Полтавська м’ясна порода

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Розведення тварин»

на тему

«Полтавська м'ясна порода»

2017 р.



ВСТУП

Свині були для людей корисними тваринами з прадавніх часів. На думку вчених вже близько 6000 років тому свиней використовували в господарстві, але їм не надавали великого значення як цінному джерелу м'яса. У стародавньому Єгипті тільки найбідніші жителі використовували м'ясо свиней в їжу. Переважно свині втоптували в землю свіжопосіяне насіння сільськогосподарських рослин. Напевно, через їхню поведінку, зневажливе ставлення до цих тварин переносили навіть на людей. Наприклад, пастухам свиней в Єгипті було заборонено навіть заходити до храмів.

Зовсім по-іншому цінували свиней древні греки та римляни. Саме вони, згідно з історичними описами, почали застосовувати і розвивати особливі методи й правила утримання і вирощування свиней та започаткували свинарство як таке. Римський вчитель Фарро описує, що близько 100 р. до н.е. свиней утримували великими стадами, вони випасалися на відкритих територіях, і були привчені виходити і заходити в загони по сигналу сурми пастуха. Римський історик Пліній-старший описує, що вища римська знать використовувала в їжу особливо смачне м'ясо свиней, яких спеціально привозили в Рим із Сардинії.

Інші народи, наприклад галлійці та германці, також цінували м'ясо свиней. Згідно з історичними описами, у володінні Карла Великого перебували від 300 до 600 свиней, яких утримували і відгодовували в довколишніх лісах. Проте з часом у зв'язку з сильним знищенням лісів в Європі та зменшенням кількості природного корму загальне поголів'я свиней значно скоротилося, і свинарство занепало. Тільки з початком промислової революції, в 18-19 столітті промислове утримання свиней знову набуло значення. Збільшений і концентрований (у великих містах) попит на м'ясо і жир потребував зовсім іншого підходу до утримання свиней. Тварин більше не тримали стадами в лісах, їх утримували селяни в загонах недалеко від великих міст або ж свині жили як домашні тварини на задніх дворах селянських угідь. Свиней цінували як корисних поглиначів садових і домашніх харчових відходів. При цьому вони часто були джерелом невеликого додаткового доходу, і давали своїм господарям м'ясо, ковбасу і сало, а часто саме свиня була гарантією, що родина не помре від голодної смерті.

Зі зростанням життєвих стандартів, змінилися і потреби, і кількість населення. Прогрес у сільському господарстві дав змогу утримувати все більшу кількість тварин на відносно невеликій території.

Перші успішні кроки в цілеспрямованому свинарстві зробили в 18 столітті англійці. Вони почали продуману селективну роботу і розробили основні правила інтенсивного свинарства. В умовах сприятливого м'якого клімату англійці схрестили місцеві породи свиней зі свинями зі Східної Азії та із Середземномор'я. У результаті такої селекції виникла швидкозростаюча, плодюча порода англійського Ландрасса, яка послужила основою для подальшого виведення всіх європейських порід свиней.

Застосовуючи методи цілеспрямованої селекції, людина постійно працювала над зміною природних якостей цієї тварини з метою поліпшення виробничих показників, підвищення економічної ефективності свинарства. Таким чином, вдалося навіть змінити зовнішній вигляд і будову тіла свині - воно стало менш сальне і більш витягнуте.

Зміна будови тіла свині в результаті цілеспрямованої селекції.

Особливістю свиней як виду тварин є наявність відносно невеликого вибору різних порід. Сьогодні у світі перевага віддається споживчим звичкам місцевого населення. Наприклад, в США вирощують короткі і сальні породи Duroc, Jersey, ChesterWhites, Hampshire. В Європі у зв'язку з іншими споживчими звичками і уподобаннями (перевагу надають нежирному м'ясу) вирощують німецькі, датські, бельгійські Ландрасси, Пітрейни, Дюрк та гібриди на їх основі.

полтавський м'ясний порода племінний



Державні племінні книги

Продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. До цього комплексу входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та підбору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м'ясних якостей свиней на відгодівлі.

На сучасному етапі розвитку свинарства за рівнем племінної роботи визначено чотири типи господарств: племінні заводи, племінні господарства, племінні ферми (племінні репродуктори) та виробничі репродуктори господарств і комплексів. У племзаводах та племгоспах використовують чистопородне розведення, в племінних репродукторах -- чистопородне розведення та двопородне схрещування, у товарних репродукторах -- трипородне схрещування й гібридизацію.

Зоотехнічний облік. Уся селекційно-племінна робота в стаді ґрунтується на чіткому зоотехнічному обліку, який ведуть за певними формами, що є основними документами в племінному господарстві.

У племінних господарствах прийнято такі форми зоотехнічного обліку: картка племінного кнура (ф. № 1-св), журнал обліку парування (осіменіння) маточного поголів'я свиней (ф. № 4-св), журнал обліку опоросів свиноматок та приплоду (ф. № 5-св), журнал обліку вирощування ремонтного молодняку свиней (ф. № 6-св), звіт про бонітування свиней (ф. № 7-св) та ін.

Основа зоотехнічного обліку -- правильна нумерація та своєчасне мічення приплоду. Нумерацію здійснюють присвоєнням молодняку гніздових та ідентифікаційних номерів: гніздові -- ставлять підсисним поросятам протягом доби після народження на лівому вусі, починаючи з одиниці щороку; ідентифікаційні -- у віці до 1 міс на правому вусі (кнурцям -- непарні, свинкам -- парні), починаючи з одиниці (двійки) до 99999 (99998) номера, після чого відлік розпочинають з початку. Свиней мітять одним із трьох способів: татуюванням, вищипами або бирками.

Бонітування свиней -- один із важливих заходів в організації селекційно-племінної роботи. На його основі розробляють способи поліпшення якісного складу стада. Комплексне оцінювання тварин проводять для визначення їх племінної цінності та виробничого призначення.

