Санітарна якість козиного молока за використання наночастинок срібла в умовах подсобного господарства «Укрсільгоспром» Дніпропетровського району Дніпропетровської області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Спеціальність 8.11010102 - «Ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва»

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Зав. кафедри паразитології та

ветсанекспертизи

канд. вет. наук, доц.

________________ Н.М. Зажарська

« »___________ 2017 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

санітарна якість козиного молока за використання наночастинок срібла в умовах подсобного господарства «Укрсільгоспром» дніпропетровського району дніпропетровської області

Студент-дипломник ______________ О.О.Зубков

Керівник дипломної роботи

канд. вет. наук, доц. ______________ Н.М. Зажарська

Консультанти:

з охорони праці

канд. с.-г. наук, доц. ______________ В.О. Сапронова

з економічних питань

канд. вет. наук, доц. ______________ В.В. Зажарський

Дніпро - 2017

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ …………………………………………………………………………

АНОТАЦІЯ……………………………………………………………………..…

ВСТУП …………………………………………………….………………………

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………….

2.1. Матеріал і методи досліджень ……………………………………………..

2.2. Характеристика господарства……………………………………… ..

2.3. Результати власних досліджень та їх аналіз …………….………………..

2.4. Розрахунок економічної ефективності …………………………................

3. ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ……….....

3.1.Аналіз стану охорони праці у лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ……………………………………………………………………….

3.2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів ………………..

3.3.Пожежна безпека у лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи…………………………………………………...……….…………..

4. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ………..………………………..

5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………

6. ДОДАТКИ ………………………….…………………………..…



ВСТУП

Останнім часом в Україні підвищився інтерес до козиногомолока і молочного козівництва як однієї з галузей сільського господарства.

Контроль соматичних клітин - невід'ємна частина виробництва якісного молока. Кількість соматичних клітин збільшується у відповідь на інфекцію.

Основні джерела мікробного обсіменіння молока є забруднена шкіра тварини, погано промитий і дезінфікований молочний посуд та апаратура, руки та одяг персоналу. Звертаючи увагу на ці моменти та дотримання простих санітарних правил можна значно підвищити якість молока.

Як специфічний засіб для покращення якості молока можна використовувати різноманітні засоби для комфортного доїння, які пропонують фармацевтичні компанії, а саме наночастинки металів

Серед усього різноманіття існуючих наночастинок металів особливої уваги заслуговують наночастинки золота, заліза та срібла . Приклади потенційного застосування нанотехнологій у сільському господарстві та ветеринарній медицині включають в себе діагностику захворювання, нові інструменти длямолекулярної і клітинної селекції, безпеки харчових продуктів тваринного походження, переробки відходів тваринництва та ін..

Застосування колоїдів мікроелементів Ag, Cu, Zn при лікуванні ран ґрунтується на участі цих металів в обмінних процесах. Так, срібло має виражені бактерицидні властивості завдяки здатності блокувати SH-групи ферментів, пригнічувати функцію ДНК мікроорганізмів, що зумовлює загибель останніх. Застосування у складі отвердіваючої желатинової маси наноаквахелатів металів супроводжується вираженим біоцидним і стимулювальним ефектом в лікуванні постфрактурного гнійного остеоміеліту у собак.

Лактація - це складний фізіологічний процес, при якому синтезується, накопичується і періодично виводиться молоко із молочної залози. Лактаційний період вважається з моменту отелу до того часу, коли секреція молока припиняється внаслідок наближення нових родів. Функціонально секреторна активність окремих залоз, альвеол і навіть окремих дольок проявляється асинхронно. Особливо активно розвивається молочна залоза під впливом статевих і плацентарних гормонів.

Після родів протягом 5-6 тижнів у молочній залозі інтенсивно розвивається залозиста тканина і зростає молочна продуктивність тварини. Під час лактації молочна залоза несе дуже велике фізіологічне навантаження. Тому при недотриманні відповідних умов годівлі, утримання і догляду за молочною залозою, порушення правил доїння у корів може появитись цілий ряд як функціональних розладів, так і захворювань, при яких у тканині вимені розвиваються запальні процеси [14].

Хвороби вимені наносять дуже великі економічні збитки молочному скотарству. Якщо після отелу у корови втрачається здатність давати молоко, то втрати від цього значні. Адже у молоці концентрується праця двох великих груп виробників: рослинництва і тваринництва, тому проведення лікувальних чи профілактичних заходів або застосування окремих прийомів стимуляції функції молочної залози продуктивної худоби ніколи не бувають збитковими.

Чисельні наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників за останнє десятиріччя свідчать про те, що захворюваність корів маститами у клінічній і субклінічній формі поки дуже велика (Логвинов Д.Д., 1975, Звєрєва Г.В. та інші, 1979; Ернст А.К. та ін., 1979; Оксамитний М.К., 1982; та інші).

У вимені, як і в інших органах, при розвитку запального процесу розвиваються всі клінічні ознаки запалення. Дуже важливе значення для інтенсивності і прояву клінічних ознак має стан загальної резистентності організму, а також рівень фагоцитарної активності лейкоцитів, які є у молоці. Оксамитний М.К. (1982) показав, що лужне середовище у цистерні молочної залози гальмує фагоцитарну активність лейкоцитів, а кисле навпаки підвищує її. Автор рекомендує для посилення фагоцитарної активності молока вводити в цистерну аскорбінову кислоту в 0,1%-ній концентрації.

