Економічна ефективність вирощування картоплі

Картоплю можна прибирати і іншими способами: застосуванням копачів АТН-2В або тракторного плуга з подальшою прибиранням бульб вручну. Витрати праці при такому способі збирання збільшуються, зате пошкоджуваність бульб різко скорочується. Для усунення втрат врожаю після проходу машин поле боронують і виявлені при цьому бульби підбирають. Потім ділянку корисно переорати 'або прокультивувати, пробороновать і вдруге підібрати бульби. Не вивезений з поля картоплю прикривають соломою і присипають землею. Викопаний картоплю підсушують в полі або під навісами і ретельно сортують, видаляючи дрібні, різані, пошкоджені та хворі бульби.

При збиранні картоплі комбайном втрати не повинні перевищувати 3%, кількість пошкоджених бульб - 8 - 10, засміченість домішками - 10%. Дрібні бульби розміром 35 - 34 мм звичайно направляють на технічні або кормові цілі, великі - на продовольчі. Слід підкреслити, що кількість пошкоджених бульб у процесі збирання різко зростає при температурі грунту нижче 7 °С.

Картопля є доволі трудомісткою і високозатратною культурою. За умови купівлі посадкового матеріалу (1 кг бульб за 1 грн) сума витрат на 1 га становить 6262 грн. За врожайності 300 ц/га (вихід товарних бульб -- 240 ц/га) навіть за ціни 30 коп. за 1 кг бульб, можна з 1 га одержати 938 грн прибутку. За ціни 50 коп/кг прибуток зростає до 5738 грн з 1 га, а за ціни 70 коп. -- до 10358 грн. Підвищення врожайності до 400 ц/га (вихід товарних бульб 320 ц/га), що цілком реально за інтенсивної технології вирощування і витрат 6000 грн/га, дає змогу за ціни 70 коп. за 1 кг бульб одержати з 1 га 16138 грн прибутку. Особливо вигідним є вихід на ринок з насіннєвим садильним матеріалом.

6. Нові досягнення науки та передові технології вирощування картоплі за інтенсивною технологією

Сучасний період соціально-економічного розвитку в Україні характеризується докорінною перебудовою системи суспільних відносин, активізацію процесів формування базових основ ринкової економіки.

Суттєві перетворення відбуваються у соціально-трудовій сфері. Саме це потребує активної уваги до створення сучасної системи економіки праці, яка б дозволила відчутно підвищити її продуктивність. Особливо складна ситуація в сфері праці склалася в аграрному секторі економіки внаслідок погіршення демографічного стану, посилення міграції населення, спаду трудової дисципліни, активності працюючих та їх старіння.

Організація, планування, вдосконалення матеріального стимулювання праці подається з огляду на переформування економічних відносин, які відбуваються на селі, переходу до ринкової економіки. Нові умови господарювання, зміна відносин робітників до власності викликають потребу в пошуках нових підходів до організації виробничого процесу.

Підприємства одержали широкі права, вони самостійно вирішують багато практичних питань з організації праці, режимів праці і відпочинку, нормування праці, оплати праці.

Сучасний рівень механізаціїробіт по вирощуванню і збиранню картоплі задовольняє потреби сільськоговиробника ще не в повній мірі. Особливо це стосується тих господарств, вяких затрачається великий обсяг праці на вирощування і збирання цієї культури.

В тих же господарствах, де картопля є передовою культурою, широко використовується механізоване вирощування і збирання врожаю, такі господарства чутливо реагують на передовий досвід в справі картоплярства, впроваджуючи при цьому передові технології. При цьому вони мають і високі врожаї на великих площах. Звичайно, ефективність впровадження передової технології в значній мірі залежить від рівня агротехніки та врожайності даної культури.

Отже, впровадження інтенсивних технологій вирощування картоплі, застосування сучасних машин і агрегатів разом з вдосконаленням організації праці є важливими чинниками підвищення врожаю культури та зменшення собівартості одержаної продукції.

