустрічаються кротовини, перехід чіткий.
Рі 106-125	Слабо-ілювіальний, буроватий, вологий, легкосуглинковий, грудкувато-призмоподібний, щільний, перехід різкий.
Рк 126-200	Бурий, зернистий, карбонатний лес.

Ґрунти хороші, придатні для вирощування с/г культур і плодово-ягідних насаджень. Гумусу в орному шарі 4,2 %. Ступінь насиченості основами висока - 93-97 %. Реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН_{сольове} 6,2-6,3). Ці ґрунти родючі. На них можуть вирощуватись всі сільськогосподарські культури. Бонітет 51 бал.

Чорноземи опідзолені.

Горизонти: Не - гумусовий, слабоелювіальний; Нрі - верхня частина перехідного горизонту; Р_к - материнська порода.

На території господарства зустрічаються супіщані, піщані, піщано-легкосуглинисті різновидності опідзолених чорноземів. Гумусу у верхньому горизонті 4,5-5,3 %, а у нижньому - 2,6-2,2 %. Реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН_{сольове} становить 5,6-5,7). Ґрунт насичений кальцієм. Ступінь насиченості основами 88-95 %. Ці ґрунти у господарстві одні з кращих. Вони придатні для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур. Їх бонітет становить 54 бала.

H(e)	см - темно-сірий, мулувато-зернистий, пухкий. На поверхні зерен ясно виражена аморфна присипка SiO2
Hp(i)	см - бурувато-сірий, драбо-зернистий. В нижній частині видно червонуватий відтінок, включення SiO2
Ph(i)	см - бруднопалевий. Гумус в вигляді затіків проникає до нижньої границі горизонта. Зверху щільний, а до низу стає рихлим.
	Горизонт 120 см і глибше - палевий карбонатний лес з великою кількістю трубочок СаСО2

Ґрунти придатні під усі сільськогосподарські культури, особливо для плодово-ягідних насаджень.

Генетичні горизонти	Глибина см.	Розмір мм, кількість %	Мул	Глина	Пісок
		Пісок	Пил		Фізичні
		1-0,25	0,25-0,05	0,05-0,01	0,01-0,005	0,005-0,001		> 0,01	< 0,01
Ho	0-10	0,06	4,29	53,35	8,82	8,25	25,33	42,30	57,7
He	30-40	0,03	3,90	53,04	8,50	9,05	25,51	43,37	56,7
Hpi	50-60	0,03	5,71	53,81	8,24	7,37	24,84	40,45	58,55
Phi	80-90	0,05	7,65	52,42	8,94	6,57	24,41	38,87	60,13
P(h)I	100-110	0,03	6,95	53,22	8,35	8,27	23,17	38,80	61,2
Pk	130-140	0,04	5,49	50,12	7,43	5,64	82,57	35,64	64,36
Ph	190-200	0,04	2,83	41,63	7,35	7,35	22,35	37,08	62,85

Таблиця 3.5. Характеристика гумусового горизонта чорнозема опідзоленого на лесі

Генетичні горизонти	Глибина	Вміст гумусу	Запас гумусу
	см	%	Т/га
Hen	0-10	2,3	64,4	Низьке
Hen	0-20	5,19	72,66	1,13
He	30-40	3,33	197,1	1,14
Hpi	50-60	1,67	160,3	0,95
Hhi	80-90	0,96	137,3	0,8
P(h)I	105-110	0,93	148,8	0,63
Pk	130-140	0,90	201,6	0,08

Найбільш поширеними ґрунтами в господарстві є чорноземи опідзолені малогумусні з середнім вмістом гумусу 1,2 - 2,5 %. Проаналізувавши картограму вмісту гумусу в ґрунтах на кожному полі, можна зробити слідуючі висновки:

- ступінь гумусування ґрунтів становить від 1,2 до 3,4 %;

- найбільшу площу займають ґрунти з вмістом гумусу 1,2-2,5 %.

Таблиця 3.6. Фізико-хімічні властивості чорнозему опідзоленого

Генетичні горизонти	Глибина	Місткість вбирання	Сума ввібраних основ	Гідролітична кислотність	Обмінний натрій	Ступінь насичення ґрунтів	рН сольовий	рН водний
		мг-екв на 100 гр. ґрунту	% ємкості поглинання
Неn гумус	0-41	22,3	19	3,3	0,31	25,7	6,0	7,0
Не	42-70	26,3	24	2,3	0,26	91,3	6,0	7,1
Нрі	71-96	21,6	20	1,7	0,26	92,6	6,1	7,1
Phi	97-120	19,4	18	1,1	0,26	93	6,1	7,2
Phi	121-200	70,3	20	1,1	0,26	95,5	6,2	7,5

Фізико-хімічні властивості чорнозему опідзоленого коливаються в залежності від їх гранулометричного складу. Із даних таблиці ми бачимо, що кількість гумусу в чорноземах опідзолених нижче, ніж в чорноземах типових однорідного механічного складу. Ступінь насиченості основами з глибиною зростає. Спостерігається також підвищення водостійкості агрегатів в порівнянні з темно-сірими і сірими ґрунтами. Реакція ґрунтового розчину і ґрунту в гумусовому горизонті близько до нейтральної (6,0-6,2). Підлуження розчину проходить за рахунок вільних карбонатів. Ґрунти з такою величиною рН сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур зони Лісостепу.