За даними Звєрєвої Г.В., маститні стрептококи, біогенні стрептококи і стафілококи, кишкова паличка, сальмонели в одних випадках викликають серозний, а в інших - катаральний, фібринозний чи геморагічний мастит. Очевидно, така різновидність запального процесу при одних і тих же збудниках пов'язана із різною фагоцитарною активністю лейкоцитів молока. Антибіотики - пеніцилін і особливо стрептоміцин - значно послаблюють фагоцитарну активність молока, тому вони є небажаними для внутріцистернального введення (Оксамитний М.К., 1982).

Рівень активності функції молочної залози обумовлюється багатьма факторами і в першу чергу нервовою системою, потім спеціальними гормонами, а також рівнем годівлі та утримання. Певне значення у кількості секреції молока має співвідношення між стромою і паренхімою вимені. Найбільш бажаним є залозисте вим'я. Після видоювання воно стає м'яким і значно зменшується в об'ємі. До першої вагітності у молочній залозі переважає жирова тканина. Особливо інтенсивно проходить розвиток молочної залози під впливом статевих та плацентарних гормонів. Найвищої активності молочна залоза досягає після родів протягом перших 5-6 тижнів. У цей період швидко розвивається залозиста тканина і зростає молочна продуктивність. Пізніше проходить поступова інволюція молочної залози, а продуктивність поволі зменшується.



1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Запалення молочної залози виникає під впливом несприятливих факторів (чинників) зовнішнього середовища (механічних, біологічних, фізичних, хімічних).

Сучасних господарствах з козівництва переважає застосування доїльних машин. Доїльна машина має бути абсолютно нетравматична для вимені кози, не турбувати тварину при видоюванні молока [3]. Перевіряють її безпеку за наступними показниками: візуальним кроводоям, тобто забарвлення молока кров'ю; субклінічним маститом і клінічно вираженим маститом.Вакуум доїльних машин при перетримках доїльних стаканів на дійках, видоюванні молока із недостатньо наповненого вимені, наприклад, при трикратному доїнні, інтенсивному машинному додоюванні часток вимені часто зумовлює больові подразнення у кіз. Вони виникають при пошкодженні вакуумом клітин епітелію стінок внутрішніх порожнин дійок і цистерн вимені. В результаті в молоко потрапляє в невеликих кількостях кров.Больові подразнення, які повторюються кожного дня, можуть гальмувати молоковіддачу і виробляти у кіз негативну реакцію на машинне доїння.Це призводить до неповного видоювання молока і поступового зниження надоїв.

Для попередження виникнення субклінічних і клінічно виражених маститів необхідно забезпечити цілісність епітеліальних стінок, які вистилають внутрішні порожнини дійок і цистерн вимені кіз.Це пов'язано з тим, що невеликі тріщини епітелію внутрішніх стінок дійок і цистерн полегшують проникнення мікробів в тканини вимені. Наявність маленьких пошкоджень епітелію внутрішніх стінок дійок і цистерн може також призводити до розвитку невеликих осередків запального процесу,асептично протікаючого в тканинах молочної залози, в результаті дії білкових метаболітів молока на ділянки епітелію, цілісність яких пошкоджена [4].Машинне доїння кіз має бути швидкісним і безпечним. Особливо швидко в цьому напрямку проходить удосконалення двохтактних доїльних апаратів. На молочній фермі при доїнні кіз двохтактними доїльними апаратами порушення нормальної функції вимені відбувається найчастіше внаслідок перетримок доїльного апарата на вимені і необґрунтованого підвищення магістрального вакууму при неправильній роботі вакуумрегулятора і вакууметра.Догляд за вименем розпочинається ще у кізочок за 2--3 місяці до козління. Таких кізочок бажано тримати в окремих секціях або групах, попереджуючи контакт із дорослими козами, які частіше хворіють маститами. Рекомендується по можливості за 2--3 місяці до козління проводити масаж вимені у кізочок 1 раз на день по 2--3 хвилини,привчаючи їх до виду і шуму доїльних апаратів.

За 10--15 діб до козління масаж закінчують. Цей метод покращує розвиток вимені і при гарній годівлі підвищує надій кізочок на 8--12%.*

До механічних чинників відноситься найбільша група причин, що викликають макротравми вим'я і дійок (рани, удари, тріщини шкіри) і мікротравми, виникнення яких зумовлене недосконалістю доїльної техніки, її несправністю, порушеннями технології машинного доїння (рівень вакууму, його стабільність, зміна частоти пульсації та ін.).

Біологічними чинниками є мікроорганізми (стрептококи, стафілококи, бактерії групи кишкової палички, псевдомонади, корінебактерії, мікоплазми, гриби роду кандида, нокардії та ін.), а також збудники специфічних інфекцій (туберкульоз, бруцельоз, ящур, актиномікоз, віспа) [2, 11, 16].

У молочну залозу мікроби найчастіше проникають через дійковий канал (галактогенний шлях), рани молочної залози та дійок (лімфогенний шлях) і рідше по крові (гематогенний шлях) з інших органів під час розвитку у них запальних процесів (ендометрити, гастроентерити тощо).

