Рослинництво з основами землеробства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Землеробство - галузь сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує продуктами харчування, тваринництво-кормами, а ряд галузей переробної промисловості сировиною. Це дуже давня і складна сфера людської діяльності.

Як наукова дисципліна землеробство вивчає раціональні методи використання землі захисту її від ерозійних процесів, ефективне регулювання забезпечення вирощування сільськогосподарських культур факторами життя.

Основними завданнями сучасного землеробства як галузі наукових знань є :

- підвищення ефективності використання в кожній ґрунтово-кліматичній зоні наявних агрометеорологічних ресурсів;

- розробка екологічно безпечних методів застосування сучасних факторів інтенсифікації;

- підвищення родючості грунту з уникненням розвитку ерозії та його забруднення;

- систематичне підвищення якості продукції землеробства і належне економічне обґрунтування всіх ланок системи землеробства.

Метою курсової роботи є розробка проекту обґрунтованої системи сівозмін, систем обробітку ґрунту та захисту вирощуваних культур від бур'янів в умовах господарства «Лама» Жовтневого району Миколаївської області.



РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНО - КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ ГОСПОДАРСТВА

1.1 Загальні відомості про господарство

сівозміна сільськогосподарський бур'ян

С.г. підприємство ім. Леніна розташоване у північно-східній частині Жовтневого району, в 35 км на схід від м. Миколаєва.

Центральна садиба господарства - село Засіллі, в якому знаходиться і сільська Рада, розташоване в 1,5 км від залізничної станції Засіллі.

Загальна площа земель господарства складає 6199,1 га, в тому числі

- ріллі - 5020,5 га,

- пасовищ - 295,1 га.

Усього сільськогосподарських угідь 5343 га.

Напрямок розвитку господарства - зерново-м'ясо - молочне з вирощуванням цукрових буряків.

1.2 Кліматичні умови

За даними Миколаївської метеостанції метеорологічні умови у зоні діяльності господарства характеризують такими показниками.

Таблиця 1.

Метеорологічні умови в зоні діяльності господарства

Показник	Місяць	Сума за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Сума атмосферних опадів, мм	30	28	28	32	42	64	45	44	29	36	35	37	450
Середня температура повітря, оС	-4	-3,1	1,6	8,8	15,8	19,7	22,4	21,4	16,4	10	3,5	-1,5	9,2
Сума температур більше 5оС				264	754	1345	2039	2702	3194	3504			3500
Сума температур більше 10 оС				115	605	1196	1890	2553	3046	3218			3220
Строк настання перших осінніх заморозків													ІІІ дек. 09
Строк останніх весняних заморозків													І дек. 05
Тривалість вегетаційного періоду													217
Гідротермічний коефіцієнт													0,8
Кількість днів зі сніговим покровом													65
Середня висота снігового покрову, см													10
Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0-100см навесні													150
Кількість днів з відносною вологістю 30% та менше													15

Дивлячись на наші дані, клімат має свої негативні риси, які несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур: високі температури влітку, а іноді і весною, які сильно висушують грунт; суховії, які знижують врожайність і нерідко призводять до часткової загибелі посівів; сильні зимові вітри, що здувають, і без того незначний сніговий покрив з відкритих місць у балки; циклонні зливи влітку, що змивають родючий шар ґрунту і посилюють процеси ерозії на схилах балок.

І все ж загалом і в цілому клімат сприятливий для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Для того щоб розрахувати ДМУ провідних сільськогосподарських культур треба скористатись формулою виходячи із запасів продуктивної вологи в метровому шарі, так як волога є лімітуючим фактором, і коефіцієнта водоспоживання культури:

У = (100*0,7*(Р+О))/Кв

Озима пшениця: У = (100*0,8*(150+137)/600= 38,2ц/га.

Кукурудза на зерно: У = (100*0,8*(150+297,8)/800 = 44,7 ц/га.

Соняшник: У = (100*0,8*(150+146,5)/800 = 29,6 ц/га.

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

Грунтоутворюючі породи - вихідний матеріал, з якого формуються ґрунти. Вони впливають на видовий, механічний і хімічний склад ґрунтів, біологічну продуктивність рослин, на швидкість розкладання органічних залишків і якість утворення гумусу.

У геологічній будові первинно-акумулятивна рівнина. Причорноморської низовини складена лесовій серією, що з трьох-чотирьох ярусів лесу, загальною потужністю 25-30 м.

Леси розчленовані двома-трьома горизонтами похованих ґрунтів.

Лесова товща - підстеляється червоно-бурими глинами, нижче яких залягають піщані і глинисті відкладення верхньо-пліоценового віку, підстилаються понтичними пористими вапняками.

Леси - є основними і найбільш цінними грунтоутворюючими породами на території господарства. Вони являють собою палевого кольору суглинкову або глинисту добре відсортовану породу з добре розвиненою пористістю (50-53%).

За мінералогічним складом лес є складною породою, але найбільше в ній кварцу (SiO₂), глинистих кальцію становить 12-15%, а в горизонті "білозірки", які залягає на глибині 70-120 см його зміст доходить до 17-19%/

Кальцій лесів обумовлює закріплення розкладеної органічної маси, коагулюючи гумусові з'єднання. У лесах містяться також зольні речовини, що використовуються рослинами.

По характеру поверхні територія представляє собою широко-хвилясте плато, південна частина якого більш рівнинна. В напрямку з північного заходу на південний схід територія землекористування порізана балками і лощинами.

