Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Продуктивність сіяних травостоїв залежно від насичення їх люцерною

Продуктивність сіяних травостоїв залежно від насичення їх люцерною

Бобові травосумішки як значний резерв зменшення дефіциту білка і зміцнення кормової бази для сільськогосподарських тварин. Дослідження особливостей урожайності зеленої маси сіяних люцерно-злакових травостоїв залежно від частки люцерни та удобрення.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2017
Размер файла 10,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

На сьогодні рівень кормовиробництва в Україні не задовольняє потреби тваринництва. Відомо, що в перерахунку на одну кормову одиницю раціони тварин мають містити не менше 105 - 110 г перетравного протеїну. Нині в середньому на 1 кормову одиницю припадає протеїну менше на 25 - 30%. Встановлено, що через такий дефіцит протеїну недоодержання продукції тваринництва в середньому становить 20 - 25%, витрати кормів збільшуються на 30 - 32%, а їх собівартість - на 45 - 50%. Зважаючи на це, невідкладним завданням галузі є збільшення виробництва високоякісних, збалансованих кормів.

Значним резервом зменшення дефіциту білка і зміцнення кормової бази є бобові травосумішки. Щодо поживності та врожайності вони мають значну перевагу перед чистими посівами кормових культур. Трава бобово -злакових травосумішок - біологічно повноцінний корм, у кормовій одиниці якого міститься 140 - 160 г перетравного протеїну. Саме бобово-злакові травосумішки містять поживні речовини в нормі, необхідній для збалансованої годівлі тварин.

З'ясовано, що основним фактором, який спричиняє зниження виробництва кормів та їх незбалансованість за білком, є вирощування кормів з малим вмістом протеїну. До них належать чисто злакові трав'янисті корми. Висіяні у чистих посівах злаки, перш за все, не збалансовані за протеїном, містять недостатню кількість макро- і мікроелементів та інших речовин, що призводить до перевитрати кормів та зниження продуктивності тварин.

Бобово-злакові травосумішки за вмістом протеїну значно переважають злакові травостої. У них найбільш вдало поєднуються білкові та вуглеводисті сполуки, мінеральні солі та інші речовини, необхідні для тваринного організму. Такі корми найповніше відповідають фізіологічним потребам тварин.

Дослідники стверджують, що врожайність, якість та збалансованість травостою залежать від частки у його складі бобових.

Так, дослідженнями доведено, що на продуктивність бобово - злакових травостоїв впливає кількість в них бобових. Найбільшу врожайність бобово-злакові травостої забезпечували за наявності в них не менше 40% бобових трав.

Нині дуже мало даних з вивчення формування врожайності бобово-злакових сумішок залежно від частки в них бобових. Враховуючи це, в умовах північної частини Лісостепу було проведено спеціальні дослідження.

З'ясовано, що на врожайність сіяного травостою значною мірою впливають не тільки погодні умови, й частка люцерни в травосумішці.

Найвищу врожайність люцерни отримано на другий рік використання, коли рослини виявляли найбільшу життєздатність, мали значну листкову поверхню та найбільшу густоту стояння.

На основі чотирирічних даних установлено, що найвищу продуктивність травосумішка формувала за насичення її люцерною в кількості 65 - 75%. При цьому на варіантах без внесення добрив та за внесення тільки фосфорно-калійних Р90 К60 врожайність за роки досліджень була найвищою і в середньому становила 35 - 37,6 т/га.

Формування високої врожайності травосумішки за такого насичення бобовими забезпечувала висока азотфіксація люцерни, що позитивно впливало на ріст і розвиток травостою, а також на формування високої врожайності.

урожайність кормовий сільськогосподарський люцерновий

Табл. 1. Урожайність зеленої маси сіяних люцерно -злакових травостоїв залежно від частки люцерни та удобрення, т/га

Частка люцерни в травосумішці

Норма добрив

1-й 2010

2-й 2011

3-й 2012

4-й 2013

Середнє за 2010-2013 рр.

100%, люцерна

Без добрив (контроль)

29,8

30,1

28,6

27,3

29,0

посівна

Р90 Кбо

30,6

29,1

28,4

27,8

29,0

N90 Р90 Кбо

29,9

27,4

28,1

26,3

27,9

100% злаків,

Без добрив (контроль)

24,9

25,1

23,7

23,2

24,2

очеретянка звичайна

Р90 Кбо

+ костриця червона

25,7

26,3

25,1

24,7

25,5

N90 Р90 Кб0

30,2

31,4

29,7

30,4

30,4

Люцерна посівна (35%) + очеретянка

Без добрив (контроль)

2б,7

28

25,6

25,3

26,4

звичайна + костриця

Р90 Кб0

28,3

29

29,1

27,6

28,5

червона (65%)

N90 Р90 Кб0

31,1

29,6

28,1

27,8

29,1

Люцерна посівна (45%) + очеретянка

Без добрив (контроль)

29,1

29,6

28,8

27,4

28,7

червона (55%)

N90 Р90 Кб0

31,3

31,8

29,9

28,6

30,4

Люцерна посівна (55%) + очеретянка

Без добрив (контроль)

31,4

32,4

30,1

29

30,7

звичайна + костриця

Р90 Кб0

32,9

33,3

32,5

31,4

32,5

червона (45%)

N90 Р90 Кб0

32

31,1

30,3

30

30,85

Люцерна посівна (65%) + очеретянка

Без добрив (контроль)

34,3

36,1

35,4

34,4

35,0

звичайна + костриця

Р90 Кб0

35,б

36,4

36

35,1

35,7

червона (35%)

N90 Р90 Кб0

31,9

32,4

31,5

31

31,7

Люцерна посівна (75%) + очеретянка

Без добрив (контроль)

36,6

37,1

36,7

36,1

36,6

звичайна + костриця

Р90 Кб0

37,3

38,4

38

36,8

37,6

червона (55%)

N90 Р90 Кб0

31,1

33

30,8

29,9

31,2

Слід відзначити, що за насичення травостою люцерною до 65 - 75% та внесення Р до К60 врожайність виявилася значно меншою і в середньому за роки досліджень становила 31,2-31,7 т/га. Зменшення врожаю пояснюється тим, що за значної азотфіксації люцерною і внесення добрив Р90 К60 погіршуються умови азотного живлення і його негативний вплив на ріст і розвиток люцерни, що є причиною інтенсивного випадання її з травостою.

На основі досліджень встановлено, що насичення травосумішки люцерною до 45 -55% забезпечило високу врожайність, але нижчу порівняно з травосумішками, де частка люцерни досягала 65-75%.

Найнижчу врожайність одержали на травостої люцерни чистого посіву, чистих злакових посівах (очеретянка звичайна + костриця червона) і травосумішці при насиченні її люцерною до 35%.

Як показали проведені дослідження, чисті посіви як люцерни, так і злакових трав формують низьку врожайність, тому в травосіянні є неперспективними.

Ґрунтово-кліматичні умови північної частини Лісостепу сприятливі для одержання високих та сталих врожаїв люцерно - злакових травостоїв.

Найбільше на формування врожаю травостоїв впливала частка вмісту в ньому люцерни.

Найвищу врожайність (35,0 - 37,6 т/га зеленої маси) у середньому за чотири роки досліджень забезпечила травосумішка за насичення її люцерною до 65 - 75% без внесення добрив та за внесення тільки Р90 К60. Такі травосумішки відіграють важливу роль у збільшенні повноцінності кормів та біологізації кормовиробництва.

Встановлено, що чисті посіви як люцерни, так і злакових трав формували врожайність нижчу порівняно із люцерно-злаковими травосумішками.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены