Консервативно-оперативне лікування сук та кішок за піометри

Важливо відмітити, що за результатами спостереження за пролікованими тваринами другої групи впродовж року ускладнень та рецидивів не спостерігалося. Але у першої групи тварин, які були піддані консервативному лікування рецидив трапився у одної кішки і трьох сук з настанням наступної тічки.

Обгрунтуванням і поясненням більш кращої ефективності лікування при проведенні хірургічних маніпуляцій і лікувальних заходів у тварин другої дослідної групи є патогенетично обгрунтована схема лікування. Остання грунтується на видаленні матки та яєчників, що запобігає майбутньому запаленнюматки.

Таким чином, враховуючи результати проведених досліджень та позитивний результат від лікування оперативним способом , останній можна рекомендувати для проведення у інших клініках ветеринарної медицини, що працюють із дрібними домашніми тваринами.

Економічна ефективність лікувальних заходів

Добре відомо що є дуже важливим здоров'я статевих органів. Дана патологія має велике значення для людей які утримують тварин у племінних цілях, так як лікування даної патології найчастіше зводиться до оваріогістеректомії. Тому без допомоги людини сама тварина вижити в жорстокому світі, в якому діє один закон - виживає сильніший, не зможе і швидше за все загине. Але в наш час тварини перебувають під захистом і їх захворювання, певною мірою, спричиняють витрати наносячи економічні збитки. Особливо це помітно тоді, коли тварину використовують у племінних цілях, або на господарстві (охорона території).

Треба зазначити, що потрібно вияснити питання ефективності терапії у тварин з патологіями органів статевої системи, на даний момент залишається актуальним. Це стосуєтся не тільки ефективності лікування, а й економічне забезпечення, яке на даний момент не є дешевим. Для того щоб досягнути бажаного ефекту у лікуванні треба залучити до роботи висококваліфікованих лікарів, обслуговуючий персонал, а також високоякісне обладнання. Це все вимагає певних матеріальних і фінансових затрат на період лікування. Зрозуміло, що останнє становить тільки частку економічної ефективності проведеного лікування. Тому треба вияснити економічну ефективність лікувальних заходів. Використовують певну систему показників, які складаються з таких видів:

- вартість ветеринарних препаратів;

- суму прямих і не прямих збитків від хвороби;

- економічний ефект, отриманий від проведення лікувальних заходів;

- економічна ефективність на 1 гривню затрат;

Щоб визначити економічну ефективність лікувальних заходів у проведеній нами роботі використовували такі дані:

- кількість хворих тварин;

- затрати праці та матеріальних ресурсів на проведення лікувальних заходів;

- термін перебігу хвороби.

Для того щоб отримати реалістичні та об'єктивні результати, ми скористалися показниками 5 собак і 5 котів, оскільки собаки були службовими, а коти високопородними племінними, тому їхня вартість та племінна цінність мали обгрунтування для обчислення економічної ефективності від проведеного лікування. Ефективність лікування визначали тільки для оперативного втручання, так як воно давало більший процент тварин які одужали, отже, воно є більш доцільнішим.

1. Розрахунок економічних збитків в результаті захворювання сук та кішок.

Врахувати теж треба і те, що під час лікувального процесу летальних випадків не було, тому в економічні збитки врахували лише один показник, а саме - «від простою тварин за період захворювання». Для цього скористалися формулою:



З = М х Ц х Т, де

М - кількість перехворілих тварин;

Ц - ціна одного дня перетримки;

Т - тривалість захворювання, (простою).

З = 10 х 60 х 14 = 8400 грн.

Тому витрати в розрахунку на одну голову становлять 840 грн.

2. Витрати на ветеринарні заходи.

а) Затрати на оплату праці спеціалістів ветеринарної медицини.

В середньому тривалість терапевтичного лікування і проведення оперативного втручання становила 120 хвилин. Але при цьому затрати часу на лікування як у лікаря, так і його асистентів займало однакову кількість часу.

Для того, щоб вичислити на затрати на оплату витраченого часу ветеринарного лікаря, необхідно враховувати вартість однієї години робочого часу спеціаліста та його асистента.

Виходячи з того, що місячний посадовий оклад лікаря - ординатора у 2015 році становить 2000 грн, а асистента 600 грн, то заробітна плата за один день розраховується шляхом ділення місячного окладу на 25.6, тобто :

2000 : 25.6 = 78.13 грн. - для лікаря - ординатора ;

600 : 25.6 = 23.43 грн. - для асистента.

