Аналіз виробництва зернової продукції підприємствами Миколаївської області

Постановка проблеми. Базовою галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Нині більше половини фонду споживання основних продуктів харчування формується за її рахунок. Головним завданням сільського господарства є стале збільшення обсягів виробництва зернової продукції для забезпечення потреби країни в цьому виді продовольства, створення державних фондів, ресурсів для її експорту. Виробництво зернової продукції здійснюється на основі органічної єдності таких чинників, як земля, трудові та матеріальні ресурси нематеріальні, фінансові ресурси. Недостатнє забезпечення підприємства бодай одним із вказаних ресурсів ускладнює процес його виробничої діяльності, гальмує досягнення сталого та конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарської продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням ринку зернових культур присвятили свої праці такі науковці, як: В.І. Бойко, В.І. Власов, О.М. Гордуновський, І.О. Гуржій, В.М. Жук, І.В. Кобута, К.А. Лєбєдєв, О.П. Реєнт, Б.К. Супіханов, А.В. Гордєєв, Т.Ф. Рябова та інші. Наукові розробки вчених формують теоретичне підґрунтя розуміння перспектив розвитку сучасного ринку зернових культур в умовах глобалізації й мають практичне застосування, пропозиції використовуються при розробленні законів, програм розвитку зернової галузі тощо.

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз виробництва зернової продукції підприємствами Миколаївської області та визначення напрямів удосконалення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.

Викладення основного матеріалу дослідження. За попередніми даними, обсяг валової продукції рослинництва в 2014р. (у постійних цінах 2010р.) складав 6906, 5 млн. грн., що на 647, 4 млн. грн. (на 8, 6%) менше в порівнянні з 2013р., та, водночас, на 2596, 7 млн. грн. (на 60, 3%) більше ніж у 2005р. Питома вага області в ресурсах валової продукції рослинництва України торік становила 3, 5% (18 місце серед регіонів держави). Лідерство тримає Вінницька область (7, 9% загальнодержавного обсягу).

Рисунок 1 - Посівні площі сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств Миколаївської області

Примітка: складено за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

Щодо зосередження площ посівів по категоріях господарств, то незмінно переважаючою у загальній посівній площі області залишається частка сільськогосподарських підприємств. У 2014р. вона сягала 63, 8%, причому 95, 4% посівів цієї категорії господарств припадає на недержавні підприємства. Разом з тим, як наочно демонструє нижченаведена діаграма, посівні площі господарств населення за період 2007-2014рр. поступово розширюються. Так, їх частка у загальній посівній площі зросла з 29% у 2005р. до 36, 2% у минулому році (рис. 2)

Рисунок 2 - Питома вага основних категорій господарств області в загальну посівну площу, %

Примітка: складено за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

зерновий продукція сільськогосподарський виробничий

Слід зазначити, що структура посівних площ основних груп агрокультур за останні роки зазнала деяких змін. За рахунок зменшення посівів кормових культур (з 6, 4% у 2005р. до 3, 4% у 2014р.), картоплі і овоче-баштанних культур (з 3, 3% до 2, 6%) та зернових культур (з 61, 1% до 60, 6%) розширилася посівна площа технічних (з 29, 2% до 33, 4%).

Структура посівних площ у 2014р. у порівнянні з попереднім роком змінилася наступним чином. Питома вага технічних культур збільшилася на 1, 9 в. п., а зернових, кормових, картоплі і овоче-баштанних культур - зменшилася відповідно на 1, 4, 0, 4 та 0, 1 в. п.

Зернове виробництво як пріоритетна галузь агропромислового комплексу має важливе стратегічне значення, адже від рівня виробництва зерна залежать продовольча безпека держави, її економіка і добробут населення. Торік в області 60, 6% зайнятих посівами площ було відведено під зернові культури - 947, 9 тис. га (на 22, 1 тис. га, або на 2, 3% менше ніж у 2013р.).

Розглядаючи динаміку посівних площ у групі зернових, слід відмітити, що в порівнянні з 2013р. дещо розширилися посівні площі тільки під ячменем - на 1, 3%. Посівні площі під рештою зернових культур скоротилися: суміші колосових посіяно менше на 83, 3%, гречки - на 43, 9%, вівса - на 34, 4%, сорго - на 33, 2%, зернобобових - на 30, 9%, проса - на 20, 1%, кукурудзи - на 3, 8%, жита - на 1, 1%, пшениці - на 0, 2%.

Рисунок 3 - Частка посівних площ продовольчих та фуражних зернових культур

Примітка: складено за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

За підсумками 2014р. частка посівних площ фуражних культур зернового поля була переважаючою (55, 8%) і складала 528, 9 тис. га. За період, що аналізується, зерновий клин продовольчих культур мав перевагу у 2005, 2006 та 2008 роках (51, 61, 56%% відповідно).

Визначальним фактором впливу на ефективність діяльності в галузі рослинництва виступає врожайність сільськогосподарських культур. Аналіз її динаміки протягом останніх років засвідчив значний діапазон її варіації. Коливання урожайності свідчать про об'єктивне існування природно-кліматичного ризику в галузі рослинництва.