Площі схилів часто значно переважають площу рівнини. Балки на території господарства різної глибини, днища їх шириною 10-60 м задерновані, деякі розорюються. Схили балок у верхній частині слабо-пологі (1-3°), внизу крутизна їх збільшується до 5-10°. На крутих схилах багато промоїн. Східною межею території господарства служить Південний Буг. Схили до річки пологі і слабо-спадисті, тому тут розвинені процеси водної ерозії.

Розташування господарства сприятливе для ведення садівництва і виноградарства, але має свої не достатки в тому що частина ріллі знаходиться на схилах балок де можна часто спостерігати при сильному дощі вимивання ґрунту. Також частина території постійно піддається водній ерозії з боку Південного Бугу

Вода, що використовується для поливів - слабомінералізована (щільний залишок 1-3 мг). Хімічний склад хлоридно-сульфатнонатріево-калієвий. Вміст хлору досягає 442,5 мг/л, що майже втричі перевищує норму. Згідно з існуючими нормами вода непридатна для зрошення. Зрошення такою водою призведе до осолонцювання ґрунтів.

В формуванні лучно-чорноземних ґрунтів у водах сприяють делювіальні води атмосферних опадів, які тут періодично накопичуються. Але можуть вони стати джерелом вторинного засолення, якщо не застосовувати гіпсування.

Таблиця 2

Ґрунтовий покрив господарства

Тип, підтип, агровиробнича група, ґрунтова відміна	Площа, га	Процент від площі землекористування
1.Чорнозем звичайний мало гумусний слабо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах	60,7	9,1
2.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах	299,4	45,0
3.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний сильнозмитий пилувато-легкоглинистий на лесах	6,7	1,0
4.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий піщано-важко суглинковий на лесах	23,1	3,5
5.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний намитий піщано-важко суглинковий на лесах	15,7	2,4
6.Чорноземи слабо змиті пилувато-легкоглинисті на щільних глинах	8,8	1,3
7.Чорноземи середньо змиті середньо глинисті на щільних глинах	5,3	0,8
8.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів	2,5	0,4
9.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів з виходами гранітів	49,9	7,5
10.Лучно-чорноземні намиті пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії	7,2	1,
11.Лучно-чорноземні намиті середньо солончакові пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії	1,5	0,2
12.Лучні потужні вилугувані важко суглинкові на гумусованому делювії	17,3	26,0
13.Лучно-болотні сильно солончакові легко глинисті на оглеєному лесі	6,2	0,9
14.Лучно-болотні слабо солончакові легко глинисті на алювіально-делювіальних відкладення	2,0	0,3

Таблиця 3.

Характеристика основних грунтів господарства

Показник	Ґрунтова відміна (№)
	Чорнозем звичайний мало гумусний слабо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах	Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах	Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний сильнозмитий пилувато-легкоглинистий на лесах	Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий піщано-важко суглинковий на лесах
Гумусовий горизонт, см	60-65	63-70	50-55	52-57
Вміст гумусу в шарі 0-30 см, %	4,8	4,5	4,2	4,3
Механічний склад	легко глинистий	легко глинистий	легко глинистий	середньо глинистий
рН сольове	6,4	6,7	6,7	6,6
Коефіцієнт структурності 0-30 см шару грунту	2,23	1,81	1,35	1,16
Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, %	78	70	68	65
Щільність орного шару грунту, г/см3	1,15	1,18	1,22	1,25
Гідролітична кислотність, мг на 100г грунту	1,7	1,9	2,0	2,2
Сума вбирних основ, мг на 100г грунту	37,5	36,5	32,4	31,5
Вміст Р, мг/100г грунту	6,7	7,1	8,8	8,5
Вміст К, мг/100г грунту	25,0	18,0	25,0	23,0
Оцінка грунту по виду рухомих форм:
N	дуже низька	дуже низька	дуже низька	дуже низька
Р	середня	середня	середня	середня
К	висока	висока	висока	висока
Бонітет, бал богара	55

2509,4 га найбільш родючих, не еродованих земель і добре окультурених ґрунтів доцільно використовувати для вирощування високо інтенсивних культур за звичайної агротехніки. На 70 га орних земель, менш родючих і окультурених, розташованих на схилах крутістю 1-3 градуси, питому масу культур інтенсивного типу треба зменшити. Ріллю зі слабо окультуреними, солонцюватими, середньо еродованими ґрунтами на схилах більше 3 градусів, не більше 60 га, використовують для організації зерно - трав'яних сівозмін.

1.4 Земельні угіддя

Таблиця 4.

Земельні угіддя господарства та їх трансформація

Назва угідь	Площа, га
	Існуюча	Вдосконалена
Загальна земельна площа	6199,1	6199,1
В т.ч. рілля	5020,5	5020,5
Всього с/г угідь	5343	5343
Лісосмуги	451	451
Сади	864	864
Інші землі	763	763

Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.



РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІНИ

2.1 Наукові основи сівозмін

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару - це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни - це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов'язані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця - це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації.

Для запровадження сівозміни земельну ділянку ділять на попередньо визначену кількість полів, на яких почергово висівають вирощувані у сівозміні культури. Якщо ці культури будуть вирощуватись на одному і тому ж полі не більше 8 років, то їх називають повторними, а більше 8 років - беззмінними.

Монокультура - це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром. Проміжна культура - культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.

Сівозміни діляться на типи і види. Тип - визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні ( польовій, кормовій, спеціальній ). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.

При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, з'ясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д.М. Прянишников об'єднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.

Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з ґрунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у ґрунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у ґрунті; бобові культури збагачують грунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у ґрунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.