До фізичних чинників відносяться: дія низьких і високих температур (охолоджування, обмороження, опік, підвищена вологість у приміщеннях і на вигульних майданчиках при відсутності підстилкового матеріалу).

До групи хімічних чинників входять речовини, що подразнюють тканини вим'я (луги, кислоти, солі, фітоестрогени і токсичні речовини, що поступають ззовні або утворюються в організмі - інтоксикація).

Сприяючими чинниками є:

- порушення умов: скупченість, незадовільний мікроклімат в тваринницьких приміщеннях, лежання на підлогах з підвищеною теплопровідністю без покриття, відсутність активного моціону;

- порушення годівлі, особливо перед отеленням і відразу після нього, згодовування недоброякісних кормів, різкий перехід від одного корму до іншого, інтоксикації на фоні гастроентеритів, атонії передшлунків, отруєння карбамідом, нітратами, нітритом, отруйними рослинами;

- гінекологічні захворювання: затримання посліду, атонія матки, метрити;

- порушення обміну речовин: остеомаляція, ацетонемія, гіпо- і авітамінози ;

- порушення режиму експлуатації тварин: пропуск чергового доїння, неповне видоювання у результаті несправностей доїльного апарату або грубого поводження з тваринами, неправильний запуск корів [18, 21, 23].

До факторів, що сприяють захворюванню маститом, відносяться і індивідуальні особливості організму корів: неправильна форма вим'я і дійок, спадкова, генетично зумовлена схильність до маститу, яка передається по лінії бика або матері [Boutinard M., Guinard-Flament J., Jammes H. The number and activity of mammary epithelial cells, determining factors for milk production / Reproduction Nutrition Dйveloppement- 2002.- 44. - Р. 499-508.].

Вчені Березовський А.В. та Фотіна Г.А. дійшли висновку, що новий препарат на основі наночастинок є достатньо ефективним засобом для терапії та профілактики інфекційного синовііта птиці. Деякими вченими вивчається токсичність і вплив наночастинок срібла на імунну систему мишей, а також при лікуванні запальних процесів у інтактних тварин.

Іранські вчені визначали invitro антибактеріальну активність наночастинок срібла відносно стафілокока ізольованого від корів з субклінічним маститом. Ізраїльський вчений Jalal Kazemi також вивчав ефективність наносрібла в поєднанні з різними антибіотиками на золотистий стафілокок у молоці маститних корів і довів, що антибіотики, які можуть інгібувати синтез білка мають значний синергетичний ефект разом з наночастинками срібла. Іншими вченими також доведена антибактеріальна активність наносрібла відносно Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans, Aspergillus niger, Saccharomyces cerevisiae, Bacillus subtilis, Salmonella, Shigella spp., Vibrio cholerae та Klebsiella spp тощо.

В той же час питання безпеки наноматеріалів, їх вплив на навколишнє середовище та здоров'я живих організмів, у тому числі й людини, є однією з ключових проблем токсикології, екології, фармакології, біології, медицини і вимагає проведення ґрунтовних, всебічних, постійних досліджень. Вочевидь нанопатологія постає невідворотним явищем, супутнім розвитку нанотехнологій.

Деякі іноземні вчені відмічають, що токсичність наночастинок в еукаріотичних клітинах є предметом законної стурбованості і залишається невивченою. За результатами досліджень S. Bidgoli було встановлено, що лікування опіків другого ступеня у щурів із щоденним накладанням ранової пов'язки, змоченої наночастинками срібла, призводить до значної інтенсифікації репараційних та регенераційних процесів, але через 21 день встановили суттєве підвищення плазмових трансаміназ та інфільтрацію поліморфноядерних лейкоцитів біля центральної печінкової вени. Про те, що можливості використання наночастинок срібла потребують подальшого детального дослідження через недостатнє вивчення їх впливу на різні тканини і системи організму говорять і російські вчені. Так, виявлене у експерименті підвищення рівня аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази при тривалому прийомі наночастинок срібла внутрішньо, що свідчить про можливу запальну і токсичну дію.

При лікуванні маститів широко застосовуються антибактеріальні препарати, таки як мастисан, демаст, мастивет, мастицид та ін. При тому, що лікування є досить ефективним - в подальшому залишки антибіотиків виявляються у молоці, що робить його непридатним для вживання людей. Після лікування маститу такими препаратами зменшується продуктивність тварини, а збудники маститу набувають антибіотикорезистентності. Завжди економічно доцільніше проводити профілактику, і важливу роль у цьому відіграє санітарно-гігієнічний догляд за вим'ям. В наш час приділяють недостатню увагу гомеопатичним засобам для доїння, але їх використання, як відомо із більш ранніх власних публікацій, дійсно покращує санітарно-гігієнічні показники козиного молока. Крім існуючих засобів («Фітосепт», «Зорька», «Ніжнодій» та ін.) на увагу заслуговують також нанопрепарати. Немає відомостей стосовно застосування наночастинок срібла для обробок вимені кіз і корів до чи після доїння.

Завданням досліджень було визначення фізико-хімічних показників, кількості соматичних клітин та бактеріального забруднення козиного молока до і після застосування препаратів з наночастинками срібла.