Бонітуванню підлягають кнури, свиноматки та ремонтний молодняк племінних господарств, племферм, племінних груп товарних господарств та племінних репродукторів промислових комплексів. Основними ознаками для визначення комплексного класу тварин є: молодняку до 6-місячного віку -- жива маса, сумарний клас батьків; після 6 міс -- жива маса, довжина тулуба, конституція, екстер'єр, оцінка за власною продуктивністю і сумарний клас батьків; свиноматок і кнурів -- жива маса, довжина тулуба, конституція, екстер'єр, відтворювальна здатність та власна продуктивність. Після проведення контрольної відгодівлі потомків під час визначення комплексного класу свиноматок і кнурів ураховують оцінку за якістю потомства.

Конституцію й екстер'єр у тварин оцінюють за 5-бальною шкалою, але клас за ці показники не виставляється. Визначення класу за живою масою і довжиною тулуба проводиться: молодняку -- у віці 6 і 9 міс, під час першого парування (осіменіння) та реалізації; свиноматок --на 5 -- 10-й день після опоросу; кнурів -- на дату народження, у віці 12 і 24 міс. Оцінка свиноматок за розвитком після першого опоросу, а кнурів у віці 24 міс є остаточною.

Власну продуктивність молодняку оцінюють за віком досягнення живої маси 100 кг і товщиною сала. Клас за відтворювальну здатність визначають: свиноматок -- за багатоплідністю та масою гнізда при відлученні у передбачувані технологією строки кнурів -- за багатоплідністю усіх спарованих (осіменених) ними свиноматок (і не менше ніж за п'ятьома), масою потомства у віці 45 або 60 днів, якістю спермопродукції.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ

Полтавська м'ясна порода свиней створювалась у період 1966-1993 років на базі Полтавського науково-дослідного інституту свинарства на виконання вимог споживацького ринку того часу. До нової роботи спонукало виконання державного замовлення «... підвищити інтенсивність свинарства, надати йому переважно м'ясного напрямку», «... значно підвищити селекційну роботу по вдосконаленню племінних та продуктивних якостей тварин, створенню нових порід, ліній та гібридів худоби і птиці». Робота виконувалася колективом фахів- ців під керівництвом і за безпосередньої участі доктора сільськогосподарських наук, професора Броніслава Володимировича Баньковського. Вагомим відсотком успішного виконання поставлених завдань по створенню вітчизняної м'ясної породи стала саме розробка і впровадження методології нового проекту. Перш за все, були розроблені чітка мета, завдання, напрямки і принципи, що стали базовими протягом усього періоду створення породи. Серед них планувалося поглиблено вивчити біологічні та господарські особливості чистопородних і помісних свиней вихідних генотипів вітчизняних та зарубіжних порід. Методом експериментального пошуку знайти найбільш ефективні поєднання батьківських форм для успішного формування нового м'ясного генотипу, що мав використовуватися в системах промислового схрещування та гібридизації. Вибираючи селекційний метод складного відтворювального схрещування, науковці хотіли досягти найкращого розподілу долей кровності порід різного напрямку продуктивності для оптимізації рівня репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней, що створюються на багатопородній основі. Принциповим також було здійснення формування і розширення генеалогічної структури породи без вимушеного використання родинних парувань [2, c.118; 3, с.7]. На всіх етапах селекційного процесу було поставлене завдання чітко дотримуватися положень розробленого цільового стандарту нового типу м'ясних свиней. Мінімальні показники цільового стандарту: жива маса дорослих кнурів - 310 кг, довжина тіла - 185 см, жива маса свиноматок - 230 кг, довжина тіла - 165 см, багатоплідність свиноматок - 10-11 поросят, великоплідність - 1,2 кг, маса гнізда в 2 міс. - 180 кг, вік досягнення живої маси 100 кг - 180 днів, вихід м'яса в туші - 60-62%, площа «м'язового вічка» - 32 см2, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 26 мм. Тварини повинні були бути білої масті, мати міцну конституцію, легку голову, невеликі, горизонтально направлені вуха, широку пряму спину, гарно виповнені окости. Іншим важливим методологічним підходом у процесі створення полтавської м'ясної породи стало поетапне планування і проведення експериментальної та селекційної роботи.

На першому етапі (1966-1968 рр.) була розроблена методика та цільовий стандарт породи, визначені базові господарства, відібрані тварини вихідних батьківських форм різних ліній і родин. Розроблений і використаний спосіб одночасної участі в складному відтворювальному схрещуванні свиноматок миргородської та великої білої породи з кнурами порід ландрас, п'єтрен і уесекс-седлбекської. Хочеться особливо відмітити унікальність різних методичних схем і типів міжпородних поєднань, що включали в себе 24 варіанти дво-трипородних та реципрокних схрещувань з подальшим поглибленим вивченням їх продуктивних якостей. У результаті вибору трьох кращих базових схем поєднань була «змінена спадкова основа вихідних порід і сформовані тварини з широкою генетичною різноманітністю ознак». У першій схемі двопородні свиноматки (миргородська х п'єтрен) поєднувалися з кнурами породи ландрас. У другій схемі трипородні матки (миргородська х ландрас х п'єтрен) злучалися з трипородними кнурами (миргородська х уесекс-седлбекська х ландрас). У третій схемі передбачалося використання свиноматок великої білої породи в поєднанні з кнурами порід п'єтрен та ландрас. Бажані позитивні якості кожної породи були у подальшому закріплені в модельних тваринах нового типу. Так, у свиней вітчизняних порід миргородської та великої білої «запозичені» міцні кінцівки, гарна пристосованість до умов утримання, годівлі, випасання, висока якість м'яса та сала, гарні репродуктивні та материнські якості. У тварин породи п'єтрен - легкість голови, гармонійний склад будови тіла, сильно розвинена мускулатура окостів і лопаток, широка спина, висока м'ясність туш. У свиней породи ландрас в новий тип «взято» білу масть, еластичність шкіри, довжину тулубу, високі відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості. Тварини уесекс-седелбекської породи додали новому типу вдале поєднання відгодівельних якостей і міцності кістяка.

