Природно-історичні умови місця розміщення підприємства
Характеристика ДП "Великоберезнянське лісове господарство", його напрямки діяльності: лісогосподарчі заходи, враховуючи еколого-економічні фактори. Процес застосування типологічних, генетико-селекційних підходів. Адміністративно-організаційна структура.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2017 |
Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розділ 1. Природно-історичні умови місця розміщення підприємства
ДП «Великоберезнянське лісове господарство» розташоване в північно - західній частині Закарпатської області на території Великоберезнянського адміністративного району.У районі Стрийсько-Міжгірської Верховини, у межах Воловецько-Міжгірської Верховини з буково-ялицевими, чистими буковими лісами, які переважають південних схилах Вододільного хребта у північній частині території підприємства. На решті території лісгоспу, на відрогах Полонинського хребта, теж переважають ліси букової формації. Біля 4 тис. га лісових земель зайнято похідними ялиновими лісами. Похідні ялинові деревостани тут, як і в інших районахобласті, створювались у минулому, починаючи з початку ХХ століття в період так званої "ялиноманії". Впродовж останніх десятиліть такі деревостани не створюються, позаяк лісове господарство ведеться на вирощування корінних за породним складом насаджень. Корінні ліси підприємства представлені головним чином деревостанами з преважанням бука. Домішкою виступає явір, ільм гірський, ясен звичайний. Трапляється в домішці і явір з декоративною текстурою деревини. Все це істотно поліпшує біорізноманіття лісових екосистем, а також підвищує товарну якість насаджень.
ДП "Великоберезнянське лісове господарство" здійснює лісогосподарчі заходи, враховуючи еколого-економічні фактори та керуючись проектом ведення і розвитку лісового господарства, розробленого лісовпорядкуванням. Цим проектом передбачено господарювання в лісах зі застосуванням типологічних та генетико-селекційних підходів. Запроектовані всі види робіт та їх обсяги упродовж лісогосподарського циклу з вирощування деревостанів.
Загальна площа ДП «Великоберезнянське лісове господарство» становить - 29515,4 га. До нього входить 7 лісництв (в межах району).
селекційний лісогосподарчий господарство
Таблиця 1.1 Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
Найменування лісництв, місцезнаходження контор |
Адміністративні райони |
Площа, га |
|
Великоберезнянське смт. Великий Березний вул. Рибарська,18 |
Великоберезнянський |
3926,0 |
|
Костринське с. Кострино, №78 |
Великоберезнянський |
3432,0 |
|
Жорнавське с.Жорнава, №145 |
Великоберезнянський |
3662,0 |
|
Волосянківське с. Волосянка, №165(а) |
Великоберезнянський |
3339,1 |
|
Лютянське с. Люта, №1034 |
Великоберезнянський |
5151,2 |
|
Чорноголівське с. Чорноголова, №346 |
Великоберезнянський |
4077,1 |
|
Бистрицьке с. Чорноголова, №346 |
Великоберезнянський |
5928,0 |
|
Всього по лісгоспу: |
29515,4 |
1.1 Місцезнаходження лісництва
Великоберезнянське лісництво розміщене в північно-західній частині Закарпатської області на території Великоберезнянського адміністративного району. Загальна площа лісництва становить 3926 га, це - 7,52 % від загальної площі ДП « Великоберезнянського ЛГ».
Поштова адреса: 89000,
смт. Великий Березний
вул. Рибарська,18
Великоберезнянський р-н
Закарпатська область
Рис. 1.1 Контора ДП «Великоберезнянського ЛГ»
Територія лісництва розділена на одну майстерську дільницю та 8 майстерських обходів. Площа лісництва розділена на 7 планшетів.
1.2 Положення району (зона, підзона, лісорослинний район)
По лісокультурному районуванні Великоберезнянське лісництво входить в Гірський південно-західний округ. По лісорослинному районуванню територія відноситься до 6-го лісорослинного району (буково-ялицеві ліси Воловецької Верховини) і 10-го (букові гірські ліси Підполонинського хребта) з висотою над рівнем моря від 300 до 1000 м (П.І.Молотков, Ф.Ф.Федець, 1968 р).
1.3 Природно-кліматичні умови
По своєму географічному положенні територія лісництва знаходиться на межі двох кліматів: з однієї сторони - вологий атлантичний зменшуючий континентальний, з другої материковий Європейської рівнини.
Тривалість вегетаційного періоду 195 днів.
Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в табл. 1.1.
