Економічна ефективність вирощування жита озимого за різних систем удобрення коротко ротаційної сівозміни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна ефективність вирощування жита озимого за різних систем удобрення коротко ротаційної сівозміни

Т.О. Гнатюк

Анотації

Жито озиме є невибагливою сільськогосподарською культурою і здатне формувати врожай на досить бідних ґрунтах. Завдяки своїм біологічним особливостям гарно сприймає післядію гною. І збалансувати живлення культури, отримати якісний урожай за мінімальних витрат при мінімізації застосування хімічних засобів є можливим. На прикладі стаціонарного досліду, який включає п'ятипільну короткоротаційну сівозміну та шість систем удобрення, нами були проаналізовані результати трирічних досліджень та виділені найбільш ефективні та економічно вигідні системи удобрення. жито хімічний удобрення

Економічна ефективність різних систем удобрення жита озимого у сівозміні розраховувалась нами згідно загальноприйнятих закупівельних цін в Житомирській області за допомогою розрахунку та використання технологічних карт вирощування жита озимого за систем удобрення, що застосовувались у наших дослідженнях.

Winter rye is unpretentious crop and is able to form a crop on rather poor soils. Due to its biological characteristics are well perceived aftereffect of manure. And the way to balance the power of culture and get a quality environmentally friendly crop with minimal costs in minimalization of expenses for chemicals is possible. On the example of stationary experience, that includes five fields short-term crop rotation and six systems of fertilization, we have analyzed the results of three years of research and identified the most efficient and cost-effective fertilizer system.

Economic efficiency of different fertilization systems of winter rye in crop rotation was calculated by us in accordance with generally accepted procurement prices in Zhytomyr region with the help of the calculation and use of technological maps of cultivation of winter rye on systems of fertilizers that were used in our studies.

Ключові слова: жито озиме, коротко ротаційна сівозміна, системи удобрення, економічна ефективність, умовно-чистий прибуток, рівень рентабельності.

Key-words: winter rye, short-term crop rotation, fertilization systems, economic efficiency, conditionally net income, level of profitability.

Постановка проблеми. Зменшення внесення органічних добрив (гною), що зумовлене значним скороченням кількості ВРХ, та підвищенням вартості мінеральних добрив спонукали нас порівняти та виявити найбільш екологічно та економічно вигідні та ефективні системи удобрення сівозміни у якій вирощувалось жито озиме за умов компенсації частини поживних речовин, що вносяться у ґрунт, побічною продукцією, пожнивно-кореневими рештками, застосуванням сидерату та внесенням помірних норм мінеральних добрив та з урахуванням біологічних потреб культури.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Як відомо, жито озиме - одна з найбільш поширених зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи. Для зони Полісся України, з точки зору вирощування органічної продукції, жито озиме є дуже перспективною культурою [8]. Перш за все це пов'язано з його біологічними особливостями, а саме достатньо високою адаптивною здатністю формувати врожаї на досить бідних ґрунтах [2]. Серед озимих культур озиме жито характеризується високою морозостійкістю, менш вимогливе до вологи, ефективно використовує осінньо-зимові опади і краще витримує весняні посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі [3, 4, 7]. Добрим попередником для жита озимого є картопля. Жито гарно реагує на післядію органічних добрив, а особливо на післядію гною [2].

Головну роль у доцільності використання тих чи інших добрив відіграє вартісний аспект певного виду добрива. Застосовуючи органічні і мінеральні добрива одночасно можливо не тільки отримати достатні показники врожаю культур, є мало затратним у порівнянні з використанням тільки мінеральних добрив, і сприяє поступовій підтримці ґрунту для відтворення його родючості і, як результат, до поступової відмови від мінеральних добрив та заміни їх органічними [1].

Постановка завдання. Визначення найбільш економічно ефективних та вигідних систем удобрення жита озимого вирощеного у короткоротаційній п'ятипільній сівозміні на Поліссі України.

Умови проведення досліджень. Жито озиме вирощувалось у короткоротаційній п'ятипільній сівозміні в умовах дослідного поля ЖНАЕУ у Черняхівському районі Житомирської області. Попередником жита озимого була картопля середньораннього сорту. У якості удобрення було досліджено наступні системи удобрення жита озимого та сівозміни в цілому:

1. Біологічний контроль.

2. Органічна система (гній) - 50т/га.

3. Органо-мінеральна система 50:50 (50% органічних та 50% мінеральних добрив) - N20P10K30.

4. Органо-мінеральна система 75:25 (75% органічних і 25% мінеральних добрив) - N10P5K15.

5. Органічна система (сидерат) - 12 т/га.

6. Мінеральна система - N40P20K60.