Висновки

Для надійного забезпечення населення картоплею необхідно щоб її урожайність становила близько 200 ц/га, а валовий збір - 90-92 млн. т.

Таких обсягів виробництва можна досягти, зокрема, за рахунок:

Ш освоєння спеціалізованих сівозмін, в яких картопля займає до 30-35%, переважно на легких і середніх за механічним складом окультурених ґрунтах;

Ш освоєння зональних наукових систем землеробства, в яких передбачено внесення підвищених доз органічних добрив та інтегрований захист посівів картоплі від хвороб, шкідників і бур'янів;

Ш використання культиваторів і гребенеутворювачів, комплексу машин для обробітку ґрунтів, засмічених камінням, протруювачів для насінних бульб;

Ш введення виробничих потужностей по переробці картоплі.

Одним із головних шляхів підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва е комплексна механізація галузі. Проте якість техніки, що виготовляє промисловість, залишається низькою. Дослідженнями встановлено, що комплекс машин для потокового збирання картоплі в цілому пошкоджує до 55% бульб, у тому числі комбайн 15-20%, транспортні засоби 5-7, сортувальний пункт 10-15, навантажувач 5-15%. Ще недостатня кількість в господарствах фрезерних культиваторів, протруювачів насінних бульб, перебиральних столів, ворохоочисників, відокремлювачів некондиційних бульб, підживлювачів-гребенеутворювачів, завантажувачів саджалок.

Разом з тим сучасна матеріально-технічна база дозволяє багатьом господарствам країни вже тепер успішно впроваджувати інтенсивну технологію виробництва картоплі. Важливу роль в цій справі відіграє рівень підготовки спеціалістів. Метою даної курсової роботи є практичне закріплення теоретичних знань по технології виконання різних технологічних операцій при вирощуванні картоплі, раціональній організації їх роботи.

картопля рослинництво земельний ботанічний

Список використаної літератури

1. Баранчук Ю.В. Економічна ефективність вирощування картоплі // Економіка АПК. - 2003. - № 7. - С. 62-69.

2. Бульба: Популярная энциклопедия. Справочник по биологии, возделыванию, хранению и использованию картофеля в кулинарии. - Мн.: Белорусская энциклопедия, 1994 -350 с.

3. Гамаюнов В.Є., Грабовецький С.М. Продуктивність і якість бульб картоплі в залежності від добрив /Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України: Матеріали професорсько-викладацької та студентської наукових конференцій агрономічного факультету/ - Херсон: ХДАУ, 2003. - С. 54-56.

4. Грищенко І.М. Картоплярство в умовах ринку. - К.: УСГА, 1991 - 80 с.

5. Захист рослин /Бугаєва І. П. Культура картоплі на півдні України.

6. Коцюба Т.М. Особливості формування урожаю картоплі під час вирощування на різних грунтових профілях в умовах передгір'я Криму // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 2. - С. 74-75.

7. Мринський М., Шабля В.С. Позитивні та негативні аспекти використання генетично модифікованих (трансгенних) сортів картоплі // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України: Матеріали професорсько-викладацької та студентської наукових конференцій агрономічного факультету. - Херсон: ХДАУ, 2003. - С. 168-172.

8. Паздерська Р.М. Біолого-господарська характеристика сортів картоплі як вихідного селекційного матеріалу: сборник научных трудов // Лідери АПК ХХІ століття / Луганський національний аграрний університет. - Луганськ, 2003. - Ч. 1: Тваринництво і ветеринарна медицина ХХІ століття. Рослинництво ХХІ століття. Екологічні проблеми АПК. - С. 264-268.

9. Рослинництво: Підручник. / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.

10. Ширко Т.С., Войтковская А.А. Картофель: от ростка до горшка. Подарок хозяину. - Мн.: Полымя, 1999. - 173 с.

Размещено на Allbest.ru