Отже, з вище отриманого заробітна плата лікаря за годину становить :

78.13 : 11 = 7.10 грн;

А заробітна плата санітара за годину:

23.43 : 11 = 2.13 грн;

Оплата праці ветеринарних працівників ( лікаря і асистента) за лікування однієї тварини:

(7.10 + 2.13) х 2 = 18.46 грн

Десяти тварин:

18.46 х 10 = 184.6 грн.

а) Матеріальні витрати

Для того, щоб провести оперативне втручання, яке полягало в видаленні матки і яєчників, а це операція високого рівня складності та амбулаторного післяопераційного лікування, матеріальні затрати включали також вартість лікарських препаратів, матеріалів, інструментів та приладів.

Нижче наведена вартість препаратів, що застосовувалися під час лікування тварин, враховуючи середню масу сук та кішок 5-10 кг.

В групі, в якій застосовували оперативний метод лікування використовували ті самі лікувальні засоби, що й при консервативному лікуванні, іх вартість становила:

Каліпсовет 0.5 мл ( 300.0 грн : 10 мл) = 15 грн.;

Атропін 0.2 мл х (20.0 грн : 2 мл) = 2 грн.;

Ксилазин 1 мл х ( 400.0 грн. : 100.0 мл) = 4.0 грн.;

Гамавіт 2 мл х ( 50 грн : 10.0 мл) = 10 грн.;

Катозал 3 мл х ( 450 грн : 100.0 мл) = 13.5 грн.;

Аскорбінова кислота 0.5 мл х ( 45 грн : 10.0 мл) = 2.25 грн.;

Шприци - 5 шт. х 2грн. = 10 грн.

Взагалі -57 грн. на одну тварину.

Вартість лікування тварин по препаратам на весь курс становить:

57 грн. на одну тварину і відповідно 570 на 10 тварин.

Також тваринам хворим на піометру з середнім ступенем важкості проводилися внутрішньовенні інфузії, вартість яких дорівнювала на одну тварину:

Внутрішньовенний катетер - 12 грн.;

Інфузійна система - 10 грн.;

Фізіологічний розчин - 50 мл = 30 грн;

5% розчин глюкози 6 мл = 15 грн.;

Взагалі витрати на внутрішньовенні вливання на одну тварину 67 грн., а на 10 тварин 670 грн.

Витрати на оперування склали 500 грн х 10 тв. = 5.000 грн.

Загальні витрати (Вв) на проведення лікувальних заходів для 10-ти тварин становили:

Вв = 570 + 67 + 500 = 1137 грн.

На 10 тварин відповідно витрати становили приблизно 1137 грн.

3. Попереджені економічні збитки.

Збиток, попереджений в результаті проведеної операції та курсу лікування - (Пз) визначається за формулою:

Пз= Мз х Ц х Кл - Зф, де:

Мз - кількість захворілих тварин;

Ц -середня ціна однієї племінної суки чи кішки ( за даними становить 5.000 грн).

Кл - коефіцієнт летальності;

Зф - збитки фактичні.

В даному випадку так як коефіцієнт летальності рівний нулю обрахунки не проводили, попереджених економічних збитків не було.

4. Економічний ефект від проведеного лікуваня.

Економічний ефект від проведеного лікування розраховуємо за формулою:

Е = Вв - Пз , де:

Пз - збитки, попереджені в результаті проведення ветеринарних заходів;

Вв - витрати на проведення ветеринарних заходів.

Е = 1137 - 0 = 1137 грн.



РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Складовими охорони праці є законодавство про працю виробника, санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є Конституція України, кодекс законів про працю, закон України “Про охорону праці”.

Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя та здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України “Про охорону праці”, прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих громадян, незалежно від їх посади та рівня кваліфікації. Закон закріпив гарантії прав громадян України на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, визначив основні положення щодо видів стимулювання роботи з охорони праці, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, а також відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів, вимагає знань багатьох галузей науки і техніки.

Практика показує, що тільки скорпульозне дотримання техніки безпекитехнологічних процесів і своєчасне виявлення, вивченняусунення причин виробничого травматизму можуть не допустити останнього.Тому працівники повинні бути детально ознайомленими із елементами техніки безпеки того чи іншого процесу виробництва.

Згідно з нормативними документами передбачається проведення інструктажу з охорони праці при прийманні на роботу, при переведенні на іншу роботу І також при зміні умов та характеру роботи.

