Виробництво альтернативних видів енергетичних ресурсів як фактор підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств

Динаміку затрат на використання енергетичних матеріалів у сільськогосподарських підприємствах можна бачити за даними табл. 2.

Таблиця 2. Динаміка затрат на використані енергетичні матеріали в сільськогосподарських підприємствах України

.

Джерело: 1 Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2011 р., 2012 р. і 2013 р. (форма № 50-сг). - К.: Статистичний бюлетень Державна служба статистики України, розрахунки автора

2 Купівля матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб сільськогосподарськими підприємствами у 2011-2013 рр. - К.: Державна служба статистики України. - 2011 р., 2012 р., 2013 р. - С.15-28;

Із 81,3 млрд. грн.. середньорічних матеріальних витрат у сільськогосподарських підприємствах на мінеральні добрива припадає

13,6 млрд. грн.. або 16%, на нафтопродукти

11,5 Млрд. грн.. (14%), а на природний газ 15,7 млрд. грн. (19%).

Сукупно вони становлять 40,8 мли гри, або 50,1%. Середньорічні темпи зростання затрат досягай 10,8%, у тому числі на мінеральні добрива - 10,6, нафтопродукти - 6,0 та природний газ - на 14,7%.

Добрива і тепло можна одержати із соломи зернових культур і решток інших сільськогосподарських культур, якими можна замінити мінеральні добрива шляхом використання соняшнику: по-перше, як органічні добрива після використання для підстилки тваринам і одержання гною, або залишення безпосередньо на полях після збирання основної культури.

Нами проведено розрахунки різних способів використання соломи. Сільськогосподарські підприємства виробляють соломи зернових і решток інших культур, достатніх для використання у тваринництві як для кормових цілей, так і для підстилки. Враховуючи поголів'я тварин, розраховано потреби соломи. Сільськогосподарським підприємствам її потрібно для підстилки тваринам в обсязі 4475 тис. т, а на кормові цілі - 1040 тис. т.

Баланс виробництва і використання соломи та решток інших культур наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Розрахунок виробництва соломи та її використання за напрямами в сільськогосподарських підприємствах України, 2013 р.

Із зібраного на 15189 тис. га ріллі одержано 85238 тис. т біологічного врожаю соломи (зернових культур, стебел кукурудзи, соняшнику і ріпаку), можна використовувати безпосередньо як добриво 68022 тис. т, з яких 12786 тис. т за рахунок понесених втрат, і 55236 тис. т - залишених на полях при збиранні. На корми може бути використано 1040 тис. т соломи, на підстилку тваринам - 4475 тис. т, а для одержання тепла - решта - 11701 тис. т.

Ефективність різних способів використання соломи можна прослідкувати в розрахунках, наведених у табл. 4.

Отже, при використанні 1 т соломи для підстилки тваринам одержують 8 т гною, поживністю 108 кг діючої речовини NPK і вартістю за ціною мінеральних добрив - 1188 гри. При затратах 550 гри одержують 6382 гри прибутку, рівень рентабельності становитиме 116%.

Таблиця 4. Ефективність способів використання

За умов використання соломи як добрива, якщо її залишають на полях, одержують 121 гри прибутку при рівні рентабельності 220%. Використання 1 т соломи для одержання тепла в опалювальних системах забезпечує заміну 0,45 м³ природного газу, забезпечує 1987 гри прибутку і 248,4-відсотковий рівень рентабельності.

Загальна ефективність використання соломи сільськогосподарськими підприємствами у визначених напрямах забезпечує економію (прибуток) у сумі 34,3 млрд. грн.., що підтверджується розрахунками (табл. 5).

Економічна ефективність виробництва біогазу з гною тварин і сільськогосподарських підприємствах на основі пташиного посліду. Розрахуємо його виробництво, на базі 2013 року (табл. 6).

Із використаної на підстилку тваринам 4475 тис. т соломи і одержуваного біогазу і 997 тис. т NPK вартістю 29,1 млрд. гри. При затратах 4,6 млрд. грн на виробництво гною і пташиного посліду та переробці їх на біогаз економія (прибуток) становитиме 24 млрд. грн. за рівня рентабельності 530,9%.