Таблиця 3.6.Загальні фізичні властивості чорноземів опідзолених

Генетичні горизонти	Глибина	Щільність твердої фази	Щільність ґрунту	Загальна пористість	Аерація ґрунтів
	см	г/см3	%	Об'єму
Hea	0-10	2.62	1.27	54.60	17.60
He	30-40	2.63	1.26	52.50	18.1
Hpi	50-60	2.63	1.38	49.20	15.1
Hhi	80-90	2.69	1.37	49.1	14.78
P(h)I	100-110	-		49.1	-
P(k)	130-140	-	1.39	48.3	12.90
Pk	190-200	-	-	-	-

До загальних фізичних властивостей відносяться: щільність ґрунту, щільність твердої фази, пористість. На величину щільності впливають мінеральний та гранулометричний склад ґрунту, вміст органічних речовин, структурність.

Ґрунти в середньому горизонту більш пухкі. В гумусових горизонтах пористість дорівнює близько 49 %.

Добре структуровані ґрунти довше зберігають та поглинають вологу, що потрапляє на поверхню у вигляді дощів, а звідси і більш стійкі до ерозійних процесів, насичені киснем, та утворюють сприятливі умови для проживання мікроорганізмів (азотфіксуючі бактерії).

Чорнозем типовий слабогумусований крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидних суглинках.

За гранулометричним складом цей грунт крупнопилувато-легкосуглинковий. В одному шарі його (0-20 см) міститься 19,64 % мулу, 32,12 % фізичної глини, 61,18 % крупного пилу. Значна насиченість кальцієм, високий вміст гумусу (в одному шарі 3,02 %, в підорному - 2,94 %, на глибині 70-80 см - 2,07%) створюють оптимальні умови для утворення добре виявленої агрономічної цінної водостійкої зернистої структури, особливо у найбільш збагаченому на гумус верхньому горизонті - Н. Такі структурні окремості мають здатність вбирати в себе вологу і легко віддавати її рослинам.

Цей ґрунт має добрий водно-повітряний режим, чим сприяє високій біологічній активності корисних мікроорганізмів, які беруть участь у нагромадженні значної кількості активного перегною.

Чорноземи типові глибокі слабогумусовані крупнопилувато-легкосуглинкові на лесовидних суглинках знаходяться ці ґрунти на всій території землекористування в вододільних плато. Займають площу 1154,4 га, з них ріллі - 1057 га, в тому числі зрошуваної - 12,1 га, багаторічних насаджень - 11,5 га, сіножатей - 1,3 га, пасовищ - 0,7 га, лісів - 3,7 га, чагарників - 0,4 га, інших угідь - 67,7 га.

Морфологічна будова кожного генетичного горизонту

Н 0-31 см - гумусовий, темно-сірий, свіжий, легкосуглинковий, орний шар рихлий грудочкувато-пилуватий, підорний шар злегка ущільнений, грудочкувато-слабозернистий, корінці рослин, поступово переходить в

Н рк 31-58 см - гумусовий, перехідний, бурувато-темно-сірий, свіжий, легкосуглинковий, злегка ущільнений, в 35 см карбонатний, грудочкуватий, корінці рослин, червоточини, поступово переходить в

НР к 58-101 см - нижній перехідний, сірий, світлий, легкосуглинковий, корінці рослин, злегка ущільнений, грудочкуватий, кипить від HCl, кротовини, перехід поступовий в

Рк з 101 см -128 см - лесовидний суглинок.

Таблиця 3.7. Характеристика стану гумусу чорнозему типового глибокого слабогумусованого крупнопилувато-легкосуглинкового на лесових суглинках

Генетичний горизонт	Глибина, см	Вміст гумусу, %	Запас гумусу, т\га	СгК/СФК
Н	0-31	3.15 підвищений	116.09	1.54
Нрк	31-58	2.63 середній	88.76	1.58
НРк	58-101	2.07 середній	116.60	1.29
Рк	101-128	0.97 дуже низький	35.88	0.93

Тип грунту фульватно-гуматний, а в породі тип гуматно-фульватний. Кількість гумусу достатня для вирощування сільськогосподарських кільтур. Якість гумусу низька.Сільськогосподарські культури на цих ґрунтах значно підвищують урожайність від внесення органічних та мінеральних добрив.

Лучні глейові карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові грунти на сучасному алювію.

За механічним складом ці ґрунти крупнопилувато-легкосуглинкові. В одному шарі їх (0-20 см) міститься 22,12 % мулу, 30,84 % фізичної глини, 62,56 % крупного пилу. З глибиною Гранулометричний склад їх не змінюється, перерозподіл колоїдів по профілю ґрунту відсутній. Лучні ґрунти характеризуються великим вмістом гумусу - 3,69-4,34 % в шарі 0-18 см, 2,66 % - в шарі 40-50 см. Реакція ґрунтового розчину їх слабо лужна рН сольової витяжки 7,4-7,9. рухомими формами поживних речовин вони забезпечені слабо. На природних кормових угіддях з лучними ґрунтами рекомендується корінне поліпшення.

Лучні глейові карбонатні крупнопилувато-легкосуглинкові грунти на сучасному алювію поширені в заплаві річки Глинна. Займають площу 66,9 га, з них ріллі - 30,3 га, багаторічних насаджень - 1,7 га, сіножатей - 19,9 га, пасовищ - 15 га.

Морфологічна будова кожного генетичного горизонту

Нк 0-19 см - темно-сірий, легкосуглинковий, злегка ущільнений, грудочкувато-слабозернистий, свіжий, карбонатний, коріння трав'янистої рослинності, поступово переходить в

Н рк 19-38 см - перехідний, темно-сірий, свіжий, легкосуглинковий, слабо зернистий, карбонатний, коріння трав'янистої рослинності, поступово переходить в

HPglk 38-65 см - перехідний до пород, слабо зернистий, слизувато-чорний, вологий, легкосуглинковий, ущільнений, бурно кипить від HCl, іржаві плями, коріння трав'янистої рослинності, поступово переходить в

Phglk 65-101 см - слизувато-сірий, вологий, в'язкий суглинок, інтенсивно кипить від HCl, з 75 см грунтові води.