Ввідний інструктаж з охорони праці на підприємствах проводять спеціалісти відповідної галузі. Про проведення відповідного інструктажу робиться відповідний запис у картці (форма 1), яка зберігається в особистій справі працівника. Інструктаж на робочому місці при постійній роботі проводиться не рідше, ніж через кожні шість місяців ( так званий періодичний інструктаж). Проте, у випадках нещасних випадків адміністрація зобов'язана терміново провести додатковий інструктаж з охорони праці зі всіма працюючими на даній ділянці (підрозділу, цеху, тощо), незалежно від строку проведення останнього інструктажу.

Інструктаж на робочому місці проводиться безпосередньо керівником даної ділянки, про що робиться відповідний запис у спеціальному журналі (форма 2), який зберігається у керівника відповідного робочого підрозділу. Про проведення періодичного інструктажу ведеться запис у “Журналі реєстрації навчання з техніки безпеки”.

При проведенні інструктажу кожен з працівників, що працює з тваринами, повинен засвоїти такі питання:

1. Обов'язки по виконанню інструкцій.

2. Правила безпеки при роботі з хворими тваринами.

3. Правила особистої гігієни при роботі з хворими тваринами.

4. Загальні правила електробезпеки.

5. Правила пожежної безпеки.

6. Основні питання організації охорони праці.

7. Надання першої допомоги в разі травмування або отруєння.

Важливим моментом в охороні праці при роботі з тваринами є санітарія, основні моменти якої повинні бути спрямовані на профілактику зооантропонозів, тобто хвороб, притаманних як тварині так і людині. Тварини хворі зооантропонозами в вираженій або скритій формі є потенційним джерелом зараження людей цими небезпечними захворюваннями при недотриманні правил особистої гігієни і профілактики. При роботі із собаками та котами не слід забувати, що вони є переносниками інфекційних та інших захворюваннях таких як сказ, ехінококоз, токсоплазмоз, лишай та робота виконується безпосередньо руками. Одяг та руки завжди забруднюютьсякров'ю, каловими масами, ексудатом, тому кожному працівнику ветеринарної медицини необхідно знати правила особистої гігієни і дотримуватися їх. Перш за все необхідно утримувати в чистоті своє робоче місце, інвентар, прати і дезінфікувати спеціальний і санітарний одяг, зніматиробочий одяг перед прийняттям їжі, ретельно мити руки з милом, не приймати їжу, пити, курити в виробничих приміщеннях, після роботи знімати і зберігати спецодяг у спеціально відведених місцях, старанно мити і дезінфікувати руки, особливо після контакту з тваринами, хворими інфекційними хворобами або наявними гнійними чи гнилісними патологічними процесами, пухлинами, тощо.

Працівники, що обслуговують ізолятор де утримуються інфекційно хворі тварини, а також при розтині трупів, прибиранні загинувших тварин, абортованих плодів, посліду, прибиранні екскрементів зобов'язані працювати лише в гумових рукавицях[28].

Інструменти для дослідження тварин (термометри, фіксаційні станки, операційні столи, фіксаційні ремені, тощо) перед використанням повинні оброблятися розчином лугів.

Особливої уваги заслуговує дотримання техніки при дослідженні та наданні лікарської допомоги. Уважно спостерігаючи за поведінкою твариниза різних обставин, можна встановити її норов, який слід враховувати при подальшій роботі з нею. Лікарю слід знати, що реакція тварин на проведення лікувальних маніпуляцій може бути різною, залежно від типу нервової системи та норову тварини, особливо коли тварині завдають болю при проведенні лікування чи фіксації. Тому, агресивним, злобним тваринам при тривалих дослідженнях , оперативних втручаннях та лікуванні доцільно вводити транквілізатори, нейролептики чи застосовувати наркоз.

Важлива увага повинна приділятися не тільки при безпосередній роботі з тваринами, а й при догляді за ними. Відповідальні за стан охорони праці мають пам'ятати, що обслуговування тварин із підвищеною небезпекою не допускаються особи молодші 18 років і вагітні жінки.

Кожен працівник, що допускається до обслуговування тварин, повинен бути ознайомлений з основами анатомії, фізіології та поведінки даного виду тварин.

В умовах роботи клініки «Вуса, лапи, хвіст» та клініки хворіб дрібних домашніх тварин при ЛНУВМ та БТ імені С.З. Гжицького усі вимоги, щодо дотримання постулатів з охорони праці взагалі та особливостей виробничих процесів зокрема, виконуються.

