Примітка: для визначення приросту врожаю за рахунок післядії органічних добрив одержаний результат потрібно помножити на коефіцієнт 0,7; в даному випадку приріст буде становити 2,9 ц/га (30 : 7.1 * 0,7).

Таким чином, за рахунок природної родючості та органічних добрив буде одержано 32,9 ц/га зерна озимої пшениці (28,7 + 4,2), решту 17,1 ц/га (50,0 - 32,9) потрібно забезпечити за рахунок внесення мінеральних добрив.

Таблиця 20 Поправочні коефіцієнти до норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури залежно від попередника

№ п/п.	Сільськогосподарські культури	Попередники	Поправочні коефіцієнти
			N	Р2О5	К2О)
1	2	3	4	5	6
1	Озима пшениця	чорний пар однорічні трави багаторічні бобові трави горох кукурудза на силос стерньові	0,5 0,6 0,5 0,7 1,0 1,2	0,6 0,8 0,85 0,8 1,0 1,15	0,4 0,6 0,9 0,85 1,0 1,1
2	Ярий ячмінь	цукрові буряки кукурудза на зерно кукурудза на силос картопля стерньові	0,6 1,0 0,9 0,8 1,1	0,6 0,9 0,6 0,8 1,0	0,8 0,9 0,9 0,9 1,0
3	Кукурудза (зерно)	цукрові буряки кукурудза на зерно кукурудза на силос стерньові	0,8 1,0 1,0 1,0	0,8 0,9 0,85 1,0	0,8 1,0 1,0 1,0
4	Горох	цукрові буряки картопля кукурудза на зерно кукурудза на силос стерньові	0,5 0,6 0,7 0,9 1,0	0,8 0,8 0,8 1,0 1,0	0,9 0,9 0,9 1,0 1,0
5	Просо	цукрові буряки кукурудза (зерно силос), стерньові	0,8 1,0	0,8 1,0	0,8 1,0
6	Гречка	цукрові буряки картопля кукурудза (зерно, силос) стерньові	0,75 0,85 1,0 1,0	0,9 0,8 1,0 1,0	1,0 0,9 1,0 1,0
7	Соняшник	озимі колосові ярі колосові кукурудза на зерно кукурудза на силос	1,0 1,0 0,8 0,9	1,0 1,1 1,0 1,0	1,0 1,2 1,1 1,1
8	Цукрові буряки, кормові буряки	озимі після пару озимі після багаторічних трав озимі після гороху о зимі після кукурудзи на силос	0,8 0,9 0,95 1,0	0,9 1,0 0,95 1,0	0,9 1,0 0,95 1,1
9	Картопля	озимі після багаторічних трав озимі після інших попередників ярі колосові овочеві	0,85 1,0 1,0 0,8	1,1 1,0 1,1 0,9	1,1 1,0 1,2 1,0
10	Кукурудза (силос)	цукрові буряки кукурудза на зерно соняшник стерньові	0,8 0,8 1,1 1,0	0,8 0,9 1,0 1,0	0,8 0,9 1,0 1,0
11	Овочі	озимі колосові ярі колосові багаторічні трави однорічні трави овочеві	1,0 1,0 0,7 0,85 0,8	1,0 1,1 0,9 0,85 0,9	1,0 1,1 1,0 0,8 1,0

Враховуючи, що на 1 ц приросту врожаю зерна озимої пшениці потрібно використати 7,6 кг азоту, 6,1 кг фосфору і 3,0 кг калію (таблиця 16), загальна потреба в поживних елементах буде становити: азоту -130 (17,1 * 7,6), фосфору - 104 (17,1 * 6,1) і калію - 51 (17,1 * 3,0) кг/га.

В одержані величини вводимо поправки на попередник (таблиця 20) і на забезпеченість ґрунту доступними формами поживних елементів (таблиця 8) - одержимо остаточну (скоректовану) норму мінеральних добрив, яку необхідно внести для одержання запланованого врожаю зерна озимої пшениці.

Наприклад, для азоту поправочні коефіцієнти складають: на попередник (горох) - 0,7, на забезпеченість ґрунту елементами живлення (гумус) - 1,0, тоді кінцева норма азоту становитиме 91 кг/га (130 * 0,7 * 1,0). Так само визначають остаточні норми фосфору - 83 кг/га (104 * 0,8 * 1,0) і калію - 30 кг/га (51 * 0,85 * 0,7).

Аналогічно розраховуються норми мінеральних добрив під всі інші сільськогосподарські культури польової сівозміни. Після визначення норм добрив визначають їх загальну потребу для всіх культур сівозміни. Також розраховують насиченість 1 га ріллі органічними добривами в тоннах та забезпеченість 1 га ріллі мінеральними добривами в кілограмах по діючій речовині (шляхом ділення загальної потреби в даних добривах на площу сівозміни). Розрахунки привести у вигляді таблиці (додатки М, Н).

При завершенні розділу зробити висновки та підготувати відповіді на запитання.

Запитання до розділу 6

Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах.

Методи визначення норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.

Коефіцієнти використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами з ґрунту, органічних та мінеральних добрив.

Вплив умов вирощування на коефіцієнти використання рослинами поживних речовин із ґрунту та добрив.

Розділ 7. Збереження та підвищення родючості ґрунтів у полях сівозміни

Важливим завданням розширеного відтворення родючості ґрунтів є забезпечення оптимального поживного режиму, який у переважній більшості ґрунтів України знаходиться нижче цього рівня. В зв'язку з цим слід ретельніше регулювати кругообіг поживних елементів у системі "грунт-рослина-добрива". Розроблена система використання добрив повинна забезпечувати підвищення потенціальної та ефективної родючості ґрунтів у кожному полі і створювати умови для постійного зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності сівозміни в цілому. Правильність розробленої системи удобрення, яка відповідала б цим вимогам, забезпечується шляхом розрахунку балансу поживних елементів і гумусу в ґрунтах сівозміни.

