Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Кафедра лісового та садово-паркового господарства

Курсовий проект

з лісових культур на тему:

«Проект створення лісових культур для умов Щаульського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ»

Студента групи ЛГ-41 Шміла І.І.

Керівник: доцент каф. Лісознавства

Бродович Р.І.

м. Івано-Франківськ 2014 рік



Зміст

Вступ

1. Аналітичний огляд

2. Методи і методика досліджень

3. Природно-кліматичні умови району досліджень

3.1 Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1 Географічне положення і рельєф

3.1.2 Основні риси клімату

3.1.3 Характеристика грунтів

3.1.4 Фітоценотичний покрив

3.2 Основні положення організації лісового господарства

3.3 Лісовідновлення і лісорозведення

3.3.1 Динаміка площі лісових культур і їх збереженість

3.4 Екологічний стан лісів

3.5 Характеристика ПЛНБ підприємства

3.6 Лісозахист

3.7 Охорона лісу

4. Результати роботи та їх обговорення

4.1 Характеристика лісокультурного фонду на 2015 рік

4.2 Проектне завдання з лісових культур

4.3 Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур

4.4 Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур

5. Організація праці і техніка безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

садивний культура лісовий господарство

Ліси України -- національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики.

Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода -- сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) -- 43,2% та м'яколистяні (береза, осика) -- 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни. За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи.

Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Залісення планово зрубаних ділянок відбувається, за рідким винятком, шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площі штучно створених лісів на 32-35 тис. га.

Важливу роль у цьому відіграє створення лісових культур.

Мета курсової роботи - це вивчення технології створення лісових культур в Щаульському лісництві та складання проектів лісових культур для типової ділянки.

Завдання дослідження:

· Ознайомлення з літературою, яка стосується даної теми;

· Збір матеріалів, щодо лісокультурного фонду даного підприємства та складання методики дослідження;

· Обгрунтвання типів та технології створення лісових культур на даних ділянках.

Об'єктом дослідження є лісокультурний фонд Щаульського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ».



1. Аналітичний огляд

Лісовідновлення може мати як природній так і штучний характер. При природному лісовідновленні відновлення лісу проходить вегетативно або насінево. Вегетативне лісовідновлення супроводжується утворенням дугоподібних порослевих відводків від пнів попередніх деревостанів, утворюючи при цьому «порослеві гнізда». Породний склад молодого деревостану буде максимально наближеним, майже ідентичним, попередньому. В подальшому, через велику густоту відводків на одиниці площі такі насадження відчувають дефіцит сонячного світла та вологи з поживними речовинами, а природне зрідження супроводжується великою захаращеністю ділянки і прогресуванням хвороб та шкідників. Такі деревостани не довговічні, так як при відносно не здоровому віці порослеві стовбури мають старе, виснажене, хворе коріння. Тому такі деревостани мають низьку якість деревини та рано починають іти у відпад. Природне насіневе лісовідновлення дає більш довговічне насадження з кращою якістю деревини і більшою продуктивністю, але таке лісовідновлення є більш стихійним і не займає всю територію рівномірно.[1].

Для збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісової культури. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автотрофних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення [2]. Саме лісові культури повинні збагатити природний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучного насадження повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур [3].

Лісові культури - це штучні насадження, створені висаджуванням сіянців, саджанців, живців дерев і чагарників чи висівання їхнього насіння. Штучне створення лісових насаджень в нашій країні відбувається за такими основними напрямками:

- штучне лісовідновлення;

- лісорозведення;

- захисне лісорозведення, лісова рекультивація земель;

реконструкція лісових насаджень. [4]

При створенні лісових культур перевагу слід віддавати змішаним насадженням. На доцільність вирощування насаджень із різних деревних порід вказували ще Ф. К. Арнольд, Г. Ф. Морозов, Г. М. Висоцький, М. Є. Ткаченко та ін. Такі насадження повніше використовують світло, вологу й поживні речовини, підвищують родючість ґрунту. Це зумовлюється насамперед глибшим (порівняно з чистими насадженнями) проникненням коріння в ґрунт, а також неоднаковим впливом умов середовища на різні деревні породи. Мішані культури не тільки продуктивніші, а й біологічно стійкіші від чистих. Вони мають підвищену стійкість до ураження ентомошкідниками, фітофлорою, до дії несприятливих природних процесів - вітровалів, буреломів, сніголомів тощо. Підвищення родючості лісового ґрунту в змішаних деревостанах відбувається за рахунок збагачення його хімічного складу і поліпшення фізичних властивостей. [5]

Кількість відпаду як основного джерела повернення в ґрунт зольних елементів і поповнення запасів органічних речовин у мішаних насадженнях більша. Під наметом змішаних деревостанів спостерігається також значніше зволоження повітря і пом'якшення коливань температури. [6]

Змішані культури підвищують водоохоронну-захисну роль деревостану, сприяють поліпшенню структури ґрунту, швидкому переведенню поверхневого стоку у внутрішній, краще закріплюють ґрунт на крутих схилах і т. п. У лісогосподарській практиці відомо чимало прикладів, коли створення чистих культур призводило до вкрай небажаних, а іноді й катастрофічних наслідків. Особливо це стосується смерекових монокультур у Карпатах. Смерекові лісостани (вони створювалися переважно у другій половині ХІХ ст. для збільшення експлуатаційних запасів деревини) виявилися нестійкими (вони часто зазнавали винищувальних вітровалів і нападів шкідників). [7]