На другому етапі (1969-1970 рр.) була означена початкова генеалогічна структура нової породи - 5 ліній кнурів і 8 родин свиноматок, розпочата цілеспрямована селекційна робота в напрямку закріплення стійкості спадкових ознак багатопородних помісей бажаного м'ясного типу методом розведення «в собі». В основу було покладено метод помірного та віддаленого родинного парування, що сприяло посиленню генетичної подібності тварин з родоначальниками генеалогічних структур. Проводився постійний контроль ступеню імбредності стад, вдосконалювався рівень репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей. На той час розподіл долей кровності порід в новому генотипі складав: великої білої - 25%, миргородської - 12,5%, ландрас - 37,5%, п'єтрен і уесекс-седлбекської - 25% [6, c. 9]. Використовувався метод жорсткої браковки особин, що відхилялися від бажаного типу (до 95%). Проводилась оцінка свиней за власною продуктивністю та якістю нащадків, за показниками екстер'єру, міцністю конституції, рівнем виживання потомства та інше. На третьому етапі (1971-1978 рр.) розширювався ареал розведення свиней нового м'ясного генотипу, вивчалася ефективність їх використання в системі промислового схрещування, створювалися племінні ферми і стада, проводилося порівняльне контрольне випробування з основними плановими породами. У племінних стадах, а їх нараховувалося в 1977 році більше 12 господарств, розводилось близько 2499 племінних тварин нового м'ясного типу. Основними методологічними підходами селекційної роботи в цей час є підбір батьківських пар за методом «краще» з «кращим», випробування плідників за власною продуктивністю та якістю нащадків, жорсткий відбір свиней бажаного типу і моделі породи, направлене вирощування ремонтного молодняку та створення умов для прояву його високої продуктивності, проведення оцінки і відбору племінних тварин за комплексом показників репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей. Одержані результати були оцінені затвердженням Полтавського заводського типу свиней (ПМ-1) Наказом Міністерства сільського господарства СРСР №101 від 4.04.1979 р., а за це досягнення Б.В.Баньковський разом з колективом авторів одержали авторське свідоцтво № 2571 та були удостоєні Державної премії УРСР. Етап 1979-1993 років відзначився подальшим розширенням генелогічної структури породи (8 ліній і 12 родин), підвищенням об'ємів вирощування і реалізації племінного молодняка та виробництва товарних гібридів. В Україні в цей період успішно працюють 4 племзаводи і 30 племінних ферм та племгруп. Науково-методична та організаційно-господарська робота проводилась в плані консолідації бажаних спадкових ознак і випробування свиней м'ясного типу в системах схрещування і гібридизації. За узагальненими даними досліджень і виробничої практики використання кнурів або свиноматок ПМ-1 в промисловому схрещуванні збільшувало багатоплідність на 0,3-0,8 поросят, великоплідність на 180 г. У товарного поголів'я вік досягнення живої маси 100 кг скорочувався на 8-10 днів, а витрати корму на 1 кг приросту - на 0,3-0,4 корм.од., вихід м'яса в туші був вищим на 3-4%. Апробована і затверджена полтавська м'ясна порода Мінсільгосппродом України 8 вересня 1993 року, наказ № 254 [7, c.83,84]. Поряд з цим, вражає масштабність матеріалу досліджень та широкий спектр показників, що вивчалися. На першому етапі використано 3196 голів, з них 310 свиноматок, 48 кнурів, 199 чистопородних і 2639 помісних свиней. На другому і третьому етапах науково-дослідних робіт було задіяно 5630 голів багатопородних помісей різних поєднань, генерацій та статево-вікових груп.



ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРОДИ

Свині полтавської породи -- тварини міцної консистенції, з довгим широким тулубом і добре розвиненими м'ясними формами: порівняно крупні, довгі; тулуб широкий і глибокий з добре обмускуленими плечима, грудьми, прямою і широкою спиною і масивним окостом; голова легка з невеликими, ледь звислими вухами. Порівняно стресостійкі, з добре консолідованою спадковістю[2].

Середня жива маса свиноматки 216 кг, максимальна -- 240 (за іншими даними 230--260 кг). Довжина тулуба 167 см (максимальна -- 175). Дорослі кнури-плідники мають живу масу 300--350 кг, довжину тулуба 180--188 см. Продуктивність свиноматок: багатоплідність -- 10,4-11,6 поросяти, молочність -- 52-59 кг, маса гнізда у два місяці -- 185--240 кг. Відгодівельні та м'ясні якості: вік досягнення маси 100 кг -- 175--206 днів, середньодобові прирости -- 690--870 г, вихід м'яса в туші -- 60-63 %, товщина шпику на рівні 6-7 ребер -- 22-28 мм

Переваги

Ця порода має багато переваг. А саме:

· статура міцна;

· дуже хороші м'ясні форми;

· до їжі не вибагливі;

· свиноматки мають високу плодючість;

· відмінний імунітет;

· якісне м'ясо та сало.

Тварини мають лише один недолік - максимального ваги вони досягають тільки на Україні. При інших умовах їх продуктивність сильно знижується, так як вони не пристосовані до холодного або сильно жаркого клімату.

Полтавська порода свиней невибагливі як в їжі, так і догляді. Вони можуть їсти найдешевший корм, їстівні відходи з кухні. Головне, що це не вплине на продуктивність. А в результаті можна отримати корисний продукт відмінної якості.