7.1. Визначення балансу гумусу в ґрунтах сівозміни. Гумус є головним резервом накопичення в ґрунті азоту, фосфору, сірки, кальцію, магнію та інших елементів живлення рослин.

Система удобрення в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу в ґрунтах, але і розширене його відтворення. Залежно від рівня інтенсифікації землеробства (питома вага зернових, просапних, бобових багаторічних трав, наявність чистих парів, застосування органічних та мінеральних добрив, зрошення та інше) і грунтово-кліматичних умов втрати гумусу внаслідок його мінералізації можуть складати щорічно 0,4-4,0 т/га.

Баланс гумусу в ґрунті визначається як різниця між його нагромадженням і мінералізацією. Накопичення гумусу, в першу чергу, відбувається за рахунок внесення органічних добрив, а також внаслідок гуміфікації пожнивних і кореневих решток сільськогосподарських культур сівозміни (в окультурені ґрунти щорічно надходить 5-8 т/га рослинних решток).

Розрахунок балансу гумусу в ґрунтах, а також рекомендації по підтриманню бездефіцитного та позитивного балансу гумусу базується на таких середніх даних (таблиця 21).

Таблиця 21 Показники мінералізації гумусу для середньо- і важкосуглинкових ґрунтів, коефіцієнти переведення врожаю основної продукції в суху масу рослинних решток і гною

№ п/п	Сільськогосподарські культури	продукція	Середньорічні розміри мінералізації гумусу, т/га	Коефіцієнт переведення основної продукції врожаю в суху масу рослинних решток	Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток і гною
1	Озима пшениця	зерно	1,35	1,20	0,20
2	Ячмінь	"-"	1,23	1,10	0,22
3	Овес	"-"	1,20	1,10	0,22
4	Кукурудза	"-"	1,56	0,64	0,20
5	Горох та інші зернобобові	"-"	1,50	0,95	0,23
6	Гречка	"-"	1,10	2,00	0,21
7	Соняшник	Зернята	1,39	3,00	0,14
8	Цукрові і кормові буряки	Коренеплоди	1,59	0,04	0,10
9	Картопля	Бульби	1,61	0,09	0,13
10	Овочі	Плоди	1,61	0,09	0,13
11	Озиме жито	Зелена маса	1,24	0,17	0,13
12	Кукурудза	"-"	1,47	0,10	0,17
13	Багаторічні бобові трави	Сіно	0,60	1,08	0,25
14	Однорічні трави	"-"	1,10	0,60	0,21
15	гній	-	-	-	0,25

Величина (коефіцієнт) гуміфікації органічних добрив для умов Вінницької області становить 25 %. В 1 т підстилкового гною при його вологості 75 % міститься 250 кг сухої речовини. Перемноживши 250 кг на 0,25, одержуємо 62,5 кг. Таким чином, із 1 т підстилкового гною в середньому може утворюватись 62,5 кг гумусу.

Розрахунки балансу гумусу в ґрунтах сівозміни привести у вигляді таблиці (додаток У). Наприклад, за даними розрахунками дефіцит гумусу становить 680 кг/га. Його слід ліквідувати за рахунок внесення органічних добрив. Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно вносити на 1 га ріллі сівозміни 680 : 62,5 = 10,9 т гною або відповідну кількість іншого органічного добрива (розрахункова насиченість 1 га ріллі сівозміни органічними добривами в тоннах для досягнення бездефіцитного балансу гумусу).

Якщо фактична насиченість сівозміни органічними добривами не забезпечує позитивного або бездефіцитного балансу гумусу, слід визначити додаткову кількість органічних добрив.

При використанні інших видів органічних добрив їх переводять у звичайний підстилковий гній за відповідними коефіцієнтами (таблиця 22).

Таблиця 22 Коефіцієнти переведення органічних добрив у підстилковий гній

№ п/п.	Види органічних добрив	Коефіцієнти переведення
1	Підстилковий гній і тверда фракція безпідстилкового гною	1,00
2	Безпідстилковий гній, напіврідкий (вологість 90-93 %)	0,50
3	Рідкий гній (вологість 93-97 %)	0,25
4	Гноївка (вологість більше 97 %)	0,10
5	Торфогноєвий компост (1: 1)	1,20
6	Пташиний послід	1,20
7	Солома (з додаванням на 1 т соломи 10 кг азоту)	3,40
8	Сидеральні добрива	0,25
9	Осад стічних вод	0,80
10	Дефекат	0,25
11	Компости з твердих побутових відходів	0,80

У висновках до даного підрозділу слід зробити аналіз даних по балансу поживних речовин і гумусу та можливостях розширеного відтворення. Дати відповіді на запитання.

7.2. Визначення балансу поживних елементів у ґрунтах сівозміни. Баланс основних елементів живлення визначається різницею між загальним винесенням поживних елементів із ґрунту і їх кількістю, що повертається в грунт. Він може бути позитивним, якщо поживних елементів вноситься в грунт більше, ніж виноситься з урожаєм, і від'ємним, якщо з урожаєм більше виноситься поживних елементів, ніж повертається в грунт.

Розрахунок балансу поживних елементів у ґрунті слід розглядати як найдоступніший контроль за станом родючості ґрунту в кожному полі, сівозміні, господарстві, районі та області.

Баланс поживних елементів у ґрунті характеризується інтенсивністю. Це відношення загальної кількості поживних елементів, що поступили в грунт до кількості поживних елементів, які винесено з ґрунту, виражене в процентах. Інтенсивність балансу може бути менше 100 % (баланс від'ємний), дорівнювати 100 % (баланс врівноважений) і більше 100 % (баланс позитивний). В умовах інтенсивного землеробства інтенсивність балансу повинна складати (чорноземні ґрунти) для азоту не менше 80 %, фосфору - 110-120 %, калію-80-100%.

Одним із показників балансу поживних елементів у ґрунті є його ємність - сума поживних елементів, яка вноситься і виноситься з ґрунту, тобто та кількість елементів живлення, яка знаходиться в колообігу.

Розрахунок балансу поживних елементів у сівозміні проводять по кожному елементу живлення в кілограмах з розрахунку на 1 га ріллі в такому порядку.

Визначають величини надходження поживних елементів у грунт за рахунок різних джерел:

Внесення з органічними добривами. Щоб визначити, скільки поживних елементів буде внесено з гноєм або з іншими органічними добривами, потрібно кількість кожного поживного елемента, що міститься в 1 т. органічного добрива (в 1 т напівперепрілого гною міститься в середньому 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору і 6 кг калію) помножити на насиченість 1 га ріллі сівозміни органічними добривами.

Внесення з мінеральними добривами (див. потребу мінеральних добрив для культур сівозміни згідно з попередніми розрахунками, додаток Н).

Надходження поживних елементів із посівним та садивним матеріалом визначається нормами висівання насіння і садивного матеріалу та їхнім хімічним складом. В середньому ці величини становлять (кг/га): азоту - 3,5, фосфору - 1,0, калію - 1,5.

Деяка кількість поживних елементів надходить у ґрунт з атмосферними опадами, яка в середньому становить (кг/га): азоту - 5-10, фосфору - 0,5-1,0, калію - 4-7.

Надходження азоту в ґрунт внаслідок його біологічної фіксації бобовими культурами та азотофіксуючими бактеріями:

а) розміри несимбіотичної фіксації атмосферного азоту вільноживучими азотофіксуючими бактеріями складають за рік у середньому в ґрунтах Лісостепу України 5-15 кг/га;

б) розміри симбіотичної фіксації азоту залежать від виду бобових рослин, їх врожайності, властивостей ґрунту, внесених добрив та інше. Найбільшу азотофіксуючу здатність мають багаторічні бобові трави - люцерна, конюшина, еспарцет, буркун, з однорічних - люпин, кормові боби. Найменшою азотофіксуючою здатністю відзначається горох. Бобові культури нагромаджують за рік у середньому таку кількість азоту (кг/га): люцерна - 250-300, конюшина - 150-160, кормові боби - 120, соя - 100, вика - 80, горох - 60. Для визначення величини фіксованого азоту бобовими культурами в сівозміні (кг/га) необхідно розмір площі поля під бобовою культурою помножити на розмір симбіотичної фіксації азоту даною культурою і поділити на площу сівозміни. Якщо полів з бобовими культурами більше одного - визначити сумарну величину по кожному з полів під бобовою культурою.

Після цього визначають величини витрат поживних елементів із ґрунту.

1. Основним показником статті витрат поживних елементів з ґрунту є винесення елементів живлення з урожаєм. Розмір винесення перебуває в прямій залежності від величини врожаю і вмісту поживних елементів в основній і побічній продукції (таблиця 12). Розрахунки виносу елементів живлення урожаєм привести у вигляді таблиці (додаток С).

2. Витрати поживних елементів із ґрунту внаслідок ерозії становлять у середньому за рік (кг/га): азоту - 5,0, фосфору - 4,0, калію - 8,0-12,0.

3. Витрати азоту з ґрунту в середньому за рік становлять (кг/га):

а) вимивання - 1-3 % від загальної кількості азоту, внесеного з добривами;

б) газоподібні витрати азоту внаслідок денітрифікації, вивітрювання та інших процесів - 15-25 % від загальної кількості азоту внесеного з добривам.

Розрахунок балансу поживних елементів у ґрунтах сівозміни привести у вигляді таблиці (додаток Т).

В сучасних умовах для підвищення родючості ґрунту та досягнення стабільно високого врожаю систему добрив необхідно поліпшувати, щоб ліквідувати дефіцит усіх елементів живлення, особливо азоту і калію.

Виходячи із всього вищесказаного, необхідно дати оцінку балансу поживних елементів у ґрунтах сівозміни і його інтенсивності.

Запитання до розділу 7

Вміст поживних речовин у грунтах та їх доступність рослинам.

Вміст гумусу в ґрунті, його роль і значення для родючості ґрунтів.

Агрохімічне обстеження ґрунтів, його роль та значення в збереженні родючості ґрунтів.

Баланс поживних речовин у ґрунтах господарства, району, області, країни в умовах сучасного землеробства та заходи по його поліпшенню.

Баланс гумусу в ґрунтах господарства, району, області, країни в умовах сучасного землеробства та заходи по його поліпшенню.

Комплексне агрохімічне окультурювання полів (КАХОП), заходи по його проведенню.

Розділ 8. План використання добрив у сівозміні

Для підвищення агрохімічної та економічної ефективності системи удобрення, розробленої на ротацію сівозміни, щорічно складають план використання добрив під урожай наступного року. Складання річного плану удобрення сільськогосподарських культур обумовлено цілим рядом причин:

Родючість полів сівозміни навіть у межах одного ґрунтового різновиду може значно відрізнятися. Окремі поля можуть мати різний вміст доступних форм поживних елементів, неоднакову кислотність ґрунту, механічний склад та інші показники.

Нагромадження органічних добрив та забезпечення мінеральними добривами може вирівнюватися в господарстві з різних причин у кожному наступному році, відповідно, може змінюватись використання добрив, передбачене системою, яка розроблена на ротацію сівозміни.

Зміна планових завдань щодо посіву культур, погана перезимівля озимих, що викликає пересів їх ярими або несвоєчасний посів у зв'язку з погодними умовами також вимагають уточнення розподілу добрив.