В клініці університету повсякденно надається лікувальна допомога дрібним домашнім тваринам та проводяться лабораторні дослідження, працює хірургічне та терапевтичне відділення, маніпуляційний і фізіотерапевтичний кабінет та лабораторія. Тварини приймаються лише ті, що щепленні від сказу. Перед наданням лікувальної допомоги тварин фіксують. Щоб уникнути укусів надягують на собаку щільний намордник або фіксують її щелепи за допомогою мотузки. Кінці мотузки спочатку зав'язують під нижньою щелепою, а потім фіксують подвійним вузлом на потилиці. Вузол повинен бути таким, щоб його можна було швидко розв'язати. Якщо тварина виявляє сильний опір, щелепи можуть бути зав'язані самим власником собаки.

Якщо необхідно надати лежаче бокове положення тварині, слід стати збоку від неї і, захопивши руками протилежні гомілку та передпліччя, покласти тварину.

Оперують тварину на операційному столі. Кращими з операційних столів можна вважати металеві столи для дрібних тварин конструкції Виноградова або Фріка. Столи для фіксації дрібних тварин після кожного прийому пацієнта обробляють миючими засобами та дезінфікуються бактерицидними розчинами.

В кожному кабінеті є бактерицидні лампи, які вмикаються через кожні три години роботи для стерилізації приміщень. При роботі із даними лампами та іншими електричними приладами дотримуються вимоги ДНАОП 0.00 - 1.21- 98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок».

З метою превентивних заходів пожежної безпеки у клініці строго дотримуються вимоги НАПБ А 01.001 - 95 «Правила пожежної безпеки в Україні».

При наданні допомоги тваринам усі залучені до роботи спеціалісти та помічники ретельно дотримуються правил техніки безпеки, виробничої санітарії та особистої гігієни згідно вище вказаних і описаних вимог.

Особи, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються.



РОЗДІЛ 4. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Принципи лікування тварин при гострих променевих ураженнях.

Радіоактивні речовини, при порушенні правил їх використання, стають небезпечними екологічними факторами і спричиняють різноманітні ураження людей і тварин. Оскільки радіоактивні випромінювання, зумовлені розпадом радіоактивних речовин, володіють сильною біологічною дією. В наслідок опромінення людини чи тварини виникають: променева хвороба в гострій або хронічній формі, радіаційні бета опіки шкіри та слизових оболонок та віддалені наслідки - пухлини, лейкози, ендокринні та генетичні порушення.

Гостра променева хвороба у тварин виникає при короткотривалому опроміненні гамма- променями та бета- частинками, а може виникнути і при потраплянні радіонуклідів в середину організму у великих кількостях з кормом, водою та повітрям.

В клінічному прояві гострої променевої хвороби розрізняють 4 періоди: - початковий , або період загальної первинної реакції; - латентний (прихований) період; - період розпалу або виражених клінічних ознак хвороби; - період одужання (відновлення).

Найбільш чітко всі періоди хвороби проявляють у тварин, які отримали дозу від 3 до 6 грей ( 300-600 рентген). При дозах опромінення до 3 Гр або більше 6 Гр циклічність розвитку хвороби згладжується і виділити період хвороби дуже важко.

За ступенем важкості гостра променева хвороба буває: дуже важкого (ІV) , важкого (ІІІ), середнього (ІІ) та легкого (І) ступеня. Крім цього, виділяють ще лейкопенічну реакцію.

Дуже важкий ступінь (VI). Хвороба протікає дуже швидко. Можливий розвиток шокового стану або колапсу з наростаючою серцево-судинною недостатністю. Смерть наступає від паралічу дихального центру. Лейкопенія встигає виявитися в сильному і рідше помірному ступені. При загибелі тварини в шоковому стані можливий лейкоцитоз. Завжди спостерігається підвищений цитоліз при абсолютній або відносній лімфопенії. Можливе незначне зменшення числа тромбоцитів. З клінічних симптомів частіше за все спостерігається блювота, важкий пригнічений стан, відмова від їжі, рідкий стілець. Результат хвороби завжди смертельний ( в ранні терміни після опромінення - на 4-7 -й день або через декілька годин після дії).