Проте у певних умовах місцезростання можна вирощувати й чисті деревостани. Це насамперед стосується чистих соснових культур на дуже бідних і сухих ґрунтах, чорновільхових у вільховій трясовині, дубових на солонцях та деяких ін. [8]Ефективність вирощування змішаних культур, їх стійкість залежать насамперед від характеру взаємозв'язку між деревними породами, а також між деревними породами і природним середовищем на різних етапах росту і розвитку насадження. Цей взаємозв'язок визначає процес споживання деревними породами сонячної енергії, вологи і поживних речовин, а також результат дії насаджень на середовище. Вивчаючи вимоги різних порід щодо умов середовища і взаємозв'язок між ними, можна цілеспрямовано змінювати і поліпшувати умови росту насадження, застосовуючи відповідні лісівничі й агрокультурні заходи. [9]

Головна порода у змішаних насадженнях має відзначатись інтенсивним ростом і здатністю утворювати верхній ярус. При виборі супутніх порід або введенні іншої головної породи слід враховувати їх біологічні особливості, взаємозв'язок між ними і головною породою або між головними породами, їх вплив на середовище (підвищення родючості ґрунту, затінення ґрунту, захист його від ерозійних процесів), залежність від лісорослинних умов і віку насаджень. Це стосується і вибору чагарникових порід. [10]

Слід зауважити, що взаємозв'язок між деревними породами змінюється протягом життя. Зі збільшенням віку насаджень конкуренція посилюється лише до стадії жердняку, потім вона послаблюється або зникає. Про сприятливе співіснування різних порід після пройденого ними кульмінаційного періоду свідчить змішування дуба з ясенем, дуба з модриною, дуба і ясена з модриною, сосни з березою тощо. При цьому залежно від ґрунтово-гідрологічних та кліматичних умов взаємне сприятливе зростання цих та інших порід може відбуватись у різному віці.

У смерековій зоні створюють переважно густі культури смереки. Висаджують по 10 тис. 2-3-річних сіянців на 1 га. Садіння проводять групами на площі розміром 40x40 см. При садінні 4-річними саджанцями кількість садивних місць може бути зменшена до 5-6 тис. штук на 1 га.

Великі труднощі виникають при створенні культур на крутих гірських схилах, гребнях хребтів з щебенистими ґрунтами, де після суцільних рубок площа перетворюється в кам'янисті розсипи, позбавлені суцільного ґрунтового покриву. В таких випадках ґрунт для садивних ділянок беруть з-під намету сусіднього насадження або від підніжжя схилу. Садивні місця розташовують у щілинах між камінням (заглиблення 40x40 см), дно яких вистилають тонким шаром моху і зверху заповнюють дрібноземом. Після цього проводять посів або садіння смереки (рідше - сосни). Відстань між рядами садивних місць становить 1-1,5 м. Висаджується від 6 до 8 тис. штук сіянців на 1 га. Закінчивши садіння, ґрунт прикривають мохом. [11]

На мокрих ґрунтах (сирі смеречини) смереку садять у так звані кіпчики (горбики). Коли на ділянці мало пнів або їх зовсім немає, викопують канави шириною 0,5 м. Відстань між центрами канав -2 м. Ґрунт на утворених підвищеннях розпушують на глибину 10--12 см. До весни він осідає, після чого там висаджують сіянці. Перевага такого способу підготовки ґрунту перед іншими полягає в тому, що на горбиках сіянці не вимакають. Догляд за культурами полягає в обжинанні трави навколо молодих смеречок. [12]

Штучне відновлення бука в Карпатах пов'язане з великими труднощами, зумовленими передусім його біологічними особливостями. Як відомо, сходи бука, а також його сіянці дуже пошкоджуються пізніми весняними заморозками і перегрівом. Крім того, створення культур бука утруднюється відсутністю садивного матеріалу і періодичністю врожаю його насіння (через 4--5 років). [13]

Створення культур бука посівом на суцільних лісосіках не дає належних результатів. Дослід, проведений П. І. Молотковим (1951) в Чинадіївському лісництві, довів, що букові горішки, висіяні восени на поверхню лісової підстилки і під підстилку без загортання в ґрунт, були за зиму повністю з'їдені гризунами. Із загорнутого в ґрунт насіння на глибину 4 см збереглося 70-80%, проте як тільки з'явилися сім'ядолі, їх відразу ж знищували гризуни. Збереглося всього 2% сходів. [14]