Перед закладанням польових досліджень нами були проведені агрохімічні дослідження ґрунту для виявлення запасу поживних речовин у ґрунті та для встановлення необхідної кількості добрив для забезпечення вирощуваних культур достатньою кількістю поживних речовин. Органічні добрива (гній) вносяться під попередник. Післядія сидерату спостерігається третього року. Мінеральні добрива вносяться під культуру відповідно до її біологічних особливостей (фосфорні та калійні - восени, аміачні - навесні).

Аналіз отриманих даних.

Економічна ефективність різних систем удобрення жита озимого у сівозміні розраховувалась нами згідно загальноприйнятих закупівельних цін в Житомирській області станом на 2014 рік за допомогою розрахунку та використання технологічних карт вирощування культури за систем удобрення, застосованих у наших дослідженнях [5, 6].

При вирощуванні жита озимого найбільші затрати були після застосування мінеральної системи удобрення (7192,25 - 7420,56 грн/га), а найменші були відмічені на контрольній ділянці (4147,31 - 4161,10 грн/га) та після застосування органічної системи (сидерат) -- 4259,50 - 4277,43. Затрати на вирощування культури після застосування інших систем удобрення становили таку різницю в порівнянні з контрольним варіантом: органічна система (гній) - від 1,81% до 4,60%, органо-мінеральна система 50:50 - від 39,84% до 68,9%, органо-мінеральна система 75:25 - від 8,04 % до 25,97 % у порівнянні з контрольним варіантом. Загалом за 3 роки досліджень найбільші затрати на вирощування жита озимого були зафіксовані у 2014 році по всім системам удобрення, оскільки саме цей рік видався для жита озимого найбільш врожайним і відповідно з більшими затратами на його збирання.

Найбільший умовно-чистий прибуток було отримано після застосування органічної системи (гній) - в середньому 4495,78 грн/га, та органічної системи (сидерат) - 4384,20 грн/га в середньому за 3 роки, тоді як найменший умовно-чистий прибуток було отримано після застосування мінеральної системи удобрення - 2510,61 грн/га та органо-мінеральної системи 50:50 - 2274,24 грн/га. Середні значення умовно-чистого прибутку за 3 роки досліджень становили на контрольному варіанті - 3837,80 грн/га, якщо застосовували органо-мінеральну систему 75:25 - 3967,07 грн/га. Найбільш високий умовно-чистий прибуток був отриманий у 2015 році на контрольному варіанті, після застосування органічної системи (гній), органо-мінеральної системи 50:50, органічної системи (сидерат), а після використання органо-мінеральної системи 75:25 та мінеральної системи у 2014 році був ще більшим, ніж у 2015 році, оскільки показники урожайності досягли також високого рівня (див. рис.1).

Рис. 1. Економічна ефективність вирощування жита озимого за різних систем удобрення, 2013-2015 рр.

Собівартість 1 т продукції при вирощуванні жита озимого була найбільшою після застосування мінеральної системи (1737,84 - 3544,51 грн/т), а найменшою після застосування органічної системи (гній) (1218,28 - 2087,00 грн/т) і органічної системи (сидерат) (1282,98 - 1953,16 грн/т). Середні значення собівартості виявились на контрольній ділянці (1308,30 - 2298,95 грн/т), після використання органо-мінеральної системи 75:25 (1369,86 - 2712,22 грн/т) і органо-мінеральної системи 50:50 (1736,48 - 3179,81 грн/т). За 3 роки досліджень найбільша собівартість зафіксована у 2013 році на всіх ділянках з різними системами удобрення, оскільки урожайність жита озимого у цьому році була досить низькою у порівнянні з наступними роками досліджень.

Найбільшою рентабельність вирощування жита озимого виявилась після використання органічної системи (гній) в середньому за 3 роки досліджень досягла 103,98 %, та після використання органічної системи (сидерат) - 102,84 %. Середній рівень рентабельності був на контрольному варіанті - 92,50 %, а найнижчий - після застосування органо-мінеральної системи 75:25 - 83,02 %, органо-мінеральної системи 50:50 - 36,14 % та мінеральної системи - 34,14 %.

Отже найбільш вигідно вирощувати жито озиме після застосування органічної системи (гній) та органічної системи (сидерат), оскільки саме в цих випадках витрати на вирощування культури є середніми у порівнянні з іншими системами удобрення, а рентабельність є найвищою.

Рис. 2. Структура економічних витрат при вирощуванні жита озимого залежно від систем удобрення (%), середнє за 2013 - 2015 рр

Досліджуючи структуру витрат при вирощуванні жита озимого виявлено, що витрати на насіння були не великі і в середньому складали від 9,5 % до 16,5 % в різних системах удобрення (рис. 2). Структура витрат за органічною системою (гній), органічною системою (сидерат) та на контрольному варіанті була однаковою, оскільки гній та сидерати саме під жито озиме не вносились, а використовувалась їх післядія після попередніх культур даної сівозміни. Проте за дотримання органо-мінеральної системи 50:50, органо-мінеральної системи 75:25 та мінеральної системи значну частину витрат займають органічні та мінеральні добрива. Так, за органо-мінеральною системою 50:50 на добрива припадає 22,8 % від всіх витрат, за органо-мінеральною системою 75 :25 - 12,8 % від усіх витрат, а за мінеральною системою - 36,3 % від всіх витрат при вирощуванні жита озимого.