Дизельне пальне можна замінити альтернативним біодизелем, який виробляється з олійних культур, у тому числі найбільш олійновмісної культури - ріпаку.

Таблиця 5. Ефективність способів використання соломи в сільськогосподарських підприємствах

Таблиця 6. Ефективність використання гною для одержання біогазу

Відповідно до проведеного нами порівняння ефективності реалізації сільськогосподарськими підприємствами ріпаку безпосередньо насінням і виробництва з нього біодизеля можна впевнено стверджувати про переваги переробки насіння ріпаку на біодизель й одержання при цьому кормів для тварин у вигляді макухи і гліцерину для потреб промисловості (табл. 7).

Таблиця 7. Порівняння ефективності реалізації насіння ріпаку та переробки його на біодизель у сільськогосподарських підприємствах України

У 2013 р. від реалізації 1 т насіння ріпаку сільськогосподарські підприємства України одержали 244 грн. прибутку при рівні рентабельності 8,6%, а при переробці його на біодизель можуть одержати 5817 грн. прибутку, за рівня рентабельності 191,7%. Собівартість 1 кг біодизеля становитиме 7,58 грн., тоді як роздрібна ціна дизельного палива перевищує 15-гривневий рубіж.

Отже, було б доцільно зменшити обсяги реалізації насіння ріпаку, а решту переробляти на біодизель. Нами розраховано економічну ефективність використання сільськогосподарськими підприємствами частини врожаю ріпаку для реалізації безпосередньо насінням і частини - для переробки на біодизель за умов 2013 року (табл. 8).

Якби сільськогосподарські підприємства України замість реалізованих у 2013 р. 2022 тис. т насіння ріпаку продали б його в обсязі 222 тис. т (11%), а переробили на біоетанол 1800 тис. т (89%), то вони одержали б 10,5 млрд. грн.. прибутку при 172,1% рівні рентабельності, тоді як у 2013 р. ці показники були 493 млн. грн.. і 8,6% відповідно.

Таблиця 8. Економічна ефективність виробництва ріпаку сільськогосподарськими підприємствами України при запропонованих напрямах використання за умов 2013 року

У 2013 році від реалізації 1 т кукурудзи сільськогосподарські підприємства одержали 18 грн. прибутку за рівня рентабельності 2%. Якщо її переробити й одержати біоетанол і корми як відходи від переробки, тоді 1 т кукурудзи забезпечила б 4495 грн. прибутку і 179,4% рентабельності.

Бензин, вироблений із нафти, можливо замінити альтернативним біоетанолом, виробленим із зернових культур, зокрема кукурудзи.

Нами здійснено розрахунок порівнянної ефективності реалізації сільськогосподарськими підприємствами 1 т кукурудзи зерном і одержання з неї біоетанолу (табл. 9).

1 кг біоетанолу становитиме 8,35 грн., тоді як роздрібна ціна перевищує 15-гривневий рубіж.

Розрахунок ефективності виробництва кукурудзи і переробки її на біоетанол свідчить про загальну економічну вигідність переробки кукурудзи на біоетанол (табл. 10).

Замінивши реалізацію у 2013 році 19272 тис. т кукурудзи на переробку 8 тис. т на біоетанол і 11 272 тис. т прямою реалізацією зерна, сільськогосподарські підприємства одержали б 36,2 млрд. грн.. прибутку за рівня рентабельності 108,2%, що на 35,8 млрд. грн.. більше, ніж вони фактично одержали у 2013 році.

Таблиця 10. Економічний ефект в сільськогосподарських підприємствах України від виробництва біоетанолу з частини кукурудзи

Біоетанол можна виробляти із цукрових буряків і продукції їх переробки. Внесено пропозицію про підвищення ефективності цукробурякового підкомплексу [30], за рахунок забезпечення в єдиному технологічному циклі виробництво цукру на рівні внутрішньої потреби країни, а біоетанолу - з одержаної меляси та решти цукрових буряків. Така переробка здійснюється в єдиному технологічному циклі, відпрацьована і експериментально перевірена на Узинському цукровому заводі Київської області. Її застосування вимагає незначних технологічних удосконалень - введення додатково лише обладнанням для одержання спирту і виготовлення з нього біоетанолу. Розрахунок ефективності такого способу переробки цукрових буряків наведено у табл. 11.