Вибірка тварин стада (таблиця)

		Показники свиноматки Д	Показникиматері М
	№ п/п	Кличка	Інд. №	Вік, міс	Жива мас	довж.тул	к-тьсоск	к-ть опор	багатопл	ср.м.гн.60	Клас	Вік, міс	Жива мас	довж.тул	к-тьсоск	багатопл	ср.м.гн.60	Клас	Лінія
	1	дорза	18	14	185	157	7	7	4	10	152	еліта	53	225	167	7	7	12	152	еліта	ефект 47/47
	2	бистра	88	14	185	157	7	7	4	11	182	еліта	41	185	157	7	7	10,6	137	еліта	супутник 301/84
	3	бистра	112	13	180	156	7	7	4	10	185	еліта	53	228	167	7	7	9,8	125	еліта	супутник 29/333
	4	лігустра	204	16	191	159	7	7	3	10	180	еліта	16	180	158	6	7	11	121	І	костер 5/60
	5	росинка	4	13	180	156	7	7	4	11	180	еліта	24	213	166	6	6	11	119	І	ефект 11/407
	6	росинка	16	13	182	156	7	7	4	11	184	еліта	48	238	169	7	7	10,5	117	еліта	супутник 59/405
	7	росинка	246	13	180	156	7	7	4	11	180	еліта	40	209	173	7	7	10,5	167	еліта	костер 5/60
	8	дорза	368	14	185	173	7	7	4	10	180	еліта	41	209	168	7	7	11,6	198	еліта	костер 45/447
	9	росинка	2	14	186	174	7	7	3	11	190	еліта	24	213	166	6	6	11	119	І	ефект 11/407
	10	лонга	34	14	187	173	7	7	3	10	180	еліта	16	183	160	7	7	10	179	еліта	ефект 47/47
	11	бистра	214	13	180	156	7	7	2	10	180	еліта	36	209	168	7	7	9.3	132	еліта	супутник 43/437
	12	росинка	92	18	200	161	7	7	3	11	180	еліта	41	214	167	7	7	11	142	еліта	супутник 41/41
	13	бистра	164	14	185	157	7	7	4	11	180	еліта	37	226	157	7	7	11.6	137	еліта	ефект 11/405
	14	бистра	30	14	185	157	7	7	4	12	180	еліта	32	210	168	7	7	12	149	еліта	азбест 97/407
	15	лонга	64-228	14	187	158	7	7	2	11,5	187,5	еліта	37	210	158	7	7	10,5	115	І	костер 5/60
	16	ворскла	84/174	14	191	157	7	7	2	10	180,5	еліта	25	208	167	7	7	10,5	125	еліта	костер 29/29
	17	лонга	144-191	14	189	157	7	7	2	10,5	183,8	еліта	52	230	168	7	7	9,8	101	І	супутник 5/202
	18	росинка	234/196	14	187	157	7	7	2	10,5	180	еліта	15	178	158	7	7	12	95	І	костер 344/78
	19	бистра	368/221	14	187	157	7	7	2	10	181	еліта	55	214	167	7	7	11,7	147	еліта	костер 5/60
	20	бистра	1160	17	210	164	7	7	0	11	185	еліта	39	235	168	7	7	12	185	еліта	костер 303
	21	ворскла	356	19	207	164	7	7	5	12	189	еліта	39	227	167	7	7	12	185	еліта	костер 15
	22	бистра	1062	17	197	160	7	7	5	12	182	еліта	17	196	160	7	7	11	180	еліта	муфлон 4351
	23	бистра	1154	17	198	160	7	7	3	13	198	еліта	38	227	168	7	7	12	185	еліта	костер 327
	24	пальма	1856	16	198	164	7	7	5	13	198	еліта	39	230	167	7	7	13	217.8	еліта	костер 3095
	25	пальма	228	15	197	160	7	7	5	13	198	еліта	41	230	168	7	7	12	217.8	еліта	ефект 1961
	26	росинка	2824	16	190	159	7	7	4	10.5	180	еліта	15	187	157	7	7	9	156	І	супутник 77
	27	бистра	174	17	201	165	7	7	5	11.2	210	еліта	46	250	170	6	6	9,5	162	І	цитрус 4969
	28	ворскла	2280	17	210	160	7	7	5	11,8	190	еліта	25	237	167	7	7	9	153	І	ефект 1005
	29	росинка	46	16	190	159	7	7	6	10	210	еліта	36	240	168	7	7	9,8	180	еліта	ефект 1005
	30	бистра	294	16	190	159	7	7	6	10,9	190	еліта	40	238	170	7	7	9	157	І	супутник 365
	31	бистра	104	17	200	161	6	6	6	10,2	180	еліта	25	237	167	6	6	9	171	І	ефект 2793
	32	ворскла	2930	16	194	160	7	7	2	11	181	еліта	26	228	168	6	6	10	160	еліта	костер 4325
	33	ворскла	2944	15	187	159	7	7	2	11	191	еліта	26	228	168	6	6	10	160	еліта	ефект 9727
	34	дорза	3060	15	187	158	7	7	5	11,7	181	еліта	30	225	165	6	6	9	160	І	ефект 9727
	35	дорза	3064	15	189	158	6	6	4	10,5	185	еліта	30	225	165	6	6	9	160	І	ефект 9727
	36	росинка	2648	14	186	157	7	7	4	11	183	еліта	36	240	169	7	7	9	167	І	ефект 9727
	37	росинка	2640	15	188	158	7	7	6	11,3	181	еліта	36	220	169	7	7	9,3	174	І	цитрус 523
	38	дорза	136	19	206	163	7	7	3	11	189	еліта	41	246	172	6	6	9,7	166	еліта	цкуат 265
	39	бистра	2624	16	193	160	7	7	4	10,5	180	еліта	15	188	160	7	7	10	178	І	супутник 307
	40	бистра	2676	16	190	159	7	7	4	11	182	еліта	42	227	169	7	7	10	145	І	ефект 2793
	41	росинка	2418	15	188	159	7	7	3	11	181	еліта	16	215	161	6	6	10	161	еліта	костер 4325
	42	бистра	2486	15	187	159	7	7	7	10	185	еліта	36	242	172	6	6	9,7	162	еліта	ефект 2793
	43	росинка	2738	15	188	159	7	7	3	10,7	183	еліта	50	305	175	7	7	10,6	180	І	ефект 2793
	44	бистра	2572	15	187	159	6	6	6	11,1	180	еліта	37	252	171	6	6	9	169	І	муфлон 657
	45	росинка	2974	17	196	160	6	6	5	10	181	еліта	12	186	168	7	7	10	176	еліта	супутник 159
	46	бистра	2\30	13	180	156	6	6	4	11,2	180	еліта	40	225	167	7	7	10,3	122	І	муфлон 657
	47	бистра	5\3638	17	195	160	7	7	6	12,6	185	еліта	51	230	168	6	6	10,5	127	І	супутник 301
	48	бистра	14/414	13	180	156	6	6	4	12	183	еліта	29	209	167	7	7	9	93	І	костер 9907
	49	росинка	30/488	13	180	156	7	7	4	11	180	еліта	28	230	168	7	7	10	145	еліта	ефект 9783
	50	бистра	42/500	17	201	161	7	7	3	12	183	еліта	29	230	167	6	6	10,5	161	еліта	супутник 301
п		50
М				15.16	190.44	159.72			3.88	10.9917	184.213		33.92	221.34	166.3			10.434	153.9
?				1.62	7.95	4.17			1.41	0.90	8.72		11.47	22.30	4.34			1.24	28.49
Корінь п		7.07
m				0.22921	1.12455	0.589			0.199	0.12714	1.23357		1.62	3.154	0.6143			0.176	4.029
Cv,%				10.69	4.18	2.61			36.31	8.18	4.74		33.82	10.08	2.61			11.93	18.52
Кореляція:
Жива маса - довжинатулуба Д	0.36
Жива маса - Багатоплідність Д	0.38
Багатоплідність- сер.масагнізда Д	0.37832
Жива маса - довжинатулуба М	0.72006
Жива маса - Багатоплідність М	-0.10877
Багатоплідність- сер.масагнізда М	0.20601
Жива маса Д - Жива маса М	0.18085