Агрометеорологічні умови передпосівного періоду осені 2013р. були неоднорідними. У вересні переважала тепліше звичайного з рясними дощами погода. Початок жовтня характеризувався суттєвим зниженням температури повітря - середньодобові показники в окремі дні були на 7-9° нижче норми. Листопад був аномально теплим та сухим - в окремі дні абсолютні максимуми температур були рекордними за останні 70 років. Отже, осінь 2013р. відзначилася великими температурними контрастами, з дуже ранніми першими заморозками та нерівномірним розподілом опадів.

Погодні умови кліматичної зими для повноцінної перезимівлі озимих культур були малосприятливими, глибокого спокою у зимуючих культур не було, рослини декілька разів відновлювали свою вегетацію. Такі перепади від тепла до холоду були вкрай несприятливими для загартування озимини, приводили до втрати поживних речовин та послаблення їх зимостійкості. За весь зимовий період мінімальна температура повітря на глибині залягання вузла кущіння озимих в період найбільших похолодань знижувалася до 6-11° морозу, але загрози для зимуючих культури не представляла.

Розвиток весняних процесів у 2014р. відбувся із значним випередженням середніх багаторічних показників. Так, на початку березня відбулося встановлення середніх добових температур повітря вище +5°, що на 17-19 днів раніше звичайних строків - почалася метеорологічна весна.

Узагальнюючи вищезазначене, можна констатувати, що для вирощування зернових культур погодні умови року, що минув, були дуже сприятливими: для зернової групи культур минулий рік за останнє щонайменше десятиріччя був найбільш врожайним. З 1 гектара зібраної площі в усіх категоріях господарств було одержано 30,4 ц зерна, що на 1 ц більше ніж у 2013р. та на 9, 6 ц - ніж у 2005р. Варто зазначити, що господарствам усіх категорій десяти районів вдалося перевищити середньообласну урожайність зернових культур, а найсуттєвіше - Первомайського (на 14, 2 ц з 1 га), Арбузинського (на 10, 5 ц), Кривоозерського (на 10, 3 ц) та Врадіївського (на 9, 3 ц) районів. Найнижчий рівень урожайності зафіксовано в господарствах Березанського та Березнегуватського районів (18, 9 ц та 21, 6 ц з 1 га відповідно) (рис. 4).

Рисунок 4 - Урожайність основних зернових культур в усіх категоріях господарств, ц з 1 га

Примітка: складено за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

У минулому році хліборобам Миколаївщини вдалося отримати вагомий врожай зернових культур, який поправу можна назвати рекордним. Внесок Миколаївської області у загальнодержавне виробництво зерна в 2014р. складав 4, 5%. Господарствами усіх категорій зібрано 2864, 0 тис.т зерна (у вазі після доробки), що на 2, 1% більше ніж у 2013р., та в 1, 6 раза - ніж у 2005р. На формування врожаю зернових культур у минулому році суттєво вплинуло нарощення виробництва, насамперед, озимих ячменю та пшениці. Їх валові збори збільшилися у порівнянні з 2013р. відповідно на 27, 8% та 12%.

У структурі виробництва зернових 48% припадало торік на продовольчі культури (1373, 3 тис. т). Фуражного зерна зібрано 1490, 7 тис.т (52%). Питома вага продовольчих зернових культур у порівнянні з 2013р. зросла, а частка фуражних - скоротилася відповідно на 4, 2 в.п.

У порівнянні з 2005р. розподіл зернових культур по групах змінився докорінно: в 2014р. переважаючою була частка фуражного зерна, тоді як у 2005р. - продовольчого.

Провідною продовольчою культурою є пшениця. Усіма категоріями господарств області у 2014р. зібрано 1351, 4 тис. т цієї культури, що на 143, 6 тис. т, або на 11, 9% перевищує рівень попереднього року. Більше половини (51, 1%) загальнообласного валового збору пшениці забезпечено господарствами Первомайського, Баштанського, Арбузинського, Доманівського, Новоодеського, Снігурівського, Березанського та Жовтневого районів.

Аналіз питомої ваги основних категорій господарств у виробництві продукції рослинництва в минулому році свідчить про таке: основними виробниками зерна є сільськогосподарські підприємства - 62, 8%.

Висновки. Основними факторами, що впливають на рівень сталості виробництва зернової продукції, є природні та економічні умови, поєднання культур і обсягів виробництва продукції, розміри та ефективність використання ресурсів у різних умовах вирощування сільськогосподарських культур.

Підсумуємо, що головними проблемами збільшення валових зборів збіжжя в умовах глобального дефіциту продовольства, які потрібно вирішувати, є покращення урожайності зернових культур, шляхом внесення більшої кількості органічних та мінеральних добрив, зменшення втрат при зборі урожаю зерна. Сьогодні на вирішення глобальної продовольчої проблеми спрямовані зусилля багатьох країн. В цьому аспекті Україна повинна більш ефективно використовувати свій потенціал в зерновому господарстві, адже, вітчизняні запаси зерна - це важлива складова не лише національної економіки, а й глобальної продовольчої безпеки.