Важкий ступінь (ІІІ). Хвороба протікає більш сповільнено і характеризується прогресуючою лейкопенією в дуже сильному ступені (до 5% і нижче від початкового числа лейкоцитів) при значному абсолютному зниженні лімфоцитів, нейтрофілів, моноцитів. Спостерігається значне зменшення тромбоцитів і еритроцитів. Швидкість осідання еритроцитів(ШОЕ) вище 20 мм ? год, відмічається підвищений цитоліз всіх формених елементів крові, особливо лейкоцитів. В кістковому мозку спостерігається різке зниження всіх ядровмісних елементів мієлоїдної тканини. Різко виражені всі клінічні симптоми променевої хвороби: важке загальне пригнічення, часткова або повна відмова від корму, зниження маси тіла, проноси із слизом і кров'ю, крововиливи в слизові оболонки, шкіру і підшкірну клітковину, набряклість кінцівки, або морди, тривале підвищення температури тіла на 1?С і більше, некротичні виразки, зниження маси тіла більше ніж на 10%. Дуже часто бувають ускладнення (запалення легенів). Результат хвороби, як правило, смертельний на 2-3й тиждень після опромінення.

Середній ступінь (ІІ). Хвороба протікає порівняно повільно. Розвивається сильна лейкопенія при абсолютному зниженні лімфоцитів, нейтрофілів і рідше моноцитів, зменшення числа тромбоцитів і еритроцитів. ШОЕ не вище 20 мм ? г. Відмічаються багато симптомів променевої хвороби: помірно виражене загальне пригнічення і зниження апетиту, крововиливи в слизові оболонки, шкіру і підшкірну клітковину, пронос, нестійка гіпертермія +0.5 - 1.0?С впродовж 5-7 днів. Зменшення маси тіла на 5-10%. Можуть бути смертельні наслідки, частіше від ускладнень, що приєдналися до основного захворювання (особливо запалення легенів).

Легкий ступінь (І). Хвороба протікає з мало вираженими клінічними ознаками: короткочасне і слабо виражене зниження харчової збудливості, легке загальне пригнічення, крапкові крововиливи на шкірі, помірна або незначна лейкопенія, як правило, лімфоцитопенія, яка тримається 3-7 днів. Має місце зниження числа тромбоцитів. Смертельних результатів не спостерігалося. Температура залишалася нормальною або спостерігалося нестійке підвищення в межах +0.5?С. Маса тіла не знижується або відмічається зниження не більше ніж на 10% від початкової маси.

Лейкопенічна реакція протікає у тварин без видимих клінічних симптомів хвороби. Спостерігається слабка лейкопенія з можливою лімфоцитопенією. Швидкість осідання еритроцитів без змін або в межах 10 мм ? год. Реакція організму носить швидкоплинний характер і проходить через декілька днів. Як у людей, так і у тварин від променевої хвороби ( особливо І та ІІІ стуенів ) можна виділити 5 періодів: період початкового розвитку хвороби, латентний період, періоди розпалу, вирішення і наслідків хвороби.

Період початкового розвитку хвороби виникає безпосередньо після опромінення і виявляється в перші хвилини або години або після нього у вигляді первинної реакції. Ця реакція виражається в загальній млявості, блювоті, пониженні апетиту, іноді в посиленій спразі. Серйозне значення мають : блювота, що часто повторюється, відмова від корму. Після припинення первинної реакції наступає прихований період, коли н має ще видимих клінічних проявів хвороби. Чим коротший термін такого стану, тим, як правило, важчий ступінь радіаційного ураження. Не дивлячись на відсутність в латентному періоді видимих клінічних ознак променевої хвороби, вже через декілька годин після опромінення в перший і наступні дні відмічаються функціональні порушення в центральній нервові системі, а також в органах кровообігу, кровотворення і травлення. Безпосередньо після опромінення часто відмічається нетривалий нейтрофілоцитарний лейкоцитоз ( із збільшенням юних нейтрофілів), який змінюється зменшенням числа лейкоцитів ( лейкопенія) із зсувом лейкоцитарної формули вправо (переважання старих нейтрофілів з численними ядрами). З перших хвилин і годин після опромінювання спостерігається лімфоцитопенія, яка до настання лейкопенії носить відносний характер, а з моменту настання лейкопенії - абсолютний. Із зменшенням числа лімфоцитів швидко падає число нейтрофілів, потім тромбоцитів і пізніше еритроцитів.

Період розпалу хвороби, тобто прояв всього симптомокомплексу променевої хвороби або суми деяких характерних її ознак: загальне пригнічення, пронос, часткова або повна відмова від корму, кровоточивість, лейкопенія і ін.