Згубний вплив на посіви бука чинять також коренегризні шкідники. Посіви бука в шкілках дають дружні сходи, але більшість їх (90%) знищують личинки хрущів, частина гине від перегріву і грибкових захворювань. Досліди Карпатської ЛДС свідчать, що створення культур бука шляхом посіву недоцільне. Хороші результати дає садіння бука. Висаджувати можна однорічні, але надійніше дворічні й трирічні сіянці бука. Вони швидше приживлюються і в подальшому характеризуються добрим ростом і станом. Зважаючи на те, що бук дуже чутливий до пошкоджень і підсихання кореневої системи, викопувати й пересаджувати сіянці слід дуже обережно. Викопавши сіянці, треба тут же на грядці їх тимчасово прикопати. Якщо період пересаджування сіянців бука на лісокультурну площу співпадає з вологою погодою, то рослини, як правило, добре приживлюються. В перші роки життя бука він рекомендує створити такий світловий режим, при якому дія прямих сонячних променів на крони сіянців буде дещо послаблена. Це досягається загущеним садінням культур і створенням притінюючого ярусу з швидкорослих порід, чагарників або трав. При садінні букових культур потрібно також використовувати наявну трав'яну та деревно-чагарникову рослинність для затінення насаджень. [15]

Загальне правило вибору деревних порід і кущів при створенні лісових культур -максимальне наближення їх до складу корінних лісостанів. Це, звичайно, не виключає введення в культури інших високопродуктивних і цінних деревних порід, вирощування яких неможливе без застосування методів масової селекції. Ліси України представлені в основному деревостанами природного походження (особливо ліси Карпат). [16]



2. Методи та методика дослідження

Розробка методики виконання будь-якої науково-дослідної роботи є вагомим і визначним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.

За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства ( «Правил відтворення лісів», «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів»). Також, при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та порадники.

Аналітичний огляд спрямований на розкриття визначення «лісові культури» та основних напрямків його розвитку, а також на визначення місця штучного лісовідновлення в системі заходів з відтворення лісів та в житті сучасного суспільства.

Добір матеріалів щодо природно-кліматичних умов розміщенн підприємства, обсягів лісовідновлення, характеристики лісокультурного фонду проведені на основі основної звітної інформації та матеріалів безпосереднього лісовпорядкування. Основними матеріалами такого лісовпорядкування є «Проект організації та розвитку лісового господарства Щаульського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ».

Висновки даної роботи сформовані на основі розділів роботи. Вони характеризують II з врахуванням місцевого виробничого досвіду та використання заходів щодо лісокультурної справи на Щаульського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ».

Окуповуються одно-двохрічним приростом стовбурової деревій середньовікових або пристигаючих насаджень. Усі насадження Щовинні.бути стійкими. до біологічних факторів, високопродуктивними, з високим виходом цінних сортиментів. Крім того, такі насаджене повинні використовувати ґрунтозахисну і водо регулюючу роль, поліпшувати місцевий клімат, бути базою для бджільництва, заготівлі ягід, плодів, лікарської та технічної сировини, місцем відпочинку населення, мешкання птахів диких корисних тварин.



3. Природно-кліматичні умови району досліджень

3.1 Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1 Географічне положення і рельєф

Щаульське лісництво розташоване в південно-східній частині Закарпатської області на території Рахівського адміністративного району, в зоні буково-ялицево-смерекових лісів. Площа лісництва становить 6542 га. Територія лісництва за характером рельєфу являє собою гірську систему Українських Карпат, яка представлена схилами різних експозицій і стрімкості. Лісництво розташоване у високогірній частині Українських Карпат.

3.1.2 Основні риси клімату

Клімат району розташування лісництва помірно-континентальний, вологий - у гірському лісовому поясі і помірно-теплий вологий долинах. В залежності від висоти над рівнем моря, експозиції схилів, складного рельєфу, даний район відрізняється особливостями мікрокліматів. Розподіл температури повітря складний і залежить від вертикальної зональності і особливостей рельєфу. В горах спостерігається пониження температури з підняттям вверх на кожні 100 м н.р.м. в середньому за рік на 0,7-0,8 ⁰С. Кількість опадів збільшується на 70 мм на кожні 100 м н.р.м., причому ця закономірність більш помітна влітку. На висоті 1200-1300 м проходить річна ізотерма +5 ⁰С, яку прийнято рахувати природною межею зростання бука.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень слід відмітити пізні весняні та ранні осінні заморозки, перезволоженість ґрунту від проливних дощів, різкі коливання температури повітря, вітри швидкістю більше 15м/сек.

Основні кліматичні показники надані в таблиці 3.1



Таблиця 3.1

Кліматичні показники

Найменування показників	Одиниці вимірювання	Значення	Дата
1. Температура повітря:
- середньорічна	градус	+6,9
- абсолютна максимальна	градус	+30,7
- абсолютна мінімальна	градус	-29,4
2. Кількість опадів на рік	мм	1176
3. Тривалість вегетаційного періоду	днів	120-190
4. Останні заморозки весною			перша декада червня
5. Перші заморозки восени			вересень
6. Середня дата замерзання рік			грудень
7. Середня дата початку паводку			перша декада березня
8. Сніговий покрив:
- товщина	см	65
- час появи			середина жовтня
- час сходження у лісі			середина травня
9. Глибина промерзання ґрунту	см	42
10. Напрям панівних вітрів за сезонами:
- зима	румб	ПдЗ
- весна	румб	ПдЗ
- літо	румб	ПдЗ
- осінь	румб	ПдЗ
11. Середня швидкість панівних вітрів за сезонами:
- зима	м/сек	3,1
- весна	м/сек	3,6
- літо	м/сек	3,2
- осінь	м/сек	3,2
12. Відносна вологість повітря	%	79



3.1.3 Характеристика грунтів

За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на (у % від загальної гірської площі):

- пологі (до 10 градусів)	-	0,7 %
- покаті (11-20 градусів)	-	21,9 %
- стрімкі (21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах)	-	68,7 %
- дуже стрімкі (понад 30 градусів на південних і понад 35 градусів на північних схилах)	-	8,7 %

За геологічною будовою територія лісництва відноситься до району Карпатського фліша, який складається із шарів піщаників і глинистих сланців третичного (міоценового) періоду, які чергуються між собою.