Висновок: за морфологічними ознаками профілю видно, що цей грунт має низький вміст гумису, в шарі 40-50 см високий вміст гумусу. Можна сказати, що і цей грунт також родючій.

Даний гранулометричний склад грунту можна вважати, що це оптимальний грунт для вирощування культур, цей грунт родючий аерацію, водні властивості, які проявляють себе найпомітніше в посушливі пори року.

Даний грунт характеризується поступовим зменшенням фізичної глини, а збільшенням фізичного піску. Що впливає негативно на водно-повітряний режим, тому що волога втримується у верхніх горизонтах, а навпаки, потрапляє до нижніх горизонтів. Тому що з верхніх горизонтів волога швидко випаровується при високих температурах у літній період. Але рослина отримує води за рахунок неглибокого залягання підгрунтових вод, які залягають на 75 см. Вода або волого вбирається добре. Цей грунт має великий вміст гумусу і тому придатний для вирощування сільськогосподарських культур (районованих на цьому грунті і в цій зоні).

Дані фізико-хімічних показників грунту наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Фізико-хімічні властивості чорнозему типового і лучно-чорноземного грунту

Генетичний горизонт	Глибина, см	Місткість вбирання	Сума увібраних основ	Гідролітична кислотність	Обмінний натрій	Ступінь насиченості основами	рН сольовий	рН водний
Чорнозем типовий
Н	0-31	------	------	------	------	89.83	7.1	7.4
Нрк	31-58	28.5	17.99	1,51	------	89.73	7.7	------
НРк	58-101	25.4	16.8	0,86	------	89.75	7.8	------
Рк	101-128	21.4	16.00	0,54	------	89.71	7.9	7.7
Лучно-чорноземний грунт
Н	0-19	34.80	----	------	0.36	------	7.8	8.2
Нрк	19-38	34.00	-----	------	0.29	------	7.7	8.0
НРglk	38-65	18.60	------	------	0.10	------	7.8	8.1
Рhglk	65-101	13.40	------	------	0.07	------	------	8.2

Таблиця 3.9. Загальні властивості грунтів чорноземів типових

Генетичний горизонт	Глибина, см	Щільність твердої фази	Щільність зволоження	Загальна пористість	Аерація при НВ
Н	0-31	2.61	1.24	52.50	15.50
Нрк	31-58	2.66	1.25	53.20	21.00
НРк	58-101	2.70	1.31	51.40	17.20
Рк	101-128	2.71	1.37	50.00	16.20

Орний шар ґрунту ущільнений має 1.24 г/см ^3. Загальна пористість з кожним шаром зменшується і з ущільненого переходить в ущільнений. З кожним горизонтом аерація ґрунту збільшується.

Показники грунтово-гідралітичних констант наведені в таблиці 3.10

Таблиця 3.10. Водні властивості ґрунтів чорнозему типового

Генетичний горизонт	Глибина, см	ПВ	НВ	ВВ	МГ	ПВ	НВ	МГ	ДАВ
Н	0-31	52.49	29.90	13.30	9.50	201.77	114.94	36.52	63.81
Нрк	31-58	53.00	25.80	13.90	9.10	178.88	87.08	30.71	40.16
НРк	58-101	51.48	26.10	13.50	8.60	289.99	147.02	48.44	70.98
Рк	101-128	49.45	24.70	12.90	8.80	182.92	91.37	32.55	43.65

Волога в грунті з кожним горизонтом зменшується, а найбільше накопичується у верхньому горизонті грунту. Запас вологи в грунті низький. Рослина не може засвоїти вологість в'янення і найбільш гігроскопічну і найменшу польову (в невеликих кількостях).

3.4 Характеристика обмінної кислотності і агрохімічних показників

Реакція середовища визначає доступність елементів живлення рослинам, рівень захворювання кореневими гнилями.

Характеризуючі показники обмінної кислотності (рис. 3.1, табл. 3.11-3.14) по різним населеним пунктам необхідно зазначити, що так як на полях поєднуютьсяя декілька різновидів і типів грунту, то показники різняться по полях.



Рис.3.1. Обмінна кислотність у населенному пункті Плоске

Таблиця 3.11. Кислотність грунтів (pН _сол.) ТОВ «Носівка Агро» с. Селище

№ поля	S, га	Тип грунту	Ступінь кислотності
1	75	9	7,1-7,5 слаболужні
1	73,3	9	6,1-7,0 нейтральні
1	89,9	5	7,6-8,0 середньолужні
1	116,4	9	6,1-7,0 нейтральні
1	67,3	14	5,1-5,5 слабокислі
2	120	12	6,1-7,0 нейтральні
2	80,8	14	5,1-5,5 слабокислі
2	67,2	5	5,6-6,0 близ. до нейтр.
2	76,2	3	5,1-5,5 слабокислі
2	81,5	7	7,6-8,0 середньолужні
3	75,7	3	4,6-5,0 середньокислі
3	116,8	9	6,1-7,0 нейтральні
3	91,2	4	5,6-6,0 близ. до нейтр.
4	51,1	20	7,1-7,5 слаболужні
4	49,6	7	6,1-7,0 нейтральні
4	92,0	16	6,1-7,0 нейтральні
4	113,1	12	5,1-5,5 слабокислі
4	70,0	18	5,6-6,0 близ. до нейтр.
5	52,2	16	5,6-6,0 близ. до нейтр.
5	52,0	11	5,1-5,5 слабокислі
5	71,8	14	6,1-7,0 нейтральні
5	131,3	12	5,1-5,5 слабокислі
6	52,1	5	7,1-7,5 слаболужні
6	68,3	14	6,1-7,0 нейтральні
6	35,7	5	7,1-7,5 слаболужні
6	115,9	6	5,1-5,5 слабокислі
7	52,0	15	7,1-7,5 слаболужні
7	66,0	13	7,1-7,5 слаболужні
7	115,9	5	5,1-5,5 слабокислі
8	54,6	10	6,1-7,0 нейтральні
9	68,8	7	7,1-7,5 слаболужні

Реакція середовища в межах населенного пункту с. Селище як слаболужна.

