Санітарно-гігієнічна оцінка території тваринницького об’єкта

Размещено на http://www.allbest.ru/

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ ТВАРИННИЦЬКОГО ОБ'ЄКТА

А.В. Бричук, студентка IVкурсу факультету ТВППТСБ

Миколаївський національний аграрний університет

Розглянуто санітарно-гігієнічну оцінку ділянки тваринницького підприємства. Особлива увага приділяється питанням місцевості, на якій розташований тваринницький об 'єкт. Дотримання всіх зоогігієнічних вимог щодо розташування приміщень на території господарства. У роботі також висвітлюється питання благоустрою території ферми.

Ключові слова: благоустрій території ферми, велика рогата худоба, вигульно-кормовий майданчик, рельєф, ветеринарно-санітарний пропускник.

Постановка проблеми. Освоєння прогресивних методів утримання та підвищення інтенсивності експлуатації продуктивної худоби вимагає чіткої організації зоотехнічних, ветеринарних, санітарно-гігієнічних, організаційно- господарських заходів та благоустрою території ферми. У числі цих заходів, спрямованих на значний підйом продуктивності худоби, одне з провідних місць займає санітарно-гігієнічна оцінка території тваринницьких ферм та комплексів. Все більшу частку серед продуктів тваринництва отримують від великої рогатої худоби. Особливе значення на фермах і комплексах з виробництва яловичини, молока набуває ветеринарно-санітарний захист поголів'я від хвороб і дотримання зоогігієнічних вимог щодо території тваринницького об'єкту, що сприяє отриманню максимальної продуктивності тварин. Тваринницька ферма являє собою підвищений етіологічний фактор захворювань тварин, якщо він не відповідає основним вимогам промислового тваринництва. Тому необхідно дотримуватися всіх необхідних аспектів (санітарні розриви, зони та ін.), щодо санітарного захисту тваринницького об'єкта.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Санітарно-гігієнічну оцінку вибору місць під забудову тваринницького комплексу широко розкрив у наукових дослідженнях В. Ярмоленко [1, с. 54]. Знання поведінки тварин є також обов'язковим для проведення профілактики [2, с. 88]. Продукти тваринництва можуть містити потенційно небезпечні антропогенні і природні забруднювачі (важкі метали, радіонукліди, пестициди та ін.), які поступають в організм тварини з водою та кормом. Знання про гігієну води суттєво впливає на здоров'я тварин, тому оцінка якості води та система водопостачання є важливою складовою забезпечення ветеринарного і санітарного благополуччя на сучасних тваринницьких фермах [3, с. 198].

Постановка завдання. Представити територію тваринницького об'єкта та її санітарно-гігієнічну оцінку в умовах ТзДВ ім. Т. Г. Шевченка Новоодеського району.

Виклад основного матеріалу дослідження. ТзДВ ім. Т.Г. Шевченка розташоване в Новоодеському районі Миколаївської області в м. Нова Одеса. У господарстві утримують 176 корів. На території ферми розміщено сім приміщень для утримання великої рогатої худоби, діючих два корівника. Утримання передбачає в кожному приміщенні по 100 голів. У господарстві - один вигульно-кормовий майданчик. Перспектива розширення території молочно-товарної ферми ім. Т. Г. Шевченка не передбачена. Територія ділянки землі передбачена злегка підвищеною, це сприяє відведенню талих і дощових вод в бік, протилежний житловій зоні, а також інсоляції території підприємства. Тваринницькі приміщення треба зводити у добре освітлюваній, провітрюваній місцевості. Дана місцевість для тваринницьких приміщень вибрана правильно, вона має добру природну освітленість та провітрюваність між спорудами. Ґрунти під ділянкою землі даного господарства сухі, міцні, добре водо- та повітропроникні з низьким рівнем підґрунтових вод не менше як 1,5 м від підошви фундаменту і ці вимоги впливають на стан мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. У ґрунтовому покриві даної території переважають чорноземи південних солонуватих і темно-каштанових ґрунтів, з рівнем підґрунтових вод не менше як 1,5 м від підошви фундаменту. На території молочнотоварної ферми врахований фактор повітряного режиму. Роза вітрів, тобто напрям вітрів в зимовий період до фасадів тваринницьких приміщень передбачений правильно і потік його прямує на довжини стін. Тваринницький об'єкт забезпечений водопостачанням. На території тваринницького об'єкту одна водонапірна башта. Система водопостачання - централізована. Поряд з фермою не існують інші підприємства, тому ступені забрудненості атмосферного повітря від діючих поряд об'єктів не має. Забудова території повинна супроводжуватися не тільки збереженням сприятливих для здоров'я тварин умов місцевості, а й поліпшенням їх. Не рекомендується планувати територію під ферму, на яких раніше розміщувалися тваринницькі ферми, скотомогильники, гноєсховища, шкіряно-сировинні підприємства. При будівництві ферми ТзДВ ім. Т. Г. Шевченка це питання враховано. Тваринницькі підприємства необхідно розміщувати відповідно до «Санітарних норм проектування промислових підприємств». Призначення санітарно-захисної зони - забезпечити охорону повітря, ґрунтові води, ґрунти від забруднення промисловими відходами. Тому тваринницькі підприємства не слід розміщувати з підвітряного боку стосовно до житлової території (селітебна зона), місць перебування людей. Норма санітарно-захисної зони в даному випадку - 300 м. Відстань тваринницького об'єкту відносно населеного пункту становить менше як 300 м - санітарно-захисна зона не відповідає нормативу. Мінімальними зооветеринарними розривами між підприємством і залізницею, автомобільними шляхами першої та другої категорії - 300 м. Оцінюючи даний показник можна відзначити, що відстань від товариства з додаткової відповідальності ім. Т.Г. Шевченка до залізниці 48 км (с. Баловне), до автомобільних шляхів першої та другої категорії - 1,5 км. Нормативи даного спостереження підтримані. Детального вивчення потребують епізоотичні відомості - благополучність земельної ділянки у минулому до збудників