Найбільш розповсюдженими типами ґрунтів є бурі гірсько-лісові, суглинисті, різної потужності із значним вмістом щебеню піску і каменю. Інші типи ґрунтів представлені окремими невеликими ділянками. Гірські ґрунти мають високу кислотність, але при цьому представляють собою прекрасне середовище для вирощування лісу

Поверхневі ерозійні процеси проходять досить швидко на суглинистих і щебенистих ґрунтах, набагато повільніше - на каменистих і скельних.

3.1.4 Фітоценотичний покрив

На тереторії лісництва переважають лісові масиви сформовані з порід ялиці, ялини иа бука лісового. Також середінших цінних порід присутні модрина, дуб та інші породи. Середній вік насадження складає 87 років, а повнота 0.8. Найпоширенішим типом лісу є волога буково ялицева сусмеречина.



3.2 Основні положення організації лісового господарства

Виходячи з приведеного у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (2007) поділу лісів державного лісництва на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення:

- ліси природоохоронного призначення з особливим режимом користування в горах;

- ліси природоохоронного призначення з обмеженим режимом користування в горах

Рекреаційно-оздоровчі ліси:

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування в горах;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування в горах;

Захисні ліси:

- захисні ліси з особливим режимом користування в горах

- захисні ліси з обмеженим режимом користування в горах

Експлуатаційні ліси:

- експлуатаційні ліси в горах.

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені біосферні заповідники (заповідна зона, зона регульованої заповідності, буферна зона).

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з обмеженим режимом користування віднесена зона антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

До рекреаційно-оздоровчих лісів з особливим режимом користування віднесені: ліси 1 і 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів, лісопаркова частина лісів зеленої зони, рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами лісів зелених зон.

До рекреаційно-оздоровчих лісів з обмеженим режимом користування віднесена лісогосподарська частина лісів зеленої зони.

До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені протиерозійні ліси.

До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів.

В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування.

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених Основними положеннями організації та розвитку лісового господарства області.

Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983.

3.3 Лісовідновлення і лісорозведення

Відтворення лісів упродовж ревізійного періоду виконувалось з дотриманням рекомендацій проекту лісовпорядкування. Переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки проводиться своєчасно. В цілому заходи з відтворення лісів відповідають нормативам.

3.3.1 Динаміка площі лісових культур і їх збереженість

Дані щодо динаміки площ лісових культур на підприємстві наведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Динаміка площ лісових культур

Назви показників	Площа,га
	+	-
1.Лісові культури старшого віку до 20 років
а) значилося за даними минулого лісовпорядкування
1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки	8	-
2. Незімкнуті лісові культури	41,4	-
3. Лісові культури під наметом лісу	-	-
Усього значилось:	49,4	-
б) результати господарської діяльності
1. Списано загиблих лісових культур	-	-
2. Прийнято лісових культур від інших організацій	-	-
3. Передано лісових культур іншим організаціям	-	-
Усього змін:	-	-
Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2014 року:	-	-
в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням
1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки	35,7	-
2. Незімкнуті лісові культури	-	-
3. Лісові культури під наметом лісу	-	-
Разом:	35,7
Розходження:	-	-
Причини розходження:
1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом	-	-
2. Лісові культури ревізійного періоду	-
а) створено лісових культур за даними лісництва	-
1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки	71,4	-
2. Незімкнуті лісові культури	89,1	-
3. Лісові культури під наметом лісу	-	-
Усього за даними лісництва:	160,5	-
б) результати господарської діяльності
1. Списано загиблих лісових культур	-	-
2. Прийнято лісових культур від інших організацій	-	-
3. Передано лісових культур іншим організаціям	-	-
Усього змін:	-	-
Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2014року:	160.5	-
в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням
1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі	87.5	-
2. Незімкнуті лісові культури	73.0	-
3. Лісові культури під наметом лісу	-	-
Разом:	160,5	-
Розходження:	-	-
Причини розходження:	-	-
1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом	-	-

3.4 Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів лісництва на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися згідно чинних нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не спричинила.

Починаючи з 2003 року на території лісництва проводиться моніторинг лісів першого рівня. Щорічно спеціалістами ВО „Укрдержліспроект” ведеться спостереження за станом лісів на 2 ділянках моніторингу, місця яких визначені згідно розрахунків за спеціальними програмами, проведених спеціалістами УкрНДІЛГА. Згідно „Методичних рекомендацій з моніторингу лісів України першого рівня” (Харків 2001) на кожній ділянці визначалися ряд показників, найголовніші з яких дефоліація крони, дехромація крони, щільність крони, пошкодження облікових дерев. Зібрана інформація надсилалася в лабораторію моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА для систематизації, оцінки та аналізу.