Фізичні причини мають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в ґрунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність - найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу - просапні, пар - не захищає грунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.

Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бур'янів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур - запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.

Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.

Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.

Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці - чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху - озимі зернові, ярий ячмінь, культури на зерно та силос; для кукурудзи на зерно та силос - ярий ячмінь; для соняшника - озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно.

Впровадження науково обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.

Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:

1) дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується ( цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник );

2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд ( озимі зернові, овес, ячмінь );

3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні ( бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис ).

Щоб забезпечити кращими попередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов. Після збирання попередника має бути достатньо часу для обробітку ґрунту під наступну культуру, внесення добрив і виконання інших заходів.

Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 - 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забур'яненість вивідних полів з багаторічними травами.

Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості ґрунту і його очищення від бур'янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур'янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур'янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур'яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення ґрунту поживними речовинами.

Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур'янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Різні культури неоднаково реагують на беззмінне вирощування за даними Рожденственского Б.М. найбільш чутливі до беззмінного вирощування ячмінь, цукровий буряк, яра пшениця, менш чутливі озима пшениця, кукурудза, просо. У дослідах на Носівському відділенні Чернігівської дослідної станції найчутливішими до сівозміни були цукрові буряки, озима пшениця, кукурудза та картопля, а при застосуванні добрив ячмінь і овес забезпечує одержання стабільних врожаїв і при тривалому (10 років) вирощуванні.

У дослідах Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці урожайність озимої пшениці і кукурудзи в беззмінних посівах була на 35 - 45% нижчою ніж у сівозміні, а врожайність у цукрових буряків зменшувалась в 2,5 рази і більше. При цьому мінеральні і органічні добрива лише послабили негативну дію беззмінної культури, але врожайність була нижчою, ніж у сівозміні без добрив.

2.2 Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Таблиця 5.

Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах

Культури	Існуюча	Перспективна	Перспективна структура по сівозмінах
			Польова №1	Польова №2
	площа, га	%	площа, га	%	площа, га	%	площа, га	%
Земля в обробітку (площа посіву+пари)	1380,92	100,0	1380,92	100,0	1627,0	100,0	1680,0	100,0
Чисті пари	403,2	11,2	403,2	11,2	203,4	12,5	199,8	11,9
Зернові всього в т.ч. озимі	1954,0	54,2	1959,7	54,3	1011,5	62,2	846,5	50,4
з них: пшениця	1083,1	30,0	1308,6	36,3	623,2	38,3	632,0	37,6
в т.ч. ярі всього	870,9	24,1	651,1	18,0	388,3	23,9	214,5	12,8
з них: ячмінь	459,6	12,7	245,1	6,8	196,8	12,1	-	-
кукурудза	411,3	11,4	406,0	11,3	191,5	11,8	214,5	12,8
Зернобобові	-	-	424,9	11,8	201,3	12,4	223,6	13,3
Горох	-	-	424,9	11,8	201,3	12,4	223,6	13,3
Технічні культури всього:	414,6	11,5	414,6	11,5	210,9	13,0	203,7	12,1
в т.ч. цукрові буряки	-	-	85,8	12,35	-	-	-	-
Олійні культури всього:	414,6	11,5	414,6	11,5	210,9	13,0	203,7	12,1
в т.ч. соняшник	414,6	11,5	414,6	11,5	210,9	13,0	203,7	12,1
Кормові всього:	835,3	23,2	404,7	11,2	-	-	206,4	12,3
Кукурудза на силос	486,9	13,5	257,6	7,1	-	-	206,4	12,3
Кормовий буряк	-	-	47,6	1,3	-	-	-	-
Кабаки	47,6	1,3	-		-	-	-	-

Перспективна структура посівних площ складена з урахуванням сучасних умов ринкової економіки, запропоновано вирощувати більш рентабельні культури. Також нова структура дозволяє упровадити більш удосконалену сівозміну.

2.3 Проектування сівозмін

Після встановлення з економічним і агротехнічним обґрунтуванням структури посівних площ визначають кількісні характеристики сівозмін, виходячи з дотримання таких принципів:

- кожна культура чи група культур, подібних за біологією та агротехнікою повинні займати одне чи кілька цілих полів зі зведенням до мінімуму кількості збірних полів;

- форма і розміри поля повинні задовольняти вимогам механізованих робіт;

- допустиме відхилення за площею між полями в межах 5%, а в окремих випадках - до 10%;

- схема чергування культур у сівозміні на підставі експериментально встановлених кращих та допустимих попередників.

2.4 Характеристика існуючих сівозмін господарства

Структура діючих сівозмін



Польова сівозміна №1

№ поля	Культура	Площа, га	%
1	Озима пшениця	175	14,2
2	Цукровий буряк	190	13,7
3	Кукурудза на зерно	185	14,8
4	Озима пшениця	190	13,9
5	Горох	160	14,4
6	Ярий ячмінь	169	14,7
7	Кукурудза на силос	180	14,3
8	Озима пшениця	150	14,5
9	Соняшник	145	13,8
10	Чорний пар	115	13,9

Загальна площа сівозміни 1659 га

Середній розмір поля 165,9 га

Польова сівозміна №2

№ поля	Культура	Площа, га	%
1	пар	115	10,4
2	Озима пшениця	128	11,6
3	Цукровий буряк	118	10,7
4	Горох	125	11,4
5	Озима пшениця	116	10,5
6	Кукурудза на зерно	120	11,0
7	Просо	126	11,5
8	Соняшник	125	11,2

Загальна площа сівозміни 973 га

Середній розмір поля 121,6 га

Кормова сівозміна №3

№ п/п	Культура	Площа, га	Структура, %
1.	Люцерна	169	16,1
2.	Люцерна	178	16,9
3.	Озима пшениця	175	16,7
4.	Озима пшениця	167	16,0
5.	Кукурудза на силос	179	17,1
6.	Ярий ячмінь з підс. люцерни	180	17,2

Загальна площа сівозміни 1048 га. Середній розмір поля 174,6 га.