Для складання плану використання добрив у сівозміні на наступний рік і подальшого виконання курсової роботи слід взяти результати розрахунків норм добрив під сільськогосподарські культури, які визначалися за рівнем природної родючості (бальної оцінки) ґрунту.

Вихідним для складання плану використання добрив є фактичне розміщення культур у полях сівозміни в наступному році. Складання плану необхідно починати з обґрунтування строків і способів внесення, норм, доз і форм мінеральних добрив, які планується вносити. При цьому слід враховувати біологічні особливості сільськогосподарських культур (відношення їх до реакції ґрунтового середовища і концентрації ґрунтового розчину, динаміку надходження та засвоєння азоту, фосфору і калію в окремі етапи онтогенезу рослин) і грунтово-кліматичні умови господарства та результати балансів поживних елементів та гумусу.

В плані використання добрив у сівозміні слід насамперед визначити норму і місце внесення гною та інших органічних добрив. В зернових сівозмінах їх вносять під озимі; в зерново-просапних - під просапні й озимі; в сівозмінах з технічними культурами - під попередники або безпосередньо під ці культури; в овочевих - під культури, які найбільш продуктивно реагують (огірки, цибуля).

В плані використання добрив передбачається розподіл розрахункових норм мінеральних добрив, зокрема NРК, мікродобрив, а також бактеріальних добрив, стимуляторів росту рослин для внесення у вигляді основного, передпосівного, припосівного (рядкового) і підживлення. Слід враховувати, що найбільш ефективним є основне і передпосівне удобрення. Обов'язково необхідно планувати припосівне внесення добрив. Внесення добрив у підживлення повинно бути обґрунтоване особливостями біології (онтогенезу) й агротехніки вирощування сільськогосподарської культури.

План розподілу (використання) добрив у сівозміні привести у вигляді таблиці (додаток О). Після заповнення даної таблиці необхідно по кожному полю сівозміни детально викласти у вигляді таблиці (додаток П) такі дані:

агрономічно обґрунтований вибір форм мінеральних добрив відповідно до розрахункових норм та доз при різних строках і способах їх внесення;

використання машин та знарядь (із зазначенням марок) для внесення добрив та глибину їх заробки в грунт;

перерахувати розраховану кількість добрив, внесених під дану сільськогосподарську культуру в той чи інший строк із діючої
речовини у фізичну вагу.

Сільське господарство хоч і носить сезонний характер, проте мінеральні добрива вносяться в грунт майже круглий рік. Тому складають календарний план внесення добрив на всю площу сівозміни. Такий план дає змогу визначати потребу в добривах у найважливіші періоди проведення польових робіт та раціональніше використовувати транспортні і робочі засоби по внесенню добрив, виконанню інших робіт. По суті, календарний план є робочим планом, він дозволяє контролювати виконання передбачених завдань по використанню добрив у сівозміні. При складанні календарного плану слід використовувати символи мінеральних добрив (додаток І).

Після закінчення розділу проаналізувати організаційні та агротехнічні умови виконання розроблених планів і відповісти на запитання.

Запитання до розділу 8

Повітряне і кореневе живлення рослин, їх взаємозв'язок.

Вплив умов зовнішнього середовища та ґрунтових мікроорганізмів на засвоєння поживних речовин рослинами.

Відношення рослин до умов живлення в різні періоди їх росту і розвитку.

Строки, способи, норми і дози внесення азотних, фосфорних і калійних добрив під сільськогосподарські культури.

Особливості живлення та удобрення озимої пшениці й озимого жита.

Особливості живлення і удобрення ярої пшениці, ячменю, вівса.

Особливості живлення і удобрення зернобобових культур.

Особливості живлення і удобрення круп'яних культур.

Особливості живлення і удобрення кукурудзи і соняшнику.

Особливості живлення і удобрення цукрових і кормових буряків.

Особливості живлення і удобрення картоплі і овочевих культур.

Особливості живлення і удобрення плодових і ягідних культур.

Особливості живлення і удобрення багаторічних злакових і бобових трав.

Діагностика живлення рослин.

Розділ 9. Оцінка системи удобрення

Доцільність рекомендованих норм, форм, способів і строків застосування добрив визначається багатьма організаційно-господарськими та економічними показниками, а саме: підвищення врожайності та збільшення валового збору рослинницької продукції, умовно чистий прибуток (вартість прибавки врожаю з вирахуванням затрат, пов'язаних з її одержанням), окупність 1 грн. затрат на використання добрив, виражену в гривнях (відношення вартості приросту врожаю до суми затрат, пов'язаних із використанням добрив), рівень рентабельності (відношення умовно чистого прибутку від застосування добрив до затрат на їх використання, виражене в процентах) та інші. Для цього існують різні способи визначення показників економічної ефективності застосування добрив.

При сучасному економічному стані в країні, в зв'язку із нестабільністю цін на продукцію рослинництва і добрива, в курсовій роботі пропонується це зробити простим і доступним способом, який базується на визначенні господарської та енергетичної ефективності використання добрив.

9.1. Господарська ефективність використання родючості ґрунту і застосування добрив. Господарська ефективність (С) виражається відношенням фактично отриманої врожайності на конкретному полі до врожайності, яку повинні отримати за рахунок існуючої родючості ґрунту і внесених добрив. Вона визначається за формулою:

С = х100%,

де С - ефективність використання природної родючості ґрунту і добрив, %;

Уф - фактична врожайність, ц/га;

Ур - ресурсна урожайність, ц/га.

Фактична урожайність (Уф) береться із даних обліку врожайності конкретної культури на даному полі. В даному випадку фактична врожайність береться із таблиці (додаток В).