Таблиця 1.2 Кліматичні показники
Найменування показників |
Одиниці вимірювання |
Значення |
дата |
|
1.Температура повітря: а) середньорічна б) максимальна в) мінімальна |
Градус |
+8,4 +34,8 - 27,7 |
10-15.05 15-20.07 01-10.02 |
|
2. Кількість опадів на рік |
мм |
811 |
||
3.Тривалість вегетаційного періоду |
Днів |
195 |
20.04-07.10 |
|
4.Останні заморозки весною |
Градус |
-5-7 |
20-30.05 |
|
5.Перші заморозки восени |
-//- |
-2-5 |
10-20.09 |
|
6.дата початку паводку |
17-25.02 |
|||
7.Сніговий покрив: а) потужність б) час появи в) час сходження у лісі |
См |
30-40 |
25.12-10.02 10-15.12 10-15.02 |
|
8.Глибина промерзання грунту |
См |
20-90 |
15.12-15.02 |
|
9.Напрям переважаючих вітрів по сезонах: а) зима б) весна в) літо г) осінь |
Румб Румб Румб Румб |
ПнС ПдЗ Пд. ПдС |
10.12-01.02 10.03-15.05 20.05-10.09 15.09-15.11 |
|
10.Середня швидкість переважаючих вітрів в т.ч. по сезонах: а) зима б) весна в) літо г) осінь |
м/сек. |
1-2 2-7 0-2 2-3 |
10.11-20.03 15.04-15.05 25.05-10.09 10.09-10.11 |
|
11.Відносна вологість повітря |
% |
30 40-80 6,80 |
10.04-20.05 25.05-15.10 15.12-15.02 |
До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень слід віднести пізні весняні заморозки, сильні дощі, снігопади, вітри, що приводять до сніголамів та вітровалів.
Період загальної вегетації триває 195 днів. Остання дата пізніх весняних приморозків - 25 травня, а перша дата осінніх - 15 вересня. Грунт взимку в середньому промерзає на глибину 40 см, середня дата замерзання рік - 27 грудня.
Середньорічна температура повітря становить 8,2°С, найтеплішого місяця +19,2 °С, найхолоднішого місяця -4,2°С. Середньорічна кількість опадів становить 879-900мм, максимальна їх кількість випадає літом (103мм).
Мінімальна у зимово-весняний час (59мм).
Середня висота снігового покриву становить 35 см, він тримається в середньому 90 днів.
Панують вітри північних напрямків, найбільш сильні за швидкістю вітри (2-7м\сек) дмуть з південного заходу.
Середньорічна кількість опадів 811 мм. За час вегетаційного періоду випадає 54 % опадів.
В цілому температурні і інші кліматичні показники території є сприятливими для успішного росту наступних деревних порід: бука, ясеня, явора, дуба звичайного, дуба скельного, смереки, ялиці, модрини європейської і багатьох чагарникових порід.
1.4 Гідрографія та гідрологія. Геоморфологічна будова
На території Великоберезнянського лісництва є багато водоймищ, струмків та річок. Основною водною артерією є річка Уж, яка бере свій початок поблизу Ужоцького перевалу. На території Словаччини вона вливається у річку Лаборець. Загальна довжина річки Уж становить 128 км., а її басейн охоплює 2750 км. кв. (на території України, відповідно 95 км. і 2010 км2).
Правими притоками річки Уж є Мошка, Ульчанка, Ублянка, Стрічава і Стужиця, які течуть з Словаччини, а також багато інших приток, не тільки правих, а також і лівих. На цій території періодично трапляються паводки. Середня глибина річки Уж досягає приблизно 15 см.
На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 0,2 % площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота відсутні, гідро лісомеліоративна мережа на території лісництва відсутня.
1.5 Ґрунти лісництва
За даними обстеження виявлено три типи грунтів.
Бурі гірсько лісові - сформовані на продуктах вивітрювання під наметом грабово-букових та букових насаджень, найбільш типові для лісництва;
Бурі лісові - розташовані на рівних і нижніх частинах схилів до висоти 400 м над рівнем моря під буковим, домішкою граба, лісом;
Дернові - наймолодші за віком, сформовані на алювіальних-делювіальних відкладах в долинах гірських потоків. Відзначаються слабкою диференціацією профілю на горизонти, неглибоким заляганням підстилаючої породи.
1.6 Основні показники по лісовому фонду
Згідно середніх таксаційних показників переважаючою породою в лісництві є бук лісовий, що займає 87,8 % вкритих лісовою рослинністю земель. Близько 4,2% займає дуб скельний, інше (8%):дуб червоний, граб звичайний, ялиця біла, береза повисла. Середній запас лісовою рослинністю земель на 1 га складає 313 /га.Середній вік насадження становить - 55-60 років, найтиповішою для лісництва є повнота - 0,71, боніте - 1А.
Територія вкрита лісовою рослинністю становить - 3769 га. Виходячи з цього за співвідношенням можна знайти відсотковий склад (лісистість лісництва). Загальна площа лісництва - 3926 га (це є 100%), тоді лісистість - 95% від площі лісництва.
По типах лісу переважають вологі буково-ялинові яличники, вологі грабові бучини, вологі ялиново-ялицеві бучини, вологі буково-ялинові суяличники, вологі субучини, вологі грабові субучини.
Поширені букові насадження, змішані та чисті насадження дуба скельного, змішані буково грабові, буково ялиново ялицеві, буково модринові, домішки клена явора, дуба звичайного, дуба червоного, вишні пташиної, ясена звичайного, берези повислої та інших видів дерев.