2.5 Науково обґрунтована система сівозмін для господарства

У відповідності до поділу орних земель господарства на категорії за інтенсивністю використання доцільно організувати такі сівозміни:

Польова сівозміна №1

№ поля	Культура	Площа, га	%
1	Чорний пар	175	14,2
2	Озима пшениця	190	13,7
3	Цукровий буряк	185	14,8
4	Ярий ячмінь	190	13,9
5	Зайнятий пар	160	14,4
6	Озима пшениця	169	14,7
7	Озима пшениця	180	14,3
8	Горох	150	14,5
9	Озима пшениця	145	13,8
10	Соняшник	115	13,9

Загальна площа сівозміни 1659 га

Середній розмір поля 165,9 га

Польова сівозміна №2

№ поля	Культура	Площа, га	%
1	Чорний пар	115	10,4
2	Озима пшениця	128	11,6
3	Цукровий буряк	118	10,7
4	Горох	125	11,4
5	Озима пшениця	116	10,5
6	Кукурудза на зерно	120	11,0
7	Овес	126	11,5
8	Соняшник	125	11,2

Загальна площа сівозміни 973 га

Середній розмір поля 121,6 га

У варіантах польової сівозміни дотримується раціональне чергування культур. Всі культури розміщені по кращих попередниках при врахуванні народногосподарського значення культур, їх біологічних особливостей. Польові сівозміни розпочинаються з чорного пару і закінчуються соняшником.

2.5 Оцінка ефективності сівозміни

Таблиця 6

Порівняльна ефективність існуючої та нової сівозміни

№поля	Культура	Площа, га	Ресурсна вр-ть, ц/га	Валовий збір, т	Збір к.о., т	Вміст енергії в урожаї, МДж
				осн продукції	поб. продукції	осн продукції	поб. продукції
Існуюча сівозміна
1	Озима пшениця	175	37,1	649,2	973,8	766,0	243,4	10646,8
2	Цукровий буряк	190	176	334,4	133,7	80,25	26,74	869,4
3	Кукурудза на зерно	185	23,52	435,1	435,1	69,61	-	1783,9
4	Озима пшениця	190	24,75	470,2	470,2	554,8	117,5	7711,2
5	Горох	160	16,8	268,8	403,2	322,5	120,9	4757,7
6	Ярий ячмінь	169	20,9	353,2	388,5	402,6	128,2	5792,4
7	Кукурудза на силос	180	154	277,2	277,2	55,44	-	1247,4
8	Озима пшениця	150	24,75	371,2	556,8	438,0	92,8	6087,6
9	Соняшник	145	11,55	167,4	200,8	142,29	110,4	2410,5
10	Чорний пар	120	-	-	-	-	-	-
Всього по сівозміні	1644	-	2547,7	-	2553,5	702,8	41306,9
В середньому на 1га сівозмінної площі	166,4	-	1,54	-	1,55	0,42	25,1
1	Чорний пар	115	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	179	37,1	664,0	996	783,5	249	10889,6
3	Цукровий буряк	190	176	334,4	133,7	80,25	133,9	8694
4	Ярий ячмінь	185	25,08	463,9	510,2	528,8	168,3	7607,9
5	Зайнятий пар	190	-	-	-	-	-	-
6	Озима пшениця	160	24,75	496,0	475,2	467,2	118,8	6494,4
7	Озима пшениця	169	124,75	418,2	627,3	493,4	156,8	6858,4
8	Горох	180	16,8	302,4	453,6	362,8	136,0	5352,4
9	Озима пшениця	150	24,75	371,2	556,8	438,0	139,2	6087,6
10	Соняшник	145	11,55	167,4	200,8	142,2	110,4	2410,5
Всього по сівозміні	1663		2715,7		3073,7	968,1	54394,8
В середньому на 1га сівозмінної площі	166,3		1,66		1,84	0,58	32,7

За валовим збором основної продукції (зерна), кормових одиниць і вмістом енергії нова сівозміна набагато ефективніша попередньої сівозміни, оскільки кількість зерна збільшилася на 1,5 т/га. Це пов'язано із введенням у сівозміну гороху, який є добрим попередником для озимої пшениці і зерно якого є енергетично цінним, а також із тим, що більшість культур в даній новій сівозмін є зерновими, що й обумовлює більший вихід зерна в порівнянні з існуючою сівозміною. Також підвищився вихід кормових одиниць та загальний вміст енергії.

2.7 Освоєння нових сівозмін

План освоєння нової сівозміни наведений у таблиці 7.



