Інформаційне забезпечення аграрної складової регіональної євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНОЇ СКЛАДОВОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

У статті проведено аналіз сучасних підходів до інформаційного забезпечення аграрної складової у розрізі регіональної євроінтеграції. Виокремлено очікувані тенденції розвитку сільського господарства в умовах глобалізації.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, аграрний сектор, євроінтеграція, інформатизація, економіка, світове сільське господарство.

Постановка проблеми. Аграрний сектор є найважливішою ланкою економіки будь-якої держави, матеріальною основою її багатства. Між розвитком аграрного сектора економіки, а також процесами глобалізації і регіональної інтеграції спостерігається тісний взаємозв'язок. Еволюційний підхід у цьому випадку застосовується для акцентування на системоутворюючих елементах і феномені галузі, на виявленні факторів її розвитку та трансформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз економічної літератури показав, що публікації з проблем інформаційного забезпечення аграрного сектору в умовах євроінтеграції є в працях Ю. Білика, О. Білоруса, Б. Губського, Гальчинського, Д. Лук'яненка, В. Новицького, А. Поручника, Ю. Пахомова, Сіденка, А. Філіпенка та ін. Практично всі вчені та спеціалісти, що займаються проблемами економічної інтеграції спростовують поняття інтеграції як тільки усвідомленого регульованого або як тільки стихійно ринкового процесу. Тим самим стверджується, що це дві нерозривні сторони одного й того ж процесу.

Постановка завдання. Метою статті є проведення аналізу сучасних підходів до інформаційного забезпечення аграрної складової регіональної євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес інтеграції охоплює не тільки сферу зовнішньоекономічного обміну та ринкові зв'язки країн регіональних інтеграційних угруповань, але й глибоко проникає в сферу матеріального виробництва. Особливості економічної взаємодії та конкретні форми співробітництва в аграрній сфері між країнами різних регіональних господарських комплексів також історично підпадали під вплив та дію рушійних сил інтеграції, через яку забезпечується все більша взаємодія суб'єктів агропродовольчих ринків. Водночас специфічні ознаки та закономірності галузі сільського господарства, які діють лише у цій галузі, суттєво впливають на якісну визначеність ґенези інтеграції, склад та структуру взаємозв'язків з іншими секторами економіки країн світу, а також певною мірою формують характер світового господарства.

На початку еволюції аграрного виробництва виявлялася така важлива закономірність його розвитку, як становлення інститутів влади, податкової та бюджетної системи, зовнішньоекономічних зв'язків, внутрішнього ринку. Досвід країн світу та окремих регіонів свідчить про суттєвий вплив трансформації владних структур на розвиток аграрного сектора, виробництво та споживання у власній країні, в силу чого формується національна аграрна політика.

У XX ст. процес інтеграції аграрної сфери у світову аграрну економіку підпадає під вплив стрімких технологічних зрушень, ініційованих урядами країн, які, як правило, починалися в найбільш розвинутих країнах та поширювалися далі на всі країни світу. Як справедливо відмічає відомий економіст Дж. Галбрейт: “Жодне будь- яке значне нововведення не надходить від окремого фермера. Якщо б не уряд та фірми- виробники сільськогосподарських машин та хімічних засобів, сільське господарство перебувало б у стані технічного занепаду” [3, с. 80].

Сучасне інформаційне забезпечення та зазначені технологічні зрушення суттєво змінили характер продуктивних сил та виробничих відносин в аграрному секторі, дозволили збільшити не тільки виробництво, але й скоротити витрати, і, відповідно, знизити ціни на сільськогосподарську продукцію, про що відзначається у дослідженнях вчених-аграріїв різних країн світу [3, с. 207; 4, с. 21; 7, с. 41]. Протягом певного часу органічно сформувалося світове сільське господарство, яке на сучасному етапі слід розглядати вже не тільки як сукупність національних аграрних економік, а і як єдину, цілісну, комплексну світову виробничу систему, у якій застосовуються єдині “правила гри”, відбуваються процеси лібералізації світової торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Слід зазначити, що економіка постіндустріального суспільства - це економіка послуг: відбувається перехід від матеріального виробництва до нематеріального (виробництво послуг), зумовлений удосконаленням технологій, механізацією та автоматизацією виробництва, що дозволяє зменшити кількість людей, безпосередньо зайнятих у матеріальному виробництві. Як пояснює А. Чухно, це зовсім не означає, що матеріальне виробництво зникло: «...завдяки високотехнологічному рівню виробництва і продуктивності праці, функціонування такого потужного промислового потенціалу, як американське, забезпечують всього 10% зайнятих. У сільському господарстві зайнято 2,5% працюючих, проте вони забезпечують сільськогосподарською продукцією не лише Америку, але й інші країни світу. Саме це призвело до того, що майже 80% зайнято у сфері послуг, тобто у науці, освіті, охороні здоров'я, культурі - галузях, що забезпечують усесторонній розвиток людини» [9, с.96].