Вкриті лісовою рослинністю землі збільшились на 484,3 га, а невкриті - зменшились на 278,4 га. Площа букових насаджень збільшилась на 3001,7 га; дуба скельного на 102,3 га. Створено за ревізійний період (12 років) 627,8 га лісових культур з участю цінних господарських порід;
Розділ 2. Проект доглядових рубань
2.1 Сучасний стан доглядових рубань
Рубки догляду за лісом полягають у періодичному вирубуванні дерев, подальше збереження яких в складі насаджень недоцільне. Завданням рубок догляду в гірських лісах є вирощування здорових деревостанів для даних лісорослинних умов, вирощування високоякісної деревини, підвищення продуктивності лісу, покращення санітарного стану лісу, посилення захисних, водоохоронних та інших корисних функцій лісу.
Рубки догляду включають такі види: освітлення, прочищення, прорідження та прохідні рубки.
Освітлення - це догляд за складом насадження, сприяння благо приємних світлових умов для головної та другорядних деревних порід. Дана рубка проводиться до 10 років, на лісосіці залишаються кращі екземпляри головної породи за рахунок вирубання пошкоджених, хворих та малоцінних порід. Лісгоспом проводиться обкурювання дерев мяколистяних порід більших діаметрів. В загальному по підприємству вирубці підлягає 6-7куб.м на 1га.
Прочищення - цю рубку проводять з метою покращення складу насадження і збереження певної форми насадження. Дана рубка проводиться з 11 до 20 років.
Проріджування - ці рубки проводяться з метою догляду за формою стовбура та крони, при цьому видаляються з насадження криві дерева, щоб забезпечити хороше зростання залишених дерев. Період проведення даної рубки з 21 до 40 років. Вирубці підлягають сухостійні, сухо вершинні, пошкоджені грибковими захворюваннями, викривлені дерева та двійчатки, розвилки, добре ростучі дерева в густих групах.
Прохідні рубки - ці рубки проводяться з метою збільшення приросту на кращих деревах, підвищення якості дерев, а відповідно товарності. Рубки починаються з 41 років. Вирубці підлягають сухостійні, сухо вершинні, пошкоджені грибковими захворюваннями, викривлені дерева та двійчатки, розвилки, добре ростучі дерева в густих групах.
У Великоберезнянському лісництві станом на січень 2010 р. лісовпорядною службою було запроектовано лісогосподарські заходи (всі види рубок) на ревізійний період (2010-2020 рр.). Згідно матеріалів лісовпорядкування було виявленно деревостани, що потребують рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства; визначення заходів щодо відновлення лісів і лісорозведення, меліорації, охорони та захисту лісів, а також порядку і способів виконання цих робіт.
Таблиця 2.1 Облік проведення рубок догляду (станом на 2013р.)
Види рубок |
2013р. |
|||
кв. /вид |
Площа (га) |
запас, () |
||
1. Рубки догляду: |
||||
-освітлення |
21/15 22/5 9/6 |
6,7 5 1,4 |
40 27 11 |
|
-прочищення |
24/3 20/4 26/12 |
7,6 7,1 12.7 |
80 71 121 |
|
-проріджування |
28/21 |
1,8 |
65 |
|
-прохідні рубки |
6/15 |
4,6 |
218 |
|
Разом рубок догляду: |
46.9 |
633 |
2.2 Характеристика деревостанів відведених під доглядові рубання
При проведенні рубок догляду застосовують класифікацією дерев для рубок догляду за їх господарським значенням: 1 - кращі, або цільові; 2-допоміжні (корисні); і 3 - дерева, що належить видалити. Кращі дерева мусять бути здоровими, мати прямий, добре очищений від сучків стовбур і правильної форми крону, за своїми біологічними і екологічними особливостями вони повинні відповідати даним лісорослинним умовам. У мішаних і складних лісостанах кращі дерева відносяться, переважно, до головних порід, хоча можуть знаходиться і у другому ярусі. До них слід відносити дерева І; II і III класів росту, а у лісостанах різного походження - в першу чергу, дерева насіннєвого походження. До кращих дерев також відносять здорові екземпляри дикорослих плодових порід, реліктові породи.