Таблиця 7

План освоєння нової сівозміни

№ поля	Площа, га	Попередній рік	Поточний рік	Перший рік переходу	Рік освоєння
1	203,5	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь
2	195,7	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар
3	215,1	Цукровий буряк	Кукурудза на зерно	Чорний пар	Озима пшениця
4	210,3	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар
5	180,8	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник
6	202,3	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця
7	217,5	Ярий ячмінь	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Горох
8	191,5	Гречка	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця
9	201,1	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця
10	217,1	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк

Таблиця 8

Ротаційна таблиця освоєння польової сівозміни

№ Поля	Схема чергування культур	Рік ротації
		1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник
2	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар
3	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця
4	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк
5	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь
6	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар
7	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця
8	Горох	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця
9	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох
10	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Цукровий буряк	Ярий ячмінь	Зайнятий пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Горох	Озима пшениця

Висновок: у таблиці 7 складено план переходу до нової сівозміни, який здійснюється за 2 роки. Попередники у перехідні роки кращі і доступні. У таблиці 8 представлена ротація сівозміни, що дає певне уявлення про розміщення кожної культури по певному полю нової науково обґрунтованої сівозміни господарства.

В даному підрозділі складено план освоєння сівозміни та ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни. Для переходу до нової сівозміни необхідний період, на який складається план освоєння запропонованої сівозміни. На початку освоєння сівозміни культури групуються на полях і розміщуються всі культури згруповані на полях відповідно до схеми чергування культур у сівозміні



3. СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ

Система обробітку ґрунту - це сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку ґрунту, які виконуються у певній послідовності для створення оптимальних умов росту рослин і отримання високих врожаїв у конкретних природних умовах.

Науково обґрунтована сукупність систем обробітку ґрунту для кожного поля сівозміни складає систему обробітку ґрунту в сівозміні. При сучасному обробітку ґрунту системи мають бути енерго- та ресурсозберігаючими, ґрунтозахисними, нероздільно пов'язаними з іншими елементами прогресивної технології вирощування сільськогосподарських культур.

Система обробітку ґрунту у полях сівозміни розробляється на рік освоєння з обов'язковим врахуванням вимог культур, які вирощуються, ґрунтово-кліматичних умов, а також в залежності від типу і ступеня забрудненості. Система обробітку ґрунту сівозміни представлена нижче у таблиці 9.

Таблиця 9.