Добір

Добір - процес створення порід, сортів, штамів шляхом систематичного збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому розмноженню. Теорію штучного добору створив видатний англійський вчений Чарльз Дарвін, основні положення якої він виклав у своїй праці "Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя" і розвинув у книзі "Зміни свійських тварин та культурних рослин під впливом одомашнення". Основою для добору є спадкова мутаційна мінливість. Добір у селекції - це природний і штучний добір, які йдуть одночасно. Неодмінною умовою ефективного штучного добору є різноманітність вихідного матеріалу. Якщо різноманітність незначна, штучний добір виявляється малоефективним. Для самозаплідних організмів добір буде ефективним доти, доки з вихідної, неоднорідної за генетичним складом групи особин не будуть виділені чисті лінії. Отже, добір тим ефективніший, чим різноманітніші різновиди матеріалу. Схрещування в поєднанні з добором - найбільш ефективний шлях селекційної роботи.

На початкових етапах одомашнювання людина здійснювала несвідомий (стихійний) добір - добір без чітко поставленої мети. Свідомий (методичний) добір - це добір, спрямований на зміну певних ознак з метою одержання особин з необхідними якостями. У науковій селекції застосовують масову та індивідуальну форми штучного добору. Масовий добір (за фенотипом) - це добір, який зводиться до виділення з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Групи особин, подібних за фенотипом, можуть виявитися генотипно різнорідними. Це неодмінно впливатиме на ефективність добору: при схрещуванні гетерозиготних організмів між собою в гібридів перших поколінь зміни ознак у бік, бажаний для селекціонерів, відбуватимуться досить швидко, але в міру накопичення гомозиготних особин ефективність добору знижуватиметься.

ГЕНЕАЛОГІЧНА СТРУКТУРА

Генеалогічна структура породи -- 8 заводських ліній і 12 родин. Лінії: Азбеста, Ефекта, Костра, Мустанга, Муфлона, Супутника, Прибоя і Муската. Родини: Бистрої, Ворскли, Говтви, Дорзи, Лонги, Пальми, Росинки, Балясної, Лігустри, Дубрави, Надьї, Поляни. Найчисленніші лінії Прибоя (23,3%), Азбеста (19,0%) та Муската (16,77%) і родини Росинки (28,2%), Бистрої (21,1%)і Дорзи (11,6%). Лінії і родини створювалися і вдосконалювалися на основі виявлення кращих тварин із закріпленням бажаних ознак у нащадків з урахуванням їх родинних зв'язків. Кращі кнури за власною продуктивністю та відгодівель-ними і м'ясними якостями нащадків: Ефект 1401, жива маса в 32 місяці -- 334 кг, довжина тулуба -- 186 см, середньодобовий приріст нащадків -- 831 г, багатоплідність дочок -- 12 поросят. Нащадки Муфлона 85 за оцінкою відгодівельних і м'ясних якостей досягали маси 100 кг у віці 182 дні при середньодобовому прирості 850 г, затраті корму на 1 кг приросту 2,99 к. од. і масі окосту 11,8 кг. Росинка 1020 з племзаводу "Світанок" дослідного господарства Інституту свинарства УААН відзначається багатоплідністю, вона мала 14 поросят на опорос, масу гнізда поросят при відлученні 228 кг. Бистра 990 за першим опоросом дала 11 поросят при збереженні 100% і масі гнізда у двомісячному віці 291 кг.
За узагальненими даними дослідів і виробничої практики, відчутний економічний ефект дає гібридизація з участю кнурів і свиноматок полтавської м'ясної породи. Правильно організоване схрещування збільшує багатоплідність маток на 0,3--0,8 поросяти, великоплідність -- на 180 г, збереженість приплоду -- на 7--9%. При гібридизації як у материнській, так і в батьківській формах строк досягнення молодняком живої маси 100 кг скорочується на 8--10 днів, збільшується середньодобовий приріст на 50 г, вихід м'яса на 3--4% та знижуються затрати корму на 1 кг приросту на 0,3--0,4 к. од. Найбільш широко використовуються свині полтавської м'ясної породи у Полтавській, Луганській, Одеській, Сумській та Чернівецькій областях. Лише на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння для гібридизації на товарних фермах і в спецгоспах є 460 кнурів-плідників. Рівень гомозиготності стад свиней за їх оцінкою по 27 антигенах десяти генетичних систем груп крові високий і становить 61,7%, а по заводських лініях Азбеста -- 76,3%, Ефекта -- 71,7%, що свідчить про досить високу консолідованість свиней м'ясної породи.