Таблиця 3.12. Кислотність грунтів (pН _сол.) ТОВ «Носівка Агро» с. Плоске

№ поля	S, га	Тип грунту	Ступінь кислотності
1	128,5	дерново-підзолисті	4,6-5,0 середньокислі
1	98,6	сірі лісові	5,1-5,5 слабокислі
2	115,6	сірі лісові	4,6-5,0 середньокислі
3	119	дерново-підзолисті	4,1-4,5 сильнокислі
3	141	темно-сірі опідзолені	5,1-5,5 слабокислі
4	99,5	чорноземи типові	5,6-6,0 близ. до нейтр.
5	99,5	чорноземи опідзолені	5,6-6,0 близ. до нейтр.
5	141,7	темно-сірі опідзолені	4,6-5,0 середньокислі
6	151,6	темно-сірі опідзолені	5,1-5,5 слабокислі
6	143,6	чорноземи опідзолені	5,6-6,0 близ. до нейтр.
7	99,6	чорноземи типові	5,1-5,5 слабокислі
7	141,6	темно-сірі опідзолені	4,6-5,0 середньокислі

Реакція середовища в межах населенного пункту с. Плоске як слабокисла.

Таблиця 3.13. Кислотність грунтів (pН _сол.) ТОВ «Носівка Агро» с. Хотинівка

№ поля	S, га	Тип грунту	Ступінь кислотності
1	169,3	18	5,1-5,5 слабокислі
2	176,1	2	4,6-5,0 середньокислі
3	178,9	8	5,1-5,5 слабокислі
4	147,0	11	5,1-5,5 слабокислі
5	141,7	9	4,6-5,0 середньокислі
6	125,7	4	5,6-6,0 близ. до нейтр.
7	137,9	8	5,1-5,5 слабокислі

Реакція середовища в межах населенного пункту с. Хотинівка як слабокисла.

Таблиця 3.14 Кислотність грунтів (pН _сол.) ТОВ «Носівка Агро» с. Держанівка

№ поля	S, га	Тип грунту	Ступінь кислотності
1	121,5	3	4,6-5,0 середньокислі
2	102,5	5	6,1-7,0 нейтральні
3	59,6	3	7,1-7,5 слаболужні
3	128,1	4	5,1-5,5 слабокислі
4	102,0	12	7,1-7,5 слаболужні
4	113,6	5	7,1-7,5 слаболужні
5	102,8	13	6,1-7,0 нейтральні
6	81,6	3	7,1-7,5 слаболужні
7	119,3	4	7,1-7,5 слаболужні
8	135,6	13	7,1-7,5 слаболужні

Реакція середовища в межах населенного пункту с. Держанівка як слаболужна.

Таблиця 3.15 Кислотність грунтів (pН _сол.) ТОВ «Носівка Агро» с. Адамівка

№ поля	S, га	Тип грунту	Ступінь кислотності
1	118,3	8	5,6-6,0 близ. до нейтр.
1	95,0	6	6,1-7,0 нейтральні
2	93,8	4	5,6-6,0 близ. до нейтр.
3	108,4	6	5,1-5,5 слабокислі
3	86,0	2	4,6-5,0 середньокислі
4	111,7	8	6,1-7,0 нейтральні
4	87,7	8	5,6-6,0 близ. до нейтр.
5	107,4	15	6,1-7,0 нейтральні
6	90,5	10	5,1-5,5 слабокислі

Реакція середовища в межах населенного пункту с. Адамівка як близька до нейтральної.

Гумусні речовини мають дуже важливе значення в грунтоутворенні, формуванні родючості грунту, живленні рослин. Роль окремих компонентів гумусу в цих процесах неоднакова, оскільки вони мають різні властивості. В землеробстві з давніх-давен відомо - чим більше гумусу в грунті, тим він родючіший. Гумінові кислоти надають грунтам темного забарвлення навіть при незначному вмісті гумусу. Такі грунти, порівняно зі світлими, краще поглинають сонячне проміння і тому мають кращий тепловий режим, що позитивно впливає на ріст і розвиток рослин. Через погану розчинність у воді вони накопичуються у верхньому шарі грунту і в такий спосіб формують гумусний горизонт.

На рис. 3.2. і таблиці 3.16 наведено забезпеченість грунтів гумусом.



Рис. 3.2 Забезпеченість грунтів гумусом у с. Плоске

Тобто, найбільші середньозважені показники гумусу у с. Селище (3,48%), с. Держанівка, с. Хотинівка, найменші с. Плоске.

Таблиця 3.16 Середньозважений показник гумусу ТОВ «Носівка Агро»

Селище	Вміст у % за методом Тюріна	Забезпеченість
с.Плоске	2,56	середній
с. Селище	3,48	підвищений
с. Адамівка	3,28	підвищений
с. Держанівка	3,26	підвищений
с. Хотинівка	2,93	середній



Рис. 3.3. Забезпеченість рухомими сполуками фосфору с. Плоске

Таблиця 3.17. Середньозважений показник рухомих сполук фосфору ТОВ «Носівка Агро»

Селище	Забезпеченість
с.Плоске	середній
с. Селище	підвищений
с. Адамівка	підвищений
с. Держанівка	середній
с. Хотинівка	середній

Тобто, за середньозваженим показником рухомого фосфора (різні методи у залежності від кислотності грунту) найбільші значення у с. Селище і с. Адамівка.