Ресурсна урожайність (Ур) визначається за формулою:

Ур = Б * Ц + Км * Ом + Ко * Оо,

де Б - середньозважений бонітет родючості ґрунту в даному полі, балів;

Ц - ціна одного балу родючості ґрунту, ц рослинницької продукції;

Км - кількість мінеральних добрив у д. р., внесених під культуру, ц/га;

Ом - окупність 1 ц д. р. мінеральних добрив приростом врожаю основної продукції культури, ц;

Ко - норма органічних добрив, внесених під культуру, т/га;

Оо - окупність 1 т органічних добрив приростом врожаю основної продукції культури, ц.

В даному випадку ресурсна урожайність береться з таблиці (додаток М).

Одним із важливих показників ефективності використання добрив є окупність 1 кг діючої речовини поживних елементів, внесених з добривами, приростом урожаю рослинницької продукції в кілограмах.

Для визначення окупності (агрохімічної ефективності) добрив використовують формулу:

Ом = ,

де Ом - окупність 1 кг д. р мінеральних добрив приростом врожаю основної продукції культури, кг;

Ур - планова урожайність культури в даному полі, кг/га;

Уп - урожайність за рахунок природної родючості ґрунту (Б * Ц), кг/га;

Км - кількість мінеральних добрив в д.р., внесених під культуру, кг/га;

Результати розрахунків заносять у таблицю (додаток X).

Визначивши господарську ефективність використання родючості ґрунту і добрив у кожному полі сівозміни, слід проаналізувати результати. Якщо господарська ефективність менше 100 %, а окупність 1 кг д. р. мінеральних добрив приростом врожаю основної продукції культури менше нормативної для умов Вінницької області (таблиця 23), то слід звернути увагу на те, чи витримується в господарстві рекомендоване для даних ґрунтів співвідношення N:Р:К, чи правильно ведеться розподіл добрив для основного удобрення, внесення в рядки при посіві, для підживлення і т. п.

Таблиця 23 Нормативна окупність (агрохімічна ефективність) 1 кг д. р. мінеральних добрив прибавкою врожаю сільськогосподарських культур для умов Вінницької області, кг

№ п/п	Сільськогосподарська культура	окупність	№ п/п	Сільськогосподарська культура	окупність
1	Зернові	4,9	6	Цукрові буряки коренеплоди	21,0
2	Озима пшениця	4,0	7	Картопля бульби	15,0
3	Кукурудза зерно	4,9	8	Овочі плоди	40,0
4	Соняшник	2,2	9	Кукурудза зелена маса	41,0
5	гречка	4,2	10	Кормові коренеплоди	40,0

9.2. Економічна ефективність застосування добрив. Заходи щодо застосування добрив в сільському господарстві повинні бути економічно вигідні і енергетично доцільні. Для розробок прогресивніших, менш енерговитратних прийомів і технологій застосування добрив важлива комплексна їх оцінка з урахуванням агрохімічної, економічної і енергетичної ефективності.

При визначенні фактичної економічної ефективності окремих культур оцінюють надбавку врожаю за поточними цінами. Це дозволяє виявити доцільність вкладень в одержану надбавку урожаю від добрив.

Витрати на отримання приросту врожаю від мінеральних добрив (А) розраховуються за формулою:

А = Адоб. + Авнес. + Анад. + Ар. + Азв.,

де Адоб. - витрати господарства на придбання мінеральних добривв асортименті за цінами для сільського господарства; Авнес. - витрати на розвантаження, зберігання, підготовку, перевезення в поле і внесення мінеральних добрив; Анад. - витрати на збирання, перевезення приросту урожаю від добрив з поля, її доопрацювання; Ар - витрати на реалізацію приросту врожаю або закладку її на зберігання; Азв. - загально виробничі, загальногосподарські та інші витрати, які віднесені за діючою системою бухгалтерського обліку на собівартість приросту врожаю.

Визначення чистого доходу від застосування мінеральних добрив. Чистий дохід господарства від застосування добрив під сільськогосподарську культуру визначається за формулою:

ЧД = (В + в) - А,

де В - вартість основної продукції, одержаної в результаті застосування добрив, грн..; в - вартість побічної продукції, грн.; А - сума витрат, зв'язаних із застосуванням добрив, для отримання приросту врожаю.

Рентабельність застосування добрив може бути визначена в розрахунку за 1 рік або за весь період їх дії з урахуванням післядії:

Р = (В + в / А - 1) * 100;

Р = (?(В + в) / ?А - 1) * 100,

де Р - рентабельність, %; (В + в) - вартість додатково одержаної основної і побічної продукції від застосування добрив; ?(В + в) - вартість приросту урожаю за весь термін дії добрив; А - витрати, пов'язані із застосуванням добрив, грн.; ?А - сумарні витрати, пов'язані із застосуванням добрив, грн.

Дані щодо витрат на отримання приросту урожаю від застосування мінеральних добрив, вартість мінеральних добрив студент отримує додатково від викладача.

Розділ 10. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив

Інтенсифікація виробництва, широке впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, використання в підвищених нормах органічних і мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних засобів порушують природні умови і забруднюють навколишнє середовище. Тому збереження навколишнього середовища в чистоті повинно бути одним із найважливіших завдань при застосуванні добрив.

При використанні добрив забруднення навколишнього середовища може викликатися внаслідок таких причин:

недотримання та недосконалість технологій транспортування, зберігання, підготовки і внесення мінеральних добрив;

порушення технології та недотримання оптимального співвідношення застосування добрив у сівозміні та під окремі сільськогосподарські культури;

руйнування структури ґрунту, його надмірне ущільнення та нерівномірне внесення вапнякових, органічних і мінеральних добрив;

недосконалість властивостей і хімічного складу добрив та інших засобів хімізації;

порушення технології виробництва, зберігання і внесення органічних добрив;

застосування для удобрення сільськогосподарських культур відходів промисловості, осаду стічних вод, фосфогіпсу, сапропелів, мулу та інших місцевих матеріалів;

забруднення атмосфери під час виробництва і застосування добрив;

забруднення продукції плодових і овочевих культур нітратами;

забруднення кормів для сільськогосподарських тварин нітратами;

10) забруднення природних вод біогенними елементами за рахунок добрив.