Період вирішення хвороби:

а) смерть наступає при кількісному наростанні наростанні всього симптомокомплексу хвороби із загальною функціональною недостатністю хворого організму;

б) одужання - припиняється зростання лейкопенії, відновлюється апетит, зникають проноси, кровоточивість і інші прояви захворювання.

Період наслідків хвороби. Для цього періоду характерна тривала лейкопенічна реакція і схильність до розвитку анемії. Часто спостерігається підвищена сприйнятливість до різних інфекцій.

Тривалість променевої хвороби і окремих її періодів дуже різна навіть в межах одного і того ж ступеня важкості хвороби.

Основні принципи лікування променевої хвороби.

Як відомо, фармакохімічний, біологічний і локальний захист( часткове екранування окремих радіочутливих органів) можуть в значній мірі послабити уражуючий ефект радіації, полегшити важкість променевої хвороби, врятувати від смертельного результату. Проте жоден з цих видів захисту не запобігає розвитку самого патологічного процесу. Тому всі тварини з ознаками променевого ураження потребуватимуть лікування. Правда, ефективність цієї терапії у захищених тварин буде значно більша, ніж у незахищених.

Для лікування променевої хвороби не існує, та і навряд чи коли-небудь буде знайдений який-небудь один специфічний засіб, тому при ній застосовуються комплексна терапія. Існують складні і спрощенні схеми комплексної терапії променевої хвороби. Спрощенні схеми призначенні для терапії в умовах масового ураження тварин.

Принципи, закладені в ту або іншу схему комплексної терапії типової форми гострої променевої хвороби, визначаються сучасними уявленнями про основні патогенетичні механізми її розвитку і значення окремих синдромів в клінічнй картині і в кінці захворювання. У зв'язку з цим лікувальні заходи повинні бути спрямовані в першу чергу на:

-надання допомоги при первинній реакції;

-заміщення і відновлення порушеної діяльності кровотворних органів;

-попередження і боротьбу з інфекційними ускладненнями;

-профілактика і лікування геморагічного синдрому.

Окрім цих патогенетичних заходів, в схемі комплексної терапії повинні передбачатися й використовуватися і симптоматичні засоби, для підтримання і покращення діяльності всіх органів і систем хворого організму.

Надання допомоги при первинній реакції зводиться до застосування засобів, щоб зменшити вираженість диспептичного синдрому ідають як детоксиканти. Рекомендують застосовувати антигістамінні засоби ( типу димедролу, піпольфену) і препарати групи атропіну. Тваринами вводять комплекс вітамінів. В даний час поки не має ефективних засобів, які б призупиняли деструкцію кровотворної тканини або ж сприяли більш швидкому розвитку респіраторних процесів в останній.

Що стосується трансплантації аутологічного або ж аллогенного кісткового мозку, вживання препаратів ДНК і РНК, переливання форменних елементів переферичної крові, то не має однозначного рішення про доцільність застосування цих засобів в схемі комплексної терапії променевої хвороби.

Як відомо, інфекційні ускладнення дуже суттєво ускладнюють перебіг променевої хвороби і є однією з основних причин летальних наслідків. Ефективними засобами в боротьбі з інфекційними ускладненнями є антибіотики з широким спектром дії, які вводяться у великих дозах. Ефективність антибіотиків при променевій хворобі переконливо підтвердилася в численних експериментальних дослідженнях та клінічних спостереженнях.

Доцільно для пригнічення ще не активної ендогенної мікрофлори шлунково-кишкового тракту призначити сульфаніламідні препарати, що не володіють загально резорбтивною дією. Поки що не має однозначної думки про терміни початку і показання до антибактеріальної терапії при гострій променевій хворобі. Деякі автори рекомендують призначити антибіотики якомога раніше, а інші після того, як кількість лейкоцитів в переферичній крові впаде до 1000 і нижче.

Для усунення геморагічного синдрому призначають препарати, що зменшують проникність судинної стінки і впливають на окремі фази процесу звертання крові. Хворим тваринам призначають аскорбінову кислоту, хлорид і глюконат кальцію, рутин, цитрин, вікасол, етамзилат, препарати серотоніну, фібриногену та ін. За спостереженнями клініцистів, зі всіх вказаних вище препаратів епсилон- амінокапронова кислота виявилася найбільш ефективною.

Істотне значення в лікуванні хворих має організація повноцінної годівлі. Корм повинен бути багатим на білок, вуглеводи, макро- та мікроелементи. Особливу увагу слід приділяти догляду за тваринами.