Диференційована система обробітку ґрунту в запроектованій польовій сівозміні

№ п/п	Культура	Захід обробітку	Строк проведення	Гли-бина, см	Склад агрегату
					Марка трактору	Марка с/г машини або знаряддя
1	Чорний пар	Дискування (подрібнення пожнивних решток)	Через 2-3 дні після збору попередника	6-8	Т-150К	ЛДГ-10
		Оранка	II декада жовтня	28-30	Т-150К	ПЛН-5-35
		Боронування в 2а сліди (розпушення верхнього шару ґрунту)	Рано навесні при достиганні ґрунту		Т-150К	БЗСС-1,0
		Культивація (очищення ґрунту від бур'янів)	При появі сходів бур'янів	12-14 10-12 8-10	ДТ-75 ДТ-75 ДТ-75	КПС-4+ БЗСС-1 КПС-4+ БЗСС-1 КПС-4+ БЗСС-1
2	Озима пшениця	Передпосівний: Культивація (підготовка посівного шару, знищення бур'янів)	За 1-2 дні до посіву (2 декада вересня)	5-6	ДТ-75	КПС-4
		Сівба	1 декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Прикочування	Одразу після посіву (2 декада вересня), при необхідності	-	МТЗ-80	3 ККШ-6
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500
3	Цукровий буряк	Основний: 1)Лущення стерні 2)Культивації (знищення бур'янів) 3)Зяблева оранка	Одразу після збору попередника При появі бур'янів після лущіння Наприкінці вересня - початок жовтня	5-6 28-32	Т-150К ДТ-75 Т-150	ЛДГ-10 ПЛН -35,ПЛП-6-35
		Передпосівний: Культивація (знищення бур'янів)	Перед сівбою	5-6	ДТ-75	КПС-4
		Сівба	I декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Прикочування	Одразу після посіву, в той самий день (II декада вересня)	-	МТЗ-80	3 ККШ-6
		Збір урожаю	I декада липня	-	БМ-6,Т-70С
4	Ярий ячмінь	Основний: 1) Дискування	Одразу після збору попередника	8-10	Т-150К	ЛДГ-10
		2) Лемішне лущення	Після появи бур'янів	12-14	Т-150К	ПЛ-10-25
		3) Плоскорізний обробіток (оптимізація будови ґрунту)	У кінці вересня	25-27	Т-150К	КПГ-2,2
		Передпосівний: 1) Боронування (вирівнювання ґрунту, „закриття вологи”) 2) Культивація (підготовка посівного шару)	1) після збирання попередника 2) після дискування	6-8 20-22	Т-150К Т-150К	ЛДГ-10 ПЛ-5-35
		Передпосівний: 1) Боронування (вирівнювання ґрунту, „закриття вологи”) 2) Культивація (підготовка посівного шару)	1) рано навесні 2) перед сівбою	3-4 5-6	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4
		Сівба	I декада березня	5-6	МТЗ-80	СЗ-3,6
		Післяпосівний: 1) Прикочування (прискорення сходів) 2) Боронування (знищення бур'янів і кірки)	1) одразу після сівби, у той самий день 2) до появи сходів	- 3-4	МТЗ-80 ДТ-75	3 ККШ-6 БЗСС-1, БП-0,6
		Збір урожаю	I декада липня	-	Дон-1500
5	Зайнятий пар	Дискування (подрібнення пожнивних решток)	Через 2-3 дні після збору попередника	6-8	Т-150К	ЛДГ-10
		Оранка	II декада жовтня	28-30	Т-150К	ПЛН-5-35
		Боронування в 2а сліди (розпушення верхнього шару ґрунту)	Рано навесні при достиганні ґрунту		Т-150К	БЗСС-1,0
		Культивація (очищення ґрунту від бур'янів)	При появі сходів бур'янів	12-14 10-12 8-10	ДТ-75 ДТ-75 ДТ-75	КПС-4+ БЗСС-1 КПС-4+ БЗСС-1 КПС-4+ БЗСС-1
6	Озима пшениця	Передпосівний: Культивація (підготовка посівного шару, знищення бур'янів)	За 1-2 дні до посіву (2 декада вересня)	5-6	ДТ-75	КПС-4
		Сівба	1 декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Прикочування	Одразу після посіву (2 декада вересня), при необхідності	-	МТЗ-80	3 ККШ-6
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500
7	Озима пшениця	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів) 2) Оранка (розпушення ґрунту) 3) Культивації (1-2) - підготовка посівного шару	Одразу після збору попередника При появі бур'янів Після оранки	8-10 20-22 6-8	Т-150К ДТ-75 Т-150	ЛДГ-10 КПС-4 ПЛН-5-35
		Передпосівний: Культивація	Перед сівбою	5-6	ДТ-75	КПС-4
		Сівба	I декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Прикочування	Одразу після посіву, в той самий день (II декада вересня)	-	МТЗ-80	3 ККШ-6
		Збір урожаю	I декада липня	-	Дон-1500
8	Горох	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів, подрібнення пожнивних решток) 2) Лемішне лущення (знищення бур'янів) 3) Оранка (розпушення ґрунту)	1) одразу після збору попередника 2) при появі бур'янів 3) у кінці вересня	6-8 12-14 20-22	Т-150 Т-150 Т-150	ЛДГ-10 ПЛ-10-25 ПЛН-5-35
		Передпосівний: Боронування Культивація	За 3-4 дні перед сівбою Після боронування	3-4 6-8	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4
		Сівба
		Післяпосівний: Прикочування Боронування (знищення бур'янів, розпушення ґрунту)	Одразу після посіву 1) через 3-4 дні після посіву 2) після появи сходів	- 3-4	МТЗ-80 Т-150К	3 ККШ-6 БЗСС-1
		Збір урожаю двохфазним способом		-	ЖРБ-4,2, КЗУ ЖРБ-4,2, КЗУ
9	Озима пшениця	Основний: 1)Дискування (знищення бур'янів) 2)Оранка (розпушення ґрунту) 3) Культивації (1-2) - підготовка посівного шару	Одразу після збору попередника При появі бур'янів Після оранки	8-10 20-22 6-8	Т-150К ДТ-75 Т-150	ЛДГ-10 КПС-4 ПЛН-5-35
		Передпосівний: Культивація	Перед сівбою	5-6	ДТ-75	КПС-4
		Сівба	I декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Прикочування	Одразу після посіву, в той самий день (II декада вересня)	-	МТЗ-80	3 ККШ-6
		Збір урожаю	I декада липня	-	Дон-1500
10	Соняшник	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів) 2) Лемішне лущення 3) Оранка (оптимізація будови ґрунту)	1) одразу після збору попередника 2) при появі бур'янів 3) у кінці вересня	6-8 12-14 25-27	Т-150 ДТ-75 Т-150	ЛДГ-10 ПЛ-10-25 ПЛН-5-35
		Передпосівний: 1) Культивація 2) Культивація (підготовка посівного шару)	1) III декада березня 2) перед посівом	8-10 6-8	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4
		Сівба	II декада квітня	7-8	МТЗ-80	СУПН-8
		Післяпосівний: Боронування (знищення бур'янів) Культивація (розпушення ґрунту)	1) до появи сходів 2) після появи сходів При появі бур'янів	3-4 8-10 6-8	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КРН-5,6
		Збір урожаю	II декада вересня		Дон-1500 + ПСП-1,5

Таблиця 10

Якісна оцінка основних заходів обробітку ґрунту та сівби культур

Назва заходу	Показники якості	Строк визначення
1	2	3
Лущення грунту (стерні)	1. Строк виконання 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Повнота підрізання бур'янів 0-1 шт/м2 4. Вирівняність поверхні 2-3 см 5. Ступінь загортання решток 2-3 шт/м2	Одночасно зі збиранням попередника
Оранка	1. Дотримання глибини ±1 см 2. Рівномірність глибини 3. Гребенистість 5-7 см 4. Брилуватість ‹ 10% 5. Вирівняність поля 2-3 см 6. Загортання рослинних решток і добрив 100%	Після проведення заходу через 2-3 дні
Безполицеве розпушування	1. Дотримання заданої глибини ±1 см 2. Збереження рослинних решток 2-3 шт/м2 3. Підрізання бур'янів 0-1 шт/м2 4. Рівномірність глибини розпушування 5. Брилуватість ‹ 10% 6. Повне перекриття суміжних проходів	Після проведення обробітку через одну добу
Щілювання зябу	1. Дотримання встановленої глибини ±1 см 2. Відхилення між стиковими щілинами ±15 см 3. Пошкодження рослин при щілюванні	Після виконання заходу через 2-3 дні
Ранньовесняне боронування	1. Термін виконання 2. Наявність грудок більше 5 см 3. Вирівняність поверхні (висота гребенів) 2-3 см 4. Руйнування ґрунтової кірки 5. Дотримання заданої глибини±1 см 6. Знищення проростків і сходів бур'янів 90-100 шт/м2	Після проведення заходу через одну добу
Передпосівна культивація	1.Строки і глибина обробітку ±1 см 2.Вирівняність поверхні 2-3 см 3.Кількість непідрізаних бур'янів 0 шт 4.Відсутність огріхів ‹1% 5.Створення оптимальних умов для якісного виконання сівби	Після проведення заходу через одну добу
Сівба	1. Глибина загортання насіння 5-7 см 2. Ширина стикового міжряддя ±2 см 3. Дотримання встановленої норми висіву 4. Рівномірність висіву насіння та його розподілу у рядках 94% 5. Прямолінійність рядків при посіві просапних культур 6. Засівання поворотних смуг	Після проведення заходу
Післяпосівне коткування	1. Оптимальне ущільнення грунту 2. Розпушування грунту 3. Вирівняність поверхні 2-3 см	Після проведення обробітку
До сходове боронування	1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення 80-90 % бур'янів 3. Повне збереження вирощуваної культури	Після проведення заходу через одну добу
Після сходове боронування	1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення не менше 85-90 % проростків та сходів бур'янів 3. Пошкодження чи присипання культури не більше 1 %	Після проведення заходу через одну добу
Міжрядний обробіток	1. Строки проведення 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Підрізування бур'янів 80-90% 4. Збереження культурних рослин 100%	Після проведення заходу через одну добу
Плоско різна культивація	1. Строки виконання 2. Глибина та рівномірність ±1 см 3. Знищення бур'янів 80-90% 4. Збереження вологи 80%	Після проведення заходу через одну добу