Реакція органа, як і всього організму, на вплив різних факторів залежить як від характеру і сили пошкодження, так і від ступеня реактивності і резистентності тканин вим'я. Тому ті ж самі подразники можуть викликати різні форми маститу і навпаки, від різних подразників у різних тварин може розвиватися одна й та ж форма запалення. Реакція вим'я залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але головним чином від його фунціонального стану.

Найчутливішим до впливу хвороботворних факторів вим'я буває у останні дні вагітності і на початку лактації. Тому перед родами і у перші 2 місяці після них мастит зустрічається набагато частіше.

Другою особливістю вим'я є його структура, яка змінюється спецефічно у залежності від еволюції та інволюції. Велика кількість паренхіми, судин, чисельні анастомози, обширна сітка альвеол, молочних проток, сприяють дуже швидкому розвитку і розповсюдженню запалення, яке охоплює зразу чверть, половину або весь орган.( Коротков А.С. Влияние различных факторов на содержание соматических клеток в молоке коров Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук Москва 2016. - С.19. )



2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал і методи досліджень

Для експерименту обрали препарати цитрату срібла з різними мазевими основами для обробки вимені. Препарати на основі аквахелатів, які отримані за допомогою эрозійно-вибухової нанотехнології. Діючою речовиною кожного препарату було 40% цитрату срібла. Основою першої мазі був крем для дітей (60%), другої - свинячий жир (60%), третьої - обліпихова олія (60%), четвертої - обліпихова олія (15%) та ланолін водний (15%). Для досліду було сформовано 4 групи дійних кіз по 5 голів у кожній. Протягом тижня 2 рази на день після доїння зранку та ввечері козам всіх груп застосовували мазь 40% з цитратом срібла та різними основами: першій групі - з кремом для дітей, другої - зі свинячим жиром, третьої - з обліпиховою олією, четвертої - з обліпиховою олією та ланоліном водним.

Дослідження було проведено у два етапи. На першому етапі була поставлена задача дослідити зміну кількості соматичних клітин молока та мікроорганізмів на дійках під впливом мазі для доїння. Другим етапом було визначення впливу мазі для доїння «Фітосепт» на зміну біохімічних показників молока кіз.

Матеріалом дослідження було козине молоко, відібране у підсобному господарстві «Укрсільгоспром». Для досліду було сформовано 4 групи дійних кіз по 5 голів у кожній. На початку експерименту від дослідних кіз перед доїнням було відібрано перші порції молока для бактеріологічного дослідження, проби відбиралися в умовах наближених до стерильних (наскільки це можливо в умовах ферми) (рис. 1). А також від кожної кози було взято середню пробу молока з ранкового надою кожної кози (рис.2).

Молоко відбирали у стерильні пластикові флакони та нумерували згідно номеру кожної кози, попередньо обробивши вим'я теплою водою та здоївши перші цівки молока в окремий посуд Для фізико-хімічного дослідження готували середні проби від надою кожної кози дотримуючись санітарних норм. Транспортували проби молока у сумці-холодильнику протягом 1-2 годин після взяття проб.

Рис. 1. Відбір загальної проби

Дослідження молока проводили в лабораторії № 402 гігієни харчової продукції Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, а бактеріологічне дослідження - у Науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю АПК Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Для визначення якісного складу мікроорганізмів до застосування препаратів робили посіви 4 проб молока для виявлення стафілококів, кишкової палички, грибів на живильних середовищах Беард-Паркера, Ендо, Сабуро відповідно. На початку та наприкінці досліду термостатували і підраховували кількість колоній, що утворилися (4, 5, 6). Для визначення кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів робили посіви 20 проб на м'ясопептонний агар. Для фізико-хімічного дослідження відбирали середні проби від надою кожної кози, також вимірювали надій. Фізико-хімічний склад визначали за допомогою ультразвукового приладу «Ekomilk» тип MILKANAKAM 98-2a. Робота аналізатора заснована на принципі зміни параметрів ультразвукових коливань при проходженні їх через пробу молока при двох заданих температурах і подальшої обробки вимірювання порівняння залежності зміни швидкості і загасання ультразвукових коливань від показників якості (жиру, білка, сухого знежиреного молочного залишку, точки замерзання, кислотності, провідності, густини).. Кількість соматичних клітин визначали за допомогою віскозиметричного аналізатора "СОМАТОС-М"(рис. 3). Аналізатор молока призначений для контролю молока з метою визначення кількості соматичних клітин у молоці по умовній в'язкості, вимірюваної за часом витікання контрольованої проби через капіляр. Метод ґрунтується на взаємодії препарату «Мастоприм» із соматичними клітинами, в результаті чого змінюється консистенція молока. Дослідження проводилось згідно ГОСТ 23 453-90. Протягом години проби були доставлені у сумці-холодильнику (за температури +2 - +4^оС) долабораторії ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини ДДАЕУ (Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет), де негайно були проведені дослідження. Для отримання найбільш точних показників, одразу приступили до досліджень. В першу чергу було визначено органолептичні показники такі, як: колір, запах, смак, консистенція.

Колір молока визначали при денному світлі в прозорому скляному посуді. Запах визначали відкривши кришку флакону з пробою, переливаючи молоко в лабораторний посуд, а смак визначали лише після його кип'ятіння. Консистенцію молока визначали переливаючи із однієї посудини в іншу.