До допоміжних (корисних) дерев відносять, насамперед, підгінні, які забезпечують формування прямих і малозбіжистих стовбурів у кращих дерев, сприяють очищенню стовбурів від гілля, сучків, формують їх крону, а також виконують ґрунтозахисну функцію, покращують родючість лісового ґрунту. Ці дерева можуть належати як до головних, так і до підгінних порід, знаходитись у будь-який частині лісового пологу, але найчастіше - у підлеглій його частині, в тому числі, і у другому ярусі. До дерев II категорії відносять також дуплисті дерева, у яких гніздиться корисна лісова фауна. У чистих деревостанах до корисних дерев відносять відсталі у рості, але цілком життєздатні екземпляри головної породи. До III категорії дерев, які потрібно зрубати, відносять такі, що гальмують зростання кращих, а також сухостійні, буреломні, сніголомні та відмираючі дерева, уражені хворобами та пошкоджені шкідниками. Вирубують також дерева, які заважають формуванню крон у кращих дерев, наприклад, дерева-охльостувачі, дерева типу "вовк", для яких характерні широкі крони з низько опущеними по стовбуру товстими гілками. У листяних лісостанах до 3 - ї категорії потрібно віднести порослеві екземпляри головних порід, які пригнічують насіннєві. Сюди також відносять дерева небажаних порід, якщо їх вирубування не призведе до розладнання лісостану, дерева з вадами стовбура (двійчатки, багатовершинні, дуже викривленні та ін.), якщо вони заважають росту кращих дерев. Іноді до III категорії відносять і дерева високої якості, якщо потрібно розрідити перегущені групи з відносно однорідних за ростом і якістю дерев. Дерева, призначені до видалення можуть, відноситися до будь-якого класу росту і знаходитись у будь-якому ярусі лісостану. Саме такий підхід до вирубки дерев і становить основу активного методу рубок догляду, який склався у лісовому господарстві нашої країни і поєднує принципи низового і верхового методів. В окремих біогрупах відбирають, насамперед, кращі дерева, потім корисні і, нарешті, ті, що належить видалити. У результаті верхня половина крони кращих дерев повинна освітлюватися прямими сонячними променями, а стовбур бути захищеним від них. Якщо в насадженні багато дерев з вадами стовбура і їх вирубка може призвести до його розладнання, то певна частина таких дерев повинна залишитися до наступного прийому рубки. Більших за розмірами дерев потрібно вибирати таку кількість, щоб не утворювалися великі проміжки між кронами або вікна у полозі.
Під час догляду за насадженнями застосовується переважно комбінований метод рубок, який поєднує принципи низового та верхового доглядів.
Відомість ділянок, які підлягають доглядовим рубанням (2014р).
№ кв. |
№ виділу |
Площа виділу, га |
Склад насаджень |
Едатоп |
Вік (роки) |
Повнота або зімкнутість |
Середні |
Запас м3/га |
Запас на ділянці |
Метод рубок догляду |
Інтенсивність вирубки,% |
Маса вирубаної деревини на ділянці |
Примітка |
||
Бонітет |
Н |
Д |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
1 |
21 |
4.7 |
7ПБП2БКЛ1ГЗ |
1А |
30 |
0.8 |
16 |
27 |
170 |
799 |
Комбінований |
12 |
96 |
||
9 |
14 |
1.4 |
2БКЛ3ГЗ2БП3ОС |
1 |
8 |
0.9 |
4 |
23 |
30 |
42 |
Комбінований |
21 |
9 |
||
15 |
8 |
3.2 |
3БКЛ2БП4ГЗ1ОС |
1 |
16 |
0.8 |
7 |
25 |
80 |
256 |
Комбінований |
12.5 |
32 |
||
15 |
3 |
6.8 |
6ДЧР2ДГЛ1ГЗ1БКЛ |
1А |
28 |
0.8 |
15 |
26 |
160 |
1088 |
Комбінований |
12 |
131 |
||
28 |
6 |
3.4 |
3БКЛ3БП3ОС1ГЗ |
1 |
10 |
0.8 |
4 |
24 |
20 |
68 |
Комбінований |
25 |
17 |
||
28 |
8 |
5 |
3БКЛ3БП3ОС1ГЗ |
1 |
10 |
0.8 |
5 |
23 |
20 |
100 |
Комбінований |
25 |
25 |
||
3 |
7 |
7 |
5ЯЦБ4ЯЛЕ1БКЛ |
1 |
59 |
0.85 |
22 |
28 |
310 |
2170 |
Комбінований |
6.4 |
140 |
||
18 |
2 |
13 |
5БКЛ1ДС1ГЗ1БП2БКЛ |
1А |
40 |
0.8 |
18 |
26 |
260 |
3380 |
Комбінований |
12 |
406 |
||
6 |
29 |
2.4 |
5ДЧР1ЯЗ2ГЗ2БКЛ |
1А |
38 |
0.75 |
19 |
27 |
180 |
432 |
Комбінований |
8.3 |
36 |
2.3 Розрахунок річної лісосіки та встановлення черговості доглядових рубань
Розмір рубок догляду намічається лісництвом щорічно згідно матеріалів лісовпорядкування.
Рубки догляду призначають в першу чергу в насадженнях вищих бонітетів у захисних і рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.
Перша черга:
освітлення та прочищення часткових і суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання їх небажаними породами;
освітлення та прочищення у мішаних молодняках, в яких головні породи перебувають під наметом другорядних, або в одному ярусі;
чисті перегущені молодняки цінних порід, а також молодняки насіннєво-паростевого походження;
Друга черга:
прочищення в чистих та проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої черги;
проріджування в чистих та прохідні рубки у мішаних насадженнях;
Третя черга - прохідні рубки у чистих насадженнях.