Легкий гранулометричний склад грунту обумовлює низьку і середню забезпеченість обмінним калієм.

Рис. 3.4. Забезпеченість обмінним калієм грунтів у с. Селище

Таблиця 3.18. Середньозважений показник обмінного калію ТОВ «Носівка Агро»

Селище	Забезпеченість
с.Плоске	низький
с. Селище	середній
с. Адамівка	середній
с. Держанівка	підвищений
с. Хотинівка	середній

За обмінним калієм найбільше забезпечені грунти с. Держанівки (додаток В).

3.5 Бонітування ґрунтів

З метою порівняльної оцінки родючості ґрунту проводять бонітування ґрунтів за методом А.І. Сірого. Бонітування - це порівняльна оцінка ґрунтової родючості, яка виражається в балах придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур. Методи бонітування з урахуванням властивостей ґрунтів є найоб'єктивнішими, але з їх широкої гами далеко не всі властивості є достатньо впливовими для родючості. І зв'язку з цим за критерії бонітування ґрунтів бажано приймати стабільні властивості, які істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур, тісно з ним корелюють і повністю охарактеризовані в матеріалах ґрунтових обстежень.

Найбільший зв'язок з урожаєм виявляють такі показники:

- грубизна гумусових горизонтів;

- вміст гумусу та фізичної глини.

До основних властивостей або показників відносять модифікаційні ознаки, які виявляються локально, на певних ґрунтах, зазвичай не призводячи до зниження родючості (засолення, солонцюватість, оглеєння, еродованість, щебенистість) і клімат, який погано впливає на родючість і врожайність сільськогосподарський культур.

У таблиці 3.16 наведені агрохімічний (середньозважений бал) і еколого-агрохімічний бал бонітету грунтів господарства ТОВ «Носівка -Агро».

Найвищим балом бонітету в ТОВ «Носівка -агро» характеризуються чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах 66 балів, найменшим - дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті зв'язнопіщані -19 балів. У середньому по господарству бал бонітету становить 44.

Таблиця 3.16 - Якісна оцінка грунтів ТОВ «Носівка - Агро»

№ п/п	Назва грунту	Типові критерії	Середньозважений бал	Поправки	Бал бонітету
		ММЗПВ в 0-100 см, мм	Бал	Запаси гумусу в 0-100 см шарі грунту, т/га	Бал	Вміст лужногідролізованого азоту, мг/кг	Бал	Рухомі сполуки фосфору, мг/кг	Бал	Вміст обмінного калію, мг/кг	Бал		кислотність	гідроморфність	оглеєння	солонцеватість
1	Дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті супіщані	153	76,5	63	13	64	32	45	25	43	24	29	0,7		0,95		19
2	Дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті супіщані	158	79	66	13	77,9	39	52	29	50	28	30	0,8		0,95		23
3	Сірі опідзолені неоглеєні та глеюваті супіщані	160	80	89	18	90	45	61	34	69	38	34	0,8		0,95		26
4	Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах	186	93	188	38	108	54	83	46	83	46	51	0,85		0,95		41
5	Чорноземи опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах	182	91	240	48	113	57	95	53	115	64	57			0,95		55
6	Чорноземи типові малопотужні піщано-легкосуглинисті	185	100	260	52	126	63	138	77	121	67	63			0,95		60
7	Чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах	190	95	315	63	123	62	165	92	121	67	69			0,95		66
8	Лучно-чорноземні вилугувані піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах	186	93	239	47,8	129	65	130	72	96	53	58			0,95		55
9	Лучні і чорноземно-лучні карбонатні і слабо солончакові легко- і середньо суглинкові відміни	195	97,5	162	32,4	140	70	201	112	174	97	52			0,95	0,9	49
10	Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні карбонатні слабосолончакові	198	99	221	44,2	126	63	138	77	105	58	58			0,95	0,95	55
	У середньому по господарству	178	90	176,0	35	107,8	54	114,2	63	93,6	52	49	0,8		1,0	0,9	44,0

Таблиця 3.17.Класифікація земель по їх придатності для сільськогосподарського виробництва

Групи земель	Агроекологічна характеристика групи земель	Клас і бал бонітету земель	Ґрунти, що входять в клас земель
2. Висо-кої якості (гарні землі)	Ці ґрунти займають рівнини або слабопологі схили. Годяться для механізованого обробітку. Добре забезпечені елементами живлення. Сприятливі фізико-хімічні властивості. Для отримання високих врожаїв необхідно вносити органічні і мінеральні добрива.	IV 70-61	Чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах
3. Середньої якості (задо-вільні землі)	Близькі до другої групи, але дещо нижче родючість. Знижують якість земель більш виражені негативні властивості. Розміщені в невеликих пониженнях. Помірно забезпечені елементами живлення. Для підвищення родючості необхідні хімічна або водна меліорація.	V 60-51 VI 50-41	Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні карбонатні слабосолончакові Лучні і чорноземно-лучні карбонатні і слабо солончакові легко- і середньо суглинкові відміни Чорноземи опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах Чорноземи типові малопотужні піщано-легкосуглинисті Лучно-чорноземні вилугувані піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах
4.Низької якості	Слабо забезпечені елементами живлення і гумусом. Для підвищення родючості необхідна хімічна меліорація.	VIІ 40-31 VIІІ 30-21	Сірі опідзолені неоглеєні та глеюваті супіщані Дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті супіщані

Тобто, характеризуючі таблицю 3.17 необхідно зазначити, що в господарстві є грунти високої якості (гарні землі), IV класу - чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах, переважна більшість грунтів середньої якості (задовільні землі) - V і VІ класів і низької якості VIІ і VIІІ класів. Для отримання високих врожаїв необхідно вносити органічні і мінеральні добрива.