Генеалогічна структура стада

Таблиця

№	Кличка батька тварини	Інд. номер батька тварини	Кількість дочок, голів
1	ефект	23/541	1
2	супутник	53/431	1
3	супутник	223/451	1
4	костер	59/315	2
5	ефект	47/47	3
6	супутник	41/41	1
7	костер	51/51	1
8	костер	3/153	1
9	ефект	27/339	1
10	супутник	2403	1
11	супутник	69/577	1
12	азбест	11	1
13	супутник	51/51	1
14	костер	243/449	1
15	супутник	43/437	1
16	костер	45/447	1
17	костер	281	1
18	костер	1269	1
19	муфлон	1305	1
20	костер	327	1
21	костер	326584	1
22	ефект	3035	1
23	супутник	30	1
24	цитрус	41	1
25	ефект	9783	2
26	супутник	77	1
27	ефект	9803	1
28	костер	9907	1
29	ефект	145	4
30	цитрус	31	1
31	цукат	51	1
32	супутник	147	1
33	ефект	9801	1
34	костер	9805	1
35	ефект	9727	1
36	ефект	9801	1
37	муфлон	29	2
38	супутник	21	1
39	супутник	59	1
40	костер	61	1
41	ефект	15	1
42	супутник	27	1

РАЙОНУВАННЯ

Найбільш широко використовуються свині полтавської м'ясної породи у Полтавській, Луганській, Одеській, Сумській та Чернівецькій областях. Лише на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння для гібридизації на товарних фермах і в спецгоспах є 460 кнурів-плідників.

Родоводи

Таблиця Форма звичайного родоводу з вертикальним розміщенням рядків

1 ряд	М	Б
2 ряд	ММ	БМ	МБ	ББ
3 ряд	МММ	БММ	МБМ	ББМ	ММБ	БМБ	МББ	БББ



Таблиця Дорза 18

Дорза 190/1392	Ефект 23/541
Дорза 48/3146	Супутник 27/331	Бистра 3836	Ефект 47/47

Таблиця Лігустра 204

Лігустра 128/93	Костер 59/315
Лігустра 77/2936	Ефект 61/371	Бистра 232/2662	Костер 5/60

Таблиця Росинка 4

Росинка 48/506	Ефект 47/47
Росинка 48/506	Супутник 49/409	Росинка 50/3850	Ефект 11/407

Таблиця Форма звичайного родоводу з горизонтальним розміщенням рядків

Б	ББ	БББ
		МББ
	МБ	БМБ
		ММБ
М	БМ	ББМ
		МБМ
	ММ	БММ
		МММ
1 ряд	2 ряд	3 ряд

УДОСКОНАЛЕННЯ ПЛЕМІННИХ І ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ

Напрямки племінної роботи

На даний час у полтавській м'ясній породі використову- ється 10 ліній та 11 родин. Лінії: Ефекта, Супутника, Прибоя, Азбеста, Костра, Муфло- на і 4 нових заводських лінії з прилиттям крові фінського ландрасу - Айдар, Стрілець та з прилиттям крові скоростиглої м'ясної породи - Деркул і Патріот. Нові заводські лінії апробовані і затверджені наказом № 27 від 02.06.2010 року «Про затвердження заводських ліній у полтавській м'ясній породі свиней». Родини: Бистрої, Росинки, Ба- лясни, Лонги, Дорзи, Лігустри, Ворскли, Пальми, Голтви, Діброви, Поляни. Створе- на генеалогічна структура дозволяє постійно підтримувати високу продуктивність і поліпшувати породу без інбридингу. В стадах породи найбільш багаточисельними є лінії: Костра - 25,5%, Ефекта - 23,5%, Супутника - 22,3%. У структурі стад найбільшу питому вагу мають свиноматки родини Бистрої - 27,7%, Росинки - 21,7%, Лонги - 11,9%, Дорзи 10,5%. Розведенням свиней полтавської м'ясної породи свиней займається 5 племзаводів і 7 племрепродукторів різних регіонів України. Найбільш цінний генофонд зосереджений в п'яти племзаводах, а саме: СТОВ „ПлемзаводВойтовський”, ТОВ „Племзавод „Біловодський”, ОП „Новострільцівка”, Луганської, СВК „Новосільське”, Одеської і СВК „Лабунський”, Хмельницької областей. За даними Державного племінного реє- стру найбільша чисельність поголів'я племінних свиней полтавської м'ясної породи спостерігалася у 2006 і 2009 роках.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ

Важливим резервом збільшення м'яса у країні є свинарство Аналіз численних літературних даних свідчить, що за повноцінної годівлій оптимальних умов утримання заводських порід свиней, яких розводять в Україні, за 1,8-2 опороси можна виростити від свиноматки в рік понад 20 поросят На відгодівлі свині за 6-7 місяців (180-210 днів) досягають живої маси 100-110 кг і дають тушу масою 73-75 кг, отже, від свиноматки щороку можна отримувати по 15-20 ц свинини. А також свині великої білої породи належать до універсального типу, їх можна відгодовувати для отримання бекону, або пісного м'яса, а також сала.