Висновки

Таким чином можна зробити висновок, що вирощувати жито озиме найбільш еколого- та економічно виправдано саме за органічними системами з використанням гною та сидератів, оскільки це не тільки значно підвищує рентабельність виробництва, а і дозволяє збалансувати структуру витрат виробництва.

Література

1. Баранов Н.Н. Экономика использования удобрений и гербицидов / Н.Н. Баранов. - М. : Колос, 1964. - 320 с

2. Журавель С.В. Агроекологічна оцінка дерново-підзолистого ґрунту за умов тривалого застосування ґрунтозахисних агротехнологій: дис. канд. с.-г. наук / С.В. Журавель. - Житомир, 2003. - 156 с.

3. Кух Г.М. Влияние новых форм удобрений на урожай и качество озимой пшеницы, ржи, ярого ячменя, картофеля и их последействие в условиях Полесья и Западной Лесостепи УССР / Г.М. Кух, Г.Е. Процюк, В.П. Шевчук // Эффективность удобрений полевых культур в Лесостепи и Полесье УССР. - К. : Украинская сельскохозяйственная академия,1982. - С. 24-27.

4. Минеев В.Г. Географические закономерности действия удобрений на урожай озимых хлебов / В.Г. Минеев, М.М. Ивлев // Географические закономерности действия удобрений. - М. : Колос, 1975. - С. 3-57.

5. Сидорова А. І. Економічна оцінка застосування мінеральних добрив при вирощуванні картоплі на Поліссі України / А. І. Сидорова, Є. Т. Кононська // Землеробство. Система удобрення у сівозмінах: міжвід. темат. наук. зб. - 1973. - Вип. 33. - С. 94-96.

6. Суконнік А.Л. Економічна ефективність застосування добрив у зв'язку з підвищенням норм їх внесення / А.Л. Суконнік // Землеробство. Система удобрення у сівозмінах: міжвід. темат. наук. зб. - 1973. - Вип. 33. - С. 96-100.

7. Цитович И.К. Химия с сельскохозяйственным анализом: учебник / И.К. Цитович. - М. : Колос, 1974. - С. 488-503.

8. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / за ред. Д. Мельничука, Дж. Хофман, М. Городнього. - К. : Арістей, 2004. - 488 с

References

1. Baranov, N. N. (1964), Jekonomika ispol'zovanija udobrenij i gerbicidov [Economics of the use of fertilizers and herbicides], Kolos, Moscow, Russia, p. 320.

2. Zhuravel, S. V. (2003), "Agroecological assessment sod-podzolic soil under prolonged use of soil agricultural technologies", Abstract of Ph.D. dissertation, Zhytomyr, Ukraine, p. 156.

3. Kuh, G. M. Procjuk, G. E. and Shevchuk, V. P. (1982), "The impact of new forms of fertilizers on the yield and quality of winter wheat, rye, barley ardent, potatoes and their effect in terms of Polesie and USSR Western", Jeffektivnost' udobrenij polevyh kul'tur v Lesostepi i Poles'e USSR, Ukrainskaja sel'skohozjajstvennaja akademija, Kyiv, Ukraine, pp. 24-27.

4. Mineev, V. G. and Ivlev, M. M. (1975), "Geographic patterns of action of fertilizers on the yield of winter crops", Geograficheskie zakonomernosti dejstvija udobrenij, Kolos, Moscow, Russia, pp. 3-57.

5. Sydorova, A. I. and Kononska, Ye. T. (1973), "Economic evaluation of the use of fertilizers in the cultivation of potatoes in Polissya Ukraine", Zemlerobstvo. Systema udobrennia u sivozminakh, vol. 33, pp. 94-96.

6. Sukonnik, A. L. (1973), " The economic efficiency of fertilizers due to increased standards of their introduction", Zemlerobstvo. Systema udobrennia u sivozminakh, vol. 33, pp. 96-100.

7. Citovich, I. K. (1974), Himija s sel'skohozjajstvennym analizom [Chemistry with agricultural analysis], Kolos, Moscow, Russia, pp. 488-503.

8. Melnychuk, D. Khofman, Dzh. and Horodnii, M. (2004), Yakist gruntiv ta suchasni stratehii udobrennia [Soil quality and modern strategies fertilizer], Aristei, Kyiv, Ukraine, p. 488.

Размещено на Allbest.ru