3.5 Баланс гумусу в грунті господарства

Під балансом гумусу в грунті розуміють різницю між статтями його надходження і витрат за однаковий проміжок часу.

Виділяють три типи балансу гумусу:

- бездефіцитний - коли втрати гумусу поповнюються його новоутвореннями;

- позитивний - новоутворення перевищує його втрати на мінералізацію;

- від'ємний (дефіцитний) - витрати гумусу перевищують його новоутворення.

Чергування культур у сівозміні:

1. Соняшник

2. Оз. пшениця

3. Оз. ріпак

4. Оз. пшениця

5. Соя

6. Чистий пар

Урожайність культур: озима пшениця 5,1, озимий ріпак 3,6, соняшник 2,8, соя 2 т/га.

Визначення кількості рослинних решток, які потрапляють у ґрунт, під окремими культурами сівозміни за рівнями регресії.

Враховуючи роль гумусу в родючості ґрунту, необхідно вміти регулювати його вміст і поліпшувати показники якості. Для регулювання органічної речовини ґрунту, потрібно зробити розрахунки балансу гумусу, який характеризує спрямованість процесів мінералізації і гуміфікації. Рівняння регресії для визначення маси рослинних решток використовували за Левіним.

Таблиця 3.19. Баланс гумусу в грунтах господарства

Культура сівозміни	Урожайність, т/га	Утворилося гумусу за рахунок рослинних решток, т/га	Кількість гумусу, який мінералізувався, т/га (Р)	Баланс гумусу (+-), т/га (Б)
Озима пшениця	5,1	1,9	1.35	0,5
Озимий ріпак	3,6	0,86	1.61	-0,70
Соняшник	2,8	0,53	1.39	-0,86
Соя	2,0	0,66	1.50	-0,84
Чистий пар			2,0	-2,0
По господарству				-0,78

Тобто, тільки під пшеницею озимою баланс позитивний, у середньому по господарству баланс становить -0,78 т/га.

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТІВ

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є однією з найактуальніших проблем, успішне вирішення якої відкриває подальші можливості для прискорення темпів його розвитку і надійного постачання країни сільськогосподарською продукцією. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, віддачу сумісних вкладень. В сільському господарстві - це отримання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі при найменших витратах живої та суспільної праці.

У якості мірила або оцінки тих чи інших заходів, що застосовуються в сільському господарстві, виступає критерій економічної ефективності. Цей признак пов'язаний з ростом виробництва споживчих вартостей на основі підвищення продуктивності праці і раціонального використання виробничих ресурсів.

Економічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур визначається рядом показників: урожайність, ц/га; чистий доход, грн. з 1 га; собівартість і т.д.

У даному випадку розраховувалась економічна ефективність вирощування озимої пшениці на полях з різною якістю земель. В використовувались такі показники:

урожайність озимої пшениці, ц/га;

2) валовий доход в розрахунку на 1 га посіву грн. - це різниця між вартістю виробленої продукції і матеріальними затратами на її виробництво;

3) собівартість 1 ц озимої пшениці - це показник, що відображає у депешній формі суму витрат господарства на виробництво одиниці продукції, грн.;

4) чистий доход - різниця між вартістю валової продукції і повною її вартістю, грн.;

5) окупність витрат - це відношення вартості валової продукції до її собівартості, грн.;

6) рівень господарської рентабельності визначається відношенням чистого доходу до повної собівартості продукції і виражається в %.

Таблиця 4.1.- Економічна ефективність виробництва озимої пшениці на ґрунтах різної якості

Грунт	Оцінка землі, бал	Урожайність, т/га	Вартість валової продукції, грн.	Витрати на виробництво продукції, грн.	Чистий доход на 1 га, грн.	Окупність витрат, грн.
Дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті супіщані	23	3,2	11840	4900	6940	1,42
Сірі опідзолені неоглеєні та глеюваті супіщані	26	3,9	14430	4920	9510	1,93
Темно-сірі опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах	41	4,1	15170	5050	10120	2,00
Чорноземи опідзолені піщано-легкосуглинкові на лесовидних відкладах	55	5,3	19610	5150	14460	2,81
Чорноземи типові малопотужні піщано-легкосуглинисті	60	5,5	20350	5220	15130	2,90
Чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах	66	5,6	20720	5300	15420	2,91

Як бачимо з таблиці 4.1, що на чорноземі типовому потужні легкосуглинистому на лесовидних відкладах з більш високим балом бонітету врожайність озимої пшениці на 2,4 т/га більше, ніж на дерново-підзолистому грунті. Витрати ж на виробництво продукції більше на цьому ж полі вони збільшуються за рахунок витрат, що пов'язані з збиранням, транспортуванням і доробкою продукції до необхідної якості. Основний показник - чистий доход на 1 га, грн. також більше на цих грунтах на 400 грн., а окупність витрат практично у 2 рази вища на цих грунтах порівняно із дерново-підзолистими грунтами.

З усього цього можна зробити висновок про те, що чим вище бонітет ґрунту тим рентабельніше виробництво. Значить, існує пряма залежність між природною родючістю і економічною ефективністю вирощування сільськогосподарських культур.