3.5 Характеристика ПЛНБ підприємства

Щаульське лісництво має 2 постійні лісові насінні бази. Площа першої 4 га, склад насадження 10Яле, середній вік, повнота 0.85 а запас 220 м³ /га, тип лісу С3БПЯ 1 бонітету. Площа другої другої 2.4 га склад насадження 1Яле середній вік 53 роки, повнота 0.7, запас 480 м³/ га, тип лісу С3БПЯ бонітет 1^а.

3.6 Лісозахист

В минулому ревізійному періоді були відмічені осередки розмноження короїда-типографа.

Із хвороб лісу найбільше поширення мали: коренева губка, стовбурна гниль, трутовик.

Запроектовані на ревізійний період лісозахисні заходи лісництвом виконані в повному обсязі, а саме: лісопатологічне обстеження на всій площі лісництва, виготовлення штучних гнізд - 9 шт.

Проведені санітарні рубки сприяли покращенню санітарного стану насаджень, в яких вони проводилися, зменшенню площі деревостанів з осередками хвороб, шкідників лісу. Проте, в наслідок вітровалів на значних площах, збільшилась площа осередків шкідників (короїда).

Лісовпорядкуванням виявлені також осередки кореневої губки, стовбурної гнилі в похідних ялинових деревостанах, ялинової губки - в перестійних ялинових деревостанах. На час проведення лісовпорядкування відпрацьовані короїдом сухостійні дерева загрози розповсюдженню шкідників не несуть.

3.6 Охорона лісу

Існуюча організація території лісництва за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними відноситься до зони наземної охорони лісів. Охорона лісу проводиться спеціалістами.

В лісництві постійно існує оперативний план гасіння лісових пожеж. Щорічно проводиться роз'яснювальна робота серед населення шляхом читання лекцій, публікацій статей в районній газеті.



4. Результати роботи та їх обговорення

4.1 Характеристика лісокультурного фонду на 2015 рік

У Щаулівському лісництві на 2015 рік планується під посадку лісових культур 6. Середня площа ділянок становить 0.8 га. А сума всіх полощ 4.9 га. Рельєф - гірський, грунт бурий гірсько-лісовий суглинистий, середньо стійкий. Ступінь задернення слабкий. В наявності є природне поновлення, хворіб та шкідників не виявлено. Складається зведена таблиця, яка представляє весь лісокультурний фонд, і з якої вибираємо одну типову ділянку. (Таблиця4.1).

Таблиця.4.1

Характеристика лісокультурного фонду Щауліського лісництва на 2015 рік

№	№ Кварталу	№ Виділу	Площа, га	Характеристика лісокультурної площі	Наявність природного поновлення, тис. шт.на 1 га.	Ступінь зараження шкід. і хворобами
1	20	27.1	0,8	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	1.5	Не виявлено
2	5	15.2	1.1	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	1,0	Не виявлено
3	20	27.2	1,1	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	3,0	Не виявлено
4	22	18,4	0,7	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	2,5	Не виявлено
5	22	18,5	0,5	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	1,5	Не виявлено
6	4	2.2	0,7	Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- С3Бпя	1,8	Не виявлено
всього			4.9

4.2 Проектне завдання з лісових культур

Враховуючи проектне завдання із лісокультурного фонду Щаульського лісництва нами вибрана одна найбільш типова ділянка для якої розроблені типи і технології створення лісових культур.

Лісівнича характеристика ділянки №2

Друга лісокультурна ділянка представляє собою зруб 2014 року розташований в 5 кварталі, 15.2 виділі, загальною площею 1.1га.

Рельєф ділянки гірський,. грунт бурий гірсько-лісовий суглинистий, середньо стійкий. Ступінь задернення легкий.

Згідно матеріалів обліку природного поновлення (Таблиця 4.2.), кількість природнього поновлення недостатня для природнього відновлення, оскільки підріст розміщений нерівномірно а його кількість незадовільна. Таким чином існує необхідність доповнити природне поновлення лісовими культурами.

Табл. 4.2

Характеристика природного поновлення на ділянці

№ плошадок	Розмір полщадок, М2	Ялиця	Смерека	Бук	Всього
		До 0,5м	0,5-1,5м	До 0,5м	0,5-1,5м	До 0,5м	0,5-1,5м
1	10
2	10		1					1
3	10					1		1
4	10	1						1
5	10		1					1
6	10			1				1
7	10			1		1		2
8	10	2						2
9	10						1	1
10	10
Разом	100	3	2	2	0	2	1	10
На 1 га		300	200	200		200	100	1000
Всього на площі		330	220	220		220	110	1100

Через не сприятливі умови для застосування техніки плануєтья ручний обробіток грунту. Глибина обробітку 25 см,. Кількість пнів на одиниці площі складає 582 штук.

Тип лісу - волога буково-ялицева суяличина. Склад колишнього материнського насадження 10Яле+Яцб+Яв+Яз. Не виявлено наявності шкідників і хвороб лісу.