Починаючи з дня відбору проб, протягом 7 днів після ранкового та вечірнього доїння мазі втирали у сфінктер та шкіру дійок, нижню частину вим'я. Через 7 днів було повторно відібрано проби від тих самих кіз за тих самих умов. Дослідження проводились за методикою описаною вище

Для експерименту було обрано мазі.

Рис.2 Відбір проб молока

Рис. 3. Визначення кількості соматичних клітин за допомогою «СОМАТОС-М»

Протягом наступних двох тижнів 3 рази на день козам першої групи застосовували після доїння мазь «Дбайлива доярочка», козам другої групи - мазь «Зорька», у третьої групі - гель «Ніжнодій» , четверта група кіз була контрольна, тобто лікарські засоби не застосовували.

Після застосування препаратів, а саме через 14 днів були знову відібрані проби молока від тих самих кіз за тих самих умов і проведені бактеріологічні і фізико-хімічні дослідження.

2.2 Характеристика господарства

Дане господарство спеціалізується на розведенні дрібної рогатої худоби. Утримується 21 лактуюча коза наступних порід: англо-нубійська (Anglo-Nubian), білагерманська (GermanWhite), альпійська (Alpine), бурська (Boer). Кози були завезені з Німеччини протягом останніх 3 років. Також на фермі утримується 200 голів овець таких порід як: дорпер (Dorper), тексель (Texel), суффолк (Suffolk), мериноландшафт (Merinolandschaf), блю-ду-мейн (Bleudumaine), клан форест (ClunForest), блакитномордий лейстер (Bluefaced Leicester), белтекс (Beltex).

Приміщення ферми цегляне, площею, приблизно, 450 мІ. Двері дерев'яні, а в підсобних приміщеннях металопластикові, підлога бетонна. Освітлення природнє, так як багато металопластикових вікон, при необхідності використовують лампи. Приміщення обладнані системами вентиляції і опалення. При задовільній температурі на вулиці використовують природну вентиляцію. Для обігріву молодняку в холодну пору року вмикають інфрачервоні лампи. Кожна будівля оснащена термометром для того, щоб контролювати температурний режим в приміщеннях ферм і підтримувати певний рівень мікроклімату.

Досліджували козине молоко, відібране у підсобному господарстві Укрсільгоспром, виробничо-комерційна фірма, що знаходится у м. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, у травні 2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсільгоспром» ? одна з найпрогресивніших компаній на українському ринку, що займається розведенням чистопородних високопродуктивних європейських порід овець і кіз. Діяльність ферми направлена на розведення чистопородних високопродуктивних європейських порід овець і кіз, отримання молока та переробка його на сир.

На фермі утримується рекордна для України кількість ексклюзивних порід, завезених з провідних фермерських господарств Європи.

Рис.4. Приміщення ферми

Будівля ферми побудована за новітніми технологіями. Освітленя природнє, так як багато металопластикових вікон, Приміщення обладнані системами вентиляції і опалення. Для обігріву молодняку в холодну пору року вмикають інфрачервоні лампи. Кожна будівля оснащена термометром для того, щоб контролювати температурний режим і підтримувати мікроклімату в приміщеннях ферми. Тварин розділяють на дві групи: вагітні тварини та ті, які мають потомство і тварин, яких вже відділили від молодняку.

Доступ до кормів і води у тварин вільний. До раціону входять: сіно бобове, ячмень, кукуруза, макуха та інші злакові культури. На підприємстві використовують індивідуальний доїльний аппарат, доїння дворазове.

Рис.5. Індивідуальний доїльний апарат

В цілому умови утримання та догляду за тваринами дуже гарні. Просторе приміщення, оснащені вольєри, добра вентиляція створюють сприятливі умови для хорошої якості молока, але після проведення аналізу якості кормів у Науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК ДДАЕУ виявили: недостатній вміст кальцію і фосфору, наявність мікотоксинів (підвищення у два рази від допустимого рівня) у макусі, сіно бідне на каротин і протеїн.



2.3. Результати власних досліджень та їх аналіз.

Застосування препаратів цитрату з різними мазевими основами не призвело до зміни органолептичних показників молока кіз. Фізико-хімічні і біохімічні показники молока до і після експерименту наведені у таблиці.

Таблиця.1

Показники козиного молока до та після застосування цитрату срібла з різними мазевими основами, M±m, n=5