На приріст живої маси в організмі свиней використовується до 32 % енергії корму, тоді як у великої рогатої худоби - 25, овець - 20 % У зв'язку з названими біологічними особливостями у м'ясному балансі в більшості країн Європи свинина становить понад 50 %, зокрема в Данії - 73, Нідерландах - 65, Угорщині - 64, Німеччині - 62, Фінляндії - 55 %

Свинарство в Україні - традиційна галузь У 1913 р у м'ясному балансі України частка свинини дорівнювала 58%, до 1976 р - понад 50, у 80-ті роки 34,6-37,6, у 1990-1994 рр-34,2-36,2 тепер - менше 30% Київським інститутом гігієни харчування встановлено норму споживання м'яса і м'ясопродуктів у рік на душу населення, яка становить 85 кг Для того щоб досягти такого рівня забезпечення населення м'ясом і м'ясопродуктами свинина повинна становити у м ясному балансі не менше 42-45% тобто близько 36-38 кг у рік на душу населення.

На ефективність виробництва свинини впливає багато чинників основними з яких є такі нормована годівля технологія утримання, порода, система і метод розведення кваліфікація персоналу, форма організації й оплати праці, закупівельні ціни на енергоносії, зернофураж та свинину.



ВИСНОВКИ

Проаналізувавши вище наведені дані можна зробити висновки що:

1) Полтавська м'ясна перша, високопродуктивна м'ясна порода свиней в Україні, що відповідає сучасним вимогам споживача до високих смакових якостей м'яса і сала.

2) Створена порода новим розробленим методом складного відтворювального схрещування семи порід вітчизняної і зарубіжної селекції з широким, уже через 5 років, впровадженням у виробництво свиней нового генотипу.

3) Характерною особливістю такого методу, крім розробки цільового стандарту і моделі, є поєднання селекційного процесу з вивченням морфологічних, фізіологічних особливостей, фізико-хімічних показників якості м'яса і сала, стресчутливості та імуногенетичної характеристики.

4) Свиней м'ясної породи розводять у чотирьох племзаводах, понад тридцяти племфермах та репродукторах спецгоспів і використовують у системах гібридизації в усіх областях України.

5) Продуктивність основних свиноматок у відповідних виробничих умовах забезпечується на рівні першого класу і еліта.

6) Авторами породи є вчені і виробничники: Б. В. Баньковський (науковий керівник і основний виконавець роботи), Н. М. Середа, Л. Г. Перетятько, В. П. Рибалко, І. Б. Бань-ковська, І. С. Іващук, 3. Л. Шестакова, Г. А. Шуст, П. П. Остапчук та ін.



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу. Полтавська м'ясна порода // Товарознавство м'яса

2. Сідашова С.О., Перетятько Л.Г., Онищенко А.О., «Латеральна диференціація соскової лінії у свиней різних порід»

3. «Роль методичних підходів у створенні полтавської м'ясної породи свиней» Баньковська І.Б

4. «ПЛемінна база та перспективи збереження полтавської м'ясної породи свиней» Перетятько Л.Г