4.3 Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур

Технологія вирощування лісових культур - це система агротехнічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових культур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Підготовчі роботи полягають у розмітці технологічних смуг згідно з запроектованим розміщенням рядів майбутніх культур.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі -- формуванням насадження відповідно до його цільового призначення, біологічні -- використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні -- проведенням санітарно-вибірковкх рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.

Підготовчі роботи полягають у розмітці технологічних смуг згідно з запроектованим розміщенням рядів майбутніх культур. Щоб агрегати пересувалися у цих смугах безперешкодно, пні понижують бензомоторними пилами до висоти 5--10 см. Пониження пнів у технологічних коридорах необхідно починати відразу ж після рубки, поки вони не висохли. Великі пні звичайно не понижують. Якщо вони опиняються на лінії садіння, ряд перерива-ється, але не викривлюється. Оптимальна ширина смуг, в яких проводиться пониження пеньків, становить 4 м, хоча це і вимагає певних затрат. Починаючи з віку прохідних рубок відмічають і вирубують дерева зі зниженою висотою пнів, які ростуть у межах майбутніх технологічних смуг, де будуть створюватися лісові культури.

Грунт обробляють тільки в смугаг садіння культур.Площа під розкорчовку не планується. Посадка рядова, вручну. Посадковий матеріал - 3-х річні сіянці з власного розсадника. Розміщення культур 1.41*1.42 см,. Кількість садивних місць на 1га 5000 шт., на всю ділянку 5500 шт. головної породи ялини.

Схема змішування 6Яле2Яцб1Бкл1Яв

Догляд за культурами передбачає: 2015 рік рихлення -1 раз, обжинку-2рази; 2016 рік рихлення, обжинка -1 раз; 2016 рік обжинка -1 раз.

4.4 Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур

Для залісення всієї площі потрібно 3300 шт. сіянців ялини,1100шт. сіянців ялиці, 550шт. сіянців бука і 550шт. сіянців явора. На 1 га. потрібно 3000 шт. сіянців ялини,1000шт. сіянців ялиці, 500шт. сіянців бука і 500шт. сіянців явора. Потреба в кількості садивного матеріалу наведена в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Потреба в садивному матеріалі

На зва породи	На всю площу	На 1 га
	Насіння, кг	Сіянці, тис. шт.	Насіння, кг	Сіянці, тис. шт.
		1 річні	2 річні	3 річні	4 річні		1 річні	2 річні	3 річні	4 річні
См				3,3					3,0
Яц				1,1					1,0
Бк				0,55					0,5
Яв				0,55					0,5
Разом				5,5					5,0

За підготовку площі 1,1 га., витрати складають 1864.34грн. Посадка культур -298,65грн.,підноска сіянців -90,10грн. Вартість робіт по залісенні всієї площі - 2046,8 грн. Витрати на проведення лісокультурних робіт на досліджуваній ділянці наведені в таблиці 4.5

Таблиця 4.5

Кошторис робіт і витрат

Вид роботи	Одиниця виміру	Норма і розцінок	Розцінка за од.	На всю площу	На 1 га
				Об'єм роботи	К-ть норм	Сума грн.	Об'єм роботи	К-ть норм	Сума грн.
Підготовка грунту, пощі	М2	19	2,950	589	32,2	1584,70	580	31,2	1475,59
Посадка сіянців	Хв.п. 100шт	23	9,100	53,0	6,9	351,58	50,0	6,4	298,65



5. Організація праці і техніка безпеки

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються на керівника підприємства та його заступників. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за не усунення причин, що їх зумовили, а також за розпорядження, які порушують законодавство з охорони праці.

Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві -на лісничого. Для проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах - куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-навчанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

Якщо відстань від місця проживання до місця праці перевищує 3 км, а громадський транспорт відсутній, робітників доставляють на роботу і назад на автобусах або спеціально обладнаних вантажних автомобілях. Останні обладнують салоном, драбиною для посадки, сигналізацією із салону в кабіну водія, освітленням, медичною аптечкою, вогнегасником. Кузов обладнують сидіннями, які біли заднього та бічного бортів повинні мати надійні спинки. Швидкість автомобіля не повинна перевищувати 50 км/год. Кількість людей яких слід перевезти, не повинна перевищувати кількість обладнаних для сидіння місць.

Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливно-мастильних, радіоактивних, хімічних матеріалі в та інших небезпечних вантажів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами (сокири, коси, пили). Забороняється перевозити людей на самоскидах, цистернах, вантажних причепах, напівпричепах і тракторах.

При підготовці лісокультурної площі та обробітку ґрунту, садінні (сівбі) та догляду за лісовими культурами всі лісокультурні роботи необхідно проводити в суворій відповідності до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних роби механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця (ями, обриви, різноманітні перешкоди) позначити попереджувальними знаками.

Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки и лісі. Перед підійманням (опусканням) навісних знарядь необхідно переконатися, що на них і поряд з ними немає людей. Повертати агрегат допускається в місцях відсутності перешкод і забороняється це робити на кут більше 20° у випадку, якщо ґрунтообробні знаряддя заглиблені в ґрунт. Через перешкоди допускається переїжджати лише на першій швидкості: повалені дерева - під прямим кутом, канави і рови - під кутом 15-20° до напрямку руху агрегату.