Показники	З дитячим кремом	Зі свинячим жиром	З обліпиховою олією	З обліпиховою олією та ланоліном водним
	до	після	до	після	до	після	до	після
Жир, %	2,30 ±0,32	2,93 ±0,29	3,25 ±0,74	3,04 ±0,33	2,95 ±0,47	3,12 ±0,26	3,14 ±0,35	3,60 ±0,23
Сухий знежирений молочний залишок, %	8,44 ±0,14	7,38 ±0,15	8,65 ±0,14	8,46 ±0,23	8,65 ±0,17	8,35 ±0,14	9,06 ±0,31	8,73 ±0,33
Густина, єА	29,8 ±0,4	29,1 ±0,5	29,9 ±0,7	29,3 ±0,7	30,2 ±0,5	28,9 ±0,4	31,6 ±1,1	29,9 ±1,4
Білок, %	3,10 ±0,06	3,09 ±0,06	3,19 ±0,06	3,12 ±0,09	3,19 ±0,07	3,08 ±0,06	3,34 ±0,12	3,23 ±0,12
Температура замерзання, єС	-0,556 ±0,009	-0,551 ±0,009	-0,567 ±0,008	-0,555 ± 0,015	-0,569 ±0,011	-0,549 ±0,009	-0,595 ±0,018	-0,574 ±0,021
Лактоза, %	4,70 ±0,07	4,65 ±0,18	4,79 ±0,07	4,69 ±0,12	4,80 ±0,09	4,63 ±0,07	5,02 ±0,17	4,83 ±0,18
Електропро-відність, мС/см	5,36 ±0,22	5,41 ±0,13	5,11 ±0,11	5,07 ±0,22	5,23 ±0,22	5,28 ±0,22	5,66 ±0,13	5,75 ±0,13
pH	6,70 ±0,04	6,74 ±0,04	6,76 ±0,04	6,65 ±0,13	6,76 ±0,05	6,71 ±0,03	6,68 ±0,06	6,65 ±0,05
Кислотність, єТ	16,4 ±0,8	15,4 ±0,9	14,9 ±1,0	17,2 ±1,2	16,6 ±1,2	16,0 ±0,7	16,6 ±1,4	17,1 ±1,1
Ранковий надій молока, мл	1470 ±240	1460 ±204	1240 ±511	1560 ±601	940 ±324	1200 ±374	1270 ±573	1400 ±335

Ранковий надій молока після застосування лікарських засобів для доїння у першій групі зменшився на 0,7%, у другій, третій та четвертій групах - збільшився на 25,8%, 27,7% та 10,2% відповідно.

Після фізико-хімічного дослідження проб молока до та після застосування лікарських засобів встановили, що жирність молока у 2 групі - знизилася на 0,21%, а в 1, 3 та 4 групах - підвищилась на 0,63, 0,17 та 0,46% відповідно.

Що стосується вмісту білку, у першій та другій групах він зменшився на 0,01 і 0,07% відповідно, в третій та четвертій групах - знизився на 0,11%. Вміст лактози також знизився у молоці кіз всіх груп на 0,05-0,17%.

Оскільки відбулося зниження вмісту білку і лактози, а жирність молока збільшилася, закономірно зменшився сухий знежирений молочний залишок на 1,06, 0,19, 0,30 та 0,33% з першої по четверту групу відповідно.

Щодо температури замерзання, у першій та другій групах - вона підвищилась на 0,9 та 2,1%, в третій та четвертій - на 3,5%. Таким чином, після аналізу отриманих результатів виявлено, що при зниженні вмісту білку температура замерзання підвищувалась. Така тенденція спостерігалася і в інших дослідженнях, описаних в попередніх власних публікаціях.

Згідно з ДСТУ 7006:2009 «Молоко козине. Сировина. Технічні умови» для молока вищого ґатунку кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ) становить не більше ніж 100 тис. КУО/мл, кількість соматичних клітин - не більше ніж 500 тис/мл. Молоко кіз першої, другої і третьої груп до і після застосування препаратів відповідає вимогам вищого ґатунку за кількістю соматичних клітин (рис. 1). Четверта група була сформована з кіз, у молоці яких на початку досліду була підвищена кількість соматичних клітин.

Рис. 6. Кількість соматичних клітин у молоці кіз до та після застосування наночастинок срібла з різними мазевими основами, тис/мл.

Рівень соматичних клітин - дуже мінливий показник. Як показано на рисунку 1, кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз першої групи збільшилася більше, ніж в 2 рази, але вірогідної різниці між результатами не виявлено через велике середньостатистичне відхилення, яке пояснюється розбіжністю показників від 47 до 374 тис/мл. Кількість соматичних клітин у другій та четвертій групах збільшилася на 73,8 та 15,4% відповідно. І лише в 3 групі цей показник зменшився на 20,9% після застосування мазі.

Єдина дослідна група кіз, в молоці яких відбулося зменшення соматичних клітин це та група, де застосовували цитрати на основі обліпихової олії. В більш ранній публікації описувався позитивний вплив олії у складі мазі для доїння «Фітосепт» на кількість соматичних клітин молока.

Щодо КМАФАнМ, у першій групі цей показник збільшився майже в 2,8 раза, у другій - в 2,5 раза, у третій групі збільшився у 6 разів, і лише в четвертій групі він зменшився на 35,4 % (рисунок 2). Такий зріст бактеріального забруднення після застосування препаратів вказує на послаблення імунних захисних механізмів вимені. Таким чином, зовнішнє застосування цитратів у такій концентрації (40%) спричинило токсичну дію на молочну залозу. Клінічних ознак подразнення дійок, будь-якого занепокоєння з боку поведінки тварин не спостерігалося.