інфекційних хвороб, наприклад сибірка, емкар. Це питання враховане і дана ділянка благополучна і «чиста» в гігієнічному відношенні. За рельєфом ділянка ферми повинна бути нижче житлових, громадських будівель, з підвітряного боку від них, але вище території гноєсховища. Так, це питання враховано при виборі ділянки молочнотоварної ферми. На території господарства відсутнє гноєсховище. Воно знаходиться за межами господарства. Територія ферми не повинна перетикатися транспортними шляхами, річкою, яром. При санітарно- гігієнічній оцінці можна заключити, що територія ферми ім. Т. Г. Шевченка не перетинається річками, ярами, але вздовж ферми проходить транспортний шлях. Для захисту від занесення збудників інфекції тваринницькі підприємства повинні належати до підприємств закритого циклу, тобто повністю заборонено знаходитися на її території особам, транспорту, які не пов'язані з обслуговуванням тварин. В господарстві ця вимога не підтримується. Територію ферми обов'язково огороджують парканом висотою не менш як 1,8 м (з цією метою використовують бетоні панелі, металеві сітки й будь-який місцевий матеріал). Тваринницьке підприємство має огорожу території ферми і це бетоні панелі висотою більше ніж 1,8 м. За вимогами ділянки ферми треба звернути увагу на присутність і обладнання санітарного пропускника для робітників ферми. Вхід на ферму тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, через який обслуговуючий персонал потрапляє на роботу, тобто через нього в виробничі приміщення, у ветеринарно-санітарному пропускнику треба розмістити шафи, душ, кімнати для зберігання спецодягу, туалети. Ветеринарно санітарний пропускник обладнують водопроводом, теплою водою, припливно-витяжною системою вентиляції та електроосвітленням. ТзДВ ім. Т. Г. Шевченка не має санітарного пропускника. Звертаємо увагу на обладнання дезінфекційного бар'єру для в'їзду автотранспорту на територію ферми, яких кожного дня треба очищати та заповнювати, наприклад 2% розчин їдкого натру. При в'їзді на територію ферми ім. Т.Г. Шевченка дезінфекційний бар'єр відсутній. Територія ферми асфальтована, що підтверджує зручність під'їзду транспорту до приміщень і пересування обслуговуючого персоналу.

Приміщення на території ферми розміщені компактно з метою зниження втрат на спорудження під'їзних шляхів, ліній комунікацій, що дає змогу економити земельну площу і будівельні матеріали. Виробничі приміщення будують паралельно одне одного бічними фасадами. В господарстві цей фактор врахований. Практикують такі забудови у виробничій зоні: павільйонну (окремі будівлі), блокування (будівлі об'єднання у блок), багатоповерхові. У господарстві практикується павільйонна забудова. Розриви між виробничими спорудами повинні бути у межах протипожежних нормативів 9-18 м залежно від вогнестійкості будівель і споруд. Допустимі розриви не менш як 20 м при павільйонній забудові. На даній місцевості протипожежний норматив між виробничими спорудами врахований, між тваринницькими приміщеннями він становить 10 м. Між тваринницькими будівлями влаштовані вигульно-кормові майданчики, де тварини перебувають на свіжому повітрі, відбувається моціон. За нормами вигулів з розрахунку на одну голову для корови повинен становити від 7 до 15 м2. За нашими визначеннями норма площі на вигульно-кормовому майданчику на одну голову корови дорівнює приблизно 2 м2, яка не відповідає нормам. Розглядаючи питання обладнання вигульно-кормових майданчиків для тварин треба відмітити відсутність навісів для літнього періоду, присутність годівниць, водопостачання цілодобове, але вигульно-кормові майданчики твердого покриття не мають. Вигульні майданчики не запланували на відстані 1 м від стін, щоб поліпшити санітарний стан приміщень і запобіганню руйнуванню відмостків та фундаменту будівлі. Отже, вибір ділянки землі під будівництво тваринницького підприємства ТзДВ ім. Т.Г. Шевченка підтверджений техніко-економічними розрахунками на підставі результатів розгляду можливих варіантів. При цьому спеціалісти господарства врахували найбільш економічне використання земель і відшкодування збитків внаслідок вилучення земельних ділянок і втрат сільськогосподарського виробництва. Благоустрій території ферми - це комплекс інженерно-організаційно- господарських та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на отримання від сільськогосподарських тварин найвищої продуктивності. В ТзДВ ім. Т. Г.

Шевченка благоустрій території ферми не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Висновки і перспективи подальших досліджень За результатами проведеного дослідження санітарно-гігієнічної оцінки території тваринницького об'єкту в умовах ТзДВ ім. Шевченка, можна зробити висновок, підприємство не дотримується всіх норм, щодо санітарного захисту тваринницького об'єкта.

тваринницький ферма зоогігієнічний худоба

Список використаних джерел

1. Санітарно-гігієнічна оцінка вибору місця під забудову тваринницького комплекс / [Ярмоленко В.О.] // Науковий вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2009. - №1. - С. 54-58.

2. Основні поняття добробуту тварин та нормативно правові акти Кос'янчукІ. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2013. - 88-94.

3. Санітарно-гігієнічна характеристика якості води для тварин у західній біогеохімічній зоні України / [Соколюк В. М.] // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. - 2013. Т. 15, ч. 4. - С. 198-204.

Размещено на Allbest.ur