Висновки

1. В ТОВ «Носівка Агро» озима пшеница складає 39,3 % від всієї площі, озимий ріпак 624 га (10,4 %), соняшник 1986 га (28,2 %) та сої 1160 га, яка складає 16,4 % від загальної площі господарства.

2. Сільськогосподарські угіддя займають 8300 га (84%), орні землі становлять 6970 га (71%).

3. За номенклатурним списом грунтів чорноземи типові становлять 1951 га, 28 % усієї площі господарства, темно-сірі опідзолені 26,7%, сірі лісові 18,1%, дерново-підзолисті 12,2%, лучно-чорноземні грунти 1,9 %, лучні грунти - 2,8 %, болотні грунти - 1,0 %, солоді - 0,1 %.

4. Тип гумусу в чорноземах типових характеризуєтсья як фульватно-гуматний, а в породі тип гуматно-фульватний. Кількість гумусу достатня для вирощування сільськогосподарських кільтур, якість гумусу низька.

5. Реакція середовища в межах населенного пункту с. Адамівка характеризується як близька до нейтральної, с. Селище як слаболужна, с. Плоске як слабокисла, с. Хотинівка як слабокисла, с. Держанівка як слаболужна.

6. Найбільші середньозважені показники гумусу у с. Селище (3,48%), с. Держанівка, с. Хотинівка, найменші с. Плоске.

7. За середньозваженим показником рухомого фосфора найбільші значення у с. Селище і с. Адамівка.

8. Середньозважений показник обмінного калію по грунтам біля населених пунктів відрізняється від низького до підвищеного. За обмінним калієм найбільше забезпечені грунти с. Держанівки.

9. Найвищим балом бонітету в ТОВ «Носівка -агро» характеризуються чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах 66 балів, найменшим - дерново слабо- і середньо підзолисті неоглеєні та глеюваті зв'язнопіщані -19 балів. У середньому по господарству бал бонітету становить 44.

10. В господарстві є грунти високої якості (гарні землі), IV класу - чорноземи типові потужні легкосуглинисті на лесовидних відкладах, переважна більшість грунтів середньої якості (задовільні землі) - V і VІ класів і низької якості VIІ і VIІІ класів. Для отримання високих врожаїв необхідно вносити органічні і мінеральні добрива.

11. Вирощування пшениці озимою забезпечувало позитивний баланс гумусу, у середньому по господарству який становив -0,78 т/га.

12. Найвища врожайність озимої пшениці отримана на чорноземі типовому потужному легкосуглинистому на лесовидних відкладах з більш високим балом бонітету, що на 2,4 т/га більше, ніж на дерново-підзолистому грунті.

13. Найбільший чистий доход на 1 га також отримано на чорноземах типових, що на 400 грн більше порівняно із дерново-підзолистими грунтами, а окупність витрат практично у 2 рази вища на цих грунтах порівняно із дерново-підзолистими грунтами.

14. Існує пряма залежність між природною родючістю і економічною ефективністю вирощування сільськогосподарських культур.

Список використаної літератури

1. http://ua.textreferat.com/referat-3450-1.html

2. Барвінський А.В., Тихоненко Р.В. - Алгоритм оцінки і прогнозу якості земель (практикум). Київ-2014. Стр - 15-17.

3. http://m.pidruchniki.com/80361/ekologiya/edafichni_faktori_seredovischa#405 (Якість грунту та показники якості грунту)

4. Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасов А.Б., Ачасова А.Б. - Оцінка і прогноз якості земель. Харків - 2008. Стр. - 70-71, стр. - 237

5. Рідей Н.М., Строкаль В.П., Рибалко Ю.В., Шофолов Д.Л., - Оцінка придатності сільськогосподарських земель для формування екологічно чистих сировинних зон (Науково-методичні рекомендації) Київ - 2009. Стр. - 26-33.

6. Городній М.М., Генгало О.М., Слюсар О.В. - Якість грунтів, стандартизація та сертифікаці продукції (курс лекцій) Київ - 2012. Стр. - 122-123, 129-137

7. http://geoknigi.com/book_view.php?id=985

8. http://ebooktime.net/book_42_glava_42_13.2._Застосування.html

9. В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І. Нестеров, О.Л. Тонха, М. Лі, Г. Метьюз - Грунти України Властивості Генезис Менеджмент родючості - 2007 р. Стр. - 312-313

10. Шикула М.К., Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В. Охорона грунтів (Навчальний посібник) Київ-2001. Стр. -398

11. Грабак Н.Х., Тоніха І.Н., Давиденко В.М., Шевель І.В. - Основи ведення сільського господарства та охорона земель. Київ-2006. Стр.-496

12. Лактіонов М.І. - Агрогрунтознавство (Навчальний посібник). Харків-2001. Стр.-156

13. Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В, Вітвіцький С.В., Кравченко С.Ю., Богданович Р.П. - Грунтознавство. Київ-2000. Стр.-170

14. Крикунов В.Г. - Грунти та їх родючість. Київ-1993. Стр.- 287

15. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А.-Грунтознавство. Чернівці-2003. Стр.-400

16. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. - Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України. Київ-2005. Стр.-304

17. Земельні відносини в Україні За ред. А.С. Даниленка. Київ-2001. -128 с.

18. Тихоненко Д.Г., Горін М.О., Лактіонов М.І. - Грунтознавство. Київ-«005. Стр.-703

19. Полупан М.І., Величко В.А., Соловей В.Б. - Родючість грунтів та грунтового покриву Степу Південного сухого за агропотенціалами сільськогосподарських культур та бонітетними критеріями. Вісник аграрної науки, 2008, №2, стр.-18-25

20. Бонітування грунтів: цикл лекцій/ В.В. Медведєв, І.В. Пліско/ Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - 197 с., 2013 р.