Таблиця 2.2 Фонд насаджень, що потребують рубок догляду(2010-2020рр.)
Вид рубки Катег. земель |
Освітлення |
Прочищення |
Прорідження |
Прохідна |
|||||||||
S, га |
Запас загальний |
Запас що вируб. |
S, га |
. Запас загальний |
Запас що вируб. |
S, га |
Запас загальний |
Запас що вируб. |
S, га |
Запас загальний |
Запас що вируб. |
||
Рекреаційно-оздоровчі ліси |
7 |
158 |
39 |
40,2 |
8631 |
1192 |
|||||||
Захисні ліси |
7,1 |
607 |
71 |
18,2 |
3188 |
461 |
|||||||
Експлуатаційні ліси |
50,5 |
1280 |
321 |
80,6 |
4616 |
713 |
287,6 |
57044 |
6649 |
11,6 |
4148 |
358 |
|
Разом: |
57,5 |
360 |
127,9 |
1976 |
305,8 |
7110 |
11,6 |
358 |
Розрахунок річної лісосіки проводиться для кожного виду доглядового рубання. Річна лісосіка вираховується за формулами: за площею :
за масою:
де: П - площа ділянок, які підлягають певному виду доглядового рубання, га; М - маса, яка вирубується з даних ділянок, м3; Р - встановлений період повторності рубки, років.
Повторюваність для різних видів рубок догляду є різною. Згідно з існуючими правилами і вимогами до рубок догляду встановлюємо наступні терміни повторюваності: для освітлення - 3 роки, для прочищення - 5 років, для проріджування - 7 років,для прохідних рубок - 10 років. Виходячи з цих даних проводимо розрахунки річної лісосіки по площі і по запасу для різних видів рубок догляду.
Таблиця 2.2 Розрахунок річної лісосіки
Види рубок |
Площа ділянок, які підлягають рубкам, га |
Маса намічена в рубку, м3 |
Повторність, роки |
Річна лісосіка |
||
га |
м3 |
|||||
Освітлення Прочищення Прорідження Прохідні рубки |
57,5 127,9 305,8 11,6 |
360 1976 7110 358 |
10 10 10 10 |
5,7 12,7 30,5 1,1 |
36 197,6 711 35,8 |
|
Разом |
50 |
980,4 |
При визначенні річної лісосіки за основу необхідно використовувати розрахункову лісосіку за площею, а не за масою. Відповідно найбільш точно необхідно визначати площу лісосіки. Площа лісосіки за запасом може відрізнятись від розрахованої.
Повторність рубки залежить від вищезгаданих природних та інших чинників. Між інтенсивністю рубки і повторністю існує зворотний зв'язок.
З лісівничої точки зору доцільно частіше проводити доглядове рубання, але з нижчою інтенсивністю. Чим молодше насадження й інтенсивніший його ріст, тим частіше повторюється рубка. Повторність повинна бути обґрунтована з лісівничої та економічної точки зору.
Черговість проведення доглядових рубань
№ кв |
№ виділу |
Намічено в рубку |
||||||||||
Рік . . . |
Рік . . . |
Рік . . . |
Рік . . . |
Рік . . . |
||||||||
га |
м3 |
га |
м3 |
га |
м3 |
га |
м3 |
га |
м3 |
|||
Всього |
||||||||||||
Разом по рубках догляду |
2.4 Дані відводу одної лісосіки під прочищення чи прорідження (на вибір)
Згідно даних лісництва 3 червня 2011 року в ур. «Коленій потік» кв9/вид9 проводилася рубка освітлення на площі 1.4 га а також 2 червня цьогож року - рубка прочищення ур.»Кобалів потік» кв20/вид2 на площі 2.0 га. Аналізуючи дані акту відводів лісосіки під рубку та польову відомість по вище згаданих заходах, складена таблиця зміни лісівничо-таксаційних показників насаджень до і після проведення рубки.