Додаток 1

Походження тварин

№ п/п	Кличка і індивідуальний номер тварини (Д)	Кличка та індивідуальний номер предків тварини
	Кличка	Інд. Номер	Мати	Інд.номер	Батько	Інд. Номер	ММ	БМ	МБ	ББ
1	дорза	18	дорза	190/1392	ефект	23/541	дорза 48\3146	супутник 27/331	бистра 3836	ефект 47/47
2	бистра	88	бистра	250/250	супутник	53/431	бистра 110/3208	костер 110/3208	дорза 3064/105	супутник 301/84
3	бистра	112	бистра	106/1136	супутник	223/451	бистра 56/12	муфлон 217	росинка 2886	супутник 29/333
4	лігустра	204	лігустра	128/93	костер	59/315	лігустра 77/2936	ефект 61/371	бистра 232/2662	костер 5/60
5	росинка	4	росинка	48/506	ефект	47/47	росинка 3712	супутник 49/409	росинка 50/3850	ефект 11/407
6	росинка	16	росинка	3882	супутник	41/41	росинка 84/1206	ефект 37/199	дорза 14/3608	супутник 59/405
7	росинка	246	росинка	262/418	костер	51/51	росинка 2974/302	ефект 15/62	бистра 20/3118	костер 5/60
8	дорза	368	росинка	84/84	костер	3/153	дорза 14/3608	супутник 59/405	ворксла 78/3176	костер 45/447
9	росинка	2	росинка	48/586	ефект	47/47	росинка 3712	супутник 49/409	росинка 50/3850	ефект 11/407
10	лонга	34	лонга	378	ефект	27/339	лонга 348/3444	супутник 29/393	бистра 3836	ефект 47/47
11	бистра	214	бистра	378/162	супутник	2403	бистра 124/124	костер 3/3	лонга 3690	супутник 43/437
12	росинка	92	росинка	204/1406	супутник	69/577	росинка 104/10	костер 29/29	бистра 406/6	супутник 41/41
13	бистра	164	бистра	170/113	ефект	47/47	бистра 28/3126	ефект 307/397	росинка 50/3850	ефект 11/405
14	бистра	30	бистра	36	азбест	11	бистра 342/3438	ефект 307/397	бистра 31/2864	азбест 97/407
15	лонга	64/228	лонга	86/542	супутник	51/51	лонга 30	супутник 59/405	бистра 20/3118	костер 5/60
16	ворскла	84/174	ворскла	286/1116	костер	243/449	ворскла 4/3632	азбест 15/15	дорза 304/3400	костер 29/29
17	лонга	144/191	лонга	3690	супутник	43/437	лонга 306/2466	циклоп 43/25	бистра 2948/15	супутник 5/202
18	росинка	234/196	росинка	1002	костер	45/447	росинка 3808	ефект 15/62	бистра 18/13	костер 344/78
19	бистра	368/221	бистра	200/74	костер	59/315	бистра 174/24	супутник 32/327	бистра 232/2662	костер 5/60
20	бистра	1160	бистра	266	костер	281	бистра 1110	костер 1675	бистра 1350	костер 303
21	ворскла	356	ворскла	230	костер	1269	ворскла 246	костер 1711	росинка 368	костер 15
22	бистра	1062	бистра	686	муфлон	1305	бистра 1580	костер 1711	дорза 900	муфлон 4351
23	бистра	1154	бистра	976	костер	327	бистра 1862	супутник 1137	бистра 248	костер 327
24	пальма	1856	пальма	1458	костер	326584	пальма 1434	костер 3099	росинка 2018	костер 3095
25	пальма	228	пальма	2244	ефект	3035	пальма 330	супутник 187	росинка 2070	ефект 1961
26	росинка	2824	росинка	12	супутник	30	росинка 1428	цитрус 29	росинка 450	супутник 77
27	дорза	2616	дорза	438	цитрус	41	дорза 86	циклон 45	ворскла 246	цитрус 4969
28	бистра	174	бистра	238	ефект	9783	бистра 2086	циклон 5025	центральна 2294	ефект 1005
29	ворскла	2280	ворскла	166	ефект	9783	ворскла 116	цукат 265	центральна 2294	ефект 1005
30	росинка	46	росинка	54	супутник	77	бистра 524	циклон 5021	росинка 658	супутник 365
31	бистра	294	бистра	1286	ефект	9803	бистра 678	супутник 77	росинка 612	ефект 2793
32	бистра	104	бистра	142	костер	9907	бистра 109	цитрус 523	бистра 3816	костер 4325
33	ворскла	2930	ворскла	8	ефект	145	ворскла 1356	циклон 23	дорза 182	ефект 9727
34	ворскла	2944	ворскла	8	ефект	145	ворскла 1356	циклон 23	дорза 182	ефект 9727
35	дорза	3060	дорза	104	ефект	145	дорза 142	костер 9907	дорза 182	ефект 9727
36	дорза	3064	дорза	104	ефект	145	дорза 142	костер 9907	дорза 182	ефект 9727
37	росинка	2648	росинка	2016	цитрус	31	росинка 172	циклон 1083	росинка 586	цитрус 523
38	росинка	2640	росинка	1400	цукат	51	росинка 302	цитрус 523	росинка 430	цкуат 265
39	дорза	136	дорза	228	супутник	147	дорза 468	циклон 5025	бистра 2962	супутник 307
40	бистра	2624	бистра	158	ефект	9801	бистра 102	циклон 25	росинка 612	ефект 2793
41	бистра	2676	бистра	2018	костер	9805	бистра 76	цитрус 37	росинка 4652	костер 4325
42	росинка	2418	росинка	101	ефект	9727	росинка 374	супутник 15	бистра 412	ефект 2793
43	бистра	2486	бистра	1228	ефект	9801	бистра 308	циклон 1083	росинка 612	ефект 2793
44	росинка	2738	росинка	66	муфлон	29	росина 24	цитрус 5081	бистра 322	муфлон 657
45	бистра	2572	бистра	1016	супутник	21	бистра 914	цитрус 523	росинка 374	супутник 159
46	росинка	2974	росинка	72	муфлон	29	росинка 118	циклон 1089	бистра 322	муфлон 657
47	дорза	2\30	дорза	54	супутник	59	дорза 2726	супутник 15	росинка 166	супутник 301
48	бистра	5\3638	бистра	274	костер	61	бистра 326	цитрус 209	росинка 80	костер 9907
49	бистра	14/414	бистра	222	ефект	15	бистра 2990	цукат 103	росинка 18	ефект 9783
50	росинка	30/488	росинка	3752	супутник	27	росинка 302	костер 61	бистра 175/10003	супутник 301

Додаток 2

ЕФЕКТ СЕЛЕКЦІЇ

Ефект селекції - це зумовлена відбором і підбором генотипової зміни середньої величини ознаки в популяції або стаді за покоління.

Інтервал між поколіннями - це проміжок часу між народженням батьків та їх потомків.

Частка свиноматок, яких виділяємо у племінну групу, становить - 70 %.

50 - 100 %

Х - 70 %

Х = 35

Отже, у племінну групу потрібно виділити 35 свиноматок стада.

Середня ,багатоплідність свиноматок, виділених у групу, складає - 10.614 поросят на опорос.

Розрахунок селекційного диференціалу :

Sd = Mg - Mo

(Mg) = 11,46

(Mo) = 10,99

Де: Sd - селекційний диференціал;

Mg - середній показник маток виділених у племінну групу;

Мо - середнє значення ознаки в стаді.

Sd = 11,46 - 10,99 = 0,47 голови.



Додаток 3

ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЛЕМІННОЇ РОБОТИ РОЗРАХОВУЮТЬ ПОКАЗНИК ЕФЕКТУ СЕЛЕКЦІЇ

Se = Sd * h2

де : Se - ефект селекції;

Sd - селекційний диференціал;

h2 - коефіцієнт успадкування ознак

Se = Sd * h2 = 0,47 * 0,36 = 0,17 голів за покоління

h2 = 2r

h = 2 * 0,18= 0,36

Інтервал між поколіннями - це проміжок часу між народженням батьків та їх потомків.

Інтервал між поколіннями у свиней при осіменінні 9 місяців буде становити 2,2 роки.

Темп селекції:

SEI = SE/I

SEI = SE/I = 0,17/2,2 = 0,077голів.

Размещено на Allbest.ur