21. Технічний звіт по коректуванні матеріалів крупномаштабного обстеження грунтів СФГ "Прогрес" с. Іванівське Ніжинського р-ну Чернігівської обл..

22. Агро виробничі особливості грунтів Чернігівської області і заходи по підвищенню родючості. - Бойко Є.І., 2011 р.

23. Крикунов В.Г. "Грунти і їх родючість" - К., 1993 р.

24. Кауричів І.С. "Ґрунтознавство" - 1989 р.

25. Атлас почв Украинской ССГ под ред. Крупского и Полупана - Киев: "Урожай" 1979.

26. Довідник з агрономічного та агроекологічного стану грунтів України під ред. Б.С. Носка, Б.С. Пістера, М.В. Лободи. -- К.: "урожай" 2009 р.

27. Бонитовка почв. Методические рекомендации для студентов специальностей "Агрохимия и почвоведение", "Агрономия". -- К., 2008г.

28. Керівний нормативний документ. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок/ За ред. О.О.Созінова., - К.-1996.-37 с.

29. Косовская М. А. Экологическая паспортизация територии и акватории: Учебное пособие. Севастополь: СНИЯЭиП, 2003. - 3-8с.

30. Куприченко М. Т., Антонова Т. Н., Головиков А.А. Солома - ценное органическое удобрение. // Земледелие. - 2000. - №5-С. 26-28. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство про органічну частину ґрунту: Лекція / Харьк. Державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва. Харьків, 2000 - 25 с.

31. Лісовал А.П., Марчук І.У., Ященко Л.А, Яригіна Н.Я, Макаренко В.М. Вплив добрив на формування балансу азоту і калію в зерно-буряковій сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України// Вісник НАУ.-2002.-№1.-С. 23-24

32. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство про органічну частину ґрунту: Лекція/Харьк. Державний аграрний університет ім. В.Докучаєва. Харьків, 2000-25 с.

33. Медведев В В.,Бука А.Я ,ГубареваД.Н. и д.р. Почвенно-экологические условия возделывания сельскохозяйственных культур/Под.ред В.В.Медведева.-К.:Урожай,1991 76 с.

34. Медведєв В.В.Чесняк Г.Я.,Полупан М.І. та ін. Родючість ґрунтів. моніторинг та управлння/За ред.В.В.Медведева.-К.:Урожай ,1992-248 с.

35. Медведєв В.В.,Булигін С Ю.,Тараріко О.Г, Бураков В.І.Служба охорони ґрунтів України Актуальність, функції,перспективи//МТНЗ Агрохімія і ґрунтознавство)Харків 1998р

36. Медведєв В.В.Булигін С Ю.,Балюк С.А.та ін Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства /Зап ред В.В.Медведева,М.В.Лісового,Харків.Штріх,2001,100с.

37. Медведєв В В.моніторинг почв України Концепция предварительные результаты зщадачи. Харьков „Антиква”,2002.428.с

38. 12. Методика агрохімічної паспортизацiї земель сiльськогосподарського призначення /3а ред. С.М.Рижука,М.В.Лiсового, Д.М.Бенцаровского. -К,

39. Макаренко В.М., Марчук І.У., Мазуркевич Л.І., Балабайко В.Ф. Вплив добрив на ефективну родючість та продуктивність основних культур зерно-бурякової сівозміни Лісостепу України.// Науковий вісник НАУ.-2000. - №32 - С. 152.

40. Макаренко Н.А., Кравецький В.М. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з екологічної експертизи - К.:Видавничий центр НАУ, 2001 -18 с.

41. Медведев В.В., Бука А.Я., Губарева Д.Н. Почвенно-экологические условия возделывания сельскохозяйственных культур. - К.: Урожай, 1991. - 176с.

42. Методи агрохімічних досліджень А. П. Лісовал, - К. “НАУ”; 2001.-244с.

43. Охорона грунтів. Навчальний посібник / М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В. Капштик, - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. - 398 с.

44. Оцінка придатності сільськогосподарських земель України для створення екологічно чистих зон і господарств по виробництву продуктів дитячого та дієтичного харчування. Методичні рекомендації / Під редакцією О.Г. Тараріко . Київ, 1998 - 58 с.

45. Патика В. П., Тараріко О.Г. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. - К.: Фітосоціоцентр. 2002. - 22с.

46. Патика В.П., О.Г. Тараріко. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. - К.: Фітосоціоцентр. 2002. - 22с.

47. Першин П. Н., 1930; Вільямс В. Р., 1938; Соколовський О. Н., 1956; Гринченко О. М., 1976; Кауричев І. С. та ін., 1982; Нікітін Б. О., 1987; Шишов Л. Л. та ін., 1987.

48. Рідей Н.М., Білявський Г.О., Шевченко Я.О. Агроекологічний аналіз шляхів отримання сільськогосподарської продукції рослинництва.// Науковий вісник НАУ.-2000. - №32 - С. 374-375.

49. Система застосування добрив / А. П. Лісовал. В. М. Макаренко С. М. Кравченко К. “Вища Школа” 2002 - 317с.

50. Тюрин И. В. Органическое вещество почв. -М.:Сельхозгиз, 1937.-268с.

51. Тюрин И. В., Органическое вещество почвы и его роль в плодородии. М., Колос, 1970 - 344 с.

52. Хала В.Г., Артемьев В.М., Мельников В.И. Оценка системы „почва - растение” по содержанию и трансформации тяжелых металов. // Агрохимический вестник, №4, 2002 - С. 7-8.

53. Хван Т. А. Промышленная экология / Серия «Учебники, учебные пособия». - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 297с.

Размещено на Allbest.ru