Для виконання даного розділу курсової роботи слід передбачити заходи по усуненню однієї із вищевказаних причин негативного впливу добрив на навколишнє середовище.

Номер причини, для усунення якої розробляються заходи, повинен відповідати останній цифрі номера залікової книжки студента.

Запитання до розділу 10

Екологічні проблеми, пов'язані з інтенсифікацією землеробства.

Негативна дія агрохімічних засобів на природне середовище.

Контроль за нагромадженням важких металів у ґрунті і рослинницькій продукції.

Контроль за вмістом нітратів у рослинницькій продукції.

Грунтово-агрохімічний моніторинг.

Заходи, що попереджують надходження радіоактивного цезію в рослини.

Заходи, що попереджують надходження радіоактивного стронцію в рослини.

Висновки

Висновки повинні бути зроблені по основних розділах курсової роботи, викладені коротко, лаконічно, по пунктах, з наведенням цифрових величин показників і відповідати суті виконаної курсової роботи.

Список використаних літературних джерел

Список містить усі джерела, які студент використовує в курсовій роботі. Не допускається включення в список джерел цитованої літератури, на які відсутні посилання в тексті роботи. Бажано мати не менше 15-ти джерел, матеріалів періодики (фахові журнали).

Список використаної літератури оформляється відповідно до встановлених вимог. У списку літератури використані матеріали розміщують в алфавітному порядку згідно з прізвищами авторів. Посилання на книги (монографії) повинні містити прізвище та ініціали автора (авторів), назву, місце та рік видання, назву видавництва, обсяг. Посилання на статтю повинні містити прізвище та ініціали автора (авторів), назву статті, назву фахового журналу, рік випуску, номер видання, сторінки, на яких дана стаття розміщена.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет

Кафедра землеробства, ґрунтознавства та агрохімії

Курсова робота

з агрохімії на тему: "Проектування системи удобрення в

(назва господарства, села, району, області)

___________________________________________________________

та план розміщення добрив в польовій сівозміні на 201 рік"

Викона__: студент__ ___ курсу

агрономічного факультету

________ форми навчання

академічної групи ________

спеціальність 6.090101 - Агрономія"

_____________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Перевірив: _________________

(посада, прізвище, ініціали)

Вінниця 2009

Додаток Б

Землекористування господарства станом на 01.01 201_ року

№ п/п.	Сільськогосподарські угіддя	Землекористування
		площа, га	структура, %
1	Площа землекористування, всього
2	Сільськогосподарські угіддя
3	з них: орної землі
4	природних лук та пасовищ
5	сади і ягідники
6	інші угіддя
7	Площа ріллі в усіх сівозмінах
8	в тому числі: в польовій сівозміні № 1
9	"---" №2
10	"---" №3
11	у кормовій сівозміні
12	в овочевій сівозміні
13	у грунтозахисній сівозміні

Додаток В

Урожайність сільськогосподарських культур в господарстві, ц/га

№ п/п	Сільськогосподарська культура	Роки	Середня за три роки
1
2
3

Додаток Г

Схема польової сівозміни, для якої розробляється план використання добрив

№ п/п	Чергування культур у сівозміні на момент складання плану	Номер поля, на якому буде розміщена культура в рік складання плану удобрення в сівозмінні	Полоща поля,га
1
2
3

Додаток Д

Погодні умови, за даними ___________________ метеорологічної станції

№ зп.

Кліматичні елементи, одиниці виміру

Місяці

Сер.

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1.

Середня багаторічна сума опадів, мм

2.

Запаси продуктивної вологи в грунті перед початком весняної вегетації, мм: в шарі 0-20 см в шарі 0-100 см

3.

Запаси продуктивної вологи в грунті перед посівом озимих зернових культур, мм: в шарі 0-20 см в шарі 0-100 см

4.

Середня багаторіч-на температура повітря, 0С

5.

Тривалість вегетаційного періоду (перехід середньої добової температури через +5 0С), днів

6.

Теплозабезпеченість періоду вегетації (сума температур > +10 0С), 0С

Додаток Е

Агрохімічна характеристика ґрунтів сівозміни

№ поля	Тип і підтип ґрунту	Механічний склад ґрунту	Вміст гумусу, %	рНКСl	мг*екв на 100 г ґрунту	Мг на 100 г ґрунту
					Hr	S	N	P2O5	K2O
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X

Додаток Є

План вапнування ґрунтів у сівозміні

№ поля

Сільськогосподарська культура

Площа, га

рНКС1

Нг, мг·екв на 100 г грунту

S, мг-екв. на 100 г грунту

V, %

Норма СаСО3, т/га

Рік проведення вапнування

Вапнякове добриво

Вміст СаСО3 у добриві, %

Норма добрива, т/га

Потрібно добри- ва на все поле, т

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Додаток Ж

Виробництво та нагромадження підстилкового гною в господарстві

№ п/п	Вид і група тварин	Кількість голів	Добова норма підстилки на 1 голову, кг	Стійловий період, днів	Вихід свіжого гною
					за добу від 1 голови, кг	від всього поголів'я за стійловий період, т
1.	ВРХ
2.	Молодняк ВРХ
3.	Коні
4.	Свині
5.	Вівці
.
.
Всього свіжого гною, т
Втрати маси свіжого гною при зберіганні, %
Втрати маси свіжого гною при зберіганні, т
Всього напівперепрілого гною, т

Додаток З

Приготування компостів у господарстві

№ п/п	Вид компосту	Матеріали для компостування	Співвідношення компонентів	Витрати компонентів для компостування, т	Втрати маси при компостуванні, %	Вихід компосту, т
1.
2.
Всього компостів у господарстві, т

Додаток І

Нагромадження і розподіл органічних добрив у господарстві

№ п/п	Вид органічного добрива	Заготовлено у господарстві, т	Виділено всього, т
			для всіх польових сівозмін	в т.ч. для якої складається план удобрення	для овоч.	для корм.	інші с.-г. угіддя
1.	Гній підстилковий
2.	Гній безпідстилковий
3.	Компости
4.	Солома
5.	Сидерати
.
.
Всього
Площа орної землі, га
Насиченість 1 га ріллі органічними добривами в господарстві, т/га

Додаток Ї

Символи мінеральних добрив

№ п/п	символ	Назва добрива	№ п/п	символ	Назва добрива
1	Na	- сульфат амонію	16	Кн.	- каїніт
2	Naa	- аміачна селітра	17	Кс	- сильвініт
3	Nc	- натрієва селітра	18	Км	- калімагнезія
4	Nкс	- кальцієва селітра	19	Кмк	- калімаг
5	Nx	- хлористий амоній	20	Кск	- калій сірчанокислий
6	Nм	- сечовина	21	Кк	- калійна сіль
7	NAB	- аміачна вода	22	Кх	- калій хлористий
8	Nж	- зріджений аміак	23	Ка	- калій азотнокислий
9	Pc	- суперфосфат	24	Раф	- амофос
10	Pсг	- суперфосфат гранульований	25	Рдаф	- діамофос - нітрофос
11	Pсд	- суперфосфат подвійний	26	Рнф	- нітрофос
12	Pп	- преципітат	27	Рнафк	- нітроамофоска
13	Рф	- фосфоритне борошно	28	ФМ	- фосфат сечовини
14	Pфш	- фосфатшлак	29	ПФА	- полі фосфат амонію
15	Pa	- суперфосфат амонізований	30	МФК	- метафосфат калію

Додаток Й

Забезпечення господарства мінеральними добривами фактично за 201_ р.

№ п/п.	Форми добрив	Вміст поживних речовин, %	Разом , т
			фізична маса	поживних речовин
Азотні
1.
2.
Всього
Фосфорні
1.
2.
Всього
Калійні
1.
2.
Всього
Комплексні добрива	N	Р	К
1.
2.
Всього
Мікродобрива
1.
2.
Бактеріальні препарати
1.
2.
Забезпеченість 1 га ріллі мінеральними добривами, кг д.р.: N + Р + К = ______, в тому числі:	N	Р	К

Додаток К

Визначення норм мінеральних добрив шляхом уточнення рекомендованих норм з врахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами

№ поля

С.-г. культура

Забезпеченість грунтів, мг на 100 г грунту

Реком. норми добрив, кг/га

Поправочні коефіцієнти

Скоректовані норми добрив, кг/га

на ступінь забезпечення ґрунту поживними речовинами

на попередник

N

Р

К

N

Р

К

N

Р

К

N

Р

К

N

Р

К

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

В середньому на 1 га сівозмінної площі, кг/га

Додаток Л

Визначення норм добрив балансово-розрахунковим методом на заплановану урожайність

№ п/п	Показники	Сільськогосподарські культури
		Озима пшениця	Цукрові буряки	Кукурудза на (зерно або силос)
		N	Р	К	N	Р	К	N	Р	К
1.	Планова урожайність, ц/га
2.	Винос поживних речовин на 10 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг
3.	Винос поживних речовин плановим урожаєм, кг/га
4.	Вміст рухомих форм поживних речовин в грунті, мг на 100 г грунту
5.	Запаси рухомих форм поживних речовин в грунті, кг/га
6.	Використання поживних речовин рослинами з грунту, %
7.	Буде використано поживних речовин рослинами з грунту, кг/га
8.	Вміст поживних речовин в 1 т гною, кг
9.	Буде внесено поживних речовин з 40 т/га гною, кг/га
10.	Використання поживних речовин рослинами з гною, %
11.	Буде використано поживних речовин рослинами з гною, кг/га
12.	Необхідно довнести з мінеральними добривами (різниця між стрічками: 3-711), кг/га
13.	Використання поживних речовин рослинами з мінеральних добрив, %
14.	Норма внесення поживних речовин з мінеральними добривами, кг/га

Додаток М

Природна родючість грунту та планова урожайність за рахунок добрив на 201_ р.

№

Сільс. Кул.

Бальна оцінка грунту за вмістом гумусу, балів

Поправочні коефіцієнти до ціни балу родючості ґрунту залежно від

Загальна бальна оцінка грунту, балів

Ціна 1 балу, кг

Урожайність за рахунок природної родючості, ц/га

Планова урожайність, ц/га

Буде внесено органічних добрив, т/га

Приріст врожаю (ц/га) за рахунок

Орган. добрив

Мінер. добрив

Мех.. складу грунту

ступеня кисл. грунту

ц/га

%

ц/га

%

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Примітка: для розрахунку норм добрив під багаторічні трави слід використати метод коректування рекомендованих норм мінеральних добрив з врахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

Додаток Н

Розрахунок норм добрив з врахуванням бонітету ґрунтів

№ поля

Сільс. кул.

Площа поля, га

Приріст врожаю за рахунок мінер. добрив, ц/га

Нормативи затрат поживних елементів для 1 ц приросту, кг

Поправочні коефіцієнти

Потреба поживних елементів

На вміст в грунті поживних елементів

На попередник

З врахув. поправочних коефіцієнтів, кг/га

На всю площу поля

I

N

P

K

N

P

K

N

P

K

N

P

K

N

P

K

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Всього, ц

Додаток О

План розподілу добив у польовій сівозміні в 201_

№ поля

Сільс. Кул.

