План земельно-господарського устрою територій малих та середніх міст, як основа планування землекористування населених пунктів

Питаннями розробки комплексного еколого-економичного механізму аналізу та планування землекористування займалися такі вчені як Т Тіте- нберг, Д. Стед, В. Надін, Д. Зеттер, Дж. Форестер, Ю.М. Арскій, К. Гофман, Д.С. Добряк, О.С. Дорош та інші. Однак не дивлячись на дані дослідження, питання розробки планів земельно-господарського устрою

територій населених пунктів в сучасних умовах потребують подальших досліджень.

Мета статті - проаналізувати сучасний стан землекористувань в розрізі середніх та малих міст та встановити роль інвентаризації земель як основу планування землекористування та створення планів земельно-господарського устрою населених пунктів.

Виклад основного матеріалу

Планування землекористування обумовлене визначенням видів раціонального землекористування та його режиму на конкретній території, оцінюванням стану використання земельних ресурсів й альтернативних моделей землекористування та інших природних, соціальних і економічних умов з метою вибору і освоєння видів та типів землекористування, напрямів діяльності, які є найкращими для досягнення поставлених завдань [1].

Кожне місто виникає та розвивається в зв'язку з суспільними потребами та виконує певні функції на певній території. В зв'язку з різним розвитком міста задача формування його функціональної структури набуває різного змісту. При цьому важливим є врахування всіх функціональних факторів, більш повного використання трудових ресурсів, а також створення комплексів екологічної індустрії.

Згідно досліджень Європейської Економічної Комісії ООН можна виділити такі основні вимоги до планів землекористування [3]:

• забезпечення більшого різноманіття видів та щільності видів земле- користувань в межах міст, що дозволяє забезпечити повний спектр міських функцій;

• підтримка оновлення житлового фонду за рахунок використання інноваційних методів фінансування, технологічних та нормативних ініціатив. Основна увага має приділятися усуненню перешкод на шляху інвестицій;

• підтримці співпраці, підвищення ефективності участі місцевої громади, нарощування участі держави та програми сталого планування, створення публічних зон, пішохідних вулиць, збереження історичних будівель та унікальних вуличних ландшафтів;

• забезпечення широкого спектру можливостей в галузі культури та відпочинку за рахунок ефективного використання природних зон, збереження системи комплексних та пов'язаних між собою відкритих зон, парків, річних долин та набережних, збереження природного середовища проживання та ресурсів в цих зонах;

• забезпечення інфраструктури водопостачання та каналізації, що відповідає потребам місцевої громади та екологічним умовам;

• підвищення ефективності та розширення транспортної мережі для забезпечення конкурентоспроможності громадського транспорту.

З огляду на вищезазначене важливим елементом планування землекористування населених пунктів є глибо - кий аналіз існуючого стану землекористування, з врахуванням всіх факторів (історичних, господарських, кліматичних, екологічних та інше). Матеріалами для такого всебічного аналізу та базою для прийняття рішень, створення планів земельно-господарського устрою територій населених пунктів [2], мають слугувати матеріали інвентаризації земель міста.

Результатами такої інвентаризації мають стати - єдина цифрова топографічна основа території міста, створена на базі топографічних карт та планів, планово-картографічної основи державного земельного кадастру на території населеного пункту, результатів інженерно-геодезичної зйомки території та результатів містобудівного моніторингу. Все це забезпечить наповненість проекту найсучаснішою інформаційною базою, виявить основні проблеми в обліку просторового розміщення окремих земельних ділянок.

В ході виконання робіт з інвентаризації має бути уточнена межа населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на основі даних державного земельного кадастру.

Наступним етапом виконання робіт є створення планів зонування територій міста, історико-архітектурних планів та детальних планів територій. інвентаризація земля місто господарський

Важливим для населеного пункту є також наповнення місцевого бюджету, в тому числі за рахунок справляння земельного податку та орендної плати за землю. В зв'язку з цим важливим є встановлення меж кадастрових зон та кварталів, меж економіко- планувальних зон нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, меж земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (з вказанням контурів будівель та споруд, розташованих на них), цільове призначення земельних ділянок, види функціонального використання земельних ділянок, їх нормативна грошова оцінка, розподіл земель між землевласниками та землекористувачами, обмеження у використанні земельних ділянок.

Місто, це складна система, функціонування якої не можливе без відповідних засобів життєдіяльності, тому важливою складовою проекту є інформація про інженерно-транспортну інфраструктуру на основі топографічних карт та планів, даних експлуатаційних служб в сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно- геодезичних зйомок завершених будівельних об'єктів інфраструктури, інформації про будівлі та споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на основі топографічних карт та планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об'єктів, інформації про об'єкти істо- рико-культурної спадщини на основі даних обліку пам'яток, що ведеться відповідними органами охорони культурної спадщини.

Для найбільш зручного та точного орієнтування в системі необхідним є внесення даних реєстрів назв вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості на основі топографічних карт та планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння назв (або найменування) вулиць та інших іменованих об'єктів місцевості.

Складовою частиною матеріалів з інвентаризації земель населеного пункту є затверджена інформація про об'єкти підвищеної небезпеки, з метою визначення меж охоронних зон, містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони історичних пам'яток, пам'яток культури та природи, озеленення, благоустрою та захисту територій, інвестиційні програми та проекти на основі відповідних рішень органів місцевого самоврядування, екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій та земельних ділянок, можливість розвитку на них містобудівної діяльності з врахуванням планувальних обмежень на основі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на основі даних, одержаних з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем з питань використання територій, їх екологічного, інженерно- геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування територій населеного пункту.

В інформаційній системі з питань використання територій значне місце має бути відведене постійно оновлюваній базі Нормативно-правових актів в галузях землевпорядкування, містобудування, а також будівельним нормам, державним стандартам та правилам.

Створення Планів земельно- господарського устрою, а головне впровадження та ефективне їх використання, не можливе без вирішення першочергових проблем, серед яких можна особливо виділити такі:

1. Налаштування взаємодії планів земельно-господарського устрою територій міст із сторонніми інформаційними системами, у першу чергу з системою реєстрації прав та системою Державного земельного кадастру.

2. Підготовка проекту нормативно-правового та нормативно- технічного забезпечення створення планів земельно-господарського устрою територій, з використанням внутрішнього та закордонного досвіду.

3. Розробка та впровадження єдиних стандартів організації баз даних. Робота, що виконується Мін- регіонбудом в даний час в подальшому значно ускладнить впровадження планів земельно-господарського устрою територій міст у зв'язку з тим, що на даний час не враховуються вимоги спеціалістів з проектування баз даних та інформаційних систем. Розроблений та затверджений ДБН, щодо створення містобудівного кадастру не дає можливості створити дієву базу даних і працездатний план земельно-господарського устрою територій міста.

4. На даний час відсутня державна структура, що відповідає за якість систематизації інформаційних ресурсів та їх об'єднання в єдиний інформаційний простір. Надання цих функцій окремим розрізненим містобудівним кадастрам, підпорядкованим місцевим органам влади (як це є зараз), та відсутність кваліфікованих спеціалістів призведе до ситуації, яка спостерігалась із структурою земельного кадастру в 1990-х роках, коли він також підпорядковувався місцевим радам. Систематизація даних почалася лише після надання цих функцій єдиному органу, що має підпорядковані структурні підрозділи на місцях. Про це свідчить і відносно вдалий досвід впровадження реєстрації прав протягом 2013-го року єдиною структурою - Державною реєстраційною службою України.