На поворотах та при переїзді перешкод навісне обладнання агрегату повинно бути в транспортному стані, а при переїздах з однієї ділянки на іншу -надійно зафіксоване.

Начіпне та причіпне обладнання в лісокультурних агрегатах ремонтують при вимкненому двигуні трактора на спеціальній підставці або опустивши на землю. Операцію від'єднання знарядь можна проводити лише на рівному майданчику. Робочі органи, знарядь можна очищати від землі та рослинних решток лише після повної зупинки агрегату.

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граблями, мечами Колесова та ін.). При обробітку ґрунту, прополюванні В рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Проведення лісокультурних робіт при швидкості вітру 11 м/с і більше, під час грози, туману, при видимості 50 м, у нічний час забороняється.

Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев. Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. При одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. Не можна працювати кущорізом після сильних дощів, поки не просохне ґрунт, а також на заболочених ділянках. На осушених болотах, сильно-зволожених ґрунтах чагарники необхідно зрізувати після промерзання ґрунту.

При корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру понад 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та при наявності поодиноких дерев. Шматки деревини, які потрапили між гусениці та інші частини корчувальних машин, дозволяється видаляти лише при повній зупинці двигуна машини та при опущеному на землю робочому органі.

Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю на відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром понад 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийоми. При зупинці корчувального агрегату робочі органи необхідно опустити на землю, а двигун - вимкнути. При обробітку ґрунту на зрубах необхідно насамперед розчистити проходи ґрунтообробним агрегатом. При наявності на лісокультурній площі понад 600 пеньків на 1 га попереднє розкорчування проходів обов'язкове.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручним моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном. При роботі на схилах і дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки, що, попереджують про ймовірність падіння каміння, валунів тощо. При цьому людям суворо забороняється працювати нижче по схилу. Ґрунт її обробляють упоперек схилу, причому агрегатом на базі колісних тракторів можна працювати на схилах крутістю до 8°, на ба її гусеничних - не більше 12°. При вимушеній зупинці на схилі трактор треба загальмувати, а двигун заглушити.

Якщо одночасно працюють дві або більше машин на одному схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не менше 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. Працювати одночасно двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється.

Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терасування можна проводити на схилах крутістю до 40°. Перед виконанням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по нарізуванню терас на схилах помірної крутості (до 25°) під керівництвом іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні трактора працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни трактора.

При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їзду до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчики. Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті колеса або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полотна.

При терасуванні забороняється працювати на мокрому глинистому ґрунті і в дощову погоду, виїжджати на насипну частину тераси обома гусеницями трактора, робити різкі повороти під час роботи, пересуватися на підвищеній швидкості з піднятого полицею. На терасах та схилах можна пересуватися лише на першій швидкості.

На крутих сильно еродованих схилах необхідно спершу засипати ґрунтом промоїни. Якщо на схилах є певні мікро підвищення заввишки понад 20 см (горбки, валуни та ін.), то при влаштуванні наораних терас необхідно спершу вирівняти ділянку.

На не розкорчованих зрубах або частково підготовлених ділянках насіння висівають навісними сівалками, якими управляють безпосередньо з кабіни трактора. Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.

При висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній машині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату. Під час роботи агрегату оправщик повинен перебувати на відстані не менше 10 м.

При зустрічі агрегату з різними перешкодами, а також при поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки трактора. Якщо одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що й ґрунтообробні машини.

При догляді за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння. Догляд за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.

Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які пройшли попередній медичний огляд і знають основні властивості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні, вміють використовувати індивідуальні засоби захисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.

Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами. Приготування робочих розчинів із високотоксичних хімікатів та заповнення ними резервуарів обприскувачів повинно здійснюватися механізовано.

Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкриті частини тіла Якщо пестициди потрапили на тіло, треба негайно видалити їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.

При обприскуванні використовуються обприскувачі вентиляторного типу при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно краплинні) і ;і 4 м/с (крупно краплинні). При використанні шлангових тракторних обприскувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с (для дрібно краплинних) і 5 м/с (для крупно краплинних). Забороняє і ми обпилювати з використанням апаратури при швидкості вітрі понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом вітру Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебувати один від одного на відстані 5-6 м.

Тривалість робочого дня при догляді за лісовими культурами із використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. Інші 2 год. Робітники допрацьовують на роботах, не зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.



Висновки

Щаульське лісництво є структурним підрозділом ДП «Рахівське ЛДГ», клімат підприємства помірно континентальний. На території лісництва переважають лісові масиви сформовані з порід ялиці, ялини иа бука лісового.

Клімат району розташування лісництва помірно-континентальний, вологий - у гірському лісовому поясі і помірно-теплий вологий долинах. Найбільш розповсюдженими типами ґрунтів є бурі гірсько-лісові, суглинисті, різної потужності із значним вмістом щебеню піску і каменю.

Тривалість вегетаційного періоду 120-190 днів. Середньомісячна температура повітря +6.9 °С. Максимальна температура повітря 37 °С, мінімальна -29.4°С. За час вегетаційного періоду випадає 65% опадів. Середня глибина промерзання ґрунту 28 см, максимальна 42 см.