Рис. 7. Кількість мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів до та після застосування наночастинок срібла з різними мазевими основами, Ч10⁵ КУО/мл

Про можливу токсичну дію наночастинок у великій концентрації повідомляє Кравченко О.А., який проаналізував вплив наноаквацитратів срібла та міді на клітинному рівні за допомогою мікроядерного тесту на Daniorerio. Токсичний ефект наноаквацитратів срібла і міді виявився в зростанні кількості еритроцитів крові з мікроядрами та порушенні клітинної оболонки. Невеликі концентрації наноаквацитратів не викликали значних змін у порівнянні з контрольними дослідами на клітинному рівні, що свідчить про можливість використання концентрацій близько 0,01 мг/дм³ наноаквацитратів у рибництві та акваріумістиці. Петренко О. Ф. стверджує, що колоїди Ag, Cu, Zn, отримані хімічним або електролізним способом діють токсично і тому використовуються досить обмежено.

Прийнято вважати, що чим більша кількість соматичних клітин у молоці, тим більше бактеріальне забруднення. Тенденції, які відслідковувались у перших двох групах кіз підтверджують цю теорію, але спостереження показників в третій і четвертій групах спростовують це твердження. Незначне зменшення кількості соматичних клітин (на 20,9%) в молоці у кіз третьої групи супроводжувалось найбільшим зростанням (у 6 разів) бактеріального забруднення. І навпаки, незначне збільшення кількості соматичних клітин (на 15,4%) у третій групі супроводжувалось незначним зменшенням (на 35,4%) бактеріального забруднення козиного молока. Про відсутність прямої залежності між кількістю соматичних клітин і бактеріальним забрудненням козиного молока вказувалося в більш ранніх власних публікаціях. J.K.Kyozaire також відмічає відсутність вірогідної залежності кількості соматичних клітин від наявності мікроорганізмів у козиному молоці.



2.4. Розрахунок економічної ефективності

В сучасних умовах важливого значення набуває економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів, що дозволяє зменшити захворюваність кіз на мастит та скоротити строки захворювання. На жаль, застосування нових мазей не призвело до бажаного ефекту.

Дослідження двадцяти проб молока були проведені в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №408 кафедри паразитології та ветсанекспертизи Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.

Формування тарифів визначали за показниками: затрати часу на підготовку та виконання робіт; вартості одиниці часу, виходячи із середньомісячного рівня оплати праці; вартості матеріалів реактивів та обладнання, які необхідні для проведення робіт.

Зазвичай, вартість дослідження однієї проби молока на ринку 15 гривен. До цієї суми входить вартість роботи завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.

Вартість дослідження однієї проби молока на кількість соматичних клітин складає 18 грн.

Вв₁ = 18 Ч 20 = 360 грн. (вартість дослідження 20 проб молока на кількість соматичних клітин).

Дослідження молока на аналізаторі “EKOMILK” вартість якого складає 15100 грн., термін експлуатації - 10 років, норма часу на однократне виконання дослідження складає 2 хвилини.

Вв₂=15100:120міс:21робочий день:7 год:60хвЧ2хвЧ20проб=5,70грн.

Загальну суму витрат на дослідження розраховували за формулою:

В заг. = Вв₁ + В_В2

В заг. = 360 + 5,70= 365,70 грн.

На всі види досліджень двадцяти проб молока з господарства було витрачено 365,70 грн.

4. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Зовнішнє застосування після доїння цитратів у концентрації 40% з різними мазевими основами (крем для дітей, свинячий жир, обліпихова олія, обліпихова олія та ланолін водний) спричинило токсичну дію на молочну залозу, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці.

2. Ранковий надій молока кіз у першій групі зменшився на 0,7%, у другій, третій та четвертій групах - збільшився на 25,8%, 27,7% та 10,2% відповідно.

3. Жирність молока: у 2 групі - знизилася на 0,21%, а в 1, 3 та 4 групах - підвищилась на 0,63, 0,17 та 0,46% відповідно. Вміст білку і лактози зменшився у молоці кіз всіх груп на 0,01-0,11% і на 0,05-0,17% відповідно.

4. Кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз першої групи збільшилася більше, ніж в 2 рази, у другій та четвертій групах збільшилася на 73,8 та 15,4% відповідно. І лише в 3 групі цей показник зменшився на 20,9%.

5. Бактеріальне забруднення перших порцій молока збільшилося у першій групі майже в 2,8 рази, у другій - в 2,5 рази, у третій групі - в 6 разів, і лише в четвертій групі воно зменшилося на 35,4 %.

6. Збільшення кількості соматичних клітин козиного молока не завжди супроводжується збільшенням бактеріального забруднення.



5. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шаторна Ф.В. Дослідження впливу нанометалів на стан репродуктивної функції в експерименті // Ф.В Шаторна, В.І. Гарець, О.О. Савенкова, І.І. Колосова // Таврический медико-биологический вестник - 2013. - том 16. - № 1 - ч 1 - С 246-250.

2. Chakravarthi P. V. Applications of nanotechnology in veterinary medicine [Electronicresource] / P. V. Chakravarthi, S. N. Balaji // Vet. World. - 2010.

3. Singh Surya, Nalwa Hari Singh. Nanotechnology and Health Safety - Toxicity and Risk Assessments of Nanostructured Materials on Human Health/SinghSurya// Journal of Nanoscience and Nanotechnology. --2007. --Vol. 7, № 9. --P. 3048--3070.

4. Борисевич Б.В., Каплуненко В.Г. Нанотехнологія у ветеринарній медицині/К.: ТОВ "Наноматеріали і нанотехнології", 2009. - 232 c.