Експериментальні дані, отримані на великих лабораторних тваринах (собаках і мавпах) , свідчать про те, що навіть дуже проста схема комплексної терапії, що складається з набору антибіотиків і комплексу вітамінів, при належному догляді і повноцінній годівлі дає достатньо високий терапевтичний ефект[22].



ВИСНОВКИ

1. Клініка кафедри хірургії і хвороб дрібних домашніх тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. обслуговує власників домашніх тварин (здебільшого собак та кішок, подекуди екзотичних птахів, гризунів, іноді земноводних), що мешкають переважно в Личаківському районі. Має зручне місцерозташування, достатню оснащеність, що дає широкі можливості для діагностики, терапевтичного та хірургічного втручання, профілактики різних захворювань дрібних домашніх тварин.

2. За даними амбулаторних журналів у 2014-2014 роках до клініки за наданням допомоги з лікування звернулися власники з 1365 гол. тварин, з яких на долю хвороб органів розмноження припадає 40%, у т.ч. 40,1% - на піометру.

3. Вивчаючи динаміку поширеності піометри встановлено, ця патологія з кожним роком стає все більш розповсюдженою патологією серед пацієнтів клініки кафедри хірургії і хвороб дрібних домашніх тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини.

4. При вивченні вікової та сезонної залежності піометри сук і кішок встановлено чітку тенденцію щодо переважності захворювання у тварин віком старше 5 років, у сук та кішок віком до 3 років така патологія реєструвалася рідше.

5. Дослідження сезонності динаміки виникнення піометри дозволило зробити висновок про більш частий прояв патології у теплу пору року. Так, на весну припадало 38.9% усіх випадків захворювання, на літо - 22.3%, на осінь та зиму відповідно 29.6% та 9.3%.

6. При вивченні породної схильності до піометри серед сук зони обслуговування Клініки кафедри хірургії і хвороб дрібних домашніх тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини м. Львів встановлено, що найчастіше захворювання відмічалося у собак породи стаффорширський тер'єр. Крім цього, така патологія зустрічалася у безпородних, та таких порід як боксер, німецька вівчарка, спанієль.

7. Ультразвукове дослідження матки надає можливість візуальної оцінки її морфофункціонального стану, що удосконалює диференційну діагностику. Діагностика патологій матки базується на визначенні ехогенності її тканин, наявності вмісту у порожнині та його ехохарактеру.

8. Порівнюючи данні консервативного та оперативного методу терапії піометри у сук в умовах Клініки кафедри хірургії і хвороб дрібних домашніх тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини оваріогістеректомія виявилась більш ефективним методом лікування при пірометрі , ніж медикаментозне лікування.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Анатомія собаки і кішки / Бернд Фольмерхаус, Йозеф Фревейн: «АКВАРІУМ БУК», 2003. - 283-296

2. Суботін В.М., Суботіна С.Г., Александров І.Дз. Сучасні лікарських препаратів в ветеринарії. Ростов-на-Дону «Фенікс», 2001 р.

3. Аганин А.В., Топографічна анатомія собак та котів/ Аганин А.В., Демкін Т.П. - Ростов-на-Дону. Видавництво Фенікс, 1999. - 605-607с.

4. Балика Ю.Д. Акушерство і гінекологія / Балика Ю.Д, Козлова С.І. - 1988р. -23-26с.

5. Белобородов В.Б. Хвороби собак/В.Б. Белобородов// Медицина для всіх. - 1998 36-39с.

6. Бєлов А. Хвороби кішок 2-е видавництво. / А.Д. Бєлов, Е.П. Данилов. - М.: Колос, 1995. - 345с.

7. Борисевич В.Б. Заразні і не заразні хвороби собак та кішок/ Кірвоград.: Кірвоградське державне видавництво, 1997. - 456с.

8. Авроров В.Н. Ветеринарна хірургія. / В.Н. Авроров, А.В.Лебедєв. : Агропромиздат, 2005, - 200с.

9. Анджелов В.О. Анатомія дрібних домашніх тварин./ Анджелов В.О., Майчук В.Ф.// Ветеринарний вісник- 1989- N2. - 67-69с.

10. Асептика та антисептика у у ветеринарній хірургії / В.М. Власенко, М.В. Рубленко, В.І. Козій, М.Г. Ільницький. // Біла церква, 2005.- 60 с.

11. Астахов Ю.С. Захворювання органів статевої системи./ Астахов Ю.С. СПБ: Спецлист, 2004.- 240с.