Зміна лісівничо-таксаційних показників насаджень після рубки
Вид рубки |
Площа, га |
Вік, років |
По-рода |
К-сть дерев шт./.га |
Н, м |
Д, см |
Запас, м3/га |
Склад |
Інтенсивність % |
||||||||
Пробної площі |
ділянки |
||||||||||||||||
до рубки |
після рубки |
до рубки |
після рубки |
до рубки |
після рубки |
до рубки |
після рубки |
до рубки |
після рубки |
за к-стю дерев |
за запасом |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
Освітлення |
0,1 |
1,4 |
8 |
бук |
16500 |
14000 |
72 |
61 |
2Бкл3Гз2бБп3Ос |
4Бк5Гз1Бп |
15 |
16 |
|||||
Прочищення |
0,1 |
2,0 |
16 |
бук |
10750 |
9675 |
120 |
106 |
4Бкл2Гз1Яв1Ос2Бп |
6Бкл3Гз1Яв |
10 |
12 |
Таблиця 2.5 Розрахунок виходу сортиментів
Види рубок догляду |
Площа ділянки,га |
Порода |
Вихід сортиментів,м3 |
Всього ділової і дров'яної деревини |
|||||||||
груба |
середня |
дрібна |
разом |
дрова |
рубанці |
хворост |
хмиз |
Всього дров'яної деревини |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Освітлення разом у % в переводі на річну лісосіку |
1,4 |
Бп, Ос |
0 |
11,0 |
11,0 |
11,0 |
|||||||
Прочистка разом у % в переводі на річну лісосіку |
2,0 |
Бкл,Гз, Лщз |
0 |
24,0 |
24,0 |
24,0 |
|||||||
Всього по рубках |
3,4 |
0 |
35 |
35 |
35 |
Таблиця 2.6 Технологічні витрати на проведення рубок догляду
Види рубок догляду |
Площа фактичної лісосіки, га |
Об'єм заготовленої деревини, м3 |
Виробничі витрати на проведення рубки, грн.. |
Сума витрат, грн.. |
|||
На 1 га |
На 1 м3 |
га |
м3 |
||||
Освітлення Прочистка Прорідження Прохідна рубка |
57,5 127,9 305,8 11,6 |
360 1976 7110 358 |
200 200 1685 300 |
10 10 56 45 |
|||
Разом |
Рентабельність рубок
Рентабельність це показник, який дозволяє економічно оцінювати якість та результати роботи підприємства. В практиці планування виробництва є два види рентабельності:
Загальна - характеризує економічну ефективність використання виділених підприємству засобів виробництва. Вона дозволяє порівняти ефективність діяльності одного підприємства з іншим.
Розрахункова.
3. Проект рубок головного користування
Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід та інших особливостей лісових ділянок застосовуються вибіркова, поступова, комбінована, суцільна системи рубок. Вибіркова система рубок - це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.
У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.
Поступова система рубок - це заходи, спрямовані на збереження та використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.
Під час застосування поступової системи рубок проводяться такі види поступових рубок: рівномірно-поступові, групово-поступові та смугово-поступові.
За способами рівномірно-поступові та смугово-поступові рубки можуть бути дво- і триприйомні, групово-поступові - три-та чотириприйомні.
Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.
Групово-поступові рубки - це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими групами.
Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцезнаходженнях куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев.
Під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна природного лісовідновлення (далі - вікна відновлення), площа кожного з яких не повинна перевищувати 300 кв. метрів. Одночасно з вирубуванням дерев навколо вікон відновлення завширшки 5 - 15 метрів розріджують деревостан до повноти не менш як 0,5. Під час наступних прийомів вікна відновлення розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів. Навколо розширених вікон розріджують наступну частину деревостанів за зазначеними параметрами.
Кожний наступний прийом проводиться за наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше вікнах без диференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 2.3 цих Правил.
Кількість вікон відновлення на 1 гектарі становить 4-8, повторюваність рубок - через 5-10 років, тривалість рубки - 30-40 років.
Смугово-поступові рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок.
У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів. Під час кожного прийому для рубки призначають кілька смуг на відстані, що дорівнює подвійній їх ширині. Черговий прийом призначається через 8-10 років за наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше смугах без иференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 2.3 цих Правил. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.
Суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.
Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-середньо- та широколісосічні. Ширина лісосік вузьколісосічних рубок становить 50 і менше метрів, середньолісосічних - 51-100 метрів, широколісосічних - 101-200 метрів.
Строк примикання лісосік (без врахування року рубки) для хвойних лісів - 4 роки, дубових та букових - 3, інших твердолистяних і м'яколистяних - 2 роки.
Комбінована система рубок - це заходи, під час здійснення яких поєднуються елементи поступової і вибіркової систем рубок.
Площа лісосіки не повинна перевищувати 5 гектарів.
Віднесення лісової ділянки до конкретної системи, виду та способу рубки, визначення організаційно-технічних елементів відповідно до цих Правил здійснюються під час проведення лісовпорядкування з урахуванням місцевих умов.