Оскільки історична місія сільського господарства пов'язана із збільшенням чисельності населення, то слід враховувати його тенденцію до зростання. Так, якщо на початок 2006 р. населення світу складало 6,5 млрд. чол., то за прогнозами Міжнародного центру програм Бюро перепису населення США до 2017 р. воно зросте до 7,5 млрд. чол., а до 2050 р. його чисельність збільшиться до 9 млрд. чол. Причому експерти ООН констатують, що близько 95 % щорічного приросту населення з 1994 по 2004 рр. припадало на менш розвинуті регіони світу: темпи росту у цих країнах складають 1,6 %, тоді, як в країнах з ринковою економікою 0,3 % у рік. Результати аналізу довгострокових тенденцій розвитку сільського господарства в умовах глобалізації, відображені на рис. 1 та свідчать про суттєві зміни у системі світового сільського господарства.

аграрний євроінтеграція сільський аграрний

Рисунок 1 - Очікувані тенденції розвитку сільського господарства в умовах глобалізації

Сільське господарство надто складна сфера виробництва. При цьому - незалежно від національної належності, рівня розвитку, форми власності, методів організації - сільське господарство має свої специфічні, притаманні лише йому особливості, які істотно відрізняють цю галузь економіки від інших, що вимагає визначення її пріоритетності на державному рівні [5, с.23].

Згідно законів економічного розвитку та сучасного інформаційного забезпечення, теоретично обґрунтованими та практично апробованими є інтеграційні форми за відомою шкалою Б. Балашша. За його теорією вважається, що початком регіональної інтеграції є акції уряду, які повинні розвиватися від простіших форм до складніших. З огляду на це існує п'ять форм інтеграції:

- зона вільної торгівлі (скасування тарифних та нетарифних обмежень, які залишаються у відношенні до “третіх” країн);

-митний союз (встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу і забезпечується проведення спільної зовнішньоторговельної політики у відношенні до “третіх країн”);

-спільний ринок (вільне пересування всіх факторів виробництва між країнами- учасницями);

-економічний союз (узгоджена та гармонізована економічна політика країн- членів, спрямована на усунення всіх обмежень у русі товарів і факторів виробництва);

- повна економічна інтеграція (проведення фактично єдиної економічної політики, що вимагає, зокрема, уніфікації законодавчої бази, монетарної, фінансової, антикризової політики та упровадження наднаціональної адміністрації, рішення якої є обов'язковими для країн-учасниць).

Висновки. Інформаційне забезпечення аграрної складової регіональної євроінтеграції чітко вказує на вагоме значення теорії та практики сучасної міжнародної економічної інтеграції, оскільки через неї забезпечується глибока взаємоузгодженість дій у перебудові галузевої структури аграрного виробництва у відповідності до викликів глобалізації, мінімізуються ризики в аграрному виробництві, забезпечується розвиток та впровадження інноваційних технологій, відбувається концентрація сил на найсучасніших напрямах розвитку науки і техніки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Білик Ю. Оцінка порівняльних переваг в умовах міжнародної економічної інтеграції (на прикладі сільського господарства України) / Ю. Білик, О. Файчук // Економіка України. - 2007. - №6. - С. 69-76.

2. Геєць В.М. Ринкова трансформація в Україні: здобутки, труднощі, уроки В.М. Геєць // Україна і світове господарство на межі тисячоліть: навч. посіб. / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський [та ін.] - К.: Либідь, 2002. - С. 14- 29.Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества / Дж. К. Гелбрейт. - М., 2012. - 359 с.

3. Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України / Б. В. Губський. - К.: Логос, 2003. - 328 с.

4. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: підруч. / В.Є. Новицький. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

5. Пахомов Ю.М. Національна економіка в глобальному конкурентному середовищі / Ю.М. Пахомов, Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський. - К.: Україна, 1997. - 237 с.

6. Сіденко В. Р. Вектори інтеграції України у світове господарство / В. Р. Сіденко // Україна і світове господарство на межі тисячоліть: навч. посіб. / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський [та ін.] - К.: Либідь, 2002.

7. Тищенко С.І. Використання інформаційних технологій у діяльності аграрних підприємств / С.І. Тищенко// Вісник ХНАУ, серія «Економічні науки», 2015.- Вип.№3. - С. 291-298.

8. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та її значення для України / А.А. Чухно. - К.: Логос, 2003. - 631 с.

9. Філіпенко А.С. Зовнішньоекономічна стратегія України в сучасних умовах / А.С. Філіпенко // Світогосподарські пріоритети України: зб. наук. пр. / НАН України. Об'єдн. ін.-т економіки; ред. кол.: А.С. Філіпенко (відп. ред.) [та ін.] - К., 2012. - 124 с.

Размещено на Allbest.ur