Висновок: Даний підрозділ характеризує систему обробітку ґрунту у спроектованій польовій сівозміні. Таблиця 9 є планом проведення заходів обробітку ґрунту під кожну з культур польової сівозміни, який включає основний, передпосівний та післяпосівний обробіток.

В таблиці для раціонального проведення обробітку заплановано строки їх виконання, глибина, яка відповідає агротехнічним вимогам та наявним у господарстві сільськогосподарським машинам. Якість виконання обробітку ґрунту має відповідати показникам, які наведені у таблиці 10.



4. СИСТЕМА ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД БУР'ЯНІВ У СІВОЗМІНІ

Бур'яни у посівах с/г культур є одним з найвпливовіших факторів, що спричиняють до істотного зниження врожайності і якості вирощеної продукції. Бур'яни є більш стійкими до несприятливого впливу довкілля, ніж культурні рослини, а тому, формуючи вегетативну масу, вони погіршують умови існування культурних рослин, перехоплюючи від них світло, вологу, елементи живлення, виступають резерваціями збудників багатьох хвороб культурних рослин та притулком для зимівлі шкідників.

Тому важливо встановити якими бур'янами більше всього засмічуються кожна з вирощуваних культур. Враховуючи ці дані, пороги шкідливості бур'янів та наявності у господарстві засоби, слід розробити заходи ефективної боротьби з бур'янами у кожній сівозміні.

В господарстві поля найбільш засмічені такими бур'янами як осот рожевий та жовтий, берізка польова, лобода біла, щириця звичайна, пирій повзучий, мишій сизий, амброзія полинолиста, грицики, повитиця. Карантинних бур'янів немає. В цілому забур'яненість полів середня.

Таблиця 11

Інтегрована система захисту рослин від бур'янів у польовій сівозміні

№ п/п	Культури	Заходи боротьби та строк застосування
		фітоцено- тичні	біологічні	Механічні	хімічні	профілактичні
1	2	3	4	5	6	7
1	Пар чистий	-	Випуск трихограми	Оранка після збирання попередника, ранньовесняне боронування, культивації	-	Очищення лісосмуг від бур'янів, обкошування доріг, правильне зберігання гною
2	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Передпосівна культивація на глибину 5 - 6 см	-	Очищення посівного матеріалу
3	Цукровий буряк	-	-	лущіння стерні дисковими знаряддями відразу після збирання попередника; дальше лущіння -- через 10-12 днів чи застосування плоско різних знарядь; у міру відростання бур'янів -- ще одне дискування поля; глибока оранка поля плугами з передплужниками в агрегаті з котками.	-	Обкошування полезахисних смуг
4	Ярий ячмінь	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Передпосівна культивація на глибину 5- 6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
1	2	3	4	5	6	7
5	Зайнятий пар		Випуск трихограми	Оранка після збирання попередника, ранньовесняне боронування, культивації	-	Очищення лісосмуг від бур'янів, обкошування доріг, правильне зберігання гною
6	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	Випуск трихограми	Дискування - 8-10см після збору попередника; Оранка - 16-18 см при появі бур`янів; Культивації 1-2-після оранки 5-6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
7	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Дискування - 8-10см після збору попередника; Оранка - 16-18 см при появі бур`янів; Культивації 1-2-після оранки 5-6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
8	Горох	своєчасний посів	-	Передпосівна культивація на глибину 7 - 8	Обприскування ґрунту препаратом Півот	Обкошування полезахисних смуг
9	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	Випуск трихограми	Передпосівна культивація на глибину 5 - 6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
10	Соняшник	Формування оптимального стеблостою, своєчасний посів	Випуск мушки-фітомізи.	Дискування - одразу після збору попередника; Лемішне лущення - при появі бур'янів; Оранка - у кінці вересня 25-27 см; Боронування - за 3-4 дні перед сівбою; Культивація - 3 декада березня Культивація - перед посівом; Боронування - до появи сходів та після появи сходів; Культивація - при появі бур'янів.	Обприскування препаратом Треф лан 48% й негайне його загортання	Обкошування полезахисних смуг