12. Бережной Д.В. Хірургічні аспекти лікування органів статевої системи у собак та котів / Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. Збірник матеріалів 2 Міжнародної науково- практичної конференції. - Одеса, 2003. - 45-55с.

13. Хвороби собак та котів: Справочник \ А.Д. Бєлов, Е.П. Данилов, Дикур І.І. і ін. - М.: Агропромиздат, 1990. - 345с.

14. Хвороби собак та котів/ Під редакц. А.І. Мазуркевича. - Київ. Урожай, 1996.- 430с.

15. Борисевич В.Б. Ефективний метод лікування захворювань статевої системи дрібних домашніх тварин / Борисевич В.Б. , Бродовський О.О. , Кудрявченко О.В. та ін. // Ветеринарна медицина України. - 2000. N 2. - 32-33с.

16. Петренко О.Ф. Довідник ветеринарного лікаря / Петренко О.Ф. та ін., - К. : Арістей, 2006 - 212с.

17. Борисевич В.Б. Незаразні хвороби тварин/ Борисевич В.Б. Борисевич Ю.Б. // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2005- Вип. 98. - 45-55с.

18. Борисевич В.Б. , Хвороби собак / Київ ,1996. - 205с.

19. Брауна Л. Ветеринарне акушерство. / Брауна Л. // Ветеринар. - 1998- N 5. - 23-30с.

20. Бродовський О.С. Основи анатомії і фізіології дрібних домашніх тварин // Бродовський О.С. Біла церква , 1999 - 16с.

21. Вінгфілд В.Е. Секрети невідкладної ветеринарної допомоги. Собаки і кішки. / Москва . Ви-во БІНОМ. -2000. 85-86с.

22. Дія зброї масового ураження на людей і тварин / Кравців Р.Й., Козак М.В. , Стояновський В.Г., Кабанець С.І., Слободюк Н.М.// - Вид. «Тріада плюс»- Львів, 2006.- 268с.

23. Загальна ветеринарна хірургія. / За редакцією І.П. Панька. Біла Церква, 1999. - 263.

24. Зеленевський Н.В. Анатомія собаки. - Санкт - Петербург, 1997.- 336с.

25. Каган І.І. Клінічна анатомія органів статевої системи./ І.І. Каган, В.І. Кащаков - С.П.: Єскулап, 1999. - 192с.

26. Карлсон Д.І. Граффін Д.М. Домашній ветеринарний довідник для власників кішок. / Москва. - 1996. - 567с.

27. Копенкін Е.П. Анатомія собак та котів./ Е.П. Копенкін . - Москва, 2002.- 404с.

28. Кравців Р.Й. , Козак М.В., Кабанець С.І., Основи ветеринарно- гігієнічної експертизи. - Львів, «Галицька видавнича спілка», - 2003. - 232с.

29. Макашов А.В. Акушерські патології домашніх тварин./ А.В. Макашов, - М.: ОГИЗ- СЕЛЬХОЗГИД, 1948.- 259с.

30. Морозов М.Г. Клінічний прояв і диференційна діагностика при захворюваннях статевої системи у домашніх тварин./ М.Г. Морозов/ Одеса: Аграрний вісник Причорномор'я:/ Одеський держ. Аграр. Університет. - Одеса 2001 . N5(16) / - 21-26c.

31. Німанд Х.Г., Сутер П.Ф. Хвороби собак та кішок. Практичні рекомендації для ветеринарних лікарів. Москва. «Акваріум». - 1998 - 78с.

32. Ноздрачев А.Д. Анатомія кішок ./ Л.: «Наука», 1973.

33. Анатомія собак та котів./ О.Ф. Петренко, О.О. Петренко, В.С.Чехно, В.С. Петренко. / Київ «Науковий світ». 2010. - 123с.

34. Панько І.С. Хвороби статевої системи домашніх тварин// Спеціальна ветеринарна хірургія / Панько І.С., Власенко В.М., Гамота А.А., / Біла церква: Білоцерківський держ. аграрний університет , 2003 - 50-78с.

35. Рубленко М.В., Іздепський В.Й., Ільницький М.І., Фармакологія у ветеринарні медицині./ Тези І конгресу світової федерації українських фармацевтичних товариств . - Львів, 1994. - 340-345с.

36. Синило А.В. , Пустовар Г.А. Методи лікування найбільш розповсюджених захворювань матки у домашніх тварин: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата/ А.В. Синило . - К. 1997. - 23с.

Размещено на Allbest.ru