Площа поля, га

Норми добрив на 1 га

Дози добрив на 1 га, кг

гній, т

Мінеральні, кг

Основне удобрення

Припосівне удобрення

Підживлення (перше, друге, третє)

N

P

K

гній, т

N

P

K

N

P

K

N

P

K

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

В середньому

Додаток П

Обгрунтування строків, способів, норм, доз і форм внесення добрив у сівозміні

№ поля	Сільськогоспо-дарська культура та норма добрив (див. табл. 14)	Обгрунтування прийомів удобрення	Машини для внесення добрив
		спосіб внесення	календарний строк внесення	форма добрива	Норми і дози добрив
					кг д. р./ га	ц ф. в./ га
1	2	3	4	5	6	7	8
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Додаток С

Винос поживних елементів запланованим врожаєм культур сівозміни

№поля	Сільськогосподарська культура	Планова урожайність, ц/га	Винос поживних елементів
			На 10 ц основної продукції	З 1 га
			N	P	K	N	P	K
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
Всього
В середньому, кг/га

Додаток Т

Баланс поживних елементів в ґрунтах сівозміни, кг/га

№ п/п	Показники балансу	Поживні речовини
		N	P	K
надходження
1	З органічними добривами
2	З мінеральними добривами
3	З насінням
4	З атмосферними опадами
5	Біологічно фіксований азот симбіотична фіксація несимбіотична фіксація
Всього
Витрати
1	Винос плановим урожаєм
2	Втрати внаслідок ерозії
3	Втрати внаслідок вимивання
4	Газоподібні втрати
Всього
1	Баланс +,-
2	Інтенсивність балансу ,%
3	Ємність балансу ,кг

Додаток У

Баланс гумусу в ґрунтах сівозміни

№ поля

Сільськогосподарська культура

Планова урожайність

Вміст гумусу

Мінералізується гумусу в рік, т/га

Коефіцієнт переведення основної продукції в рослинні рештки

Кількість рослинних решток, т/га

Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток

Відновлюється гумусу, т

Баланс гумусу +,-

%

т/га

Всього

За рахунок

Рослинних решток

гною

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

В середньому на 1 га

Додаток Х

Господарська ефективність використання добрив в сівозміні

№ поля	Сільс. кул.	Урожайність фактична (Уф), (середня за три останні роки), ц/га	Урожайність ресурсна (Ур), (планова), ц/га	Природна родючість (Уп), ц/га	Господ. ефективність, %	Окупність 1 кг д.р. мінеральних добрив, кг
						Розрах.	Норм.
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X

Рекомендована література

1. М.М. Городній. Агрохімія: Підручник. - 4-е вид., перероблене та доп. - К.: Арістей, 2008 - 936 с.

2. Лісовал А.П. Система застосування добрив: Підручник / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко. - К.: Вища шк., 2002 - 317 с.

3. Господаренко Г.М. Агрохімія мінеральних добрив. - К.: Науков. світ, 2003 - 136 с.

4. Господаренко Г.М. Основи інтегрованого застосування добрив. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002. - 344 с.

5. Якість грунтів та сучасні стратегії удобрення / за ред.. Д. Мельничука, Дж. Гофман, М. Городнього - К.: Арістей, 2004. - 488 с.

6. Агрохімія / За ред. М. М Городнього. - К.: Вища школа, 1995.-562 с.

7. Агрохімія / За ред. І. М. Карасюка. - К: Вища школа, 1995. - 471с.

8. Агроекологія / М. М. Городній, А. Г. Сердюк, М. П Вовкотруб та ін. - К: Виша школа, 1993. - 415 с.

9. Анспок П. И. Микроудобрения: Справочннк - Л.: Агропром- издат, 1990. - 272 с.

10. Довідник з агрохімічного та екологічного стану ґрунтів України /Заред. Б. С. Носка. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.

11. Довідник по удобренню сільськогосподарських культур / ПО. Дмитренко та інші. - К: Урожай, 1987. - 208 с.

12. Довідник працівника агрохімслужби / Б. С. Носко та інші. - К.: Урожай, 1994.-264с.

13. Донских И. Н. Курсовое и дипломное проектирование по системе применеяияудобрений. -Я: Агропромиздат, 1989. - 144 с.

14. Забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в груші / За ред. О. О Бацули. - К: Урожай, 1987. - 128 с.

15. Екологічні основи використання добрив / За ред. Е. Г. Дегодюка. - К.: Урожай, 1988. - 232 с.

16. Лисовал А. П, Макаренко В. М., Кравченко С. М. Система применєния удобрений. - К.: Вища школа, 1989. - 319 с.

17. Толстоусов В. П. Удобрение и качество урожая. - 2-е изд.,
перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. -192 с.

18. Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях їх
вирощування / Б. С. Носко та інші. - К: Урожай, 1990. - 208 с.

19. Фахові журнали: "Агросвіт", "Вісник аграрної науки",
"Захист рослин", "Зерно і хліб", "Картопляр", "Новини агротехніки",
"Стородник", "Пропозиція", "Сад, виноград і вино України", "Сільсь
кий господар", "Сільський журнал", "Фермерське господарство",
"Цукрові буряки" та ін.

Навчальне видання

20. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з курсу "Агрохімія" студентами спеціальності 6.090101 - "Агрономія"

21. Укладачі: Свитко С. М., к с.-г. н., доцент

22. Сауляк П. М., к. с.-г. н., доцент

23. Барвінченко В. І., д. с.-г. н, професор

24. Дідур І. М., асистент

Размещено на Allbest.ru