5. Петренко О. Ф. Елементи нанотехнології при лікуванні тварин із ранами/ О. Ф. Петренко, В.Б. Борисевич, А.О.Жук // Вет. медицина України. - 2012. - № 2. - C. 26-28.

6. Березовський А.В., Фотіна Г.А, Коваленко А.В. Визначення захисних властивостей мікростимуліну в птахівництві. // Мікроелементи в медицині. - 2014. - С. 18.

7. Калмантаева О.В., Фирстова В.В., Потапов В.Д.. Особенности воздействия наночастиц серебра на иммунную систему мышей в зависимости от пути введения.// Российские нанотехнологии. -2014. -Том 9, №9-10. -С. 78-82.

8. Петрицкая Е.Н., Абаева Л.Ф., Рогаткин Д.А., Литвинова К.С.,Бобров М.А. К вопросу о токсичности наночастиц серебра при пероральном введении коллоидного раствора.// Альманах клинической медицины. - 2011.-№ 25. С 9-12

9. Чегодарь Д.В. Патогенетическое обоснование применения расствора наносеребра при лечении восспалительных процессов: дис. канд. мед. наук./ Чегодарь Денис Владимирович. - Симферополь, 2016. - 139 с.

10. Saied Habibian Dehkordi, Fatemeh Hosseinpour and Azizollah Ebrahimi Kahrizangi.//African Journal of Biotechnology Vol. 10(52), pp. 10795-10797, 12 September, 2011.

11. Jalal Kazemi. Antibacterial effect of silver nanoparticles along with protein synthesis-inhibiting antibiotics on Staphylococcus aureusisolated from cattle mastitis.// Biological Journal of Microorganism - 2014. - №8. - P. 15 - 22.

12. Shrestha R., Joshi D.R., Gopali J. etal. Oligo dynamic fraction of silver, copper and brasson enteric bacteria isolatedfromwater of Kathmandu Valley.// Nepal Journal of Science and Technology. 2009. V. 10. P. 189-193.

13. Микитюк. М. В. Наночастинки та перспективи їх застосуваня в біології і медицині // Проблеми екології та медицини. - 2011. - Том 15 № 5-6, 2011. - С. 42-47.

14. Кравченко О.А., Верголяс М.Р., Максин В.И. Оценка генотоксичности наноаквацитратов серебра и меди с помощью микроядерного теста на клетках крови рыб Daniorerio //Биоресурсы и природопользование. - 2013. -Том 5,№ 1-2. - С. 31-35.

15. Katarzyna Markowska, Anna M. Grudniak and Krystyna I. Wolska. Silver nanopartic lesasanalternativestrategyagainst bacterial biofilms// Acta Biochimica Polonica. - 2013. - № 4. - С. 523-530.

16. BidgoliS. A. Toxicity Assessment of Nanosilver Wound Dressingin Wistar Rat // S. A. Bidgoli, M. Mahdavi, S.M. Rezayat [etal.] //Acta Medica Iranica. - 2013. - Vol. 51, №4. - P. 203-208.

17. Акопова Э. Г. Серебро - польза и вред / Э. Г. Акопова, А. Х. Каде, Е. Ф. Курносенкова [и соавт.] // Кубанский научный медицинский вестник. - 2007. - № 1. - С. 8-11.

18. Cheraghi J. In vivo effect of Silver Nanoparticles on serum ALT, AST and ALP activity in male and female mice / Cheraghi J., Hosseini E., Hoshmandfar R. [et al.] // Advances in Environmental Biology. - 2013. -V.7, №1. - P. 116-122.

19. Зажарська Н. М., Ряба А. О. Санітарна якість козиного молока за використання гомеопатичних засобів для доїння. / Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок та Інституту біології тварин. - 2016. - С. 72-77.

20. Зажарська Н.М., Вінарчук А.В. Вплив мазі для доїння «Фітосепт» на санітарно-гігієнічні показники козиного молока / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Х.: РВВ ХДЗВА., 2015. - Випуск 30, ч. 2 «Ветеринарні науки». - С. 244-248.

21. Фотина Т.И., Зажарская Н.Н. Влияниесредств для гигиенывымени на санитарныепоказателикозьего молока // Материалы V Международногосъездаветеринарныхфармакологов и токсикологов / УО ВГАВМ. - Витебск, 2015. - С. 380-384.

22. Патент України на корисну модель № 29450. Спосіб отримання колоїдних металевих наночастинок "Ерозійно-вибухова нанотехнологія отримання колоїдних металевих наночастинок" // Косінов М.В., Каплуненко В.Г. / МПК (2006). Опубл. 10.01.2008, бюл. № 1/ 2008.УДК 637. 12'639

23. Молоко козине. Сировина. Технічні умови: ДСТУ 7006:2009. - [Чинний від 2010-01-01]. - К. :Держстандарт України, 2010. - 12с.

24. Kyozairea J K, Vearya C M, Petzerb IM and Donkin E F. Microbiologi calquality of goat's milkobtain edunder different production systems / Journal of the South African Veterinary Association. - 2005. - 76(2). -Р. 69-73.



6. ДОДАТКИ

А. Доїння індивідуальним доїльним апаратом

Б.Відбір проб для мікробіологічного дослідження

В.Відбір загальної проби

Г.Підготовка мікроскопу до роботи