Якби цукрові заводи України із 17 170 тис. т цукрових буряків, закуплених у 2012/13 маркетинговому році, 13 000 тис. т переробили й реалізували вироблені з них 1742 тис. т цукру (внутрішня потреба України), а решту 4170 тис. т цукрових буряків та одержану мелясу (507 тис. т) переробили на біоетанол, вони виробили б 394 тис. т біоетанолу й мали 4991 млн. грн.. прибутку за рівня рентабельності 43% проти одержаних у 2012 р. 1884 тис. грн.. збитку і рівня збитковості - 15%.

Таблиця 11. Розрахунок ефективності виробництва біоетанолу при запропонованих напрямах переробки цукрових буряків на цукрових заводах України

Збільшення прибутку цукрових заводів дає змогу розподілити прибутки між сільським господарством - виробником цукрових буряків і цукровими заводами пропорційно їх затратам, у результаті чого зросте ціна на цукрові буряки і сільськогосподарські підприємства збільшать прибутки, що підтверджується розрахунками (табл. 12).

Зростання ціни на цукрові буряки дало б змогу сільськогосподарським підприємствам збільшити прибутки у 2012 році до 1172 млн. грн.. за рівня рентабельності 31,5%, проти 374 млн. грн.., фактично одержаних прибутків за 15,7% рівня рентабельності, а у 2013 році прибутки зросли б до 505 мли гри (при 42,7% рівні рентабельності) проти фактично одержаних 32 млн. грн.. і 2,7% рентабельності.

Виробництво альтернативних енергетичних ресурсів із сільськогосподарської продукції забезпечує підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств (табл. 13).

Таблиця 12. Економічна ефективність виробництва цукрових буряків у сільськогосподарських підприємствах України при зміні на них ціни

біоетанол енергетичний сільськогосподарський біологічний

Таблиця 13. Загальна економія в сільськогосподарських підприємств України від виробництва нині альтернативних видів енергетичних ресурсів

Отже, сільськогосподарські підприємства можуть одержати 106,2% діючої речовини NPK органічних добрив проти фактично використаних мінеральних добрив, 54,8% - біодизеля, ніж використано дизпалива 461% біоетанолу - ніж бензину, а тепла і біогазу еквівалентного 562% використаного природного газу. Прибутку можуть одержати 109,5 млрд. грн, або у 9,2 рази більше одержаного у 2013 році.

Висновки.

1. Сільськогосподарські підприємства України збільшують обсяги придбання енергетичних матеріалів - мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів, одержуваних з природних ресурсів, а також природного газу, вартість яких у 2013 році становила 27 млрд. грн., що на 9,1% більше порівняно з 2011 роком.

2. Світова та вітчизняна наука і практика відпрацювали технології одержання альтернативних видів енергетичних матеріалів із сільськогосподарської продукції, якими можна замінити використовувані енергетичні матеріали природного походження, собівартість яких набагато нижча від існуючих цін на їх закупівлю.

3. Із використанням біоенергетики на заміну природним видам палива, які все ще є для нашої держави великим дефіцитом, економічні розрахунки виробництва альтернативних видів використовуваних енергетичних ресурсів у сільському господарстві доводять їхню ефективність.

4. Солому, як відходи зернового господарства, можна використати для одержання органічних добрив, як підстилку тваринам або залишити на полі, замінивши мінеральні добрива, а також для одержання тепла при спалюванні в опалювальних системах, замінивши природний газ. Ефективність такого застосування соломи дає змогу сільськогосподарським підприємствам зекономити 34,3 млрд. грн.

5. Із гною і пташиного посліду можна виробляти біогаз. Ним можна замінити 3070 млн. м 3 природного газу і забезпечити 24,4 млрд. грн.. економії.

6. Використання частини виробленого ріпаку для реалізації безпосередньо насінням і частини для виробництва біодизеля дасть економію в розмірі 10 млрд. грн.., а частини виробленої кукурудзи для реалізації безпосередньо зерном і частини для виробництва біодизеля - 35,8 млрд. грн.. економії.