Таблиця 4 Загальний обсяг рубок головного користивуння по лісництву на ревізійний період
Господарство, госпсекція |
Експлуатаційний фонд |
Обсяг лісосічного фонду, набраного в рубку на ревізійний період |
|||||
площа, га |
Стовбурний запас, тис.м3 |
площа, га |
запас, тис.м3 |
||||
стовбурний |
ліквідний |
ділової деревини |
|||||
Рекреаційно-оздоровчі ліси |
|||||||
Господарська частина -- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування в горах |
|||||||
а)суцільнолісосічні рубки |
|||||||
Твердолистяне |
22,9 |
6,15 |
12,6 |
3,37 |
3,35 |
0,98 |
|
в тому числі: |
|||||||
-грабова |
22,9 |
6,15 |
12,6 |
3,37 |
3,35 |
0,98 |
|
б)поступові рубки |
|||||||
Твердолистяне |
13,0 |
3,35 |
30,0 |
3,08 |
2,98 |
1,03 |
|
в тому числі: |
|||||||
-грабова |
13,0 |
3,35 |
30,0 |
3,08 |
2,98 |
1,03 |
|
Разом за видом рубоки: |
|||||||
35,9 |
9,50 |
42,6 |
6,45 |
6,33 |
2,01 |
||
Експлуатаційні ліси |
|||||||
Господарська частина -- Експлуатаційні ліси в горах |
|||||||
а)поступові рубки |
|||||||
Твердолистяне |
99,3 |
31,95 |
162,1 |
30,27 |
29,27 |
11,36 |
|
в тому числі: |
|||||||
-букова |
96,6 |
31,17 |
156,7 |
29,49 |
28,49 |
11,18 |
|
-грабова |
2,7 |
0,78 |
5,4 |
0,78 |
0,78 |
0,18 |
|
б)вибіркові рубки |
|||||||
Твердолистяне |
7,8 |
2,18 |
|||||
в тому числі: |
|||||||
-букова |
7,8 |
2,18 |
|||||
Разом по госпчастині і категорії лісів: |
|||||||
107,1 |
34,13 |
162,10 |
30,27 |
29,27 |
11,36 |
||
Усього по лісництву: |
|||||||
143,00 |
43,63 |
204,70 |
36,72 |
35,60 |
13,37 |
ВІДОМІСТЬ
розрахункової лісосіки для _____________ лісництва
(___ дільниці) ДП «__________» на __________ і наступні роки
(ліквідна деревина, тис. м куб.)
Лісництво |
Категорія лісу |
всього |
У тому числі по господарствах |
||||||||||||
Хвойне |
Твердолистяне |
М'яколистяне |
|||||||||||||
Всього |
У т.ч. по госпсекціях |
Всього |
У т.ч. по госпсекціях |
Всього |
У т.ч. по госпсекціях |
||||||||||
Соснова |
Смерекова |
Дубова |
Букова |
Ясенова |
Грабова |
березова |
осикова |
Чорно-вільхова |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
Великоберезнянське |
Рекреаційно-оздоровчі ліси |
6,33 |
- |
- |
- |
6,33 |
6,33 |
- |
- |
- |
- |
||||
Великоберезнянське |
Експлуатаційні ліси |
29,27 |
- |
- |
- |
29,27 |
28,49 |
0,78 |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 3.2 Лісосічний фонд Великоберезнянського лісництва (____ дільниці) ДП «Великоберезнянське ЛГ» на наступний рік
кв/вид |
Площа, га |
Склад деревостану |
Вік, роки |
Н, м |
D, см |
Бонітет |
Повнота |
Запас, м3/га |
Запас на виділі, м3 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
8/14 |
0,9 |
7Гз2Бкл1Дс |
80 |
2 |
0,6 |
470 |
330 |
|||
14/3 |
1,0 |
6Гз2Бкл1Дс1Бп |
70 |
2 |
0,7 |
620 |
620 |
|||
13/10 |
3,0 |
7Гз 2Бкл1Яле |
70 |
2 |
0,75 |
143 |
430 |
|||
20/16 |
3,7 |
10Бкл |
105 |
1А |
0,65 |
272 |
1010 |
|||
21/12 |
4,8 |
10Бкл |
110 |
1 |
0,7 |
337 |
1620 |
|||
23/5 |
2,4 |
10Бкл |
110 |
1 |
0,5 |
633 |
1520 |
|||
23/10 |
1,7 |
6Бкл3Гз1Ос |
110 |
1 |
0,5 |
517 |
880 |
|||
26/3 |
3,3 |
9Бкл1Гз |
110 |
1 |
0,55 |
121 |
400 |
|||
Всього: |
20,8 |
6810 |
Характеристика одної ділянки рубок головного користування
Згідно матеріалів Великоберезнянського лісництва 24 січня був проведений другий, кінцевий етап поступової рубки головного користування (кв22/13). Ділянка площею 4.6 га, твердолистяне господарство, обхід №6. За даними відводу всього 212 древ, з яких 188 - бук лісовий 24 - граб звичайний. Запас деревини становить 437 м3 з якої, ділової - 165м3. Розряд висот бука - перший, граб - другий.
4. Проект рубок пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок
З метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, лісогосподарськими підприємствами (постійними лісокористувачами) проводяться лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, рубки переформування, ландшафтні рубки тощо).
Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів.
Санітарні рубки проводяться з метою оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Санітарні рубки поділяються на вибіркові та суцільні.
Лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.
Рубки переформування - комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їх груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу.
Реконструктивні рубки - рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів проводяться з метою заміни малоцінних молодняків і похідних деревостанів на цільові та поєднуються із здійсненням заходів, пов'язаних з штучним відновленням лісів.
Ландшафтні рубки - проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.