Постійний сніговий покрив встановлюється з 15 листопада. Сніг тане з 20 квітня по 1 травня. Вітри переважають північно-західні і південно- західних напрямків.

В Щаульському лісництві накопичений значний досвід проведення лісовідновних робіт. Мною він проаналізований, узагальнений та використаний при складанні проекту створення лісових культур.

На 2015 рік планується під посадку лісових культур 6 ділянок, загальною площею 4,9 га. Всі вони представлені свіжими зрубами, що утворилися в наслідок рубок головного користування.

Для проектування, мною вибрана одна ділянка. Для неї опрацьовані відповідні технології і типи лісових культур. Окрім цього, були виконані розрахунки вартості заліснення підібраної площі, викладені основні організаційно-технологічні заходи та техніку безпеки при виконанні різних видів робіт.

Для створення проекту лісових культур вибрано ділянку №2, у20 кварталі 27.1 виділі. Площа цієї ділянки 1.1 га, знаходиться у гірській місцевості. Обробіток грунту ручний корчування пнів не планується. Схема розміщення садивних місць -- 1.41*1.42 см, кількість садивних місць на 1 га становить 5000 штук., а на всю ділянку -- 5500 штук, головною породою обрано ялину, схема змішування - 6Яле2Яцб1Бкл1Яв. Для залісення всієї площі потрібно 3300 шт. сіянців ялини,1100шт. сіянців ялиці, 550шт. сіянців бука і 550шт. сіянців явора. На 1 га. потрібно 3000 шт. сіянців ялини,1000шт. сіянців ялиці, 500шт. сіянців бука і 500шт. сіянців явора

Догляд за культурами передбачає: 2015 рік рихлення -1 раз, обжинку-2рази; 2016 рік рихлення, обжинка -1 раз; 2016 рік обжинка -1 раз.

Вартість заліснення площі склала 2046.8 грн.

Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві -на лісничого. Для проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах - куточок з техніки безпеки.

Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливно-мастильних, радіоактивних, хімічних матеріалі в та інших небезпечних вантажів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами (сокири, коси, пили). Забороняється перевозити людей на самоскидах, цистернах, вантажних причепах, напівпричепах і тракторах.

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граблями, мечами Колесова та ін.).

Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які пройшли попередній медичний огляд і знають основні властивості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні, вміють використовувати індивідуальні засоби захисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами. Приготування робочих розчинів із високотоксичних хімікатів та заповнення ними резервуарів обприскувачів повинно здійснюватися механізовано.

Тривалість робочого дня при догляді за лісовими культурами із використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. Інші 2 год. Робітники допрацьовують на роботах, не зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.



Список використаних джерел

1. Генсірук С. А. | Ліси України / Наук. тов. ім. Шевченка, УкрДЛТУ. Львів, 2002. 495 с.

2. Гордієнко М.І., Корецький Г.С, Маурер В.М. Лісові культури, - К.: Сільгоспосвіта, 1995. 328 с.

3. Гордієнко М.І., Маурер В.М., Бровко Ф.М. Лісовий розсадник. Методичні рекомендації до курсового проектування для студентів лісогосподарського факультету з спеціальності 7.130401 "Лісове господарство". К.: НАУ, 1995. 58 с.

4. Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створен ня у типах лісу західного регіону України: Навч. посібник. К.: ІСДОУ, 1994.-168 с.

5. ДСТУ 2980-95. Культури лісові. Терміни та визначення. К.: Держстандарт України, 1998. 64 с.

6. Калінін М.І. Лісові культури: Навч. посібник. К.: УМК ВО, 1991. 152 с.

7. Калінін M.L Лісові культури і захисне лісорозведення. Львів: Світ, 1994. 408 с.

8. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. М.: Лесн. пром-сть, 1965. 248 с.

9. Ониськив Н.И., Гаврусевич А.Н., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Карпатах. К.: УСГА, 1987. 108 с.

10. Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. К.: ІСДОУ, 1995. 92 с.

11. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и букових лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ивано-Фран-ковск: Карпатский филиал УкрНИИЛХА, 1988. 16 с.

12. Каплуновський П.С. Заходи до природного відновлення в букових лісах Закарпаття. Ужгород: Карпати. 1958. 28 с.

13. Гаврусевич А.Н. Культури ели обыкновенной У/ Особенностим создания лесньїх культур в Карпатах. Учеб. пособие. Киев: УСХА, 1987. С. 38-45.

14. Пастернак П.С, Гаврусевич АІМ., Герушинський З.Ю. Лісові культури в Карпатах. Ужгород: Закарпат. обл. видав., 1963. 105 с.

15. Сабан Я.О., Чорний О.С. Деякі особливості росту у висоту ялинових монокультур в різних типах лісу в Карпатах // 36.: Підвищення продуктивності лісів та ефективність їх використання. Львів: Каменяр, 1973. С. 113-116.

16. Сабан Я.О., Панько Б.М. Щодо підвищення продуктивності лісів Українських Карпат // 36.: Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат. Івано-Франківськ: КФ УкрЩЦЛГА. 1990, ч. 1. С. 119-120.

Размещено на Allbest.ru