7. Комплексна в єдиному технологічному процесі переробка цукрових буряків на цукор для задоволення внутрішньої потреби країни і виробництво біоетанолу з одержаної меляси із решти цукрових буряків забезпечить 5 млрд. грн.. економії, що створить умови для підвищення ціни на цукрові буряки.

8. Організація виробництва альтернативних енергетичних матеріалів із сільськогосподарської продукції дає змогу сільськогосподарським підприємствам, за умов 2013 році замінити 106,2% діючої речовини мінеральних добрив органічними, 54,8% дизпалива - біодизелем, 461% бензину - біоетанолом та одержати 109,5 млрд. грн.. економії, що у 9,2 раза більше одержаного прибутку.

Список використаних джерел

1. Біопалива (технологія, машини і обладнання)/ В.О. Дубровін, М.О. Корчемний, П. Маслота ін. - К.: ЦТІ “Енергетика і електрифікація”, 2004. - 256 с.

2. Блюм Я. Б. Новітні технології біоенергоконверсії / Я. Б. Блюм, Г. Г. Гелетуха, І. П. Григорюк та ін. - К.: «Аграр Медіа Груп», 2010. - 326 с.

3. Блюм Я. Б. Біологічні ресурси і технології для виробництва різних видів біопалив / Я. Б. Блюм, О. М. Левчук, Д. Б. Рахметов, С. Д. Рахметов // Вісник НАН України. - 2014. - № 11. - С. 64-72.

4. Ващук О. В. Особливості формування національного ринку біопалива / О. В. Ващук, М. М. Третьяк // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2012. - № 2. - С. 247-253.

5. Белетуха Б. Б. Сучасний стан та перспективи розвитку біоенергетики в Україні / Г. Г. Гелетуха, Т. А. Железна, П. П. Кучерук, Є. М. Олійник // Аналітична записка БАУ. - 2004. - № 9. - 32 с.

6. Белетуха Б. Б. Перспективи виробництва та використання біогазу в Україні / Г. Г. Гелетуха, П. П. Кучерук, Ю. Б. Матвеев // Аналітична записка БАУ. - 2013. - № 4. - 22 с.

7. Белетуха Б. Розвиток біогазових технологій в Україні та Німеччині: нормативно-правове поле, стан та перспективи / Г. Гелетуха, П. Кучерук, Ю. Матвеев, Д. та ін. - Київ-Гюльцов 2013. - 72 с.

8. Болуб Б. А. Проблеми використання соломи в якості палива / Г. А. Голуб // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 8. - С. 49-52.

9. Болуб Б. А. Інвестиційна привабливість виробництва і використання дизельного біопалива / Г. А. Голуб, С. В. Лук'янець // Економіка АПК. - 2013. - № 2. - С. 54-61.

10. Бончарук І. В. Інституційні аспекти розвитку підприємницької діяльності на ринку біопалива/ І. В. Гончарук // Економіка АПК. - 2013. - №8. - С. 133.

11. Бументик М.Я. Ефективність виробництва біоетанолу на основі альтернативних, енергетичних культур / М.Я. Гументик// Теорія і практика ринків. - 2011. -№ 1. - С.25-29.

12. Державна служба статистики України. Розділ - «використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти»

13. Енергетична стратегія України на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145

14. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. Затверджена розпорядженням КМУ № 1071 від 24.07.2013 р.

15. Заїка С. О. Світові та національні тенденції інвестиційного розвитку виробництва біопалива / С. О. Заїка // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2014. - Вии 150. - С. 138-147.

16. Розвиток біопаливного сегмента ПЕК в Україні [Електронний ресурс].

17. Інноваційні аспекти виробництва біопалива в Україні: стан, проблеми, перспективи [Електронний ресурс].

18. Калетнік Б. М. Розвиток ринку біопалив в Україні: монографія / Г. М. Калетнік - К.: Аграр. наука, 2008. - 461 с.

19. Калетник Б. М. Розвиток ринку біопалив в Україні: монографія / Калетник Г.М. - К.: Аграрна наука, 2010. - 464с.

20. Калетнік Г. М. Біопалива: ефективність їх виробництва та споживання в АПК України [навч. посібник] / Г. М. Калетнік, В. М. Пришляк - К: Аграрна наука, 2010. - 328 с.