Крім того до інших видів рубок можна віднести: рубки пов'язані з прокладанням квартальних просік, протипожежних розривів.
Таблиця 3.6 Лісосічний фонд Великоберезнянського лісництва
ДП «Великоберезнянське ЛГ» на наступний рік
кв/вид |
Площа, га |
Вид рубки |
Склад деревостану |
Вік, роки |
Н, м |
D, см |
Бонітет |
Повнота |
Запас, м3/га |
Запас на виділі, м3 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
5/15 |
4,1 |
Вибіркова санітарна |
5Дс1Яв2Яз1Бкл1Бп |
58 |
0,8 |
0,31 |
1,31 |
||||
7/8 |
6 |
Вибіркова санітарна |
10Бкл |
100 |
0,6 |
0,36 |
2,16 |
||||
9/4 |
1,0 |
Переформування |
9Бкл1Дс |
110 |
0,55 |
0,3 |
0,3 |
||||
9/7 |
1,0 |
Переформування |
10Бкл |
105 |
0,55 |
0,32 |
0,32 |
||||
9/1 |
5,5 |
Переформування |
8Бкл1Дс1Гз |
105 |
0,7 |
0,34 |
1,87 |
||||
Разом: |
17,6 |
5,96 |
Таблиця 3.7 Відомість інших рубок з формування і оздоровлення лісів
кв/вид |
Площа, га |
Протяжність, км |
Господарство |
Загальний стовбурний запас на виділі куб.м. |
Запас ліквідної деревини, що підлягає вирубці на виділі, куб.м. |
|||
ростучої |
сухостійної |
ростучої |
сухостійної |
|||||
Розчищення квартальних просік |
||||||||
Рекреаційно-оздоровчі ліси |
||||||||
Лісогосподарська частина зелених зон |
||||||||
8\28 |
0,2 |
1,1 |
Мяколистяні молодняки |
2 |
2 |
|||
11/17 |
0,2 |
1,1 |
-*- |
2 |
2 |
|||
14/16 |
0,1 |
0,5 |
-*- |
1 |
1 |
|||
13/13 |
0,1 |
0,5 |
-*- |
1 |
1 |
|||
Разом: |
0,6 |
3,2 |
6 |
6 |
||||
Експлуатаційні ліси |
||||||||
22/25 |
0,1 |
0,5 |
-*- |
1 |
1 |
|||
23/15 |
0,1 |
0,5 |
-*- |
1 |
1 |
|||
Разом: |
0,2 |
1,0 |
2 |
2 |
||||
Всього: |
0,8 |
4,2 |
8 |
8 |
В хвойних насадженнях пошкодження в основному утворились внаслідок дії кореневої губки та короїдів, а в листяних - справжнього трутовика та природних факторів: вітру, снігу. Розробка пошкоджених насаджень проводиться у відповідності з «Санітарними Правилами в лісах України».
В загальному санітарний стан насаджень в ДП «Великоберезнянське лісове господарство » задовільний. За останні роки площа насаджень з осередками шкідників та хвороб лісу зменшувалась в основному через зменшення площ хвойних насаджень та проходженню природного відпаду ялини європейської, а також проведенню санітарних рубок. Шляхом вибірки ялини створюються насадження листяних порід, які не пошкоджуються кореневою губкою.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014Відомості про лісовий розсадник "Роменське лісове господарство", природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація його території. Технологія та виробнича собівартість вирощування садівного матеріалу.
курсовая работа [83,7 K], добавлен 12.04.2012Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Організаційно-єкономічна характеристика, місце розташування, природні і економічні умови. Розмір підприємства, його спеціалізація і організаційна структура. Аналіз виробництва соняшника. Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 08.06.2008Клімат та лісомисливське районування. Рельєф території розміщення мисливського господарства Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство". Представники ряду парнокопитних в біоценозах. Господарське використання парнокопитних.
курсовая работа [769,2 K], добавлен 22.02.2013Природничо-історичні умови та аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство". Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища. Рубки головного користування, формування та оздоровлення лісів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 08.09.2011Розробка виробничої програми лісового господарства "ДП Рогатинське ЛГ" і визначення її виробничої собівартості. Розрахунок вартості матеріальних ресурсів і складання кошторису витрат на лісове господарство і полювання. Фінансові показники підприємства.
курсовая работа [306,1 K], добавлен 07.01.2014Природні та економічні умови району діяльності лісогосподарського підприємства. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу. Обсяги заготівлі деревини. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 19.04.2012Бізнес-планування вирощування кукурудзи на зерно. Природно-економічна характеристика господарства. Організаційна структура підприємства та спеціалізація його виробництва. Аналіз плану доходів і витрат. Маркетингове дослідження ринку. Страхування врожаю.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 18.12.2013Методичні основи землевпорядкування селянських господарств (огляд літератури). Загальні відомості про господарство. Природно-кліматичні умови. Агровиробничі групи ґрунтів. Обґрунтування виробничого напрямку фермерських господарств. Розміщення полів.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 09.02.2011