Таблиця 12

Застосування гербіцидів у польовій сівозміні

№ п/п	Культура	Пло- ща, га	Назва гербіциду	Вміст діючої речовини, %	Рекомендована доза, кг/га	Загальна потреба, кг	Спосіб застосування
					д.р.	препарату
1	Пар чистий	203,5	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	195,7	-	-	-	-	-	-
3	Цукровий буряк	215,1	Пірамін Турбо	40	2,5	5,0	520	Обприскування ґрунту до висівання, до появи сходів або по вегетуючій культурі з інтервалом між обробками 2 тижні (по вегетуючих бур'янах)
4	Ярий ячмінь	210,3	Діален С	40	1,2	3	300,3	Обприскування посівів весною
5	Зайнятий пар	180,8	-	-	-	-	-	-
6	Озима пшениця	202,3	Гроділ Ультра	40	1,2	3	300,3	Рекомендуємо вносити його восени у другій половині жовтня, коли озима пшениця вступає у фазу 2-3 листків.
7	Озима пшениця	217,5	Діален С	40	1,2	2,2	474,1	Обприскування посівів весною від фази кущіння до фази виходу в трубку культури
8	Горох	191,5	Півот	10	0,06	0,6	83,1	Обприскування ґрунту до висівання насіння
9	Озима пшениця	201,1	Діален С	40	1,2	3	302,5	Обприскування посівів весною
10	Соняшник	217,1	Трефлан 48	48	1,68	3,5	481,3	Обприскування ґрунту

У боротьбі з бур'янами важливо застосовувати інтегровану систему захисту рослин. Найбільше застосовують механічні, хімічні та профілактичні заходи. Механічні і хімічні заходи є досить вартісними, до того ж перший веде до пересихання ґрунту, а другий залишає негативні побічні наслідки. Отже, ці заходи необхідно застосовувати в оптимальні строки і в оптимальній кількості, щоб зменшити дію на грунт і рослини. Добрі наслідки дає використання біологічних заходів захисту - як-то використання мушки-фітомізи на соняшнику в даному господарстві. Цей метод дешевий і екологічно чистий. Поки що він застосовується обмежено, але має великі перспективи.



Висновки та пропозиції

Проект нової системи сівозміни передбачає досить високе насичення сівозмін інтенсивними культурами, як соняшник. Разом з тим, значна увага приділяється різноманітності олійних культур та освоєнню їхньої технології вирощування. Все це дозволить істотно збільшити обсяги виробництва високоліквідної продукції рослинництва у господарстві й підвищити його стійкість до негативного впливу коливань попиту на сільськогосподарську продукцію на ринку.

Розроблена система обробітку ґрунту у сівозміні дозволить чергувати за роками як способи, так і глибину обробітку ґрунту, чим забезпечувати зниження енерговитрат на його проведення, захист ґрунтів від розвитку ерозійних процесів і покращення фітосанітарного стану ґрунтів.

Все це свідчить про доцільність практичної реалізації розробленої у курсовій роботі системи заходів.

С.г. підприємство «Лама» Жовтневого району Миколаївської області, розташоване у зоні південного степу. Напрямок розвитку господарства - зерново- м'ясо -молочне з вирощуванням цукрових буряків.

Тривалий вегетаційний період , який складає 217 днів, дають змогу вирощувати на території господарства більшість сільськогосподарських культур.

Тому всі с/г заходи требо спрямовувати на максимальне збереження та ефективне використання ґрунтової вологи, а також природних процесів мінералізації. Основними заходами покращення родючості ґрунтів у господарстві « Лама» є:

- своєчасне та якісне проведення с/г робіт;

- боротьба з ерозією ґрунтів;

- провадження заходів родючого орного шару (збільшення норм внесення у ґрунт органічних і мінеральних добрив, які поліпшують родючість ґрунту).

Зменшення кількості проходів по полю важкої техніки при підготовці ґрунту. Слід використовувати широкозахватні агрегати, поєднуючи кілька технологічних операцій в одному робочому процесі, не проводити обробіток при перезволоженому ґрунті.

Під ярі колосові, після просапних, й соняшник, після озимих, оранку рекомендують замінити на поверхневий або мілкий (на 12-14 см) обробітком ґрунту, використовуючи продуктивніші лемішні лущильники, широкозахватні дискові борони й т.д.

За усіма показниками нова сівозміна є набагато ефективніше попередньої. Валовий збір основної продукції збільшився на 168т, а збір кормової одиниці основної продукції збільшився на 520,2 т. Що до побічної продукції вона також зросла на 0,58 т. Також ми бачимо, що вміст енергії в урожаї також збільшився на 54394,8 кДж. Ці данні зумовлені заміною деяких культур на більш рентабельні.



Список літератури

1. Білоножко М.А. Рослинництво з основами землеробства. - К.: Урожай, 1983. 232 с.

2. Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1987, 328 с.

3. Воробьев С.А. Земледелие. - М.: Агропромиздат, 1991, 527 с.

4. Ґудзь В.П. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. - К.: Вища школа. 1995, 310 с.

5. Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість. - К. : Вища школа. 1993, 287с

6. В.П. Нарциссов. Научные основы систем земледелия. - М.: Колос, 1982.

7. О. О. Собко. Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства. - К.: Урожай, 1985.

8. В. П. Гордієнко. Землеробство. - К.: Вища школа, 1991.

9. О. Єщенко. Загальне землеробство. - К.: Вища освіта, 2004.

10. Н.К. Шикула. Почвозащитная система земледелия. - Х.: Прапор, 1987

Размещено на Allbest.ru