21. Калетнік Г. М. Формування ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія / Г. М. Калетнік, В. В. Дем'янчук // Економіка АПК. - 2010. - № 4. - С. 62-66.

22. Калетнік Г. М. Економіка виробництва біопалива в Україні та забезпечення продовольчої безпеки / Г. М. Калетнік // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - С. 30-36.

23. Калетнік Г. М. Біопаливо. Продовольча, енергетична та економічна безпека України: монографія / Г. М. Калетнік. - К.: Хай-Тек Прес, 2010. - 516 с.

24. Калетнік Г. М. Економіка виробництва біопалива в Україні та забезпечення продовольчої безпеки / Г. М. Калетнік // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - С. 30-36.

25. Кириленко І. Г. Формування ринку українського біопалива: передумови, перспективи, стратегія / І. Г. Кириленко, В. В. Дем'янчук, Б. В. Андрющенко // Економіка АПК. - 2010. - № 4. - С. 62-66.

26. Краткий справочник по удобрениям / А. М. Артюшин, Л. М. Державин. - М., Колос, 1971. - С. 174.

27. КоденськаМ. Ю. Обгрунтування необхідності розробки інвестиційних проектів у розвиток біоетанолової галузі на базі продукції цукрово-бурякового виробництва / М. Ю. Коденська. - К.: ННЦ “Інститут аграрної економіки”. - 2010. - 12 с.

28. Купівля матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб сільськогосподарськими підприємствами у 2013 році. - К.: Державна служба статистики України. - 2014. - С.15-28.

29. Месель-Веселяк В. Я. Формування самозабезпечуючих енергетичних систем у сільському господарстві / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. - 2010. - № 12. - С. 31-37.

30. Месель-Веселяк В. Я. Організаційно-економічне удосконалення роботи цукробурякового підкомплексу України / В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Ярчук // Економіка АПК. - 2013, - № 2. - С. 3-9.

31. Месель-Веселяк В. Я. Альтернативні види енергії в сільському господарстві / В. Я. Месель-Веселяк, Г. М. Калетнік // Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери: наукова доповідь / за заг. ред. акад. НААНП. Т. Саблука. - К.: ННЦ ІАЕ, 2011. - С. 110-119.

32. Месель-Веселяк В. Я. Ефективність альтернативних видів енергії в сільському господарстві України / В. Я. Месель-Веселяк, В. С. Паштецький // Економіка АПК. - 2011. - № 12. - С. 3-9.

33. Месель-Веселяк В. Я. Виробництво альтернативних видів енергії / В. Я. Месель-Веселяк, Г. А. Голуб, Г. М. Калетнік // Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) ;за ред. М. В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, ММ. Федорова. - К.: ННЦ „ІАЕ”, 2011. - Розд. III. - С. 289-319.

34. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток виробництва альтернативних видів енергії в сільському господарстві /Я. Месель-Веселяк, М.М. Ярчук, В.С. Паштецький та ін. // Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року ; за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. - [2-е вид.щереробл. і допов.] - К.:ННЦ „ІАЕ”, 2012. - С. 32-35.

35. Мельник Н. В. Про використання первинних джерел енергії / Н.В. Мельник // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - с.152.

36. Мусієнко О. Л. Проблеми та умови розвитку біоенергетики в Україні / О. Л. Мусієнко // Збірник наукових праць ВНАУ Серія: Економічні науки. - 2011. - № 1 - С. 53-58.

37. Новиков Ю. Ф. Биоэнергетическая оценка технологических процессов в сельском хозяйстве / Ю. Ф. Новиков, Е. И. Базанов // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1982. - № 10. - С. 5-11.

38. Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива: Закон України від 21.05.2009 р. № 1391-1V

39. Соловей О. І. Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії [навчальний посібник] / О. І. Соловей, Ю. Г. Лега, В. П. Розен та ін.; [за заг. ред. О. І. Солов'я]. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - 490 с.

40. Скорук О. Перспективи розвитку відновлювальної енергетики в Україні / О. П. Скорук // Економіка АПК. - 2013. - № 5. - C. 63-67.

41. Справочник по программированию урожаев / М. К. Каюмов. - М., Россельхозиздат, 1977. - С. 65.

Размещено на Allbest.ru